«Інтерактивна школа творчого вчителя» Видавництво "Ранок" 29.03.2016 Спікер: Бойченко Тетяна Євгенівна

1. Перша сесія:
28 березня – 07 квітня 2016 року
День 2

2. Основи здоров’я
в початковій школі
Бойченко Тетяна Євгенівна,
кандидат педагогічних наук, доцент,
заслужений працівник освіти України,
лауреат Державної премії в галузі освіти,
співавтор Державного стандарту початкової загальної освіти,
навчальної програми «Основи здоров’я» для 1–4 класів,
підручника з основ здоров’я

3. Здоров’я школярів України
(за Г. В. Бекетовою, 2014)
У результаті моніторингу за станом здоров’я школярів
встановлено, що кількість здорових дітей до моменту
закінчення загальноосвітнього навчального закладу
зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей, які мають
хронічні захворювання, зростає в 4,4 разу.

4. Основні законодавчі акти,
що відображають питання
навчання основ здоров’я
в системі освіти України
• Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII
• Закон України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 р.
№ 651-XIV
• Закон України «Про дошкільну освіту»
• Закон України «Про позашкільну освіту»
• Закон України «Про вищу освіту»
• Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012–2021
роки

5. Основні законодавчі акти,
що відображають питання
навчання основ здоров’я
в системі освіти України
• Національна доктрина розвитку освіти
• Державний стандарт базової і повної загальної
середньої освіти
(постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392)
(Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»)
• Накази Міністерства освіти і науки України

6. Справжнє знання полягає не у знайомстві
з фактами, які роблять людину лише педантом,
а у використанні фактів, яке робить її філософом.
Генрі Бокль
Українська школа готує учнівську
молодь до активної участі в житті
на основі компетентнісного підходу.
Компетентність — здатність здійснювати
дію в специфічних умовах.
Дія в специфічних умовах — уміння.
Навички — дії, набуті через багаторазове
їх повторення й виконані автоматично.

7. Компетентність
Компетентність — здатність успішно
відповідати на індивідуальні та соціальні
потреби, діяти, виконувати поставлені
завдання
Компетентності будуються
на комбінації пізнавальних відношень
і практичних навичок, цінностей, емоцій,
поведінкових компонентів, знань і вмінь.
Зарадь собі сам.

8. Компетенції — це:
наперед задані соціальні норми
освітньої підготовки
здатність до адаптивної
й позитивної поведінки,
що робить можливим для осіб
ефективно справлятися з вимогами і
викликами щоденного життя.
Найбільше щастя в житті — здоров’я.

9. Мета в житті є серцевиною людської чесноти
і людського щастя.
Костянтин Ушинський
Компетенції можуть
бути націлені на дії:
• власні
• щодо інших
• з метою зміни
навколишнього
середовища

10. Ключові компетентністі:
1) уможливлюють:
• здійснення особистістю автономної діяльності
• інтерактивне використання засобів навчання
• функціонування компетентної людини
в соціально гетерогенних групах
• ефективну участь особистості в багатьох
соціальних сферах і її внесок у розвиток
особистого успіху та якості суспільства
2) спрямовують навчально-виховний процес на
досягнення освітніх цілей
3) виступають індикаторами готовності особистості
до активної участі в житті суспільства
Якщо діяти не будеш,
ні до чого розуму палата.
Шота Руставелі

11. • уміння вчитися
• загальнокультурна
• громадянська
• підприємницька
• соціальна
• компетентності з ІКТ
• здоров’язбережувальна
Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та
українські перспективи: Бібліотека
з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина,
О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко,
С. Е. Трубачова // К.: «К.І.С.», 2004. — С. 7
Ключові компетентності,
визначені українськими
педагогами (2004 р.)

12. Основні принципи
неперервної валеологічної
освіти в Україні:
• науковість
• доступність
• неперервність
• практична
цілеспрямованість
• системність
• наскрізність
• гуманізація
• інтеграція
• динамічність
• відкритість
• плюралізм
• дисперсність
• превентивність
Концепція неперервної валеологічної освіти в Україні, 8 травня 1994 р.

