Безкоровайна Юлія Анатоліївна

1. Відділ освіти Покровської міської ради
ЗОШ І-ІІ ступенів № 6
ДИДАКТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ДО УРОКІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
УКРАЇНОЗНАВЧОЇ ТЕМАТИКИ
«ІМЕННИК»
6 КЛАС
2017

2. Укладач Ю.А.Безкоровайна, учитель української мови і
літератури.
Рецензенти: Попова Т.О., методист відділу освіти
Покровської міської ради
Кузьменко Г.І., заступник директора з навчально-
виховної роботи ЗОШ№6
Затверджено рішенням педагогічної ради ЗОШ №6,
протокол №3 від 30.12.16 р.
Посібник складено за чинною програмою з української
мови для загальноосвітніх шкіл. Видання містить текс-
товий матеріал і чотири завдання для його опрацювання.
Зміст текстового матеріалу відповідає вимогам соціоку-
льтурної лінії «Я і природа» - це цікаві відомості про рос-
линний світ України. Граматичні завдання дають змогу
перевірити знання учнів з теми «Іменник» (завдання 2, 3),
уміння визначати стилі, типи мовлення (завдання 1), зда-
тність творчо застосовувати вивчене (завдання 4)
Ю.А. Безкоровайна
Дидактичні матеріали до уроків української мови
(6 клас). – Покровськ, 2017. – 26 с.

3. 3
ЗМІСТ
Передмова ………………………………………………………………… 4
Барвінок малий (хрещатий, могильник) ...................................................6
Чорнобривці ................................................................................................7
Тополя чорна ...............................................................................................8
Верба гостролиста.......................................................................................9
Явір.............................................................................................................10
Первоцвіт весняний ..................................................................................11
Ялина європейська....................................................................................12
Дуб звичайний...........................................................................................13
Волошка синя ......................................................................................... …14
Незабудка болотна....................................................................................15
Кропива дводомна.....................................................................................16
Калина звичайна........................................................................................17
Мак дикий..................................................................................................18
Вишня звичайна ........................................................................................19
Терен колючий ..........................................................................................20
Хміль ..........................................................................................................21
Соняшник ..................................................................................................22
Мальва ……………………………………………………………………23
Рута запашна………………………………………………………………………………………….24
Лілія біла………………………………………………………………….25
Література………………………………………………………………...26

4. 4
ПЕРЕДМОВА
ХХІ століття – час переходу до високотехнологічного
інформаційного суспільства. Сучасна нова епоха ставить пе-
ред шкільною освітою нові вимоги – підготувати учня до
життя у високорозвиненому інформаційному середовищі. Та
пізнання національної культури свого народу є невід'ємною
частиною світогляду сучасної людини, можливості розуміння
феномену українського народу як етнічно-культурної та сус-
пільно-історичної єдності. Пізнання рослинного світу пояс-
нює та обґрунтовує взаємини між людьми, між людьми та
природою, духовну цінність людини та народу взагалі.
Актуальність звернення до духовних рослинних симво-
лів є похідною від усвідомлення того, що кардинальні зміни в
усіх сферах нашого суспільства у зв’язку з розбудовою неза-
лежної Української держави, відновленням національної ку-
льтури потребують особливої уваги та вивчення. Тому сього-
дні гостро стоїть питання удосконалення системи роботи з те-
кстами саме національної спрямованості.
Збірка дидактичного матеріалу учителя української мо-
ви та літератури загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів № 6 м.
Покровська Безкоровайної Ю.А. являє собою мету не тільки
ознайомити учнів з рослинами-символами України та з різно-
маніттям квіткового світу, а й розширити знання учнів про
значення та символіку рослин у національній культурі Украї-
ни. Тексти й завдання до них розвивають уміння учнів здійс-
нювати аналіз та синтез, працювати самостійно з додатковою

