2. ► Закон України «Про освіту».
► 2. Етичний кодекс психолога.
► 3. Обласна програма «Освіта Донеччини 2007-
2011рр.”
► 4. Закон України «Про інноваційну діяльність”.
► 5 Положення Мінистерства освіти і науки
України «Про порядок здійснення інноваційної
освітньої діяльності».
3. Діти “групи ризику” – це така категорія дітей, котра
потребує особливої уваги зі сторони педагогів та
інших спеціалістів.
Дана проблема особливо актуальна саме із дітьми
дошкільного віку.
Особлива увага щодо духовного здоров'я дітей, а
також своєчасного виявлення та профілактики різних
відхилень потрібна за такими причинами:
- По-перше, морфологічні та фізіологічні зміни,
роблять організм дитини більш уразливим та
підвищують ризик соматичних захворювань.
- По-друге, саме в цьому віці вперше з'являються
нервові та психічні захворювання.
- Втретє, природно для цього віку розширення сфери
соціальних відносин що дає дитині новий соціальний
досвід, оволодіти яким дуже важко.
4. Основні напрямки діяльності
психолога дошкільного
закладу
Оптимізація
Розвиток вміння володіти спілкування із
собою, своїми почуттями ровесниками
та дорослими
Формування почуття
особистісної гідності
та впевненості в собі
5.
6. Портрет
Причини виникнення Агресивні
Діагностика
Правила роботи
діти
Практичний матеріал
Тривожні
діти
Аутичні
діти
Гіперактивні
діти
7. Портрет гіперактивної дитини
Напевне, в кожній групі дитячого
саду, зустрічаються діти, яким важко
довго сидіти на одному місці,
мовчати, підкорятися інструкціям.
Вони створюють додаткові труднощі
в роботі вихователів, тому що дуже
рухливі, запальні, дратівливі й
безвідповідальні. Гіперактивні діти
часто зачіплюють і упускають різні
предмети, штовхають однолітків,
створюючи конфліктні ситуації. Вони
часто ображаються, але швидко
забувають про свої образи.
8. Відомий американський
психолог
В. Оклендер так
характеризує цих дітей:
«Гіперактивній дитині важко сидіти
на одному місці, вона метушлива, багато
рухається, вертиться на місці, іноді
надмірно говірка, може дратувати
манерою своєї поведінки. Часто у неї
погана координація або недостатній
м'язовий контроль. Вона незграбна,
упускає або ламає речі, розливає молоко.
Такій дитині важко контролювати свою
увагу, вона легко відволікається, часто
задає безліч запитань, але рідко очікує
відповіді». Мабуть, кожному вихователю
знайомий цей портрет.
9. Здоров'я Неправильне
матері виховання
Ускладнення під час Оточуюче
пологів середовище
Харчування
10. Критерії Гіперактивна Тривожна
оцінювання дитина дитина
Контроль поведінки Постійно Здатна
імпульсивна контролювати свою
поведінку
Рухова активність Постійно активна Активна за певних
ситуацій
Характер рухів Гарячковий, Неспокійний,
безладний напружений
11. Дефіцит активної уваги
Непослідовна, їй важко довго утримувати увагу ;
Не слухає, коли до неї звертаються.
Із великим ентузіазмом береться за завдання, але
так і не завершує їх
Зазнає труднощів у самоорганізації.
Часто губить речі.
Уникає завдань, які вимагають розумових зусиль.
Часто забудькувата.
12. Рухова розторможеність
Непосидюча.
Проявляє ознаки стурбованості
(барабанить пальцями, совається в кріслі,
бігає, залазить куди-небудь).
Спить набагато менше за інших дітей,
навіть у дитинстві.
Дуже говірка.
13. Імпульсивність
Починає відповідати, недослухавши запитання.
Не здатна дочекатися своєї черги, часто
втручається, перериває.
Погано зосереджує увагу.
Не може дочекатися винагороди (якщо між
діяльністю і винагородою є пауза).
Не може контролювати і регулювати свої дії.
Поведінка слабо керована правилами.
Під час виконання завдань поводиться по-різному
і показує дуже різні результати (на деяких заняттях
дитина спокійна, на інших — ні, на одних заняттях
вона успішна, на інших — ні).
14. Корекційний вплив на гіперактивну дитину
повинен включати такі прийоми і технології:
навчання прийомам саморегуляції через
використання релаксації, візуалізації;
навчання самомасажу;
ігри на розвиток швидкості реакції, координації рухів;
ігри для розвитку тактильної взаємодії;
пальчикові ігри;
рухливі ігри з використанням стримуючих моментів;
психогімнасгичні етюди з метою навчати розуміння та
проявів емоційного стану;
роботу з глиною, водою і піском.
