учитель української мови та літератури Малинівського НВК Покровської районної ради

1. Комунальна установа
«Районний методичний кабінет»
Покровської районної ради
Донецької області
Професійні слова і терміни
Українська мова
6 клас
Етнологічний маршрут
Розробку підготувала
Писаренко Наталя Семенівна,
учитель української мови та літератури
Малинівського НВК
Покровської районної ради
Донецької області
Покровськ -2017

2. Любий друже!
Українознавство – ключ до пізнання національного духу народу, його
історії, культури, мови.
Виконавши запропоновані завдання, ти зможеш доторкнутися до
культури українців, яка творилась і встановлювалась самим народом у
всьому обширі часу : довідаєшся, звідки походять прізвища козаків,
дослідиш назви особливості давніх промислів та ремесел, походження
професій, звернешся до творчого досвіду наших предків, який уже
випробуваний часом.
Бажаю тобі успіху!
Завдання 1. «Лінгвістичний феєрверк».
 Визнач поняття за даними словами:
«професіоналізми» (професійні слова) – це …
/ групи / мовленню / слова/ професійної / це/ властиві/ та словосполучення /
певної / людей /.
«терміни» - це…
/ галузі / це / з якоїсь / спеціальне / вживають /знань /слово /для / поняття /
найменування /яке / конкретного /.
(Відповідь. Професіоналізм (професійні слова) – це слова та
словосполучення, властиві мовленню певної професійної групи людей. Терміни
– це спеціальні слова, які вживають для найменування конкретного поняття
у якоїсь галузі знань).
Завдання 2. «Лінгвоестафета»
1 – знайди у тексті професійні слова;
2 – поясни значення цих слів;
3 – назви відомих в Україні кобзарів;

3. 4 – склади 4-5 речень на тему «Мої музичні уподобання»;
5 – пригадай 6-8 слів, що належать до лексики музикантів;
6 – поясни пунктограми в останньому реченні.
Текст. «Запорожці дуже любили пограти, поспівати, потанцювати. Грали
козаки на кобзах, лірах, скрипках. Майже всі вони вміли грати на кобзі. Але
професійними музикантами у них були кобзарі, які часто рушали з козаками
в похід.
У поході вони були досить корисні членами товариства. Кобзарі
виконували роль військових лікарів, зцілювали заслаблих у путі, викликали в
них дух бадьорості». (За Д. Яворницьким)
Завдання 3. «Детектив»
 За прізвищами козаків розслідувати, чим вони займалися на Січі.
Текст. За прізвищем, наданим на Січі, можна дізнатися про поширені в
Україні ремесла, промисли та про характер військової, торгової діяльності,
чим саме займалися прибульці – Сердюк, Гардовий, Гуртовий, Купчик,
Крамар, Кантортій, Дегтяр, Стаднюк, Свинар, Садовничий, Самовар,
Самовоз, Стороженко, Солдат, Слюсар, Скляр, Стельмах, Порохня, Байда,
Попович, Караван та інші. (За О. Апанович)
Завдання 4. «Творче конструювання»
 Розшукайте у старожилів села старовинні речі домашнього вжитку
для шкільного етнографічного музею.
 З’ясуйте, де і для чого використовувалися назви таких речей.
 Для представників яких професій характерні слова, подані нижче?
 Чи часто ці слова вживаєте ви?
 Зробіть висновок про особливості професійних слів.
Балія, веретено, жердка, глечик, горня, ложка, миска, дзиґарі, жердка,
домоткана доріжка, кужіль, качалка, корсетка, кожух, колиска, корито,
кочерга, кухоль, лава, личаки, лопата, люлька, макітра, макогін, мотовило,

4. плахта, постоли, прядка, рало, рогач, рубель, рушник, свита, скрипка,
солом’яний бриль, ступа, цеберко, цимбали, ярмо.
Завдання 5. «Лінгвістична діагностика»
 За виділеними словами в народних прислів’ях, приказках визначити
назви професій.
o Є в глеку молоко, та голова не влазить. (Народне прислів’я)
o Єсть молоко – буде й горнятко. (Народна приказка)
o Знай: до чужого горшка не зазирай. (Народна приказка)
o Ой куман-куманець, стрічай гостей під самий вінець. (Народне
прислів’я)
o Дощику, дощику! Зварю тобі борщику та в повненькому горщику.
(Народна приповідка)
o Вареники ті самі, та інша макітра. (Народна приказка)
o Славні бубни за горами, а зблизька шкурятяні. (Народне прислів’я)
o Голий, як бубон. (Народне прислів’я)
o Всяк чоловік у свою сопілку грає. (Народне прислів’я)
o На словах, як на цимбалах, а ділі, як на балабайці. (Народна приказка)
o Хорошії коровайниці хороший коровай бгають. (Народне прислів’я)
o Паляниця хлібові сестриця. (Народна приказка)
o Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. (Народна
приповідка)
o Добрі жернова все перемелять. (Народна приказка)
o А постіл личака та й попереджав:
ой коли ти постіл, то іззаду постій,
ой коли ти личак, то пепереду гоп-цак.
o Накупив веретен, нема мотовила (Народна приказка)
o Яка пряжа, таке й полотно ляже. (Народна приказка)
o Яка прядка, така й нитка. (Народне прислів’я)
o Тягни рядно на двох одно. (Народна приказка).
Відповідь: гончар, музикант, пекар, мельник, швець, ткач.