13. Здоров’я людини — багатомірний
і водночас цілісний феномен
гармонійної життєдіяльності людини.
Воно знаходить свій вираз через
взаємоузгоджені стани, явища
і процеси формування, збереження,
зміцнення, споживання, відновлення
та передачі фізичної, соціальної,
психічної та духовної складових
життєдіяльності людини, груп людей,
спільнот та суспільства в цілому.
Хіба здоров’я не диво?
Антон Чехов

14. • Поліфункціональність: уможливлює вирішення
проблеми здоров’язбереження людини, групи людей,
спільноти та суспільства у просторі всіх чотирьох складових
здоров’я — фізичної, соціальної, психічної та духовної.
• Надпредметність і міждисциплінарність: інформація
про ФЗЗВВП здоров’я має місце в усіх ланках неперервної
валеологічної освіти.
• Багатовимірність: зумовлена сутністю здоров’я людини
як багатомірного і цілісного феномена.
• Забезпечення широкої сфери розвитку особистості:
вивчення шляхів і засобів ФЗЗВВП здоров’я, особливо
її духовної складової, має особистісне спрямування.
Основні ознаки
здоров’язбережувальної
компетентності як ключової

15. • за певних обставин
• в конкретних умовах
Що користі в тому, що ти багато знав,
раз ти не вмів застосовувати
твої знання до твоїх потреб.
Франческо Петрарка
Розвиток компетентності
Завжди має відбуватися

16. Етапи інтеріоризації знань
(набуття компетенції)

17. Умовні позначення: Ч1 (чинник 1) — спосіб життя сім’ї;
крок 1: ВП1 — вибір потреби 1; крок 2: ФК1 — формування
елемента компетенції 1; крок 3: ЗК1 — здійснення елемента
компетенції 1; Ч1 — чинник 1; Л1 — людина перед
виконанням ланцюга; Л2 — людина після виконання ланцюга
Алгоритм здійснення
здоров’ятворчої технології
за одним елементом
із урахуванням одного чинника

18. • розширення сприйняття учасниками себе та інших
• заохочення до співробітництва, а не до конкуренції
• уможливлення для членів групи та вчителів визнання
й надання оцінки навичкам окремих учнів, підняття рівня
їхньої самооцінки
• уможливлення кращого пізнання одне одного та розбудови
стосунків
• розвиток навичок слухання та спілкування
• полегшення обговорення діткливих питань
• сприяння толерантності й розумінню осіб та їхніх потреб
• стимуляція інноваційних підходів і творчості
Не можна посіяти одне, а отримати інше.
З літературних джерел Давньої Індії
Переваги інтерактивних методів
навчання з метою оволодіння
життєвими навичками:

19. • Пряме навчання
• Непряме навчання
• Взаємодіюче навчання
• Навчання, ґрунтоване
на досвіді
• Самостійне навчання
Групи методів
інтерактивного навчання
на уроках основ здоров’я

20. • Систематизований огляд
• Вказівки викладача
• Міні-лекція
• Використання ресурсів
• Порівняння і протиставлення
• Опитування
• Показ (демонстрація)
• Повторення і закріплення
Методи
прямого навчання
Через сумніви приходимо до істини.
Марк Туллій Цицерон

21. Методи
нерямого навчання
• Авторське місце
• Вивчення окремої життєвої
ситуації (випадку)
• Доповнення
• Вирішення проблеми
• Обговорення
• Дискусії-роздуми
• Концептуальна карта
Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ

22. Методи
взаємодіючого навчання
• Дебати
• Рольові ігри
• Взаємонавчання
• Мозковий штурм
• Робота з товаришами
• Дискусія / обговорення / бесіда
• Коло знань
• Інтерв’ювання
• Навчальні групи,
які співпрацюють
• Схеми, таблиці досвіду
• «Павутиння» Карлюки, нашкрябані після
обіду на серветці,
теж засіб спілкування.
Джордж Нельсон

23. Методи навчання,
ґрунтованого на досвіді
• Екскурсії
• Уявний образ
• Рольові ігри
• Ілюстрування
• Обстеження
Досвід — найкращий наставник.
Вергілій

24. Методи
самостійного навчання
• Твори / реферати
• Навчання за допомогою комп’ютера
• Щоденник
• Навчальні контракти
• Ключові словники
• Дослідні проекти
• З особистої точки зору
• Конспектування
• Доповіді / повідомлення Що набувається при читанні
через перо,
перетворюється
на плоть і кров.
Сенека

25. Найефективнішими,
на думку вчителів,
є обговорення життєвих ситуацій (до 68 %)
та рольові ігри (до 66 %).
Більшість учителів віддають перевагу
традиційним методам на уроках основ здоров’я
(до 75 %).*
*Тут і далі використано матеріали моніторингового дослідження
стану превентивної освіти дітей та учнівської молоді
в загальноосвітніх навчальних закладах «Стан вивчення
навчального предмета “Основи здоров’я”» (2014 р.),
здійсненого в ІІТЗО МОН України.

