Каменська Світлана Іванівна

1. Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 20
Торецької міської ради
Донецької області
Виховний захід
Підготувала
вчитель математики
Каменська С.І.

2. Мета: Розширити та поглибити знання дітей про Великодні свята, писанку.
Ознайомити учнів з історією виникнення писанки, її видами та
символами на писанках.
Виховувати повагу до традицій та звичаїв свого народу, любові до
рідного краю.
Обладнання
Великодній кошик, крашанки, писанки, рушники, атрибути до інсценування,
малюнки, присвячені Великодню, проектор, презентація PowerPoint, пісня
«Писанка».
Хід заняття
Клас святково прикрашений у національному стилі. На видному місці - стіл,
накритий вишитими рушниками, серветками, гілочками верби, малюнками та
листівками на великодню тематику. На столі велика таріль з паскою і
писанками, крашанками.
Учитель Доброго дня любі діти та шановні гості! Нещодавно відбулося
всенародне християнське свято Пасхи. І сьогодні я пропоную вам поговорити
про символ цього свята – писанку.
О писанко!
Ти символ України!
Любові й миру вічна берегиня,
Ти – Воскресіння весняний цілунок!
Ти – мамин великодній подарунок!
Ось і прийшла весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає
природа, повертаються з далеких країв птахи, одягаються в зелень ліси та
діброви. І саме з весною приходить в нашу оселю найголовніше свято християн –
Пасха, або Великдень. Це величне свято світлого Воскресіння Христа, який
приніс себе в жертву за гріхи людей і спокутував їх своїми стражданнями.
Споконвіків Великдень вважається чи не найбільшим святом року. У сиву
давнину, якраз на цей час припадав поворот сонця на літо, а це означало
пробудження всього живого, воскресіння природи, перемогу життя над смертю,
правди над облудою.
Тепер – це всенародне церковне свято, що прославляє воскресіння Сина
Божого, як торжество добра над злом. І з цієї нагоди по-особливому святкують
цей день. А як саме я хочу спитати у вас.
Діти Люди до свята прибирають у хатах, на подвір'ї, шиють собі новий одяг,
печуть паски, фарбують писанки. І земля прибирається до свята – все навкруги
зеленіє, цвіте, а на свято люди йдуть до церкви.
Учитель Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі
уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. І це
зрозуміло. По-мистецьки розписане яйце створює особливий, святковий настрій.
Писанка – це витвір мистецтва. Не випадково все найкраще в Україні завжди

3. Каменська С.І. Писанка – символ життя
3
порівнюється з писанкою. У народі про гарну дівчину часто кажуть: «Така гарна,
як писанка». Тарас Шевченко згадує писанку, змальовуючи красу українського
села:
Село на нашій Україні,
неначе писанка село...
І сьогодні ми з вами поговоримо про писанку, згадаємо легенди, пов'язані з
її виникненням, дізнаємося про її виготовлення, значення символів, які малюють
на писанках, які фарби найкраще використовувати тощо.
А зараз надається слово учениці, яка розповість вам коротенько з історії
писанки.
Учениця Мистецтво писанкарства – одне з найдавніших у багатьох народів
світу. Про це розповідають міфи і легенди народів Стародавнього Єгипту, Греції,
Риму, індіанських племен Америки та Стародавнього Китаю. Завжди яйце
сприймалося як символ незнищенності життя, однак кожен народ по-своєму це
розумів і використовував. У міфології багатьох народів можна знайти оповідь
про яйце, з котрого утворився світ: зі шкарлупи – небо, із плівки, що її встеляє –
небосхил та хмари, із білка – вода, а з жовтка – земля з усіма її багатствами.
У слов’ян ще за часів язичництва з’явився звичай навесні розмальовувати
глиняні яйця. На території сучасної України такі писанки археологи знаходили в
курганах скіфів, датованих ІV ст. до н. е.. Найдавніша керамічна писанка,
знайдена на території Київської Русі, належить до ІХ ст..
З часом писанкарство ввібрало християнські елементи, стало важливим
атрибутом свята Великодня. І тепер у багатьох народів світу існує звичай
використовувати яйця під час цього свята. Але лише в Україні писанкарство
стало окремим видом мистецтва і досягнуло найвищого рівня розвитку. Писанка
– своєрідний символ України.
Розмальовувались писанки здебільшого в п'ятницю, перед Великоднем і
зараз багато хто з наших жінок уміє це робити.
Звичай розмальовувати яйця такий давній, що слід його губиться десь у
сивій давнині. Вважалося, що розмальовувати писанку не мав права той, хто
нещодавно з кимось сварився чи гнівався. Писанки не лише захищають людину
від зла, а й приносять добро, достаток. Вважається, що виконуючи їх, людина
сповнюється добротою.
Про писанку існує чимало легенд. Ось одна з них.
ЛЕГЕНДА
Коли Ісус Христос ходив зі святим Петром по землі і проповідував, якось
зупинилися вони в селі, де жили іудеї. Побачивши Христа, вони почали кидати у
нього каміння, грудки землі. Коли торкався камінь Ісусового одягу, то робилася з
нього писанка, а як торкалася грудка землі, то перетворювалася на крашанку.
Святий Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше роздав людям. Відтоді виник
звичай готувати писанки та крашанки на Великдень.

