Сімейне виховання – основа формування прав та обов’язків дитини

2.  Сімейне виховання - це одна з форм виховання
дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії
батьків з повсякденним впливом сімейного
побуту.
 Виховання особистості – це процес
цілеспрямований, багатогранний за завданнями і
змістом, складний щодо формування і розкриття
внутрішнього світу вихованця, різноманітний за
формами, методами і прийомами, безперервний,
тривалий у часі.

3.  Окремо визначеної моделі виховання не існує, бо
кожна людина – це окрема, не схожа на інших,
особистість, яка має свій власний світ, свій
власний шлях розвитку.
 Всебічний розвиток людини – це важкий і
довготривалий процес, результат якого залежить
від багатьох об’єктивних і суб’єктивних чинників.
 На формування особистості найбільший вплив
мають сім’я, в якій живе і виховується дитина,
школа та суспільство.

4. Метою сімейного виховання:
 є формування таких рис і якостей особистості,
які допоможуть гідно подолати життєві труднощі,
пере­шкоди й негаразди. Розвиток інтелекту і
творчих здібностей, пізнава­льних сил і
початкового досвіду трудової діяльності,
морального та естетичного формування,
емоційної культури і фізичного здоров'я дітей —
все це залежить від сім'ї, від батьків і все це є
завданнями сімейного виховання.

5.  Тільки сім'я може закласти той фундамент, на
якому надалі може будуватися весь внутрішній
світ дитини, її відчуття, думки, погляди,
відносини, які спрямовані на розуміння й
освоєння Істини, Добра, Краси.

6.  Сприятливий психологічний клімат є основоюСприятливий психологічний клімат є основою
успішного виховання дітей, їхньої високоїуспішного виховання дітей, їхньої високої
емоційної культури, що в свою чергу,емоційної культури, що в свою чергу,
позитивно позначається на їх соціалізації.позитивно позначається на їх соціалізації.

7.  1. Низька згуртованість і значна розбіжність
членів сім’ї у питаннях виховання.
 2. Незнання батьками психологічних
особливостей своєї дитини.
3. Гіперпротекція (гіперопіка) – надмірне
опікування дитиною, придушення її
самостійності та ініціативи, прийняття за неї
рішень. Внаслідок надмірної опіки дитина не
привчається до самостійності, в неї не
формується почуття відповідальності.

8.  4. Гіпопротекція (гіпоопіка) – дорослі члени сім’ї
недостатньою мірою опікуються дитиною та
контролюють її.
 5. Виховний контроль через викликання почуття
провини. Дитині, яка постійно не слухається,
говорять, що вона “не виправдала надії”,
“доводить батьків до серцевих нападів”, тобто
самостійність дитини сковується постійним
побоюванням стати винною а неблагополуччі
батьків.

9.  Ніколи не займайтеся вихованням у поганому
настрої
 Чітко визначайте, чого саме ви вимагаєте від
дитини
 Надайте дитині самостійності, виховуйте, а не
контролюйте кожен її крок
 Краще не підказуйте головного рішення, а вкажіть
шляхи його й час від часу аналізуйте разом з
дитиною
 Не пропустіть момент першого успіху
 Вчасно зробіть зауваження, відразу оцініть вчинок
і зробіть паузу – дайте усвідомити почуте
 Виховання не може бути поетапним
 Вихователь повинен бути суворим, але добрим

10.  Якщо дитину постійно критикують, вона
вчиться ненавидіти
 Якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться
агресивності
 Якщо дитину висміюють, вона стає замкненою
 Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться
жити з почуттям провини
 Якщо дитину хвалять, вона вчиться бути
вдячною
 Якщо дитину підтримують, вона вчиться
цінувати себе
 Якщо дитина живе в розумінні й
доброзичливості, вона вчиться знаходити
любов у цьому світі

11. Дивіться на світДивіться на світ
щасливими очимащасливими очима
Дякую за увагу!Дякую за увагу!