1. Журналістське розслідування як сходинка майстерності шкільної газети
Очевидним і беззаперечним є той факт, що існування шкільного прес-центру – необхідний і
дієвий важіль розвитку самоврядування в школі, а робота в загальношкільній газеті вчить
критично мислити, висвітлюючи та аналізуючи проблеми шкільного життя, співвідносячи їх з
проблемами району, міста, області, держави; виховує прагнення активно втручатися в життя
суспільства, бути толерантним і готовим до постійного пошуку нового. Така газета є кропіткою
працею багатьох людей і не один рік, але результат, який можемо отримати, вартий того.
Найважливішим вважаю те, що загальношкільна газета може створюватися дітьми без дорослих
(або при виконанні ними функції спостерігача, а не начальника, радника, коректора, цензора
тощо). Згодна, що з цим твердженням можна сперечатися, і тому пропоную такий варіант
самоврядування в газеті, який, можливо, допоможе вам подивитися на звичайні речі новим
поглядом.
Роботу по створенню газети на основі самоврядування із задоволенням виконують учні,
готові працювати самостійно, нести відповідальність за це, які мають активну життєву позицію і
будуть її відстоювати і пропагувати.
Завдяки злагодженій роботі всіх підрозділів газета є результатом самоврядування в дії і
може підійматися на наступну сходинку своєї майстерності, якою може стати журналістське
розслідування.
Журналістське розслідування є проявом високої або навіть найвищої журналістської
майстерності, тому що кореспондент не просто повідомляє про певний факт чи подію, не тільки
намагається пояснити чи інтерпретувати цю подію або чиїсь вислови, а прагне здобути свідчення
того, про що говорить. Журналістське розслідування - ексклюзивний журналістський матеріал на
суспільно важливу тему. Термін "розслідування" означає всебічний розгляд, вивчення фактів,
подій, проведення досліджень, тобто визначення обставин, пов'язаних із якимись подіями
Журналістське розслідування - це один із найскладніших жанрів у журналістиці, який грає на
всіх регістрах сприйняття: як аналітичному, так і емоційному.
Жанр журналістського розслідування припускає всебічне і докладне дослідження якоїсь мало
вивченої, закритої або ретельно приховуваної теми, в процесі роботи над якою доводиться
долати небажання певних структур надати інформацію, що цікавить журналіста.
Схема журналістського розслідування може бути такою:
1. Вибір теми розслідування, що виникає з
офіційного повідомлення, газетної
публікації;
скарг або зауважень читачів;
пліток;
власних спостережень;
реклами.
2. Формулювання гіпотези – певного припущення, яке треба підтвердити або заперечити в
процесі роботи над розслідуванням. Існує думка, що журналістське розслідування не для
шкільної газети, тому що пов’язане тільки з криміналом і корупцією. Ми вважаємо, що
учням можна дослідити, як працює чи не працює певна система (наприклад,
самоврядування в школі), реконструювати складні події (ЗНО), вивчити цікаве та
неординарне явище (шкільний театр учнів і вчителів), відслідкувати долю якоїсь людини
(перший директор школи, найвідоміший випускник-відмінник або хуліган) чи групи людей
( однокласники, шкільна команда з футболу минулих років, перша шкільна редакція).
Головне, щоб журналістське розслідування базувалося на оригінальній роботі журналіста,
торкалось наболілих проблем та мало суспільне значення.
3. Оцінка перспективності теми:
суспільна, соціальна важливість теми;
максимально детальний список питань, на які потрібно знайти відповіді;
список потенційних джерел інформації та оцінка їх доступності;
мінімум і максимум, які можна «витягти» з цієї теми. Братися за роботу, витрачати
час і зусилля, якщо неможливо досягти мети, немає сенсу.
2. Мета розслідування - з'ясувати й довести. Завдання розслідування - захопити читача унікальною
заплутаною ситуацією, а потім пояснити, що ж насправді криється за нею.
Розслідування має розкрити механіку події та її підтекст, інколи прихований, а інколи просто
невідомий. Це залежить від обраного журналістом об'єкту зображення, де розслідування
поділяються на два типи:
проблемне; отримання інформації, в розголошенні якої хтось не зацікавлений, але яка
становить громадський інтерес, - ось його мета. У проблемному розслідуванні за предмет
дослідження взято певну проблему, вирішення якої шукає журналіст.
історичне, в якому автор оцінює історичний факт, досліджуючи документи та свідчення
очевидців.
Загальне правило стверджує, що матеріал має містити відповіді на такі запитання: хто? що?
де? коли? як? чому? Але розслідування йде значно далі, даючи гострі відповіді на ці запитання:
хто насправді є головною дійовою особою події? що саме відбулось? у якому точно місці це
сталося? чим саме займалися учасники цієї події? як функціонує система, що спричинила подію?
чому це могло статися?
4. Розробка плану проведення розслідування та його реалізація (робота з документами,
людьми, власні спостереження автора):
куди і коли треба піти;
в якій послідовності збирати інформацію або зустрічатися з людьми;
скільки часу може забрати кожен етап;
якого результату треба досягти;
фотозйомка;
перевірка отриманої інформації.
Якщо над розслідуванням працює не одна людина, а команда, треба спланувати зусилля
групи.
5. Систематизація отриманої інформації.
6. Генеральне інтерв’ю. Той, хто працює над журналістським розслідуванням, має бути
неупередженим і надати слово як герою, так і антигерою своєї історії. Уміло проведені
інтерв’ю стане хорошою основою для проведення розслідування.
7. Написання тексту (вміти виділити найголовніше, при цьому не пропустити жодної
важливої деталі; у разі необхідності розділити матеріал на декілька публікацій).
Розробка теми і літературна обробка журналістського розслідування передбачають
врахування двох суттєвих моментів. Публіцист має показати весь шлях і механізм проведеного
ним розслідування, а не тільки наслідки, тим самим залучаючи читача в дослідницький процес,
домагаючись його зацікавленої співучасті. Репортер висловлює своє ставлення до конфлікту за
допомогою зображально-виражальних засобів і літературних прийомів, емоційно діючи на
читача (або слухача, якщо йдеться про передачу шкільного радіо).
Працюючи над композицією журналістського розслідування, автор прагне до наростання
напруженості дії. Описуючи і групуючи факти, він послідовно розкриває нові аспекти теми і
зв'язує їх у єдиний сюжетний вузол, максимально зацікавлюючи читача в його розв'язці. Таким
чином, журналістське розслідування набуває деяких сюжетних особливостей детективного
жанру. Автор зосереджує увагу на повноті й достовірності розслідування явища, щоб привернути
до нього увагу й дати йому належну оцінку.
8. Дизайн статті.
9. Публікація.
10.Архівація. Потрібно пам’ятати, що публікацією навіть у шкільній газеті робота не
закінчується, тому що матеріал може мати несподіваний навіть для автора резонанс і
продовження. Якщо його не зберігати, то не виключено, що доведеться все починати
спочатку.
Спробуйте – це приголомшливо складно і беззаперечно цікаво!
Пам’ятайте: дорогу здолає той, хто йде.
