Піпченко Т.С. «Використання елементів музейної педагогіки в навчально-виховному процесі СШДС «Кияночка»

2. Використання елементів музейної
педагогіки в навчально-
виховному процесі Навчально-
виховному комплекс
«Кияночка» з поглибленим
вивченням англійської мови

3. Організаційно-кадрове забезпечення
дослідно-експериментальної роботи:
• наукове керівництво: Дудар Ольга Володимирівна,
старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної
освіти та виховання ІППО Київського університету імені
Бориса Грінченка, кандидат історичних наук;
• наукові консультанти: Писаревська Наталія
Володимирівна, директор Державного політехнічного музею
при НТУУ “КПІ”;
• консультанти: Русакова Вікторія Львівна, молодший
науковий співробітник Державного політехнічного музею
при НТУУ “КПІ”.

4. У Навчально-виховному комплексі «Кияночка» з
поглибленим вивченням англійської мови пройшов ІІІ
етап експериментальної роботи – Програмно-
моделюючий – (вересень 2013-серпень 2014 р.р.):
• проведення різноманітних навчально-виховних заходів з
використанням елементів музейної педагогіки;
• проведення науково-практичних семінарів, круглих столів та
конференцій, присвячених актуальним питанням використання
музейної педагогіки у дошкільних навчальних закладах та
початковій школі;
• презентація розділу сайту з музейної педагогіки НВК
«Кияночка»;
• продовження проведення моніторингу особистісного розвитку
учнів закладу.
Програмно-моделюючий етап
експерименту

5. - психолого-педагогічний контроль – визначати і
відслідковувати рівень досягнень учнів, засвоєння
учнями знань, умінь і навичок з предметів, оволодіння
ними форм та прийомів колективної роботи в класі,
правилами і нормами поведінки в колективі;
- організація та проведення науково-практичних семінарів,
круглих столів, консультацій для педагогів з питань
оволодіння діагностичними методиками комплексного
аналізу розвитку особистості дитини;
- проведення моніторингу навчальної діяльності учнів з
питань визначення рівня сформованості навчально-
пізнавальних інтересів, ціле покладання, навчальних дій,
дій контролю та оцінювання, тощо.

8. 1. Створено мережу INTERNET , що дає можливість вільно1. Створено мережу INTERNET , що дає можливість вільно
користуватися інформацією для ознайомлення з сучаснимикористуватися інформацією для ознайомлення з сучасними
педагогічними технологіями, навчальними програмами ізпедагогічними технологіями, навчальними програмами із
застосуванням музейної педагогіки, тощо.застосуванням музейної педагогіки, тощо.
2. Створено базу даних методичних розробок навчально-виховних2. Створено базу даних методичних розробок навчально-виховних
заходів з використанням елементів музейної педагогіки: розробкизаходів з використанням елементів музейної педагогіки: розробки
занять, свят, розваг, майстер-класів, практичних занять.занять, свят, розваг, майстер-класів, практичних занять.
3. Проводяться практичні семінари, консультації, семінари-3. Проводяться практичні семінари, консультації, семінари-
практикуми, майстер-класи для вихователів та вчителів, класоводів зпрактикуми, майстер-класи для вихователів та вчителів, класоводів з
питань використання елементів музейної педагогіки для вихованцівпитань використання елементів музейної педагогіки для вихованців
дитсадка та школярів з урахуванням актуальних завдань кожногодитсадка та школярів з урахуванням актуальних завдань кожного
вікового етапу та з питань проблем корекції навчальних програмвікового етапу та з питань проблем корекції навчальних програм
відповідно вищих можливостей дітей та з прискореним темпомвідповідно вищих можливостей дітей та з прискореним темпом
психічного розвитку.психічного розвитку.
4. Організація та проведення семінарів, майстер-класів для4. Організація та проведення семінарів, майстер-класів для
педагогічного загалу Шевченківського району та міста Києва з метоюпедагогічного загалу Шевченківського району та міста Києва з метою
популяризації та поширення досвіду використання музейноїпопуляризації та поширення досвіду використання музейної
педагогіки у навчально-виховному закладі.педагогіки у навчально-виховному закладі.

