2. План
1). Поняття світогляду та його
структура.
2). Міфологія та релігія – дораціональні
світоглядні форми.
3). Філософія як світогляд. Ідеалізм та
матеріалізм як світоглядні
філософські позиції.
3. Система поглядів на
світ, що включає знання,
оцінки, ідеали,
переконання, які
визначають загальне
розуміння світу, життєву
позицію та поведінку
людини називається
світоглядом.
4. Звідси випливає, що за своїми функціями
світогляд має
інтегрувати людину у світ (природний,
духовний, суспільний);
7. Центральною проблемою
світогляду виступає відношення
«людина – світ», але формування
його людиною здійснюється не
лише інтелектуально, розумово,
теоретично, а обов’язково включає
емоційну компоненту, чуттєві
уявлення. Цей факт відбивається на
структурі світогляду, до якої
належать:
8. • світовідчуття – це рівень
духовного розвитку людини, що
проявляється у почуттях, настроях,
емоціях;
9. • світосприймання – це ідеали, норми,
переконання, які формуються на основі
оцінок дійсності і проявляються в
ціннісних орієнтаціях людини;
10. • світорозуміння – це знання людини
про світ у формі понять, законів, що
стало результатом узагальнення процесу
пізнання природи, суспільства, мислення
11. у світогляді виділяються два рівні:
• життєво-практичний, який базується
на здоровому глузді і буденному
життєвому досвіді, який формується
стихійно, має несистематизований,
іноді навіть суперечливий вигляд.
• теоретичний, до якого належать наука
та філософія.
12. філософія як теоретична основа
світогляду передбачає, що про
світоглядні проблеми потрібно не просто
думати, а:
• усвідомлювати їхню необхідність;
• усвідомлювати зв’язки, сторони, аспекти,
стосунки між людиною, світом, Добром,
Злом;
• усвідомлювати їх характеристики,
складові і робити це за допомогою
абстрактно-логічних засобів мислення.
13. виділять наступні типи світоглядів:
• за будовою відділяють цілісний або фрагментарний
світогляд, внутрішньо злагоджений або
суперечливий;
• за ступенем адекватності сприймання дійсності
світогляд може бути реалістичним, викривленим,
фантастичним;
• в залежності до існування вищих сутностей
світогляд може бути релігійним або атеїстичним.
– світ оглядовий погляд який суперечить існуванню
Бога(богів);
• за морально-ціннісними ознаками світогляд може
бути егоїстичний, альтруїстський (жити для людей);
• з морально-психологічної точки зору світогляд
може бути оптимістичним чи песимістичним.
14. У своєму формуванні людський світогляд пройшов
такі історичні типи:
• міфологічний –
• Міфологічний світогляд був синкретичним
15. З розвитком суспільства та самої людини формується
більш складний історичний тип світогляду –
релігійний. В релігійному світогляді відбувається чітке
розмежування між світом релігійним (поцейбічним) і
світом уявним (потойбічним), який є невидимим, існує в
уяві людини, але стосовно цього світу і людини є
вищим, вирішальним.
16. Рисами філософського мислення є:
• Сутнісність, тобто філософія прагне
визначити сутність світу та явищ в ньому
через визначення першоначала світу.
• У якості першоначала в історії філософії
вважали духовне, яке створило природний
матеріальний світ, включаючи людину.
• Така світоглядна позиція - ідеалізм. Він
визнає первинність духовного (в релігії –
Бог) і вторинність матеріального світу
(природи, включаючи людину).
17. Протилежною світоглядною позицією є
матеріалізм, який наголошує на первинності,
несотворимості матерії, природи, яка є причиною для
самої себе і вторинності духовних явищ (явищ
свідомості), які розглядаються як продукт
високоорганізованої матерії
• - Наявність сумніву щодо існуючих поглядів і
критична налаштованість щодо них.
• - Універсалізм – пізнання всезагальних основ буття і
прагнення філософії до отримання такого
універсального знання, яке мало б всезагальне значення
для духовно-морального життя людей;
• - Творче, авторське мислення, відкритість до всього
нового.