1. Філософія Нового часу
Особливості
філософії Нового
часу
Сенсуалізм та
раціоналізм – дві
сторони однієї
медалі.
2. Виробництво:
1. Натуральне господарство (рабовласництво)
2. Натуральне господарство (феодалізм)
3. Від мануфактури до фабрики (капіталізм)
4. Індустріальне: 1918 - 1960 ст. (капіталізм + соціалізм)
5. Інформаційне: 60-ті р. ХХ ст. (пост)
Зміна
економічних
формацій
3. Статус Античність – епоха
людини при природного індивідуалізму та
зміні рабовласницького фаталізму.
Середні віки – епоха
економічних особистості та феодального
формацій консерватизму.
Новий час – епоха
індивідуалізму та науково-
технічної романтики.
Новітній час – епоха
масової особи, індустрії та
соціального тоталітаризму.
Пост – епоха
масового індивідуалізму та
інформаційної симуляції.
4. Традиція Середньовіччя Традиція
Нового часу
Грюневальд Матіас –
Ізенгеймський алтарь
(1515 р.)
8. Попередні епохи та людина
Схід і античність , не маючи Феодалізм, що виник з абсолютного-
досвіду особистості, особистісного досвіду, має предметом
перетворювали саму людину в товарообміну тільки її статус,
річ, тобто в товар. прикріпленість людини до землі.
Slave Auction or Slave Market in Rome Неврев Н. В.
Jean-Léon Gérôme Торг. Сцена из крепостного быта.
9. Виробничий розподіл
особистості в капіталізмі
Капіталізм, абсолютизує
саме земну особистість
людини і перетворює в
товар лише окремі функції
людини, а саме її працю; виникає
праця по вільному найму.
11. Спеціалізація науки привела
до величезних досягнень у
Ефективність практичній сфері, але,
розділена на безліч замкнутих
замість цілісності галузей знання, привела до
того, що ніхто не в змозі
побачити світ у його
цілісності, у його обсязі.
Б.Шоу критикує
теорію Адама
Сміта про поділ
праці:
"Современный работник на фабрике
иголок должен быть в 10 раз менее
умен и опытен, чем ремесленник,
делавший иголки в одиночку.
Что же мы получили? Вместо одного
умного мы получили 10 идиотов и
дешёвые иголки в придачу."
12. Замкнений на самого себе,
жива цілісність
суб'єкт утратив зв'язок з людини і світу
об'єктом і тим самим
знищив своє цілісне втрачається якщо
світовідчуття.
А світ, позбавлений ідеї
пояснювати все
цілісності, втратив всякі через механіку
обриси і розплився в
нескінченну і порожню
безодню темного
простору.
Нескінченний
механістичний всесвіт —
типово буржуазна
побудова,
так само як і сподівання на
всемогутність науки.
13. Головна ідея епохи Нового часу –
абсолютизація
людської особистості,
її унікальних
здібностей, а отже і
всіх сфер діяльності,
де проявляються її
надприродні якості.
14. Романтизм Нового часу
Людська особистість
бере на себе функції
абсолюту , тобто хоче
охопити всю нескінченність
буття.
Але ясно, що природно-
обмежена особистість фактично
зовсім не здатна обійняти
нескінченність усіх часів і
просторів, що тільки були, є і ще
будуть. Тим самим
особистість
переходить у постійне
становлення,
прагнення, шукання.
Вона мріє охопити
нескінченність якщо не
відразу, то поступово .
15. Охопити
безмежність в Сан-Франциско
Документальне фото з будівництва
Людину охоплює лихоманка прогресу ,
постійна гарячка пошуків, досягнень, невгамовний
духовний авантюризм, спрага і жадібність знання,
почуттів, відчуттів, вольових зусиль, наживи, багатств,
влади і т.д., і т.д.
16. Рух – усе, ціль – ніщо
Підприємця цікавить не
стільки величина наживи,
скільки сам процес
нагромадження.
Таким чином, поняття
додаткової вартості
випливає з поняття
автономного суб'єкта у
виробництві.
