Поспішайте творити добро

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО»
О. Голик, В. Нудний
До 100-річчя від дня народження
В.О. Сухомлинського
«Поспішайте творити добро...»
(система духовно-морального виховання школярів
на основі творчої спадщини В.О. Сухомлинського)
Друкується за рішенням науково-методичної ради
комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут
післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»
(від 19 квітня 2016 року, протокол № 2)
Кіровоград
2016

2
ББК74.262+7.4.200
П–41
Голик О., Нудний В. «Поспішайте творити добро...» (система духовно-
морального виховання школярів на основі творчої спадщини
В.О. Сухомлинського) / О. Голик, В. Нудний. – Кіровоград: КЗ «КОІППО імені
Василя Сухомлинського», 2016. – 72 с.
Посібник розрахований на вчителів-філологів, студентів філологічного
факультету, учнів старших класів.
Рецензенти:
О.М. Вікторіна – старший викладач кафедри теорії і методики середньої
освіти комунального закладу «КОІППО імені Василя
Сухомлинського», кандидат філологічних наук;
Л.В. Осаулець – учитель української мови та літератури комунального
закладу «Навчально-виховне об'єднання
«Загальноосвітній навчальний заклад
I-III ступенів №20 – дитячий юнацький центр «Сузір’я»
Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».
Відповідальна за випуск – Корецька Л.В.
© КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2016
© О. Голик, В. Нудний, 2016

3
ЗМІСТ
Хай добре слово в серці озоветься……………………………………………... 4
5 клас
Істина людини – те, що робить її людиною
(За твором Гр. Тютюнника «Дивак»)…………………………………………… 5
«Найглибше бачиш тільки серцем...»
(Паралельні світи та системи життєвих цінностей
в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак»
та в казці А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»)………………………..…… 14
«Як навчити відчувати душу, розуміть, як десь комусь болить?»
(За оповіданням О.Жовни «Маленьке життя»)………………………………... 23
6 клас
Протистояння добра і зла в оповіданні Є.Гуцала «Лось»……………………. 38
Урок позакласного читання. «Поспішайте творити добро...»
(За оповіданням Б. Грінченка «Грицько»)…………………………………….. 47
7 клас
«Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість – бути добрим»
(Осмислення загальнолюдських цінностей
у творі Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)…………………………………………..54
Природа – це казка, яку треба читати серцем
(Людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота
про природу в оповіданні Є.Гуцала «Сім’я дикої качки»)……………………..60

4
Хай добре слово в серці озоветься
Нині в умовах розкутості, демократизації, гласності, гостро виявилися
брак духовності, жорстокість, низька культура людей. Коли думаєш про це,
намагаєшся дошукатися причин такої жорстокої деформації, знову й знову
повертаєшся до першооснови суспільства – людини, до її душі, почуттів,
потреб.
Розкриваючи таїну художнього слова, зачарувавши і полонивши ним
дитяче серце, хочеться дати школяреві орієнтири, показати безмежжя духовних
багатств, продумавши стимули до безупинного живлення ними свого серця,
спонукати до співпраці.
Маса проблем нашого складного життя, політичні й економічні пошуки
витіснили розмову про літературу зі сторінок преси, екранів телебачення..
Єдина надія – на вчителя. Якщо ми, вчителі, у шкільні роки в дитині не
виплекаємо любові до рідного слова, до української книжки, не розбудимо
почуття національної гідності, не прищепимо потреби в духовному
самовдосконаленні, ми так і не матимемо своєї духовної державності.
Художні твори, звертаючись до далекої і близької історії, сьогодення і
майбутнього, сіють знання, спроможні підняти в людини силу духу, виховують
любов і гордість за свій народ, плекають бажання й готовність захистити його
від нових незгод, відчути себе органічною часткою народу, повноцінною
особистістю, людиною високої гідності і неповторності.
Бо, як говорив великий педагог В.О.Сухомлинський, звертаючи особливу
увагу на систему духовно-морального виховання школярів, орієнтацію на
загальнолюдські цінності: «Турбота про гармонійний розвиток моралі, розуму,
почуттів, про виховання благородства серця, чистоти всіх духовних поривань і
устремлінь є суттю виховання нової людини».
Тож нехай художнє слово озветься в юних серцях ваших вихованців
щедрою добротою до людей!
Виховай у собі Людину – ось що головне.
В.О.Сухомлинський
Духовна діяльність – це активні зусилля особистості для того, щоб
моральні багатства суспільства ... стали багатствами особистості, внутрішніми
цінностями людини, нормами і правилами її поведінки... Це творча, кипуча
громадська діяльність людини.
Вчити жити – це значить передавати з серця в серце моральні багатства,
здобуті, нагромаджені людством.
Автори

5
5 КЛАС
ІСТИНА ЛЮДИНИ – ТЕ, ЩО РОБИТЬ ЇЇ ЛЮДИНОЮ
(За твором Григора Тютюнника «Дивак», 2 год.)
МЕТА: за допомогою художнього слова розкрити красу та багатство
довколишнього світу, рідної землі; формувати в учнів життєву позицію; уміння
користуватися таким джерелом інформації, як обмін думками з однолітками;
формувати здібності аргументувати свою думку; розвивати у школярів
здатність до мислительної діяльності в парі, групі чи самостійно; розвивати
почуття терпимості, взаємоповаги; розвивати мовлення (у процесі роздумів про
людину, її стосунки з іншими, про добро і зло), мислення; комунікативні
уміння і навички учнів, їх пізнавальну діяльність; збагачувати словниковий
запас учнів; виховувати розуміння вподобань інших, самостійність; бажання
творити добро; виховувати чуйність, милосердя, безкорисливість; повагу до
неординарності людського мислення, неповторності людського «я».
Тип уроку: комбінований.
Обладнання, наочність: портрет Григора Тютюнника, аркуші паперу,
маркери, тлумачні, фразеологічні словники, словники власних імен, дошка,
малюнки учнів, таблиці, схеми, тест.
Методи проведення: бесіда, робота в парах, групах, розповідь, робота з
словниками, гра, тестування.
Методи навчання: креативні (асоціативний кущ, схема), критичне
мислення («мозковий штурм», «квітка толерантності»), когнітивні (метод
емпатії), методи організації навчання.
Ключові поняття: духовність, толерантність, добро, зло, порядність,
щастя, душа, гармонія.
Теорія літератури: діалог у художньому творі, епіграф, пейзаж.
Проблемне запитання: «Чи потрібні в світі доброта і диваки?»
Епіграф:
Людина не що інше, як те, чим вона робить
сама себе.
Ж.-П.Сартр
Девіз уроку: Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
Л.Забашта
Міжпредметні зв’язки: природознавство, образотворче мистецтво,
естетична культура, психологія, рідна мова.
Консультація:
Емпатія – здатність співчувати, емоційний відгук на чиєсь переживання,
проникнення в переживання іншої людини, вживання, осягнення її емоційного

6
стану. Цей термін уведений у психологію американським психологом Едуардом
Тітченером.
Метод організації навчання (учень самостійно оцінює свій рівень знань
чи відбувається взаємонавчання, взаємоконтроль).
Перебіг уроку
I. ФОРМУВАННЯ ЕМПАТІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ (ЕМОЦІЙНОГО
НАСТРОЮ)
- Починаємо урок. Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було
приємно співпрацювати.
II. РОЗМИНКА
- Народна мудрість стверджує, що «не роби зла Землі - …»
Спробуйте закінчити фразу.
Робота в групах. Запис варіантів закінчення на дошці.
Висновок. Народна мудрість стверджує, що «не роби зла Землі – будеш
жити у добрі». (Прислів’я).
- Як ви розумієте ці слова?
- Розкажіть (коротко) про свої добрі діла.
III. ОБГРУНТУВАННЯ НАВЧАННЯ
- Упевнена, що наш урок допоможе кожному з вас зрозуміти значення і
важливість слів «доброта», «чуйність», «порядність». Вже заради цього варто
вивчити тему, а ще для того, щоб дізнатися про щось нове, про живу природу,
навколишній світ, часткою якої є і ми.
IV. СТУПІНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ
1. Бесіда.
- Які твори Григора Тютюнника ви вивчали в попередніх класах?
(«Степова казка», «Лісова сторожка».)
- Про що чи про кого ці оповідання? (Про дітей, їх внутрішній світ.)
2. Робота в парах.
- Які асоціації викликає у вас слово «дитина»?
- Обговоріть їх з сусідом за партою.
- Занесіть асоціації до асоціативної схеми.
Асоціативна схема.
Чисте, незіпсуте любов син, дочка
створіння
довіра ДИТИНА піклування
хлопчик,
дівчинка
Батьки добро сім’я щастя
- Про що твір Григора Тютюнника «Дивак»?