15. У роботі з такими дітьми слід
керуватися правилами:
► Працювати з дитиною на початку дня, а не ввечері.
► Зменшити робоче навантаження на дитину.
► Ділити заняття на короткі, але, частіше повторювані періоди.
► Використовувати фізкультхвилинки.
► Бути емоційним, експресивним педагогом.
► Знизити вимоги до акуратності на початку, щоб сформувати
відчуття успіху
► Садовити дитину під час занять поряд із дорослим.
► Використовувати тактильний контакт (елементи масажу, дотику,
погладжування).
► Домовлятися з дитиною про ті або інші дії заздалегідь.
► Давати короткі, чіткі і конкретні інструкції.
► Використовувати гнучку систему заохочень та покарань.
► Заохочувати дитину відразу ж, не відкладаючи на майбутнє.
► Надавати дитині можливість вибору.
► Залишатися спокійним. Немає холоднокровності — немає переваги!
16. ►Гра «Багатоніжки»
Перед початком гри руки дитини знаходяться на краю
стола. За сигналом дорослого багатоніжки починають
рухатися до протилежного краю столу (вперед, вниз,
вліво, вправо). У русі приймають участь усі п’ять пальців
лівої або правої руки.
►Гра «Двуніжки»
Гра проводиться аналогічно попередній, але в
«погоні» приймають участь тільки два пальця: вказівний і
середній. Інші пальчики прижаті до долоні. Можна
влаштовувати «погогі» між двома пальчиками лівої та
правої рук, між «двуніжками» дорослого.
17. ►Гра «Ловимо комарів»
Скажіть дитині: «Давай уявимо, що настало літо, я
відкрила вікно а до нас в кімнату налетіло багато комарів. По
команді «Почали» ми будемо ловить комарів. Ось так!»
Дорослий виконує хаотичні рухи у повітрі: стискаючи і
розтискаючи кулачки. То почергово, то одночасно. А дитина
повторює за дорослим. По команді «Стій» ви зупиняєтесь,
нагинаєтесь, струшуєте декілька разів долонями. Хай руки
відпочивають. А тепер – знову за роботу
18. Агресивна дитина часто відчуває себе
знедоленою, не потрібною. Жорстокість і
байдужість батьків призводять до
порушення батьківсько-дитячих стосунків і
вселяє в душу дитини упевненість в тому,
що її не люблять. «Як стати улюбленою і
потрібною?» — нерозв'язна проблема, що
стоїть перед маленькою людиною. Тому
вона й шукає способів привернути увагу
дорослих і однолітків до своєї проблеми.
19. Виділяють безліч чинників, що впливають на
появу агресивності, але головними є:
► стиль виховання в сім'ї (гіперопікування та
гіпоопікування);
► повсюдна демонстрація сцен насильства;
► нестабільні соціально-економічні умови;
► індивідуальні особливості людини (знижена
довільність, низький рівень активного
гальмування тощо);
► соціально-культуриий статус родини тощо.
20. Критерії визначення агресивності
(М. Алвордом і П. Бейкером)
Дитина часто:
► втрачає контроль над собою;
► сперечається, лається з дорослими;
► відмовляється виконувати правила;
► умисно дратує людей;
► винуватить інших у своїх помилках;
► сердиться і відмовляється виконувати
прохання;
► буває заздрісною, мстивою;
► чутливо й швидко реагує на різні дії оточуючих
(дітей і дорослих), які нерідко дратують її.
21. ► рухливі ігри, спортивні естафети
► «хвилинки радості» між заняттями
► бесіда з батьками, направлення до психолога
► спостереження за поведінкою дитини
► спільні ігри: сюжетно-рольові, на розуміння емоційного стану, на
мімічне й пантомімічне самовираження
► налагодження з дитиною емоційного контакту
► перешкоджати появі в групі стимульованих на агресію іграшок або
направляти агресивний потенціал дитини у позитивне русло
► програвати сюжети позитивних мультфільмів і казок
► арт-терапія
► надавання способів і зразків миролюбних способів спілкування
► обговорення книг, передбачених програмою, ненав'язливі роз'яснення
вчинків дійових осіб
► переведення бійок у конструктивне русло: ігри в піратів, викрадачів
скарбів
► психогімнастика
► навчання прийомів саморозслаблення
22. ► За можливості запобігати агресивним появам дитини:
перехопити занесену для удару руку, покликати дитину.
