1
ІнтегральнеІнтегральне
числення.числення.
ДиференціальніДиференціальні
рівняння.рівняння.
2
ЗМІСТ
• Невизначений інтеграл.
• Властивості невизначеного інтеграла.
Визначений інтеграл.
• Формула Ньютона-Лейбніца.
• Властивості визначеного інтеграла.
• Основні поняття теорії
диференціальних рівнянь.
3
Невизначений інтеграл, його
властивості і обчислення
Означення. Функція F(x) називається
первісною функції f(x) на деякому
проміжку, якщо для
кожного х з цього проміжку
Наприклад функція cosx являється
первісною для функції – sinx, тому що
)()( xfxF =′
xx sin)(cos −=′
4
Первісна та невизначений
інтеграл
Очевидно, якщо F(x) – первісна функції
f(x), то , де С –деяка постійна, також
являється первісною для функції f(x).
Якщо F(x) є будь – яка первісна для
функції f(x), то всяка функція виду
Ф(х)= також являється первісною для
функції f(x)
5
Первісна та невизначений
інтеграл
Означення. Сукупність всіх
первісних функції
f(x),визначених на деякому
проміжку, називається
невизначеним інтегралом від
функції f(x) на цьому проміжку
і позначається
∫ dxxf )(
6
Первісна та невизначений
інтеграл
Якщо F(x) – деяка первісна для функції
f(x), то пишуть = , хоча
логічніше писати = . Ми
по існуючих правилах будемо писати
= . Таким чином один і
той же символ буде визначати
як всю сукупність первісних функції
f(x), так і будь – який елемент цієї
множини
∫ dxxf )( CxF +)(
∫ dxxf )( { }CxF +)(
∫ dxxf )( CxF +)(
∫ dxxf )(
7
Властивості інтеграла, котрі
випливають з означення
Первісна невизначеного інтегралу рівна
підінтегральній функції, а його
диференціал – його підінтегральному
виразу. Тобто:
∫ ∫
∫
=′=
=′=′+=′
.)())(()(.2
);()())(())(.(1
dxxfdxdxxfdxxfd
xfxFCxFdxxf
8
Властивості інтеграла, котрі
випливають з означення
Невизначений інтеграл від неперервно
диференційованої функції дорівнює самій
цій функції з точністю до постійної.
Так як являється первісною для
∫ ∫ +=′= ,)()()( Cxdxxxd ϕϕϕ
)(хϕ )(хϕ′
9
Властивості інтегралу
10
Таблиця невизначених
інтегралів
1. . 6. .
2. . 7. .
3. . 8. .
4. . 9. .
5. . 10. .
11
Таблиця невизначених
інтегралів
11. . 16. .
12. . 17. .
13. .. 18. .
14. 19. .
15. . 20. .
12
Методи інтегрування
• Метод інтегрування заміни
змінної.
• Метод інтегрування по частинах.
• Метод безпосереднього
інтегрування
13
Метод інтегрування заміни
змінної.
Нехай потрібно знайти , причому
безпосередньо підібрати первісну для ми не
можемо, але нам відомо, що вона існує. Часто
вдається найти первісну, ввівши нову змінну, по
формулі:
де , а - нова змінна
∫ dxxf )(
)(xf
[ ] dttdxxf t∫ ∫= 1
)()( ϕϕ
)(tx ϕ= t
14
Метод інтегрування по
частинах.
Цей метод заснований на формулі:
∫ ∫−= vduuvudv
15
Метод безпосереднього
інтегрування
Приклад. Обчислити ∫ +++ dxххх )13( 32
16
Визначений інтеграл.
Означення. Вираз , де
, називається інтегральною
сумою функції на відрізку
i
n
i
i xxf ∆∑=
)(
1
1−−=∆ iii xxx
)(xf [ ].,ba
17
Визначений інтеграл.
Означення. Якщо існує ,
яка не залежить ні від способу розбиття
відрізку на частини, ні від вибору
точок , то така границя
називається визначеним інтегралом
функції на відрізку і
позначається
i
n
i
i
x
xxf
i
∆∑=
→∆
)(lim
1
0max
[ ]ba,
[ ]iii xxx ,1−∈
)(xf [ ]ba,
∫
b
a
dxxf )(
18
Властивості визначеного
інтегралу
1. ;
2. ;
3. ;
4. ;
19
Властивості визначеного
інтегралу
5. ;
6. ;
7. , если .