7
(Про становлення особистості, про неповторну індивідуальність
кожного, про те, що кожний із нас – частка світу.)
3. Складання асоціативного куща «Я – частка світу» (колективно).
Я
Частка світу
Хлопчик, дівчинка українець, українка громадянин
Європеєць гуманіст людина естетично розвинена
Людина духовно багата Homo sapiens
4. Переказ (стислий) цікавого епізоду з дитинства автора, в якому
розповідається про Гр. Тютюнника як особистість.
V. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ. СИСТЕМА ЗАВДАНЬ ТА
ЗАПИТАНЬ
- Як звати головного героя оповідання Григора Тютюнника «Дивак»?
- Кого ми можемо впізнати в образі Олеся?(Автора).
- Чому? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Як називається такий твір? (Автобіографічним).
- Так, дійсно, автор використав у творі події свого особистого життя як
вихідний матеріал, опрацьований ним.
- Як ви думаєте, чи важливо бути індивідуальністю, дбайливо оберігати
свою сутність від зовнішніх впливів (а вони в нинішній час можуть бути дуже
різними!).
- Поясніть назву оповідання.
- Доберіть синоніми до слова «дивак».
Словникова робота.
Дивак – незвичайний, не схожий, дивакуватий, чудакуватий, біла ворона.
- Поясніть значення фразеологізму біла ворона.
Біла ворона – той, хто виділяється серед інших чимось незвичайним,
зовсім не схожий на інших.
- Чому саме так називали Олеся? Хто?
- Зачитайте діалог (на вибір). Поясніть його значення в тексті.
- Що називається діалогом?
Теорія літератури.
(Діалог – розмова, в якій беруть участь дві особи, іноді – кілька осіб).
- Розкажіть про особливості характеру Олеся.
Робота в парах.
- Складіть цитатний план для характеристики образу Олеся.
Цитатний план (орієнтовний).
1. «Малий, головою ледь до клямки дістає».

8
2. «Очі в нього чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов
одразу хочуть збагнути увесь світ».
3. «Смирно стоїть біля порога…»
4. «Олесь любить зиму».
5. «Відмінник».
6. «Дивак».
7. «Невстріливий …, дивний єси».
8. «Неглемедза».
Словникова робота (пояснення незрозумілих слів). Робота з тлумачним
словником.
Неглемедза – ні те, ні се; ніякий; ні риба, ні м’ясо.
Невстріливий – дивакуватий.
- То яким перед вами постає образ Олеся?
(Роздуми учнів).
- Що в його образі вам подобається?
Орієнтовні відповіді дітей.
- Олесь – відкритий, щедрий душею хлопчик. Він добрий, порядний, з
почуттям власної гідності.
- Щасливий, що живе серед природи, у своєму маленькому світі.
- Допитливий і чуйний.
- А мене вражає його жага пізнати загадковий світ природи, вміння
фантазувати, уявляти.
- Ми говорили сьогодні про особистість. Так от, Олесь відстоює свою
позицію особистості гідною поведінкою.
Робота в групах.
Словникова робота (тлумачний словник).
- Знайдіть ключові поняття, про які ми говоримо на уроці. Поясніть їх
значення.
Душа – 1. Внутрішній світ людини, її думи, почуття, настрій, характер.
2. Життєдайні джерела, що є сутністю внутрішнього світу
людини.
Щастя – почуття і стан повного задоволення своїм життям, справами та
ін.
Порядність – нездатність на погані, нечесні або аморальні вчинки;
чесний, добропорядний, путящий, доброчесний.
- Якими обдаруваннями був наділений Олесь?
(Малював, читав книгу природи, фантазував, уявляв).
- Так, перед нами виразно постає маленька людина, дитина, ваш
ровесник, який любить рідну землю у конкретних її виявах, оберігає і захищає
її.
- До речі, ви звернули увагу на ім’я хлопчика? Що воно означає?
Повідомлення учня.
Олесь (Лесь, Олександр – гр.; alexo – захищаю і aner (род. androz) –
чоловік (буквально: мужній оборонець, захисник людей).

9
- Чи випадково письменник саме так назвав свого головного героя?
- Хлопчик по-особливому сприймає довколишній світ, він є вільним
дитям природи, яку глибоко розуміє, чує душею, з якою живе в гармонії, - від
того й сам щедрий на любов, злагоду, добро.
- Наведіть приклади з тексту.
- Які ви знаєте полотна українських художників, на яких зображена краса
рідної природи?
- Як називається літературний опис природи?
Пейзаж – опис, картина природи, частина реальної обстановки, у якій
розгортається подія. Пейзаж може підкреслювати або передавати душевний
стан персонажів: при цьому внутрішній стан людини уподібнюється або
протиставляється життю природи.
Гармонія – поняття, що окреслює органічне поєднання, злагодженість,
взаємну відповідальність в існуванні предметів, речей, явищ світу).
«Поетична хвилинка».
Вірш М.Рильського «Люби природу…» (читає заздалегідь підготовлений
учень).
Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.
Вона – не тільки тема вірша
Або картини, -
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї..
Вона – це мати. Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним –
Живим поетом!
Естет – прихильник усього прекрасного, витонченого.
- Чи погоджуєтеся ви, що на тлі прагматичної сучасності Олесь таки
дивак?
- Як ви розумієте епіграф уроку?
(Епіграф – той, що стоїть попереду).

10
- Зверніть увагу на дошку. Дайте відповідь на проблемне питання: «Чи
потрібні в світі доброта і диваки?»
Висновок. Якби таких диваків було більше!
- Образ дитини, добра завжди протиставляється злу.
- Що ви розумієте під поняттями «добро», «зло»?
Добро – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності творити
благо.
Зло – це почуття й усвідомлення людиною своєї здатності робити шкоду.
Робота над експресивною лексикою.
- Прочитайте записані на дошці емоційні слова:
чуйний, жорстокий, злий, співчутливий, доброзичливий, байдужий,
щирий, милосердний, сердечний, впертий, невихований.
- Поділіть їх на дві групи – слова з позитивним емоційним забарвленням,
які відповідають поняттю «добро» і слова з негативним емоційним
забарвленням, які відповідають поняттю «зло».
- Чому зло роблять, а добро творять?
(Роздуми дітей).
- Кожна людина може стояти перед вибором між злом і добром.
Можливо, цей вибір вже доводилось робити і вам. Варто замислитись над
таким вибором. І все ж… - поспішайте творити добро!
- Пам’ятаєте девіз нашого уроку?
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра.
(Розгляд учнівських малюнків про добро і зло).
- Я бачу, ви сприйняли твір не тільки розумом, а й серцем, що він
схвилював вас, знайшов відгук у вашій душі, ви співпереживаєте, співчуваєте
головному героєві.
- Чи вважаєте ви справедливим і доречним таке ставлення до людини, яка
має власні погляди, віру, переконання, здається нам дивною?
(Учні висловлюють свої думки).
- У сучасному світі актуальною проблемою є переборення проявів
нетерпимості. Слово «терпіння» латинською мовою – tolerantia. Широко
розповсюджений у сучасному лексиконі термін «толерантність» є синонімом до
слова «терпимість». Таким чином, толерантність – це терпимість, неупереджене
ставлення до когось чи чогось.
Завдання 1. Намалювати «квітку толерантності». Заповнити її пелюстки
синонімами (рисами характеру людини).