28. Навчально-методичний комплект
«Основи здоров’я» для 4 класу

29. Підручник «Основи
здоров’я» для 4 класу

30. Урок 29
Тема. Самооцінка і поведінка.
Мета: формувати в учнів уявлення про самостійне
навчання, уміння визначати ознаки активної,
пасивної та агресивної поведінки; спонукати учнів
до самооцінювання власних вчинків і поведінки;
мотивувати учнів до розвитку навичок впевненої поведінки.
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.
Обладнання: підручник, робочий зошит, відеоматеріали за темою
уроку, великі аркуші паперу.

31. І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ;
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ
Повідомлення вчителя
Учитель записує тему уроку на дошці (запис зберігається
впродовж усього уроку).
Після цього вчитель ознайомлює учнів із планом уроку.
Поданий план є орієнтовним, і вчитель може змінити його
на власний розсуд.
Хід уроку

32. 1. Самооцінка вчинків і поведінки.
2. Розподіл видів самооцінки.
3. Упевнена, пасивна, агресивна поведінка.
Методична порада.
Перед формулюванням теми уроку за наявності
відповідного обладнання можна запропонувати перегляд
короткого відеоматеріалу з різними видами поведінки
учнів, наприклад сюжет «Джентльмен»
кіножурналу «Єралаш» електронне джерело:
https://www.youtube.com/watch?v=NLaGE7xA9_c).
План уроку

33. Мозковий штурм
Учитель пропонує учням дати
відповідь на запитання: «Як ми
оцінюємо свої вчинки?».
Відповіді одразу групує в три
колонки, щоб сформувати опорну
схему «Самооцінка поведінки»
(занижена, завищена, адекватна).
Подані пропозиції не коментують.
Якщо учні самостійно утруднюються
відповісти на запитання, доцільно
запропонувати їм прочитати текст
на с. 131 підручника.

34. ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Відпрацювання пункту 1 плану уроку
Міні-лекція вчителя з елементами бесіди
Учитель акцентує на основних ознаках заниженої, завищеної
та адекватної самооцінки. Залучає учнів до розмови щодо
важливості для збереження здоров’я адекватної самооцінки
кожного:
• недооцінювання своїх можливостей учнем під час участі
в конкурсі, спортивних змаганнях, допомоги близьким тощо;
• перебільшення власних можливостей у поході, у разі пожежі
тощо;
• значення адекватної самооцінки для вибору посильної
роботи, виконання обіцянки, допомоги другові тощо.

35. Відпрацювання пункту 2 плану уроку
Розповідь учителя з елементами бесіди
Учитель знайомить учнів з ситуаціями, які ілюструють різні
види самооцінки, пропонує учням також навести власні приклади
різної самооцінки.
Учні називають вид самооцінки, акцентуючи на її ознаках.
Наприклад:
• не повторив матеріал перед контрольною, сподіваючись
на хорошу пам’ять;
• не взяв участь у змаганнях, хоча перед цим показав дуже
добрий результат;
• пообіцяв батькам мати кращі результати навчання,
бо працював щодня упродовж чверті;
• зателефонував другові вчасно, бо призначив розмову
під час перерви.

36. Учитель спонукає учнів до узагальнення
щодо важливості постійного адекватного
самооцінювання вчинків,
загрози для життя і здоров’я переоцінювання
власних сил у щоденні, а особливо у разі
виникнення екстремальної ситуації,
труднощів для досягнення будь-якої
мети за умови постійного недооцінювання
власних сил і можливостей.

37. Відпрацювання пункту 3 плану уроку
Робота в групах
Учні об’єднуються в групи по 5–6 осіб.
Обговорюють ситуації з різними
типами поведінки (на с. 135
підручника)
або надані учителем на картках.
Формулюють висновок з
обов’язковою аргументацією свого
рішення.
Вибирають форму презентації:
• усна доповідь,
• інтерактивний театр,
• ситуаційна гра,
• плакат тощо.

38. Презентація результатів роботи груп
Кожна група представляє свої результати
вирішення ситуаційних завдань. Учитель
допомагає учням зафіксувати коротке резюме
щодо ознак типу поведінки на великому
аркуші паперу чи на дошці.
Учитель узагальнює результати роботи учнів,
наголошуючи на необхідності навчитися за ознаками
чітко визначати поведінку людей.
Методична порада.
Слід звернути увагу на ознаки тієї чи тієї поведінки
на сторінках підручника (с. 132–134). За цими
матеріалами можна виготувати плакат, який учні
бачитимуть і на перервах.

