Мета: удосконалювати навички виразного читання та аналізу поетичного твору, пошуково-дослідницької діяльності, підвести учнів до розуміння краси весняної природи, гармонійної єдності природи і людини у вірші “Задзвени із глибини …”, удосконалювати вміння знаходити у вірші поетичні тропи і пояснювати їхню роль у розкритті авторського задуму, логічно висловлювати свою думку, робити аргументовані висновки, розвивати творчу уяву, вчити малювати словом, виховувати естетичні смаки та любов до природи. Обладнання: портрет Г.Гейне, комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація сюжетних ілюстрацій-слайдів “Пейзажні етюди Дюссельдорфа”, учнівська слайд- інформація “Дитинство та юність Г.Гейне”, схема-опора “Художній світ Г.Гейне”, таблиця “Особливості використання художніх тропів у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …”, таблиця “Елементи народної пісні у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …”, фрагмент музичної композиції П.І.Чайковського “Пори року”. Тип уроку: засвоєння знань та формування умінь і навичок; урок-мандрівка.

1. 1
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
Тема: Втілення краси весняної природи у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …”
Мета: удосконалювати навички виразного читання та аналізу поетичного твору,
пошуково-дослідницької діяльності, підвести учнів до розуміння краси весняної
природи, гармонійної єдності природи і людини у вірші “Задзвени із глибини …”,
удосконалювати вміння знаходити у вірші поетичні тропи і пояснювати їхню роль у
розкритті авторського задуму, логічно висловлювати свою думку, робити
аргументовані висновки, розвивати творчу уяву, вчити малювати словом,
виховувати естетичні смаки та любов до природи.
Обладнання: портрет Г.Гейне, комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація
сюжетних ілюстрацій-слайдів “Пейзажні етюди Дюссельдорфа”, учнівська слайд-
інформація “Дитинство та юність Г.Гейне”, схема-опора “Художній світ Г.Гейне”,
таблиця “Особливості використання художніх тропів у вірші Г.Гейне “Задзвени із
глибини …”, таблиця “Елементи народної пісні у вірші Г.Гейне “Задзвени із
глибини …”, фрагмент музичної композиції П.І.Чайковського “Пори року”.
Тип уроку: засвоєння знань та формування умінь і навичок; урок-мандрівка.
Випереджальне завдання: І динамічна група – підготувати розповідь про дитячі та
юнацькі роки Г.Гейне (результат роботи – слайд-інформація “Дитинство та юність
Г.Гейне”); ІІ група – підготувати повідомлення про особливості художнього світу
поета (результат роботи – схема-опора “Художній світ Г.Гейне”)
Хід уроку
І. Організаційний момент. Створення ситуації успіху
Доброго дня, діти! Я рада зустрічі з вами. Впевнена, сьогоднішній урок подарує вам
незабутні відчуття від спілкування з прекрасним, дасть можливість пізнати невідоме
і при цьому проявити свою творчу індивідуальність. А головне – відчути успіх і
задоволення від зробленої разом справи.
І пам’ятайте – без вашої допомоги мені не обійтися.
ІІ. Бесіда:
- Готові до зустрічі з прекрасним невідомим у країні Поезій? Чого чекаєте від
уроку? Як ви гадаєте, якою буде ваша особиста участь у процесі уроку?
(Відповіді учнів)
- Пропоную разом здійснити подорож на … повітряній кулі! Ось тільки не знаю, яку
обрати? Вирішувати вам. Свій вибір вмотивуйте переконливими доказами.
(Відповіді учнів)
ІІІ. Актуалізація опорних знань
- Але піднятися в небо ми зможемо лише в тому
випадку, коли здобудемо ключі від секретних
замків та отримаємо дозвіл від пані Поезії на
політ.
Випробовування
- Згадайте, чим віршована мова відрізняється від
прозаїчної?
(Прозаїчна мова не має впорядкованої форми,
слова і речення розташовуються вільно. Відсутні
будь-які обмеження.

2. 2
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
Поетична віршована мова впорядкована. Має особливу організацію (ритм, рима, які
надають поетичній мові особливої милозвучності та стрункості))
- Що таке ритм і рима?
(Рима – співзвучність закінчень віршів, що позначають межі рядків і поєднують їх
між собою.
