За здоров’ям – до народної скарбниці. Здоров’я і родина. (теорія)
1. Від організаторів Всеукраїнських
інтерактивних педагогічних марафонів
Від організаторів Всеукраїнських
інтерактивних педагогічних марафонів
Видавництво «Ранок»
Весняна сесія:
20 березня – 8 квітня 2017 р.
День 11
2. Видавництво «Ранок»
Теорія і практика
вивчення основ здоров’я
в початковій школі
Бойченко Тетяна Євгенівна,
кандидат педагогічних наук, доцент, заслужений працівник освіти України. Співавтор
Державного стандарту початкової загальної освіти, навчальної програми «Основи
здоров’я» для 1–4 класів та підручників-переможців Всеукраїнських конкурсів
3. Видавництво «Ранок»
Здоров’я школярів України
(за Г. В. Бекетовою, 2014)
У результаті моніторингу за станом здоров’я школярів встановлено,
що кількість здорових дітей до моменту закінчення загальноосвітнього
навчального закладу зменшується у 5,4 разу, а кількість дітей,
які мають хронічні захворювання, зростає в 4,4 разу.
4. Видавництво «Ранок»
Неділько В.П., Камінська Т.М.,
Руденко С.А., Скибан Г.В.,
Пінчук Л.П. Шляхи підвищення
рівня здоров’я дітей шкільного
віку // Сучасна педіатрія. — 2010.
— № 3(31). — С. 81–84.
5. Видавництво «Ранок»
Здоров’я школярів України станом
на 2016 рік (В.К. Козакевич, Л.С. Зюзіна)
У результаті моніторингу встановлено відхилення
у стані здоров’я майже у 80% школярів.
Діти шкільного віку мають хвороби:
• органів дихання — 48,8%
• нервової системи — 41,5%
• кістково-м’язової системи — 16,9%
• органів травлення — 16,6%
• ендокринної системи
та порушення обміну речовин — 8,9%
• сечостатевої системи — 5,6%
• системи кровообігу — 5,2%
Рівень соматичного здоров’я
школярів
(за методикою Г.Л. Апанасенка):
високий — 4,6%
вищий від середнього — 6,6%
середній — 27, 2%
низький та нижче за середній —
понад 60,0%
6. Видавництво «Ранок»
Здоров’я людини — багатомірний
і водночас цілісний феномен гармонійної
життєдіяльності людини.
Воно знаходить свій вираз через
взаємоузгоджені стани, явища
і процеси формування, збереження,
зміцнення, споживання, відновлення
та передачі фізичної, соціальної, психічної
та духовної складових життєдіяльності
людини, груп людей, спільнот
та суспільства в цілому. Хіба здоров’я не диво?
Антон Чехов
7. Видавництво «Ранок»
Підстави для визначення ЗДОРОВ’Я
як філософської категорії розкриваються
при аналізі його сутності за різними підходами:
•феноменологічним;
•онтологічним;
•холістичним;
•гносеологічним;
•детерміністським;
•герменевтичним;
•аксіологічним.
8. Видавництво «Ранок»
Людина як феномен має атрибути (розум, совість
тощо), які, в свою чергу, теж є феноменами.
Таким атрибутом є і здоров’я — багатомірний і водночас
цілісний феномен взаємоузгодженої життєдіяльності людини.
Цей феномен може розглядатися як:
• стан;
• явище;
• процес.
9. Видавництво «Ранок»
Буття людини за онтологічним підходом
базується на оздоровчому імперативі,
який має процесуальний характер.
Процесуальний ланцюг не обмежується лише збереженням
і зміцненням здоров’я, бо розпочинається з моменту зародження
людини на ембріональній стадії. Саме тому повний ланцюжок
процесів, які відбуваються у здоров’ї як феномені, нині
має такий вигляд: формування, збереження, зміцнення,
використання (або споживання), відновлення та передача
(ФЗЗВВП) здоров’я через його фізичну, психічну, соціальну
та духовну складові.
10. Видавництво «Ранок»
Холістичний підхід підкреслює цілісність здоров’я
та взаємозв’язок і взаємозумовленість усіх його
складових — фізичної, психічної, соціальної та духовної.
За допомогою цього підходу усвідомлюється рівноправність
усіх складових здоров’я за умов гомеостазу (рівноваги) та їх
ієрархізація при порушенні рівноваги в організмі людини
та можливість саморегуляції як властивості живої
(функціональної) системи.
