1

1. Українська література. 6 клас.
Тема. Ігор Калинець. «Стежечка», «Блискавка», «Веселка», «Криничка»,
«Дим» зі збірки «Дивосвіт». Талановитий український поет, автор віршів для
дітей. Своєрідність форми його поезій. Персоніфіковані образи природних
явищ – дивовижне й незвичайне в повсякденному житті. Гармонія людини і
природи
Мета.
Навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю І.Калинця, поширити
читацький кругозір школярів; допомогти осягнути красу й оригінальність
поезій письменника, розуміти їх метафоричність;
Розвивальна: розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів,
образне мислення; комунікативну компетентність, вміння працювати з
інформаційними джерелами та сервісами Coggle.it, Go Pollock, Padlet,Тagul;
навички самооцінки та самоконтролю.
Виховна: виховувати спостережливість, поетичне сприйняття світу, любов до
природи; творчу особистість, яка усвідомлює потребу естетичного
сприйняття художнього твору, спроможну порівнювати твори музичного й
образотворчого мистецтв, суголосні поезіям.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Основні поняття: ліричний вірш, ліричний герой, художні засоби, епітет,
метафора, порівняння, риторичне питання, риторичний оклик.
Форма уроку: урок-композиція
Інноваційна ідея уроку: урок-композиція з використання сервісів Coggle.it,
Go Pollock, Padlet, Тagul для формування літературної компетентності учнів
Комплексне використання форм і методів:
 наочний;
 використання хмарних сервісів;
 евристична бесіда;
 словесний;
 практичний.
Обладнання: підбірка творів І.Калинця, комп’ютери, ноутбук,
мультимедійна дошка
Очікувані результати:
Мати уявлення: про творчість І.Калинця, цикл його поезій «Дивосвіт».
Знати: послідовність аналізу ліричного твору, художні засоби літератури.
Вміти: аналізувати ліричні твори, висловлювати власне бачення образів;
застосовувати набуті знання, презентуючи через хмарні сервіси

2. Цінувати: потребу в пізнанні, розширенні читацького кругозору, прагненні
до творчого самовираження.
Структура уроку:
№ Етап уроку Ч
ас
Прийоми та
методи
Зміст діяльності
1
Організація
початку уроку.
1 хв Словесний
Перевірка готовності учнів до
уроку
2
Актуалізація
опорних
Знань учнів.
5хв
Словесний,
наочний
Повторення літературознавчих
термінів (сервіс Тagul хмара
слів)
3
Повідомлення
теми та мети
1 хв Словесний
Оголошення теми та мети
(триєдиної)
4
Мотивація
навчальної
діяльності.
3хв Словесний
Слово вчителя, словникова
робота, робота з епіграфом
(сервіси Padlet,Coggle.it:
ментальна карта)
5
Вивчення нового
матеріалу 25хв
Наочний,
ілюстративний,
словесний,
практичний
Аналіз поезій І.Калинця
(сервіс Coggle.it: ментальна
карта)
6
Закріплення знань,
умінь та навичок
7хв
Словесний,
практичний
Тестування (сервіс Go Pollock)
7
Рефлексійно-
оцінювальний
етап. Підбиття
підсумків.
2 хв
«Усне
малювання» з
художнім
домислом
Словесне змалювання настрою,
відчуттів на уроці
8
Домашнє
завдання.
1хв
Словесний,
ілюстративний.
Інструктаж до домашнього
завдання
Хід уроку
Епіграф
Земля жива, казкова і красива,
Нового стільки нам вона несе.
Багато незбагненного в ній дива —
Тут неповторне, надзвичайне все…
Надія Красоткіна
І. Організаційний момент. Забезпечення емоційної готовності до уроку
Шановні учні! Щодня, щохвилини нас оточує світ. Світ, що наповнює