Ритм – періодичне повторення окремих елементів у тексті твору, впорядковане за
певною схемою)
- Що називаємо пейзажем? З якою метою його використовували відомі вам поети:
Дж. Кітс та Й.Гете?
(Пейзаж – це опис природи у художньому творі. Він допомагає реалізувати ідею
авторського задуму; допомагає розкрити внутрішній стан ліричного героя; спонукає
читача до естетичного милування красою природи)
- Назвіть відомі вам засоби художньої
виразності. Яка їхня роль у поетичному тексті?
(Це епітети, метафори, уособлення, порівняння.
Поети використовують їх для змалювання
внутрішнього світу ліричного героя
(думки,емоції, почуття, переживання),
зображення мальовничих картин природи.
Засоби художньої виразності дають можливість
поезії заграти “живими” барвами. Лише
справжньому майстру поетичного слова вдається уміло використовувати тропи, не
переобтяжуючи ними поезію)
- Що таке звукопис? З якою метою його використовують поети?
(Звукопис – це вживання в поезії однакових чи схожих звуків, які за своїм
звучанням нагадують зображуване явище і тим самим допомагають створити
потрібний образ. Використання звукопису надає віршу більшої інтонаційної
виразності, емоційно поглиблює смисл)
- Навіщо нам необхідні знання про особливості поетичного твору?
(Смисл поетичного твору не завжди відкривається читачеві відразу. Лише знаючий і
вдумливий зрозуміє поезію, оцінить майстерність автора. Поезію слід читати
уважно, вдумуючись в кожний образ, слово. Обов’язково перечитуючи, якщо
потрібно, і декілька разів)
ІV. Мотивація навчальної діяльності
- Усі замки відкрито, перешкоди подолано.
Залишається дізнатися, в яку країну ми сьогодні
помандруємо. А підкаже нам – чарівна карта!
Давайте разом скажемо магічні слова: раз, два,
три, карто, підкажи!
Отже, мандруємо ми в Німеччину, в місто
Дюссельдорф. Тож умощуйтеся зручніше,
подорож починається!
Перегляд ілюстрацій-слайдів “Пейзажні етюди Дюссельдорфа” в супроводі
музичної композиції П.І.Чайковського “Пори року”.

3. 3
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
- Світ природи завжди манив, вабив, притягував до себе людину своєю чарівністю і
загадковістю. Природа допомагає кожному зрозуміти, осмислити і виразити себе.
Пейзажні замальовки, створені майстрами поетичного слова, - віддзеркалення стану
душі, настрою самого автора, його емоційний відгук на пережите естетичне
потрясіння. Тож сьогодні ми відкриємо для себе одного з найкращих світових
пейзажистів – німця Г.Гейне, який народився в Дюссельдорфі.
(Оголошення теми та мети уроку)
V. Робота над темою уроку
1. Дитинство та юність Г.Гейне
- Настав час познайомитися з Г.Гейне.
Звіт динамічної групи “Дитинство та юність Г.Гейне”.
(Можливий варіант повідомлення
На зелених берегах величного Рейну там, де в нього впадає швидка річка Дюссель,
розкинулось місто Дюссельдорф. 13 грудня 1797року народився хлопчик, якого
назвали Гаррі - майбутній поет Генріх Гейне. В сім’ї він був старшим із чотирьох
дітей. Батько, (слайд) Самсон Гейне, був дуже лагідною, доброю, привітною
людиною. Старший син, Гаррі, палко любив його і часто повторював: “З усіх людей
я нікого так не любив на цій землі, як його. Не минуло жодної ночі, щоб я не думав
про мого покійного батька і прокидаючись уранці, й досі часто чую звук його
голосу, як відлуння мого сну”.
Мати майбутнього поета, Бетті Гельдерн, дочка відомого лікаря, була освідченою
жінкою, багато читала і прагнула, щоб діти стали освідченими, культурними
людьми.
Маленький Гаррі любив казки, легенди,
народні пісні, які він чув від старої няньки.
