Проект роботи гімназії

1. Проект роботи
колективу багатопрофільної гімназії над реалізацією
науково-методичної проблеми
Створення умов для розвитку загальної креативності та творчого
потенціалу учасників навчально-виховного процесу.
Актуальність
“ Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток,
виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином
України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою,
має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до
свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та
громадянської активності ”( Проект Закону України “ Про освіту ” №3491-д
від 04.04.2016)
Оновлення суспільства, а тим більше його радикальна зміна, -
суперечливий, складний і тривалий процес, пов'язаний із пошуком нових
шляхів, засобів здійснення перетворень в усіх сферах життєдіяльності людей.
Усе це зумовлює необхідність творчої участі в цьому процесі всіх членів
суспільства, тому що недостатня творча активність, відсутність ефективних
стимулів її розвитку та реалізації - основні фактори, які заважають втіленню
нових ідей, задумів, нових цільових настанов та орієнтацій. Процеси
демократизації ігуманізації суспільствастворюють можливість виборушляхів
життєдіяльності його членів, сприятливі умови для творчості кожного. У
цивілізованому суспільствірозвитокособистості, її творчихможливостейстає
самоціллю всіх суспільних відносин. Саме тому в умовах духовного
відродження суспільствадіяльність закладів освіти потребує конкретних змін,
які викликані необхідністю формування суспільно-активної, творчої,
креативної особистості, що можливо лише при створенні сприятливих умов
для всебічного розвитку потенційних можливостей кожної дитини,
самореалізації її особистості у навчальному процесі. Вирішення проблеми
формування творчоїособистостіюного громадяниназначною мірою залежить
від учителя, творча педагогічна діяльність якого стає міцним засобом
формування і всебічного розвиткуособистостікожної дитини.
Тому науково-методичну проблему « Створення умов для розвитку
загальної креативності та творчого та творчого потенціалу учасників
навчально-виховного процесу»вважаємо актуальною.

2. Завдання гімназії як креативногозакладу
Створення освітнього середовищаз гнучкою системою форм організації
навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей, навиків, потреб
творчогопотенціалу його учасників.
Провідні ідеї
Створення моделі закладу освіти, яка досягає нової якостіосвіти шляхом
формування особистості-менеджера своєї долі з нестандартним мисленням,
що керує власними знаннями, уміє навчатися впродовж життя, яке перебуває
у стадії постійних змін.
Особистісно-орієнтований підхід, який передбачає людино-центричні,
демократичні засади управління навчальним закладом, активізує, стимулює
діяльність гімназії щодо запровадження інноваційних технологій розвитку
загальної креативності та творчого потенціалу учасників навчально –
виховного процесу.
Основні напрямки:
1. Проектування та практична реалізація компетентнісно спрямованого
навчально – виховного процесу в єдності змістовних, технологічних,
особистісних, управлінських параметрів, спрямованих на плекання
особистостіяк творця та проектувальника свого життя.
2. Застосування перспективнихінноваційних технологій: інтерактивних, які
розвивають комунікативні навички та активність, проектних технологій - для
створення можливості здійснення самостійних досліджень, тренінгів, які
допомагають опанувати нові соціальні ролі та отримати можливість
експериментувати у сфері спілкування, проектів у виховній роботі , щоб
обративид діяльності відповідно до власних нахилів та уподобань.
3. Стимулювання педагогів на вищі особисті професійні досягнення,
створення ситуації успіху.
Зміст проекту
Реалізація проекту через підсистеми:
Управлінська підсистема
- корекція управлінської моделі з урахуванням нововведень,
модернізація функцій управління;