5. 5
і довідковою літературою, складати монологічні та діалогічні
висловлювання.
Основними завданнями збірки є:
• ознайомлення учнів з квітковими символами України;
• можливість працювати з різними типами текстів;
• здійснення словникової роботи;
• залучення учнів до спостереження за композицією тексту;
• сприяння текстотворчої роботи тощо.
Завдання, що подані у збірці, сприяють розвитку певного
ставлення до всього оточення, до явищ суспільного та духов-
ного життя людини.
Запропонований матеріал допоможе вчителю в організації
роботи на уроці при вивченні теми «Іменник» у 6-му класі та
у позакласній роботі з національного виховання у початковій
та середній ланці загальноосвітньої школи.
Кузьменко Г.І.,
заступник директора з НВР ЗОШ№6

6. 6
КАРТКА № 1
Барвінок малий
(хрещатий барвінок, могильник)
1. Виразно прочитати текст,
визначити тип мовлення.
2. Виписати іменники, визна-
чити їх лексичне значення.
3. Вказати у виписаних імен-
никах початкову форму.
4. Скласти невеликий твір-
роздум «Барвінковий край», вико-
ристовуючи виписані іменники.
Барвінок малий – вічнозелена трав’яниста рослина зі слан-
кими розгалуженими стеблами, що легко вкорінюються,
утворюючи із часом суцільні килимки. На стеблах міс-
тяться супротивні ланцетні листки, темно-зелені й блис-
кучі. Сині квіти розпускаються в травні – червні. Барвінок
найчастіше трапляється в широколистих лісах, у чагарни-
ках, на родючих і вологих ґрунтах. Усі частини барвінку
дуже отруйні. Разом з тим – це лікарська рослина.
З журналу

7. 7
КАРТКА № 2
Чорнобривці
(жовтяки, оксамитки, бархатки)
1. Виразно прочитати
текст, скласти план до ко-
жного з них у формі пита-
льних речень.
2. Назвати улюблені квіти,
указати їхній рід і число.
3.Виписати іменники чо-
ловічого, жіночого, серед-
нього родів.
4.Скласти твір-розповідь з
елементами опису про
український віночок, ви-
користовуючи іменники в різних формах роду.
Ці квіти називають у народі по-різному: жовтяки,
оксамитки, бархатки. Їхні яскраві суцвіття виграють у
промінні сонця всіма відтінками лимонних, золотистих,
жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв.
Найбільш поширена назва цих квітів – чорнобривці.
Вона пов’язана зі старовинною легендою про майстрів-
чоботарів, які виготовляли дуже гарні святкові жіночі чо-
бітки, що мали яскраво-червоні халяви й чорні головки -
"чорнобривці".
З журналу

8. 8
КАРТКА № 3
Тополя чорна
1. Прочитати текст, визна-
чити тему, головну думку, дати
йому назву.
2. Виписати іменники, об-
ґрунтувати вживання великої
літери.
3. Указати рід кожного ви-
писаного іменника. Навести
приклади іменників спільного
роду.
4.Скласти зв’язне висловлю-
вання про тополю, використо-
вуючи іменники спільного ро-
ду.
Із прадавніх часів у нашому народі збереглося свято
тополі. Обирали найстрункішу дівчину, піднімали їй руки
над головою, на них вішали хустки, стрічки, намисто й во-
дили її селом, полем, лугом та співали. У суботу перед Зе-
леними святами – Трійцею – гілки тополі разом з гілками
інших дерев втикали у ворота, щоб відігнати нечисту силу.
Біля придорожніх тополь здавна зупинялися на відпочинок
мандрівники, в їх затінку відпочивали чумаки. Щось справді
осяйне, оберігаюче є в цьому дереві. Наші предки на честь
цього дерева називали й поселення: Тополівка, Тополя, То-
полеве, Топольне …
З календаря

