Сидоренко Світлани Миколаївни,
учителя української мови та літератури
навчально-виховного комплексу «Срібненська загальноосвітня школа І-ІІІ
ступенів імені А.Г.Черненка –
дошкільний навчальний заклад»
Покровської районної ради
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
1. Макогон Галина Іванівна,
учитель української мови та літератури
Бахмутської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №5 з профільним навчанням
РОЗРОБКА УРОКУ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ З ЕЛЕМЕНТАМИ
УКРАЇНОЗНАВСТВА ДЛЯ УЧНІВ 6 КЛАСУ
Сучасний урок вимагає від учителя використання всіх можливостей для розвитку
особистості учня, його активного і розумового зростання, глибокого засвоєння знань,
формування світоглядної позиції. Тому й використовуємо активні форми навчання, які
практично спрямовані на вироблення мовленнєвих навичок. Усі рівні та аспекти розвитку
мовлення школярів можуть повноцінно реалізуватися лише за умови, якщо вони
актуалізуються на рівні тексту. Саме тоді здійснюється вдосконалення вмінь досягти ними
комунікативних цілей, що має безпосередній вихід на мовленнєву культуру, є засобом
опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами,
що регулюють стосунки між поколіннями.
Тема: Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: поглибити знання учнів про займенник як частину мови, його значення,
морфологічні ознаки і синтаксичну роль; формувати вміння знаходити займенники
в реченні, визначити їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль, розвивати логічне
мислення; поширювати знання народних традицій, виховувати в учнів інтерес до
духовної спадщини наших пращурів.
Тип уроку: урок-дослідження з елементами гри.
Обладнання: роздаткові картки, таблиця, сигнальні картки, грамзапис А. Чайковського
«Пори року. Пісня жайворонка»
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
(звучить музика А. Чайковського «Пісня жайворонка)
1) – Ідучи до вас, я помітила, як лагідно пригріває сонечко, кидає свої ласкаві промені на
землю. У повітрі повіває свіжістю і весняним теплом. У такий час ніби народжуєшся
знову, радісно й легко стає на серці, бо прийшла весна. Тому й епіграфом до нашого уроку
взято слова:
Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?
То ж давайте поглибимо наші знання про займенник і дослідимо, що нам весна красна
принесла?
2) – Запис у зошиті числа і теми уроку, ознайомлення із метою.
ІІ. Повідомлення теми, мети, очікуваних результатів.
Сьогодні 14 березня. Наші пращури до 15 ст. відзначали в цей день Новий рік. Цей день
вважається днем весни, а в народі це свято Явдохи. У цей день першою звісткою про
2. прихід весни вважається пісня вівсянки. Але найпершою провісницею була ластівка, яка
на своїх крилах весну принесла.
(Ознайомлення із планом дослідження)
План дослідження
1. Повторити відомості про іменник, числівник, прикметник;
2. Дослідити, що означає займенник;
3. З’ясувати, на які питання відповідає займенник;
4. Дослідити морфологічні ознаки;
5. Прослідкувати синтаксичну роль в реченні.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Сьогодні ми з вами будемо дослідниками і самі, на основі того, що знаємо. Давайте
пригадаємо: вивчаючи кожну частину мови, на що ми звертаємо увагу? А які
частини мови ви вивчили.
- Що означає іменник?
- Що означає прикметник?
- Що означає числівник?
2. (На дошці вивішується таблиця). Наведіть приклади? Поєднати слова, які б можна
було б вжити замість даних слів.
Предмет дівчина-весна цей
Ознаку весняний вона } займенник
Кількість двадцять скільки-небудь
Висновок.
ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
- Продовжимо наше дослідження роботою із текстом, розділимось на групи і
спробуємо прослідкувати, на які питання відповідають займенники, що
вживаються замість іменника, прикметника, числівника.
1. Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу (Кожній групі
подається текст і алгоритм відповіді на питання. При відповіді кожної групи всі
інші групи слідкують за правильністю виконання цього завдання й оцінюють,
кинувши відповідну кульку до корзинки певної команди. Біла – правильно,
жовтогаряча – є неточності.)