4. Каменська С.І. Писанка – символ життя
4
Учитель В старовину для фарбування писанок, крашанок використовували
різноманітні барвники. Кожен колір мав магічне значення.
Жовту фарбу виварювали з дикої квасолі, з кори дикої яблуні, з лушпиння
цибулі, із квіток бузини, а також із гречаної соломи.. Жовта писанка – уособлює
місяць і зорі, у господарстві – врожай.
Зелену фарбу отримували із ягід чорниці чи дикої бузини (змішували їх з
жовтою фарбою), із бруньок осини чи верби, із листя жита, пролісків чи моху,
або з квітів темно-брунатної рожі в поєднанні з жовтим барвником, із насіння
молодого соняшника, а ще з полови конопляного насіння. Зелений колір –
символізує весну, оживання природи, багатство рослинного і тваринного світу і
плодоріддя.
Синя фарба виходила із відвару товкачиків, гречаної полови, сухих квітів
синьої мальви. Блакитна, синя писанка символізує небо, повітря, у магічному
значенні — здоров'я.
Червону фарбу робили з настою звіробою. Також яскраво червона фарба
добувалась із кошенілі чи "червеця". Червона писанка означає радість життя,
любов, а для молодих – надію одруження, а в домі – добробут .
Чорний колір діставали з лушпиння соняшника. Чорна фарба з сизим
відблиском виходила із кори вільхи або з молодого листя чорноклена.
Для отримання вишуканого білого кольору після фарбування писанку
піддавали травленню. Для знебарвлення використовували хлібний, буряковий чи
капустяний квас. Писанка опускалася в квас. Після цього яйце промивалося
чистою водою і все тло на писанці ставало білим. Чорне з білим символізує
пошану духів, душ померлих, подяку за охорону від злих сил.
Поєднання кількох кольорів в узорах орнаменту символізує родинний
добробут, мир, любов, злагоду, щасливе і благополучне життя.
Є також кілька видів святкових яєць, які відрізняють за технікою
виготовлення.
1 учень КРАШАНКИ – яйця, пофарбовані у різні кольори природними
барвниками.
2 учень КРАПАНКИ – яйця, на які воском наносять крапочки і занурюють у
барвник. Потім віск знімається гарячою водою.
1 учень ШКРЯБАНКИ (або ДРЯПАНКИ) – це крашанки, на яких орнамент
видряпано голкою або металевим стержнем.
2 учень ПИСАНКИ – яйця, розписані спеціальним інструментом, а потім
пофарбовані. Віск знімають за допомогою гарячої води.
1 учень МАЛЬОВАНКИ – це яйця, розписані фарбами за допомогою пензля.