9. 9
КАРТКА № 4
Верба гостролиста
1. 1. Виразно прочитати тексти,
дати кожному з них назву.
2. Виписати іменники ІІІ ві-
дміни.
3. Провідміняти іменники
мати, ніч, любов.
4. Скласти художній опис
верби, використовуючи виписані
іменники.
Одна жінка вдень жила зі своєю
сім’єю, а на ніч перетворювалася на вербу. Якось про це
дізнався її чоловік і зрубав вербу – жінка померла. Але ма-
теринська любов продовжувала жити в цьому дереві.
Зроблена зі зрубаної верби колиска заколисувала осиротіло-
го хлопчика. А коли він підріс і зробив собі сопілку зі старої
верби, вона розмовляла з хлопчиком, немов рідна мати.
В Україні з вербою пов’язували уявлення про жіночу
красу. Про весну, зокрема про такі риси, як свіжість,
м’якість, податливість. Відомо, що вербові колиски, вербо-
ві відра, сопілки набували тут великої популярності. Жи-
вотворна здатність цієї рослини закарбована також у
приказках та прислів’ях: «Де ростуть верби, там чисті
джерела», «Де срібліє вербиця – там здорова водиця».
З легенди

10. 10
КАРТКА № 5
Явір
1. Виразно прочитати текст,
указати стилі мовлення.
2. Виписати іменники сере-
днього роду, указати їхню від-
міну.
3. Провідміняти іменники:
мати, вбрання, суцвіття. Пояс-
нити правопис відмінкових за-
кінчень.
4. 4. Письмово скласти невели-
чку розповідь на тему «Дерева
рідної землі», використовуючи іменники ІV відміни.
Перетворення людини на явір – один із популярних
мотивів слов’янських балад. Згадаймо традиційний поми-
нальний плач матері «Ой ти, синочку, ти мій яворочку!»
Оскільки люди вірили в те, що явір був заклятий чоловік, то
здавна не використовували кленове дерево на дрова, не від-
кладали листя під хліб у печі, не виготовляли кленових до-
мовин. За сербським повір’ям, якщо до зеленого явора тор-
кнеться нещаслива чи ображена людина, то він засохне, а
якщо безвинно засуджена – зазеленіє ще більше. У слов’ян
на Трійцю, у день Божого Тіла та в інші свята гіллям клена
прикрашали ворота, оселю, господарське приміщення.
З календаря

11. 11
КАРТКА № 6
Первоцвіт весняний
1. Виразно прочитати текст,
скласти низку запитань за
змістом прочитаного.
2. Виписати спочатку власні
назви, а потім – загальні. По-
яснити написання великої лі-
тери.
3. Зробити словотвірний роз-
бір слова первоцвіт.
4. Скласти розповідь з елеме-
нтами опису про перші квіти
весни, використовуючи імен-
ники – власні назви.
Первоцвіт квітне ранньою весною, про що свідчить його
назва. Він є окрасою передусім гірських лісів, проте трап-
ляється і в інших місцевостях України. Його квітконосні
стебла безлисті, але є розетка прикореневих листків. Кві-
тки зібрані в зонтикоподібні суцвіття – переважно жовті
або рожево фіолетові. Подейкують, буцімто первоцвіт
дарує людині здоров’я. Цілющі властивості первоцвіту бу-
ли відомі ще древнім грекам, які вважали його квіткою
священної гори богів Олімпу. Вони називали його квіткою
дванадцяти богів, рослиною, що містить ліки від усіх хво-
роб. На честь первоцвіту влаштовували народні свята, ве-
сняні гуляння.
З календаря

12. 12
КАРТКА № 7
Ялина європейська
1. Виразно прочитати текст,
указати в кожному з них го-
ловну думку.
2. Виписати іменники І
відміни й указати групу, до
якої належить кожен із них.
3. Провідміняти іменни-
ки: ялинка, століття, сто-
рожа.
4. 4. Скласти творчий пере-
каз, використовуючи слова І
відміни, висловити власні
міркування з приводу прочитаного.
Звичай зустрічати Новий рік з ялинко в наших краях іс-
нує з 1700 року. Свято є свято, радість новорічна радіс-
тю, але триває вона лише кілька днів. У місцях рідних, що
серцю любі й дорогі, отака картина витворилася. За
чверть століття посадили довкола хвойника молодого і
ялинку – на площі в 2-3 гектари. Як тільки підросла вона -
зрубувати в передноворічну пору почали. Несамовито. До-
рослі , підлітки й діти. З поселень ближчих і віддалених.
Сторожу виставляли, штрафували. Та що з того- лише
поодинокі деревця залишилися. Та й тим верхи стинають–
ушир деревця-каліки кульбачаться, утративши дароване
природою право красиво розросталися.
З журналу