Інколи, наслухавшись страшних історій про
зачарованих принців, про привидів і занедбані
таємничі рейнські палаци, хлопчик вилазив на
підвіконня, про щось мріяв і, траплялося,
засинав. Перелякана мати – адже дитина могла
випасти з вікна – навшпиньки приходила до
сина і хапала його на руки. Прокинувшись,
Генріх засмучено казав: “Нащо ти мене будиш, мамо? Мені снилися чарівні сни,
птахи співали ніжні мелодії, а я складав до них слова”
Мрійливий і задумливий, хлопець у 12 років написав свого першого вірша. Вчився
Генріх у початковій школі, а згодом у Дюссельдорфському католицькому ліцеї. В
цю пору він захоплювався книжками, читанням. Серед його улюблених –книги про
Дон Кіхота, Робінзона Крузо, Гуллівера.
1 травня 1831 року Гейне назавжди покинув рідну країну і виїхав до Франції.
Помер Гейне 17 лютого 1856 року після затяжної хвороби. Його останні слова були:
“Писати! Паперу, олівець!”)
2. Особливості художнього світу Г.Гейне
- Як ви вважаєте, якою має бути людина, її внутрішній світ, поетичні вподобання,
якщо вона зростала в такій мальовничій місцевості, була закохана в творчість
(фольклор) свого народу, мала чуттєву, вразливу душу?

4. 4
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
(Відповіді учнів – словесне малювання портрета Г.Гейне-поета)
- Перевіримо, наскільки близькими були ви в своїх припущеннях. Надаємо слово
учням, які готували для нас цю інформацію.
Звіт динамічної групи схема-опора “Художній
світ Г.Гейне”
(Можливий варіант повідомлення
У житті й творчості Г.Гейне віддавав перевагу
трьом найважливішим для себе поняттям –
Коханню, Німеччині і Природі. І хоча у цьому
ряду Природа названа останньою, вона незмінно
присутня в усіх поетичних творах митця.
Поет любить дерева, їхню горду красу. Кожне
дерево для нього – не просто краса, а й символ.
Улюблений місяць Гейне – травень. У нього у віршах ніби живуть весняні звуки
зеленого лісу, дерев, пробуджених від зимового сну. Ці звуки перетворюються на
неповторну і чарівну музику.
Улюблені квіти – лілеї, фіалки, троянди. Цілком традиційні фольклорні квіткові
символи поет прагне наповнити новим змістом, сповненим ніжності і натхнення)
- Мало кого в світі залишають байдужими
вірші Гейне. Твори поета українською мовою
перекладали І.Франко, Леся Українка,
М.Коцюбинський, А.Кримський,
Л.Первомайський.
Чимало його поезій поклали на музику
композитори Р.Шуман, Берліоз, Шопен,
Чайковський музичну композицію якого ми
щойно прослухали. Серед них і М.Лисенко,
завдяки якому пісня на слова Гейне “Коли розлучаються двоє” сприймається нами
як українська народна пісня.
- Як ви гадаєте, яке значення має природа в житті
людини?
- Улюблена пора року Г.Гейне – весна. Які
асоціації викликає у вашій уяві це слово?
(Створення асоціативного куща до слова весна)
Висновок: все співає, радіє, живе.
Фізхвилинка
- Цікаво, як Г.Гейне зображував весну у своїх
віршах? Говорять, що, коли митець утілює свій
поетичний талант в образах природи, людству залишається шедевр.
Ліричний вірш-мініатюра Г.Гейне, яка зараз прозвучить, є справжнім шедевром.
3. Виразне читання вірша Г.Гейне “Задзвени із глибини …” вчителем (учні
цілісно і емоційно сприймають поезію).
За бажанням учні виразно читають поезію.
- Чиє читання є більш вдалим? Думку аргументуйте.
4. Робота над поезією Г.Гейне “Задзвени із глибини …”

5. 5
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
- Про що ця поезія?
(Про природу)
- Чи тільки про природу?
- Яке враження справив на вас вірш? Що в ньому особливо захоплює?
(Велич і краса весняної природи. Її магічна здатність розтоплювати не лише кригу й
сніг, а й смуток і відчай у серцях людей)
- Чи всі слова зрозумілі? Чи звернули ви увагу, хто є автором поетичного перекладу
вірша українською?
- Який настрій навіює твір? Як поету вдалося змусити читача співпереживати?