5. Каменська С.І. Писанка – символ життя
5
2 учень ГАЛУНКИ (вважаються найвишуканішими ) – це білі писанки, на яких
після нанесення кольорового орнаменту решту поверхні яйця знебарвлюють
міцним капустяним квасом, і тоді на сніжно-білому тлі розквітають
неперевершеної краси та яскравості малюнки.
1 учень НАКЛЕЯНКИ – це новий вид декору пасхальних яєць, який виник
порівняно недавно. На білі або пофарбовані яйця наклеюються різноманітні
прикраси: блискітки, мереживо, кольорові скельця, навіть, ґудзики.
2 учень БІСЕРКИ (або БІСЕРІВКИ) – це пасхальні яйця, які оздоблюються
бісеринками. Зазвичай, бісерки робили в монастирях, оздоблюючи пасхальні
яйця навіть маленькими іконками, тому бісерівки часто називають
монастирськими писанками.
1 учень ВИШИВАНКИ – це маловідомий, незвичайний, але дуже цікавий, хоч і
складний, спосіб прикрасити великоднє яйце – вишити його. Так само, як
вишивають рушники чи серветки звичайними нитками для вишивання, за
допомогою звичайної голки.
2 учень ЛІНИВКИ – це авторська назва декору, дуже поширеного зараз –
термальні наліпки.
Учитель Цікавою є думка про те, що в давні часи яйця розписували писанкарі,
які в переважній більшості були знахарями. Адже писанки слугували
своєрідними оберегами від усякого лиха, а узори на них виступали як магічні
знаки.
Орнаментів писанок – безліч, та всі вони є певними символами.
ДЕРЕВО ЖИТТЯ – це символ природи. Також розповсюджене абстраговане
зображення «Дерева Життя» - «ТРИЗУБ», який зараз є Гербом України.
ТРИКУТНИК – символ вогню, чоловічої та материнської сили. У християнстві
це символ Пресвятої Трійці, а з вписаним в середину колесом – це символ
Божого ока.
ДУБОВИЙ ЛИСТОК – символ повноти життя.
КОЛОССЯ – символ Воскресіння, уособлення святої їжі, символ врожаю.
ДРАБИНКА – символ пошуків кращого життя.
РЕШЕТО – символ відокремлення добра від зла.
ДОРІЖКИ – символ вічності.
КРАПОЧКИ – небесні світила, у християнстві – символ сліз Матері Божої.
РИБА – символ здоров’я, символізує Ісуса Христа.
ПАВУК – символ наполегливості, терплячості, охороняє господу.
БОГИНЯ БЕРЕГИНЯ – символ життя і родючості.
СОЛЯРНІ ЗНАКИ (ТРИГВЕР, РУЖА, ЗІРКА, ХРЕСТ (квадратний)) — знаки
сонця, чотирьох сторін світу. Знаменують собою небо, землю і повітря або
повітря, вогонь і воду — символи життя. Це найдавніший і найпоширеніший
орнаментальний мотив.

6. Каменська С.І. Писанка – символ життя
6
СОСОНКА – знак землі, трави.
БЕЗКОНЕЧНИК (або МЕАНДР) - знак води. Він походить від мистецтва
трипільської культури (ІУ – ІІІ ст. до н.е.). Також означає нитку життя, вічність
сонячного руху. З хвилястими «безконечниками» пов’язане цікаве повір’я.
Безконечник на писанці не має ні початку ні кінця, отже, зло, яке потрапить у
хату і в цю «пастку», ніколи більше не турбуватиме власника писанки.
СОРОК КЛИНЦІВ –символізують сорок точок життя, успіх господарства,
добробут і чесність людини.
СМЕРЕКОВІ ГІЛКИ, РОСЛИНИ – символи вічної юності, здоров'я, краси,
буяння природи.
Учитель Не залишали байдужими писанки і митців слова. Серед них Катерина
Перелісна, Надія Кметюк.
Учень Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої нема.
Мама лиш допомагала,
Малювала я сама.
Змалювала диво-пташку,
Вісім хрестиків дрібних
І малесенькі ялинки,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць,
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я цю писанку, напевно,
Для Іванка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращі напишу. Катерина Перелісна
Учень Яєчко розмальоване барвисте:
Ним тішиться дорослий і дитя,
Творіння рук людських святе і чисте,
Маленький символ нашого життя.
Як сонця теплі промені ласкаві
Нам гріє душу предків заповіт.
Мереживо сплетіння – вір, понині
На золотій шкарлупі залишило слід. Надія Кметюк
Учениця виконує пісню «Писанка».