20
Обчислення визначеного
інтегралу
Теорема. Нехай - первісна функції
Тоді
Цю формулу називають формулою Ньютона –
Лейбніца, з якої випливає, що для обчислення
визначеного інтегралу необхідно знайти
первісну від підінтегральної функції.
)(xF )(xf
∫ −=
b
a
aFbFdxxf )()()(
21
Визначення диференціального
рівняння
Означення.
Звичайним диференціальним
рівнянням називається рівняння, яке
зв'язує незалежну змінну х, шукану
функцію )(xfу = і похідні цієї функції
n
yyyу ′′′′′′ ,, , тобто рівняння виду:
0),,,,( =′′′′′′ n
yyyyyxF  . (1)
22
Диференціальні рівняння типу ).(xfу =′
Запишемо це рівняння у такому
вигляді:
)(xf
dx
dy
= ; dxxfdy )(= .
Загальний розв'язок шукатимемо
методом інтегрування:
∫ +== cxFdxxfy )()( .
23
Запишимо це рівняння у такому вигляді:
Диференціальні рівняння типу )(yfу =′ .
dx
yf
dy
=
)()(yf
dx
dy
=
Загальний розвязок має такий вигляд:
CxyF
yf
dy
+==∫ )(
)(
24
Диференціальні рівняння типу:
Називається диференціальне рівняння з
розділеними змінними.
Загальний розв'язок такого рівняння
знаходиться за допомогою методу
інтегрування:
0)()( =ϕ+ dyydxxf
∫ ∫ =+ Cdyydxxf )()( ϕ
25
Це рівняння можна привести до рівняння
типу
Диференціальні рівняння типу:
0)()()()( =+ dyyfxdxyxf ϕϕ
0)()( =ϕ+ dyydxxf
)()( хy ψ⋅ϕподіливши на
0
)(
)(
)(
)(
=+ dx
y
yf
dx
x
xf
ϕϕ
Cdx
y
yf
dx
x
xf
=
ϕ
+
ϕ ∫∫ )(
)(
)(
)(
отримуємо
26
Закон розмноження
бактерій.
Швидкість поділу бактерій
dt
dN
пропорційна до кількості бактерій N у
даний момент часу t. Диференціальне
рівняння закону розмноження має
такий вигляд:
kN
dt
dN
= ,
де k — коефіцієнт розмноження.
Інтегральний закон розмноження
бактерій описується такою формулою:
kt
eNN 0
= ,
де ( ) 0
0 NtN == .
27
Закон розчинення лікарської
речовини з таблетки.
Якщо швидкість розчинення
лікарської речовини з таблетки
dt
dm
пропорційна до кількості лікарської
речовини у таблетці m, то
km
dt
dm
−= ,
де k — стала швидкості розчинення.
Закон розчинення лікарської речовини
з урахуванням початкової умови
( ) 0
0 mtm == описується такою формулою:
kt
emm −
= 0
.
28
Хімічні реакції першого порядку: А →
продукт реакції.
Нехай при 0=t початкова концентрація
речовини А дорівнює а, за час t
концентрація речовини А стане ( )xa − .
Кінетика хімічних реакцій першого
порядку описується таким
диференційним рівнянням:
( )xak
dt
dx
−= 1
,
де 1
k — константа швидкості реакції
першого порядку.
Розв’язок цього диференційного
рівняння записуємо у такому вигляді:
( )tk
eax 1
1 −
−= .
29
Хімічні реакції другого порядку: А+В→
продукт реакції.
Нехай а — початкова концентрація
речовини А; в — початкова
концентрація речовини В при 0=t . За
час t відповідні концентрації стануть
такими: ( )xa − та ( )xв − .
Кінетика хімічних реакцій другого
порядку описується таким
диференціяльним рівнянням:
( )( )xвxak
dt
dx
−−= 2
,
де 2
k — константа швидкості хімічної
реакції другого порядку.
30
Якщо вa = , то розв’язок даного
рівняння має такий вигляд:






+
−=
atk
ax
2
1
1
1 .
Якщо вa ≠ , то розв’язок даного
рівняння записуємо так:
( )
( )
( )
aвe
eaв
x tkaв
tkaв
−
−
= −
−
2
2
1
.