11
Учнівський проект «Квітка толерантності».
люди люди
(Після представлення своїх проектів учні виділяють риси, які
повторюються в усіх групах).
Завдання 2. «Мозковий штурм».
Методом «мозкового штурму» скласти проект «Як навчитися
толерантності».
Учнівський проект:
- не забувати, що всі люди різні, але всі вони мають рівні права;
- поважати почуття, думки інших;
- намагатися знайти спільну мову з усіма;
- вчитися взаємодіяти з іншими людьми.
Завдання 3. Виберіть правильну відповідь.
- Чому Федько Тойкало образив, ударив Олеся?
- він був найрозумніший;
- він був не такий, як інші;
- він був найталановитіший (умів малювати).
Завдання 4. Життєва ситуація
- Як би ви вчинили на місці Олеся?
- Чому саме так?
- Обґрунтуйте свою думку.
- Ще раз спробуймо поміркувати: «Як у поведінці людей має проявлятися
повага до життя і ншої людини»?
- А яка ситуація у вас у класі?
- Чи всі поважають один одного?
- Як ви знаходите вихід із ситуацій? (Відповіді учнів).
Висновок. Пам’ятаймо, що нетерпимість, ворожнеча принесли багато бід
людству, нерідко призводячи до воєн, конфліктів. Тому в наш неспокійний
Чуйність
Взаємоповага
Доброзичливість
Людяність
Терпимість
Толерантність

12
складний час ми повинні знайти нові форми спілкування, створити нове
суспільство, побудоване на повазі до життя інших людей, на взаєморозумінні,
доброті.
Гра «Спілкування» .
- Візьміться за руки, створивши коло (сидячи). Подивіться один на
одного і посміхніться. Відчуйте тепло долонь свого сусіда (сусідки) і
намагайтесь передати по колу тепло своїх рук, свого серця.
- Німецький поет Гете сказав: «Перед великим розумом я схиляю голову,
Перед великим серцем я стаю на коліна».
- Які ваші думки з цього приводу?
VI. ПІДСУМОК УРОКІВ
- Що сподобалось на уроках? Що ні? Чому?
- Чи дізналися ви про щось нове?
- Якими вміннями та навичками оволоділи?
Тест «Ваші враження від уроку» (роздрукований для кожного учня).
Інформація достатня. (Так, ні).
Мені вдалося висловитися. (Так, ні).
Я задоволений(а) співпрацею з однокласниками. (Так, ні).
Я краще пізнаю своїх ровесників, що допоможе мені у навчанні та
спілкуванні. (Так, ні).
Мене зацікавила така форма роботи. (Так, ні).
Аналіз та коментар результатів тестування.
VII. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (диференційоване).
ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
1. Завдання для всіх: придумайте рекламу оповіданням Григора
Тютюнника, яка зацікавила б читачів.
2. Завдання на вибір:
а) складіть поради, які допоможуть вам у житті;
б) напишіть твір-роздум «Чи потрібні в світі диваки?»
3. Література для самостійного читання.
Б. Комар «Диваки».
Дякую за співпрацю!
Додаток
Я прагну добра, бо воно прекрасне й нестримно вабить мене, і зневажаю
зло, бо воно огидне й противне мені… Всі наші вчинки повинні витікати з
джерел безкорисливої любові.
Г.Гейне
Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя
людської душі в найрізноманітніших виявах.
Григір Тютюнник

13
Тьохкає крига
Річка сховалась – була і нема:
Замурувала річку зима.
Там, де рибалки сипали сіть,
Можна сьогодні пішки ходить.
І розглядати щуку на дні,
Наче крізь чисту шибку в вікні.
Там, де недавно латаття цвіло,
В гості побігла стежка в село.
І розмальовують лід ковзани
Там, де гойдала хвиля човни.
Січень надворі, а для дітей
Тьохкає крига, мов соловей.
Анатолій Качан
І кожен в світі, кожен – неповторність,
чи то людина, чи крилатий птах.
Антоніна Листопад
Ми – це не безліч стандартних «я»,
а безліч всесвітів різних.
Василь Симоненко
Поважайте в собі і в інших людську особистість.
Дмитро Писарєв
Основа всякої мудрості – терпіння.
Платон
    
Щоб захистити дитину від зла, подолати його і утвердити добро, – треба
бачити й розуміти минуле і уявляти майбутнє дитини, виразно накреслити
перед собою ідеал вихованця.
Учнівський проект
ПОРАДИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ МЕНІ У ЖИТТІ
1. Кожна людина заслуговує на розуміння, співчуття, повагу.
2. Спокійно й з гідністю сприймай самого себе.
3. Вияви до себе повагу, відповідальність, турботу, адже сприйняття
себе є умовою любові до інших.

14
    
У центрі гармонійного всебічного розвитку стоїть висока моральність.
Життя, праця, навчання, взаємовідносини в колективі – усе це ми прагнемо
одухотворити високими моральними ідеалами.
«... дитинство, дитячий світ – це світ особливий. Діти живуть своїми
уявленнями про добро і зло, про честь і безчестя, про людську гідність...»
Добра людина не падає з неба, її потрібно виховувати.
Мудре і добре слово дає радість, нерозумне і зле, необдумане і
нетактовне – приносить біду.
Виховуйте добром.
«НАЙГЛИБШЕ БАЧИТЬ ТІЛЬКИ СЕРЦЕ …»
(Паралельні світи та системи життєвих цінностей в оповіданні Григора
Тютюнника «Дивак» та в казці А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»)
Мета: за допомогою художніх текстів показати учням паралельні світи та
системи життєвих цінностей у творах; продовжувати роботу над художньою
деталлю, виявленням авторської позиції; розвивати у школярів уміння
виражати думку, брати участь в обговоренні проблемних питань; розвивати
вміння глибоко розуміти мотиви вчинків героїв; розвивати вміння та навички
зіставляти, аналізувати тексти, знаходити спільне та відмінне; розвивати
образне мислення, фантазію, уяву; виховувати любов та повагу до оточуючих,
навколишнього світу, життя в цілому; виховувати кращі риси характеру на
основі загальнолюдських цінностей.
Тип уроку: компаративний.
Наочність, обладнання: портрети Гр.Тютюнника та А.Сент-Екзюпері,
виставка книжок письменників, карта світу, ілюстрації до творів, тест, схеми,
таблиці, звукозапис.
Епіграф: «Шукайте мене в тому, що я пишу…».
А.Сент-Екзюпері
Звукопис: пісня «Маленький принц» (сл. М.Добронравова, муз.
М. Таривердієва).

