Розвиток критичного мислення

2. Технологія розвитку критичного
мислення як засіб формування
творчих та пізнавальних
здібностей учнів

3. здатність людини
чітко виділяти
проблему, яку необхідно
розв'язати
уміння самостійно
знайти, обробити
й проаналізувати
інформацію
критичне
мислення
принциповість у
відстоюванні
своєї позиції
уміння логічно
викладати думки
уміння наводити
переконливу
аргументацію
здатність мислити
мобільно, обирати
єдино правильне
розв'язання проблеми
відкритість до
сприйняття думок
інших

4. Критичне мислення має певні характеристики:
1. Самостійність. Ніхто не може мислити за людину, висловлювати її думки, переконання, ідеї
тощо. Мислення стає критичним, тільки якщо носить індивідуальний характер.
2. Постановка проблеми. Критичне мислення досить часто починається з постановки проблеми,
а її розв’язання стимулює людину мислити критично. Початок розв’язання проблеми – це
збирання інформації за нею, бо роздумувати « на порожньому місці» фактично неможливо.
3. Прийняття рішення. Закінчення процесу критичного мислення – це прийняття рішення, яке
дозволить оптимально розв’язати поставлену проблему.
4. Чітка аргументованість. Людина, яка мислить критично, повинна усвідомлювати, що часто
одна проблема може мати декілька розв’язань. Тож слід підкріпити прийняте рішення вагомими,
переконливими власними аргументами, які б доводили, що саме таке розв’язання є найкращим,
оптимальним.
5. Соціальність. Людина живе в соціумі. Тому доводити свою позицію людина повинна в
спілкуванні. У результаті спілкування, диспуту, дискусії людина поглиблює свою позицію або
може змінити її.

5. Умови, що стимулюють розвиток критичного мислення:
1. Час. Учні повинні мати достатньо часу для збирання інформації з проблеми, її обробки,
вибору оптимального способу презентації свого рішення. Роботу з формування критичного
мислення можна проводити не тільки на уроці, а й перед ним і після нього.
2. Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що вчитель очікує від них висловлювання думок
та ідей у будь – якій формі, їх діапазон може бути необмеженим, ідеї можуть бути
різноманітними, нетривіальними.
3. Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Унаслідок цього вони можуть
бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми.
4. Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони
мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо
вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати важливість остаточно сформулювати власну
думку з проблеми, яка може бути скоригована « колективною мудрістю».
5. Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь - які думки , мислити
поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть вкласти свою « цеглинку» у зведення «
будинку», яким є розв’язання проблеми. Учитель повинен створити середовище, вільне від
жартів, глузувань.
6. Активна позиція. Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє
задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до
прагнення мислити нестандартно, критично.

6. Структура уроку критичного мислення:
1. Розминка
1) Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку;
2) Головна функція - створення сприятливого психологічного клімату на уроці.
Актуальність етапу:
Теплий психологічний клімат сприяє:
кращому засвоєнню навчального матеріалу;
підвищенню авторитету вчителя;
психологічному розвантаженню учнів.
2.Обґрунтування навчання
Етап передбачає:
1) постановку мети уроку;
2) розвиток внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми та предмета загалом.
Актуальність етапу:
Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:
учні розуміють його конкретну практичну значимість для кожного з них;
чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.
3. Актуалізація
1) Девіз етапу: « Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони
знають»;
2) на цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень з теми,
потрібних для наступних етапів уроку.
Актуальність етапу:
- Те , що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
- знання, пов’язані з досвідом учня, краще та швидше запам’ятовуються;
- підвищується роль учня на уроці.

7. 4. Усвідомлення змісту
1) учень ознайомлюється з новою інформацією;
2) на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня;
3) учень аналізує інформацію, визначає особисте її розуміння.
Актуальність етапу
Розвиток умінь:
- працювати з інформацією;
- працювати самостійно;
- виділяти головне, суттєве;
- формування компетентності учнів із предмета.
5. Рефлексія
1) Учень стає власником ідеї, інформації, знань;
2) має можливість використати знання;
3) обмінятися знаннями з іншими учнями;
4) оцінити діяльність.
Актуальність етапу
- усвідомлення того, що було зроблено на уроці;
- демонстрація знань та їх можливого застосування;
- можливість замислитися над підвищенням якості роботи;
- можливість диференціації домашнього завдання;
- визначення необхідності корекції.

