Проект "Краса рідного краю"

2. Одним із шляхів оновлення змісту освіти й узгодження його з сучасними
потребами, інтеграцією до європейського та світового просторів є
орієнтація навчальних програм на набуття ключових життєвих
компетентностей та створення ефективних механізмів їх запровадження.
Заняття за вільним вибором більшою мірою, ніж робота у класі,
дозволяють реалізувати диференціацію навчання, що припускає
застосування різних методів роботи. Це дає змогу врахувати різноманітні
потреби і можливості творчо розвинених дітей. Розвивати творчі здібності
дитини можна лише через залучення її до творчого процесу.
Інноваційна сутність впровадження проекту полягає в тому, що
учень стає активним співтворцем навчального процесу, створюючи
повноцінні умови для його творчого самовираження, саморозвитку.
Проект передбачає розвиток творчих здібностей дітей,
індивідуалізацію їхнього навчання з урахуванням інтересів і нахилів,
набуття знань, умінь і навичок, можливість використання отриманих знань у
житті.

3. Мета проекту:
 формувати в учнів уміння й навички дослідницької роботи,
систематизації здобутої інформації, виступу перед
аудиторією;
 формувати вміння передавати настрої пейзажної поезії за
допомогою виразного читання;
 поглибити знання учнів про життя і творчість Т.Шевченка,
О.Пчілки, П.Тичини;
 розкрити силу таланту письменників, неповторний і
життєрадісний світ пейзажної лірики;
 ознайомити учнів із пейзажами світових художників;
 сприяти розвитку особистісних зацікавлень школярів;
 формувати вміння працювати в команді;
 виховувати любов до рідної землі, почуття прекрасного.

4. Вчити дітей
ефективного
спілкування
Вчити дітей
ефективного
спілкування
Розвивати уміння
працювати в команді,
брати відповідальність
на себе, аналізувати
результати діяльності;
Розвивати уміння
працювати в команді,
брати відповідальність
на себе, аналізувати
результати діяльності;
Сприяти розвиткові
ініціативи,
самостійності,
організаторських
здібностей учнів;
Сприяти розвиткові
ініціативи,
самостійності,
організаторських
здібностей учнів;
Розвивати
творчі здібності
учнів;
Розвивати
творчі здібності
учнів;
Завдання
проекту:
Завдання
проекту:
Прослідкувати
зображення
природи
в образотворчому
мистецтві
і літературі

5. •Учні 5-А класу
Сокальського НВК
“ЗШ І-ІІІ ст №4 –
ліцей”
•Керівник проекту
Грева О.В.,
вчитель української мови
та літератури

6. Дослідницька група №1
“Фотокореспонденти”
зібрати фото
пейзажів світових
художників.
зібрати вислови
поетів, письменників
про природу;
Зібрати прислів'я,
приказки про природу;

7. Дослідницька група №2 “Літературознавці”
Вивчити біографічні
дані Т.Шевченка,
О.Пчілки.
Ознайомитися
з творчістю
письменників
Вивчити поезії
про природу

8. Дослідницька група №3
“Юні таланти”
Скласти
вірші
про природу
Скласти кросворд
“Людина і природа”
Намалювати
малюнки
“Моя
Батьківщина
”

9. Картини світових художників Айвазовський
Хвиля
Дев'ятий вал
Серед хвиль

10. Картини світових художників
Шукшин
Ранок у сосновому лісі Суходольський П.А.
Гірський пейзаж
Левітан. Золота осінь
Левітан. Березень
Ван Гог

11. Літературні митці про природу
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
М.Рильський
Природа – вічний зразок
мистецтва , а найвизначніший
і найулюбленіший предмет
у природі - людина .
В.Бєлінський
Скільки років землі -
І мільярд, і мільйон,
А яка вона й досі гарна.
Л.Костенко
Світ навколо
дитини – це світ
природи з безмежним
багатством явищ. З
невичерпною красою.
В.Мартиненко
Якщо, тільки глянувши на
рослину, ви хвилюєте свій розум
нескінченною низкою запитань,
які владно вимагають відповіді,
а можливо, навіть зажадаєте
відповідей від самої Природи,-
у цьому разі, я гадаю, наш час
не буде згаяний.
К.А. Тімірязєв

12. Ідуть віки, минають
тисячоліття, але усна народна
творчість супроводжує нас все
життя
Усна народна творчість виникла задовго до
появи писемності й слугувала джерелом
інформації про життя наших предків. Народний фольклор є втіленням
народної мудрості, народного світогляду, народних ідеалів.
1. Весною все ожива, танцює й співа.
2. Що літом припасеш, так зимою проживеш.
3. Зима без снігу – літо без хліба.
4. Зимою деньок, як комарів носок.
5. Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
6. Зимою сонце крізь плач сміється.
7. Зима спита, де літом був.
8. Як у травні дощ надворі, то восени хліб в коморі.
9. До першого грому земля не розмерзається.