15
Проблемне запитання: «Про що мріяли письменники, пишучи свої
твори?».
Міжпредметні зв’язки: українська література, образотворче мистецтво,
географія, музика, зарубіжна література.
Теорія літератури: оповідання, казка, епіграф, філософська казка.
Консультація: Урок компаративного аналізу – заняття, на якому
домінуючим є компаративний (порівняльний) аналіз художньої літератури.
Ґрунтується він на набутках науки компаративістики.
Компаративізм (лат. comparativus – порівняльний) – порівняльно-
історичне літературознавство, яке досліджує розбіжності й відмінності, зв’язки
та впливи літератур різних країн світу.
Цей метод запропонований німецьким філологом Теодором Бенфеєм
(1809-1881), має у своїй основі теорію «запозичень». Його прибічники
вивчають певні сюжети, мотиви, образи та ін., відстежуючи їх у літературах
різних народів і епох.
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Слово вчителя.
- Наш урок сьогодні – незвичайний. Незвичайний тим, що на одному
уроці ми спробуємо поєднати два предмети – українську та зарубіжну
літератури, вивчити два твори. І тому запрошую вас до знайомства з творчістю
талановитих письменників, які збагатили літературу і прославили свої народи.
- Що ви знаєте про Григора Тютюнника та А.Сент-Екзюпері?
2. Короткі повідомлення заздалегідь підготовлених учнів (найцікавіші
факти з життя письменників).
Робота з картою світу (позначаються країни – Франція, Україна).
Довідка. Матеріал про А.Сент-Екзюпері дуже широко поданий у статті
«Слово про письменника». О.М.Ніколенко // Зар. літ. – 1999. - № 1. – С. 6-21.
3. Евристична бесіда.
- Які твори зарубіжної та української літератури за тематикою, манерою
написання дуже схожі між собою?
(А.Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха», А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»
та Гр. Тютюнник «Дивак»).
- Чим саме вони схожі? Що їх об’єднує?
(У цих творах у письменників постає складний, дорослий світ, побачений
зором дитини).
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
- Зверніть увагу на дошку, там записана тема сьогоднішнього уроку –
«Найглибше бачить тільки серце…» (Паралельні світи та системи життєвих
цінностей в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак» та в казці А.Сент-
Екзюпері «Маленький принц»). На цьому уроці ми будемо працювати над
текстами, аналізувати, зіставляти, знаходити спільне та відмінне, звертати увагу
на мотивацію вчинків героїв.

16
III. УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ В ПРОЦЕСІ
ПРАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Система завдань та запитань.
- Визначити, які ці твори за жанрами?
(Оповідання, казка).
- Що називається оповіданням?
Оповідання – прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком
сюжету. Звичайно в оповіданні зображується один епізод або подія з життя
героя, тому діючих осіб в оповіданні небагато, а описувані дії протікають на
невеликому, обмеженому проміжку часу.
- Що ви знаєте про казку?
Розгляд таблиці «Будиночок казки».
Казка –
переважно прозове
оповідання з усталеною
композицією про вигадані та
фантастичні пригоди героїв.
Літературна
(авторська)
Народна
(фольклорна)
Тісно пов’язана з народною, але на відміну
від неї, не має автора (поета або
письменника), виражає, в першу чергу,
погляд на світ, притаманний конкретному
письменнику, а не всьому народові, хоча
зовнішньо казки (авторські і народні) дуже
схожі.
Цікаве усне оповідання про неймовірну, але
повчальну історію. Головною наявною рисою
є ознаки дива, фантастики, вимислу,
розважливої спрямованості.
- Назвіть види казок.
- Заповніть схему на дошці.
Схема «Види казок».
про тварин
фантастичні побутові
- До якого виду належить казка А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»?
(Фантастична).

17
Фантастика – (від гр. – здатність уявляти) – створені уявою думки,
образи, поняття, в яких дійсність виступає в незвичайному вигляді.
- Чи сподобалися вам твори, які ми сьогодні будемо аналізувати?
- Які у вас склалися враження від прочитаного?
- Що в казці вам здалося дивним, незрозумілим?
- А в оповіданні?
- Чи не здалося вам, що ці твори написані більше для дорослих, ніж для
дітей?
Робота в групах (за інтересами). Доберіть питання, які б ви хотіли
задати Маленькому принцу та Олесю. Обговоріть їх у класі.
- Що найбільше запам’яталося з цих творів?
- Як ви думаєте, чому?
(Цікавий сюжет, читаєш і хочеться дізнатися про те, чим закінчиться
твір, якою буде доля героїв).
- Що допомагає донести до читача слово, думку, образ?
(Художня література – мистецтво слова).
- Кого ми можемо назвати головними героями?
(Олеся, Маленького принца).
- Чому?
- Які проблеми піднімають автори?
(Автори піднімають такі проблеми – добро і зло, життя і смерть,
любов і ненависть, прекрасне – потворне).
Робота в парах. Складіть із цих слів логічний ланцюжок (слова написані
на окремих картках).
Добро – зло моральні категорії вічні філософські
Життя – смерть
Любов – ненависть
- Чи зацікавили вони вас? Чим?
- Про які два світи йде мова у творах?
(Світ дорослих і світ дітей).
- Що цінять одні, а що – інші?
Робота з текстами. Зачитування уривків, мотивація вибраного матеріалу.
Складання опорної таблиці «Життєві цінності»
(I група – за твором А.Сент-Екзюпері, а II група – за твором
Гр. Тютюнника).
Учнівський проект I групи

18
А.Сент-Екзюпері «Маленький принц»
Світ дітей Світ дорослих
1. Пригоди, щось незвичайне («повне пригод
життя джунглів»).
2. Творчість як необхідність виразити себе.
(Малюнки № 1, № 2).
3. Прекрасне в світі, яке приносить радість та
насолоду (захід сонця, квіти,
зірки).
4. Віра в диво як у вищу справедливість
(криниця в пустелі).
5. Дружба і любов як вищі форми людського
спілкування.
1. Практична користь, цифри, точні науки
(географія, арифметика, правопис), гроші
(будинок за сто тисяч франків – «Яка
краса!»).
2. Мода, загальноприйнятий стандарт
(престиж, краватки, гра в бридж і гольф,
політика).
3. Влада (монарх).
4. Слава (актор).
5. Справа (вчений).
Учнівський проект II групи
Гр. Тютюнник «Дивак»
Світ дітей Світ дорослих
1.Зачудування світом («…одразу хочуть
збагнути увесь світ»).
2. Любов до природи, її захист («помирає
сосна», «навіщо лід псуєте?», «Щука!», «А я
не забрав у дятла шишки!», «А якщо коням
важко буде?», «сердито сопів і підбивав
руку», «Не бий, бачиш: важко»).
3. Особливість характеру («ніяково
посміхнувся», «соромливо ховає обличчя в
рукав», «винувато підсьорбує носом»).
4. Вміння уявляти, фантазувати.
(«І ввижається Олесеві…», «благав матір
розповісти…»).
5. Потяг до прекрасного. («Дятла хочу…»).
1. Байдужість до оточуючого середовища.
2.Жорстокість світу («Прокіп хльоскав
батогом і лаявся», «Тут, на землі, не бити не
можна», «Тут не ти, так тебе одрепають, ще й
плакати не дадуть», «Затопчуть його».
3. Суворість. («Слухай і на вус мотай»).
4. Прагматизм (дід).
5. Принциповість (вчителька). («Я наказала
всім малювати горщечок…»).
6. Конкуренція. («Все чогось у землі
порпаєшся. А треба – в людях. Того – ліктем,
того – почотом. Гульк – уперед вийшов. А
першого не перечепиш, бо не доженеш»).
7. Практична користь. («Це як путнє щось
побачиш – дощечку, скажімо, або гвіздочок –
тоді бери. Пригодиться». «Як навіщо? Це ж
собі, а не тещі». «Нічого. Зато нам легко»).
(Читання, зіставлення творчих знахідок учнів).
- Який із цих світів ви б запропонували нашим героям?
- А який більше приваблює вас? Чому? Чим?
- На чиєму ви боці?
- Чи співпадають ваші думки про життя з думками Олеся та Маленького
принца?
- Чи співзвучні вони (образи) вашому душевному настрою?