3. - забезпечення оптимальних умов розвитку навчального закладу,
створення простору для творчої самореалізації учасників навчально-
виховногопроцесу;
- збереження традицій гімназії, адаптація систем навчального та
виховного процесів до роботиу нових умовах;
- перетворення гімназії на центр розвитку креативної особистості,
шляхом використання потенціалу учасників навчально виховного процесу;
- організація коллективу однодумців;
- забезпечення умов для формування мотивації до розвитку креативних
здібностей.
Науково-методична підсистема
- модернізація науково-методичної роботи шляхом створення
методичнихцентрів, об’єднання педагогів по інтересам;
- активізація творчої активностіпедагогів, підвищення їхпсихологічно-
педагогічної культури, запровадження інноваційних навчально-виховних
технологій, спрямованихна розвитоккреативного мислення;
- вдосконалення системи психолого - педагогічного супроводу
розвиткуособливості гімназиста;
- здійснення моніторингу навчальних досягнень творчих здібностей
гімназиста та діагностики динаміки розвитку професійної компетентності
педагогічних працівників в умовах роботинад проектом;
Дидактична підсистема
- створення умов для повсякденної і різноманітної творчої діяльності
учнів за рахунок педагогічного підходу у досягненні головної мети:
формування інтелігентної активної творчої особистості, громадянина
Планети, України, члена сім’ї, Людини.
- досягнення органічної сукупності змісту, методів, форм, прийомів та
засобів, які ставлять учня в умови суб’єкта творчої діяльностіі забезпечують
формування його особистості.
- виходячи з розуміння важливості творчості як виду діяльності у
формуванні креативної особистості, перевага втілення дієвого підходу до
навчання.
Виховна підсистема
- удосконалення виховної системи гімназії, традицій на основі методики
колективної творчої діяльності.
- активізація системи самоврядування і залучення максимальної кількості
учнів до участі у її роботі.

4. -системневиховання творчої особистостінаосновіцінностей гімназії, міста,
держави.
Суспільно-педагогічна підсистема
- творча співпраця гімназії, сім’ї, позашкільних закладів, громадськості
міста з метою формування громадської свідомості, креативного мислення
особистості.
- роботалекторію для батьків, консультацій психолога.
- удосконалення моделі громадсько-активноїшколи.
Очікувані результати:
Формування компетентної особистості, здатної до організації власних
прийомів самонавчання , відповідальноїза рівень особистісної самоосвітньої
діяльності та гнучкої у застосуванні набутих знань, умінь та навичок для
професійного та громадянського практичного життя, становлення учня як
соціально зрілої творчої особистості із здатністю нестандартно мислити,
приймати рішення у складних життєвих ситуаціях, адаптуватися у світі
швидких змін.
Об’єкт – навчально – виховний процес в гімназії
Предмет – загальна креативність, творчийпотенціал.
Члени команди :
- адміністрація навчального закладу;
- керівники методичних кафедр;
- педагогічний колектив гімназії.
Форми та методи роботи
1) Педагогічні ради, інструктивно-методичні наради, наради при
директорові, педагогічні читання та конференції.
2) Відвідування уроків з метою дослідження впливу професійної
компетенції вчителів на формування компетентного випускникагімназії.
3) Діагностика, анкетування вчителів, учнів та батьків, моніторинг освітніх
результатів та їх динаміка.
4) Експертиза результатів моніторингу.
5) Видання наказу про підсумки роботи педагогічного колективу гімназії
над науково-методичною проблемою.

5. Основні етапи роботи над єдиною науково-методичною
проблемою гімназії
Створення умов для розвитку загальної креативності та творчого
потенціалу учасників навчально-виховного процесу.
І етап 2017 - 2018 н.р. ( підготовчий )
Створення умов для зростання рівня педагогічної майстерності та
навчальної успішності усіх педагогічної співпраці у системі креативної
освіти.
Мета: діагностика рівня готовності адміністрації гімназії, вчителів до
реалізації проблемноїгеми.
Змістроботи :
 Теоретичне осмислення та обґрунтування проблеми, вивчення
рекомендованоїлітератури.
 Формування позитивної мотивації педагогів до реалізації нової мети
навчання та виховання – розвитку інноваційної особистості, здатної до
життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної
України.
 Опрацювання відповідних нормативно – правових документів,
створення «банку інформації» по даній проблемі.
 Визначення показників, що характеризують творчий потенціал вчителів.
 Розробка плану роботи над проблемною темою, визначення форм
роботи, затвердження на засіданніпедагогічноїради.
Форми і методи роботи :
1) Аналіз результатів педагогічного процесу для виявлення загальних та
окремих аспектів науково - методичноїроботи:
2) Дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та
інтересів як усього колективу, так ікожного вчителя.
3) Анкетування, діагностування вчителів з метою виявлення рівня їхньої

