мм

1. Щиро вітаю з Новорічними святами та Різдвом Христовим!
Пропоную трохи повчитися.
06 січня 2015р. 6 клас Українська література
Тема. Ірина Жиленко «Жар – Птиця»
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом І.Жиленко;
учити аналізувати поезію «Жар – Птиця», уміти коментувати її зміст, знаходити та пояснювати
художні засоби; висловлювати власні роздуми про щастя, агальнолюдські цінності; розвивати
культуру зв’язного мовлення, уміння творчо мислити, робити висновки; формувати світогляд учнів;
виховувати почуття дружби, уміння бачити красу навколо, цінувати доброту.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
- Що таке казка? Казка - це фольклорний розповідний твір про вигадані, а часом і фантастичні
події.
- Для чого і з якого метою письменники у своїх творах застосовують реальне та уявне?
- Чому боротьба добра і зла є вічною проблемою?
- А що ви знаєте про Жар – Птицю – казкову істоту?
- У якій народній казці ви вже читали про цього птаха?
- А що вам відомо про Новорічні свята?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності . Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
ІV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.Ознайомтеся з життям та творчістю І.В.Жиленко за підручником (стор…..)
2.Виразно прочитайте твір І.Жиленко «Жар – Птиця»
Зверніть увагу на визначення і запишіть їх у зошит.
Тема: зображення Жар – Птиці, яка, перебуваючи у клітці, а потім покинувши її, освітила все довкола у
столиці і принесла людям радість і щастя.
Ідея: возвеличення краси екзотичного птаха, який робить усіх радісними, веселими; засудження
заздрості.
Композиція: поезія побудована як протиставлення доброго і злого, радісного і лютого.
Експозиція: покинувши чарівницю через відчинені дверцята клітки, Жар – Птиця на волі освітлює
“казково столицю”
Зав’язка: радість люду від світла Жар – Птиці, заздрість ґави птаху.
Кульмінація: чудесний птах “простудився трішки”, його лікування.
Розв’язка: сподівання на швидке одужання Жар –Птиці, сподівання, що вона принесе “новорічну
радість” усім людям.
3.Дайте відповіді (усно) на наступні запитання.
- Де і в яких умовах жила Жар – птиця?
- Чому птах покинув чарівницю?Як люди сприйняли його появу?
- А як поводиться ґава?Як вона себе називає?
- Чому “скрекотняву” ґаву поетеса називає лютою?
- Через що у людей “посмутніли лиця”?
- Що трапилося із Жар - птицею?Як про це сказано у творі?
- Що необхідно робити, щоб не захворіти узимку?
- Як ви думаєте,чому люди не байдужі до того,що трапилося з Жар – Птицею?
- А як ви ставитесь до птахів узимку?Для чого ми повинні їм допомагати?

2. - Як ви розумієте народну мудрість: “Не лови ґав”?
4.Характеристика героїв твору.
1) Жар – птиця: “золота”, “очі - намистинки”, “чудесна”, “непристойно яскрава”, “нескромна птиця”,
“птаха екзотична,південна,до снігів незвична”, чита “ Барвінок” і “Мурзилку”, “клює родзинки”,п’є
молоко.
2) Ґава: “трьохсотлітня”, “старезна,без ока”, “кульгава”,у неї “люта стрекотня”,заздрі-
сна,підступна,називає себе Павою.
5. Самостійна робота.
- Знайдіть і запишіть художні засоби:
Епітети: “золота,чудесна жар - птиця”, ….
Порівняння: ….
Метафори: ….
Повтори:…
Риторичні запитання: ….
Риторичні оклики: ...
V.Підсумки уроку. Дайте відповідь на тестові запитання:
1. Як описано Паву у вірші «Жар-Птиця»?
А непристойно яскрава, з очима-намистинками
Б старезна, без ока, та ще й кульгава
В екзотична, до снігів незвична
Г золота, на місяць схожа
2. Якими негативними рисами наділена Пава у вірші Жиленко «Жар-Птиця»?
3. Чи можна вірш «Жар-Птиця» назвати казкою? Чому?
4. Чого навчає людину вірш «Жар-Птиця»?
VI.Самооцінка.
VII. Домашнє завдання.
Виразно читати поезію І.Жиленко,коментувати її зміст, знаходити і пояснювати приклади художніх
засобів, дописати самостійну роботу.
08 січня 2015 р. 6 клас Українська література
Тема. Ірина Жиленко “Підкова”, “Гном у буфеті”.
Мета: поглибити знання учнів про життєвий та творчий шлях І.Жиленко; уміти коментувати зміст
творів поетеси, знаходити та пояснювати художні засоби; висловлювати власні роздуми про щастя,
загальнолюдські цінності; розвивати культуру зв’язного мовлення, уміння творчо мислити, робити
висновки; формувати світогляд учнів; виховувати почуття дружби, уміння бачити красу навколо,
цінувати доброту.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка д/з.
- Які почуття у вас викликає Жар – Птиця?Чому “хороше жити під сонцем Жар – Птиці?”
- Як ви вважаєте, кого уособлює в собі Ґава?
- Яка основна думка твору?
- Чого навчає нас дана поезія?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.Повідомлення теми, мети та завдань уроку.
ІV.Сприйняття і засвоєння учнями навчально матеріалу.
1. Опрацювання програмових творів І.Жиленко“Підкова”
2.Виразне читання твору