7. Каменська С.І. Писанка – символ життя
7
Учитель В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які
передаються з покоління в покоління.
Наприклад, цілу ніч з Чистого Четверга на Страсну П'ятницю мусить горіти
свічечка, щоб очистити оселю. У Великодню п'ятницю роблять крашанки. А ще
кажуть, що у Великодню ніч не можна спати, бо «нечиста сила присниться».
Краще в цю дивовижну ніч вслухаймося у великодні дзвони і побажаймо один
одному і всій Україні розквіту, здійснення всіх мрій.
Та найбільше, мабуть, на Великдень всі ми любимо, коли вся сім'я сідає за
великодній стіл. Кажуть, що у цей день сонце прокидається рано і не заходить
зовсім. Тому цей день ще називають Великим.
Зараз я пропоную вам зазирнути в минуле на Великдень в одну українську
сім’ю.
Інсценування
Учитель З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай –
на Великдень снідати в колі сім'ї. Святкове снідання відбувається урочисто й
побожно. І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок
завжди поспішав додому. Далека й близька дорога вела і веде дітей до
батьківського порога.
(Звучать Великодні дзвони.)
Бабуся Ой, вже святкові дзвони дзвонять, зараз мої з церкви прийдуть.
(Порається біля столу, готує рушник, в миску наливає води.
Заходять інші члени родини. Вітаються до бабусі.)
Усі Христос Воскрес! (Кланяються.)
Бабуся Воістину Воскрес! (Цілує меншу онуку 3 рази)
(Мати ставить на стіл миску з водою і кладе з великоднього кошика 3
крашанки. В цей час бабуся розкладає їжу на стіл і запалює свічку.)
Мати Діти, ідіть скоріш вмиватися.
(Син підбігає першим, але мати не дозволяє йому першим вмитися.
Мати Зачекай, синку. Першими, за звичаєм, вмиваються дівчата, а потім вже
хлопчики. А за вами вмиємося ми з батьком, а останньою – наша бабуся.
1 донька (Нахилившись над мисочкою з водою). Ой, мамо, а навіщо це Ви в воду
поклали 3 червоні крашанки?
Мати За старовинним звичаєм на Великдень після церкви обов’язково треба
вмитися водою, у яку покладено 3 свячені червоні крашанки, бо вони
символізують Святу Трійцю і дають здоров’я, вроду та красу людям.
(Всі по черзі вмиваються)
Син Мамо, можна я ці крашанки заберу собі? (Достає їх з миски.)
Мати Ні, синку. Ці яєчка тепер є нашими оберегами. Одну крашанку батько
розкрошить на городі, щоб краще родила городина. Друге яєчко бабуся дасть

8. Каменська С.І. Писанка – символ життя
8
нашій худобі, щоб вона не хворіла і давала гарний приплод. А третю крашанку я
покладу під ганок, щоб в нашому домі панувало добро, злагода та щастя.
Батько А тепер сідаймо всі за святковий стіл.
(Батько розрізає 1 свячену крашанку на 6 частин.)
Учитель Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в
Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя.
Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця
народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя.
Тільки після свяченого яйця всі їдять паску й усе, що приготували на свято.
Батько (Роздає всім розрізане свячене яєчко і примовляє:) «Щоб на ці свята нас
Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас
усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо
відсвяткувати та інших дочекати».
(Всі снідають.)
Мати (Поставивши на стіл мисочку.) Шкаралупи від свячених крашанок
складайте в мисочку. Їх не можна викидати, а потрібно вивісити на городі на
палицях, щоб у землі не заводилися черв’яки.
Син А мені дід Панас казав, що коли садять часник, то шкаралупи
прикріплюють до двох устромлених у землю палиць, сподіваючись, що часник
буде круглий, як яйце.
2 донька А чому це на столі немає смаженої курочки?
Бабуся Не святять на Великдень і не їдять курячого м'яса, бо за переказами, коли
народився Ісус Христос, то саме курка вигрібала немовля з ясел.
Батько (Встає і всі слідом встають, хрестяться.) Дякую, Боже, за хліб
насущний. Христос Воскрес!
Усі Воістину Воскрес!
Батько Ходімо, жіночко, до сусідів, привітаємо їх зі святом.
(Бабуся дає їм кошик з гостинцями і вони ідуть.)
Учитель А ще жодне свято Великодня не обходиться без ігор. Грають
крашанками в різні ігри.
Син А давайте і ми пограємось в «НАБИТКИ».
Бабуся Ось вам, дітки, яєчка.
(Бабуся промовляє вірш, а діти грають.)
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Катрі випало на славу
Розпочати цю забаву.