11. Видавництво «Ранок»
Гносеологічний аналіз дозволяє
визначити суб’єкта (носія) здоров’я.
Суб’єктом здоров’я є:
• людина;
• група людей;
• спільнота;
• суспільство загалом.
12. Видавництво «Ранок»
Детерміністський підхід дає можливість визначити причинно-
наслідкові зв’язки ФЗЗВВП здоров’я, здійснити квантифікативний
його аналіз, встановити взаємозв’язки між його складовими.
За його допомогою:
• визначають кількісну характеристику здоров’я загалом та його кожної
складової;
• встановлюють закономірності взаємозв’язку його кількісних параметрів;
• встановлюють шляхи і методи моніторингу здоров’я;
• здійснюють поточний та довгостроковий аналіз стану індивідуального
здоров’я, здоров’я груп людей, спільнот
та суспільства загалом;
• розробляють короткостроковий та перспективний прогноз кількісної
характеристики здоров’я.
13. Видавництво «Ранок»
Герменевтичний підхід дозволяє зрозуміти його цілісну сутність
і сформулювати дедуктивне визначення здоров’я та його
індуктивний ряд: здоров’я — цілісний і водночас багатомірний
феномен взаємоузгодженої життєдіяльності людини.
«Как вы яхту назовете, так она и поплывет!»
З м/ф «Пригоди капітана Врунгеля»
Він розкривається через стани, явища і процеси
ФЗЗВВП фізичної, психічної, соціальної та духовної
складових здоров’я людини, групи людей, спільноти
та суспільства загалом.
14. Видавництво «Ранок»
У межах ціннісної ієрархії здоров’я можна
розглядати як цінність:
• фундаментальну (матеріальну);
• вищу (духовну, неутилітарну) — стрижень культури
конкретного народу, його потребу.
(За Бучило Н. Ф., Чумаковим О. М. Философия. —
М.: ПЕР СЭ, 2001. — С. 389).
15. Видавництво «Ранок»
Здоров’я як цінність можна розглядати за:
• змістом — цінність матеріальна, політична, соціальна, духовна
(естетична, релігійна, моральна, пізнавальна);
• оцінкою — позитивна цінність;
• формою буття — предметна, суб’єктна цінність;
• суб’єктом-носієм — суб’єктивно-особистісна, надособистісна
(загальнолюдська, групова, національна).
(За Шелер М. Избранные произведения /
Под ред. Д. Лунгиной. — М.: Издательство
«Гнозис», 1994. — 419 с.)
16. Видавництво «Ранок»
Здоров’я як цінність можна розглядати також за:
• об’єктом засвоєння — матеріальне, морально-духовне;
• метою засвоєння — егоїстичне, альтруїстичне;
• рівнем узагальненості — конкретне, абстрактне;
• способом вияву — ситуативне, стійке;
• роллю у діяльності людини — інструментальне;
• змістом діяльності — пізнавальне, предметно-перетворювальне;
• належністю — особистісне, групове, колективне,
суспільне, загальнонародне, національне, загальнолюдське.
(За П. Р. Ігнатенком. Аксіологія виховання: від термінології до постановки
проблем // Педагогіка і психологія. — 1997. — №1. — С. 118–123.)
17. Видавництво «Ранок»
Ключові компетентності, визначені
українськими педагогами (2004 р.)
• уміння вчитися
• загальнокультурна
• громадянська
• підприємницька
• соціальна
• компетентності з ІКТ
• здоров’язбережувальна
Бібік Н. М. Компетентнісний підхід у сучасній освіті:
світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека
з освітньої політики / Н. М. Бібік, Л. С. Ващенко, О. І. Локшина,
О. В. Овчарук, Л. І. Паращенко, О. І. Пометун, О. Я. Савченко,
С. Е. Трубачова // К.: «К.І.С.», 2004. — С. 7
18. Видавництво «Ранок»
Основні ознаки здоров’язбережувальної
компетентності як ключової
• Поліфункціональність: уможливлює вирішення
проблеми здоров’язбереження людини, групи людей, спільноти
та суспільства у просторі всіх чотирьох складових здоров’я —
фізичної, соціальної, психічної та духовної.
• Надпредметність і міждисциплінарність: інформація
про ФЗЗВВП здоров’я має місце в усіх ланках неперервної
валеологічної освіти.
• Багатовимірність: зумовлена сутністю здоров’я людини
як багатомірного і цілісного феномена.