13. Тарас Шевченко - центральна постать в українській літературі, в усій
українській духовності. Його творчість – виняткове, неповторне
явище в історії світової культури
“Уже для багатьох поколінь
українців – і не тільки
українців – Шевченко
значить так багато, що сама
собою створюється ілюзія,
ніби ми все про нього
знаємо, все в ньому
розуміємо, і він завжди з
нами, в нас. Та це лише
ілюзія. Шевченко як явище
велике й вічне – невичерпний
і нескінченний. Волею історії
він ототожнений з Україною,
і разом з її буттям
продовжується його буття…
Він росте і розвивається в
часі, в історії, і нам ще йти і
йти до його осягнення…”
Іван Дзюба

14. Літературна спадщина Шевченка
• Збірка поетичних творів “Кобзар”
– основна книга, яку митець
поповнював до останніх місяців
життя;
• Дев'ять повістей російською
мовою
( “Художник”, “Наймичка”,
“Варнак”, “Княжна”, “Музикант”,
“Нещасний”, “Капітанша”,
“Близнята”, “Прогулянка з
задоволенням і не без моралі”;
• П'єса “Назар Стодоля”
(тексти інших драм не
збереглися);
• Щоденник під назвою
“Журнал”;

15. “Довго Шевченко був недооцінений як майстер живопису, графіки, а тим часом
понад 1200 робіт він на цій ниві нам залишив, і серед них багато високомистецьких
акварелей, чудових портретів, де Шевченко розкривається як глибокий психолог, -
його недаремно вважали одним з най кращих портретистів свого часу”.
Олесь Гончар
Митець залишив
величезний малярський доробок:
835 різних за жанром картин,
з яких понад 100 портретів.
278 робіт, що відомі з листів,
щоденника, згадок сучасників,
не знайдено.

16. Всі полотна зібрані за даними
адресами:
Київ
Національний музей Тараса Шевченко
Національний художній музей України
(e-mail: namu@i. com.ua)
Росія
Державний Ермітаж
Державний Російський музей

17. Людина і природа у ліричних творах
Шевченка
У композицію багатьох ліричних поезій Шевчен
ка складовою частиною входять пейзажі.
Але є окрема група віршів поета, в яких пейзаж
є основним предметом зображення. Вірші цієї
групи «Сонце заходить, гори чорніють...»,
«За сонцем хмаронька пливе...», «І небо невмите,
і заспані хвилі...» давно вже стали хрестоматій-
ними як чудові зразки пейзажної лірики. Проте
пейзажні малюнки в них не самі по собі
становлять інтерес для поета, вони є
засобом вияву його почуттів. Пейзажі
у Шевченка здебільшого психологізовані,
через картини природи поет передає найтонші
зміни свого настрою, дум, почувань. Природа
у пейзажній ліриці Шевченка оживлена,
персоніфікована («поле німіє», «хмаронька
пливе, червоні поли розстилає і сонце
спатоньки зове», «п'яний очерет од вітру
гнеться», «мовчить
пожовклая трава», «небо невмите», «заспані
хвилі»).

18. Я добре пам'ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я заплющив
очі і уявляв усе, що зобразив Т, Шевченко у своїй поезії. Я тоді був
зовсім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити
навколишню дійсність... Напевне, з того дня я по-справжньому захопився
літературою.
Природа в усіх поезіях Кобзаря така справжня, така красива і жива: «Садок
вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть...», «співають ідучи дівчата...» І ми
одразу чуємо і гул хрущів, і красиві переливчасті голоси дівчат. Навіть відчуваємо
свіжий запах молодих зелененьких вишеньок... Натруджені плугатарі повертаються з
поля, втомлені, але спокійні І задумливі, зачаровані красою навколишньої природи.
А вдома ждуть їх ласкаві матері, які вже приготували вечерю.
Так давно, здається, жив Тарас Шевченко, але його поезії дуже близькі і зрозумілі
нам насамперед через прекрасні описи природи. Бо природа вічна і незмінна.
Природа ніколи не залишить байдужою чуйну людину. Хто з нас не захоплювався
безкраїми полями чи запахом весняного ранкового лісу! Коли я приїжджаю до бабусі
в село, я також спостерігаю усе те, що описував поет, і в мене це викликає, можливо,
схожі почуття. Але мені найчастіше бракує слів, щоб розповісти хоча б у прозі про
свої враження... Але я також стараюся розповідати восени друзям і батькам про свої
літні враження.
Коли читаєш вірші Тараса Шевченка або чуєш, як їх читають інші, тобі одразу
уявляється все, що у них описується. Як на мене, це великий талант письменника —
зуміти так передати власні враження, що читач і через багато років бачить те, що
побачив ти. Ніби бачить світ очима поета...
Мігус Володимир, 5-А клас
Картини природи у вірші Т.
Шевченка «Садок вишневий коло
хати...»

