1. 3
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………. 3
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ
ІСТОРРЇ……………………………………………………… 6
РОЗРОБКИУРОКІВЗ ВИКОРИСТАННЯМ
КЕЙС – ТЕХНОЛОГІЙ………………………………………16
ВИСНОВКИ……………………………………………………45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………… 47
2. 4
Діяльнісний підхід у вивченні історії. Кейс-технології для розвитку
критичного мислення в учнів
ВСТУП
Знання не повідомляється в готовомувиглядіза
принципом переливання із однієї посудинив іншу;
знання не можнапізнати, якщо під навчанням розуміти
проступередачу, механічну рецепцію в готовому
вигляді поданої мудрості; навчатися –значить
оволодіватисвоїм власним пізнанням
С. Рубінштейн
Життя в сучасному високотехнологічному світі, де швидко з'являються
десятки нових професій і відмирають застарілі, де вимагається насамперед
творчість, уміння вчитися впродовж усього життя, висуває перед школою нові
завдання нечуваної складності. Пріоритет надається навчанню самостійно
добувати потрібну інформацію, вичленити проблеми, шукати шляхи їх
раціонального розв'язання, вміти критично мислити, застосовувати набуті
знання для вирішення нових завдань. Адже, за експертними прогнозами, у 2020
роцінайбільш затребуванимина ринку праці будуть вміння навчатися впродовж
життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді та
спілкуватися в багатокультурному середовищі.
Найбільш ефективними є підходи, які направлені на те, щоб залучати
учнів у активне, спільне і засноване на критичному аналізі навчання.
Педагогічні форми і методи включають у себе спільну групову роботу, дебати,
моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці
методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й
забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість
загальнолюдським цінностям. Саме це і характеризує діяльнісний підхід до
вивчення певного уроку.
3. 5
У сучасній школі все частіше відбувається використання на уроках і в
позаурочній діяльності різних педагогічних технологій, де дитина не просто
спостерігач процесу, а безпосередній його учасник. Компетентнісний підхід є
базовим, і також націлений на подальшу професійну діяльність учнів, особливо
це важливо в старшій школі, де формується профорієнтаційна складова.
Однією з таких сучасних технологій є кейс-технологія. Вона
інтерактивна, оскільки дає можливість учням проявити активність, ініціативу,
самостійність і право кожного на власну думку.
Кейс – це розбір ситуації або конкретного випадку, ділова гра. Він
ґрунтується на аналізі конкретних ситуацій, «окремого випадку». Суть
технології полягає в тому, що в основійого використовується опис конкретних
ситуацій або випадку. Представлений для аналізу випадок повинен відображати
реальну життєву ситуацію. В описі має бути присутня проблемаабо ряд прямих
або непрямих протиріч, прихованих завдань для вирішення дослідником.
Потрібно оволодіння попереднім комплексом теоретичних знань для
переведення їх у практичну площину, вирішення конкретної проблемиабо ряду
проблем. У процесі роботи над кейсом потрібна часто додаткова інформація
для роботи над аналізом ситуації. Зрештою учні знаходять власні висновки,
рішення з проблемної ситуації, і часто, у вигляді неоднозначних множинних
рішень.
Кейси можуть бути навчальні, практичні, науково-дослідні. Усі вони
спрямовані на практичну сторону навчання, учень повинен навчитися
застосовувати свої теоретичні знання на практиці, шукати шляхи виходу з
різних ситуацій, все це згодом може стати в нагоді його в подальшому житті.
Варіантів роботи з кейс-технологією безліч. Це може бути у вигляді
випереджаючого завдання, наприклад, учні отримують кейс на будинок,
створюється проблемна ситуація і далі, працюючи з ним, відбувається
актуалізація і систематизація знань, а також мотивування на майбутній
матеріал. Робота з кейс-технологією може бути організована як в групах, так і
індивідуально. Також доцільно використовувати її при проектному навчанні.
4. 6
Найбільш успішно кейс – технології можна застосовувати на уроках
права, суспільствознавства й історії. Це якраз ті дисципліни, де немає
однозначної відповіді на поставлене запитання, а є кілька відповідей, які
можуть змагатися за ступенем істинності.
Кейс-технології допомагають формувати в учнів уміння аналізувати і
встановлювати проблему, чітко формулювати, висловлювати та аргументувати
свою позицію, спілкуватися, дискутувати, сприймати і оцінювати вербальну і
невербальну інформацію, приймати рішення з урахуванням конкретних умов і
наявності фактичної інформації.
А також допомагають зрозуміти, що найчастіше не буває одного єдиного
вірного рішення, виробитивпевненість у собі і в своїх силах, відстоювати свою
позицію і оцінювати позицію опонента, сформувати стійкі навички
раціональної поведінки і проектування діяльності в життєвих ситуаціях.
5. 7
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ КЕЙС-ТЕХНОЛОГІЙ
НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
Під час побудови уроку відповідно до діяльнісного підходу, мотивацію
навчальної діяльності слід проводити за допомогою методу емоційного
стимулювання навчання, який дає можливість створення у навчальному процесі
ситуації зацікавленості. Це можуть бути репродукції картин, музичні твори,
епіграфи або спогади сучасників, за допомогою яких, на початку уроку можна
не лише зацікавити учнів, а й сформувати первинне уявлення про епоху, подію,
особистьсть.
Прикладом є урок всесвітньої історії для 8 класу по темі «Гуманізм як
інтелектуальний рух доби Відродження. Високе Відродження». На початку
уроку, під час вступного слова, варто двома-трьома реченнями
охарактеризувати епоху.
Вступне слово: Епоха ВГВ не могла не змінити систему поглядів в
суспільстві. Людина усвідомила свою значимість в історичному процесі. На
зміну схоластиці та аскетизму приходить теза «Я людина і ніщо людське не
вважаю чужим для мене». Саме усвідомлення своєї ролі в житті держави і світу
вцілому, дало початок епохі розвитку культури, мистецтв і головне науки, адже
ми з вами протягом цієї теми будемо знайомитися з винаходами XV-XVII
століть, які актуальні і нині.
Для активізації учнів їм можна запропонувати епіграф, який якнайкраще
характеризує дану епоху і запитання до нього: «Які зміни погляді відбулися
після ВГВ та зародження капіталістичних відносин? Яка ролі людини в епоху
Раннього Нового часу?». Для кращого сприйняття інформації, епіграф
зачитується під музичний супровід, а саме під один із найвідоміших музичних
творів часів Відродження, безсмертний шедевр італійський композитор Джуліо
Каччіні «Ave Maria».
6. 8
Я створив тебе істотою не небесною, але й не тільки земною,
не смертною, але й не безсмертною, щоб ти, далекий від утисків,
сам себе зробив творцем і сам викував остаточно свій образ. Тобідана
можливість упасти, але також і можливість здійнятися до ступеня істоти
богоподібної – тільки завдяки своїйвнутрішній волі...»