(Автор майстерно володіє поетичним словом, він створює одухотворений, живий
образ “тихої печалі”(метафора). Залишитися байдужим – просто не можливо)
- Чи можна визначити час і місце дії поезії?
(Час – початок весни (“мила пісенька весни”).
Місце – загальний простір поезії розширюється (від місця, де перебуває ліричний
герой, - до простору саду), а потім звужується (місце, де росте троянда). В поезії
чітко вимальовуються два простори: простір, пов'язаний із перебуванням у ньому
ліричного героя (тут, зараз) і простір рідної землі, далекого дому, саду і троянди в
нім (там, далеко))
- Які ще світи наявні у вірші?
(Світ природи і світ людини (світ ліричного героя))
- Як поет змальовує світ ліричного героя? Який у нього настрій? Що його хвилює?
(Душа ліричного героя сповнена смутку й печалі. Він самотній, і від того страждає.
Але прихід весни сповнює душу новими відчуттями, відроджує світлі, милі серцю
спогади, дарує надію)
- Чи відроджується душа ліричного героя?
(Десь у глибинах його душі народжується “пісенька”)
- Чому саме пісенька, а не пісня?
(Пісенька – пестлива форма від слова пісня. Це символ душі ліричного героя. В ній
(пісні) – найніжніші, найдорожчі ліричному героєві слова; пісенькою може бути й
поетичне слово)
- З яким проханням звертається ліричний герой до пісні своєї душі? Як ви розумієте
це прохання?
( “Задзвени”. Ліричний герой, споглядаючи пробудження природи, звертається до
своєї душі. Просить її прокинутися, повірити і жити. Пісня, що має народитися,
зіткана з нот і мелодій ранньої весни та душевних переживань, прагнень ліричного
героя. Можемо говорити про єдність природи та людини)
- Знайдіть у тексті вірша рядки, які за силою свого емоційного значення та
смислової ваги співзвучні першому рядкові поезії. Чи не є ці слова повторенням
першого рядка?
(Практичне дослідження.
“Линь все далі й далі”, “линь, дзвени, знайди”; слова-прохання змінюють один
одного, і приходить усвідомлення, що та пісня – остання надія ліричного героя)
- Який художній прийом, використаний автором, допомагає не тільки уявити, а й
почути пісеньку весни?

6. 6
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
(Звукопис: “задзвени”“задзвени”, “линь все далі й далі”, “линь, дзвени, знайди”.
Його використання емоційно поглиблює смисл образу пісеньки, яка дзвінко ллється
в далечінь)
Фонозапис звучання струмка і співу птиць
- З ким розлучила доля ліричного героя? Куди він прагне усією своєю душею?
Знайдіть образ дорогий серцю героя.
(“Знайди той дім”) (слайд)
- Що символізує образ дому?
(символ малої й великої Батьківщини;
місце, де проживають найдорожчі люди; місце, куди завжди повертаються!)
місце, де пройшло дитинство та юність;
місце, де залишив своє кохання.
- Чому ліричний герой посилає до рідного дому пісеньку весни, а не повертається
сам?
(Людина залежна від умовностей, законів, норм суспільного життя.
Весна (природа) непідвладна людським законам, не визнає кордонів, для неї не має
ніяких перешкод)
- Що символізує образ квітучого саду?
- Кому ліричний герой просить передати привіт?
(Троянді, що росте в квітучому зеленому саду)
- Чому саме троянді? Що символізує ця квітка?
(Це багатозначний образ-символ. Троянда є символом краси, кохання, вірності,
дружби (Кай і Герда))
- Чи можна стверджувати, що образ троянди в поезії Г.Гейне набуває нового
символічного значення?
(Троянда – велична і красива квітка, є символом самої весни. Можливо, спогади
саме про цю квітку допомагають героєві боротися з відчаєм та самотністю)
- Визначте смислове навантаження епітетів,метафор, використаних Гейне. Чи
допомагають вони автору створити модель весняної природи?