13. 13
КАРТКА № 8
Дуб звичайний
1.Виразно прочитати текст,
визначити тему й основну
думку.
2. Виписати іменники ІІ
відміни, указати до якої
групи вони належать.
3. Указати особливості
їхньої вимови й обґрунтува-
ти написання.
4.Скласти й розіграти діалог
на тему «Міцний, як дуб».
Під захистом предкові-
чних лісів стародавні слов’яни виконували свої таємничі
обряди. Найсвятішим вважався старий дуб: жодна жерт-
ва не була принесена без того, щоб не прикрасити її гіллям
священного дубаю під дубами відбувалися найважливіші
обряди та зібрання…
Вінки як оздоба також є залишком звичаїв давнини. Їх
плели з тих дерев, які присвячувалися божествам. Саме
звідси пішов звичай увінчувати дубовими вінками видатних,
заслужених людей…
Про це докладно розповідає у своїй книзі «Звичаї нашого
народу» Олекса Воропай.
Дубове листя на гербі держави чи роду символізує
міцність і силу. З журналу

14. 14
КАРТКА № 9
Волошка синя
1. Виразно прочитати текст,
визначити жанрову принале-
жність.
2. Виписати іменники, указа-
ти відміну, до якої належить
кожен з них, і групу (якщо є).
3. Провідміняти іменники:
волошка, невдячність, небо.
4. Скласти діалог між волош-
ками, використовуючи імен-
ники в різних відмінкових
формах.
Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло
польовим рослинам за невдячність:
- Багато які з квітів вітають мене своїми пахощами, сво-
їм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на
мене дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю соне-
чком.
- Ні, ми не такі, - відповіли квіти польові. - Ми дуже тобі
вдячні, але не вміємо про розказати.
- Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я
прихилюся до вас. І небо попросило землю відростити серед
колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розли-
лася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахили-
тися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою
любов до синього неба. З легенди

15. 15
КАРТКА № 10
Незабудка болотна
1. Виразно прочитати текст,
визначити тему.
2. Виписати іменники. Зробити
словотвірний розбір слова не-
забудка.
3. Розповісти правила напи-
сання не з іменниками, дібрати
власні приклади.
4. Скласти й записати діа-
лог між незабудкою та люди-
ною, використовуючи частку
не з іменниками.
В Україні, здається, жодну рослину не обминула своєю
увагою народна фантазія. Ось і про незабудку болотну пе-
реповідають…Орда летіла Україною. Не радість, а горе
розлилося по нашій землі, нещастя затопило нашу землю.
Та кров людська не водиця – проливати не годиться. При-
йшла пора парубкові боронити рідну землю від недругів, ви-
зволяти побратимів з неволі. Пригорнув любу дівчину до
серця, поцілував на прощання заплакані оченята. «Чекай
мене, - сказав. - Я невдовзі повернуся. Не забувай…» Ско-
чив у сідло, махнув рукою – тільки курява стовпом здійсня-
лась за ним. «Не забуду! – опустилась вона у траву та й
гірко заплакала. А там, де падали її сльози, виростали
тремтливі блакитні квіточки. І назвали їх люди незабудка-
ми.