5. Завдання 6. «Пильне око».
 Прочитайте текст. З’ясуйте його стиль мовлення. Доберіть заголовок.
Виділіть професіоналізми. Використовуйте текст на вибір.
Текст 1
Млинарство в Україні відоме з давніх-давен. Будівництво млинів було
вельми складною справою. Водостоки регулювали греблю. Для їх зведення
потрібно було чимало рук. Млин зводили на певній відстані од гребель, і
вода до них надходила спеціальними каналами. Для підвищення її рівня
робили так звані настилові греблі, загачуючи канави спереду в’язанками з
лози, гілок дерев. Протоки ретельно оберігати від забруднення. (З книги
В.Скуратівського «Берегиня»).
Текст 2
Бджолині осідла називали бортями, тобто ті, що знаходились у бору –
сосновому лісі, а людей, що займалися цим промислом, – бортниками.
Вислідивши гніздо, наш далекий предок, дочекавшись, коли закінчиться
взяток, видобував солодкий продукт, знищуючи при цьому не тільки комах, а
нерідко саме дупло…
Згодом стали виготовляти самостійні вулики-колоди. З кремезної сосни
відрізали двометрові кльоци і видовбували в них штучні гнізда. (З книги
В.Скуратівського «Берегиня»).
 Додайте до виділених професіоналізмів ще слова-терміни, пов’язані з
млинарством, бджільництвом.
Завдання 7. «Дослідження-пошук»
 Випишіть слова-професіоналізми. Чи знаєте ви, що вони означають
(користуйтесь довідкою)? Чи є тут професіоналізм, значення яких
підказується текстом?
Наші вуличани, окрім хліборобства, ще мають і ремество в руках:
столярство, шевство, стельмахівство, бондарство і мірошництво.

6. Серед майстрового люду найбільшої слави зажив мій дідусь! Треба десь
зробити січкарню, драча, крупорушку… - співаючи зробить, дайте тільки
заліза, дерева…А хочете вітряка, то й вітряка вибудує під самі хмари; у кузні
вкує сокиру, у стельмашні злагодить воза й сани, ще й дерев’яні квіти
розкидає по них. (З книги М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…»)
Довідка: драч – просорушка; січкарня – пристрій, призначений для різання
соломи, сіна; крупорушка – пристрій у млині, на якому деруть зерно на
крупу.
 Поясніть виділене в тексті словосполучення. Як воно характеризує
діда Дем’яна?
 Заповніть пропуски до слів-професіоналізмів першого речення за
поданим зразком: столярство – столяр:
шевство - …, стельмахівство - …, бондарство - …, мірошництво - … .
Завдання 8. «Музична пауза».
 Розгляньте зображення музичних інструментів. У якому рядку назви
інструментів розміщено відповідно до порядку зображень?
а) цимбали, окарина, кобза, ліра, бугай;
б) окарина, ліра, цибали, бугай, кобза;
в) кобза, ліра, цимбали, окарина, бугай;
г) цимбали, кобза, ліра, бугай, окарина;
д) ліра, кобза, цимбали, окарина, бугай.

7. Завдання 9. «Хто звідки?»
 Прочитайте розповідь про походження і мандрівку назви однієї
професії, що започаткувала численні прізвища.
Лимаренко, Римаренко… Ремінний, шкіряний шмат чи пас німці
називають рімень, а того, хто щось виготовляє зі шкіри, - рімер.
Поляки запозичили цю назву у своїх сусідів, перетворили її у римаж і
«охрестили» нею всіх тих, хто виготовляв сідла, шорну упряж, будь-яке
шкіряне приладдя для гужового транспорту.
З Польщі це слово перебралося на Україну, в деяких місцях набуло тут
трохи іншої звукової оболонки римар, а згодом – лимар і започаткувало
безліч однокорінних із ним прізвищ: Римар, Лимар, Лимаренко, Лимарчук,
Лимарів, Лимарський… (За книгою І. Глинського «Твоє ім’я – твій друг»).
 Запишіть виділені слова. Позначте в них суфікси.
Завдання 10. «Допитливий мовознавець»
1.Назвіть учнів вашого класу, чиї прізвища пов’язані з професіями.
2.Записати професійні слова, пов’язані з фахом ваших батьків.
Любий друже!
Ти закінчив виконання усіх завдань!
Вітаю!
Сподіваюсь, що тобі було цікаво.
Чекаю на твої враження!