9. Метою музейної педагогіки є сприяння розвитку творчих
здібностей дітей, саме тому музейна педагогічна система
передбачає таку організацію навчально-виховного процесу, за
якої дитина - один із головних суб'єктів творчої діяльності.
Роль психологічної служби закладу у формуванні творчих
самодостатніх особистостей сучасного суспільства полягає у
направленні, скеруванні, розкритті творчого потенціалу.
Психологічний супровід під час експериментальної роботи
дає можливість прослідковувати за розвитком пам'яті,
мислення, уваги, уяви, здатності зосереджуватись на
поставленому завданні, творчості та почутті патріотизму,
формуванні художньо-естетичної культури, естетичних потреб
і почуттів, інтересів до пошукової і дослідницької роботи.

10. Діагностика дивергентного творчого мислення (тест Вільямса) спрямована на
дослідження допитливості, уяви, вміння спроектувати свої дії у різних
складних ситуаціях, розвиток творчого мислення.
Тест проводився серед дітей молодшого шкільного віку (2-3 клас), що
перебувають під дією експерименту вже третій рік.
Діти протягом 20 хвилин малювали незвичайну картину, домальовуючи
елементи і поєднуючи їх у сюжет. У дослідженні приймали участь 27 учнів.

11. При аналізі дитячих робіт досліджувались такі показники:
•побіжність (кількість ідей, що виникають за одиницю часу)-максимальна
кількість балів 12;
•оригінальність (здібність продукувати "рідкісні" ідеї, відмінні від
загальноприйнятих, типових)-максимальна кількість балів 36;
•сприйнятливість (чутливість до незвичайних деталей, суперечностей і
невизначеності, а також готовність гнучко і швидко переключатися з однієї ідеї
на іншу)-максимальна кількість балів 12.

12. Тест «Малюнок школи»
Ця проектна методика дозволяє дослідити емоційне відношення дитини до
школи та навчання.
Дослідження проводилось за трьома показниками:
•кольорова гамма;
•лінія та характер малюнка;
•сюжет малюнка.
Дітям 1 класу роздали аркуші формату А-4 і запропонували намалювати школу.
У дослідженні брали участь 31 учень, що перебувають під дією експерименту 1
рік.
Цей тест проводився також серед учнів 2-4 класів. Найцікавіше те, що більшість
дітей 1 класу малювали школу як будівлю, а вже серед учнів 2-4 класів
переважають малюнки із зображеннями музеїв закладу. Можна зробити
висновок про позитивний вплив музейного середовища на емоційний стан та
творчий розвиток дітей.

13. Аналіз результатів:
6-5 балів - у дитини склалося емоційно благополучне
ставлення до школи;
4-2 бали - у дитини є деяка тривога з навчання;
1-0 балів - у дитини явно виражений страх перед школою.

14. 1 клас1 клас 3 клас3 клас
2 клас2 клас 4 клас4 клас

15. Тест за методикою Отіс-Леннона
Тест Отіса-Леннона сконструйований для встановлення
рівня розвитку інтелекту – загальних розумових здібностей
та обдарованості.
Під час тестування виявляються такі властивості
психіки, як здатність до концентрації уваги, мобілізації
пам’яті, деякі емоційно-вольові властивості особистості.
За допомогою методики можна чітко визначити, до якої
саме інтелектуальної групи належить учень.
Тест проводився серед дітей 4 класу (20 учнів) на
початок навчального року, що перебувають під дією
експерименту вже третій рік. Повторно тест буде проведено з
дітьми цього ж класу в кінці навчального року.

16. Згідно з диференціацією даної методики є 5 груп або 5 рівнів розумового
розвитку учнів:
•учні з дуже високим РР – ВВ;
•з високим РР – В;
•середнім РР – С;
•нижчим від середнього РР – НС;
•з низьким рівнем РР – Н.

