7. Принципи самоосвітньої діяльності:
Принцип цілісності (системність самоосвітньої
діяльності).
Принцип діяльності (практична спрямованість
роботи).
Принцип мобільності (відповідність змісту
самоосвіти рівню професійної компетентності).
Принцип самореалізації (впровадження в життя
своїх внутрішніх можливостей та здібностей).
Принцип самоорганізації (здатність особистості
раціонально організовувати свою діяльність).

11. Очікувані результати:
Учні зможуть:
•висловлюватись відповідно до певної ситуації;
•описувати події, види діяльності людей;
•висловлювати власну думку;
•спілкуватись, дотримуючись основних норм, прийнятих у країні,
мова якої вивчається;
•давати поради, висловлювати жаль, прохання, вимоги;
•збагачувати лексичний запас, збільшувати обсяг мовленнєвих
засобів;
•висловлювати своє ставлення до прочитаного, побаченого чи
почутого;
•підтримувати бесіду чи дискусію, представляючи або захищаючи
свої погляди;
•адекватно поводитись у комунікативних ситуаціях,
демонструючи мовленнєву поведінку, характерну для носіїв мови.

12. Щоб активізувати комунікативну діяльність учнів на уроках іноземної
мови, активно впроваджую:
•Особистісно орієнтоване спілкування (особистий контакт з учнем,
повага до особистості учня, створення відчуття душевного комфорту,
заміна «залізної» дисципліни діловою співпрацею);
•Збагачення змісту навчання емоційним, особистісно значущим
матеріалом; педагогічна підтримка, оцінювання;
•Діалог між учнями, учнями і вчителями як домінуюча форма
навчального спілкування;
•Ситуації вільного вибору учнями навчальних завдань у класі та вдома;
•Залучення учнів до стимулювання самооцінки, самопізнання й
самовдосконалення в різних видах діяльності;
•Багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів
діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна;
•Створення позитивної емоційної атмосфери і духовного
взаємозбагачення; надання можливості кожній дитині випробувати себе
в різних видах творчості.

15. Мету своєї роботи вбачаю у тому, щоб виховати
високоморальну, соціально активну особистість. Вважаю, що
моральна культура та соціальна зрілість є дуже важливими
складовими елементами життєвої компетентності сучасної
молодої людини.
Виховну роботу спрямовую на формування у дітей особистісних
рис громадян Української держави, розвиненої
духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-
естетичної, трудової, екологічної культури, виховання
шанобливого ставлення до родини, формування навичок здорового
способу життя.

16. Мета й завдання виховної системи класу:
виховувати громадянина-патріота, здатного творити себе і своє
життя;
розвивати гармонійно розвинену, творчу, компетентну
особистість, здатну жити в злагоді з довкіллям і собою,
проектувати життєві перспективи;
продовжити роботу з учнями «групи ризику»;
організувати ефективну роботу органів учнівського
самоврядування;
налагодити співпрацю з батьками учнів, підвищувати рівень їх
педагогічних знань, зацікавленості навчанням та вихованням дітей;
організувати роботу з реалізації загальношкільної туристсько-
краєзнавчої програми.

17. • створенням творчої атмосфери в колективі;
• розвитком самостійного креативного мислення, індивідуальних
творчих здібностей;
• розвитком і вихованням почуття особистої гідності й гідності іншої
людини;
• формуванням умінь оперувати набутими знаннями, навичками,
потреби в саморозвитку та самовдосконаленні;
• розвитком умінь, здібностей діяти в різних ситуаціях;
• створенням виховної моделі життєдіяльності класу.
Одним із важливих напрямів своєї роботи
вважаю створення максимально комфортних умов
для творчого розвитку кожної особистості, її
індивідуальних здібностей, а також задоволення її
потреб та запитів. Для створення умов
життєдіяльності класного колективу, який сприяє
моральному, фізичному, психологічному зростанню
особистості, розвитку її життєвої компетентності,
працюю над:

18. Основним завданням кожного класного керівника є згуртування дитячого
колективу, перетворення його на одну дружню велику родину. Важливу роль у
процесі формування дружного і активного класного колективу вбачаю в
організації спільного дозвілля. До різних календарних свят у нашому класі
проводяться тематичні розважальні вечірки Головними сценаристами і
організаторами виступають самі учні. Вже традиційним для нас стали
спільні прогулянки парками міста, відвідування кінотеатрів, різноманітні
екскурсії до музеїв міста. Вважаю, що у таких неформальних ситуаціях
вчитель повинен показати себе не суворим керівником, а швидше старшим
другом, який разом з дітьми не боїться активно відпочивати. Як показав мій
досвід, авторитет вчителя при цьому аж ніяк не знижується, а навпаки, учні
вчаться більше довіряти класному керівнику, починають усвідомлювати себе і
вчителя як єдиний дружний колектив.

19. Значну частину позакласних заходів різної тематики
організовую за технологією КТС: конкурсно-розважальні програми
«Halloween», «Новорічний вогник», турнір «Майбутні захисники
Вітчизни». Я переконалась, що будь-яка справа лише тоді по-
справжньому цікава для дітей, коли задумана і організована самими
дітьми.

20. В своїй роботі з класним колективом,
використовую інноваційні методи виховання:
заняття з елементами тренінгу;
 інтерактивні методи спілкування («мікрофон»,
мозковий штурм);
 проектні дослідження («Мигія – маленька
українська Венеція», “Здоров’я та активний
відпочинок”);
 метод зіткнення поглядів (позитивний і
негативний погляд на подію).