► Пояснити дитині неприйнятність агресивної поведінки,
фізичної або вербальної агресії у ставленні до неживих
предметів, а тим більше до людей. Засудження такої
поведінки, демонстрація того, що вона невигідна для
дитини в окремих випадках, впливають досить ефективно.
► Встановити чітку заборону на агресивну поведінку,
систематично нагадувати про неї.
► Надати дитині альтернативні способи взаємодії з оточенням
на основі розвитку у неї емпатії, співпереживання.
► Навчати консультативним способам виразу гніву як емоції,
властивої людині від природи.
23. Психогімнастика для агресивних
дітей (за Чистяковою)
«Канон для малюків» (для дітей 4-5 років)
Мета. Розвивати вольову увагу.
Гравці стоять по колу. Діти по черзі
роблять наступні руху: один присідає і встає, іншій -
плескає в долоні, третій - присідає і встає і т. д.
24. ►«Будь уважним!» (для дітей 4-5 років)
Мета. Стимулювати увагу, вчити швидко і чітко
реагувати на звукові сигнали.
Потім на слові «Зайчики», вимовлене ведучим, діти
повинні почати стрибати, на слово «конячки» -
ніби ударяти «копитом» по підлозі, «раки» - задкувати,
«птахи» - бігати,розкинувши руки в сторонни, «лелека »-
стояти на одній нозі.
► «Чотири стихії» (для дітей 6-7 років)
Мета. Розвивати увагу, координацією слухового і
рухового аналізаторів.
Гравці сидять по колу. Ведучий домовляється з ними , що
якщо він скаже слово слово «земля», усі
повинні опустити руки вниз, якщо слово «вода» -
витягнути руки вперед, слово «повітря» -
підняти руки вгору, слово «вогонь» - зробити
обертання руками в суглобах. Хто помиляється,
вважається переможеним.
25. Для тривожних дітей характерними є
соматичні проблеми:
►біль у животі, головний біль, запаморочення,
спазми в горлі, утруднений поверхневий подих;
►під час проявів тривожності вони часто
відчувають сухість у роті, клубок у горлі, слабкість
у ногах, прискорене серцебиття.
Уважні та турботливі батьки і педагоги,
звісно, розуміють, що такі діти завдають певних
турбот і проблем, але саме ці турботи та
розв'язання саме цих проблем сприяють
розвиненню особистості дитини.
26. Причини виникнення тривожності
► Підвищені, суперечливі вимоги до
дитини.
► Фізичні та психічні захворювання
► Не має згоди з питань виховання дитини
► Емоційні обставини вдома
► Дитячі страхи
27. Критерії визначення тривожності у
дитини за Бейкером та Алвордом
► Постійна стривоженість.
► Трудність, іноді неможливість
сконцентруватися на чому-небудь.
► М'язове напруження (наприклад, в
області обличчя, шиї).
► Дратівливість.
► Порушення сну.
28. У безпосередній роботі з дітьми можна
використовувати такі прийоми і методи:
► навчання способів розслаблення;
► рухливі ігри для розвитку комунікативних навичок;
► постановка спектаклів;
► малювання для виявлення і відпрацювання страхів;
► використання елементів казкотерапії, пісочної терапії,
художніх творів, що яскраво промальовують
характерологічні риси героїв і надають шляхи
вирішення проблем;
► навчання діалоговому спілкуванню в сюжетно-рольових
іграх.
29. ►Гра «Сміливий розвідник»
Можна грати в компанії, а можна удвох з
дорослим. Краще придумати епізод про
сміливого розвідника в розгорнуту гру у війну, щоб
усе вийшло природніше і цікавіше. У якийсь
момент дитина (званий, знову-таки,
своїм справжнім ім'ям)отримує
завдання сходити вночі на розвідку. У затемненному
приміщенні розкладає зброю, що належить ворогу.
Дитина повинна все порахувати
і доповісти командиру.Командир нагороджує його
медаллю за відвагу.
30. ►Вправа «Позбавлення від тривог»
Процедура: Розслабтеся і уявіть, що ви сидите
на чудесній галявині в
ясний сонячний день ... Небо осяяне веселкою, і
частка цього сяйва належить вам ... Воно яскравіше
тисяч сонць… Його промені м'яко і ласкаво
пригрівають вашу голову, проникають в
тіло, розливаються по ньому, все воно наповнюється
та очищує цілющим світлом, в якому
розчиняються ваші засмучення і тривоги, всі
негативні думки і почуття, страхи і припущення
Всі хворі частинки залишають ваше тіло,
перетворившись в темний дим, який швидко розсіює
ніжний вітер. Ви позбавлені від тривог, ви очищені,
вам світло і радісно!