17. Висновки
Проведене психологічне дослідження дозволяє зробити
висновок:
1.У дітей, що виховуються і навчаються у музейному
середовищ, збільшується показник креативного
мислення.
2.Музейне середовище позитивно впливає на емоційний
стан та творчий розвиток дітей.
3.Діти на третій рік експерименту показують високі
результати при виявленні обдарованості та визначенні
рівня розумових здібностей.

18. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ
НАУКОВО-ПРАКТИЧНИХ СЕМІНАРІВ
Оновлення змісту освіти, її модернізація засобами
українознавства та києвознавста набуває особливої
актуальності. Зростає роль регіональних
історичних досліджень, відбувається усвідомлення
й переосмислення власної історії, національних
свідомостей, співвідношення загального і
часткового, деталізація історичного процесу. Саме
тому важливим є проведення навчальних науково-
практичних семінарів, круглих столів, методичних
об’єднань, майстер-класів, екскурсій, тощо для
педагогів закладу.

19. Виїзна педагогічна рада у Національному історику-
культурному заповіднику «Качанівка»

20. Семінар-практикум «Пізнаємо цікаві місця
рідного краю» у селищі Буки Київської області

21. Екскурсія для педагогів закладу до Кам’янець-
Подільська, Хотина та села Кривче
Тернопільської області

22. Проведення майстер-класів

23. НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА
РОБОТА З МУЗЕЙНОЇ
ПЕДАГОГІКИ

24. ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Метою проектної роботи у напрямку музейної
педагогіки є:
1.Сприяння підвищенню особистої впевненості у
кожного учасника проекту.
2.Розвиток комунікативності та уміння
співпрацювати.
3.Забезпечення механізму розвитку критичного
мислення дитини, уміння шукати шляхи вирішення
проблеми.
4.Розвиток у дітей дослідницьких умінь,
спотережливості, уміння висувати гіпотези,
узагальнювати, розвивати аналітичне мислення.

25. Виставка ляльок-саморобок в
українському вбранні «Українському
роду-нема переводу»

26. ПРОЕКТ «ХІТ-ПАРАД ЯЛИНОК»

27. ПРОЕКТ «ТВОРЧА ДИТИНА –
ЩАСЛИВА КРАЇНА»

28. ПРОЕКТ «ЩЕДРИК! ЩЕДРИК! ДАЙ
ВАРЕНИК!»

29. ПРОЕКТ «Я ЛЮБЛЮ СВОЮПРОЕКТ «Я ЛЮБЛЮ СВОЮ
КРАЇНУ»КРАЇНУ»

30. МАЙСТЕР-КЛАСИ
Роль майстер-класу в музейній педагогіці полягає у
розвитку спрямованості на самоосвіту.
Майстер-клас – це форма заняття, в якій
сконцентровані такі характеристики: виклик
традиційній педагогіці, особистості вчителя з новим
мисленням, не повідомлення знань, а спосіб
самостійної їх побудови за допомогою всіх
учасників заняття.

31. МАЙСТЕР-КЛАС З ВИГОТОВЛЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ
БРЕЛОКІВ

32. МАЙСТЕР-КЛАС З ВИГОТОВЛЕННЯ
МАГНІТІВ НА ПОЛОТНІ

33. МАЙСТЕР-КЛАС ПО ВИГОТОВЛЕННЮ
НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИХ
ЗНАЧКІВ

34. ФЛЕШМОБИ
В період стрімкого розвитку суспільства, техніки і
науки сучасна школа повинна бути в ритмі
сучасного життя. Флешмоб є сучасною дієвою
формою роботи з дітьми.
Метою флешмобів, що проводяться у «Кияночці»,
є національно-патріотичне виховання.
Найяскравіші флешмоби нашого закладу навіть
транслюються у ефірах українського телебачення.

35. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНІ
ФЛЕШМОБИ З ПРАПОРОМ
УКРАЇНИ

36. НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНИЙ
ФЛЕШМОБ ДО ДНЯ СОБОРНОСТІ
УКРАЇНИ

37. ЕКСКУРСІЇ
ПРИРОДНИЧИЙ МУЗЕЙ
ЛЬВІВСЬКА МАЙСТЕРНЯ
ШОКОЛАДУ
ЕКПЕРИМЕНТАРІУМ

38. В МУЗЕЇ
В МИСТЕЦЬКОМУ АРСЕНАЛІ

39. ТРАДИЦІЇ «КИЯНОЧКИ»
1 ВЕРЕСНЯ
Традиції «Кияночки» це одна з форм роботи з музейної
педагогіки, яка пронизана духом патріотизму і
національної свідомості.

40. ОСІННІЙ ЯРМАРОК У «КИЯНОЧЦІ»

41. БЛАГОДІЙНА АКЦІЯ «ДОПОМОЖИ
УКРАЇНСЬКІЙ АРМІЇ»
На кошти (24 000 гривень) зібрані
під час проведення «ОСІННЬОГО
ЯРМАРКУ» та благодійної акції
було придбано 8 костюмів «ГОРКА-
3» та 39 бушлатів.

42. ЧАЮВАННЯ

43. ДИСКОТЕКА В НАЦІОНАЛЬНОМУ СТИЛІ

44. ПРОВЕДЕННЯ ЕКСКУРСІЙ

45. ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ ДОСВІДУ
Музейна педагогіка – невивчена нива ідей. Вона цікавить
багатьох досвідчених педагогів, науковців. Педагоги
«Кияночки» відкриті для спілкування і з задоволенням
діляться досвідом.
ДЕЛЕГАЦІЯ ПЕДАГОГІВ З ТУРЕЧЧИНИ

46. ГОСТІ З ЛІЦЕЮ КИЇВСЬКОГО МІЖНАРОДНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ ЗНАЙОМЛЯТЬСЯ З МУЗЕЯМИ
«КИЯНОЧКИ»

47. ГОСТІ ІЗ МІНІСТЕРСТВА ТА
ДЕПАРТАМЕНТУ ОСВІТИ ВИВЧАЮТЬ
РОБОТУ МУЗЕЇВ «КИЯНОЧКИ»

48. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР ДЛЯ ДИРЕКТОРІВ, ЩО
ЗАЙМАЮТЬСЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ ДІЯЛЬНІСТЬ
«ЛЮДИНА-СВІДОМІСТЬ-ТЕХНОЛОГІЯ: ПЕРЕОЦІНКА
ЦІННОСТЕЙ»

49. ГОСТІ З ЛІЦЕЮ 157 ПЕРЕЙМАЮТЬ ДОСВІД РОБОТИ З
МУЗЕЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ

50. ПЕДАГОГИ, БАТЬКИ І ДІТИ «КИЯНОЧКИ» ПРО
НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ У ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ
ПЕРШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО «ТЕЛЕАКАДЕМІЯ»

51. НОВИНИ НА «1+1», «ІНТЕР», «hromadskeTV»
«ДІТИ «КИЯНОЧКИ» ЗА ЄДНІСТЬ УКРАЇНИ»

52.  гуманізація навчально-виховного процесу в навчальному закладі;
 допомога учням та вихованцям в пізнанні себе, своїх здібностей,
нахилів, інтересів у реалізації своїх можливостей в навчально-
виховному процесі;
 розкриття потенційних можливостей кожного вихованця та учня;
 позитивні зміни в динаміці розумового та інтелектуального розвитку
учнів, підвищенні результативності навчально-виховного процесу;
 покращення в цілому показників особистісного розвитку учнів в
навчально-виховному процесі;
 набуття вміння до самовираження та самоствердження;
 високий художньо-естетичний розвиток дитини;
 емоційний розвиток, сформований інтерес до відвідування музеїв;
 набуття комунікативної компетенції;
 активізація рефлексійної діяльності дітей старшого дошкільного віку.

53. Бажаємо всім досягти
очікуваних результатів у
експериментальній
діяльності!