17. Принцип системи
капіталізму
Звільнення людини від покори
трансцендентному буттю приводить до того,
що людина виявилася в залежності від іншого
абсолюту; і цим абсолютом стала людина
сама для себе.
Так принцип автономної особистості
приводить до апарата капіталістичної системи.
СИСТЕМА народжується як
самоабсолютизація
18. Абсолютизація суб'єкта
веде до знецінення
об'єкта
Автономний суб'єкт
переніс у себе всю
стихію свідомості, що
була доти розлита в
об'єктивному бутті.
Це означає, що світ
втратив душевність і
перетворився в
простий механізм.
19. Ейфорія
земного раю
Шлях – поступовий прогрес і розвиток:
нова релігія (протестантизм,
утопізм, божественне на землі);
нове світопізнання (наука,
відкриті закони природи);
новий світогляд (походження світу –
еволюціонізм);
новий космос (геліоцентризм, безкінечність);
нова природа (пасивна, бездушна і бездуховна);
нова людина (гуманізм, свобода, дитинство); Людина велична істота
нове суспільство (громадянське, і гідна щастя, яке вона
соціально справедливе); створить своїми
нова економіка (буржуазний, руками
додат.вартість, 2-й поділ праці);
нова юриспруденція (природна рівність перед
законом);
нова мораль (приватна вигода)
нова політика (національна держава)
нове мистецтво (реалізм, романтизм);
20. Чому з'явився Новий світогляд?
Чи завжди існував науковий світогляд?
Чи будь-яка культура може породити науковий світогляд?
Чому саме 16-17 ст. час народження?
Інтерналісти (Кун Теорія наук. револ.) Екстерналісти (Марксизм)
Накопичення знань та спостережень. Нова еліта вимагала нової
картини світу
Незадоволеність наявним знанням
21. Умови появи науки
Вчений потрібен як творчий дослідник
світу природи
Наука базується на системі аксіом:
Світ існує /проти буддизму/
Світ добрий /проти гностицизму/
Світ не бог /проти пантеїзму/
Перші вчені – християни
22. Релігійні сурогати
Відродження та Нового часу
Окультизм, магія, ізотерика, алхімія,
астрологія, нумерологія, відовство,
чаклування, гомеопатія доповнилися в епоху
Нового часу масонством, утопізмом та ін...
Адріан ван Остаде. Алхімик. 1661.
23. АНТИЧНИЙ КОСМОС
Кла́в дій Птолеме́й
Κλαύδιος Πτολεμαῖος,
близько 87—165 рр.
• Геоцентричне система космосу
• Небо – це сфера, що
обертається
• Земля є шаром в центрі світу.
• Земля може вважатись точкою
в порівнянні з відстанню до зірок
• Земля нерухома.
24. КОСМОС НОВОГО ЧАСУ
Мико́л ай Копе́р ник
Nicolaus Copernicus
1473—1543 рр.
Магнус опус
«Про обертання небесних сфер»
25. Копернік та
Платон
В основі розрахунків Коперніка
2 постулати від Платона:
Ідеальний рух – рівномірний
Ідеальна траєкторія - коло
26. Джордано Бруно
1548 – 1600 рр.
Список звинувачень:
Світи безкінечні та душі переселяються між ними
Одна душа може мати два тіла
Магія дає правильне світопізнання
Дух Святий – це душа світу
Мойсей – великий маг. Апостоли були маги
Христос не Бог і за те був повішений
Зірки – божественні і безкінечні світи
Геліоцентризм – бо в Сонці світова душа Спалений
інквізицією на
Всесвіт безкінечний бо безкінечний Бог “Площі квітів”
у Римі
В своїх працях ставиться з відвертим
презирством до Коперніка та його математики
27. Галіле́о Галіле́й
Galileo Galilei; 1564 - 1642
Трактат 1632
«Діалогу про дві найголовніші
системи світу — птолемеєву
та коперникову»
інквізиція викликала його до
суду (1633), звинувативши в
коперниканстві
28. За що засуджений, ВВ 1983 году итальянский историк Пьетро Редонди (Pietro
1983 году итальянский историк Пьетро Редонди (Pietro
Redondi) обнаружил вв ватиканском архиве анонимный
Redondi) обнаружил ватиканском архиве анонимный
донос, обвинявший Галилея вв защите атомизма. По мнению
донос, обвинявший Галилея защите атомизма. По мнению
а за що вирок? Редонди, Тридентский собор заклеймил атомизм как ересь,
Редонди, Тридентский собор заклеймил атомизм как ересь,
ии защита его Галилеем в книге «Пробирных дел мастер»
защита его Галилеем в книге «Пробирных дел мастер»
грозила смертной казнью, поэтому Папа Урбан,
грозила смертной казнью, поэтомуПапа Урбан,
стремясь спасти своего друга Галилея, подменил
стремясь спасти своего друга Галилея, подменил
обвинение на более безопасное — вв гелиоцентризме.