16. 16
КАРТКА № 11
Кропива дводомна
1. Виразно прочитати текст,
визначити тему та
основну думку.
2. Визначити іменники, указа-
ти спосіб їхнього творення.
3. Позначити в них суфікси й
обґрунтувати їхнє написання.
4. Скласти діалог між люди-
ною та кропивою, використо-
вуючи іменники із суфіксами
емоційного забарвлення.
Її можна побачити скрізь: на пустирищах, обіч доріг, на
узліссях і лісових галявинах, у ярах, на смітниках, біля хат.
Навесні вона чи не першою серед трави викидає маленькі
листочки до сонечка, а відтак зеленіє густим листячком на
гінких і чіпких стеблиночках. Це кропива. Споконвіку во-
диться за нею неславонька. Її лають і обминають, часто
можна побачити, як її виривають, нищать, наче підступ-
ного ворога.
Та чи завжди ми маємо рацію? Хоч і жалюча вона, але
не варто аж так її гнати. У природі немає нічого зайвого.
Окрім іншого, вона ще й надзвичайно корисна. Листя та
стебла кропиви – добрий харч для свійських тварин. А ще
вона лікує. Так, люди помітили, що, коли свиням щоденно
домішувати в раціон посічену сиру кропивку, вони рідше
хворіють, значно набирають вагу. З журналу

17. 17
КАРТКА № 12
Калина звичайна
1. Виразно прочитати текст,
дати йому назву.
2. Виписати іменники ІІ ві-
дміни.
3. Провідміняти іменники.
4. Скласти міні – розповідь
на тему «Ой у лузі при до-
лині зацвіла калина», вико-
ристовуючи іменники ІІ ві-
дміни.
Говорила мати: «Не забудься, сину,
Як будуєш хату, посади калину.
Бо вогненні грона — наша кров червона.
Зоряна калина — і краса, і врода...»
Калина — це символ кохання, краси, щастя. Навесні калина
вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена, в білому
вбранні. А восени ніби горить фонами червоних плодів. Ка-
линою уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікують-
ся. Народ склав про цю рослину багато легенд і пісень.
З журналу

18. 18
КАРТКА № 13
Мак дикий
1. Прочитати текст, визначити
тип мовлення.
2. Виписати іменники, указа-
ти їхнє лексичне значення.
3. Записати виписані іменни-
ки в початковій формі.
4. За поданим зображенням
скласти невеликий твір –
опис, використовуючи випи-
сані іменники.
МАК - символ безконечності й незчисленності зоряного
світу, Всесвіту, і, водночас, сну і забуття. Макова голівка -
символ заспокоєння. Мак освячують двічі на рік - на Мако-
вея і на Спаса, в серпні. Він настільки значимий, що тради-
ційно входить до складу куті.
Мак має силу і вплив, якщо не розпилюється. Окрема
макова квітка не приваблює, а від всіяного маковим цвітом
лану не можна відірвати очей. Одна макова зернина нічого
не варта, а жменя маку - і куті смаку додає, і пирога з неї
не можна зробити.
Тож мак стверджує, що і дрібненьке та маленьке,
якщо воно в єдності та в спільноті, має велику силу. Має
мак і магічну силу, спрямовану проти усякого зла - і проти
відьми, і проти наврочення, і на виклик дощу, і на врожай...
З журналу

19. 19
КАРТКА № 14
Вишня звичайна
1. Виразно прочитати текст, ука-
зати головну думку.
2. Виписати іменники, указати їх-
ні відмінкові форми й закінчення.
3. Записати ці іменники в клич-
ному відмінку.
4. 4. Скласти діалог на тему «Подо-
рож до села», використовуючи
іменники в кличному відмінку.
Це запам’яталося мені як
найкращий спомин дитинства.
Недалеко від нашої хати росла вишня. Стара – стара,
вже половина гілок зовсім засохла, а на половині ще родили
– ой які ж смачні ягоди! Запам’яталося: весною зацвіла
тільки одна гілка. Батько хотів зрубати вишню, бо вмирає
ж вона… Та мати сказала:
- Батьку! Не треба рубати. Цю вишню посадив ще твій
дідусь. Хай вродять вишні на оцій гілці…
Вродили востаннє вишні. Зібрала мама кісточки та й поса-
дила в землю. Виросли з тих кісточок молоденькі вишні.
Стара вишня засохла, а молоді вже цвітуть і плодоносять.
– Ось, бачиш, синочку, вишня не вмерла, а продовжила
свій рід, - сказала мати, - так і народ ніколи не вмирає.
Поки живе народ, доти живе й Батьківщина.
З журналу