Пікоделло Мірондола, італійський гуманіст
При вивченні теми, в змісті якої вже закладене проблемне питання, слід
використовую метод створення ситуації пізнавальної суперечки та навчальних
дискусій, адже цей метод діяльнісного підходу дозволяє учням шукати шляхи
раціонального розв'язання проблеми та розвиває критичне мислення. Цей
прийом використовується для того, щоб викликати підвищений інтерес до
більш глибокого вивчення тих чи інших питань, для формування навичок
монологічної мови, виховання толерантності. Елементи дискусії на уроках
історії в старших класах просто обов’язкові. Немає такої теми у програмі, в якій
би не можна було провести дискусію.
Диспут з елементами рольової гри, можна використати при узагальненні
теми «Україна в умовах незалежності» (історія України, 11 клас). Клас
поділяється на 5 груп: пенсіонери; представники бізнесу; безробітні; вчителі,
лікарі та військові; а також представники робітничих професій. Кожна з груп
підготувавши самостійно власний міні-проект, представляє життя певної
категорії громадян України (як позитивні так і негативні здобутки) в умовах
незалежності на основі історичних джерел та законодавчих актів Верховної
ради. Після представлення проектів, підсумовується матеріал і виноситься на
обговорення дискусійне питання.
Слова вчителя: Отже, робимо висновок, що крім досягнень, на жаль, було
допущено багато помилок, які в подальшому спричинили негативні явища і
процеси політичного та соціально-економічного характеру. Уявіть, що на
шляху до побудови сильної демократичної України лежать величезні кам’яні
брили. Вони – це ті перешкоди, які з цього шляху слід прибрати найшвидше.
Дискусійне питання: Пропоную визначити, які проблеми сучасного
7. 9
українського суспільства, на вашу думку, є найгострішими (відповідно до тих
категорій українців, які Ви представляли)?
Для формування пізнавальної діяльності та розвитку компетентностей
важливим є метод пізнавальних ігор. Основною перевагою методики рольової
гри є те, що вона приносить задоволення якучням, так і вчителю. Таким чином,
досягається триєдина мета навчального процесу: створюються стимули для
вивчення предмету, появляється мотивація для підготовки до занять; емоційна
залученість до заняття допомагає школярам довго після закінчення занять
тримати у пам’яті весь пройдений матеріал; рольова методика дає учням
навички активної практичної участі в житті суспільства. Пропоную такий вид
роботи під час вивчення історії України у 8 класі по темі «Українські землі в II
половині XVII століття. Період Руїни». Даний урок доречно провести в вигляді
прес-конференції з елементами рольової інсценізації та випереджального
завдання. На початку уроку можна поставити проблемнепитання: «Чи можливо
було уникнути періоду «Руїни» 1657-1687 рр.? Якщо так – то яким чином?».
Чотири учні виступають в ролі гетьманів (І. Виговського, Ю. Хмельницького, І.
Брюховецького та П. Дорошенка) і від першої особи розповідають про
особливості власної політики. Решта класу є журналістами, які ставлять
запитання таким чином, щоб в кінці уроку все ж відповісти на проблемне
запитання. Наприклад:
Виступи гетьманів (тези)
І. Виговський: «Отримавши булаву після смерті Богдана, в тяжку годину, я
проводив розумну політику:
– підписав Гадяцький договір (кращого договору не підписував ніхто з
гетьманів);
– приборкав заколотників Пушкара та Барабаша;
– здобув блискучуперемогу під Конотопом, розгромивши московські війська.
– я робив все згідно козацьких законів. І тому зрікся влади, після того, як
козацька рада висловила мені недовіру».
Журналісти задають питання гетьманам
8. 10
До І. Виговського
– Доведіть, що Ви продовжували політику Б. Хмельницького?
– Чому Ви вважаєте, що Гадяцький договір найкращий з усіх, які підписували
гетьмани? Доведіть.
– Чому Ви не скористалися з блискучої перемоги під Конотопом над
московськими військами?
Засобом реалізації діяльнісного підходу на уроках історії, є також
продуктивне навчання. Продуктивне навчання передбачає створення учнями
власного інформаційного продукту: презентації, доповіді, буклету, стіннівки
тощо. В процесі продуктивного навчання пріоритет надається самостійній
діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру. Продуктивне
навчання використовую на уроках історії рідного краю, історії XX століття,
коли більшість учнів можуть долучитися до досліження не виїжаючи за межі
міста, а самостійно опрацьовувати матеріал за свідченнями живих свідків,
матеріалами музею, бібліотеки та архівів. Прикладом таких міні досліджень є
зведенні матеріали по темах «З історії гімназії», «Голодомор і Смілянщина»,
«Родина Бобринських в історії нашого міста» тощо.
За новою програмою, уроки історії містять достатню кількість
практичних робіт, тому варто пропонувати учням для виконання індивідуальні
та групові проекти. Проектна діяльність вимагає інтеграції знань, дає змогу
самостійно здобувати знання, вміло застосовувати їх на практиці для
розв’язання назрілих проблем, сприяє розвитку критичного мислення, набуттю
учнями комунікативних навичок і вмінь; розвиває вміння користуватися
дослідницькими методами, збирати необхідну інформацію, аналізувати її з
різних точок зору, висувати гіпотези, робити висновки.
Основою для інтелектуального розвитку дитини та її мислення є
оперування інформацією. Під час виконання практичної роботи варто
приділяти увагу не тільки пошукові і запам’ятовуванню інформації, а й вмілому
та доцільному її використанню, для розвитку розумових здібностей учнів та їх
мислення. Наприклад, інформацію на уроці можна подати в поза текстовій
9. 11
формі (таблиці, схеми, графіки, карти, малюнки, діаграми, фотографії,
ілюстрації тощо) і в текстовій, а учні вчаться переводити інформацію з однієї
форми в іншу (наприклад, з умовно-графічної в словесну).
Варто зазначити, що в побудові уроку відповідно до діяльнісного підходу
не останнє місце займає підручник. Адже сучасні підручники вже перебудовані
відповідно до принципів формування критичного мислення. Підручник
допомогає учневі й учителю організувати пізнавальну діяльність максимально
ефективно, перетворивши кожний параграф на певний завершений цикл
компетентнісно-орієнтованого навчання: від планування результатів засвоєння
змісту учнями до набуття і перевірки їх. Сучасний підручник крім основного
містить додатковий текст в вигляді документів, спогадів. За допомогою
документів автори забезпечують альтернативність та багатоаспектність
підходів до історичних фактів і явищ. Цільове використання цих елементів
тексту дозволяє вчителю формувати в учнів найважливіше серед умінь учнів –
уміння аналізувати інтерпретації історичної дійсності.