обвинение на более безопасное — гелиоцентризме.
Галілея судили за коперніканство, щоб не
судити за єресь атомізму. Це була підміна
звинувачення, що полегшувала його участь.
Galileo Galilei demonstrating the telescope to the cardinals
29. Механізми стали
продовженням людських
можливостей
/телескопи, мікроскопи/
Шестидесятифутовый
телескоп Яна Гевелия.
Гравюра. 1673.
30. Сенсуалізм та раціоналізм
– дві течії філософії нового часу
Сенсуалісти – Раціоналісти –
(лат. sense – чуття) (лат. ratio – розум)
Бекон, Гоббс, Локк Декарт, Спіноза, Лейбніц
вважали чуття єдиним чуття обмежені, їм не
достовірним джерелом даний смисл речей, їх
наших знань. Чуття дають минуле і майбутнє.
об'єктивну інформацію про
світ і не зраджують. Головна теза: щоб
Помилки породжує бачити треба знати
мислення.
Головна теза: щоб
знати треба побачити
31. Філософія
Френсіса Бекона (1561 - 1626)
«Новий органон» (1620)
проголосив мету науки –
посилення влади людини над
природою (звідси його
знаменитий вислів «Знання –
сила!» (лат. Scientia potentia est)
Бекон різко критикує
споглядальний ідеал
знання .
Знання замикається на дії, а дія
— на знанні.
Прагне теоретизувати
результати практичної
діяльності людини. "Що в дії
найбільш корисне, те й у знанні
найбільш істинне".
32. Практико-експериментальна
обумовленість знання
По Бекону, знання не виникає саме по собі, його
потрібно одержати в результаті осмислення даних
експерименту.
Експеримент індукує знання, "наводить" на нього.
Латин. "индукціо" – ви- на- ведення.
Індукція – логічний умовивід від часткових,
одиничних випадків до загального висновку, від
окремих фактів до узагальнень
(дедукція є умовивід від загальних суджень до часткових Р.Декарт)
33. РЕНЕ ДЕКАРТ - 1596-1650 рр.
(картезіанство)
Філософське знання прагне
до істинності, тому на
почуття покладатися
неможна, вони оманливі.
Критерієм істинності є факт
існування самої думки:
"Мислю, отже, існую".
Дві речі очевидні, я існую і я
мислю.
Вихідна точка філософії
Нового часу - мислячий
суб'єкт, людина розумна
(Homo sapiens).
34. Метод Р.
Декарта
Декарт прагне пояснити існування теоретичних
ідей виходячи винятково з реальності
відособленого від дослідно-
експериментального світу суб'єкта.
1.Принцип методичного сумніву: не досить
теоретичних узагальнень, не досить сліпо
йти за результатами експерименту, а
розрізнені дані необхідно ще поєднати у
висновку, підвести під поняття;
інтелектуальна інтуїція і наступна за нею
дедукція.
2.Роздрібнення досліджуваного явища на
складові, дрібні частини. Аналіз
3.Сходження від простого до складного.
Синтез
Приклад теоретичної очевидності – у природі «Астроном». 1668.
не існує ідеальної точки, прямої, площини, але Ян Вермер Делфтський.
ми можемо уявити їх. Так само постулати і
аксіоми філософії, математики і логіки.