6. професійноїкваліфікації, систематизація побажань вчителів.
4) Фронтальне відвідування уроків, позакласних заходів з наступним
оглядовим аналізом, виявлення професійного рівня вчителів ( згідно з
планом внутрішньошкільного контролю).
5) Ознайомлення педагогічного колективуз досягненнямипсихологічноїта
педагогічноїнауки, новимипедагогічнимитехнологіями.
ІІ етап 2018 – 2019 н.р. ( Організаційно –моделюючий)
Психолого - педагогічне забезпечення впровадження технологій
розвитку інноваційної особистості.
Мета: науковеобґрунтуваннямоделікреативноїосвітишколи.
Змістроботи :
1. Вивчення методичних основ методичноїпроблеми.
2. Оволодіння понятійним апаратом.
3. Проектування впровадження креативнихметодів навчаннята виховання.
Форми і методи роботи:
1.Аналіз результатів реалізації спланованих заходів педагогічного процесу
для виявлення окремихаспектів науково - методичної роботи:
2. Дослідження реального рівня професійної майстерності, потреб та
інтересів як усього колективу, так і кожного вчителя.
3. Ознайомлення педагогічного колективу з досягненнямипсихологічноїта
педагогічноїнауки, новимипедагогічнимитехнологіями.
ІІ етап 2019 – 2020 н.р. ( креативний)
Практичне впровадження технологій креативногонавчання та виховання.
Мета:науково - методичне освоєння теми .
Змістроботи:
1. Системний моніторинг освітнього рівня учнів;
2. Розвиток творчих здібностей учнів на основі використання сучасних
педагогічнихтехнологій;

7. 3. Підвищення рівня педагогічної майстерності через проведення
методичних заходів, які б розширювализнання і практичний досвід вчителів;
4. Стимулювання творчості, демонстрація позитивних здобутків, створення
атмосфери пошуку.
Форми і методи роботи :
1. Розробка рекомендацій з питань креативних методів навчання та
виховання, найефективніших у роботі гімназії, кожного вчителя зокрема.
2. Обговорення запропонованих рекомендацій на засіданнях гімназійних
методоб'єднань, вироблення заходів стосовно їх реалізації.
3. Виконання вчителями запропонованих на засіданнях гімназійних
методоб'єднань рекомендацій, вироблення заходів стосовно їх реалізації.
4. Відкриті роки, організація взаємовідвідування уроків, вивчення та
виконання вчителямизапропонованихрекомендацій.
5. Ознайомлення педагогічного колективу з досягненнями психолого -
педагогічноїнауки, новимипедагогічнимитехнологіями.
2020 –2021 н.р. (коригуючий)
Корекція створенних моделей впровадження технології креативного
навчання та виховання.
Мета : впровадження у практику роботи нового змісту педагогічної
діяльності.
Змістроботи :
1. Самоосвіта та самовиховання учнів як одна з умов самореалізації та
саморозвитку особистості.
2. Наукове обґрунтування досвіду роботи творчих вчителів, розробка його
впровадження.
3. Корективи педагогічноїдіяльності.
4.Вивчення освітніхрезультатів учнівнавчальногозакладу.
Форми і методи роботи :
1. Узагальнення, корекція та впровадження в практику роботи вчителів
перспективногопедагогічногодосвіду з питання креативнихметодів навчання
та виховання.
2. Удосконалення методики аналізу відвіданих уроків адміністрацією
гімназії, методичним активом.
3. Участь в огляді – конкурсі« Заклад креативної освіти».