Сторінки підручника ілюстровані малюнками сучасних авторів,
створених на сюжети параграфів, репродукціями художніх творів на історичні
теми, документальними зображеннями. Умовно-графічна наочність у вигляді
карт, схем, планів, креслень, таблиць допомагає школярам проникнути в суть
фактів, що вивчаються, усвідомити теоретичні висновки. Співвідношення цих
видів стало найважливішим критерієм якості сучасного підручника історії. Це
дозволяє нам вчителям значно урізноманітнювати методику навчання,
передбачати різні форми та методи.
Під час побудови уроку я використовую різноманітні методи діяльнісного
підходу: проблемне навчання, кейс-технології, навчальні квести, метод
проектів, уроки-семінари, дебати тощо. Сьогодні, я поділюся практикою
використання кейс-технологій на уроках історії, які я використовую за темами,
що вимагають аналізу великої кількості документів і першоджерел, з тем, де
немає однозначної відповіді на поставлене запитання, а є кілька відповідей, які
можуть змагатися за ступенем істинності, кінцевим підсумком якого потрібно
10. 12
сформувати в учнів ключові компетентності в різних сферах: пізнавальної,
трудової, комунікативної, громадянської діяльності, сімейно-побутової.
Кейс-технології є одним з ключових методів діяльнісного підходу, адже
суть кейс-методу полягає в тому, що засвоєння знань і формування умінь є
результат активної самостійної діяльності учнів по розв'язанню суперечностей,
в результаті чого і відбувається творче оволодіння професійними знаннями,
навичками, вміннями і розвиток розумових здібностей.
Використання кейсів є актуальним, адже джерелами кейсів з історії
можуть бути: художні твори, кінофільми, наукова інформація, експозиції
музеїв, досвід учнів, це і публіцистична література, твори про великих
вчених, статті з газет і журналів, з новинних публікацій Інтернету. Важливе
місце займають кейси на основі біографічних матеріалів, особливо відомих
особистостей свого краю.
При підготовці кейсу до уроку, я підбираю матеріал, який відповідає
певним критеріям: матеріал написаний цікаво, простою і зрозумілою
мовою,чітко визначена проблема, даний матеріал повинен показувати як
позитивні приклади, так і негативні і найголовніше, кейс має містити необхідну
і достатню кількість інформації, на основі якої учні зможуть робити висновки
та узагальнення.
На уроках історії я використовую:
1. Метод ситуаційного аналізу полягає в тому, що учням
пропонується текст з докладним описом ситуації, що склалася і завдання, що
вимагає рішення. Прикладом такого методу є кейс-матеріали до теми
«Ліквідація кріпацтва та реформи 1860–1870-х років» (історія України, 9 клас),
за якими учні аналізують причини та наслідки ліквідації кріпосного права в
Російській імперії в 1861 році.
На початку уроку, я пропоную учням переглянути репродукції картин, за
якими вони повинні описати становище селянина на 1850-ті роки.
11. 13
К. Лебедєв І. Їжакевич
«Продаж кріпаків з аукціону» «Кріпаків міняють на собак»
А. Кох Б. Кустодієв
«Как наши предки стали рабами» «Селянам оголошують маніфест…»
Після узагальнення становища селян до реформи 1861 року, я пропоную
учням попрацювати з наступним кейсом інформації, а саме з писемними
джерелами того часу. А саме, власне з самим маніфестом Олександра II від 19
лютого 1861 року та «Загальними положеннями про селян, звільнених від
кріпосної залежності», а також спогадами сучасників, як альтернативним
джерелом для розвитку критичного мислення.
Маніфест та Положення можна знайти в будь-якому джерелі, починаючи
від підручника, закінчуючи інтернетом, тому пропоную саме альтернативне
джерело, а саме Офіціоз Міністерства внутрішніх справ «Північна пошта» в
«адміністративному та законодавчому огляді» за 1861 році, в вміщеному в
перших номерах газети за 1862 р. в наступних, досить виразних виразах
характеризує процес впровадження селянської реформи:
«За першим враженням радості настала інша пора, найважча в селянській
справі. Селяни з Маніфесту дізналися, що їх очікує зміна на краще. Але в чому?
12. 14
Це не виявлялося тут же і безпосередньо. Природно, у селян виник подив: в
чому ж полягає воля? Вони почали звертатися до поміщиків, священиків,
чиновників, шукаючи роз'яснень. Ніхто їх задовольнити не міг. Селянство
запідозрило обман: воля є, але її приховують. Воно стало саме шукати її в
Положеннях. З'явилися грамотії, які, плутаючи селян, ставали підбурювачами.
За влучним висловом одного губернського старости: - «воно почало, так би
мовити, розправляти свої втомлені руки, потягуватися на всі боки і пробувати:
до якої міри можна тепер безкарно не виходити на панщину, не виконувати
завдання, не слухатися вотчинного начальства». Почався пасивнийопір. Там де,
поміщики бачили в непокорі селян прояв анархії, виникли серйозні зіткнення.
Хвилювання іноді розросталися настільки, що поміщики вдовольняли певні
вимоги селян. Ці заходи втихомирили народ, але вони його не переконали.
Селяни продовжували вірити в те, що буде і «чиста воля», і «земля задарма»,
тільки-но отримають вони це через два роки ...»
Саме на основі цих документів, учні мають сформувати основні тези
селянської реформи 1861 року та її наслідки.
2. Метод інциденту. Особливість цього методу в тому, що той хто
навчається сам знаходить інформацію для прийняття рішення.
Прикладом використання такого методу, є розроблений урок з курсу
«Людина і світ», з теми «Демократія». Учні розділені на групи, самостійно
готують кейс-матеріали по темам «Видатні діячі та крилаті вислови про
демократію», «Історія зародження демократії. Основні ознаки демократичного
суспільства» та «Становлення демократичного суспільства в провідних країнах
світу». Під час уроку діти готують та презентують власне есе на вибір тем:
«Розвиток політичної демократії в Україні» або «Механізми захисту
політичних демократичних традицій в Україні». Особливість даної форми
роботи є те, що при написанні есе учні користуються не матеріалами
підручника чи інтернету, а напрацюваннями своїх однокласників, тобто їхніми
кейс-матеріалами.
13. 15
3. Метод ситуаційно-рольових ігор. В старших класах використовую
проблемно-дискусійнугру, яку можна оформити як в формі дебат, так і в формі
розподілу ролей. Елементи цього методу вже зазначалися.
4. Метод розбору ділової кореспонденції. Даний метод я використовую
при проведенні практичної роботи в 11 класі на тему «Політичні портрети
діячів XX століття: Ф. Рузвельта, Б. Муссоліні, Ф. Франко, А. Гітлера». На
уроці учні об’єднуються в групи та отримують папки з документами та
публікаціями тих років, що допомагають учням розкрити політичний портрет
діяча та його роль в розвитку держави. Крім цього, учні отримують ряд питань,
відповівши на які, вони можуть охарактеризувати роль історичної постаті у
процесі розвитку держави. Після опрацювання та представлення кейс-
матеріалів, я пропоную учням закріпити власні знання за допомогою
дискусійного питання «Поміркуйте, якими методами демократичними чи
тоталітарними можна привести країну до стабільності і процвітання?». Під час
дискусії, спонукаю учнів до використання знань з інших предметів та аналізу
сучасних політичних процесів.