3. нас враженнями, емоціями, вірою. Це – світ людини. Діти, подивіться один
на одного, подаруйте один одному усмішку, адже тепла, щира усмішка
піднімає настрій, зігріває серце, надихає. Привітайтеся з вельмишановними
гостями, яких ми завжди раді вітати в нашому закладі. Плідної нам всім
роботи!
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
Повторення літературознавчих термінів (сервіс Тagul хмара слів):
мотив, метафора, персоніфікація, епітет, порівняння, риторичні оклики,
риторичні запитання, порівняння.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
1. Слово вчителя.
Шановні учні, сьогодні на уроці ми доторкнемося до дивосвіту поезії
Ігоря Калинця, сучасного українського письменника зі Львова, лауреата
Державної премії імені Т. Г. Шевченка та літературної премії імені Василя
Стуса. У автобіографічних примітках поет писав: «Народився я 9 липня 1939
року у Ходорові на Львівщині. І хоч я покинув містечко 1956 року, коли
закінчив середню школу й вступив до Львівського університету, зв’язків з
ним не пориваю донині. Бо з Ходоровом пов’язані не тільки мої дитячі
враження і спогади, бо звідти не тільки джерело натхнення — там люди,
що дали мені життя і виховали у здоровому національному дусі».
Поетові довелося витримати шість років ув’язнення і три роки заслання лише
за те, що він палко любив свою Батьківщину, писав про це твори, не бажав
плазувати перед «сильними світу цього».
Незвичайна людина, не зовсім звична для нас поезія і урок незвичайний
– урок-композиція.
2. Робота зі словом.
Композиція в образотворчому мистецтві – сам твір, тобто кінцевий
результат діяльності художника. Композиція є одним з основних
організуючих компонентів кожного художнього твору. Саме композиція

4. надає йому цілісність, підпорядковує його елементи один одному і цілому.
Композиція «тримає» простір, організує його і підпорядковує так званим
законам композиції.
Переживімо ще раз хвилини зворушливої зустрічі зі світом природи. На
чистому полотні з допомогою палітри кольорів та настрою створімо
гармонійну композицію дивовижного світу природи та поезії.
3. Робота з епіграфом.
ІV.Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
V. Вивчення нового матеріалу.
1. Постановка проблемного питання.
«Лицар країни Лицарії», «син країни колядок», І. Калинець узяв із
дитинства у довгу й нелегку мандрівку життя світлу мамину й батькову
науку, здоровий національний дух, відлуння нерозривного зв’язку зі своєю
землею, її традиціями, виплеканою багатьма поколіннями предків високою
духовною культурою.
Учитель. А хто ця дівчинка?
Учениця. Дзвенислава. Я донечка Ігоря Калинця.
Учитель. Ігор Калинець брав донечку за руку й вів стежечкою на луки, в ліс,
показував джерельця із кришталево чистою водою, дзвінкотючі струмочки,
веселку в небі. Він умів розмовляти з деревцем, зі стежечкою, з райдугою і
навіть із димом, уявляти їх як живих осіб. Саме для неї ІгорКалинець видав
книжечку, яка так і зветься «Книжка для Дзвінки». Коли він писав перший
розділ, Дзвінка була ще зовсім юною. Для неї зовнішній світ поставав
багатобарвним, багатоголосим, дивовижно-загадковим, тобто образним.
(Телеканал «ZIK». Родинний альбом І.Калинця)
https://padlet.com/lana121968/djn1fodil3nv
Проблемне питання уроку: Чи може природа, музика, поезія пробудити
найкращі почуття, зробити душу людини чистішою, добрішою, а тому і
щасливою?
2. Загальна характеристика збірки «Книжка для Дзвінки»
Перший розділ збірки письменник назвав «Дивосвіт». Він побачив у
звичайному незвичайну, дивовижну красу. Читаючи поезії з «Дивосвіту»,
зустрічаємося ми з вітром, дощем, громом, веселкою, криничкою, димом,
які радіють, пустують, сваряться…

5. 3. Виразне читання та аналіз поезій І.Калинця
3.1. Виразне читання та аналіз поезії «Стежечка»
Стежечка
Ходімзі мною, стежечко.
Обережно,
не зачепися за камінець,
переступи соломку
і підспориш не ховайся,—
все одно бачу.
А там,
за городом
ого як тивиросла!
Сама біжиш,
через струмок перескакуєш,
батіжком по пилюці цвьохаєш
за суницею збочуєш,

6. топчеш горох при дорозі.
Коли б глянути, стежко,
он з тої гори на всенький світ!
Тільки не поспішай:
така вверчена ти,
як дзига.
Але ж світ красний —
голова крутиться...
 Виразне читання поезії, створення ілюстрації.
 Бесіда з учнями:
• Визначте мотив поезії.
• Чим відрізняється стежечка від дороги?
• За допомогою якого художнього засобу І. Калинець зображує
стежечку як живу істоту?
• Якою зображено стежечку на початку твору? А наприкінці
поезії?
• Що потрапляється стежці під час її подорожі? Якою вона постає
перед нами?
• Чому світ названо в поезії красним?
• Які слова свідчать про любов ліричної героїні до життя?
• Що вас вразило в цій поезії? Яка основна думка поезії?
• Яке враження справляє на вас зображення стежечки відомими
художниками?
• Які кольори та який настрій ми додали до композиції?
3.2. Виразнечитання та аналіз поезії «Дим».
 Виразне читання поезії, створення ілюстрації.
Дим
Втік дим від вогнища,
просто у синіх джинсах,
розпатланий,
та й подався у мандри.
Тільки спеченукартоплину
прихопив.
По дорозімісто.
Сіву трамвай —
принюхується.
Зітхнула кондуктор:
— Осіньмені запахла.
Залоскотало водієві в носі
повернув трамвай
і гайнув у гай.
«Я не в той трамвай сів»,-
подумав дим
і через вікно
вистрибнув.