19
Висновок. Діти – Олесь і Маленький принц – душа світу. Дорослі й діти
по-різному оцінюють життя. Для дорослих найголовніше – гроші, влада,
кар’єра, задоволення. Для дітей – дружба, краса, чесність, совість, співчуття.
(«Тільки діти знають, чого шукають»).
- Чому дорослі й діти часто не розуміють один одного?
- Як у вас складаються стосунки із дорослими?
Недарма кажуть, що вустами малюка говорить істина. Потрібно
прислухатися один до одного, поважати думки інших і намагатися пояснити
чужі слова й поведінку так, щоб це призвело до порозуміння.
Важливо, щоб дорослі пам’ятали той час, коли вони були дітьми. А діти,
що ставатимуть дорослими, не забували про країну Дитинства.
Усне малювання. Спробуйте уявити і «намалювати» країну Дитинства.
- Як ви думаєте, чи виявляють письменники в цих творах свою авторську
позицію?
- Яка система життєвих цінностей близька Гр. Тютюннику та А.Сент-
Екзюпері?
- Чому ви так вважаєте? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Яка роль духовних цінностей у житті людини?
(Роздуми учнів).
- Яка глибока думка, закладена в Біблії, знайшла відображення в цих
творах?
(«Чини з людьми так, як ти хотів би, щоб вони чинили з тобою»).
- Чи можемо ми сказати, що в творі піднімаються питання і про сенс
людського буття?
(Так.)
- То яка ця казка – фантастична чи філософська?
(Філософська).
Філософська казка – це художній твір незвичайного змісту, в якому
порушуються вічні проблеми людського буття.
- Прослухайте пісню «Маленький принц».
- Про що ви думали, коли слухали пісню?
- Які образи виникали у вашій уяві?
- Пофантазуйте. Якби зустрілися Олесь і Маленький принц, чи стали б
вони друзями?
- А Гр.Тютюнник та А.Сент-Екзюпері? Чому?
Робота в групах. Завдання «Прогнозування долі героїв».
- Ким, на вашу думку, у дорослому житті стане Олесь, і ким – Маленький
принц? (Роздуми учнів.)
Завдання «Експеримент».
- Порівняйте одного з літературних героїв із собою. Поставте себе на його
місце.

20
- Що ви можете сказати про те, чи змогли письменники, за допомогою
слова, передати відчуття «природа – людина»? (Так, бо людина – частина
природи. Природа формує людину.)
- Завдяки чому це відчуття передається? (Використання кольорів, звуків.)
- А що ще можна передати за допомогою слова? (Інформацію, думки,
стан душі, колір, почуття.)
Робота в групах (пошуково-дослідницька).
I група. Прослідкуйте, яким був стан душі героїв на протязі всього
твору? (Радість – печаль; любов – ненависть, злість; сум – веселощі;
захоплення – розчарування.)
II група. Дослідіть, які кольори переважають у творах?
(Яскраві, радісні, життєстверджуючі, хоч поряд із ними вживаються і
чорні, темні, сірі кольори.)
- Яка роль кольорів у творі?
- Уявіть ситуацію: ви художник-ілюстратор. Які малюнки ви б
намалювали? Поясніть свій вибір.
Творче завдання. Які слова із текстів ви взяли б епіграфом до нашого
уроку? Обґрунтуйте свою думку.
- Що називається епіграфом?
Епіграф – той, що стоїть попереду.
- З якою метою він вживається?
- Що за допомогою нього хотів сказати автор?
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Розв’язування проблемної ситуації.
- Як ви гадаєте, про що мріяли письменники, пишучи свої твори? (Про
гармонію людини і природи, про те, що кожна мить в житті – прекрасна, про
життєві цінності, моральні категорії, дружбу.)
- Що ж цінували в людині автори? (Духовність.)
Гармонія – поняття, що окреслює органічне поєднання, злагодженість,
взаємну відповідальність в існуванні предметів, речей, явищ світу.
Духовність – зв’язок із внутрішнім психічним життям людини, її
моральним світом.
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Заключне слово вчителя.
- Так, дійсно, письменники любили людей, щедро віддавали їм тепло
свого серця, відчували на своїх плечах тягар скорботи і страждань цілого світу.
Вони неухильно йшли до великих істин, стверджуючи, що найголовнішого
очима не побачиш: найглибше бачиш тільки серцем.
Важливо, щоб людина відродила в своїй душі по-дитячому чисте
сприйняття світу.
Головне в тому, що світ, природа лише тоді відкривають свої таємниці,
коли людина знаходить в собі те прекрасне, що глибоко заховане в ній чи що

21
заснуло в її серці під тягарем «дорослих» років. Збудити це згасле прекрасне у
дорослої людини, примусити її пильніше вдивлятися в світ, щоб і світ цей
зробити краще, - такий смисл оповідання Григора Тютюнника «Дивак» та казки
А.Сент-Екзюпері «Маленький принц».
Тест «Оцінка уроку» (роздрукований для кожного учня)
- Дайте, будь ласка, оцінку вашого ставлення до сьогоднішнього уроку,
підкресливши той бал, який відповідає вашій оцінці:
5 – 6 балів - мінімально задоволений(а);
7 – 8 балів - задоволений(а);
9 – 10 балів - добре;
11- 12 балів - дуже добре.
VI. ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ УЧНІВ. АРГУМЕНТАЦІЯ ОЦІНОК
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. ІНСТРУКТАЖ ДО ВИКОНАННЯ
(диференційоване).
Завдання для всіх учнів: підготуйте виразне читання епізодів, які
найбільше вам сподобалися і змусили вас замислитися над основними
цінностями людського життя.
Завдання на вибір: напишіть невеликий твір на одну з тем:
1. «Чи справді дорослі – дивні люди?»
2. «Якби я зустрів Маленького принца…»
3. «Найглибше бачиш тільки серцем…»
ЛІТЕРАТУРА
1. В глубь смысла. Сборник материалов из опыта работы учителей
зарубежной литературы области. – Кировоград, 2001.
2. Журба К. Що таке духовність? // Шк. світ. – 2002. - № 9. – С. 3-4.
3. Противенська О.Г., Мещерякова М.Г., Теміз Я.В. Українська література
у схемах і таблицях. – Х.: Країна мрій, 2002.
4. Репа Н., Слюсаренко В. Виховання духовного світу школярів. – К.,
1995.
5. Саргарян С.І., Султанов Ю.І. Зарубіжна література: Підручник для 8 кл.
загальноосвітніх навчальних закладів. – 3-тє вид., переробл. і доповн. – К.:
Вежа, 2002.
6. Українська література: Хрестоматія нововведених творів за програмою
2002 року. У трьох частинах. Частина перша (5-6 класи). – К.: Генеза, 2002.
    
Краса людини в праці, в добрих ділах.
Роблячи добро, ти здобуваєш неоціненне багатство. Той, хто живе в ім’я
блага людей, – найбагатша, найщасливіша людина.

22
Школа... за самою природою своєю має бути святим місцем гуманності,
людяності, храмом високої культури людських почуттів.
Додатковий матеріал
Ідеалом для мене завжди була доброта, самовідданість і милосердя
людської душі в найрізноманітніших виявах.
Гр.Тютюнник
Антуан де Сент-Екзюпері
Навіщо повертатися назад
З небес на землю, де війни катуші,
Де Францію дрібні й підступні
Зжирають, наче гусениця сад,
І свій літак тісний, немов снаряд,
Веде він у бездумнім без оружжі
Крізь вибухи, що, мов сліпучі ружі,
Цвітуть і осипаються підряд…
В палаючій, як метеор машині,
Його вхопила неба течія
І занесла в глибини темно-сині.
Світ у зірках читав його ім’я,
Лиш у пісках Лівійської пустині
Не відала про це сліпа змія.
Д.Павличко
    
У людському світі безліч доблестей, але одна доблесть є вершиною
людяності, – це почуття власної гідності.