31. ►Вправа «Я є, я буду»
Дитині пропонується розповісти, яка вона зараз: про
зовнішність, почуття, якості, поведінку. За бажанням
дитина може використовувати для розповіді свої
малюнки, предмети в кімнаті, ілюстрації у книгах,
іграшки та інші допоміжні матеріали. Педагог може
використовувати аудіо- або відеозапис розповіді. Потім
дитині пропонується розповісти, якою вона хоче стати:
також про зовнішність, поведінку, почуття, якості. Тут
також можуть використовуватись допоміжні засоби для
складання розповіді. Бажано, щоб педагог і на цьому
етапі використовував аудіо- або відеозапис. Після цього
дитині пропонується прослухати (передивитись) дві
розповіді та порівняти їх. Якщо присутні відмінності, то
дитині самій дається можливість придумати, що треба
зробити, щоби стати такою, якою вона хоче бути.
32. ►Вправа «Веселий страх»
Психолог розповідає казку: «Жив -
був Страх. Всі його боялися, і ніхто не хотів
з ним грати. Сумно і нудно стало
страху одному, і вирішив він піти пошукати
собі друзів, але нікого не знайшов, тому що всі
його боялися і ховалися від
нього. Набридло Страху всіх лякати, і
вирішив він стати веселим і смішним. Що
зробити Страху, щоб дітям стало весело?».
Діти пропонують свої варіанти.
33. Симптоми аутизму можна виявити вже у перші місяці
життя дитини.
►В аутичних дітей порушується «комплекс пожвавлення»,
характерний для немовлят, які нормально розвиваються.
►Аутичні діти здаються відчуженими, байдужими до
оточення. Часто вони уникають прямого (очі в очі) погляду
навіть якщо дивляться на людину пильно, то просто
роздивляються окремі частини обличчя або деталі одягу.
►Такі діти зазвичай уникають контактів з навколишніми
людьми. Від колективної гри аутичні діти відмовляються
віддаючи перевагу індивідуальній грі на самоті, причому вони
можуть одержимо протягом років грати в одну й ту саму гру,
малювати одні малюнки.
► Аутичним дітям властиві стереотипні механічні рухи і
дії.
►Діти з порушеннями в спілкуванні люблять
дотримуватися певних ритуалів і щонайменші зміни в їхньому
житті або режимі можуть стати для них травмуючим чинником
34. Зазвичай виділяють три основні області, в
яких аутизм виявляється особливо
яскраво:
► Промова і комунікація.
► Соціальна взаємодія.
► Уява, емоційна сфера.
35. Основні симптоми аутизму
► Труднощі в спілкуванні і соціалізації.
► Нездатність встановлення емоційних
зв'язків.
► Порушення мовного розвитку.
► Аномальний розвиток всіх областей
психіки: інтелектуальної і емоційної
сфер, сприйняття, моторики, уваги,
пам'яті, мови.
36. Більшість авторів відносять до них:
► Порушення внутріутробного розвитку.
►Виснажуючі хвороби раннього дитинства.
У аутичних дітей частіше спостерігаються:
Мозкові дисфункції.
Порушення біохімічного обміну.
Аутизм часто поєднується з іншими
психічними розладами.
38. ► Прииймати дитину такою, якою вона є.
► Враховувати інтереси дитини.
► Суворо дотримуватися певного режиму і ритму життя
дитини.
► Виконувати щоденні ритуали (вони забезпечують безпеку
дитині).
► Навчитися уловлювати щонайменші вербальні і невербальні
сигнали дитини, що свідчать про її дискомфорт.
► Частіше бути присутнім у групі, де займається дитина;
► Якомога частіше розмовляти з дитиною.
► Забезпечити комфортну обстановку для спілкування й
навчання.
► Терпляче пояснювати дитині значення її діяльності,
використовуючи чітку наочну інформацію (схеми тощо).
► Запобігати перевтомлюваності дитини.
39. О.Лютова, Г. Моніна пропонують проводити
корекційну роботу за такими основними
напрямами:
► Розвиток відчуттів і сприйняття, зорово-
моторної координації.
► Розвиток навичок самообслуговування.
► Розвиток мовлення та комунікативних
здібностей.
40. ►Гра «Розмова з тілом».