7.  Бесіда з учнями:
• Кого нагадує дим? Чому автор називає його розпатланим?
• Щосвідчить про казкову форму даної поезії? З’ясуйте у творі
реальні й уявні події.
• Які художні засоби дозволяють авторові оживити образ диму?
• Що нагадав дим мешканцям міста?
• Визначте основну думку вірша.
• Які кольори та який настрій ми додали до композиції?
3.3. Виразне читання та аналіз поезії І.Калинця «Криничка».
Криничка
Сплю глибоко-глибоко.
А ще глибше —
мати моя підземна.
Я їй про зорі розповідаю,
а вона —
про коріння дуба
Я їй про хмаринку,
а вона студеним молоком
мене поїть.
Я їй про метелика, а вона
з водяного царства
русалку приводить.
А оцевесняна калина
не хоче забрати

8. з мене свою подобу.
Тільки сонце
п'є та п'є
калинову воду
через золоті соломинки.
 Виразне читання поезії, створення ілюстрації.
 Бесіда з учнями:
• Кого криничка вважає своєю матір’ю?
• Чому розповіді кринички і її матусі відрізняються?
• Поясніть, щомав на увазі автор, висловлюючи «…весняна калина не
хоче забрати з мене свою подобу?»
• Які містичні істоти згадуються у поезії?
• Що автор підрозуміває під «золотими соломинками» сонця?
• Чого навчає нас поезія? Визначте основну думку поезії.
• Які художні засоби допомагають авторові створити гармонійну
картину природи?
• Якою постає криничка на полотнах художників?
• Яка палітра кольорів та настрою додалася до композиції?
3.4. Виразне читання та аналіз поезії І.Калинця «Веселка».
Веселка
Надягла веселка
стрічок-стрічок,
як у свято.
Взяла коромисло
і пішла до річки.
Дорогою перестрів її
князенко соняшник
із золотим черевичком
Уруці.
Поміряла веселка —
якраз на ніжку!
От вони й побралися.
 Виразне читання поезії, створення ілюстрації.
 Бесіда з учнями:
• Якою ви бачили веселку? А кого нагадує веселка у вірші І.Калинця?
• З якою метою і за допомогою яких художніх засобів І. Калинець
оживляє веселку?
• Чи буде веселка щасливою? А коли людина почувається щасливою?
• Які почуття наповнюють вас, коли ви дивитесь на зображення веселки?
• Чи можливо піснею передати настрій?
• Які кольори та нотки настрою додалися до нашої композиції?
3.5. Виразне читання та аналіз поезії І.Калинця «Блискавка».
Блискавка

9. Живе собі королева —
королева темряви.
Кортить їй зазирнути
у дзеркало —
а темно.
Зблисне
на мить світлом —
зазирне:
— Хто на світі найгарніший?
— Ви, Ваша темність,—
відкаже дзеркало
похапцем.
Заспокоїться королева
на часину.
Сказано,
писана красуня.
 Виразне читання поезії, створення ілюстрації.
 Бесіда з учнями:
• Чим ця поезія нагадує нам казку?
• Яку вдачу має блискавка з поезії?
• Яке дзеркало має на увазі автор? Чому на питання про красу королеви
воно відповідало їй «похапцем»?
• Які почуття викликала у вас поезія?
• Які художні засоби використав поет?
• Які кольори та який настрій ми додали до композиції?
• У чому своєрідність форми його поезій І.Калинця?
4. Відповідь на проблемне питання уроку.
VI. Закріплення знань, умінь та навичок

10. Тестування (сервіс Go Pollock)
VII. Рефлексивно-оцінювальний етап
«Усне малювання» з художнім домислом. Змалюйте словесно свій
настрій, свої відчуття на уроці
VIІ. Домашнє завдання
Прочитати с.126 – 128, виконати завдання 5 с.128