• Забезпечення широкої сфери розвитку особистості: вивчення
шляхів і засобів ФЗЗВВП здоров’я, особливо її духовної складової,
має особистісне спрямування.
19. Видавництво «Ранок»
Основні ознаки здоров’язбережувальної
компетентності як ключової
• за певних обставин;
• в конкретних умовах.
Що користі в тому, що ти багато знав,
раз ти не вмів застосовувати
твої знання до твоїх потреб.
Франческо Петрарка
Розвиток компетентності завжди має відбуватися:
21. Видавництво «Ранок»
Термін «технологія» походить від грецьких слів
«techne» — мистецтво, майстерність, уміння й «logos» —
учення, наука. У першому наближенні технологію
визначають як вчення про вміння, майстерність.
22. Видавництво «Ранок»
У сучасній науковій літературі нараховується більше сорока
визначень цього поняття.
Спочатку термін використовували в системі технічного знання
для позначення наукової дисципліни або сукупності відомостей
про різноманітні фізико-механічні, хімічні та інші способи обробки
сировини, напівфабрикатів і виробів у сфері суспільного
виробництва.
У подальшому він отримав велике поширення
і в інших сферах життя: політиці, економіці, соціальній сфері.
23. Видавництво «Ранок»
Технологію можна розглядати як:
1) спеціально організовану галузь знання про способи
та процедури оптимізації життєдіяльності людини
в умовах наростаючої взаємозалежності, динаміки
та оновлення суспільних процесів;
2) спосіб здійснення діяльності на основі раціонального
розчленування її на процедури та операції з їх наступною
координацією, синхронізацією та вибором оптимальних засобів
і методів їх виконання;
3) метод управління соціальними процесами, що забезпечує
систему їх відтворення в певних параметрах — якість, властивості,
об’єм, цілісність діяльності тощо.
24. Видавництво «Ранок»
Соціальна технологія — це спосіб реалізації проекту впливу
на предмет будь-якої діяльності, раціонально розчленованої
на окремі процедури та операції, спрямовані на підтримку
соціальної системи в робочому стані чи перетворення
її відповідно до заданих параметрів.
(За Е. А. Капітоновим. Социология XX века —
Ростов н/Д: Феникс, 1996. — С. 210–211)
У другій половині ХХ ст. Карл Поппер увів у науковий
обіг новий термін — «соціальна технологія».
25. Видавництво «Ранок»
Поняття «соціальна технологія»
використовується як:
Мета в житті є серцевиною людської чесноти
і людського щастя.
Костянтин Ушинський
• сукупність методів, засобів, предметів і способів організації людської
діяльності з впливу на соціальні процеси й системи;
• опис вищевказаних методів у текстах або інших прикладних
методиках;
• галузь людського знання, що розглядає питання створення,
поширення відповідних методів і процедур перетворюючої діяльності;
• сутнісна характеристика людської діяльності за цілеспрямованим
перетворенням соціальних суб’єктів.
26. Видавництво «Ранок»
Умови, необхідні для технологізації будь-якого
соціального процесу (за М. Марковим):
• високий ступінь складності, що уможливлює членування
процесу на відносно відокремлені частини;
• наявність засобів систематизації дій суб’єкта
для досягнення максимального ефекту при мінімумі затрат.
27. Видавництво «Ранок»
Ознаки будь-якої соціальної технології
(за М. Марковим):
•розчленування процесу на внутрішні пов’язані між собою
етапи, фази, операції;
•координованість і поетапність дій, спрямованих
на досягнення бажаного результату;
•однозначність виконання процедур, включених у технологію,
для досягнення результату, адекватного поставленій меті.