23
«ЯК НАВЧИТИ ВІДЧУВАТИ ДУШУ, РОЗУМІТЬ,
ЩО ДЕСЬ КОМУСЬ БОЛИТЬ?»
(За оповіданням О.Жовни «Маленьке життя»)
Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника-
земляка, зацікавити його творчістю; спонукати до роздумів про складність
людського життя і доброту, яка робить його легшим; акцентувати увагу на
надзвичайно тонкі морально-етичні моменти; поповнювати теоретико-
літературні знання учнів новими відомостями; спонукати виявляти
ініціативність і самостійність; виховувати в учнів емоційну чутливість, вміння
аналізувати вчинки і поведінку персонажів, робити висновки (і щодо себе теж),
пояснювати й обґрунтовувати свої думки; виробляти вміння творчо
використовувати здобуті знання; розвивати вміння помічати в тексті художні
деталі, працювати з текстом; виховувати любов до своєї малої батьківщини,
інтерес до її літератури, гордість за рідний край.
Тип уроку: урок літератури рідного краю.
Обладнання, наочність: портрет О.Жовни, образ святого Пантелеймона,
свічки, вишитий рушник, виставка книжок письменника, малюнки учнів,
літературна карта Кіровоградщини, таблиця, фонозапис, магнітофон,
репродукції картин І.Шишкіна, М.Глущенка, І.Білецького, аркуші паперу,
маркери, тлумачні словники, словники власних імен, висловлювання видатних
людей.
Методи проведення: бесіда, робота в парах, індивідуальна робота,
групова проектна діяльність, міні-диспут, відповіді на проблемні запитання,
інтерв’ю, робота з таблицею, метод ПРЕС, «Незакінчене речення-1»,
«Незакінчене речення-2», «Займи позицію», «Світлофор», завдання-змагання.
Методи навчання: критичне мислення, ономастична хвилинка,
життєвість ситуації, самооцінка, метод емпатії, креативні(асоціативний кущ,
схема, малюнки), когнітивні, методи організації навчання.
Ключові поняття: милосердя, віра, добро, чутливість, співчуття,
людяність, турбота, жалісливість.
Теорія літератури: оповідання, образ автора, сценарій, художня деталь,
портрет, проза, автограф, епіграф, пейзаж, обрамлення.
Проблемні запитання: 1. Чи маленьке «маленьке» життя? 2. «Як навчити
відчувати душу, розуміти, що десь комусь болить?» 3. Доброта – це порятунок
людства, життєдайний дар чи непотрібний пережиток?
Епіграф: ? (Наприкінці уроку учні доберуть його самостійно (за
допомогою висловів, записаних на дошці) і запишуть у зошити).
Фонозаписи: А.Вівальді «Зима» (з циклу концертів «Пори року»,
Л.Бетховен «Місячна соната»).
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво (І.Шишкін «Зима»,
М.Глущенко «Зима», І.Білецький «Зима»; музика (А.Вівальді «Зима»(з циклу
концертів «Пори року»), Л.Бетховен «Місячна соната»), українська мова
(застарілі слова, пестливі слова, діалог).
Девіз уроку: Нехай добрими і милосердними будуть наші серця!

24
Не за обличчя судіть, а за серце.
Г.Сковорода
Жити – це не значить тільки брати, а й давати.
Д.Ткач
Живе лиш той, хто не живе для себе,
Хто для других виборює життя.
В.Симоненко
Життя – воно тому й життя,
що вміє все: і страждати, і радіти...
О.Гончар
Життя – урок... Неначе мимохіть суть істин пізнаєм.
Л.Скирда
Життя дається людині на добрі справи.
Г.Гейне
Життя цінується не за тривалістю, а за змістом.
Сенека
Число років ще не свідчить про тривалість життя;
життя людини вимірюється тим, що вона відчула в ньому.
С.Смайлс
Добро починається з людського доброго серця.
М.Сингаївський
Випереджаючі завдання:
індивідуальна робота – прочитати оповідання О.Жовни «Маленьке
життя»;
групова проектна діяльність: I група – створити афішу про зустріч із
письменником-земляком О.Жовною; II група – намалювати головного героя
таким, яким ви його уявляєте; III група – користуючись додатковою
літературою, знайти відомості про письменника і підготувати зв’язну розповідь
про нього;
завдання для вчителя – підготувати учня-старшокласника до виступу в
ролі письменника (або запросити письменника на урок).
I. З’ЯСУВАННЯ ЕМОЦІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ДО УРОКУ
Технологія «Світлофор».
II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
«Незакінчене речення-1».
Від зустрічі з творчістю О.Жовни я очікую...
III. СТУПІНЬ АКТУАЛІЗАЦІЇ
Вступне слово вчителя. (На дошці - літературна карта Кіровоградщини.)
Кіровоградщина – край багатих літературних традицій, один із центрів
театральної культури України, колиска для таких талановитих людей як

25
Є.Маланюк, Ю.Яновський, В.Винниченко, І.Карпенко-Карий та багатьох
інших.
І нині ця прадавня земля дає силу й наснагу майстрам слова. Серед них –
письменник-прозаїк Олександр Жовна.
Сьогоднішній урок – перша для вас зустріч з чудовою прозою нашого
земляка. Сподіваюся, що після уроку ви захочете ще більше дізнатися про
письменника, зацікавитеся його творчістю.
Проза – (прозова художня мова) (від лат. prosa – вільна мова) – всі види
невіршовано організованої мови. На відміну від віршів, проза немелодична,
часто – неритмічна і не підпорядкована жодному віршованому розмірові.
Виділяються три основні жанрові форми прози: оповідання, повість, роман.
Бесіда.
- Що ви знаєте про письменника-земляка? Що можете розказати про
нього?
Жовна Олександр Юрійович (15.02.1960) – прозаїк. Народився в
м. Новомиргороді. Закінчив Київський педінститут. Вчителює в
м. Новомиргороді.
Друкується в республіканській періодиці. Автор книг новел, оповідань та
повістей. За сценаріями О.Жовни знято кілька кінофільмів. Член Спілки
письменників України.
- А хотіли б дізнатися про письменника більше?
- У вас є можливість взяти уявне інтерв’ю у письменника, задати йому
запитання, які вас цікавлять.
(Запрошений письменник заходить і сідає на стілець, відповідає на
запитання учнів). Інтерв’ю.
Учні: Шановний Олександре Юрійовичу, як для Вас починалося все те,
що називається літературною творчістю?
Автор: Я навчався у Київському педагогічному інституті. Тоді й
спробував вперше написати. Це було під час лекції.
Учні: А коли Вам вперше спало на думку віддати написане до друку?
Автор: Це прийшло в голову не мені, а моєму другові-полякові
Войцехові, з яким ми разом жили у Києві.
Учні: Зйомки художніх фільмів за Вашими сценаріями – чи стали вони
подією у Вашому житті?
Сценарій – (іт.scenario, від лат. scaena – сцена) – літературний твір, на
основі якого створюється кіно- чи телефільм. Письменники, які створюють
сценарії, називаються кінодраматургами.
Автор. – Студентом я марив про кіно і навіть збирався перейти вчитися
до Київського театрального інституту на кінофакультет. Правда, тоді мене
відрадили це робити... І раптом – така нагода! Зустрічі й робота з людьми, яких
досі бачив тільки на екрані. Я після цього повірив, що написав дійсно непогану
річ.