8. Приклади найефективніших
методів технології розвитку
критичного мислення, що
сприяють творчій роботі учнів

9. « Асоціативний кущ»
( або « Семантична карта»)
Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення. Цю стратегію
рекомендується використовувати на етапах актуалізації і рефлексії як під час
групової роботи, так і індивідуальної.
Для складання асоціативного куща слід дотримуватися певних правил.
1. Написати на дошці чи аркуші в центрі ключове слово або фразу, виділити її.
2. Записати будь – які слова чи фрази, які спадають на думку.
3. Ставити знаки питання біля частин, стосовно яких не впевнені.
4. Після заповнення « куща» вказати проблеми чи теми, для розгляду яких
необхідна додаткова інформація.
5. Записувати всі ідеї, які з’являються доти, поки дозволяє час.

10. Розумний куб
( або « Кубування»)
Полегшує розглядання різних сторін теми. Для застосування цього методу
виготовляється один куб для індивідуального чи фронтального опитування або
декілька кубів, якщо буде застосовано групові форми роботи. На кожній із граней
написано одне з питань, за яким можна дати характеристику чого-небудь, провести
аналіз, порівняти тощо. Учень кидає куб і відповідає на питання, яке йому випало на
певній грані.
Можна створювати куби із загальними питаннями, які застосовують для
характеристики понять із різних предметів. Наприклад:
1. Опиши…
2. Проаналізуй…
3. Порівняй з…
4. Застосуй…
5. Оціни…
6. Вислови своє ставлення…

11. Метод « Прес»
Цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи й чітко та логічно
формулювати свою думку щодо спірного питання. Стратегія може бути використана
на будь-якому етапі уроку.
Етапи методу:
1. Висловлюємо свою думку: « Я вважаю…»
2. Пояснюємо причину такої точки зору: « Тому що…»
3. Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «
Наприклад…»
4. Узагальнюємо, формулюємо висновки: « Отже…», « Таким чином…»

12. « Мозкова атака»
Відмінний метод для використання досвіду учнів із метою розв’язання проблем
та розроблення ідей. Однак, є дуже специфічні правила й основні принципи для «
Мозкової атаки», яких потрібно дотримуватись. « Мозкова атака» найкраще
спрацьовує в групах у кількості 5 – 7 осіб.
Основні ознаки:
1. Чітко визначте проблему або тему для « Мозкової атаки».
2. Працюйте в колі.
3. Оберіть лідера, який веде обговорення і заохочує появу нових ідей.
4. Щоб збільшити появу нових ідей, треба надати учням певний час на роздуми і
після декількох хвилин розпочинати знову.
Правила « Мозкової атаки»:
1. Жодної критики.
2. Запозичення інших ідей є нормальним явищем.
3. Бажаною є велика кількість ідей.
4. Оцінювання відбувається згодом.

13. Сенкан
Сенкан ( п’ятиряддя) допомагає підсумувати інформацію, визначити головні ідеї,
думки.
Сенкан – це білий вірш, у якому синтезовано інформацію в стислому вислові з
п’яти рядків .
Алгоритм складання сенкану:
1. Один іменник – назва поняття.
2. Два прикметники – описання поняття.
3. Три дієслова – визначення дії.
4. Фраза із чотирьох слів, яка виражає ставлення до теми.
5. Одне слово (синонім до теми), у якому відображено зміст чи сформульовано
висновок.

14. « Піфагор»
Цей метод допомагає навчитися обирати позицію відносно спірних проблем,
висувати аргументи на захист свого вибору та прислухатися до аргументів тих, хто
обирає іншу позицію.
Організація діяльності із застосування методу:
1. Шкалу, накреслену на аркуші паперу, можна передати по рядах ( групах) із
проханням відмітити свою позицію кольоровим маркером. Можна проголосувати за
обрану позицію та написати кількість голосів біля відповідної позиції на шкалі, що
накреслена на дошці.
2. Учням пропонується також навести аргументи на підтримку своєї точки зору.
3. На наступному етапі діти ознайомлюються з матеріалом, або проводять
практичний дослід, або розбирають необхідне доведення, або виконують
обчислення, які допоможуть розв’язати проблему.
4. Після цієї роботи можна зайняти іншу позицію, якщо думка змінилася.
Метод може бути використаний на етапі актуалізації, рефлексії. Для ілюстрації цього
методу можна виготовити плакат.

15. Приклади розминок
Приклад № 1. Розминка « Закінчи речення одним словом»
Мета: Активізація емоційної діяльності учнів на уроці.
Учитель на початку уроку критичного мислення пропонує учням закінчити одним
словом речення: « Уміти мислити необхідно для того, щоб…» ( Можливі варіанти
відповідей: працювати, жити, спілкуватись, вирішувати тощо.)
Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися підтримкою своїх
однокласників у навчальній діяльності. Для цього він пропонує закінчити одним
словом речення: « Я бажаю тобі…» ( Можливі варіанти відповідей: успіху, перемоги,
наснаги, творчості тощо.)

16. Приклад №2. Розминка « Чарівна скринька»
Мета: Об’єднати учнів у групи, створення емоційного настрою учнів перед груповою
роботою.
На дошці можна записати епіграфи до використання групової навчальної
діяльності та девізи до роботи в групах:
1) « Один за всіх, усі – за одного!»
2) « Ми – одна команда!»
3) « Твій успіх іде на користь мені, а мій – на користь тобі, бо він у нас спільний!»
4) « Нам не обійтися без тебе!»
5) « Ми всі вітаємо тебе з успіхом!»
Учням роздають смужки кольорового паперу. Необхідно придумати свій девіз,
який би спонукав учасників навчального процесу до діяльності в групі, та записати
його на смужці. Ці смужки складають у « чарівну скриньку» - красиво оформлену
коробку. Потім « скриньку» учні передають один одному, кожний витягає папірець і
читає девіз. Створюється емоційний настрій на роботу в групах. У подальшому учні,
які витягли смужки однакового кольору, об’ єднаються в пари чи групи для роботи.

17. Приклад №3. Розминка « Спочатку було слово»
Мета: активізація розумової діяльності учнів.
Учитель пропонує учням слово, яке може бути назвою теми уроку,
ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці.
Із літер цього слова учні мають створити нові слова.
Приклад №4. Розминка « Кросворд»
Учням пропонується колективно скласти простий кросворд тільки з горизонтально
розташованих слів. По вертикалі вчитель пропонує слово, яке є темою уроку чи його
ключовим словом. Учні об’єднуються в групи, кожна з яких пропонує слово, у якому
була б літера « ключового» слова, супроводжуючи його своїм коментарем.
Слова мають називати предмет.

18. « Рюкзак»
Метод етапу рефлексії « Рюкзак» дає можливість залучити кожного учня класу
до роботи на цьому етапі . Він полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на
папері відповідь на запитання: « Які з тих знань, умінь, способів дій, що отримали
на уроці, візьмете із собою для використання на інших уроках, у житті, для виконання
домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?» . Папірці з відповідями
складають у рюкзак ( справжній чи уявний). Вибірково ознайомлюються з відповідями.
Особливості методу:
• Дає можливість залучити всіх учнів до роботи;
• Дає можливість виділити головне, визначити значущість уроку;
• Вносить в урок елемент гри, сприяє розвитку зацікавленості до предмета,
що вивчається, розвитку позитивних емоцій;
• Надає вчителю інформацію про кожного учня, про методи роботи, що були
важливими для учнів, сподобались їм;
• Створює основу для проведення мотивації на наступних уроках.

19. Технологія « Розвиток критичного мислення» - універсальна,
вона дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння
працювати в різних галузях знань з інформацією,
висловлювати свої думки усно чи письмово, формувати
особисту точку зору на підставі різноманітних ідей та
уявлень, уміння працювати в команді.