28. Видавництво «Ранок»
Педагогічна технологія розглядається як:
• послідовна, взаємопов’язана система дій педагога, спрямована
на виконання педагогічних завдань, або як послідовне втілення
на практиці наперед спроектованого процесу навчання-виховання;
• строго наукове проектування і точне відтворення педагогічних
дій, що гарантують успіх (В. Сластьонін та ін.);
• сукупність зовнішніх і внутрішніх дій, спрямованих на послідовне
здійснення цих принципів в їх об’єктивному взаємозв’язку, де цілком
виявляється особистість педагога;
• сферу знання, яка включає методи, засоби навчання і теорію
їх використання для досягнення цілей освіти, забезпечення
загальної стратегії розвитку єдиного державного освітнього
простору (І. А. Зязюн);
29. Видавництво «Ранок»
Педагогічна технологія розглядається як:
• взаємозв’язок певних засобів, методів і процесів,
необхідних для створення організованого, цілеспрямованого, наперед
заданого впливу на учнів для досягнення визначеної навчальної мети
(А. Нісімчук та ін.);
• систематичне і послідовне втілення на практиці заздалегідь
спроектованого педагогічного процесу, в основі якого — раціонально
організована діяльність щодо забезпечення досягнення мети на основі
особистісно-орієнтованої взаємодії вчителя та учнів (Л. Ярощук);
• проект (модель) обґрунтованої в логічній послідовності педагогічної
системи, яка реалізується в навчальній діяльності (О. Падалка та ін.)
Якщо діяти не будеш, то нащо ума палата.
Шота Руставелі
30. Видавництво «Ранок»
Основні ознаки педагогічних технологій
• доцільність;
• результативність;
• алгоритмічність;
• відтворюваність;
• керованість;
• проектування;
• формування фахових компетенцій.
Діяння є живою єдністю теорії і практики.
Аристотель
31. Видавництво «Ранок»
Основні умови впровадження
педагогічних технологій
Інформатизація — створення потужної інформаційної бази
уможливить здійснення системи кейсового навчання, застосування
новітніх засобів візуального супроводження, забезпечення
навчального процесу дидактичними матеріалами нового покоління
(лекції в Інтернеті, подання матеріалу на компакт-дисках,
випереджаюче вивчення літератури для самостійного
опрацювання навчального матеріалу), сприятиме істотному
скороченню аудиторного навантаження тощо.
32. Видавництво «Ранок»
Основні умови впровадження
педагогічних технологій
Відповідність сучасним ціннісним та гуманістичним вимогам
розвитку суспільства. Щоб запобігти крайньої технологізації освіти,
яка має негативні наслідки, педагогічні технології повинні будуватися
на загальнолюдських цінностях, мати гуманістичну спрямованість,
толерантність; базуватися на збереженні національних традицій
вищої освіти при одночасному формуванні полікультурного простору
та забезпеченні міжкультурних комунікацій.
33. Видавництво «Ранок»
Інноваційні педагогічні
технології уможливлюють:
• здійснення індивідуалізації навчання;
• формування планетарної свідомості;
• проведення дистанційної освіти.
Карлюки, нашкрябані після обіду на серветці,
теж засіб спілкування.
Джордж Нельсон
34. Видавництво «Ранок»
Найперспективніші інноваційні технології:
• «case-study» (метод дослідження ситуацій, метод кейсів) —
навчання за допомогою конкретних навчальних ситуацій;
• тренінгові технології;
• педагогічне проектування — вивчення документів; опрацювання
навчального матеріалу, дослідження навчально-виховних ситуацій,
формування творчого бачення майбутніх занять, передбачення
подальшого руху та результатів навчальної діяльності, використання
ефективних дидактичних методів навчання, розробка комплексів
навчальних ситуацій та аналізу практичної діяльності педагогів.
Наші справжні вчителі — досвід і почуття.
Жан-Жак Руссо
35. Видавництво «Ранок»
Етапи реалізації педагогічної технології
1) інструктаж — орієнтація в подальших діях, яка включає викладення суті
завдання, мети й загальних правил його виконання та орієнтовного сценарію;
2) підготовка до проведення технології (гри, проблемної ситуації, проекту
тощо), що охоплює розподіл ролей, аналіз конкретних процедурних питань;
3) проведення технологічної послідовності дій;
4) дискусійне обговорення виконаного комплексу операцій
з виокремленням позитивних і негативних аспектів та зіставленням
модельної ситуації з реальним світом;
5) оцінка педагогічної, організаційної, соціальної ефективності проведеної
технології самим викладачем і, можливо, колегами з винесенням уроків
на майбутнє.
36. Видавництво «Ранок»
Змістовні ознаки високих педагогічних
технологій (за О. Тимошенко)
• опора на ґрунтовні та сучасні наукові розробки;
• використання інформаційних засобів навчання;
• активна інтеграція з іноземними мовами;
• дискурсний характер навчання;
• зорієнтованість на підвищення інтелектуального рівня тих,
хто навчається;
• формування дискурсивного мислення.
Не можна посіяти одне, а отримати інше.