3. 3.Аналіз поезії
- Яка тема твору? Ідея? Основна думка?
- Перекажіть зміст поезії.
4.Охарактеризуйте героїв твору
(Лірична героїня вірить у силу чарівних речей, мрійниця, фантазерка, порядна, відповідальна)
5.Бесіда за змістом
- Опишіть красу зимової природи. Як про це сказано у творі?
- Згадайте, яким ви бачили сніг взимку за сонячної погоди?
- Якою у творі побачили підкову?
- Яке враження справила підкова на оточуючих?
- З яким проханням звернулась лірична героїня твору до підкови?
- Чому діти вірили у чарівність підкови?
- Що свідчить бажання дівчини повернути підкову Діду Морозу?
- Чи здійснюються бажання, які ви загадуєте на Новий рік?
- За що ви любите це свято?
- А що необхідно зробити для обов’язкового здійсненя наших мрій?
- Чим ця поезія пов’язана з поезією “Жар – Птиця”, яку розглядали на попередньому уроці?
6.Самостійна робота.
7.Виразне читання та аналіз твору “Гном у буфеті”.
- Яка тема поезії? Основна думка твору?
- Охарактеризувати образ гнома за планом.
8.План характеристики образу гнома.
1.Давній мешканець людського будинку.
2.Обов’язки гнома:
а) гукав пустунам: “Ая – яй!”;
б) слухняним давав шоколадки;
в) золотить на свято сервізи;
г) нашіптує дітям казки.
3.Риси характеру:
а) чемний;
б) працьовитий;
в) відповідальний;
г) вихований;
д) вміє підтримувати дружні стосунки;
е) полюбляє смачно поїсти і солодко поспати.
4.Гном – франтом
5.Значення образу гнома для виховання не одного покоління дітей.
9.Бесіда за змістом поезії.
- Хто такі гноми? Що ви про них знаєте?
- Як поетеса ставиться до гнома?
- Чому гнома вважали сімейною реліквією?
- Як гном виховує малят?Як про це сказано у творі?
- Що любить смакувати гном? Як це його характеризує?
- Хто і для чого навчив гнома чемним манерам?
- Які звуки у буфеті свідчать про наявність у ньому гнома?
- За що діти люблять гнома?
- Чого навчає нас ця поезія?
10.Самостійна робота. Визначити групи художніх засобів, ужитих у поезії, з’ясувати їхню роль у творі.
Епітет: ….
Метафора:…..
Риторичні оклики:…...
11.Гра “Заповни анкету”( за віршем І.Жиленко “Гном у буфеті”.

4. Анкета
Ім’я
Вік
Зовнішність
Занятя
Уподобання
Друзі
Риси характеру
- Яка ж основна думка поезії?
12. Скласти твір – мініатюру “У чому чаруюча краса дивосвіту? (за твором І.Жиленко)
V.Підсумок уроку.
Гра “Хто швидше?” Із чого була зроблена підкова?
Скільки роззяв дивилися на підкову?
Куди зібралася поїхати лірична героїня вірша “Підкова”?
Що дав гном слухняним дітям?
Як гном готується до свят?
У кого гном навчився чемних манер?
Як гном розважає дітей у довгі засніжені ночі?
VІ.Самооцінювання навчальної діяльності . Рефлексія.
1. У вірші «Підкова» події відбуваються
А узимку
Б навесні
В улітку
Г восени
2. Гном з вірша «Гном у буфеті» любить спати
А у фарфоровому сервізі
Б за буфетними шибками
В у музикальній скриньці
Г серед різних вазочок
3. Що означає прикмета знайти підкову?
4. Знайдіть приклад персоніфікації у вірші "Підкова".
5. Що більше зачарувало роззяв: золота підкова чи сніг, що світився різними кольорами?
Як це характеризує роззяв?
6. Добрим чи злим ви уявляєте старого гнома з вірша "Гном у буфеті»? З чого це видно?
7. Яка з ілюстрацій до віршів І. Жиленко вам найбільше сподобалася? Чим саме?
VІІ. Домашнє завдання. Виразно читати одну з поезій І.Жиленко. Намалювати ілюстрацію до одного з
творів. Поміркуйте над запитанням, що таке щастя.- Достатній рівень.
Запишіть свої думки в робочий зошит( 5-7речень ) проілюструвавши їх прикладами з віршів І.
Жиленко.- Високий рівень.