26
Учні: Ви не проти того, щоб бути відомим?
Автор: Звичайно, не проти.
Учні: Чому Ви обрали для життя не столицю, а маленьке містечко?
Автор: У Новомиргороді є щось незвичайне, якась природна особливість,
що притягує і зачаровує... Звик, приріс до свого Новомиргорода назавжди.
Учні: Дякуємо за цікаву розповідь, відверті відповіді на запитання.
Бажаємо нових творчих успіхів!
Учитель: Дякуємо і запрошуємо Вас бути присутнім на нашому уроці.
IV. ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ НАД ТВОРОМ
- Діти, яким було ваше домашнє завдання? (Прочитати оповідання
О.Жовни «Маленьке життя», підготувати індивідуальні та групові завдання.)
- Ця книжка з автографом автора. Хто знає, що означає це слово?
Автограф – (від гр. autos – сам і grapfo – пишу) – власноручний
авторський текст, а також пам’ятний напис на книжці чи підпис письменника,
вченого, артиста тощо.
- Чи всі прочитали оповідання?
- Чи сподобалося воно вам?
- А чим саме сподобалося?
- Чи легко вам було читати твір, чи все ви зрозуміли?
- Запишіть 2-3 питання, які виникли у вас під час читання твору. Якщо
протягом уроку ви не почуєте на них відповіді, то задасте їх в кінці уроку.
«Незакінчене речення-2» (усно).
- Прочитавши назву твору, я
подумав...
зрозумів...
відчув...
- Чому автор назвав своє оповідання саме так?
- Як ви зрозуміли назву твору?
- А як би ви назвали цей твір?
I група - (методика «Асоціативне мислення»).
- Які асоціації викликає у вас слово «життя»?
- Обговоріть їх з одногрупниками.
- Занесіть асоціації до асоціативної схеми.
II група – (пошуково-дослідницька).
- За допомогою тлумачних словників знайдіть значення поняття
«життя».
- Складіть схему.
III група – (креативне мислення, тест Фідлера).
Гра «Намалюйте поняття «Моє життя».

27
Учнівський проект I групи
Краса
біографія виклик можливість боротьба батьки
блаженство гра
багатство удача дійсність
таємниця час мрія діти любов весна
квіти
Учнівський проект II групи
Життя
існування всього живого;
протилежне смерті
стан живого організму в стадії
розвитку, зросту
все пережите, зроблене людиною
за час її існування; біографія
прояв фізичних і духовних сил
живих істот
те, що реально існує,
дійсність
Учнівський проект III групи
родина
МОЄ
школа країна
дитинство прагнення
друзі мрії
ЖИТТЯ
внутрішній світ
ЖИТТЯ

28
Захист кожною групою своїх творчих знахідок.
- Що є спільним у ваших проектах, відповідях?
- Про що твір О.Жовни «Маленьке життя»?
V. РОБОТА НАД ТЕКСТОМ ТВОРУ
Система запитань та завдань.
- На скільки частин (умовно) ви поділили б твір?
- Які часові межі охоплює оповідання?
- Чи багато в оповіданні дійових осіб?
Дійові особи (персонажі) – (фр. personage, від лат. persona – особа) –
дійова особа мистецького твору.
- Від чийого імені ведеться розповідь? (Автора, оповідача).
- Чому ви так думаєте?
Оповідач – умовний образ людини, від особи якої ведеться оповідь у
літературному творі.
Образ автора (оповідача) – умовний носій авторської мови в прозовому
творі.
- Чому маленька ікона викликала подив і непорозуміння у гостей?
- Чому оповідач уникав розмови?
- Про кого розповідається в оповіданні?
- Чи можемо ми назвати хлопчика головним героєм? Чому?
- Чому для головного героя вибрано ім’я – Пилипко?
Хвилинка ономастики.
Пилип – гр.; особове ім’я Philippos; від philippos – який любить коней,
людей.
- Чи випадково автор вибрав для героя оповідання саме це ім’я?
- У яку пору року відбуваються описані події?
- Доведіть, користуючись текстом. («... мела хуртовина», «майже зник під
снігом», «хуртовина нарешті стихла», «на розмальованій морозом шибі»,
«намело» і т.д.)
- Чи любив хлопчик зиму? Чому?
- Що сталося з мамою Пилипка?
- Яка причина смерті мами? (На хуторі панував голод.)
- Чи був у хлопчика тато? Чому автор нічого не розказав про нього?
- Чи відтворив автор у творі почуття страху? Де саме? («мамине тіло
стало холодним», «сьогодні було холодним», «була холодною», «стало
страшно...», «...знав, що відчує холод...».)
- Зачитайте уривок від слів:»Саме півтора століття...» до «теж була
холодною».
- Спробуйте описати внутрішній стан хлопчика.
- Як ви це визначили?
- Подумайте, де ховається страх, тривога? Спробуйте відповісти.
- Яким вам уявляється головний герой?

29
(Протягом уроку діти заповнюють таблицю (робочі сторінки
роздруковані для кожного учня) і в кінці уроку здають.)
Ім’я героя Портрет Вчинки Доля героя
- Хто забрав Пилипка після смерті мами? (Дядько Селантій.)
- Чому хлопчик мовчав, не відповідав на запитання?
- Чи розумів він, що відбувається?
- Як сусіди ставилися до Пилипка? (Жаліли, годували.)
- З чого він зрозумів, що до нього ставляться по-особливому? («...удруге
одержав сьогодні ласощі».)
- Що це за ласощі? (Шматок почорнілого буряка.)
- Чи їли б ви буряк?
- Чому ж Пилипко «доїв буряк і обсмоктав пальчики», а сусідські діти
«неабияк заздрили Пилипкові»? (Був голод.)
- Куди пішов хлопчик наступного ранку? Чому?
- Що називається пейзажем?
Пейзаж (від фр. peysage – країна, місцевість) – опис, картина природи,
частина реальної обстановки, у якій розгортається дія. Пейзаж може
підкреслювати або передавати душевний стан персонажів: при цьому
внутрішній стан людини уподібнюється або протиставляється життю людини.
- Поміркуйте, з якою метою автор використовує описи природи у своєму
творі?
(Звучить музика А.Вівальді «Зима», з циклу концертів «Пори року».)
- Поясніть, як О.Жовна зобразив явища природи у зв’язку із станом
хлопчика?
- Зверніть увагу на репродукції картин І.Шишкіна «Зима», М.Глущенка
«Зима»та І.Білецького «Зима». Визначте спільне і відмінне в 3-х творах на одну
тему.
- Що сталося з хлопчиком у лісі?
- Хто його врятував?
- Куди він потрапив?
- Чому монахи забрали Пилипка з собою? («Жива душа...», С. 22.)
- Що сказав ігумен, побачивши хлопчика? («Навчайте його добру. Але
не ніжте. Життя складне», С. 26.)
- Що він хотів сказати цими словами?
«Звичайний день».
- Розкажіть про життя Пилипка в монастирі (маючи певні відомості,
потрібно докладно описати звичайний день у житті персонажа).
- Як у хлопчика відкрився талант до малювання? (с.27).
- Розкажіть про відчуття Пилипка. (с.27).
- Хто приїхав у монастир? (Француз і дівчинка).

30
- Що здивувало хлопчика? (Очі дівчинки, «...очі таки були чомусь
сумними і байдужими», «...пригнічувала якась нездорова байдужість»,
«дивитися на Пилипка широкими байдужими очима», С. 28.)
Робота в парах.
- Дослідіть, які кольори переважають у творі. (Від темних – до білих.)
«Темні бороди монахів, темні очі, темний одяг і такі ж неяскраві
мешкання...», «ніч», «темінь» «білим світом», «білі коні», «білий сніг»,
«біла пухнаста свитка», «дві лагідно-блакитних плямки».
- Яка роль кольорів у творі?
- Які настрої домінують?
- Чого більше – радості чи смутку?
- Що дізнався Пилипко про дівчинку? (Що вона хвора.)
- Чому він вирішив допомогти незнайомій дівчинці?
- Якими почуттями хлопчик керувався у своїх діях?
- Чи добрим був намір Пилипка? А вчинок?
- Що монахи сказали Пилипкові про хвору дівчинку? («...все в руках
Господа, отож і в цьому разі найголовніше – віра. Треба вірити, молитись і
надіятись», С. 29.)
- Чи вірив хлопчик у те, що робив?
«Поетична хвилинка»
Віра
З вірою в серці виходим у світ,
З вірою творимо благо земне,
З вірою любимо тисячі літ,
Віра на світі тримає мене.
Віра – життя, моя вічна молитва,
Віра засвічує сонце ідей.
Це – невгамовна і праведна битва,
Віра окрилює мудрих людей!
Микола Різун
(Звучить музика Л.Бетховена «Місячна соната»).
- Розкажіть про вчинок хлопчика.
«Зазирніть у душу героя».
- Що відчував Пилипко, стоячи під вікнами келії і молячись за життя
дівчинки? Прочитайте відповідні рядки. («...не чув ні холоду, ні морозу, що
щипав його за обличчя, кусав затерплі почервонілі пальці, що відчайдушно
вчепилися за дощечку з святим», С. 33.)
- Пригадайте, які деталі портрета хлопчика найчастіше виділяє автор?
Портрет (фр. portrait ) – у літературному творі це зображення
зовнішності людини – обличчя, постаті, одягу та взуття, манери триматися,
жестів тощо. Портрет – один із засобів характеристики образу.
- А на що звертає особливу увагу? (На очі.)
- З якою метою?

