98

1. 1
Судилківська сільська рада (об’єднана)
Шепетівський район
Шляхи формування ключових компетентностей
на уроках історії в 5 класі за новою програмою
Судилків –2019

2. 2
«Шляхи формування ключових компетентностейна уроках історії в 5 класі
за новоюпрограмою»
2019 р
Кількість сторінок 207
Рекомендовано радою методичного активу методичного центру
Судилківської сільської ради
Затверджено радою методичного активу методичного центру Судилківської
сільської ради протокол № _3___ (від__2.02.2019 р._____)
У посібнику репрезентовано всі уроки історії України для 5 класу.
Теоретичнийматеріал та практичні завдання спрямованніна розвитокв учнів
інтересу до предмета та формування низки ключових компетентностей та
предметних компетентностей.
Рекомендується вчителям історії з метою впровадження в освітньо –
виховний процес передового педагогічного досвіду.

3. 3
Передмова
У методичному посібнику висвітлені питання формування ключових
компетентностей на уроках історії з власного досвіду викладання.
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту»,
Державних стандартів, оновленої програми укладеної відповідно до наказів
Міністерства освіти і науки України № 52 від 13 січня 2017 р. і № 201 від 10
лютого 2017 р. – на виконання Концепції реалізації державної політики у
сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на
період до 2029 р. та з метою модернізації навчальних програм для 5–9 класів
на основі компетентнісного підходу.
Метою освіти ХХІ ст. є виховання відповідальної особистості, яка
здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати
різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і уміння для
творчого розв’язання проблем, тобто підвищення життєвих компетенцій
учнів. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих
завдяки навчанню, пов’язана із загальною здатністю людини оперувати у
певній ситуації набутими знаннями та практичним досвідом і є показником
успішності школярів.

4. 4
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………..3
1.Компетентнісний підхід до навчання на уроках історії…………………8-14
2. Особливості організації навчальної діяльності з історії у 5 класі сучасної
загальноосвітньої школи…………………………………………………….14-17
3.Методичнi розробки урокiв історії для 5 класу за новою
програмою……………………………………………………………………….15
Урок 1. Вступ. Що таке історія …………………………………………..19-24
Тема 1. Відлік часу в історії………………………………………………….25
Урок 2. Календарний та історичнийчас……………………………………26-33
Урок 3. Культурні епохи європейськоїісторії та Україна………………...33-39
Урок 4. Практична робота№ 1.Відлік часу в історії………………………40-43
Урок 5. Урок контролюі корекції навчальних досягнень учнів із теми «Відлік
часу в історії»…………………………………………………………………43-50
Тема 2. Де відбуваєтьсяісторія……………………………………………….51
Урок 6. Географічний та історичний простір……………………………...52-57
Урок 7. Українська держава в різні часи свого існування на історичних
картах…………………………………………………………………………57-61
Урок 8.Походження назв народів і географічних об’єктів. Історико-
географічні регіони України………………………………………………...61-65
Урок 9.Практична робота № 2.Територіальне розташування та історичне
походження рідного міста (села)……………………………………………66-69
Урок 10.Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми «Де
відбувається історія»…………………………………………………………69-72
Тема 3. Джерела до вивченняісторії…………………………………………73
Урок 11. Історичні джерела та їхні різновиди. ……………………………74-81
Урок 12. Роботаз історичними джерелами………………………………...81-85
Урок 13. Де зберігаються історичні пам’ятки……………………………85-91
Урок 14. Практична робота № 3. Про що можна дізнатися із сімейного
фотоальбому………………………………………………………………….91-98

5. 5
Урок 15.Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми
«Джерела до вивчення історії»……………………………………………...95-98
Тема 4. Історія України в пам’ятках……………………………………….99
Урок 16. Пам’ятки і пам’ятники історії…………………………………100-103
Урок17.Джерела, які зберігають пам’ять про історію княжої Русі -
України……………………………………………………………………..104-109
Урок 18. Кримськеханство………………………………………………109-116
Урок 19. Козацька Україна………………………………………………117-123
Урок 20. Українські землі під владою двох імперій. Українське національне
відродження………………………………………………………………123-127
Урок 21. Українська революція і боротьба за збереження державності
(1917-1921 рр.)……………………………………………………………127-133
Урок 22. Голодомор 1932-1933 рр………………………………………133-137
Урок 23.Україна в роки Другої світової війни…………………………137-143
Урок 24. Проголошення незалежності України………………………..143-147
Урок 25.Революція Гідності 2013-2014 рр. Агресія Росії проти
України……………………………………………………………………147-154
Урок 26.Практична робота№ 4.Розповідь про пам’яткуісторії або пам’ятник,
установлений у рідному краї (на вибір)…………………………………154-160
Урок 27.Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми
«Історія України в пам’ятках»……………………………………………160-162
Тема. Дослідники історії……………………………………………………...163
Урок 28. Головні цілі пізнання минулого. Фах історика. Що таке історичний
факт, історична особа, історичне дослідження…………………………164-170
Урок 29. Історія, історики, письменники та поети……………………. 170-176
Урок 30. Практична робота № 5. Повідомлення з історії родини, презентація
родового дерева……………………………………………………………176-180
Урок 31. Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми
«Дослідникиісторії»………………………………………………………180-181
Тема 6. Усе має минуле……………………………………………………….182

6. 6
Урок 32. Праця і господарство:колись і сьогодні………………………183-186
Урок 33.Місто та село. Заняття та умови життя населення в українських
містах і селах у минулому і тепер………………………………………..187-194
Урок34.Наука та освіта. Школи й університети на українських
теренах……………………………………………………………………194-200
Урок 35. Підсумкове узагальнення до курсу «Всту до історії»………200-205
4.Висновки……………………………………………………………………206
Списоквикористаних джерел……………………………………………….. 207

7. 7
Вступ
Реалізація завдань освіти початку XXI століття вимагає нових підходів,
що базуються на зверненні до особистості учня з її потребами та інтересами,
в основу яких покладено сприйняття навчального процесу як вільного
зростання та розвитку цієї особистості. Відповідно основним завданням
вчителя є сприяння активізації пізнавальної діяльності учнів, створення умов
для їх самоактуалізації, самореалізації, самонавчання, самовиховання,
саморозвитку, формування ключових компетентностей, на що націлюють
освітян основні нормативні документи, зокрема Національна доктрина
розвитку освіти, у яких зазначається, що в сучасному світі затребувана
соціально активна особистість: творча, толерантна, здатна до самостійного
життєвого самовизначення й самотворення, компетентна в багатьох сферах
власної життєдіяльності.
Великий потенціал у цьому має застосування сучасних інноваційних
технологій, які передбачають співробітництво викладача й учнів і спрямовані
на формування в особистості спроможності сприймати та адекватно
відповідати на індивідуальні та соціальні виклики в умовах глобальної
трансформації суспільства, самостійно визначати та вирішувати проблеми в
певних сферах діяльності.
Отже, актуальність представленого досвіду зумовлена тим, що
використання інноваційних технологій, зокрема інтерактивного навчання,
створення проблемних ситуацій та завдань, ігрових елементів при вивченні
історії сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, які
засвідчують належний рівень його життєтворчості.
1.Компетентнісний підхід до навчання на уроках