Поклавши малюка на великий аркуш паперу,
дорослий обводить контур його тіла, а потім
разом, називаючи вголос частини тіла та
предмети одягу, вони зафарбовують цей
контур. Ма-люючи окрему частину тіла,
дорослий або просто називає її, або веде з нею
діалог
41. Розвиток зорово-моторної
координації
► Корисні заняття перед дзеркалом, коли
малюк разом із дорослим дивиться на своє ві-
дображення та повторює за ним назви частин
тіла. Тому корисно розмістити у груповій
кімнаті кілька дзеркал на рівні очей дитини.
Час від часу дорослий може привертати увагу
малюка до його відображення.
42. ►
ІСТОРІЯ З ЖИТТЯ КВІТІВ
Мета: розвиток сенсорних здібностей, розвиток уяви.
Вік: дошкільний
Матеріали: папір формату А4; акварельні фарби; пензлик;
фотографії неба, сонця, моря, квітів, дерев.
Опис вправи:
«Сьогодні я розповім тобі одну цікаву історію з життя
квітів.Але для початку давай з тобою згадаємо, а які кольори
бувають. Я назву перший, а ти будеш продовжувати,
домовилися? Отже, червоний ... »
Коли різні кольори будуть названі, починайте розповідати
історію.
«Жили-були два кольори: жовтий і синій. Вони не були
знайомі один з одним, і кожен вважав себе самим потрібним,
найкрасивішим, самим-самим кращим кольором!Але якось
вони випадково зустрілися ... Ой, що тут тоді почалося! Кожен
відчайдушно намагався довести, що саме він кращий!
43. Жовтий говорив:
- Подивися на мене! Подивися, який я яскравий,
променистий! Я колір сонця! Я колір піску в літній день! Я
колір, який приносить радість і тепло!
Синій же відповідав:
- Ну, й що! А я колір неба! Я колір морів і океанів! Я колір,
який дарує спокій!
- Ні! Все одно я найкращий! - Сперечався Жовтий.
- Ні, кращий це я! - Не здавався Синій.
І так вони сперечалися і сперечалися ... Сперечалися і
сперечалися ...
І почув їх пролітавший повз вітер! Тоді він як дмухнув!
Все кругом закрутилося, перемішалося! Перемішалися і ці два
сперечальника ... Жовтий колір і Синій ....
А, коли вітер стих, то Жовтий і Синій побачили поруч із
собою ще один колір - Зелений! А той дивився на них і
посміхався. - Друзі! - Звернувся він до них. - Подивіться,
завдяки вам з'явився я! Колір лугів! Колір дерев! Це справжнє
диво!
Жовтий і Синій задумалися на хвилинку, а потім
посміхнулись у відповідь.
44. - Так, ти правий! Це ж дійсно чудо! І ми не будемо більше
свариться! Адже кожен дійсно гарний і необхідний по-
своєму! І є небо і сонце, моря і луки, радість і
умиротворення! Завдяки нам всім мир стає яскравим, цікавим і
різнобарвним!
І взявшись втрьох за руки, вони весело розсміялися! Так
їм стало добре! »
Після цього запропонуйте дитині разом створити
диво. Для цього візьміть один альбомний аркуш, фарби і два
пензлика.Запитайте у дитини: а яким кольором ти хотів би
зараз малювати - жовтим або синім? Після того як він вибере
колір, скажіть:
«Відмінно! Ти вибрав свій колір, і будеш малювати їм. А я
буду малювати тим кольором, який залишився. І разом з тобою
ми створимо диво! Ти пам'ятаєш, як вийшло диво в історії, яку
я тобі розповіла? Так, правильно, там перемішалися між собою
два кольори: жовтий і синій. І вийшов зелений! Так і ми зараз з
тобою спробуємо це зробити!
45. Для цього ти починай малювати своїм кольором з одного
краю аркуша, і тихенько просуватися до середини. А я буду
малювати з іншого краю. А коли ми з тобою зустрінемося - то й
вийде чудо! »
Коли «диво» сталося, і вийшов зелений колір:
- Запитаєте дитину, скільки тепер найбільше квітів на листку
паперу;
- Запитаєте через що сперечалися жовтий і синій колір;
- Чому потім вони вирішили більше не свариться;
- Проговорите ще раз, що знадобилося зробити для одержання
зеленого кольору;
- Запропонуйте поекспериментувати зі змішанням інших фарб;
- Намалюйте загальну картину, на якій би були присутні всі
знайдені вами кольору. Придумайте їй назву. Відзначте, як
дійсно здорово, що наш світ такий різнобарвний, і все в ньому
добре по-своєму. Як важливо жити дружно