31
Теорія літератури
Деталь художня - (від фр. detail) – така виразна подробиця або штрих,
яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить
зображення дуже відчутним і яскравим.
- Про що «говорять» очі хлопчика?
- Чи можна за поглядом, за очима розпізнати вдачу людини?
- Очі – дзеркало душі. Як ви розумієте цей вислів?
- А український письменник В. Яворівський зазначає: «Людина – це очі,
а потім усе те, що довкола очей...»
- Чи погоджуєтеся ви з таким твердженням?
Рольова гра «Розмова очей»
- За допомогою очей висловіть прохання, подяку, привітайтеся.
- Які риси характеру маленького хлопчика розкриває автор? (Чуйність,
доброту, співчуття, милосердя, людяність, турботу, жалісливість.)
- Чи ви чекали від нього таких дій?
- Доведіть, що чуйність – основа поведінки Пилипка.
- Чи важко бути добрим, чуйним?
Словникова робота
Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.
Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя, до чиїхось переживань.
Милосердя – співчуття, жалість, жаль.
Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших.
Турбота – увага до чиїхось потреб; піклування про кого-, що-небудь.
- Чи правильно вчинив головний герой?
- Що б ви порадили зробити Пилипку?
- Чи чекав хлопчик подяки від людей за свій вчинок?
- Чому в дівчинки немає імені?
- Чому хлопчик намалював ікону саме святого великомученика
Пантелеймона?
- Що ви знаєте про цього святого?
(Розповіді учнів, учителя, можна запросити священнослужителя.)
9 серпня – пам’ять великомученика й зцілителя Пантелеімона (305 р.) –
день тезоімеництва єпископа Єлисаветградського й Олександрійського
Пантелеімона.
Ономастична хвилинка
Пантелеймон – гр.; pan (род. pantos) все і eleemon – милостивий,
ласкавий, жалісливий. Можливо, від panteleia – досконалість, вищий ступінь.
- Чому не до лікарів, а до Бога, до святого Пантелеймона звертається
хлопчик по допомогу? (Бог – творець усього сущого на землі.)
- Про що говорить поведінка персонажа? (Про небайдужість.)
- Зіставте хлопчика з собою.
Життєва ситуація
- Чи ви переживали колись нещастя інших? Співчували?
- Хотіли допомогти?

32
- Поставте себе в ті умови, коли жили і діяли літературні герої. Чи хотіли
б ви бути на місці хлопчика?
- Яке рішення прийняли б ви, опинившись у такій ситуації?
(Роздуми дітей.)
- Якщо вас не влаштовують запропоновані варіанти, наведіть свої.
- Чому важливо мати добрий характер?
- Чи цінуєте ви доброту?
- А почуття вдячності вам властиве?
- Чи ровесники ви героям у своїх вчинках і поведінці?
- Чи хотіли б ви мати хлопчика своїм другом? Чому?
(Перевірка кількох таблиць, які учні заповнювали протягом уроку.)
- Чому, на вашу думку, автор змалював Пилипка саме таким?
- Які риси характеру ви взяли для себе? Чому?
- У чому актуальність образу хлопчика?
- Чи змінилося щось у внутрішньому світі хлопчика, а вашому?
- Чи можемо ми назвати Пилипка особистістю?
Словникова робота
Особистість – соціальна істота, суб’єкт пізнання, активний діяч
суспільного розвитку.
- Так, можемо. Особистість, можливо, ще не повністю сформована, але
вже мисляча, із власними поглядами на життя.
- Який епізод з твору – найбільш хвилюючий?
- Як він називається?
Теорія літератури
Фінал – (від лат. finis – кінець) – заключна частина в творі.
Кульмінація – (від лат. culmen – вершина) – момент найвищого
напруження дії; кульмінація виявляє основну проблему твору та характери
героїв гранично ясно; після неї дія послаблюється.
- Опишіть ваш стан, коли ви дізналися про смерть хлопчика.
- Чи захотілося вам змінити кінець твору? Чому?
- А кому захотілося побути наодинці з собою, подумати?
- Коли так, про що були ваші думки?
- Аргументуйте свої відповіді.
- Діти, ваші засмучені очі свідчать про те, що ви відчули біль героя,
зрозуміли його
прагнення.
Міні-диспут (проблемні запитання)
1. Чи маленьке «маленьке» життя?
2. Доброта – це порятунок людства, життєдайний дар чи непотрібний
пережиток?
3. «Як навчити відчувати душу, розуміти, що десь комусь болить?»
- А ви навчилися відчувати чужий біль?
«Займи позицію»
- Які міркування ви можете навести на підтвердження своєї думки?

33
- Хто погоджується (або не погоджується) з цією думкою?
- Діти, зверніть увагу на вислови, записані на дошці (зачитати).
- Як ви їх розумієте? Прокоментуйте їх.
Індивідуальне завдання.
- Виберіть і запишіть у зошит той вислів, який, на вашу думку, міг бути
епіграфом нашого уроку. Обґрунтуйте свій вибір.
- Що називається епіграфом?
- З якою метою він вживається?
- Що за допомогою нього хотів сказати автор?
Епіграф – (від гр. epigraphe – нарис) – короткий текст (почасти цитата),
який вміщується перед текстом; передає основну ідею, настрій або колізію
твору.
Перегляд малюнків учнів.
- Який малюнок ви вважаєте найвдалішим? Чому?
- Чому всі намалювали Пилипка в моменти боротьби за життя дівчинки і
жоден не намалював мертвим? (Не сприйняли смерті хлопчика.)
- З якою метою автор використовує застарілі слова?
- А пестливі?
- Який жанр твору?
- Доведіть, що твір О.Жовни «Маленьке життя» – це оповідання.
Метод ПРЕС.
1. Я вважаю, що...
2. Тому що...
3. Наприклад...
4. Отже...
Оповідання – прозовий твір невеликого обсягу з динамічним розвитком
сюжету.
Ознаки оповідання:
1. Зображення одного епізоду або події з життя героя.
2. Невелика кількість дійових осіб.
3. Обмежений проміжок часу.
- До речі, чи звернули ви увагу на будову твору? Що здалося вам
незвичним, новим? (Початок і кінець твору.)
Обрамлення – початкова, а інколи й остання частина в композиції твору,
яка, ніби в рамку, вкладає розповіді про інші події.
VI. ПІДСУМКИ УРОКУ
- Чи справдилися ваші очікування від знайомства з творчістю Олександра
Жовни?
- Чи змінилися ваші сприйняття життя після вивчення твору?
(Зіставлення знань і змін у внутрішньому світі учнів.)
- Чого вас навчило оповідання письменника?

Поспішайте творити добро

Поспішайте творити добро

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to Поспішайте творити добро

Similar to Поспішайте творити добро (20)

More from ЗШ №10 м.Світловодська

More from ЗШ №10 м.Світловодська (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (7)

Поспішайте творити добро