З літературних джерел Давньої Індії
37. Видавництво «Ранок»
Дискурс — така освітня практика, що створює живе середовище
спілкування його учасників з будь-якого питання, проблеми, в якому
зіштовхуються та взаємодіють різноманітні точки зору, позиції, мотиви.
Дискурсний характер навчання передбачає його діалогічність,
толерантність до думок і поглядів усіх учасників навчального процесу.
Це означає й розвиток дискурсивного мислення. Його формування,
а, отже, й зміст педагогічних технологій зумовлений методологією
нелінійності.
Ґрунтуючись на принципах толерантності, дискутивності, діалогічності,
дискурсивне мислення пов’язане із так званим «латеральним», нелінійним
мисленням. Основною метою латерального мислення
є генерування нових ідей та відхід від старих фіксованих стереотипів
та ідей, знаходження в хаосі плідної нової ідеї.
38. Видавництво «Ранок»
За Габермасом (1981) у випадку дискурсу повинен перемогти
«непримушений примус» з боку найкращого аргументу.
Позитивна роль дискурсу полягає у тому, що дискурс:
• виступає засобом соціалізації, освіти та виховання;
• як форма комунікації втягує людей до відносин визнання,
в процесі чого висловлювання іншого розуміються,
рефлектуються, інтерпретуються, критикуються
та, врешті-решт, приймаються чи відкидаються;
• повинен висловлювати власну думку від першої особи;
• сприяє досягненню консенсусу.
39. Видавництво «Ранок»
Змістовні ознаки високих педагогічних
технологій (за О. Тимошенко)
• опора на ґрунтовні та сучасні наукові розробки;
• використання інформаційних засобів навчання;
• активна інтеграція з іноземними мовами;
• дискурсний характер навчання;
• зорієнтованість на підвищення інтелектуального рівня тих,
хто навчається;
• формування дискурсивного мислення.
Не можна посіяти одне, а отримати інше.
З літературних джерел Давньої Індії
40. Видавництво «Ранок»
Засоби організації дискурсу
• авторитарний (що є директивним мовним актом без права
свободи на альтернативну дію з боку адресата);
• діалогічний (як логічно правильна модель і послідовна
діалогічна дискусія, модель розумної та вільної від панування
розмови, яка відтворює консенсус). Саме діалогічний дискурс
відбиває здатність до аргументативного досягнення згоди
та підставою етичного принципу взаємності.
Через сумніви приходимо до істини.
Марк Туллій Цицерон
41. Видавництво «Ранок»
Форми і типи сучасних педагогічних технологій
• структурно-логічні технології навчання, які являють собою поетапну
організацію постановки дидактичних задач, вибору способу їх розв’язування,
діагностики та оцінки одержаних результатів;
• інтеграційні технології — це дидактичні системи, які забезпечують
інтеграцію різнопредметних знань і вмінь, різних видів діяльності на рівні
інтегрованих курсів, навчальних тем, навчальних проблем та інших форм
організації навчання;
• ігрові технології — ігрова форма взаємодії педагога й дітей, яка сприяє
формуванню вміння розв’язувати завдання на основі компетентного вибору
альтернативних варіантів через реалізацію певного сюжету. В освітньому
процесі використовують театралізовані, ділові, рольові, комп’ютерні ігри,
імітаційні вправи, ігрове проектування та ін.;
• розв’язування задач;
42. Видавництво «Ранок»
Форми і типи сучасних педагогічних технологій
• комп’ютерні технології реалізуються в дидактичних системах
комп’ютерного навчання на основі взаємодії «вчитель — комп’ютер —
учень» за допомогою різноманітних навчальних програм (інформаційних,
тренінгових, розвивальних, контролюючих тощо);
• діалогові технології пов’язані зі створенням комунікативного середовища,
розширенням простору співробітництва на суб’єкт-суб'єктному рівні:
«учень — учитель», «учитель — автор», «учень — автор» та ін.;
• тренінгові технології — це система діяльності з відпрацювання певних
алгоритмів навчально-пізнавальних дій і способів розв’язування типових
задач у ході навчання (тести, психологічні тренінги інтелектуального
розвитку, розв’язування задач).
43. Видавництво «Ранок»
Критерії ефективності застосування
педагогічних технологій
• якість отриманих знань (комплексний показник, що включає їх глибину,
усвідомленість, системність, самостійність);
• ступінь самореалізації педагогів і учнів, студентів, слухачів;
• характеристики ціннісних орієнтацій та їх динаміка;
• ступінь сформованості специфічних характеристик мислення —
дискурсивність, проблемність, аналітичність, критичність та ін.