5. Метод ігрового проектування. Даний метод, найкраще використовувати на
початку уроку для зацікавлення учнів, особливо учнів 5-7 класів. Так під час
вивчення в 6 класі теми «Природньо-географічні умови розвитку стародавньої
Греції», для ознайомлення з темою уроку та закріплення попереднього
матеріалу, я використовую кросворд в якому зашифровано те, про що ми
будемо говорити на уроці. Відповіді на поставлені питання, відкриють для
учнів певні літери, об’єднавши які, вийде назва країни, з якою шестикласники
будуть знайомитися протягом 3-ох місяців.
7
6
10 1
3
9
14. 16
8 4
5
2
1) Регіон, де виник міф про всесвітній потоп
2) Вид письма в Межиріччі
3) Місто, в якому розташовувалися Висячі сади Семіраміди
4) Герой найвідомішого міфу Месопотамії
5) Яку пальму називали деревом життя
6) Місто-колонія, яке заснували фінікійці
7) Цар, який прославився тим, що видав перший збірник законів
8) Процес освоєння нових земель
9) Найвідоміший цар Ізраїльсько-Іудейського царства
10) Книга, яка описує історію становлення єврейського народу
На уроках історії, для економії часу, розбір кейсів проводжу у груповій
роботі. Підсумки роботи учні представляють в письмовій, усній формах, або в
мультимедійній формі, якщо кейс-технології були задані додому.
Сучасна освіта передбачає формування інноваційної культури педагога
як системи засвоєних особистістю педагогічних засобів, що забезпечують
інноваційний спосіб діяльності. Кейс-технологія, таким чином сприяє
розвитку креативності у вчителя та учнів, реалізації їх соціально-адаптаційних
можливостей. Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно
актуалізує комплекс знань, відображає практичну проблему, вдало суміщає
навчальну, аналітичну та виховну діяльність.
15. 17
ПРИКЛАДИ УРОКІВ З ВИКОРИСТАННЯМ КЕЙС-
ТЕХНОЛОГІЙ, ГРУПОВОЇ РОБОТИ ТА МЕТОДІВ
ВИПЕРЕДЖАЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Історія – 6 клас
Тема:Найдавніші держави Дворіччя
Мета: дати уявлення про природно-кліматичні умови Дворіччя та міста
Месопотамії;
познайомити учнів із законами Хаммурапі; розвивати вміння працювати з
підручником, джерелами інформації, вміння аналізувати та порівнювати
історичну інформацію, чітко висловлювати власну думку; розвивати навички
роботи в парах; формувати вміння створювати логічний ланцюг; розкрити
значення шумерської цивілізації для розвитку господарського і культурного
життя інших народів
Тип уроку: засвоєння нових знань
Х І Д У Р О К У
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
Шановні учні, зверніть увагу на дошку: сьогодні епіграфом до нашого уроку
будуть слова українського філософа Г.Сковороди:
Успіх приходить до того, хто його прагне
Г.Сковорода
А для цього, щоб нам було легше досягти успіху ми будемо працювати за
принципом:
Зібратися разом – це початок,
Триматися разом – це прогрес,
Працювати разом – це успіх.
Тож бажаю усім успіху!
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Піраміда знань (учні з цеглинок-відповідей будують піраміди)
1) Наявність міст, держав, писемності
16. 18
2) Де розташований Єгипет?
3) Найдовшою річкою в світі є
4) Вітер з пустелі – це
5) Області в Єгипті
6) Іригаційна система це
7) письмо Єгипту
8) Винаходи єгиптян
9) Найвища піраміда
10) Який цар об’єднав Єгипет, коли
ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Сьогодні ми довідаємося про ще одну цивілізацію. Але для цього щоб
знати як вона називається, ми проведемо гру «Історичний телефон»
Гра «Історичний телефон»
Кожна цифра імпровізованого телефону означає певну літеру. Правильно
набравши номер учні здогадаються про що йтиметься на цьому уроці.
289-513-476
(1-р, 2-м, 3-і, 5-и , 4-ч , 6-я, 7-ч, 8-е, 9-ж).
Відповідь: МЕЖИРІЧЧЯ
Дворіччя=Межиріччя= Месопотамія-Синоніми
Що таке синоніми?
Сино́німи — це слова однієї частини мови різні за звучанням і
написанням, що мають дуже близьке або тотожне значення.
Отже тема сьогоднішнього уроку: «Найдавніші держави Дворіччя»
IV. Вивчення нового матеріалу
1. РозвитокШумеру і Аккаду
2. Цар Хаммурапі
Учні працюють з історичним джерелом
Геродот «Історія»
«Вся Вавилонія, подібно до Єгипту, усюди перерізана каналами.
Найбільший з цих каналів судноплавний, у південно-східному напрямі протікає
17. 19
він з Євфрату до іншої річки — Тигру. З усіх країн на світі, наскільки я знаю, ця
земля родить, безумовно, найкращі плоди Деметри (злаки), а плодові дерева,
навпаки, там взагалі не ростуть: ні смоковниця, ні виноградна лоза, ні маслина.
Що ж до плодів Деметри, то земля їх приносить у такому достатку, що врожай
тут взагалі сам-200, а гарного року навіть сам-300. Листя пшениці та ячменю
досягають там чотирьох пальців завширшки. Просо та сезам бувають там
висотою з дерево. Оливкового масла вавилоняни не вживають, але тільки з
сезаму. Повсюдно на рівнині ростуть там фінікові пальми, переважно родючі. Із
плодів пальм готують хліб, вино, мед».
- Яку назву використостовує Геродот?
- що росло на цій землі?
- з чого жителі Месопотамії готували хліб, вино, мед?
Отже, сьогодні ми з Вами вивчаємо Дворіччя.
Ст. 74 -карта
Якщо рухатися на північний схід від Єгипту, через Синайський півострів,
перетнувши Аравійську пустелю, ми опинимося в Межиріччі – в одній з
великих цивілізацій Стародавнього світу, що існувала на Близькому Сході в
долині річок Тигр та Євфрат з сер. IV тис до н. е. - до сер. VІ ст. до н.е.
