1. ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯКІ ТУРБУЮТЬСЯ ПРО РОЗУМОВЕ
ЗДОРОВЯ ТА ЩАСТЯ СВОЇХ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ
 Дім обдарованої дитини – це тил, у якому її чекає
турбота, захист, підтримка, розуміння.
 Підтримуйте здібності дитини до творчості.
Недавайте негативної оцінки творчим спробам
дитини.
 Будьте терплячими до особливих, інколи безглуздих
ідей, поважайте допитливість, запитання дитини.
Намагайтеся відповісти на всі «дикі» запитання.
 Пам’ятайте, що обдаровані діти все люблять робити
самостійно.
 Допомагайте дитині поважати себе та свої ідеї, але
поряд з думками та ідеями інших.
 Допомагайте дитині в задоволенні основних
людських потреб (почуття безпеки, любов, повага до
себе та інших людей). Якщо все це відсутнє, то
дитина не досягає височини самовизначення.
 Допоможіть дитині стати «розумним
авантюристом», тобто інколи йти на ризик,
користуватися інтуїцією у справі пізнання.
 Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу,
допомагайте усунутись від негативного ставлення
інших дітей, зменшити соціальне тертя.
 Обдарована дитина повинна мати друзів,
компаньйонів.
 Розкажіть обдарованим дітям про прийоми, які
допоможуть їм поводитися в колективі, виходити зі
складного становища.
Підготувала Полонська Ю.Ю., практичний психолог
Решетилівської гімназії ім. І. Л. Олійника

2. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПОВОДЖЕННЯ З
АГРЕСИВНОЮ ДИТИНОЮ
1
2
3
4
5
• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу найменш ефективні способи подолати агресивність.
Лише зрозумівши причини агресивної поведінки та
усунувши їх, ви можете сподіватися, що агресивність
вашої дитини буде подолано.
• Дайте дитині можливість виплеснути свою
агресію, перенісши емоції на інші об'єкти. Дозвольте їй
побити подушку або розірвати "портрет" свого ворога
та побачите, що в реальному житті агресивність у
цей момент зменшеться.
• Дайте дитині особистий приклад ефективної
поведінки. У її присутності не зліться, не відгукуйтеся
негативно про своїх друзів або колег.
• Нехай ваша дитина відчуває, що ви її любите, цінуєте
та приймаєте такою, якою вона є. Не соромтеся
приголобути або пожаліти її. Нехай вона бачить, що
потрібна й важлива для вас.
• Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з
іншими. Слід звертати увагу на недружелюбні погляди
одна на одного або бурмотання від образи собі під ніс.
Звичайно, у всіх батьків бувають моменти, коли
бракує часу або сил контролювати дітей. І тоді
найчастіше вибухають "бурі".

3. КОНСТРУКТИВНІ СПОСОБИ
ПОДОЛАТИ АГРЕСИВНІСТЬ
ДЛЯ ТОГО ЩОБ КЕРУВАТИ АГРЕСИВНОЮ ПОВЕДІНКОЮ,
НЕОБХІДНО НАВЧИТИСЯ КОНСТРУКТИВНИМИ МЕТОДАМИ,
СПОСОБАМИ ПОДОЛАТИ АГРЕСИВНІСТЬ, А САМЕ:
 Виконувати фізичні вправи (гімнастика, аеробіка,
віджимання від підлоги, біг);
 Займатися силовими видами спорту (бокс,
боротьба) або виснажливою фізичною працею;
 Виявляти злість на неживому об’єкті: побити
подушку, диван, боксерську грушу, пошматувати
газету;
 Зробити масаж (увага на потиличній частині
спини), щоб зняти напруження;
 Викричатися, не спрямовуючи свій крик на об’єкт
роздратування (на самоті, в окремому
приміщенні, лісі);
 Поговорити про ситуацію, яка спричинила
роздратування, з близькою для вас людиною;
 Висловити уявному об’єктові роздратування своє
невдоволення;
 Написати листа об’єктові роздратування, але не
надсилати його;

4.  Змінити вид діяльності на той, що допомагає
вам відволікатися від проблем;
 Використати комунікативну техніку «Я повідомлення»: висловлюючи почуття
співрозмовникові щодо ситуації, яка вас дратує,
викликати співчуття й бажання зрозуміти вас і не
зіпсувати стосунки;
 Замінити релаксацією (розслаблення м’язів). Це
метод, за допомогою якого можна частково або
повністю позбутися фізичного або психічного
напруження.
А взагалі, самий поширений спосіб
зняти напругу – це просто помити руки.
Підставте руки під сильний напір
прохолодної води і все як рукою зніме.
І головне: ЛЮБІТЬ своїх дітей!!
Підготувала Полонська Ю.Ю., практичний
психолог Решетилівської гімназії ім. І. Л. Олійника

6. 6
• Не прагніть припинити сварку, звинувативши іншу
дитину в її виникненні й захищаючи свою. Намагайтеся
об'єктивно розібратися в причинах виникнення
непорозоміння.
7
• Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його
виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, які
призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші можливі
способи виходу з конфліктної ситуації.
8
9
• Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її
поведінки. Вона може подумати, що конфлікти
неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.
• Н е завжди варто втручатися в незначні сварки дітей.
Наприклад, коли двоє дітей під час гри щось не поділили й
почали сваритися, краще поспостерігати за цим
конфліктом, але не втручатися в нього, тому що діти самі
зможуть знайти спільну мову та навчитися спілкуватися
один з одним. Якщо ж під час сварок одна дитина завжди
перемагає, а інша виступає "жертвою", варто припинити
таку гру, щоб запобігти формуванню страху в
переможеного.
БАТЬКАМ ПРО ПІДЛІТКА