8. 8
В період докорінного оновлення системи освіти в Україні,
запровадження Концепції Нової Української школи, в умовах сучасного
інформаційного суспільства, яке вимагає дедалі більшого обсягу інформації,
першочерговим завданням загальноосвітньої школи є підготовка учнів до
адаптації у соціальному середовищі та самореалізації їх як особистостей.
Технології завтрашнього дня потребують не мільйонів поверхово навчених
людей, готових працювати в унісон на монотоннихроботах, котрі виконують
накази, не кліпнувши оком, але людей, які можуть приймати критичні
рішення, здатні успішно працювати і жити в умовах мінливого світу, які
можуть знаходити свій шлях у новому оточенні. Тому школа повинна не
лише дати учням певні знання, навички та вміння, а в першу чергу навчити
його долати стереотипи, виявляти передбачливість, гнучкість мислення,
самостійність, тобто бути компетентним у різних життєвих ситуаціях, мати
відповідний потенціал для вирішення різноманітних життєвих проблем.
Компетентнісний підхід вважається ключовою інноваційною ідеєю
сучасної освіти. Компетентність - синонім понять «поінформованіст»,
«обізнаність», «досвідченість». В українській педагогіці спробанаблизитися
до адекватного розуміння понять «компетенція» та «компетентність» триває
вже більше 10 років.
Компетенцію було визначено як загальну здатність, що базується на
знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню. Отже, поняття
компетентності не зводиться тільки до знань і навичок, а належить до сфери
складних вмінь і якостей особистості, здатності успішно задовольняти
індивідуальні та соціальні потреби, діяти та виконувати поставлені завдання.
С. Бондар наголошує, що «... компетентність - це здатність особистості
діяти». Але жодна людина не діятиме, якщо вона особисто не зацікавлена в
цьому; компетентність може проявлятися лише в органічній єдності з
цінностями людини, в умовах глибокої особистісної зацікавленості в даному
виді діяльності.

9. 9
Розробкою компетентнішого підходу до навчання займають сьогодні
численні інституції Заходу та нашої держави.
Компетентнісний підхід до навчання - це спрямованість процесу
навчання на формування в учнів ключових компетентностей як важливого
результату навчання.
У сучасній науково-методичній літературі, вчені виділяють ключові,
загально предметні та предметні компетенції.
Ключові компетенції є важливими для багатьох сфер життєдіяльності
особистості на теренах добре функціонуючого суспільства. Вибір і
визначення ключових компетентностей залежить у першу чергу від
суспільних цінностей. Згідно з «Концепцією загальної середньої освіти», до
ключових компетентностей слід відносити загальнонаукові,
загальнокультурні, інформаційні, комунікативні, соціальні, життєві й
комп'ютерні. С. Шишов пропонує сукупність ключових компетентностей, як
перелік певних дій чи вмінь:
Вивчати:
• уміти вирішувати проблеми;
• уміти використовувати власний досвід;
• самостійно займатися власною освітою.
Шукати:
• добувати інформацію;
• уміти працювати з документами та класифікувати їх;
• консультуватися в експерта;
• працювати з різними базами даних.
Думати:
• критично мислити;
• мати власну позицію та формувати власну думку;
• оцінювати соціальні звички, пов'язані зі здоров'ям, споживанням,
• оточуючим середовищем;
• уміти оцінювати твори літератури та мистецтва.

10. 10
Співпрацювати:
• уміти співпрацювати в групі;
• приймати рішення;
• уміти домовлятися;
• улагоджувати суперечки та конфлікти.
Братися за діло та адаптуватися:
• нести відповідальність;
• уміти організовувати свою роботу;
• уміти знаходити нові рішення;
• доводити гнучкість реагування на зміни в житті;
• бути стійким перед труднощами.
Формування компетентностей учнів зумовлене реалізацією не тільки
відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та
технологій навчання. Перелік цих методів є досить широким, їх можливості -
різноплановими, тому доцільно окреслити провідні стратегічні напрями,
визначивши, що єдиного рецепту на всі випадки життя, звісно, не існує.
Для вчителя історії , як і для будь – якого вчителя предметника , важливо
виділити і формувати предметні компетенції.
О.Пометун та Т.Фрейман перелічили такі предметні компетентності з
історії: хронологічну, просторову, інформаційну, мовленнєву, логічну,
аксіологічну.
Формування життєвих компетентностей повинно стати стратегічною
метою для вчителя. Водночас досягнення стратегічної мети неможливо без
здійснення проміжних цілей, якими є предметні компетентності. Вчитель,
готуючись до кожного уроку, повинен ставити завдання формувати
предметні компетенції як засіб розвитку ключових.
Безпосередньо учителі історії повинні зосередити свою увагу на
забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до
українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і
збагаченнюукраїнських культурно-історичнихтрадицій, сприяє формуванню

11. 11
громадянської компетентності, вихованню культури міжетнічних і
міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового
пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості. Важливіcть вивчення
іcторії в школі на cучаcному етапі полягає не cтільки у знаннях, закладених
учителем, cкільки у заcобахcамоcтійного отримання учнем іcторичних знань.
Одне з першочергових завдань предмета– допомогти молоді побачити
образи сучасності у світлі минулого, дати можливість зрозуміти суперечливі
питання власного суспільства,сприяти вихованню толерантності – не тільки
професійний, але й етичний і моральний обов’язок учителів історії.
Але сучасне життя вимагає зовсім інших підходів. На перше місце
висувається інша мета: навчити учнів самостійно здобувати і відтворювати
інформацію, розуміючи, що таке ж право на існування мають і інші
інтерпретації.
Компетенція, у перекладі з латинської мови, означає коло питань, у
яких людина добре обізнана. Компетентний – той, хто володіє відповідними
знаннями і здібностями, що дозволяють робити ґрунтовні висновки з
окресленої проблеми.
Компетентність – сукупність особистих якостей учня (ціннісно-
змістових орієнтацій, знань, умінь, навичок, здібностей), зумовлених
досвідом діяльності в певній соціально та особисто значимій галузі.
Сутність компетентнісного підходу полягає в спрямуванні навчального
процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних
здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Який ґрунтується
на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, та є показником
успішності .
Предметно - історичні компетенції пов’язані зі здатністю відтворювати
різні аспекти історичної дійсності, які є об’єктом вивчення даного предмета.
Щодо історії як навчального предмета, то такою комплексною здатністю
ідеально відтворювати минулу й сучасну соціальну дійсність є історична
свідомість. У сучасній методичній літературі висвітлено групи історичних