Робота з стрічкою часу
? чи правильно вказані хронологічні межі
Робота з пам’ятками
? Пригадайте чи існувала в цей період цивілізація на українських землях
З південних схилів Кавказьких гір (суч. Туреччина) беруть свій початок
дві великі річки – Тигр і Євфрат, течуть на південних схід і впадають у Перську
затоку. Країну, що розташована в долині цих річок, греки в давнину, як ми вже
знаємо, називали Месопотамія, шо означає «Межиріччя», її називають також
Дворіччям. Нині ці землі входять до складу країниІрак. Колись Тигр та Євфрат
впадали в Перську затоку не спільним річищем, як нині, а кожна річка окремо.
За тисячі років вони нанесли стільки намулу й глини, що частина затоки
перетворилася на суходіл. Тому, південна частина Дворіччя
18. 20
(Месопотамії),яка утворена відкладеннями річок, – низька й заболочена, земля
там глиниста, тут траплялися часті повені. А на півночі не вистачало води для
зрошення І дощі йшли нерегулярно. Влітку в Дворіччі було надто горячо:
спека сягала + 500 у затінку, а засушливими були 7-8 місяців на рік.
Розливи річок Тигр і Євфрату у Межиріччі були щорічними так само як і
Нілу в Єгипті. Проте на відміну від Нілу вони були короткими, бурхливими і
часто несподіваними. Під час припливу, коли води у Перській затоці
підіймалася, річки заливали все навкруги. Тому саме в Дворіччі виник міф про
Всесвітній потоп, який нібито знищив майже усе на землі. Тому люди
перебували у постійному страху перед повінню.
Релаксаційна вправа налаштування
Робота в парах – параграф 14
- Яке дерево вважалося деревом життя (фінікова пальма)
- Хто населяв Месопотамію (шумери і аккади)
- Що таке зикурат (храм)
Зикурат – храми у вигляді багатоярусних східчастих споруд, які будували
шумери своїм богам.
- Чому в 3 тис до н.е. міста Шумеру обносяться муром
- Назвіть міста-держави Шумеру
Місто-держава – форма держави в давнину, коли окреме місто і частина
сільської території, що була йому підпорядкована, вважалася незалежною
державою.
- Як називалося письмо Шумеру
Клинопис - це система письма, якою користувалися жителі древньої
Месопотамії, перша система письма, винайдена людством.
- Чому матеріалом для письма стала глина
Відео - клинопис
- Що таке будинки табличок
- Що вивчали в школах Шумеру
- Які винаходи належать жителям Месопотамії?
19. 21
Фізкультхвилинка
Ми з вами довідалися про життя і заняття жителів Дворіччя, а зокрема
держав Шумер і Аккад в ІV – ІІІ тис. до н.е. Проте на початку ІІ тис. до н.е. з
півночі на Дворіччя здійснили напад кочові племена Амореїв, які захопили
державу Аккад і заснували нову столицю під назвою Вавилон («Ворота божі»).
Реконструкція
Найбільшої могутності Вавилон досягнув за часів правління царя
Хаммурапі, який правив у 1792-1750 рр. до н.е.
Хаммурапі був майстерним політиком і полководцем, з його іменем
пов’язано піднесення Вавилона.
Він дбав про розширення території своєї держави, піклувався про її
розвиток. Хаммурапі створив митну службу, що збирала податки до державної
скарбниці. Будував нові та упорядковував старі зрошувальні канали.
Його влада була абсолютною й незаперечною, бо ґрунтувалася на вірі, що
верховний правитель близький до богів й одержує владу з їхніх рук. Ціла армія
писарів, наглядачів, збирачів податків, суддів, охоронців пильнувала за
порядком у державі.
Проте ім’я Хаммурапі уславилось насамперед завдяки першим в історії
людства писаним законам, які були викарбувані на великому полірованому
стовпі з чорного каменю, який у 1901 році віднайшла французька археологічна
експедиція. Текст складається з трьох частин: вступу, 282 статей і висновку.
Асоціативний кущ
Закон
Закон- загальнообв’язкове правило поведінки, яке встановлюється
державою
Ст. 77 – робота з джерелом
1. Які висновки можна зробити, прочитавши ці закони?
2. Яке покарання можна було отримати за крадіжку бика? А раба? Який
висновок можна з цього робити?
20. 22
3. За законами Хаммурапі, людину, яка потрапила в рабство за борги, потрібно
було відпустити через три роки. Чому закон захищає не рабовласника, а раба в
даному випадку?
V.УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Чи було Межиріччя дійсно цивілізацією?
Тут виникли і розвивалися міста Ур, Урук, Аккад та інші.
Тут біло винайдено письмо – клинопис.
Тут появилися держави _ Шумер та Аккад, Вавилонське царство
Інтерактивна вправа «Знайди ознаку цивілізацій»
Підсумки
На уроці я дізнався…..
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати § 14, на ст. 77, відповісти на питання.
Скласти математичну задачу по темі
21. 23
Історія України – 8 клас
Тема: Українсько-московський договір 1654 р.
Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з подіями Національно-визвольної
війни,допомогти учням зрозуміти важливий крок Б. Хмельницького-укладення
договору з Москвою як спробу знайти сильного покровителя в боротьбі за
визволення, розкрити основні передумови та суть домовленостей досягнутих
між Україною та Російською імперією у 1654 р., а також дати оцінку цієї події
через призму роботи учнів над кейсами; розвивати в учнів вміння аналізувати
складні історичні події та факти; формувати вміння працювати з історичними
документами і на основі них робити висновки та узагальнення, висловлювати
своюточку зору; виховувати любов та повагу до історичного минулого нашого
народу та інтерес до історії України
Тип уроку: комбінований
Вид уроку: урок із використанням кейс-технологій, групової роботи та методів
випереджального навчання.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання
Робота з картою на повторення подій
національно-визвольної війни 1648-1653 рр.
(Учням пропонується перегляд відеофрагментів. В ході повторення учні
кольоровими олівцями на карту наносять місця битв 1648-1653 рр даючи їм
коротку характеристику)
Використовуючи метод «мозкового штурму» учням пропонується дати
відповіді на питання:
За яких умов утворена Гетьманщина і яку територію вона займала?
Як і у зв'язку з чим змінювалась територія Гетьманщини за період
1648-1653 рр.?
22. 24
Які держави сусідили з Гетьманщиною?
Якими були відносини із сусідами?
Як європейські держави визнали існування козацької держави-
Гетьманщини?
III. Мотивація навчальної діяльності
8 січня 1654 року у місті Переяславі відбулася подія, якій судилося мати
вплив на долю України більше, ніж 300 років. Саме цього дня Б.
Хмельницький визнав своїм протектором московського царя. Подія,яка є
неоднозначною і до сьогодення, подія, що викликає суперечності як серед
вчених, так і серед пересічного громадянства.
Перебіг війни з Польщею, незважаючи на значні успіхи і перемоги
українського війська, усе більше переконував Б. Хмельницького і старшину в
тому, що самим їм не звільнитися від польського панування. Великі людські та
матеріальні втрати знесилювали український народ. Але припинити боротьбу
українські козаки не збирались, тому Б. Хмельницький шукав сильних
союзників. Спробуємо розглянути питання про історичне значення та
політичні наслідки Переяславської ради під таким поглядом: Переяславська
рада « пропащий час чи втілення споконвічної мрії?».