20. 20
КАРТКА № 15
Терен колючий
1. Виразно прочитати
текст, указати тему.
2. Виписати іменники,
указати серед них географіч-
ні назви.
3. У кожному виписаному
іменнику указати закінчення,
рід і число.
4. За поданим зображен-
ням скласти художній опис
терну, використовуючи ви-
писані іменники.
На середній течії річки Сереті з сивої давнини прожива-
ли люди. Приваблювали їх сюди риба, водяна птиця, вся-
ка звірина навколишніх лісів. Великі розливи Серету з не-
прохідними болотами охороняли першу оселю на лівому
березі від злих напасників. Мешканці кількох халупок з
правого берега Серету казали:— То з піль люди, то — ці-
льці...Так відтоді й пішла перша назва оселі — Топільче.
В давні часи забігали сюди татари, шаблею та вогнем
знищили Топільче дощенту. Довго тут ніхто не поселяв-
ся, а родючі ниви заросли терном. І стали називати обе-
злюднену ту місцевість Терновим полем. Знову прийшли
сюди люди і розбудували оселю на Терновому полі.
З календаря

21. 21
КАРТКА № 16
Хміль звичайний
1. Виразно прочитати текст,
визначити тему та головну
думку.
2. Виписати іменники - вла-
сні назви.
3. Обгрунтувати їхнє напи-
сання.
4. Скласти зв’язне вислов-
лювання про хміль, викорис-
товуючи власні назви.
Хміль — символ родючос-
ті, молодого буяння. Він є си-
мволом самого життя, дівочої вроди.
Стародавні письменники чимало писали про пиво як про
напій, що його вживають досить багато в Німеччині, Уго-
рщині, Франції та в інших країнах Європи, але зовсім не
згадували про хміль. У Західній Європі він став відомим пі-
сля переселення туди слов’ян, які напевно завезли із собою
цю культуру.
Стародавні слов’яни спочатку використовували хміль
для медових напоїв, а запозичивши пиво від сусідів. Яке вони
готували без хмелю, почали першими виготовляти цей на-
пій вже з хмелем і таким чином розпочали новий етап в іс-
торії пивоваріння.
З легенди

22. 22
КАРТКА № 17
Соняшник звичайний
1. Виразно прочитати
текст, визначити тему.
2. Виписати іменники,
указати серед них ті, які
вживаються тільки в однині.
3. Навести приклади
іменників, які мають лише
множину.
4. Скласти діалог між соняшником
і сонцем, використовуючи
різні форми числа іменників.
Соняшники — мов кулі жовтого вогню, той вогонь із
пелюстками, він висить на стеблах над городиною, їхнім
полум’ям просякнуто зараз повітря, вони повертають
людські голови до себе й примушують думати про них.
Соняшники горять на подвір’ях, за огорожами, вони
повиходили до дороги, й тут ростуть на вільному місці, й,
дивлячись на них, хочеш усміхнутись, ловиш себе на тому,
що зласкавів і здобрів безпричинно. Соняшники піднялися
над землею і своїм легким полум’ям наче й тебе окрилю-
ють, підносять.
З журналу

23. 23
КАРТКА № 18
Мальва звичайна
1. Виразно прочитати текст, да-
ти йому назву.
2. Виписати іменники у формі
однини та у формі множини.
3. Утворити словосполучення з
виписаними іменниками.
4. Скласти творчий переказ, ви-
користовуючи виписані іменни-
ки, висловлюючи власне став-
лення до сказаного.
Мальва була єдиною дочкою сотника Григорія Кан-
диби. Під час одного зі спустошливих набігів турки захопи-
ли село, в якому жила Мальва. Загинув її батько, зарубаний
мечами, матір у полон забрали, а Мальві якось удалося
втекти до лісу. Вона вирішила помститись ворогам і взяла
в руки зброю. Слава про сміливу дівчину пішла по всій окру-
зі. Але підступний зрадник видав її, і турки, порубавши тіло
Мальви на шматки, розкидали його по полю. З кожного
шматка виросли яскраво-червоні гарні квіти, які й назвали
мальвами.
…Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвих-
рені мальви, шугають червоними язиками багаття під са-
місіньку стріху, того й гляди, від їхнього полум’я загорить-
ся хата... Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячно-
му причілку. Мати кажуть, що ті рожі посадила колись
давним-давно ще бабуся у свої дівочі літа. З легенди