(Відповіді учнів узагальнюється у формі таблиці “Особливості використання
художніх тропів у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …””)
Можливий варіант таблиці
“Особливості використання художніх тропів у вірші
Г.Гейне “Задзвени із глибини …””
Тропи Цитата з твору Роль у розкритті авторського
задуму
Епітети “мила пісенька весни” Образ весняної пісеньки
увиразнюється, набуває нового
смислового значення: це
пісенька радості, життя, нових
надій і сподівань; достатньо
одного епітета для того, щоб в
уяві читача виник образ ніжної,
ліричної пісеньки весни
“сад зелений” Образ саду набуває яскравих

7. 7
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
рис. Цей епітет, а також прийом
інверсії (непрямий порядок
слів) дає можливість автору ще
раз підкреслити красу весни як
пору пробудження й цвітіння
всього живого; сад – символ
самого життя
Метафора “тиха печаль” Абстрактний образ печалі, наче
оживає, а душевний стан
ліричного героя настільки
увиразнюється, що читач щиро
співпереживає герою
- Які поради ви дали б художнику для створення ілюстрацій до вірша “Задзвени із
глибини …”? Які фарби і чому слід використати? Які образи мають бути на
передньому плані картини, які – на задньому? Підкажіть, як зобразити ліричного
героя, адже його опису не має у творі? Чи потрібно зображувати птахів і звірів?
Свою думку підтвердіть текстом.
- Чи помітили ви, що Г.Гейне не дав заголовка цій поезії? У такому разі вірш
називається за першим рядком і записується в лапках.
Якби ви стали співавтором поета, який заголовок дали б творові ви, зважаючи на
його зміст?
(Відповіді учнів)
5. Виразне читання вірша Г.Гейне “Задзвени із глибини …”
1. Бесіда:
- Як, на вашу думку, потрібно читати вірш, щоб точніше передати його настрій і
смисл?
- Чи є у тексті слова, які потрібно виділити підвищенням голосу? Вмотивуйте свій
вибір.
- Наскільки голосно (тихо) потрібно прочитати весь твір? В якому ритмі?
2.Попробуйте прочитати вірш так, як ви його зрозуміли.
3. Учні за бажанням виразно читають твір.
4. Учням пропонується аргументовано оцінити виразне читання однокласників.
5. Учитель (або учень-консультант) визначає учня, якому найкраще вдалося
передати настрій вірша, красу авторського слова.
VІ.Підведення підсумків уроку
1. Елементи народної пісні у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …”
- На який жанр фольклорної лірики так схожа поезія Г.Гейне? Думку аргументуйте.
(Відповіді учнів узагальнюється у формі таблиці “Елементи народної пісні у вірші
Г.Гейне “Задзвени із глибини …””)

8. 8
Козова Т.О. – вчитель світової літератури НВК “Долинська гімназія – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
№3”
Можливий варіант таблиці
“Елементи народної пісні у вірші Г.Гейне “Задзвени із глибини …””
Будова строфічна
Мова загальновживана лексика; слова прості, зрозумілі
кожному
Ліричний герой використання образів предметів і явищ природи для
глибшого і виразнішого відтворення внутрішнього
стану ліричного героя; підкреслюється нерозривний
зв'язок людини й природи
Тропи використання епітетів, метафор, які додають барв,
увиразнюють, оживлюють зображувану картину,
наповнюють новими смисловими відтінками
Художні прийоми використання інверсії, традиційних фольклорних
образів-символів: пісня, дім, сад, квітка (троянда)
Естетично-
інтонаційне
забарвлення
виразна ритміка, мелодійність звучання (рими),
звукопис
- Подорож скінчилася, і ми повертаємося в
рідний клас
- Чи допомогло проведене дослідження
наблизитися вам до розуміння художнього
світу природи вірша Г.Гейне “Задзвени із
глибини …”? Думку аргументуйте.
- Чи потрібна людям поезія?
2. Прийом “Вільне письмо”: протягом 2-3
хвилин діти письмово дають відповідь на
запитання: “Яка головна думка (ідея) поетичного твору Г.Гейне “Задзвени із
глибини …”? ”
VІІ. Аргументація і виставлення оцінок
VІІІ. Домашнє завдання:
1. Вивчити напам’ять вірш Г.Гейне “Задзвени із глибини …” (за бажанням).
2. Прочитати оповідання Е.Сетона-Томпсона “Снап”. Підготувати переказ епізоду,
що найбільше схвилював. Записати до зошита питання, які хотілося обговорити на
уроці.