31
Диференціальне рівняння однокамерної
лінійної фармакокінетично моделі має
такий вигляд:
Mk
dt
dM
el
−= ,
де el
k — константа елімінації.
Інтегральне рівняння однокамерної
лінійної фармакокінетичної моделі
записують так:
tkel
eMM −
= 0
,
де M — маса препарату у камері в
момент часу 0=t .
32
Якщо V — об’єм камери, то масу
препарату визначають через
концентрацію: cVM ⋅= . Тоді
інтегральне рівняння для концентрації
має такий вигляд:
( ) tkel
ectc −
= 0
.
Елімінацію (виведення) біологічно
активних речовин з організму на
практиці визначають за зменшенням
їхньої концентрації у крові. Кров є
основною тест-тканиною.
33
• Константа елімінації є
важливою суб’єктивною
характеристикою організму. На
рис.1 зображено залежності
логарифмів концентрації даного
препарату від часу у двох
суб’єктів з однаковими
початковими концентраціями,
але
21 elel
kk >
34
Рис.1 Залежності логарифмів концентрації
даного препарату від часу у двох суб’єктів з
однаковими початковими концентраціями.
35
• Однокамерна лінійна модель є
адекватна для багатьох
лікарських препаратів, введених
у кров ін’єкцією. Рівномірний
розподіл забезпечується
циркуляцією крові упродовж
кількох хвилин, а період
напіввиведення вимірюється
здебільшого годинами.
36
Однокамерна лінійна
фармакокінетична модель зі
всмоктуванням.
• У попередній моделі передбачалося
швидке надходження у камеру та
рівномірний розподіл усієї порції
лікарської речовини. Розгляньмо
поступове надходження
(всмоктування) препарату) у камеру з
деякою депо. Таку модель можна
зобразити у такому схематичному
вигляді, як показано на малюнкові.
37
Депо
Камера
1k
elk
Рис.2 Однокамерна лінійна фармакокінетична модель зі
всмоктуванням.
38
Всмоктування препарату з депо у
камеру та його елімінацію з камери
моделюємо лінійною кінетикою.
Система диференціальних рівнянь
однокамерної лінійної моделі зі
всмоктуванням має такий вигляд:





−=
−=
;
,
11
11
1
MkMk
dt
dM
Mk
dt
dM
el
де 1
m — маса препарату у депо у момент
часу t; М — маса препарату у камері у
момент часу t.
39

Інтегральне числення. Диференціальні рівняння

  • 1.
  • 2.
    2 ЗМІСТ • Невизначений інтеграл. •Властивості невизначеного інтеграла. Визначений інтеграл. • Формула Ньютона-Лейбніца. • Властивості визначеного інтеграла. • Основні поняття теорії диференціальних рівнянь.
  • 3.
    3 Невизначений інтеграл, його властивостіі обчислення Означення. Функція F(x) називається первісною функції f(x) на деякому проміжку, якщо для кожного х з цього проміжку Наприклад функція cosx являється первісною для функції – sinx, тому що )()( xfxF =′ xx sin)(cos −=′
  • 4.
    4 Первісна та невизначений інтеграл Очевидно,якщо F(x) – первісна функції f(x), то , де С –деяка постійна, також являється первісною для функції f(x). Якщо F(x) є будь – яка первісна для функції f(x), то всяка функція виду Ф(х)= також являється первісною для функції f(x)
  • 5.
    5 Первісна та невизначений інтеграл Означення.Сукупність всіх первісних функції f(x),визначених на деякому проміжку, називається невизначеним інтегралом від функції f(x) на цьому проміжку і позначається ∫ dxxf )(
  • 6.
    6 Первісна та невизначений інтеграл ЯкщоF(x) – деяка первісна для функції f(x), то пишуть = , хоча логічніше писати = . Ми по існуючих правилах будемо писати = . Таким чином один і той же символ буде визначати як всю сукупність первісних функції f(x), так і будь – який елемент цієї множини ∫ dxxf )( CxF +)( ∫ dxxf )( { }CxF +)( ∫ dxxf )( CxF +)( ∫ dxxf )(
  • 7.