9. Каменська С.І. Писанка – символ життя
9
Ходить дівчинка кільцем
І постукує яйцем …
Що не стукне – трісь і трісь, -
Яйця тріськають чиїсь …
Катря радо далі йде …
Стук – стук – стук …
І раптом – хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
(З вулиці кричать діти: Петрусь, Катеринко, Ганнуся, ходьте на вулицю до нас
грати.)
1 донька Бабусю, можна ми підемо на вулицю?
Бабуся Ідіть, дітки, ідіть, тільки крашанки взяти не забудьте.
Учитель Я маю надію, що всі присутні весь цей час були уважні, а також добре
знають звичаї та традиції, пов’язані з Великодніми святами, тому пропоную
прийняти участь у вікторині.
ПИТАННЯ ВІКТОРИНИ
1. Як за християнським звичаєм потрібно вітатись на Великдень і як
відповідати на вітання? (Христос Воскрес - Воістину Воскрес.)
2. До якого часу звичай велить саме так вітатися? (До Зелених свят.)
3. Яку назву в народі має Великодній Понеділок і який давній молодіжний
звичай пов'язаний з цією назвою? (Понеділок називають «обливним», бо за
стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат, щоб були здорові.)
4. Як називається остання неділя перед Великоднем? (Вербна.)
5. Чому останній перед Великоднем четвер називають Чистим? (Тому що в
цей день всі прибирають.)
6. Що і навіщо кладуть у воду, коли вмиваються перед Великоднім
сніданком? (3 червоні крашанки, щоб бути вродливими і щасливими.)
7. Що означає червона писанка? (Означає радість життя, любов, а для
молодих – надію одруження, а в домі – добробут.)
8. Що називають мальованками? (МАЛЬОВАНКИ – це яйця, розписані
фарбами за допомогою пензля.)
9. Які пасхальні яєчка називають лінивками? (ЛІНИВКИ – це авторська
назва декору, дуже поширеного зараз – термальні наліпки.)
10. Символом чого є орнамент писанки «ДЕРЕВО ЖИТТЯ»? (ДЕРЕВО
ЖИТТЯ – це символ природи.)
11. Яку назву має розповсюджена великодня гра? (Набитка.)
12. Відгадайте загадки:
- У бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце.)
- У фарбах катається, до церкви збирається. (Писанка.)
Учитель Українські писанки розповсюджені по всьому світу, де перебувають
українці. А українці в Канаді більше 30 років тому навіть спорудили перший
величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується

10. Каменська С.І. Писанка – символ життя
10
багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край. Зараз
пам’ятники писанці побудовані в різних містах по всьому світу.
Писанко чудова,
Різнокольорова,
Ти стоїш над світом
У величі, красі.
Тебе споглядають,
Тебе прославляють
Божі люди світу
І на Небесі.
Учитель До наших днів дійшли і давні традиції дарування писанок. Так, дітям
потрібно дарувати писанки світлих кольорів, молоді – яскраві із солярними
знаками (зірками, рутами, крапочками), господарям – прикрашені знаками, що
символізують урожай та добробут (сорок клинців, пшеничні колоски), а літнім
людям – писанки з чорно-білими візерунками та поясами (небесними мостами).
(Діти дарують писанки гостям)
1 учень Здолавши віками карбований час,
Леліяна в пахощах м'яти й любистку,
Шукати поваги чи хоч би прихистку,
Приблизилася писанка чудом до нас.
2 учень На втомленім круглому личку її
Відбилися мрії і думи народу,
Глибоке коріння від роду до роду,
Пісень хороводних дзвінкі ручаї.
1 учень На писанці зблиски правічних зірниць
І ласка великого Сонця-Дажбога,
Любові й життя безкінечна дорога,
Якій не потрібно ніяких границь.
2 учень Несе у собі вона щастя й журбу.
Бо писанка схожа на нашу планету.
Бажаймо ж обом їм високого лету
В щасливу і світлу прийдешню добу!
Учитель Кожна людина, якою б вона не була – зовсім юна чи вже в літах, шукає
у своєму житті чогось особливого, того, щоб живило духовні сили. Адже як
говорить народна мудрість: «Не хлібом єдиним живе людина».
Василь Симоненко радив своїм сучасникам: «В океані рідного народу
відкривай духовні острови... Ті острови – то духовні скарби, витворені нашим

11. Каменська С.І. Писанка – символ життя
11
народом протягом віків. У них – мудрість, сила і пам'ять народу». Один з таких
островів – це народне свято. Свято від слова «святий», «святість». Отже, це день,
який спрямований на очищення людської душі. То ж давайте звертатися до
духовних джерел наших предків, до обрядів, звичаїв. Давайте звертатися до своїх
витоків, щоб не загубити тієї ниточки, яка зв'язує нас із минулими поколіннями,
щоб очистити й освятити свої душі.
Великдень всіх нас на гостини просить,
Малює сонце, полотно небес,
І крашанку, як усмішку, підносить:
– Христос Воскрес!
– Воістину Воскрес!
Нехай зацвіте у вашій душі весна!