(На уроці учитель поділив клас на групи використовуючи жеребкування (по
черзі учні витягуючи різнокольорові фішки створили 4 групи ). Кожна група
обрала лідера і отримала кейс над яким група працювала вдома. В результаті
роботи групи представляють на уроці свої аргументи: яка ж країна найкраще
могла б підійти Гетьманщині як союзниця)
Висновок: у 1650 - 1651 рр. йшли переговори про можливий союз України з
Молдовою , але він не увінчався успіхом, особливо після загибелі Тимоша,
Союз з Туреччиною був не бажаний, у військові дії вони не втручались і не
хотіли надали це право татарам, які були ненадійним союзником. До того ж
великим бар'єром була релігійна несумісність і давня ворожнеча.
Католицькі держави - Австрія, Іспанія, Франція підтримували Річ
Посполиту.
23. 25
Протестантські держави - Англія, Швеція, Голландія підтримували
боротьбу України проти Речі Посполитої бажаючі її ослаблення.
Московська держава неоднозначно відносилась до протистояння України і
Речі Посполитої. Їй не хотілось мати сильних сусідів, але і втручатися також не
хотіли і тому вибрали вичікувальну позицію. Хоча допомога Україні була
геополітично вигідна Москві: вона давала вихід до Чорного моря, ослаблювала
давніх суперників - Кримське ханство, Литву та Польщу. Московський уряд
погодився взяти Україну "під свою руку" тільки тоді, коли вона сама
звільниться від польського панування.
IV. Пояснення нового матеріалу
Шість років тривала національно-визвольна боротьбаукраїнського народу
проти польського панування. Розпочавши цю війну, великий гетьман України
Богдан Хмельницький розумів,що без доброго союзника Україна не могла
перемогти Річ Посполиту. Інші зайняли вичікувальну позицію. Що ж тоді
залишалося для Хмельницького? Який союзник? Природним було його
прагнення налагодити дипломатичні стосунки з Московією. Ці дві держави
поєднувала православна віра. Більше того, Москва мала власні рахунки з
Польщею. Ще на початку війни Хмельницький намагається зав‘язати з
Московією стосунки. Після блискучих перемог на Жовтих Водах і під
Корсунем Хмельницький у грудні 1648року звільнив Київ. І саме тут на раді з
представниками православного духовенства приймає рішення про необхідність
звернення до Москви за військовою та дипломатичною допомогою. Саме тоді
до царя відрядили полковника Мужиловського. Але Московія не дала Україні
ні військової, ні дипломатичної підтримки. Країни постійно обмінювалися
делегаціями, посольствами, вели переговори, але 1651року Земський собор не
дав згодина союз з Україною. Тоді Б.Хмельницький пригрозив Москві союзом
з Туреччиною.
1 жовтня 1653 р. Земський Собор у Москві прийняв рішення, щоб
«гетьмана БогданаХмельницького і все Військо Запорізьке з містами і землями
взяти під государеву руку». 31 грудня 1653 р. Москва оголосила війну Польщі,
24. 26
а московські посли прибули до Переяслава.
Переяславі відбулася генеральна військова рада, на яку прибули
представники від полків та різних верств населення України (міщани, селяни,
духовенство). На раді були присутніми 12 полковників та 5 генеральних
старшин на чолі з гетьманом. Не прибули 5 полковників та митрополит С.
Косів. Не було на раді представників від Белзького, Волинського, Подільського
і Руського воєводств, в яких проживало більше третини населення тогочасної
України. Учасниками ради були близько 300 осіб.
Б. Хмельницький запропонував, щоб вони обрали собі одного государя з
чотирьох: турецького султана, кримського хана, польського короля або
московського царя, тобто його пропозиція не була безальтернативною.
Охарактеризувавши кожного, Б. Хмельницький висловився за московського
царя, зазначивши, що він однієї віри з українцями. Учасники ради підтримали
думку Хмельницького, не всі учасники козацької рада склали присягу
навірність Москви. Гетьман зі старшиною поїхав до «заїзжого двору», де
розміщувалося російське посольство. Там Бутурлін передав Хмельницькому
царську грамоту і розповів про хід переговорів з Польщею, зв´язки Москви з
Військом Запорозьким і рішення царя прийняти під свою руку гетьмана
Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями, а також про
допомогу їм військами у боротьбі з Польщею.
Звісно, що усна угода не могла задовольнити гетьмана. Він не був
упевнений у вірності царя(російська сторона присяги не склала). 14 березня
1654 року українські посли подали письмовий текст проекту договору з 23
статей, які базувався на усних Переяславських домовленостях і Зборівському
українсько-польському договорі. Але не всі пункти задовольнили царя.
Російська сторона скоротила кількість статей до 11, хоча загалом їх зміст не
зазнав змін. Царська жалувана грамота від 27 березня 1654року називає
гетьмана і Військо Запорізьке «підданими московського царя», але при цьому
зазначає: Україні «бать под нашою, царского величества, рукою, по своим
прежним правам и привилеям и по всем статьям, которые писали выше сего»,
25. 27
що власне передбачає не підданство, а протекцію царя над Україною.
(Учні, які уже поділені на групи, отримують кейс над яким працюють і
представляють свої результати)
Кейс
«Остаточнийтекст українсько-московського договору було ухвалено у Москві
в березні 1654 p., звідси і його назва — «Березневі статті» (їх оригінали не
збереглися). Приблизні умови договірних статей:
Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським
урядовцям.
Установлювалася платня у розмірі:
військовому писарю та підпискам — 1000 польських злотих;
військовим суддям — 300 польських злотих;
судовим писарям — 100 польських злотих;
польським писарям та хорунжим — 50 польських злотих;
сотенним хорунжим — 30 польських злотих;
гетьманському бунчужному — 50 злотих.
козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, усім полковникам і
військовим та полковим осавулам надавалися у володіння млини;
Установлювалася платня генеральному обозному у розмірі 400 злотих і
генеральному хорунжому — 50 злотих;
Заборонялися дипломатичні відносини гетьмана з турецьким султаном та
польським королем;
Підтверджувалося право київського митрополита й усього духовенства на
маєтності, якими вони володіли;
Московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею навесні 1654
року;
Передбачалося утримання російських військ на кордонах України з Річчю
Посполитою;
Гетьманський уряд просив установити платню:
полковим у розмірі 100 єфимків талерів;
26. 28
полковим осавулам — 200 польських злотих;
військовим осавулам — 300 польських злотих;
сотникам — 100 польських злотих;
кожному козакові у розмірі 30 польських злотих.