    7 Властивості інтеграла, котрі випливаютьз означення Первісна невизначеного інтегралу рівна підінтегральній функції, а його диференціал – його підінтегральному виразу. Тобто: ∫ ∫ ∫ =′= =′=′+=′ .)())(()(.2 );()())(())(.(1 dxxfdxdxxfdxxfd xfxFCxFdxxf
  • 8.
    8 Властивості інтеграла, котрі випливаютьз означення Невизначений інтеграл від неперервно диференційованої функції дорівнює самій цій функції з точністю до постійної. Так як являється первісною для ∫ ∫ +=′= ,)()()( Cxdxxxd ϕϕϕ )(хϕ )(хϕ′
  • 9.
  • 10.
    10 Таблиця невизначених інтегралів 1. .6. . 2. . 7. . 3. . 8. . 4. . 9. . 5. . 10. .
  • 11.
    11 Таблиця невизначених інтегралів 11. .16. . 12. . 17. . 13. .. 18. . 14. 19. . 15. . 20. .
  • 12.
    12 Методи інтегрування • Методінтегрування заміни змінної. • Метод інтегрування по частинах. • Метод безпосереднього інтегрування
  • 13.
    13 Метод інтегрування заміни змінної. Нехайпотрібно знайти , причому безпосередньо підібрати первісну для ми не можемо, але нам відомо, що вона існує. Часто вдається найти первісну, ввівши нову змінну, по формулі: де , а - нова змінна ∫ dxxf )( )(xf [ ] dttdxxf t∫ ∫= 1 )()( ϕϕ )(tx ϕ= t
  • 14.
    14 Метод інтегрування по частинах. Цейметод заснований на формулі: ∫ ∫−= vduuvudv
  • 15.
  • 16.
    16 Визначений інтеграл. Означення. Вираз, де , називається інтегральною сумою функції на відрізку i n i i xxf ∆∑= )( 1 1−−=∆ iii xxx )(xf [ ].,ba
  • 17.
    17 Визначений інтеграл. Означення. Якщоіснує , яка не залежить ні від способу розбиття відрізку на частини, ні від вибору точок , то така границя називається визначеним інтегралом функції на відрізку і позначається i n i i x xxf i ∆∑= →∆ )(lim 1 0max [ ]ba, [ ]iii xxx ,1−∈ )(xf [ ]ba, ∫ b a dxxf )(
  • 18.
  • 19.
  • 20.
    20 Обчислення визначеного інтегралу Теорема. Нехай- первісна функції Тоді Цю формулу називають формулою Ньютона – Лейбніца, з якої випливає, що для обчислення визначеного інтегралу необхідно знайти первісну від підінтегральної функції. )(xF )(xf ∫ −= b a aFbFdxxf )()()(
  • 21.
    21 Визначення диференціального рівняння Означення. Звичайним диференціальним рівняннямназивається рівняння, яке зв'язує незалежну змінну х, шукану функцію )(xfу = і похідні цієї функції n yyyу ′′′′′′ ,, , тобто рівняння виду: 0),,,,( =′′′′′′ n yyyyyxF  . (1)
  • 22.
    22 Диференціальні рівняння типу).(xfу =′ Запишемо це рівняння у такому вигляді: )(xf dx dy = ; dxxfdy )(= . Загальний розв'язок шукатимемо методом інтегрування: ∫ +== cxFdxxfy )()( .
  • 23.
    23 Запишимо це рівнянняу такому вигляді: Диференціальні рівняння типу )(yfу =′ . dx yf dy = )()(yf dx dy = Загальний розвязок має такий вигляд: CxyF yf dy +==∫ )( )(
  • 24.
    24 Диференціальні рівняння типу: Називаєтьсядиференціальне рівняння з розділеними змінними. Загальний розв'язок такого рівняння знаходиться за допомогою методу інтегрування: 0)()( =ϕ+ dyydxxf ∫ ∫ =+ Cdyydxxf )()( ϕ
  • 25.
    25 Це рівняння можнапривести до рівняння типу Диференціальні рівняння типу: 0)()()()( =+ dyyfxdxyxf ϕϕ 0)()( =ϕ+ dyydxxf )()( хy ψ⋅ϕподіливши на 0 )( )( )( )( =+ dx y yf dx x xf ϕϕ Cdx y yf dx x xf = ϕ + ϕ ∫∫ )( )( )( )( отримуємо
  • 26.