8. 4. Створення банку інформації щодо впровадження проблемив навчально
- виховний процес гімназії.
3. Науковийаналіз матеріалів моніторингу освітньої діяльності учнівського
та вчительського колективів гімназії.
2021 – 2022 н.р. ( підсумковий)
Узагальнення й поширення досвіду роботи в системі креативного
навчання та виховання .
Мета: вивчення результатів реалізації проблемноїтеми.
Змістроботи :
1. Аналіз педагогічноїдіяльностіу спектрінауково - педагогічноїпроблеми.
2. Виявлення протиріч між результатами роботи гімназії і діяльністю
вчителів.
3. Вивчення завдань ішляхів рішення протиріч.
Форми і методи роботи :
1. Проведення контрольних зрізів навчальних досягнень учнів, виявлення
рівня їх вихованості, розвитку для вивчення впливу запропонованих
креативних методів навчання та виховання на рівень навчальних досягнень
учнів.
2. Вивчення й аналіз діагностування рівня вихованості, розвитку учнів.
3.Узагальнення, аналіз отриманих даних, вироблення практичних
рекомендацій.
4. Проведення творчих звітів гімназійних методичних об'єднань, вчителів
про реалізацією актуальнихпитань науково-методичноїпроблеми
5. Підбиття підсумків роботи, формування традиції гімназії.
Концептуальнізасади

9. 1. Креативне освітнє середовище– простір, у якому знаходиться дитина,
який складається з органічно пов’язаних підсистем навчання, виховання й
розвитку, а також передбачає формування творчої особистості.
2. Креативність – це здатність до дивергентного мислення, адаптивно
реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Здатність усвідомлювати
новее буття, здатність породжувати нові ідеї, відхилятися від традиційних
схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.
3. Креативна освіта:
- освіта спрямована на розвиток загальної креативності учасників
педагогічного процесу;
- освіта з гнучкою системою форм організації навчально - виховного
процесу, відповідно до здібностей, нахилів, потреб учнів;
- освіта, зорієнтована на використання інноваційних педагогічних
технологій, що забезпечують особистісне зростання та розвиток творчого
потенціалу.
Дивергентне мислення – це мислення, «що йде одночасно у багатьох
напрямках», воно спрямоване на те, щоб породити безліч різних варіантів
розв’язання задачі. Дивергентне мислення лежить в основікреативності.
Креативна педагогічна система визначає модель становлення творчої
особистості.
Творча особистість – це цілісна людська індивідуальність, яка виявляє
розвиненітворчі здібності, творчу мотивацію, творчі вміння, що забезпечують
їй здатність породжувати якісно нові матеріали, технологій та духовні
цінності, що в більшій чи меншій мірі змінюють на краще життя людини.
Креативність – ознака творчої особистості, яка спроможна реалізувати
свій творчийпотенціал за власноюініціативою і з вибором відповіднихзасобів
, синонім інноваційності, поняття, яке визначає здатність особистості до
продукування принципово нового, духовного і матеріального, це елемент
розвитку культури, важливий чинник творення самобутності нації. Якість
освіти в майбутньому має визначатись саме спроможністю навчального
закладу створювати умови для розвитку нетрадиційного мислення, вміння
адаптуватись і згодом перетворювати середовище.
Принцип креативності "полягає у максимальній орієнтації на творче
начало у навчальній діяльності, засвоєнні власного досвіду творчої
діяльності" . Але для того щоб продукувати ці зміни керівник сам повинен
бути креативною особистістю.
Традиційно ми звикли, що креативність вважається однією з необхідних
якостей творчих працівників: учених, художників, композиторів, дизайнерів,
журналістів тощо. Проте сьогодні креативність стає одним із обов’язкових
атрибутів успішного фахівця в будь-якій галузі.Бутикреативним фахівцем –
це вимога часу, оскількина передній план у його діяльності виступає творчий