однак це прохання було відкладене до перепису всіх прибутків, які мали
надходити до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру, що
мав охопити 60 тисяч козаків;
у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати
проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги
кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього
прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога
до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч
козаків, і після , і після завершення роботи треба було надіслати його
до Москви.
Запитання:
1. Яка форма правління зберігалась в українській державі?
2. Що залишалось незмінним в адміністративно-територіальному устрої?
3. Яку незалежність отримала Україна?
4. Чи дійсно Переяславська рада була необхідна?
5. Які способи вирішення проблеми ви можете запропонувати? "
Кожна група в ході діалогу або дискусії дає свою оцінку події
Висновок: Отже, ставлення сторін до договору 1654 р. знайдено. Ми
розуміємо, що на сьогоднішній день дуже важко віднайти адекватне розуміння
його суті, яке б не залишало місця для політичних спекуляцій та
маніпулювання громадською думкою. Абсолютно очевидно, що українсько-
російських договір 1654 р. був продуктом політичного розвитку двох сторін у
конкретний історичний час. Він ніс у собі як шляхетні помисли щодо спільної
боротьби двох православних народів, так і намагання кожної зі сторін щось із
своїх стратегічних задумів приховати, щось здобути для себе коштом іншого.
27. 29
Таким було реальне політичне життя. Таким нехай залишиться і пам’ять про
нього — без фанфар і урочистихсалютів, але й без посипання голови попелом і
запізнілого прозріння.
V. Підведення підсумків
VI. Домашнє завдання
1. Ознайомитись з матеріалом підручника
2. Написати есе на тему: «Погляд із сучасності на українсько-московські
відносини»
28. 30
Всесвітня історія – 10 клас
Тема: Франція в 20–30-х. рр. ХХ століття
Мета: розкрити основні внутрішні та зовнішні події Франції у період після
воєнної стабілізації суспільства, проаналізувати соціально-економічний і
політичний розвиток країни у 1920-30-х рр., виділити чинники політичної
нестійкості; розкритисуть політики Народного фронтута її наслідки; розвивати
вміння знаходити причинно-наслідкові зв’язки, зіставляти факти, робити
узагальнення та аналізувати матеріал на основі різних джерел інформації;
тлумачити та застосовувати поняття; висловлювати особисті ставлення до
фактів, подій, постатей доби
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізаціяопорних знань і вмінь учнів
Бліц опитування:
1. Назвіть основніпідсумки Великої Британії під час Першої світової війни.
2. Чому постала ірландська проблема?
3. Назвіть причинита наслідки страйку шахтарів 1926 р.
4. Як у Великій Британії позначилась світова економічна криза, які галузі
вона охопила?
ІІІ. Мотиваціянавчальноїдіяльності
Метод «Мозковий штурм»
Учні висловлюють свої асоціації пов’язані із Францією
Перегляд відео 1 «Життя сучасної Франції»
ІV.Вивченнянового матеріалу
Робота з таблицею «Наслідки Першої світової війни для Франції»
Завдання:
1. Визначити втрати та матеріальні збитки Франції.
29. 31
2. Які територіальні та соціальні зміни відбулися в державі?
Робота з документом (додаток 1)
Документ «Економічний розвиток Франції в 1924-1929 рр.»
Запитання та завдання:
1. Який період характеризується частковою стабілізацією в економіці?
2. Якими були причини стабілізації?
3. Назвіть основні ознаки стабілізації економіки.
Перегляд відео 2 «Економічна криза в Франції» та аналіз його учнями
Виступ учня в ролі лідера Соціалістичної партії Леона Блюма
(відео 3 «Гімн соціалістів»)
Французи! Ми живемо у складний для нашої держави час! Глибока
економічна криза торкнулася Франції! Безробіття, спад промислового
виробництва, високі ціни та злидні стали буденністю…Скільки можна
очікувати на рішучі дії влади? Тому заради стабільності і для подолання
фашистської загрози Ми об’єдналися з комуністами і радикалами. Ми
пропонуємо:
- Захистити свободута мир!
- Боротися з фашизмом та тероризмом!
- Демократизувати систему освіти
І вимагаємо:
- Націоналізації важливих підприємств і банків
- Оздоровлення фінансової системикраїни
- Підтримати сільське господарство
- Відновити купівельну спроможність населення
- Скоротитибезробіття
- Забезпечитимолодь робочимимісцями
З нами Франція! Разом подолаємо кризу і повернемо добробут у наші
домівки!
Завдання та запитання:
1. Визначте представник, якої політичної сили виступив перед Вами?
30. 32
2. На яких проблемах Франції акцентує увагу?
3. Що пропонує і вимагає змінити в тогочасному суспільстві?
Метод дискусії
Учні ознайомлюються із інформацією підручника і дають відповідь на
запитання:
Як на Вашу думку відіб’ється перемога на виборах в Франції Національного
блоку на україно-французьких відносинах?
V. Узагальненнята систематизаціязнань
Метод «Вставте пропущене» (додаток )
VІ. Підсумки уроку
VІІ. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Написати есе «Мої пропозиції щодо виходуУкраїни з кризи»
31. 33
Додаток 1
Документ «Економічний розвиток Франції в 1924-1929 рр.»
У 1924–1929 pp. у Франції, як і в інших західних країнах, спостерігається
стабілізація й розвитокекономіки на основізростаючої політичної стабільності
французького суспільства, відновлення демократії. Високі темпи промислового
розвитку Франції досягалися за рахунок отримання репарацій з Німеччини (9
млн марок золотом), використання саарського вугілля та лотаринзької руди,
дешевої робочої сили в колоніях. До того ж у міжвоєнний період Франція
перетворилася на своєрідну Мекку для іноземного туризму, зокрема із США,
що сприяло розвиткові сфери обслуговування.
Сільське господарство теж розвивалося досить успішно. У 1931 р.
кількість міського населення вперше перевищила сільське, частка якого все ще
залишалась на рівні 49,2 %, що було значно більше, ніж в інших розвинених
країнах. Незважаючи на появу та розвиток великих підприємств, понад 40 %
французьких робітників працювали на дрібних підприємствах, 25 %
торговельних закладів і 53 % сільських господарств не використовували
найману працю.
Франція залишалася державою-рантьє: у 1929 р. прибутки від цінних
паперів майже утричі перевищували прибуток від промисловості.
За темпами промислового розвитку у роки стабілізації Франція
випереджала Німеччину та Велику Британію й поступалася лише США.
Максимальний у міжвоєнний час обсяг промислового виробництва був
досягнутий 1930 р. — він на 40 % перевищив довоєнний рівень.
Запитання та завдання
1. Який період характеризується частковою стабілізацією в економіці?
2. Якими були причини стабілізації?
3. Назвіть основні ознаки стабілізації економіки.