7. ЗАПОВІДІ БАТЬКАМ:
1.
Не навчайте того, з чим ви не обізнані, не
соромтеся, якщо чогось не знаєте. Пообіцяйте з цим
питанням розібратися й обов’язково це зробіть.
2.
Не сприймайте дитину як свою власність, не
ростіть її для себе. Ваша мета – викохати її для
життя серед людей.
3.
Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона
робить, із кращого, а не з гіршого боку. Залишайте за
нею право на помилки. Тільки припускаючись помилок,
дитина набуває вміння самостійно їх виправляти.
4.
Не ставтеся до дитини зневажливо. Людина з
малечку повинна відчувати свою значущість. Лише тоді
з
неї
виросте
творча,
впевнена
в
своїх
силах,
відповідальна особистість.
5.
Будьте терплячими, ставтеся терпляче до
дитячих проривів: по-перше: розвиток особистості –
випробування не лише для вас, батьків, але й для самої
дитини. Виховуйте її вимогливою любов’ю. По-друге:
ваша
нетерплячість
–
ознака
слабкості,
перший
показник невпевненості у собі.
6.
Будьте
послідовні
запам’ятайте:
успіх
покараннями,
а
виконання
правил,
неквапливістю.
у
у
своїх
вихованні
стабільністю
спокійним
вимогах,
однак
досягається
обов’язкових
тоном
не
для
спілкування,

8. 7.
Потурбуйтеся
проте,
аби
ваша
дитина
накопичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй
відпочивати
наказів.
від
Нехай
ваших
син
або
розпоряджень,
донька
зауважень,
потроху
вчаться
самостійно.
8.
Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, як я
наказав», замініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому
що не зробити цього не можна, це принесе користь».
Дитина має звикнути діяти не за вказівкою (навіть
батьківською),
а
тому,
що
це
доцільно,
розумно,
потрібно для чиєїсь вигоди.
9.
Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те,
чим ви особисто незадоволені, а й про те, що вас у ній
радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською,
з її друзями,однокласниками. Порівнюйте, якою вона
була вчора та якою є сьогодні. Це допоможе швидше
опанувати ази батьківської мудрості.
10.
Пам’ятайте, що для дитини ваше ставлення
до своїх батьків є найкращим прикладом того, як треба
ставитися до вас!
11.
Організовуйте сімейне життя таким чином,
щоб не лише ви мали обов’язки перед дитиною, а й вона
перед
вами.
Дайте
їй
зрозуміти,
потребуєте її посильної допомоги.
ПРИТЧА «Не продаємо…»
що
ви
також

9. Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок,
де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і
сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли
торти і піци… . однак батьки ніяк не могли вирішити, що
купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала,
чим допомогти.
- Розумієте, - почала пояснювати жінка, - у нас маленька
дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.
- Дівчинка, яка мало усміхається, - вів далі чоловік.
- Ми хотіли б купити їй щось, щоб її ощасливило, говорила далі жінка, - навіть коли нас немає поруч. Щось,
що б її розрадило, потішило, коли вона сама.
- Вибачте, - усміхається продавчиня, - ми не
продаємо батьків.
5 шляхів до серця дитини (за Бруно Ферреро)
1.
2.
3.
4.
5.
Дотик.
Час.
Слова-заохочення (схвалення).
Подарунок (спитайте, чого дитина хоче).
Допомога.
Проблеми виховання в сучасній сім’ї:

Неузгодженість
виховних
впливів
між
подружжями;

Брак часу або небажання спілкуватися з
дитиною;

Перекладання обов’язків;

Педагогічна неграмотність (незнання вікових
особливостей);

Матеріальні негаразди;

Негативний вплив ЗМІ;

Втрата духовно-культурних цінностей;

Заохочення і покарання.

10. СПОКІЙНІ БАТЬКИ –
СПОКІЙНІ Й ДІТИ
Багато
дітей
спокійних,
у
підлітковому
лагідних
віці
перетворюються
зі
на
некерованих, грубих.
Які ж причини грубості підлітків?
1.Агресивність фіксується, коли діти за
соціальним і психологічним статусом не
відповідають своєму вікові – ще не засвоїли
правил спілкування та поведінки в суспільстві. Це
часто трапляється в сім’ях, де дитина одна – є
ризик, що вона виросте егоїстом.
2.Спалах
гніву,
відповідь
на
незадоволення
намагання
виникають
дорослих
у
принизити,
образити, підкорити своїй волі.
3.Агресивність може бути рисою характеру,
яку дитина успадкувала. Таким дітям важко в
будь-якому колективі. Грубістю може вважатися
влучний гумор підлітка.

11. РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ
Уникайте конфліктів, щоб не провокувати свою

дитину.

Зважайте на те, що дитина вже виросла і має
право на свою думку, а грубість, можливо, - на
намагання звільнитися від вашої опіки.

Найбільше підлітки не люблять батьківських
повчань – тому ефективнішою буде спокійна, ввічлива
розмова без категоричних оцінок і настанов.

бути
Батьківський авторитет для дитини повинен
непохитним.
Якщо
дорослі
демонструють
нестриманість, істерію, непослідовність – важко чекати
від дитини кращої поведінки.
Підліток хоче відчути себе дорослим, самостійним,
його дорослість виявляється у поведінці всупереч волі
батьків. Коли підліток відчуває, що його думку
поважають,
радяться
з
ним,
підкреслюють
його
значущість у сім’ї та школі, тоді він акцентуватиме увагу
на своїй дорослості інакшим способом, поважатиме
думку близьких.
Підлітку необхідне переконання, що він не байдужий
для дорослих, його розуміють і намагаються допомогти
у складній ситуації.