10. підхід до справита гуманнеставлення до людей. Досить поширена думка про
те, що освіта традиційно орієнтувалась на особистість, - не більше, ніж
декларація. Пріоритетом завжди був і залишається той продукт, який від
особистості можна одержати, – реалізація моделей поведінки, виконання
певних соціальних і професійних функцій тощо. Термін «креативність» у
педагогіціта психологіїнабув поширенняу 60-ті роки XX століття. За сучасних
умов він активно використовується вдослідженнях вітчизняних та
зарубіжних авторів (В. Дружинін, Л. Єрмолаєва-Томіна, М. Козленко, О. Лук,
А. Маслоу, О. Матюшкін, В. Пєтухов, Е. Торенс, К. Тошина, М. Лещенко, В.
Франкл, Е. Фром та ін.)
Критерії креативності:
 Гнучкість – здатність застосовуватирізноманітні стратегії;
 Абстрактність – розуміння суті проблеми;
 Оригінальність – здатність бачити незвичайні, нестандартні ідеї;
 Опір – здатність не слідуватистереотипам;
 Швидкість – здатність бачити велику кількість ідей;
 Сприятливість – чутливість до незвичайних деталей, протиріч.
Показникикреативності (за Дж. Гілфордом)
 Швидкість думки – кількість ідей, що виникають за одиницю часу;
 Гнучкість думкиздатність перемикатися з однієї ідеї на іншу;
 Оригінальність – здатність генерувати ідеї, що відрізняються від
загальноприйнятих,
 Допитливість – чутливість до проблем у навколишньому світі;
 Ірреальність – логічна залежність реакції від стимулу;
 Здатність до розробкигіпотези;
 Здатність вирішувати проблеми, тобто здатність до аналізу і синтезу;
 Фантастичність повна відірваність відповідівід реальностіпри наявності
логічного зв’язку між стимулом і реакцією;
 Здатність удосконалюватиоб’єкт, додаючидеталі.
Креативна людина – та, яка може поєднувати частки свого чи чужого
досвіду й створювати щось нове.
Риси, що сприяють креативному мисленню особистості:
 Впевненість у своїх силах, оптимізм;
 Висока самооцінка;
 Самостійність;
 Здатність правильно формулюватипроблему;

11.  Здатність до критичного мислення;
 Схильність до ризику
Основні ознаки креативного педагога:
1.Здатність створювати у своїй свідомості оптимістичний образ результату і
досягати максимально адекватниййому на практиці.
2.Здатністьбачити в досвідіінших педагогівідеї, керуючисьякимивони успішно
просуваються до вершин професіоналізму.
3.Здатність розвивати в учнів прагнення до інноваційної продуктивної
діяльності.
4.Уміння втілювати науку у практику.
Креативні методи навчання:
Аглютинація(від грец. – склеювання) – поєднання непоєднуваних частин,
якостейв одне ціле (Кентавр)
Аналогія – створення нового за схожістю з відомим. Суть аналогії в тому, що
будується образ, якийчимось нагадує річ, що реально існує, живий організм.
Акцентування – підкреслення, загострення окремих ознак, так
художник малює карикатуру, дружній шарж. Він знаходить в обличчі, фігурі
неповторні, притаманні тільки їй особливості, і підсилює їх, загострює.
Гіперболізація – збільшення або зменшення предметів, а також зміна окремих
частин (Гулівер в країні ліліпутів).
Схематизація – метод, завдяки якому окремі уявлення зливаються,
відмінності загладжуються, а схожіриси є чіткими.
Типізація– визначення істотного, повторювальногов однорідних образах.
Реконструкція – створення образів уяви, коли за певною частиною, ознакою,
властивістю «домислюється»цілісний образ.
Біном фантазії (означає два слова) – новий образ можез'явитися, якщо взяти
два слова, між якими є певна змістовна дистанція. Це вимушено активізує
уяву, а в результаті виходить єдине фантастичне ціле.

12. Фантастичні гіпотези – техніка придумування історій,
сюжетів, які будуються на обговоренні:що було б, якби…
Створення лімерики – це цікавий прийом узагальненої нісенітниці.
Конструювання загадки.Стимулювання дитячої творчостіу концентрованій
формівідображає дитячий досвід пізнання дійсності.
Конструювання метафори. Цей метод можна розглядати як ключ до
розуміння основ мислення і процесів створення бачення світу, його
універсального образу: людина не стільки відкриває подібність, стільки
створюєїї. Метафора дає змогупоєднувати те, що вважається несумісним.