Теоретичні ідеї — вроджені, їх немає в
експерименті.
35. Джон Локк
(1632 - 1704)
Локк - сенсуаліст, тобто він
вважає, що людина є чиста дошка,
ніяких відбитків, ніяких слідів поки
розум людини не звернеться до
почуттів.
Завдяки відчуттям у людини
з'являються прості ідеї
зовнішнього досвіду, наприклад:
даний предмет такого-то кольору,
такої-то довжини.
Але є ще складні ідеї, а саме:
1) ідеї об'єктів;
2) ідеї відносин;
3) ідеї-поняття (загальні поняття).
36. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
Філософія
Нового часу
ставить у центр
своєї уваги або
окрему людину
(Декарт, Локк,
Кант, Ніцше), або
"колективну"
людину (Маркс).
Антропоцентризм.
У філософії
Нового часу
переважає
гносеологічна
установка, тобто
вважається, що
доступ до
розуміння світу
відкриває пізнання.
Рембрандт. «Філософ» 1632.
37. ОСНОВНІ
ВИСНОВКИ
Наукоцентризм
(науку ставлять над усе,
філософію прагнуть
поставити на наукові рейки).
Наукоцентризм
приводить до
бажання творити
людське життя
законом -
правовим (Локк),
моральним (Кант),
економічний і
політичним
(Маркс).
Рембрандт. Фауст. 1650.
38. • Зростає орієнтація на ОСНОВНІ
практику. Кант, Гегель,
Маркс починають
підкреслювати пріоритет
ВИСНОВК
практики в порівнянні з
теорією.
И
Перетворення світу.
• Філософія кн. ХІХ ст. +
некласична філософія.
«Студент» Ян Давідс де Хем. 1628.
42. Логоцентризм
Філософія Нового часу дуже логоцентрична,
тобто ідеалом пізнання визнається чітке, строго
раціональне мислення
це знаходить свій прояв в особливому інтересі
Декарта до ясних ідей свідомості,
Канта до пізнавальних здібностей душі,
Гегеля до універсальних ідей, Маркса до
економіки.
Для філософії Нового часу дуже характерний
переважний інтерес до методів, способів
пізнання (порівняєте методи Локка, Канта,
Гегеля, Маркса).
43. Буття існує саме собі Відособлення і
й мені немає до нього обожнення людських
справи. Я
насолоджуюся тільки почуттів
глибинами свого
власного суб'єкта.
Специфічне
західноєвропейське
мистецтво, поставило
за мету оспівати та
зобразити глибини
людської свідомості.
Починаючи від
тваринного
самовідчуття до
обожнення і
звеличення власного
суб'єкта.
44. Художники і глядачі
Нової Європи пройшли
всю можливу гаму
людських настроїв,
почуттів, ідей.
На всі лади в
нескінченних формах
Художники і глядачі Нової
оспіваний і розписаний
Європи пройшли всю
можливу гаму людських людський дух.
настроїв, почуттів, ідей.
На всі лади в нескінченних Знецінення старості
формах оспіваний і як носія людської
розцвічений людський мудрості та
дух. Європейське
мистецтво, це — культурної традиції.
суцільно вираз
людського суб'єкта.
Людина не визнає власних меж:
«Стара перед
дзеркалом», 1615.
Бернардо Строцці.
45. Приклади
складних ідей Локка
Прикладом ідеї об'єкта є,
наприклад, ідея даної,
конкретної людини. Така ідея
виходить у результаті простого
додавання первісних ідей,
безпосередньо викликаних
відчуттями.
Прикладом ідеї відносин є ідея
материнства, одержана в
результаті порівняння,
зіставлення ідеї родоначальників
і дитини.
Прикладом загального поняття є
поняття "людина". Щоб
одержати поняття "людина",
треба зібрати всі ідеї про
окремих людей, неоднакові
прості ідеї відкинути (це й
означає, що ми від них
абстрагуємося), які ідеї тоді
залишаться ті й складуть Зв'язок мікрокосму і макрокосму в концепції
Роберта Фладда. Поч. 17 ст.
поняття "людина".