12. 12
компетенцій, пов’язаних з усвідомленням учнями часу, простору, дійсності,
історичності, ідентичності та ціннісні.
З роками навчання учнівські компетенції, які повинні бути сформовані
в процесі шкільної історичної освіти, поступово ускладнюються. Результатом
навчальної діяльності учнів з історії, на думку О. Пометун та Г. Фреймана,
повинні стати такі компетенції:
• хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі;
• просторова – орієнтування учнів в історичному просторі;
• інформаційна – вміння учнів працювати з джерелами історичної інформації;
• мовленнєва – будувати усні та письмові висловлювання щодо історичних
подій і явищ;
•логічна – аналізувати, пояснювати історичні факти, формулювати
теоретичні поняття, положення, концепції;
• аксіологічна – формулювати версії й оцінки історичного руху та розвитку.
Набуття цих компетенцій учнями можливе за умови цілеспрямованої
роботи під час навчального процесу з предмету за конкретними напрямами.
Так, формування хронологічної компетентності учнів забезпечать розгляд
суспільних явищ в розвитку та в конкретних історичних умовах певного
часу; зіставлення історичних подій, явищ із періодами (епохами), а також
орієнтація на використання наукової періодизації історії як способу пізнання
історичного процесу.
Формування просторової компетентності повинне здійснюватися на
основі співвідношення розвитку історичних явищ і процесів із географічним
положенням країн та природними умовами; використання карти під час
визначення причин та наслідків історичних подій, процесів; характеристика
регіональних особливостей та геополітичних чинників розвитку країн на
основі аналізу карти і факторів довкілля.
Інформаційна компетентність учня формуватиметься за таких умов:
критичного аналізу й оцінки історичних джерел, виявлення тенденційної
інформації та пояснення необ’єктивності; самостійної інтерпретації

13. 13
школярами змісту історичних джерел та відображених історичних фактів,
подій, явищ; оцінювання, порівняння, пояснення учнями фактів і явищ
дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел.
Задля формування мовленнєвої компетентності на уроках історії учні
повинні – розповідати про історичні події та явища й описувати їх, давати
усний відгук на відповідь однокласника, оцінювати власну відповідь, брати
участь у дискусії, аргументувати власну позицію; письмово – писати
оповідання (есе, аналітичні доповіді, реферати, рецензії) про події та
історичні постаті, складати різні типи планів, формулювати доречні питання
до історичних текстів; усно та письмово – надавати історичну
характеристику (подіям, явищам, видатним діячам), складати таблиці та
схеми, будувати на цій основі відповідь.
Формування логічної компетентності учня відбувається під час
аналізу, синтезу й узагальнення школярем історичної інформації;
використання на уроці наукової термінології; всебічній характеристиці
учнями історичних постатей, розкритті внутрішніх мотивів дій, створення
політичних та історичних портретів; самостійного визначення учнями
сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення
нескладних досліджень, проектної роботи.
Задля формування аксіологічної компетентності учні повинні
порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти й
діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, власну систему цінностей із
позиції загальнолюдських та національних цінностей; виявляти суперечності
в позиціях, інтересах, потребах соціальних груп і окремих осіб та роль в
історичному процесі, тенденції й напрями історичного розвитку; оцінювати
різні версії й думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела
можуть бути необ’єктивними.
Отже, з’ясувавши сутність та окресливши основні особливості
формування предметно-історичних компетенцій учнів як результату їхньої
навчальної діяльності, варто зазначити, що ефективна реалізація

14. 14
компетентнісного підходу в шкільній освіті України потребує чіткого
визначення переліку компетентностей у межах освітніх галузей і предметів, а
також відповідно організованого процесунавчання (форм, методів, прийомів,
засобів, системи оцінювання).
2. Особливості організації навчальної діяльності з історії у 5 класі
сучасної загальноосвітньої школи
Сьогодні вся система освіти підпорядкована вирішенню
найактуальнішої проблеми – підготовки самостійної, ініціативної, мислячої
людини, здатної взаємодіяти з іншими у ситуації, що швидко змінюється,
реалізувати себе у полікультурному середовищі, шанувати загальнолюдські
цінності й розуміти виклики часу. Одне із завдань сучасної історичної освіти
– набуття учнями ключових та предметних компетентностей. Тому головна
мета нашої роботи – пошук сучасних активних та інтерактивних форм для
пояснення історичного процесу, підвищення пізнавальної активності учнів,
визначення ефективних шляхів організації розвитку предметних та
ключових компетентностей.
Курс історії в 5 класі має пропедевтичний (вступний) характер.
Спочатку для учнів може видатися проблемним запам’ятати нагромадження
термінології, нових понять та фактів, засвоїтихронометрію історичнихподій.
З цією метою в посібнику підібрано цікавий матеріал, який сприятиме
підтриманню пізнавальної активності учнів в ході уроків, сприятиме
формуванню стійкого інтересу до предмету.
Матеріали даного посібника розташовані відповідно до тем програми
предмету «Вступ до історії».
Вступ. Що таке історія
Тема 1. Відлік часу в історії
Тема 2. Де відбувається історія
Тема 3. Джерела до вивчення історії
Тема 4. Історія України в пам’ятках
Тема 5. Дослідники історії

15. 15
Тема 6. Усе має минуле
Посібник пропонує детальні конспекти уроків відповідно до вимог
чинної програми для 5-го класу з повним навчально-методичним
забезпеченням..
Завдання вчителя полягає не тільки в тому щоб навчити, а і щоб
прищепити учням стійкий інтерес до отримання інформації, бажання
володіти нею, аналізувати і оперувати самостійно.
Виходячиз вищевказаного, історія як наука, розглядається не тільки як
навчальних предмет, в ході вивчення якого діти отримують знання про
історичні факти минулого, вона стає на нову сходинку. Тобто
трансформується в навчальний предмет, що займає одну з передових позицій
в системі наук і має важливе значення для формування активної життєвої та
громадської позиції сучасного громадянина. Формування в учнів
правильного уявлення про історичні події та явища, прищеплення інтересу до
минулого свого народу забезпечує свідоме ставлення до свого майбутнього.
З цією метою до конспектів уроків пропонуються презентації з
цікавими завданнями, що стимулюватимуть пізнавальний інтерес учнів,
спонукатимуть їх до пошуку. До окремих уроків підібрано дидактичні та
роздаткові матеріали, демонстраційну наочність.
Конспектами передбачено проведення різних форм організації роботи,
щоб пробуджувати учнівський інтерес, методи та прийомі сучасності
чергуються з традиційними, що забезпечує якісне викладання предмета.
Матеріали підібрані таким чином, щоб забезпечити належне засвоєння
термінології та хронометрії, оволодіти знаннями з даного предмета та
навчити учнів не тільки сприймати отриману інформацію і відтворювати її, а
й підводити їх до аналізу подій та явищ, вчити встановлювати зв’язки між
причинами і наслідками подій.
Однією з умов формування ключових компетенцій в учнів є
впровадження сучасних педагогічних технологій, у тому числі
інтерактивних. Інтерактивні технології мають ряд особливостей, що