Заговори, щоб я тебе побачив.
Сократ
44. Видавництво «Ранок»
Педагогічна майстерність — комплекс
властивостей особистості, які забезпечують високий
рівень самоорганізації професійної діяльності.
Компоненти педагогічної майстерності:
• гуманістична спрямованість особистості педагога;
• професійні знання педагога;
• педагогічні здібності;
• педагогічна техніка.
Творення радості для людей — безмежне.
Василь Сухомлинський
45. Видавництво «Ранок»
Моделі творчої поведінки вчителя
(за В. Кан-Каликом і М. Нікандровим)
1) педагог-прем’єр — технологічно творить «у гордій самотності»,
не виходячи на співпрацю з вихованцями;
2) педагог-диригент — керує загальним творчим процесом,
але не виходить на безпосередній творчий контакт з окремими учнями,
через що в цій моделі слабо виражений індивідуально-особистісний підхід;
3) педагог-режисер — створює загальну концепцію співтворчості, формує
ансамбль виконавців, забезпечує індивідуальне самовираження кожного
й водночас їхнє творче співробітництво, проробляє психологічні ходи
в творчому процесі та ін.
Досвід — найкращий наставник.
Вергілій
46. Видавництво «Ранок»
Алгоритм здійснення здоров’я творчої технології
за одним елементом із урахуванням одного чинника
Умовні позначення: Ч1 (чинник 1) — спосіб життя сім’ї;
крок 1: ВП1 — вибір потреби 1; крок 2: ФК1 — формування
елемента компетенції 1; крок 3: ЗК1 — здійснення елемента
компетенції 1; Ч1 — чинник 1; Л1 — людина перед виконанням
ланцюга; Л2 — людина після виконання ланцюга
47. Видавництво «Ранок»
Групи методів інтерактивного
навчання на уроках основ здоров’я
• Пряме навчання
• Непряме навчання
• Взаємодіюче навчання
• Навчання, ґрунтоване
на досвіді
• Самостійне навчання
50. Видавництво «Ранок»
Співпраця із «суміжниками»
• Найчастіше вчитель основ здоров’я консультувався
з психологом — до 60 %.
• На уроки основ здоров’я найчастіше запрошували спеціалістів
пожежної служби (до 59 %) та служби медичної допомоги (до 50 %).
51. Видавництво «Ранок»
Європейська модель школи здоров’я
(За А. А. Бєсєдіною, 2015)
• Здоров’язбережувальне навчання
• «Здорове» робоче місце
• Фізична активність, спорт
• Здорове харчування
• Система медичного забезпечення
• Психологічна та соціальна підтримка
• Здоров’язбережувальне середовище
• Участь батьків і соціуму
52. Видавництво «Ранок»
Шкільна служба здоров’я
(Пропозиція МОН України і МОЗ України)
• Загальні збори колективу школи
• Рада школи
• Учнівське самоврядування
• Директор, заступник директора з виховної роботи
• Учитель основ здоров’я, практичний психолог, соціальний педагог,
класні керівники
• Батьківський комітет
• Медична служба школи
53. Видавництво «Ранок»
Співпраця з батьками
На думку батьків, погіршує самопочуття дітей:
• тривала робота за комп’ютером і перегляд
телепередач — до 57 %;
• екологічні умови — до 48 %;
• неправильне харчування — до 44 %.
Найбільше мотивує дітей до здорового способу життя:
• приклад батьків — до 76 %;
• уроки основ здоров’я — до 75 %.
54. Видавництво «Ранок»
Співпраця з батьками
У батьків виникали заперечення і запитання з приводу тем (10–34 %):
• самооцінки рівня здоров’я;
• профілактики шкідливих звичок;
• попередження насильства;
• формування гігієнічних навичок;
• безпеки в Інтернеті та соцмережах.
До 71 % батьків задоволені якістю проведення уроків основ здоров’я.
94 % батьків вважають, що предмет основ здоров’я мотивує дітей
на вибір здорового способу життя.
60. Видавництво «Ранок»
У трубу щоб заглянути,
Слід голівоньку нагнути.
А щоб лоба не набити,
Треба заглядати вміти.
Щоб зуміти — потренуйся,
Не соромся, не лінуйся!
Т. Бойченко