39. Дискусія-узагальнення
Учитель спонукає учнів до висловлювання
своєї позиції щодо вибору поведінки —
агресивної, пасивної, упевненої —
з метою збереження життя і зміцнення здоров’я.
Слід застерегти учнів від замовчування випадків
агресивної поведінки однокласників, однолітків,
старшокласників. Однак нагадати про те,
що у разі необхідності треба захистити
себе чи іншого, категорично відмовити,
навіть використовуючи
елементи агресивної поведінки.
Важливо наголосити, що найчастіше
найсприятливішою є саме
упевнена поведінка.

40. Робота за підручником
(робота в парах)
Учні із сусідом (сусідкою) по парті
обговорюють ситуаційні завдання
(с. 135 підручника або з власного
життя), діляться досвідом щодо
вміння визначати поведінку,
упевнено поводитися в різних
життєвих ситуаціях.

41. ІV. УЗАГАЛЬНЕННЯ
ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Робота в зошиті
Учні виконують завдання на с. 53–54 робочого
зошита за вибором учителя.
Вправа «Доповнення»
Учитель пропонує доповнити поради для успішної
самооцінкита ознаки упевненої людини (с. 132 підручника).
Методична порада.
Поради та ознаки можна розмістити на великих аркушах
паперу;
частину рядків закрити аркушами паперу, які легко знімаються.
Учні доповнюють індивідуально або колективно.

42. V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
Вправа «Обмін точками зору»
Учні почергово висловлюють свою точку зору
щодо проведення уроку та його результатів.
Учитель пропонує використати
набуті знання і вміння поводитися впевнено.
Оцінювання
Учитель вербально оцінює діяльність
учнів на уроці відповідно до рівнів
їх навчальних досягнень.
Рекомендації для роботи учня
з батьками
Учитель пропонує учням вдома
разом з батьками виконати завдання
на с. 135 підручника.

44. • Найчастіше вчитель основ здоров’я
консультувався з психологом — до 60 %
• На уроки основ здоров’я найчастіше
запрошували спеціалістів пожежної служби (до 59 %)
та служби медичної допомоги (до 50 %)
Співпраця із «суміжниками»

45. • Здоров’язбережувальне навчання
• «Здорове» робоче місце
• Фізична активність, спорт
• Здорове харчування
• Система медичного забезпечення
• Психологічна та соціальна підтримка
• Здоров’язбережувальне середовище
• Участь батьків і соціуму
Європейська модель школи здоров’я
(За А. А. Бєсєдіною, 2015)

46. • Загальні збори колективу школи
• Рада школи
• Учнівське самоврядування
• Директор, заступник директора з виховної роботи
• Учитель основ здоров’я, практичний психолог,
соціальний педагог, класні керівники
• Батьківський комітет
• Медична служба школи
Шкільна служба здоров’я
(Пропозиція МОН України і МОЗ
України)

47. На думку батьків, погіршує самопочуття дітей:
• тривала робота за комп’ютером і перегляд
телепередач — до 57 %
• екологічні умови — до 48 %
• неправильне харчування — до 44 %
Найбільше мотивує дітей до здорового способу життя:
• приклад батьків — до 76 %
• уроки основ здоров’я — до 75 %
Співпраця з батьками

48. У батьків виникали заперечення
і запитання з приводу тем (10–34 %):
• самооцінки рівня здоров’я
• профілактики шкідливих звичок
• попередження насильства
• формування гігієнічних навичок
• безпеки в Інтернеті та соцмережах
До 71 % батьків задоволені якістю проведення уроків
основ здоров’я.
94 % батьків вважають, що предмет основ здоров’я
мотивує дітей на вибір здорового способу життя.
Співпраця з батьками

49. Співпраця з батьками

50. Співпраця з батьками

51. Співпраця з батьками

52. Самооцінка рівня здоров’я учнів —
до 66 % «почуваюся добре»
Оцінка рівня знань учнів —
до 69 % «високий»

54. Запитання учням — їхня відповідь

55. Всьому вчаться
Вчать нас шити і тесати,
немовляток доглядати,
рахувати і читати,
малювати і писати,
хліб пекти і сад садити,
кашу, борщ і сталь варити,
пароплавом кермувати,
державою керувати…
І, звичайно, треба вчити,
як здоровим вік прожити!

56. У трубу щоб заглянути,
Слід голівоньку нагнути.
А щоб лоба не набити,
Треба заглядати вміти.
Щоб зуміти — потренуйся,
Не соромся, не лінуйся!
Т. Бойченко

57. Дякую за розмову!