16. 16
дозволяють з достатньою ефективністю використовувати їх в процесі
навчання: організовують процес придбання нового досвіду та обмін наявним
досвідом, дозволяють максимально використовувати особистісний досвід
кожного учасника, використовують соціальне моделювання, ґрунтуються на
атмосфері співпраці, поваги думки кожного, вільного вибору особистих
рішень.
Вважаю, що широкі можливості в процесі формування ключових
компетентностей отримують учасники освітнього процесу під час
застосування ІКТ. Значна увагу приділяю створенню презентацій, що
підтримує інтерес учнів до навчання, сприяє ефективному управлінню уваги
на уроках, підвищує мотивацію за рахунок збереження потреби в здобутті
нових знань.
Контроль навчальних досягнень учнів з історії намагаємося також
здійснювати в умовах компетентнісно орієнтованого навчання. Більшість
завдань поточного, тематичного контролю передбачають перевірку
компетентностей :
- хронологічних (розташувати події в послідовності) ;
- просторових (скористувавшись картою чи атласом дати відповіді на
запитання);
- інформаційних (дати відповіді на запитання джерела, доповнити
текст, користуючись історичним джерелом);
-логічних (дати аргументовану відповідь на питання, знайти
співвідношення між подіями і історичними подіями, скласти схему, логічний
ланцюжок);
-аксіологічних (висловити власне ставлення до події, особи, ситуації,
довести або спростувати думку, порівняти, характеризувати і оцінювати
досягнення, осіб, події, факти ).
Таким чином, результати моєї педагогічної діяльності дозволяють
зробити висновок, що застосування інноваційних педагогічних технологій,

17. 17
прийомів та методів допомагає формувати необхідні компетентності учнів, а
також сприяють їх подальшій успішної адаптації та соціалізації.

18. 18

19. 19
Урок 1
Тема: Вступ. Що таке історія
Мета:навчити учнів правильно застосовуватипоняття «історія», «історики»;
працювати з підручником, його методичним апаратом, вільно орієнтуватися
у структурних елементах підручника; виховувати почуття гордості за
історичне минуле українського народу, відчуття належності до процесу
історичного розвитку України, бажання вивчати предмет історії
Тип уроку: сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу.
Обладнання: підручник, роздавальний матеріал, ілюстрація.
Хід уроку
I.Організаційний етап
Познайомитися з учнями, створити сприятливу психологічну атмосферу.
II.Мотивація навчальної діяльності
Поетична хвилинка
Прослухайте уривок із вірша Володимира Сосюри.
Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,

20. 20
і мову її солов’їну
Вступне слово вчителя.
Любі друзі! Вітаю вас із переходом до середньої школи, тепер ви уже
п’ятикласники! Цього року на вас чекає зустріч із багатьма новими
предметами.
Сьогодні на уроці ми познайомимося з одним із них. Гадаю, що,
навчаючись у молодшій школі, ви із захопленням слухали оповіді своїх
старших товаришів про скарби і старовинні рукописи, про київських і
галицьких князів, про українськихсередньовічних лицарів — козаків, про те,
який тривалий шлях здолала Україна до здобуття державної незалежності.
Вчитель.У цьому ребусі зашифровано назву навчального предмета і
науки водночас, подорож до світу якої ви розпочинаєте на сьогоднішньому
уроці. Розшифруйте його, і ви дізнаєтеся, про яку науку йтиметься на уроці
У цьому ребусі зашифровано назву навчального предмета і науки водночас,
подорож до світу якої ви розпочинаєте на сьогоднішньому уроці.
Розшифруйте його, і ви дізнаєтеся, про яку науку йтиметься на уроці
І 100
Отже, сьогодні ми розпочнемо знайомство з дуже цікавим предметом,
який будемо вивчати протягом наступних семи років, — з історією.На цьому
уроці ми дізнаємося, що означає слово «історія», що вивчає ця сповнена
таємниць і нова для вас наука. А також познайомимося з нашим незамінним
помічником, який допоможе пізнати всі таємниці історії, — із підручником.
Отож, вирушаймо в подорож до країни Історія.
ІII. Вивчення нового матеріалу

21. 21
Розповідь учителя.Слово«історія» прийшло до нас із грецької мови й
означає оповідь про минулі події. Історія — це наука, яка вивчає діяльність
людини, розвитококремихдержав і народів. Тобто історія розповідає про всі
події, що відбувалися в житті людей від найдавніших часів до сьогодення.
Історія — це пам’ять людства. Ми згадуємо минуле для того, щоб не
заблукати на життєвих шляхах, не забути, хто ми і звідки. Майбутня доля
України залежить від вас, тому потрібно знати історію своєї держави, свого
народу.
Історія — надзвичайно цікава та різноманітна наука. Адже, окрім
названого, історики вивчають історію житла та меблів, одягу та зачісок;
досліджують, скільки разів на день і чим саме харчувалися люди в різні часи;
якими іграшками гралися діти тисячу років тому.
Словник
Історія — це наука про минуле людства.
Розповідь учителя. Якми дізнамося про минуле.Здавна люди переповідали
історію життя. Згодом історії з минулого почали записувати. Поступово
знання про минулі часи накопичувалися, оскільки до раніших розповідей
додавалися оповіді про пізніші події. Так утворювався ланцюг знань про
минулі часи. Однак цей ланцюг іноді уривався, бо часто зникали безслідно і
згадки про минуле, і давні записи.
Багато пам’яток минулого заховані під товщами ґрунту, в густих
джунглях. Недарма колись давно стародавні греки розуміли історію як
розслідування, пізнавання. З пригодницьких книжок і фільмів ми знаємо, що
розслідуванням займаються слідчі. За знайденими речами вони
встановлюють, які події відбувалися. Так само й історики теж шукають
стародавні речі, писемні згадки, за допомогою яких установлюють події, що
колись трапилися.
Вчитель. Давайте поміркуймо!
Як називають дослідників минулого?

22. 22
У кожного з нас є своя історія. Є історія наших родин, наших рідних. Є
історія в кожного міста й села. Є історія народів і країн. Історія кожної
людини, кожної родини — це частина історії країни. Історія нашої України є
невід’ємною складовою всесвітньої історії, адже це — частина спільної
історії народів нашої планети.
Історія людства дуже різноманітна. Часто-густо навіть одну й ту саму
подію описують по-різному. Це пов’язано з тим, що історію пишуть люди,
які мають власні переконання й уявлення про те, що таке добре і погано; що
важливо, а що — ні.
Робота з підучником ст.7
Свідчення 1.
З універсалу коронного гетьмана Й. Потоцького (серпень 1742 р.)
Мій обов’язок — довести до відома вельможних їх милості панів... про
селянина Довбуша, який відомий в цілім Покутськім і Підгірськім краю
своєю злістю і зухвалістю, що він вже три роки нападає з ватагою зібраних
опришків на містечка і села: грабує, вбиває і нищить
Свідчення 2.
Із сучасного інтернет-ресурсу
Перші відомості про героїчну боротьбу Олекси Довбуша проти
гнобителів містяться в документах, датованих 1738 роком. Опришки діяли на
території Прикарпаття, Закарпаття та Буковини. Вони здійснювали набіги на
панські маєтки, садиби лихварів, торговців, заможних селян. Захоплене
майно віддавали бідним селянам, серед яких вони мали велику підтримку
1. Про кого розповідається в уривках?
2. Чим різняться судження авторів уривків про Олексу Довбуша?
3. Подумайте, чому ставлення авторів документів до Олекси Довбуша є
різним
Усе, що колись дійсно відбувалося, — це історичні факти. Дата вашого
народження — це теж історичний факт, який належить до минулого.

23. 23
Дата народження — це початок вашої історії. День, місяць і рік
народження — це час, а місце вашого народження — це простір.
Історія людства подібна до життя людини. Вона складається з
історичних подій, які колись відбулися. Вони так вплинули на життя
суспільства, що люди прагнули їх запам’ятати й розповісти про них
нащадкам.
Певні події, особливості життя людей час від часу повторюються,
мають спільні ознаки (наприклад, культура, повстання, релігія). Їх називають
історичними явищами. Уся історія людства складається з ланцюга
історичних подій і явищ, що є історичним процесом.
Родинна реліквія — це будь-яка річ, що має особливе значення для
членів сім’ї, що передається в родині від покоління до покоління.
Історики досліджують минуле й дізнаються про історичні події та факти.
Про історію родини можуть розповісти світлини, документи, речі,
родинні реліквії.
Уявіть, що ви досліджуєте історію родини за поданими тут
зображеннями.
Що ви можете розповісти про історію цієї родини?
Запитайте у своїх рідних, які сімейні реліквії зберігаються у вашій
родині.
IV.Закріплення вивченого матеріалу
Завдання
Розташуйте записані на дошці букви у правильній послідовності і поясніть
зміст утвореного поняття.
ЯІРОТСІ
Відповідь: історія
Завдання на формування логічної компетентності
Як оповідь Як досвід Як жива пам'ять
про життя людей
Як наука

24. 24
V. Підсумки уроку.
VІ. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника.
2. Творче завдання. Складіть синквейн із словом «історія»

25. 25

26. 26
Урок 2
Тема: Календарний та історичний час
Мета:сформуватипочаткові знання про історичний час, історичний простір
та одиниці його вимірювання; знайомити учнів у загальному вигляді з
поняттями хронологія, дата, лінія часу, легенда карти; розвивати
хронологічні просторові вміння; формувати історичну свідомість;
прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше
дізнатися про нього
Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.
Обладнання: кросворд, презентація, ілюстрації до теми.
Поняття: «хронологія», «дата», «лінія часу», «легенда карти»
Хід уроку:
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знань учнів
Розвязуваня кросворду
Розв’язування кросворду
1 І
2 С
3 Т
4 О
5 Р
6 І
7 Я

27. 27
1. Що в перекладі означає слово «історія»?
2. Писемні джерела, які описували події рік за роком.
3. Складовою якої історії є історія України?
4. Із якої мови дійшло до нас слово «Історія»?
5. Назва нашої держави.
6. Ще один варіант перекладу українською мовою слова «історія».
7. Історія – вчителька …
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Відгадайте загадки
– Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати, коли
роботу починати. (Годинник)
– Не старіє, не вмирає, а все нищить, забирає. (Час)
Як ви вже зрозуміли сьогодніми на уроці проаналізуємо як пов’язані історія
і час.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Повідомлення теми та мети уроку
План уроку:
1.Чому історію називають наукою у часі.
2. Як люди вимірювали час.
3. Що таке календарі і які вони бувають.
Вчитель. Вивчаючи минуле історики раз по раз змушені відповідати на
запитання: коли сталася та чи та подія? Визначити точний час певної події,
тобто її дату, допомагає хронологія - наука, що вивчає способи обчислення
часу. Багато наукових понять у нашій мові мають іншомовне походження.
Знаючи деякі грецькі слова, можна легко пояснити чимало понять,
наприклад: «хроно» з грецької — це час; «логос» — наука, або слово; «гео»
— земля; «графо» — пишу.
Кожна з історичних подій має свою дату – рік, місяць, число. Щоб
краще розуміти минуле люди запам’ятовували або записували події в

28. 28
хронологічній послідовності — послідовність подій за роком. Наприклад,
коли розпочалася якась подія і коли вона закінчилася, що відбувалося
напередодні цієї події і що по завершенню.
Формування практичних навичок
Вчитель. Укладіть список справ, які ви сьогодні виконали протягом
дня, нумеруючи їх порядковими номерами. таким чином у вас вийде
хронологічна послідовність подій.
Хронологія дозволяє встановити точний час подій відповідно до
сучасних уявлень про вимірювання часу.
Дата вашого народження — це історичний факт, який належить до
минулого. Будь-який історичний факт відбувся в певному місці або у
просторі. Дата нашого народження — це початок вашої історії. День, місяць і
рік нашого народження — це час, а місце вашого народження — це простір.
Історія містить розповіді істориків про дії людей, як вони жили і діяли в
певному часі й просторі.
Історичний час рухається лише вперед, від минуло до майбутнього.
Його не можна повернути назад. Французький історик Марк Блок писав , що
історія є «наукою про людей у часі»
– Як ви розумієте цей вислів?
Вчитель знайомить учнів із історією розвитку виміру часу, як у побуті
так і в історичній науці
– Якими одиниці ми вимірюємо час? (година, день, ніч, тиждень,
місяць, рік)
– Як ви гадаєте, як у давнину люди вимірювали час? По чому вони
орієнтувалися? ( по сонячному світлові)
Час в давнину вимірювався не так, як тепер. Найдавнішими
одиницями виміру часу є доба (день і ніч разом), тиждень, місяць, рік. Люди
почали їх застосовувати, спостерігаючи за явищами природи, рухом Сонця,
Місяця, зірок.
Робота з стрічкою часу.

29. 29
Вчитель.Час від першого року до теперішніх днів називають нашою
ерою. Наша ера бере свій початок від дати народження Ісуса Христа. Отже,
зараз 2019 рік від Різдва Христового, 2019 років нашої ери. Час до
народження Ісуса Христа – це період до нашої ери. Кожні сто років
називають століттям, або віком. Тисячароків - це тисячоліття. Для написання
великих історичних дат використовують скорочення: мільйон (млн),
тисячоліття (тис.), століття (ст.), рік (р.)
Формування хронологічної компетентності.
1. Щоб уявити плин часу, намалюймо пряму лінію. На ній
позначатимемо один за одним різні роки.
2. Праворуч розташуємо рік, у якому ми живемо, ліворуч - попередні
роки або століття. Позначте на ній рік свого народження.
3. Позначте рік, коли ви пішли до 1 класу, до 5 класу.
4. Підрахуйте, скільки років пройшло від вашого народження до
початку навчання у школі, до переходу до 5 класу?
Вчитель. Століття в історії позначаються римськими цифрами: I, II,
III, IV, V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX,
XX, XXI. Вчитель нагадує учням принцип утворення римських цифр.
Таблиця 1. Рік – століття – тисячоліття
Співвідношення між одиницями часу
Роки Століття арабськими
цифрами
Століття римськими
цифрами
Тисячоліття
1–100 1 І І
101–200 2 ІІ І
201–300 3 III I

30. 30
301–400 4 IV I
401–500 5 V I
501–600 6 VI I
601–700 7 VII I
701–800 8 VIII I
801–900 9 IX I
901–1000 10 X I
1001–1100 11 XI II
1101–1200 12 XII II
1201–1300 13 XIII II
1301–1400 14 XIV II
1401–1500 15 XV II
1501–1600 16 XVI II
1601–1700 17 XVII II
1701–1800 18 XVIII II
1801–1900 19 XIX II
1901–2000 20 XX II
2001–2100 21 XIX III
Використовуючи наведену таблицю 1, учитель пояснює, як
визначаються століття за роками. Якщо в чотирицифровому числі після
перших двох цифр стоять два нулі, то перші дві цифри відповідають
століттю: 1200 рік — XII століття, 1300 рік — XIII століття. Але якщо замість
нулів буде будь-яка інша цифра, то це дата наступного століття. Наприклад,
1201 рік — XIII століття, 1340 рік — XIV століття. Так само визначається
століття за датою з трьох цифр: 800 рік — VIII століття, а 801 рік — XIX
століття
Хронологічне лото (учні дістають заздалегіть заготовлені папірці з датами
та називають століття до якого відносять дату яку дістали)
IX ст. X ст. XI ст. XV ст. XX ст.XXI ст
801— 900 pp. 901 — 1000 pp. 1001 — 1100 pp. 1401 — 1500 pp. 1901
— 2000 pp. 2001— 2100 pp.

31. 31
Вчитель. Якчасто ви користуєтеся календарем? Як це впливає на ваше
життя?
Сьогодні найбільш зручно розумітися у часі за допомогою календаря.
Календарі бувають різні, як паперові так і електронні. Здається, вони
супроводжують нас всюди, адже є і у наших модних гаджетах і прикрашають
стіни будинків наших бабусь.
В історії людства відомі різні календарі. Їх створювали різні народи.Та
як же з’явився календар та як вплинув на розвитокісторії, як науки про час –
давайте розглянемо це питання. Річ у тім, що в різні часи люди рахували час
по-різному, навіть точки відліку часу обирали різні. І сьогодні існують
розбіжності у визначенні часу в деяких регіонах світу. Наприклад, на землях
сучасної України до прийняття християнства рік складався із чотирьох пір
року. Новий рік починався з весни.
Відомими у світі є також вавилонський календар, календар індіанських
племен Америки майя, ісламський календар та інші.
У більшості країн світу використовують григоріанський календар. За
цим календарем початком відліку часу прийнято вважати дату народження
Ісуса Христа. Григоріанський календар був упроваджений 4 жовтня 1582
року папою римським Григорієм XIII. Середня тривалість року в
григоріанському календарі становить 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.
Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів.
Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів
— високосними.
Отже, календар– це певна система рахунку тривалих проміжків часу з
підрозділами їх на окремі більш короткі періоди (роки, місяці, тижні, дні).
Саме ж слово «календар» походить від латинського слова «calendarium»-
боргова книга. У Стародавньому Римі боржники платили належні з них
відсотки першого числа кожного місяця, яке оголошувалося глашатаями, і
називалося «календи» від латинського слова «caleo» – проголошувати.
Календарний час — це точний час, або дата тієї чи іншої події. Наприклад: 24

32. 32
серпня 1991 року — ухвалення Верховною Радою Акта проголошення
незалежності України.
ІV. Закріплення вивченого матеріалу
Запитання та завдання
1. Що таке хронологія?
2.Зобразіть стрічку часу. Позначте умовний початок нашої ери
3.Чому виникла необхідність створити календар?
4.Що лягло в основу створених календарів?
Завдання на формування хронологічної компетентності
до н. е. Р.Х. н. е.
роки до нашої ( зменшуються) роки нашої ери ( збільшуються)
1. Зафарбуйте на шкалі часу події до н. е. синім кольором.
2. Зафарбуйте на шкалі часу події н.е. жовтим кольором.
3. Яка подія за точку відліку?
4. Покажи на шкалі часу рік, в якому ми живемо.
Завдання на формування змістової лінії “ Інформаційне середовище”
У 532 р. до н. е. чернець з Італії Діонісій запропонував християнське
літочислення. За точку відліку він узяв дату народження Ісуса Христа.
Діонісій підрахував, що Ісус Христос народився в 753 р. від заснування
Риму, що і стало початком нашого літочислення.
- Скільки років тому впроваджено християнське літочислення?
V. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника §1
Завдання 2. Поставте в хронологічній послідовності події:
А) 1863 р. – Валуєвський циркуляр; 1709 р. – Полтавська битва; 1876 р. –
Емський указ; 1710 р. – ухвалення Конституції Пилипа Орлика.

33. 33
Б) 1954 р. – входження Кримськоїобласті до складу УРСР; 1945 р. – Україна
стає співзасновницею ООН; 1934 р. – перенесення столиці України з Харкова
до Києва.
Завдання 3. Спробуйте визначити, у якому столітті відбулися такі події:
Національно-визвольної війни під проводом Б. Xмельницького (1648– 1654 р.
р.), народження Тараса Шевченка (1814 р.), прийняття Конституції
незалежної України (1996 р.)
Урок 3
Тема: Культурні епохи європейської історії та Україна
Мета: сформувати в учнів уявлення про культурні епохи європейської
історії; створити умови для розуміння поняття «епоха»; визначити, як
співвідносяться культурні європейськоїісторії та історія України; розглянути
періодизацію культурних епох; охарактеризувати різні культурні епохи
європейськоїісторії на теренах України; розвивати увагу, пам'ять, мислення,
вміння аналізувати та робити висновки, висловлювати власну думку, вміння
працювати з підручником; виховувати зацікавленість до вивчення історії
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал, презентація
Хід уроку
I.Організаційначастина.
II. Перевірка домашнього завдання.
Хронологічний диктант

34. 34
1. Період обертання землі навколо своєї осі – одна з найдавніших одиниць
вимірювання часу ( Доба).
2. Точний календарний час ( Дата).
3. Одиницявиміру часу, що дорівнює періодуоберту Землі навколо сонця
(12 місяців,або 365діб) (рік).
4. Сто років (Століття).
5. Десять століть (Тисячоліття).
6. Літочислення ( Ера).
7. Наука, що вивчає способи обчислення часу ( Хронологія).
8. Лічба років від певної події (Літочислення).
9. Із якої події починається відлік часу нашої ери? (Від народження
Ісуса Христа).
10. 1567 р – належить до ____ століття (ХVI ст.)
11. 1899 р – належить до ____ століття ( XIX ст.)
12. 1999 р – належить до ____ століття (XX ст.)
III. Мотивація навчальної діяльності.
Вчитель. Роздивіться фотографії.
1.Зображення на якій фотографії засвідчують період в історії, більш
віддалений від сьогодення?
2.На підставі чого ви зробили такий висновок?
3.Як ви думаєте, чи швидко змінюється життя людей?
4.Що ви знаєте про життя людей в історичні епохи, засвідчені пам’ятками на
фотографіях? Звідки ви це знаєте?
III. Вивчення нового матеріалу. Повідомлення теми та мети уроку.
Вчитель. На цьому уроці ми познайомимося з періодами історії
Європита дізнаємося, як вона пов’язаназ історією України. Як ви довідалися

35. 35
на попередньомууроці, щоб орієнтуватися в розмаїтті подій минулого,
історики для зручностіподіляють історичний час на великі відтинки
періоди, або епохи. Зауважте, що слово «період» у цьому значенні вживають
для окреслення важливого етапу в історії країн і народів, для якого
характерні визначні події, явища тощо. Історико-культурною епохою
називають великий проміжок часув історії людства,що певними спільними
ознаками відрізняється від інших історичних періодів, адже культура –
сукупність матеріальних і духовних цінностей, тобто все, чого досягло
людство у своєму розвитку. В історичному часі виділяють певні великі
ділянки - періоди часу, які вирізняються поміж інших своєю культурою,
госпадорюванням, типом управління і навіть поглядами на життя.
План
1. Культурні епохи.
2.Первісне суспільство.
3.Античність.
4.Середні віки
5. Новий час.
Вчитель. Коментоване пояснення, робота з підручником ст.20- 27
Первіснесуспільств(2 млн рок.— ІІІ тис. до н. е.) 3 появою людини
два мільйони років тому розпочалась найдовша історична епоха первісного
суспільства. Найдавніший період історії людства від появи пралюдей до
виникнення міст, держав і появи писемності називають первісністю, або
первісною добою. Це найдовший періодв історії. Первісна доба на наших
зелях тривала від 1 млн років до IX – VIII ст. до н. е. За цієї доби, як уже
йшлося, люди навчилися виготовляти найпростіші знаряддя длямисливства
й збиральництва, обробітку землі. Саме тоді виникли кам’яні сокири,
дерев’яні списи, лук і стріли. Пізніше люди приручили й одомашнили
тварин, навчилися вирощувати рослини, ткати, виготовляти одяг, посуд,
будувати житло. Поступово виникли міста у яких розвивалися ремесло й
торгівля. Люди винайшли писемність. Згодом утворюються держави.

36. 36
Античність. Інша давняепоха в історії людства – античність.
Назва походить від латинського слова антікос, що означає давній ця епоха
тривала від IX –VIII ст. до н. е. до кінця V ст. н. е. В античну епоху на
теренах Європи постали перші держави. Історію античності пов’язують із
Давньою Грецією і Давнім Римом. Саме греки першими створили
демократичну державу, тобто таку, де громадяни користуються
політичними правами, беруть участь в управлінні державою. Принцип
демократії (народовладдя) та свободи людини покладено в основу всіх
вільних держав сучасного світу. В античному світі досягли розквіту всі, без
винятку, сфери культури – освіта, наука, література, мистецтво.
Середні віки – наступна історичнаепоха. Вона тривала тисячу років
від кінця V до кінця XV ст. Назву цієї епохи пояснюють так: вона охоплює
період між історією Стародавнього світу та Новою історією. У Європі
Середні віки – це доба панування християнської релігії. А ще це період
лицарства, могутніх володарів, які силою зброї відвойовували собі
нові землі. Саметому образцієї епохи втілено в спорудах величних храмів
та неприступних фортець – замків .
Новий час – це епоха від кінця XV до початку XX ст. Початком її стало
відкриття європейцями невідомих їм раніше земель і морських шляхів, що
прийнято називати великимигеографічними відкриттями. Світ одразу став
майже вдесятеро більшим, що зумовило незворотні зміни в господарюванні,
виробництвізнарядь праці татранспортних засобів. Саме в Новий час
з’явилися великі механізовані виробництва, спершу фабрики, а потім і
заводи. Не впізнанно змінилося життя людей.Розросталися міста, змінилися
відносини між людьми, почали розвиватися наука та технології.
Завдання на формування хронологічної компетентності.
Вчитель. Розподіліть зображення у хронологічній
послідовності. Обгрунтуйте свій вибір.