24. 24
КАРТКА № 19
Рута запашна
1. Виразно прочитати текст,
визначити жанрову приналеж-
ність.
2. Виписати іменники, указати
відміну, до якої належить кожен з
них, і групу (якщо є).
3. Провідміняти іменники: ру-
та, пісня, їжа.
4. Скласти розповідь з елемен-
тами опису, використовуючи ви-
писані іменники.
«Червону руту не шукай вечорами», — співається в пісні
Володимир Івасюка. Так, червону руту не шукай, а от зелену
можна й пошукати, зокрема в Карпатах. Росте вона між
камінням, зеленіє літом і зимою. А пахне запаморочливо! Ру-
та буває виключно жовтого кольору, та є повір’я, що якщо
знайти червону Руту, то можна причарувати будь- кого.
Молоді листочки придатні у їжу, мають лікувальні влас-
тивості. А от сік коренів – це сильна отрута. Саме відвар
рути згубив горезвісного Гриця, щоб він «не ходив та й на ве-
чорниці, бо на вечорницях дівки чарівниці». Під час цвітіння
рослина може викликати потужну алергічну реакцію, ура-
ження шкіри схожі на опіки. За цю властивістю руту наді-
ляють силою огненною, захисною проте небезпечною: вона
або зцілить розбите серце, або спопелить. Як приворотне
зілля, руту обов’язково додавали до дівочого вінка:
Собі хлопчину принадила.
А дала йому принадочку –
Зо шовку, з яркої рути… З календаря

25. 25
КАРТКА № 20
Лілія біла
1. Виразно прочитати текст,
визначити тип мовлення.
2. Виписати іменники, пос-
тавити в початкову форму, ви-
значити відміну.
3. Виконати морфологічний
розбір іменників: давнину, по-
лон, проміння.
4. Скласти невеликий твір-
опис за зображенням, викорис-
товуючи іменники.
Це було в давнину, коли в широкі степи України залітали
орди татарські. Страшний то був час: горіли села, голоси-
ли матері, просили захисту діти. Лилась кров, лились сльо-
зи. Старих людей рубали, молодих дівчат і хлопців забирали
в полон. В одному селі росли і розквітали красиві вродою і
станом чорноокі, працьовиті красуні. Ніжні, непорочні, як
білий цвіт лілії. Одного разу на село налетіли татари. Дів-
чата, щоб не йти в неволю, втопились в бистрій і глибокій
річці. І в тому місці, де темна вода сховала від ворогів кра-
сунь, на світанку з’явились білі пуп’янки невідомих квітів.
Коли зійшло сонце, проміння освітило згарище на місці се-
ла, і, наче злякавшись побаченого, пробігло по неспокійній
поверхні річки, невідомі квіти розцвіли яскравим, сліпучим
цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до со-
нця, вітають світла. З того часу ці чудові ніжні квіти,
яких прозвали ліліями просинаються з сонцем і засинають з
його заходом. З легенди

26. 26
Література
1. Павленко Л.О. Біла лілея. Повісті, легенди, оповідан-
ня.- К.- 1986.
2. Ковальчук О. Українське народознавство.-К.: Осві-
та,1994.
3.Кондратюк А. З вишневого саду. К.: Молодь, 1981.
Інтернет посилання
1. Вікіпедія uk.wikipedia.org
2. AgroUAagroua.net/plant/medicative
3. fitoapteka.org
4. Дерева символи України about-ukraine.com
5. ukrlit.org
6. Клипарт - алфавитный каталогlenagold.ru