32. 34
Додаток 2
Вставте пропущені слова в текст
Франція здобула ……….у Першій світовій війні. Їй повернули територію
………….та ………..До 1935 р. Франція експлуатувала вугільні запаси ……..
Франція залишалася президентською республікою. Протягом міжвоєнного
періоду урядидержави очолювалиЖ. Клемансо, …………., Е. Ерріо, …………,
Л. Блюм та ……….. В ……..р. Францію охопила економічна криза, яка привела
до влади уряд…………… .
1) Ельзас та Лотарингія
2) перемогу
3) Саар
4) Р. Пуанкаре
5) 1931р.
6) А. Мільєран
7) Народного фронту
8) Е. Деладьє
33. 35
Правознавство – 9 клас
ТЕМА: Звернення громадян: юридичний та мовний аспекти
МЕТА: поглибити знання учнів про офіційно-діловий стиль мовлення, сфери
його застосування, ділові папери; ознайомити дев'ятикласників з основними
вимогами до складання звернення; його видами та особливостями подання;
розвивати мовленнєво-комунікативні вміння й навички використання офіційно-
ділового стилю мовлення в повсякденномужитті, вміння працювати з законами
України; виховувати культуру ділового мовлення
Тип уроку: вивчення нового матеріалу, розвитку комунікативних умінь
Вид уроку: інтегрований (з українською мовою)
Хід уроку
Мотивація
Вч. Мови: Що таке народовладдя? Який іншомовним синонім Ви можете
дібрати до цього слова? (демократія)
Вч. Права: У чому має вияв влада народу?
(участь громадянУкраїнив виборах, референдумі, громадськихоб’єднаннях
тощо)
Сьогодні ми розглянемо одну з форм народовладдя, проте яку? Відповідь ви
дізнаєтеся, розв’язавши рівняння з багатьма невідомими
Актуалізація знань
Правознавча задача
(А+Б+В+Г) – Д – Е=40
А – кількість років, які необхідно прожити іноземцю на території України для
отримання громадянства
Б – мінімальний вік судді Конституційного суду
В- номер розділу, який прибрали з КУ у 2016 році
Г- вік повної дієздатності
Д – дата прийняття КУ
34. 36
Е- термін перебування на посаді Голови Конституційного суду
Робота з Конституцією
Вч. Права: Ви отримали число 40. Відкрийте Конституцію та знайдіть
зазначену статтю.
Стаття 40. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові
звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів
місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що
зобов'язанірозглянутизвернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений
законом строк
Вч. Права: До якого розділу КУ належить стаття? (права і свободи людини).
Отже, ми маємо право на звернення. Це право поширюється на всіх людей, які
законно перебувають на території нашої держави, і не обмежується жодними
умовами, процедурами, обов’язками.Реалізацію права на звернення визначають
положення Конституції України та Закону України «Про звернення громадян».
Вч.Мови: - Отже, темою нашого уроку є…
Уважно розглянувши набір завдань, який запропоновано для роботи в групах,
сформулюйте очікувані результати уроку. Тож нашим завданням сьогодні
буде…
(опрацювати поняття «звернення громадян»з т.з. юриспруденції та діловодства,
набути практичних навичок оформлення звернень)
Робота над матеріалом уроку
Вч. Права: Справді, сьогодні ми ознайомимося зі зверненнями громадян,
одночасно набуваючи практичних навичок їх оформлення.
Познайомимось із основним терміном уроку: (записуємо в міні-конспект)
Звернення громадян – викладені в письмовій або усній формі пропозиції
(зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ст.3 Закону України «Про звернення
громадян»)
Вч. Мови:
- До якого стилю мовлення належить звернення громадян?
35. 37
- Скориставшись роздатковим матеріалом «Стилі мовлення» встановіть
відповідність між назвами стилів та їхніми ознаками.
(тестове завдання на співставлення ознак)
- У чому реалізується писемна форма ділового мовлення? ( у ділових
паперах - документах)
- Якою є сфера використання офіційно-ділового стилю? (закони)
Пропонуємо вам попрацювати зі статтями Основного закону - Конституції
Робота з підручником
Вч. Права: Звернення як волевиявлення громадянина має декілька різновидів.
Скориставшись схемою в підручнику на стор. 92, складіть правознавчі пазли
«Види звернень»
Пропозиція (зауваження) – звернення громадян, де висловлюються
порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і
місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також
висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов
життя громадян, вдосконалення правової основи державного і
громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності
держави в суспільства. (Дод. 1)
Заява (клопотання) – звернення громадян із проханням про сприяння
реалізації закріплених Конституцією чи чинним законодавством їх прав
та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи
недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від
форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад,
посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх
діяльності. Клопотання – письмове звернення громадян з проханням про
визначення за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо;
Скарга – звернення з вимогою про встановлення прав і захист законних
інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями
державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств,
об’єднань громадян, посадових осіб.
36. 38
Інтерактивна вправа – визначення типу звернення
Ситуація 1: ГромадянинТендітний подав звернення до Власівського селищного
голови, у якому висловився за відновлення проведення фестивалю
«Дніпровські зорі» (пропозиція)
Ситуація 2: ГромадянкаТурботливазвернулась до селищної ради із проханням
посприяти їй в отриманні земельної ділянки для забудови (клопотання)
Ситуація 3: Житель міста Полтави Лірник написав листа до керівника
комунального підприємства, яке займалось вивозом сміття, у якому довів до
його відома, що сміття не регулярно вивозять (заява)
Ситуація 4: У прокуратуру міста надійшло звернення від жителів одного
мікрорайону про те, що на літньому майданчику кафе до 2 годининочі постійно
звучить голосна музика (скарга)
Фізкультхвилинка
Робота в групах (складання інтелект-картки)
Вч. Мови: В групах Ви опрацюєте відповідні статті закону, та визначте в чому
ж особливості звернення як юридичного, так і філологічного поняття:
Група 1: (юридичний аспект)
Стаття 5. Звернення адресуються органам державної влади і органам
місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно
від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до
повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або
групою осіб (колективне).
Стаття 21.
Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства,
установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян,
посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати.
Група 2: (філологічний аспект)
37. 39
Стаття 3. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій,
усній або електронній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і
скарги.
Стаття 5.
Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за
допомогою засобів телефонного зв’язку через визначені контактні центри,
телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином
до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу,
повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове
звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів
електронного зв’язку (електронне звернення). В електронному зверненні також
має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути
надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування
електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не
вимагається.
Група 3: (юридичний аспект)
Стаття 17.
Скарга на рішення, що оскаржувалось, може бути подана до органу або
посадовійособівищого рівня протягом одного року з моменту його прийняття,
але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина з прийнятим
рішенням. Скарги, подані з порушенням зазначеного терміну, не
розглядаються.
Стаття 20.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця
від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, -
невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в
місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник
відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник
встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється
