використання елементів критичного мислення на уроках історії та правознавства

1. Ми живемо в епоху кардинальних змін, що відбуваються у світі. Життя висуває
суспільний запит на виховання творчоїособистості, здатної, навідміну від
людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі
нестандартні рішення, аргументувати власну думку, бути толерантним.
Поступове впровадження гуманістичної парадигмиосвітнього процесуведе до
певної зміни ролі й функцій вчителя, зростання його самостійностіна етапі
прогнозування, конструювання йорганізації, що приводить відповідно до
підвищення відповідальності за результати своєї праці. Саме на досягнення
кінцевого результату — розвиткуособистостічерез призмуформування
життєво необхідних компетентностей — націлена сучасна модель освіти.
Життєвий досвід учня — вирішальний фактор формування особистості, а вся
система навчання і виховання повинна допомогтиїйвиявитиу собіі розвинути
те, що їй органічно притаманне. Нові вимоги ставлять за практично значущу
мету діяльності вчителя не управління процесом засвоєння учнямизнань, а
педагогічний супровід формування компетентної особистості.
У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко.
«Самоцінність знань переосмислюється,– підкреслюється у Концепції розвитку
загальної середньоїосвіти, – натомість зростає роль умінь здобувати,
перероблятиінформацію, одержану з різних джерел, застосовуватиїї для
індивідуального розвиткута самовдосконалення людини». Сьогодні
залишається актуальним твердження видатного американського мислителя
минулого століття Джона Дьюї, що фундаментальна мета сучасної освіти
полягає не в наданні інформації учням, а в тому, щоб розвиватикритичний
спосіб мислення, навички мислення, котрі дають змогуадекватно оцінювати
нові обставиниі формувати стратегію подолання проблем, які у них криються.
Тому предметом розглядустатті є стан і можливостісучасної історичної освіти
в Україні з метою розвиткукритичного мислення учнів.
Останнім часом проблемарозвиткукритичного мислення як моделі для
навчання і виховання громадянсуспільства майбутнього перебуває в центрі
уваги зарубіжних і вітчизняних педагогів. Учений Метью Ліпман, фундатор
Інституту критичного мислення США, підкреслює відповідність потреби
розвиткукритичного мислення завданню вдосконалення початкової, середньої
та вищої освіти. Залучення учнів до процесуактивного навчання, коли вони не
просто запам'ятовують навчальнийматеріал, а й запитують, досліджують,
творять, вирішують, інтерпретують та дебатують за його змістом, вважається
"найкращою практикою". На думку М.Ліпмана, критичне мислення є
«майстерним, відповідальним мисленням, яке сприяє добромусудженню,
оскільки воно: а) ґрунтується на критеріях, б) є таким, що самокоригується,в) є
чутливим до контексту».
Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в
Україні, як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX

2. століття. Українськийучений, відомий дослідник проблемикритичного
мислення О.В.Тягло, акцентуючи увагу на важливості і значущостірозвитку
критичного мислення особистостів умовах інформаційного суспільства,
зазначає, що цей напрям сучасної освіти розвиваєтьсяв освіті США та Канади
вже майже півстоліття. Актуальність розвиткукритичного мислення
особистостізумовлена інтенсивними соціальними змінами, за яких виникає
необхідність у її пристосуваннідо нових політичних, економічних та інших
умов, у вирішенні нею проблем, значна частина яких непередбачувана.
Становлення інформаційної цивілізації, демократичнийпоступ країни
визначають важливість критичного мислення для вітчизняної освітньої
системи. Адже критичне мислення є не тільки наслідком демократії, а й
важливим чинником її формування. На думку О.Тягла, здатність людини
критично мислити забезпечує систематичневдосконалення процесуі
результатів розумовоїдіяльностіна основікритичного аналізу, розуміння та
оцінки. Учений трактує критичнемислення як активність розуму, спрямованого
на виявлення й виправлення своїхпомилок, точність тверджень і
обґрунтованість міркувань.
Достатньо широко розглядаєпідходидо визначення сутності зазначеної
проблемиукраїнськийдослідник С.Терно, визначаючикритичнемислення як
наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованихі
зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження:маємо ми його
сприйнятичи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми
це робимо. Він вважає, що основнимирисамикритичного мислення є такі
вміння: робитилогічні умовиводи;приймати обґрунтованірішення; давати
оцінку позитивнихі негативних рис як отриманої інформації, так і самого
розумового процесу;бутиспрямованим на результат. Таке мислення
характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю.
Його використовують для розв'язування задач, формулювання висновків,
імовірнісної оцінки та прийняття рішень. Ґрунтуючись на характеристиках
поняття критичного мислення, можемо визначити, що критично мисляча
людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначати
потрібну інформацію; розпізнаватинеоб'єктивні судження, відокремлювати
факти від суб'єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від
правильної;визначати проблему;робитипорівняння; виявляти причинно-
наслідкові зв'язки;висувативаріанти рішення; передбачати наслідки; знаходити
й наводитиаргументи; робитивисновкита перевіряти їх на практиці.
Метою статті є з'ясування методичнихумов ефективного розвиткукритичного
мислення учнів у процесінавчання історії в сучасній українській школі.
РОЗДІЛ І
1. Поняття «критичнемислення» і його характеристики

3. Критичнемислення – це розумнерефлексивне мислення, сфокусованена
вирішенні того, у що вірити і що робити. Критики намагаються зрозуміти та
усвідомити своєвласне «я», бути об'єктивними, логічними, намагаються
зрозуміти інші точки зору. Критичнемислення, здатне висунути нові ідеї та
побачитинові можливостіпід час вирішення проблем.
Ця технологія допомагаєготувати учнів нового покоління, які вміють
розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших, вміють пристосовуватися
до нових політичних, економічних та інших обставин.
При запровадженніцієї технології знання засвоюютьсянабагато краще, адже
інтерактивні методики розрахованіне на запам’ятовування, а на вдумливий,
творчийпроцес пізнання світу, на постановкупроблемита пошук її вирішення.
Сьогоднів різних наукових джерелах можна знайти різні визначення
критичного мислення. Джуді А. Браус і Девід Вуд визначають критичне
мислення як розумнерефлексивне мислення, сфокусованена вирішенні того, у
що вірити і що робити. Критикинамагаються зрозумітита усвідомити своє
власне «я», бути об'єктивними, логічними, намагаються зрозуміти інші точки
зору. Критичнемислення, на їхню думку, це пошук здоровогоглузду - як
розсудитиоб'єктивно івступити логічно з урахуванням як своєї точкизору, так
і інших думок; вміння відмовитися від власних упереджень. Критичне
мислення, здатне висунути нові ідеї та побачити нові можливості, вельми
істотно при вирішенні проблем.
2.Навички мислення
Джуді А. Браус і Девід Вуд виділили ті характеристики, які Б. Рассел визначив
як «як ряд навичок мислення»:
Фокусують навички:
1. Визначення проблем, що містяться в явномуабо в прихованомувигляді в
новій інформації.
2. Виявлення цілей: визначення напряму і цілей вивчення нової інформації.
Навички зборуінформації:
3. Спостереження:отримання інформації за допомогою однієї або більше
сенсорнихсистем.
4. Формулювання питань, пошук нової інформації через питання.
Навички запам'ятовування:
5. Кодування:зберігання інформації в довготривалій пам'яті.
6. Виклик: відновлення інформації з довготривалоїпам'яті.
Навички організації:
7. Порівняння: виявлення рис подібностіі відмінностей різних об'єктів.
8. Класифікація: угруповання і позначення об'єктів на основівиявлених їх
ознак.
9. Подання: презентація нової інформації
Навички аналізування:

4. 10. Ідентифікація атрибутів і компонентів: визначення характеристик або
частин основнихідей або понять, що містяться в новій інформації.
11. Ідентифікація відносин і понять:визначення причинно-наслідковихзв'язків.
12. Ідентифікація головних ідей: ідентифікація центрального елемента;
наприклад, ієрархія ключових ідей у повідомленні або впорядкування причин.
13. Ідентифікація помилок: визначення логічних помилок і інших помилок і, де
можливо, виявлення варіантів їх виправлення.
Навички генерування:
14. Висновки: підсумовування, виявлення найбільш важливої інформації або
ідей.
15. Передбачення: передбачення подій або наслідків на основінаявної
інформації.
Критичнемислення означає мислення оціночне, рефлексивне. Це відкрите
мислення, не приймає догм, що розвиваєтьсяшляхом накладення нової
інформації на особистийжиттєвийдосвід. Можна сказати, що критичне
мислення - це відправна точка для розвиткутворчогомислення, більше того, і
критичне і творчемислення розвиваютьсяу синтезі, взаємозумовлено.
РОЗДІЛ ІІ
1. Основніметоди технології критичного мислення
Система розвиткукритичного мислення передбачає особливуструктурууроку:
кожен урок повинен має трьохфазнуструктуру: фаза актуалізації (евокації,
виклику), фаза осмислення (побудови знань, вивчення нового матеріалу), фаза
консолідації (рефлексія, розміркування).
Фаза актуалізації має на меті:
 актуалізувати («оживити»)в пам’яті учнів уже наявні знання;
 встановитимету навчання;
 зосередитиувагу учнів на темі;
 представитиконтекст для того, щоб вони зрозуміли нові ідеї.
Фаза побудови знань відбувається в основній частині уроку й має на меті:
 порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
 переглянути очікування та висловити нові;
 зробитивисновкий узагальнення матеріалу;
 поєднати зміст уроку з особистим досвідом учня;
 поставити запитання до вивченого на уроці матеріалу.
Фаза консолідації має на меті:
 узагальнити основніідеї;
 обмінятися думками;
 виявити особистеставлення.

5. Роботаза цією технологією вимагає часу, уваги й мети, а викладання має бути
чітким і зрозумілим. Необхідно виділяти достатньо часу для обміну думками. А
методів і прийомів, які застосовуються прикритичномумисленні, чимало.
Отже, розглянемо основніз них та можливостііх використання на уроках
історії.
2. Прийомитехнології розвиткукритичного мислення
«Генератор ідей»
Це прийом організації індивідуальної й групової формироботиучнів на
початковій стадії уроку, коли йде актуалізація наявного в них досвіду й знань.
Він дозволяєз’ясувативсе, що знають або думають учні з обговорюваноїтеми
уроку.
Обмін інформацією проводитьсяпо наступній процедурі:
- задається прямезапитання про те, що відомо учням з тієї або іншої теми;
- спочаткукожен учень згадує й записує в зошиті все, що знає з тієї або іншої
теми (виключно індивідуальна робота, тривалість 1-2 хв0;
- потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Учні діляться один
з одним відомими знаннями(групова робота). Час на обговорення не більше 3
хв. Це обговорення повинно бути організованим, наприклад, учні повинні
з’ясувати, у чому збіглися наявні подання, із приводучого виникли
розбіжності;
- далі кожна група по колу називає якусь одну відомість або факт, при цьому не
повторюючираніше сказаного
(складається списокідей);
- всі відомостікоротко, у вигляді тез записуються вчителем (без коментарів),
навіть якщо вони помилкові;
- всі помилки виправляються далі, під час освоєння інформації.
«Логічне дерево»
Цей прийом можна використовуватипід час обговорення проблем, пошуку
рішень. Найкраще, якщо проблемарозглядаєтьсяз різних боків, а рішення
опирається на досить ясну фактичну базу. У процесічитання учні працюють
наступним чином:коріння – то проблема, що розглядається в тексті. На самому
стовбуріє основніта допоміжні гілочки. На основнихучні відзначають
причинивиникнення досліджуваної проблеми. На допоміжних гілках
розташовуються факти, що підтверджують наявність сформульованихними
причин. Записи повинні бути короткими, являти собою ключовісловаабо
фрази, що відбивають суть, факти.
Свій висновокз досліджуваного питання учні можуть зробитина стовбурі
«логічного дерева».
«Концептуальна таблиця»
Прийом використовується колипередбачається порівняння трьохі більше

6. аспектів або питань. Таблиця будується так: по горизонталірозташовується те,
що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси, властивості, за якими це
порівняння відбувається.
НІКСОН ФОРД КАРТЕР
Рокипрезидентства
Соціальні програми
Економіка
Зовнішня політика
«Піраміда роздумів»
За цим прийомом учні записують перший рядок, вираженийодним словом, як
правило, іменником; другийрядокучні будують із двомасловами; третій –
трьома;четвертий – чотирма(відношення учнів до цієї теми). Потім рядки
зменшують кількість слів - 3, 2, 1 (останнє слово учні пишуть на емоційно-
образномурівні теми, воно виступає «скарбом» -висновком, закритим під
пірамідою).
Цей прийом можу бути запропонованийякіндивідуальне самостійне завдання
та може використовуватися настадії рефлексії, хоча може бути дана і як
нетрадиційна формастадії виклику.
«Піраміда роздумів» може виступати у якості:
• Інструмента для синтезування складної інформації;
• Способуоцінки понятійного багажу учнів;
• Засобурозвиткутворчоговиразу.
Приклад 1. Яка роль США у сучасномусвіті?
Приклад 2. Чи здатні США виконувати роль світового лідера?
«Кластери»
Графічний спосіб організації учбовогоматеріалу. Кластери – малюнкова форма,
зміст якої в тому, що в серединіаркуша або дошки записується основнеслово
(ідея, тема), а з двох боків від нього фіксується інформація, якимось чином з
ним пов’язана. У центрі тема, довколанеї – великі змістовні одиниці,
поєднуємо їх прямимилініями з темою.
«Позначки»
(«Інсерт», Воган та Естес, модифікація Мерпедит та Стіл - інтерактивна
система нотаток для ефективного читання та мислення)
Читаючи параграф підручника потрібно робитипозначкина полях. Позначки
мають бути такими:
Ставте «  » на полях, якщо прочитанепідтверджує те, що ви вже знаєте.

7. Ставте « - » ( мінус) , якщо прочитаневідрізняється від того, що ви вже знаєте,
чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.
Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитаненесе для вас нову інформацію.
Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка
вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.
Доцільно запропонуватиучням скласти власну таблицю позначокдля
впорядкування інформації:
«» « - » « + » « ?»
«Синквейк» (сенкан)
Синквейк – це вірш, який синтезує інформацію і факти у стисле
висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему.
Самостійна роботау стилі «синквейк» допомагає учням у первинному
сприйняттітеми, спонукає до проблемної роботинад текстом, розвиває творчі
здібності, уяву дитини, вміння нестандартно мислити. Це своєрідна цікавинка
філософського змісту, що вимагає ретельного обміркування на основі
глибокого розуміння речей. Кожен може відчути себе поетом, виявити власний
погляд на прочитане, почуте.
Синквейк вимагає певної побудови. Це поетична мініатюра з 5- ти рядків за
такою схемою:
1 – й рядок – іменник ( тема мініатюри);
2 – й рядок – прикметник до теми;
3 – й рядок – дієслово чи дієслівні форми;
4 – й рядок – фраза, яка передає особистеставлення до теми;
5 – й рядок – синонім до іменника в першому рядку.
Приклад:
• Цезарь
• Хитрий, розумний
• Притягує, захоплює, править
• Став наймогутнішим диктатором Риму!
• Велика людина
«Фішбоун» (скелет риби)
Для даного прийому використовується схема
За цей прийом дає можливість розрізнятискладовічастини у явищах та подіях,
виокремлювати причинита наслідки, аргументувати відповідь та
підтверджувати її прикладами. Основою для виконання роботизасхемою є
проблема, яка є у тексті або у розповідівчителя. Її записують в «голові»
скелету, а висновки, які виходять у процесіроботи, записуються у «хвості».

8. Отже голова- питання теми, верхні кісточки – основніпоняття теми, нижні –
зміст понять, хвіст – відповідь на питання. Записиповинні бути лаконічними,
уявляти собоюключовіфрази або слова, які відображають зміст.
«Правильні та помилкові твердження»
Наприклад, початком уроку в 11 класі за темою «Епоха застою» можуть бути
запропонованінаступні твердження:
• в епоху застоюбула ухвалена нова конституція, в якій були проголошені
демократичнісвободи;
• це був час розквіту літератури та мистецтва;
• була відновлена системаГУЛАГу;
• жорсткацензура;
• кращі діячі науки та мистецтва були вигнані з СРСР;
Потім учні повинні встановити істинні чи хибні ці твердження. Після
ознайомлення з основноюінформацією повертаємось до даних тверджень та
просимо оцінити їх.
«Кубування»
Кубування є методом навчання,якийполегшує розгляд різних аспектів теми.
Цей підхід передбачаєвикористання кубика із написаними на кожному його
боці вказівками щодо напрямку мислення та письма.
На кожному боці кубика вказівка: опишіть; порівняйте; встановіть асоціації;
проаналізуйте; знайдіть застосування;запропонуйтеаргументи „ за” або
„проти”. Отже, вказівки на гранях куба є такими:
• Опишіть. Розгляньтеуважно об’єкт(можливо лише уявний) та опишіть, що ви
бачите, відзначаючи колір, форму, розміри);
• Порівняйте. На що схоже? Від чого відрізняється?;
• Встановіть асоціації. Про що це змушує вас думати?;
• Проаналізуйте. Скажіть, як це зроблено:вам не обов’язково цезнати, ви
можете вигадати;
• Знайдіть застосування. Яксаме це може бути застосоване?;
• Запропонуйтеаргументи «за» або «проти»;
• Займіть певну позицію
Прийом «РАФТ» (по К.Санте)
Назва є скороченням:Р (роль) – А (аудиторія) – Ф (форма) – Т (тема). Ідея є в
тому, що учень обираєдля себе якусь роль, тобто пише текст не від себе, а від
імені історичного персонажу(король, селянин, революціонер…). Потім обирає
для кого писати та стиль тексту. Це може бути письмо, стаття в газету тощо.
Прийом «П» - «М» - «Ц»:мтаблиця «Плюс-мінус-цікаво»
Нова інформація заноситься у таблицю, за ходом прослуховування лекції
заповнюються відповідні стовпчики.

9. «П» інформація, яка з точкизоруучня, носить позитивнийхарактер
«М» негативний
«Ц» найбільш цікаві та суперечливі факти
«?» «є питання»
При використанні даного методу інформація не тільки більш активно
засвоюється,систематизується,а й оцінюється.
«Бортовіжурнали»
Учні під час вивчення теми записують свої думкина наступні питання
Що мені відомо з цієї теми? Що нового узнав з тексту?
Зустрівши у тексті ключові моменти, учні заносять їх до свого бортового
журналу
«Ключовіфрази»
Вчитель пропонуєучням набор ключових фраз до нової теми. Учні отримують
завдання: попрацювати в парах та скласти зв’язнийтекст із запропонованих
фраз. Ця роботазаймає 5-8 хв. Потім кожна пара пропонує свій варіант.
«Підказка»
Вчитель пропонуєучням короткуінформацію про тему, свого родупідказку,
яка допоможеучням здогадатися про що піде мова на уроці, викличе у них
зацікавленість, бажання вивчати цю тему. Це може бути текст закону, лист,
оголошення, відео- або аудіофрагмент, вірш, фото тощо.
«Резюме»
Вчитель пропонуєучням підвести підсумки своєї діяльностіна уроці,
написавши резюмез використанням ключових фраз:
• в ході уроку мені вдалося…;
• найважливішим знанням для мене стало…;
• у ході роботинад темою в мене виникли почуття…;
• мене зацікавили питання…;
• мені не вистачило наступних знань та вмінь…;
• у цих питання я б хотів розібратися докладніше…;
• ці питання не викликали зацікавленості…
«Кошикідей»
Учням задається питання, про те, що їм відомо з вказаної теми. На початковому
етапі ця роботаіндивідуальна (1-2хв.). Потім діти обмінюються інформацією в
парах або групах. Далі кожна група по колу називає факти, імена, події не
повторюючись– складається списокідей. Усі свідчення записуються вчителем
на дошці без коментарів, навіть якщо вони хибні. За ходом заняття ці факти
будуть складатися у логічний ланцюжок.
SWOT – аналіз
Проведення SWOT – аналізу являє собою заповнення матриці, яка складається з
4 блоків, у центрі матриці записуємо факт, явище, проблему, яка потребує

10. дослідження, а по бокам матриці
S – сильні боки явища що вивчається (англ. strengths – сильний)
W – слабкі бокиявища що вивчається (англ. weaknesses– слабкий)
О – можливостівикористання (англ. opportunities – можливості)
T – загрозивикористання (англ. threats – загрози)
«Знаємо - хочемо дізнатися - дізналися»
Найкраще використовуватицей метод на етапі актуалізації та мотивації
навчальної діяльності учнів. У процесіроботиучнів спочатку просять подумати
над тим, що вони вже знають з теми цього уроку, поставити запитання до цієї
теми та знайти відповідь на ці запитання. Під час роботиучням пропонують
заповнити таблицю:
Що знаємо? Про що хоче¬мо дізнатися? Про що дізналися?
«Дошка запитань»
Вчитель вивішує великий аркуш паперу на видному місці в класі, де учні
можуть записувати запитання, які виникають у ході обговорень під час уроків.
Мета полягає в тому, щоб учні могли записати будь-якісвої запитання, що
виникають у них, коли вониберуть участь в обговоренні, читають щось
самостійно за власним вибором чидорученням вчителя, виконують інші
завдання. Складений учнями перелік запитань може стати матеріалом на уроці
узагальнення й систематизації знань. У цьому переліку вчитель може знайти
цікаві варіанти ключових та тематичних питань, які він зможевикористатипри
вивченні цієї теми наступного навчального року.
«Сократівськеопитування»
Цей метод застосовується для прояснення ідей, дослідження контексту,
розглядуоснов, визначення припущень і формулювання точкизору. Питання,
які ставляться під час застосування цього методуможна поділити
на декілька груп.
Перша — запитання для прояснення:
• Що ви маєте на увазі, коли кажете...?
• Яке завдання ви збираєтесь виконувати...?
• Який приклад ви можете навести...?
• Чому ви сказали...? Як це стосується до...?
Друга група — запитання з припущеннями:
• Які припущення ви робите?
• Чому ви робитеці припущення?
• Ви припускаєте, що...?
Третя група — запитання, які визначають перспективу й точку зору:
• Чи є твоя точка зорущодо... ?
• Чи є твоя перспектива в тому, що...?

11. Четверта група — запитання, які визначають факти, причинита докази:
• Які твої доказидля цього?
• Чому ти віриш у це? Наскільки ти впевнений у цьому?
П'ята група — запитання, які досліджують висновкита результати:
• Що є твоїм висновком?
• Що буде результатом, якщо це станеться?
• Яким буде ефект від цього?
«Експерти протижурналістів»
Учні поділяються на дві групи — "експертів", що відповідатимуть на
запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання. На дошці варто
завчасно записати як приклад орієнтовний перелік запитань, що сприятимуть
розвиткукритичного мислення.
«Атака на вчителя» («Атака на учня» )
Після вивчення нового матеріалу вчитель оголошує учням, що зараз вони
поміняються місцями — учні будуть ставити питання, а вчитель (або один
учень) відповідати на них. Висувається умова — вчитель буде відповідати
тільки на цікаві запитання. Ця умова якраз і стимулює учнів складати запитання
проблемного характеру.
«Тонкіта товсті запитання»
«Тонким» вважається таке запитання, на яке можна дати точну, коротку
відповідь, а «товсте» запитання потребує роздумів та розгорнутоївідповіді. Цей
прийом можна використовуватиз іншими: запитальні слова,мозковийштурм,
читання з зупинками. Формувати вміння краще починати з «тонких» запитань,
адже дітям їх легше придумувати. З історії це можуть бути запитання,
відповідями на які можуть бути слова «так», «ні», дата, ім’я, терміни,
географічні назви, назва предмету або явища. На підставі «тонких» запитань
учні вчаться складати «товсті».
«Переплутані логічні ланцюжки»
Цей прийом підходить для «подійних» тем, в яких розглядаютьсявійни, зміни в
житті країни та людей, виявляються причинита наслідки. Учням пропонується
виявити послідовність подій. Для цього вони отримують картки, де вказані
елементи потій у переплутаному вигляді. Даль діти відмічають послідовність у
вигляді ланцюжка чисел, кожне з яких означає певний елемент подій. Далі
заслуховуються ланцюжки. Можна ще запропонуватискласти розповідь за
своїм ланцюжком.
«Ромашка Блума» (ромашка питань)
Шість пелюсток – шість типів питань:
1) Прості (назвати факти, пригадати певну інформацію);
2) Уточнюючи(метою цих питань є надання людині можливостізворотного
зв’язкувідносно того що він тільки що сказав);
3) Інтерпретаційні або пояснюючі(звичайно починаються зіслова «чому?»);

12. 4) Творчі(у питанні є частка «якщо б», елементи умовності, прогнозу);
5) Оціночні (направлені на вияснення критеріїв оцінки тих чи інших подій,
фактів, явищ);
6) Практичні (це питання направлені на встановлення зв’язкуміж теорією та
практикою)
«Рюкзак»
Він дає можливість залучити кожного учня класу до роботина цьому етапі. Він
полягає в тому, що кожен з учнів стисло записує на папері відповідь на
запитання: «Якіз тих знань, умінь, способів дій, що отримали на уроці, ви
візьмете із собоюдля використання на інших уроках, у житті, для виконання
домашнього завдання, тематичного оцінювання тощо?» Папірці з відповідями
складають у рюкзак (справжній чи уявний). Вибірково знайомляться з
відповідями.
«Дискусія»
Використання дискусії на уроках дозволяє ознайомитиучнів з різними думками
щодо певних питань, навчити їх висловлювати свою точку зору, а й
аргументувати її, формулювати питання та використовуватиїху якості
«інструменту пізнання». Але при цьомуперед вчителем стоїть питання: як
зробититак, щоб вільний обмін думками на уроціне перетворився на пусті
балачки, а учні у процесідискусії не відхилилися від теми. У цьому випадку
вчителя треба обрати найбільш підходящу форму дискусії, яка б відповідала
темі та меті уроку, підготовленостіучнів, особливостям учбового матеріалу.
Отже деякі види дискусій,якодні із методів критичного мислення.
1. «Класичнідебати»
Беруть участь дві команди з трьохучнів. Команда, що стверджує, захищає тему
гри та приводить всіможливі аргументи для того, щоб запевнити суддів у
істинності своєї позиції. Команда, що заперечує, намагається доказати, що
позиція опонентів з даної проблемихибна. Разом з аргументами, команди
повинні надати суддям вислови, статистику, конкретні факти, які
підтверджують аргументацію. Таким чином зміст дискусії – це зіткнення
думок, позицій з якої-небудь проблеми.
2. «Експрес-дискусія»
Підготовка до неї здійснюється учнями прямо на уроці. Вона не потребує
тривалого проведення, частіше проводиться один-на-один, колиберуть участь
два учні. При цьому у якостітеми уроку береться однавелика тема, яка потім
розбиваєтьсяна кілька маленьких. Кожен учень захищає протилежну точку
зору.
3. Текстовадискусія
Дана форма дискусії проводиться на основівивчення уривків з наукових статей,
монографій, науково-популярних публікацій. Учасники діляться на дві групи та
відстоюють різні точки зору, використовуючицитати, факти, приклади із

13. підручників.
4.Проблемна дискусія
Це вид дискусії, коли учні не обмежуються окремимифактами, а
використовують достатньовеликий матеріал із області права, соціології,
політології,філософії, та ін. наук.
5. «Круглийстіл»
Учасники «круглого столу» сідають за столом обличчям одиндо одного та
ведуть бесіду на вказану тему. У ході такої дискусії відбувається обмін
думками між всіма учасниками (від 10 до 20 учасників). В цій дискусії також
можуть брати участь вчителі, батьки.
6. «Коло»
Метою такої дискусії є залучення всього класу. Учні сідають у два кола-
зовнішнє та внутрішнє. При цьому внутрішнє коло – нерухоме, а зовнішнє -
рухоме. Коженучень сидить навпротиіншого. За сигналом вчителя учні із
зовнішнього кола пересідають на одинстілець праворуч та змінюють партнера
з дискусії. В дискусії учні із зовнішнього кола є прихильниками однієї точки
зору, учні із внутрішнього – іншої.
Структура уроку з використанням
технології розвитку критичного мислення
Структурний компонент уроку Метод розвиткукритичного мислення, що може
бути застосованийнацьому етапі уроку
Стадія виклику «Знаємо - хочемо дізнатися –дізналися», «Ключовепитання»,
«Дошка запитань», «Кошикдумок», «Переплутані логічні ланцюжки»,
«Кластери», «Істинніта хибні твердження»
Інформація, що отриманана цій стадії, вислуховується, записується,
обговорюється, роботаведеться індивідуально – парами – групами.
Стадія осмислення «Інсерт», «РАФТ», «Атака на вчителя», «Атака на учнів»,
«Бортовіжурнали», «Експертипроти журналістів», «Фішбоун», «Сократівське
опитування»
Контакт з новою інформацією (текст, фільм, лекція, матеріал параграфу),
роботаведеться індивідуально - парами - групами.
Стадія рефлексії «Письмовеесе-роздум», «Резюме», «РомашкаБлума», ПМЦ,
«Синквейн», повернення до ключових слів, переплутаних логічних ланцюжків,
кластерів.
Творчапереробка, аналіз, інтерпретація вивченої інформації, роботаведеться
індивідуально – в парах – групах

14. 2.Правила «грив мислення»
Наші думки залежать від того, яким правилам підпорядкованийїх хід. Давайте
поговоримопро ті правила «гри в мислення», яких необхідно дотримуватися,
якщо ми хочемо виховати не тільки старанних учнів, але і самостійних людей.
Проявляйте позитивнуувагу до учня
Психолог Карл Роджерс вважав, що необхідною умовою формування
гуманістичної, самостійної особистостіє позитивнеувагу.
Коли вчитель виявляє до учнів позитивнуувагу, він не критикує, а уточнює, не
перериває, а вислуховує до кінця, всім своїм виглядом виражає доброзичливість
до учня. Виявляючи інтерес, повагу до учню, вчитель підкреслює достоїнства
відповіді, а не помилки.
Під час традиційного опитування в учнів перевіряють здатність відтворення
певної кількості інформації. Учитель оцінює рівень знань, а не процес мислення
над темою.
Ризикуйте
Один скрипаль, якого звали Ісаак Штерн, якось сказав:«Найбільш значне, що
може зробитиДержавна рада з мистецтв - це дати творчійлюдині право на
провал. Тільки завдякидосвіду ми ростемо». Перефразовуючи,можнасказати,
що тільки надавши самому собізаборонуна провал, на невдачу, вчитель може
зробитисвої урокицікавими та незвичайними.
Коли ми ризикуємо, ми «запускаємо» біологічні механізми, завдякияким наш
організм наповнюється енергією. Прагнучи до труднощів, свідомо допускаючи
ризикневдачі, ми показуємо дітям на своємуприкладі, що тільки таким шляхом
можна отримати нові знання. Не настільки важливий сам провал, скільки
важливий урок, який ми з нього винесемо.
Будьте терпимі до невизначеності
Психологизнають, що одним з найсильніших факторів стресує відчуття
невизначеності. Опинившись у незвичній для себе ситуації, ми втрачаємо старі
орієнтири. Нам доводиться встановлюватидля себе пріоритети і жити в нових
умовах, з новим знанням. Якщо переживання невизначеності триває занадто
довго, зазвичайлюди відчувають роздратування, іноді – злість.
Опинившись у новій ситуації, застосовуючиновіприйоми, вчителі та їхні учні
також можуть злитися одинна одного, конфліктувати. Терпимість до
невизначеностідопомагаєпедагогу знайти психологічний вихід із скрутного
становища.
У тридцятих роках ХХ століття психологидовели, що людське сприйняття
прагне до так званої «хорошої» форми.Це значить, що нашій природівластива
жага закінченості. Але коли все розкладено по поличках, все вивірено до
міліметра, у людей зникає бажання творити. Можливо, саме тому фахівці з
розвиткутворчогомислення радять у будь-якій справіхоч щось залишати
незакінченим. Почуття невизначеностіє творчим за своєю природою.Це

15. творчість заражає, надихає учнів. Завдякиїй ми переживаємо миті, про які
пам'ятаємо потім все життя.
Резюме. Шляхи до успіху
1. Пам'ятайте про те, що надто високі показникиза трьомабазовим
педагогічними почуттями - почуття ієрархії, сцени і самовпливовості- не тільки
знижують ефективність процесу навчання, але й можуть нашкодити вашому
здоров'ю.
2. Не буває однозначноправильнихі неправильних думок.
3. Колинам приділяють позитивну увагу, нам думається краще.
4. Робіть паузи. Тиша також є потужною формою роботи.
5. Плануйте в своїхуроках «острівці» невизначеності. Вони гарантують
творчість.
Висновок
У наш час дуже важливо розвиватикритичнемислення у дітей - щоб дитина
стала отримувати задоволення від читання книг, навчилася їх аналізувати і
робитисамостійні висновки, щоб навчилися ставити розумні запитання і творчо
знаходити на них відповіді. Важливо відзначити, що технологія розвитку
критичного мислення допомагає учням самостійно визначати напрям у
вивченні теми і самостійно вирішувати проблеми, тобто «мислити по-
справжньому».
Вчення цікаво тоді, коли воно приносить відчутну радість від пізнання нового,
від відчуття власної причетностідо того, що відкриває світ знань. Сподіваюся,
що спираючись на ці методи навчання, дитина, вивчаючиісторію, не скаже
потім, що це було не зрозуміло, не потрібно або не цікаво. А вчителі і батьки
будуть упевнені в тому, що їхні діти знають предмет і вміють мислити
критично і творчо.