    26 Закон розмноження бактерій. Швидкість поділубактерій dt dN пропорційна до кількості бактерій N у даний момент часу t. Диференціальне рівняння закону розмноження має такий вигляд: kN dt dN = , де k — коефіцієнт розмноження. Інтегральний закон розмноження бактерій описується такою формулою: kt eNN 0 = , де ( ) 0 0 NtN == .
  • 27.
    27 Закон розчинення лікарської речовиниз таблетки. Якщо швидкість розчинення лікарської речовини з таблетки dt dm пропорційна до кількості лікарської речовини у таблетці m, то km dt dm −= , де k — стала швидкості розчинення. Закон розчинення лікарської речовини з урахуванням початкової умови ( ) 0 0 mtm == описується такою формулою: kt emm − = 0 .
  • 28.
    28 Хімічні реакції першогопорядку: А → продукт реакції. Нехай при 0=t початкова концентрація речовини А дорівнює а, за час t концентрація речовини А стане ( )xa − . Кінетика хімічних реакцій першого порядку описується таким диференційним рівнянням: ( )xak dt dx −= 1 , де 1 k — константа швидкості реакції першого порядку. Розв’язок цього диференційного рівняння записуємо у такому вигляді: ( )tk eax 1 1 − −= .
  • 29.
    29 Хімічні реакції другогопорядку: А+В→ продукт реакції. Нехай а — початкова концентрація речовини А; в — початкова концентрація речовини В при 0=t . За час t відповідні концентрації стануть такими: ( )xa − та ( )xв − . Кінетика хімічних реакцій другого порядку описується таким диференціяльним рівнянням: ( )( )xвxak dt dx −−= 2 , де 2 k — константа швидкості хімічної реакції другого порядку.
  • 30.
    30 Якщо вa =, то розв’язок даного рівняння має такий вигляд:       + −= atk ax 2 1 1 1 . Якщо вa ≠ , то розв’язок даного рівняння записуємо так: ( ) ( ) ( ) aвe eaв x tkaв tkaв − − = − − 2 2 1 .
  • 31.
    31 Диференціальне рівняння однокамерної лінійноїфармакокінетично моделі має такий вигляд: Mk dt dM el −= , де el k — константа елімінації. Інтегральне рівняння однокамерної лінійної фармакокінетичної моделі записують так: tkel eMM − = 0 , де M — маса препарату у камері в момент часу 0=t .
  • 32.
    32 Якщо V —об’єм камери, то масу препарату визначають через концентрацію: cVM ⋅= . Тоді інтегральне рівняння для концентрації має такий вигляд: ( ) tkel ectc − = 0 . Елімінацію (виведення) біологічно активних речовин з організму на практиці визначають за зменшенням їхньої концентрації у крові. Кров є основною тест-тканиною.
  • 33.
    33 • Константа елімінаціїє важливою суб’єктивною характеристикою організму. На рис.1 зображено залежності логарифмів концентрації даного препарату від часу у двох суб’єктів з однаковими початковими концентраціями, але 21 elel kk >
  • 34.
    34 Рис.1 Залежності логарифмівконцентрації даного препарату від часу у двох суб’єктів з однаковими початковими концентраціями.
  • 35.
    35 • Однокамерна лінійнамодель є адекватна для багатьох лікарських препаратів, введених у кров ін’єкцією. Рівномірний розподіл забезпечується циркуляцією крові упродовж кількох хвилин, а період напіввиведення вимірюється здебільшого годинами.
  • 36.
    36 Однокамерна лінійна фармакокінетична модельзі всмоктуванням. • У попередній моделі передбачалося швидке надходження у камеру та рівномірний розподіл усієї порції лікарської речовини. Розгляньмо поступове надходження (всмоктування) препарату) у камеру з деякою депо. Таку модель можна зобразити у такому схематичному вигляді, як показано на малюнкові.
  • 37.
    37 Депо Камера 1k elk Рис.2 Однокамерна лінійнафармакокінетична модель зі всмоктуванням.
  • 38.
    38 Всмоктування препарату здепо у камеру та його елімінацію з камери моделюємо лінійною кінетикою. Система диференціальних рівнянь однокамерної лінійної моделі зі всмоктуванням має такий вигляд:      −= −= ; , 11 11 1 MkMk dt dM Mk dt dM el де 1 m — маса препарату у депо у момент часу t; М — маса препарату у камері у момент часу t.
  • 39.