- А про що ви дізналися із даних текстів.
Висновок із дослідження: отже, ми дослідили, що займенники
відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? (доповнюється
схема).
2. А тепер перевіримо себе, написавши розподільний диктант. Подані займенники
записати у три колонки:
1)хто?що? 2)який?чий? 3)скільки?
Свій, хтось, те, усякий, вона, стільки, інший, ніхто, ніскільки, ця, абихто, інше, ви,
скільки, якийсь, хтозна-скільки, чий-небудь, декого, ти, ви.
Ключ. У 2 стовпчику підкресліть другу від початку букву і прочитайте назви
пісень, які виконувалися під час весняних обрядів. (Веснянки)
- Давайте виконаємо веснянку «А ми просо сіяли, сіяли» (група дівчат і
хлопців)
3. 3. А на свято Масляної, в останній тиждень перед великим постом, у нас варили
вареники з сиром та пекли млинці. Згадайте, які млинці за формою? А на сонечко
вони схожі? Так, саме млинець уособлював Сонечко –небесне світило, якому
поклонялися наші пращури і на ласку його сподівалися. Тому і складали
привітання Сонечку. Давайте і ми зачитаємо старовинне привітання сонечку (читає
весь клас)
Знайти у тексті займенники, визначити рід, число і відмінок, або тільки
відмінок.
Добридень тобі, сонечко ясне,
ти святе, ти ясне, прекрасне,
ти чисте, величне, поважне,
ти освічуєш гори й долини,
і високі могили.
Освіти і мене перед усім миром,
Перед усім миром християнським.
Проблемне запитання: дослідить, які займенники відмінюються тільки за
відмінками, а які за родами, числами і відмінками.
(свою згоду учні підтверджують сигнальними картками).
4. Рефлексія на рівні розуміння (робота в парах): знайдіть у кожному рядку слів
четверте «зайве», застосувавши знання про морфологічні ознаки. Свій вибір
обґрунтуйте.
1) Хто, хтось, який, скільки.
2) Свій, ти, Я, ми.
3) Який, чий, що, котрий.
4) Цей, такий, скільки,мій.
5) Дехто, дечий, дещо, хтось.
6) Свій, наш, мій, ви.
7) Наш, ваш, ніякий, скільки.
(Кожен сигнальними картками погоджується чи ні із прийнятим рішенням своїх
товаришів)
5. Під час весняних обрядів грали в різні ігри. Чи чули ви про зайчика? Послухайте
(виконує вчитель)
Ой на горі жито, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла, як той зайчик.
(Колективне дослідження синтаксичної ролі займенників в реченні, висновок).
6. Отже, що ж ми з вами дослідили. (Колективне опрацьовування таблиці). –
вивішується таблиця; діти роблять висновки.
7. А тепер поглянемо на наш план. Чи все зробили ми, поставивши перед собою
план?
8. Робота з підручником с.137 – правила, розряди (загальне ознайомлення).
4. 9. Вправа 414 – перекласти текст з російської мови на українську. Визначити розряди
займенників. (Із впр. 371 визначити розряди займенників (1 і 2 речення)) – робота в
групах.
V. Підсумок уроку. Оцінювання.
В останній день Масляної (неділя 19 березня цього року) прощалися з Масляною,
просили вибачення за колишні образи у близьких, знайомих, бажали «Хай не заходить
сонце у серці вашому! І я вам від душі бажаю цього. А ще, щоб ніколи у вас не згасало
бажання вчитися, досягти своєї мети, мрії». Діти, погляньте на дошку. Чи виконали ми
план дослідження, який ставили перед собою на початку уроку?
Тепер пограємо з вами у «Мікрофон» (метод). То ж продовжіть речення.
- Я знаю, що займенник – це…
- Я вмію визначити…
- Я дізнався, що навесні…
- Що ж нам весна-красна принесла?
VI. Домашнє завдання.
Вивчити правила § 38, виконати вправу 369.
Для учнів ІІІ – ІV рівнів – твір-мініатюра «Прийди, прийди, весно красна».