19. Засівання чистої дитячої душі прекрасним, етичним,
духовним і вважала Олена Пчілка найважливішою метою своїх
літературних творінь.
Поетичні твори Олени Пчілки, написані для
дітей, сповнені радістю, оптимізмом, любов'ю
до життя, навчають добру. Ліричний світ цих
поезій надзвичайно образний, з відчутними
народно-поетичними мотивами.
Майже у всіх віршах Олена Пчілка так чи
інакше зображує природу - завжди з любов'ю,
яскравими, соковитими барвами. Багато віршів
присвячені порам року, і у цих творах будь-який
час ввижається по-своєму гарним.

20. У своїх віршах
Олена Пчілка
зображує природу
Ох, яка лиха
година:
Вітер виє,
завиває,
Розходилась
хуртовина,
Снігом вікна
укриває.
“Зимовий
.вечір"
Новину сьогодні
зранку
День вчорашній
нам приніс:
Білі стріхи, білі
призьби,
Біле поле, білий
ліс...
Темні сосни та
ялини
Простягай далеко
віти
І поблискують на
сонці
Снігом інеєм
укриті.
Ох, ті санки -
гринджолята!
Коней не треба до них:
Роблять їх мудро
хлоп'ята,
Треба прудких тільки
ніг!
"З ґринджолятами"
... Хлопці поклик
підхопили,
Бабу з снігу враз
зліпили,
Очі з вугілля
всадили,
Рот із буряка
зробили,
От так "баба"!
Молодці!
Ну, дивуйтесь,
горобці!
"Снігова баба"

21. Творчі спроби юних
митців
Софія Матвієва
Христина
Бурковська
Анна
Віталій
Лех
Творчі спроби юних митців

22. Творчі спроби юних митців
Володимир
Мігус
Паталай
Віолетта
Софія

23. Перші літературні спроби
Батьківська земля
Сокалю мій, твоя краса i сила
Мене зачарувала з давних літ.
Вона мені дає чудові крила,
Щоб полетіти десь за очі світ.
А потім повернутися до тебе,
Припасти спраглим серцем до
степів
І озирнувшися довкола себе
Спіймать гармонію барвистих
слів.
О, мій Сокалю, я до тебе лину,
Лечу як пташка в землі я твої.
І може коли землю я покину
Лишусь душею в пісні солов’їв
Софія
Матвієва
Батьківщина
Неозора Батьківщина –
Рідна ненька Україна.
Із лугами та гаями,
Зеленавими лісами.
Пташка голосно співає,
Гарну звістку сповіщає
Про весну, про літо красне
І про тепле сонце ясне.
Соловейко пролітає –
Спів у небі розливає.
А людина заспіває –
Квітка швидко розцвітає.
Ось такий мій рідний край,
Наче дійсно справжній рай.
Спів пташиний, шум Дніпра,
Рідні матері слова.
Анна Маличкович

24. Кросворд за творчістю
Олени Пчілки.
Оповідання “Сосонка”
6
2 3
1
4 5 7
С О С О Н К А
1.Яким було прізвище авторки
оповідання за чоловіком?
2. Хто приніс сосонці звістку про
її майбутнє?
3. Ім'я Івасевого батька.
4. Перед яким святом Івась із
батьком поїхали у місто?
5. Хто був байдужий до
ланцюжків сосонки?
6. Нове ім'я Івася.
7. Під час якого свята Івась
повернувся додому?

25. Що для мене рідна земля?
Славетна історія
України,
чарівна природа,
неповторна культура.
А головне –
це та земля,
де я народився.
Це те, що підтримує
людину у час негоди,
дає силу пережити
усі негаразди.
Це все, що мене оточує:
небо і зорі, ліси і поля,
люди, які поруч зі мною
в радості чи смутку
Це місце,
до якого людина
завжди повертається,
де б вона не
мандрувала
у світі
Це рідний дім,
де на тебе
чекають завжди
Для мене
рідна земля – це…

26. Висновки• Спостереження за природою велися ще у прадавні часи,
що засвідчує усна народна творчість;
• У різні часи і різні епохи художники та літератори
милувалися красою природи та відтворювали її
неповторність у своїх мистецьких шедеврах;
• Пейзажна лірика була провідною темою творчості
Олени Пчілки;
•Пейзажна лірика Т.Г. Шевченка засвідчує багатий
емоційний стан та творчу фантазію митця. Висока
майстерність володіння словом дозволяла поету
створювати неповторні картини у своїх творах.
•Красу природи художники зображають фарбами та
пензлями, а поети та письменники – словом,
використовуючи епітети, порівняння, метафори.