37. 37
Вчитель. Місце України в європейській історії.
Робота в парах. Складання синхроністичної таблиці
Завдання 1.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю.
Однією з найбільш відомих культур (історичних спільнот людей), що
проживали на українських землях є племена Трипільської культури ( IV – III
тис. до н. е.) Вони займалися головним чином землеробством.Унікальною є
трипільська кераміка (вироби з обпаленої у печі глини). Її виготовляли
вручну оздоблювали, як правило, геометричним орнаментом.
Завдання 2.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
У VIII ст. до н.е. на берегах Чорного моря стародавні греки засновували
міста. На території сучасної україни найбільшими містами були: Ольвія
(“щаслива ”), Тіра ( на честь річки Тірас - Дніпро), Херсонес ( “ півострів”),
Пантікапей (“рибний шлях”). Сусідами греків були племена скіфів,що
випасали в степах табуни коней та не мали власних міст. Після скіфів
залишилися поховання їх царів – кургани, де вчені знаходять дорогоцінні
прикраси.
Завдання 3.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
Першою державою слов’янських племен стала Київська держава (IX- XIII )
ст., чиї князі розширилитериторію країни від Балтійського до Чорного моря
та від Карпатських гір до річки Волги. У 988 році великий князь київський

38. 38
князь Володимир Великий запровадив християнство, після чого на
українських землях почали будуватись церкви та монастирі, відкривалися
при них школи та бібліотеки.
Завдання 4.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
У 1199 році правитель Волинського князівства – князь Роман Мстиславович
захопив та приєднав Галицьке князівство. Найбільшого розвитку Галицько-
Волинська держава досяглаза часів сина Романа – Данила Галицького. Князь
Данило уславився захистом українських земель від чужоземних нападників,
за це Папа Римський подарував йому корону та проголосив князівство
Королівством Руським ( XIII- сер.XIV ст.)
Завдання 5.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
Вільні люди, які прагнули захистити українські землі та населення від
нападів чужоземців, переселялись за Дніпрові пороги, тому їх називали
запорожці або козаки. Козаки створювали укріпленні фортеці з гарматами –
січі. Вільні люди вважали себе рівними між собою, тому утворили
однаковийдля всіх суд, закони та управління. Через це Запорозькасіч почали
иназивати козацькою республікою. Поступово козаки поширили свої звичаї
на інші українськіземлі і утворили козацькудержаву-Військо Заророзькеабо
Гетьманщину ( від назви вищого посадовця гетьмана) ( сер. XVI –XVIII ст.)
Завдання 6.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
Майже 200 років українські землі були поділені між 2 державами. Вони
перебували у складі Російської та Австрійської імперії ( XVIII –XIX ст.). Ці
країни не визнавали українців окремим народом та змушували вчити їх мову
та приймати їх традиції. Проте завдяки відважними українцями
Т.Шевченком, І. Франком, Л. Українкоюта іншими,що не боялися писати
твори українською мовою та виступали проти влади. Українські діти змогли
вивчати рідну мову та читати книжки українською мовою.

39. 39
Завдання 7.
До якого періоду історії відноситься описана подія? Впиши у таблицю
XX ст. стало трагічним для нашої країни. У 1917 році українці здійснили
спробувизволитися з – під влади інших держав – російської та Австрійської
імперій і створили нову Україну. Проте українці потрапили під владу нової
країни- Радянського Союзу у складі якого вони пережили голодомор 1932-
1933 років та лихоліття Другої світової війни. І лише 24 серпня 1991 року
було ухвалено Акт Проголошення незалежності України.
Період Час Основні
досягнення
епохи
Події в
Україні
V. Закріплення матеріалу шляхом повторення
1.Поясніть значення понять: «культура», «культурна епоха».
2. Які періоди виділяють історики в історії Європи?
3.На основі отриманої інформації про особливості культурних епох
спробуйте довести, що історія України – це складова європейської історії.
VI. Підсумок уроку. Оцінювання відповідей учнів.
VII. Домашнє завдання. Опрацювати матеріал підручника § 3
Напишіть міні- твір на тему “ В яку епоху я хотів би жити.”

40. 40
Урок 4
Тема: Практична робота № 1.Відлік часу в історії.
Мета: навчити учнів здійснювати відлік років в історії, використовуючи для
цього лінію часу; співвідносити рік зі століттям та тисячоліттям, визначати
тривалість і послідовність історичних подій; формувати вміння здійснювати
самоконтроль та самоаналіз навчальної діяльності; виховувати зацікавленість
історією, толерантне ставлення одне до одного.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь
Обладнання: роздавальний матеріал, картки із завданнями
Хід уроку
І. Організаційний момент
Оголошення теми й завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Що означає слово історія? Поясніть на прикладах.
2.Що вивчає історична наука?
3. Кого з відомих істориків України ви можете назвати?
III. Вивчення нового матеріалу
Вчитель. Коли наука тільки зароджувалася, хронологію відносили до
математики, а також, як не дивно, до астрономії. Але ближче до XVIII ст.
хронологія за іронією долі потрапляє в розряд гуманітарних наук, але по суті
залишається точною наукою. Таким чином, поняття «шкала часу», будучи
математичним поняттям, потрапляє в історичну науку, вимагаючи в той же
час від нас добрих знань з математики. Отже, спробуймо зайнятися
історичною математикою.
Вчитель. Давні греки вважали Кроноса (Хроноса) богом часу, а давні
римляни називали його Янус і зображували у вигляді людини з двома

41. 41
обличчями. Однеобличчя завждидивиться вперед – тобто в майбутнє, а інше
– назад, тобто в минуле. Ось чому наука, яка вивчає відлік часу отримала
назву Хронологія.
Метод “асоціація”. Перед вами термометр які асоціації у вас викликає
цей прилад.
Щоб зрозуміти, як давно і де саме сталася та чи інша подія, ми повинні
навчитися працювати з стрічкою часу.
Вчитель. У 5 класі на уроках історії ми з вами будемо розв’язувати
хронологічні задачі. Щоб їх правільно розв’язати, треба дотримуватися
певних вимог.
Вимоги до розв’язування хронологічних задач
1.До кожної задачі треба накреслити шкалу часу.
2.На шкалі часу треба позначитироки, століття або тисячоліття (в залежності
від того, про що йде мова в задачі).
3.Щоб тобі було краще орієнтуватися в просторі - на шкалі часу познач рік, в
якому ми живемо.
4.Якщо необхідно зробити письмове обчислення, запиши його поряд зі
шкалою часу.
Робота в групах.
Завдання на формування хронологічної компетентності.
Завдання для 1групи.
Співвіднесіть рік і століття:
5 р. – … століття;
1799 р. – … століття;
1314 р. – … століття;
700 р. – … століття;
І ст. до н. е. –… рр ;
V ст. до н. е.; –… рр;
988 р. –… століття;
480 р. до н. е. р. – … століття.

42. 42
Завдання для 2 групи.
Співвіднесіть рік та століття, з’єднавши їх стрілками:
V ст. до н.е. 1240 р.
III ст. 78 р. до н.е.
XIX ст. 645 р.
XXI ст. 1582 р.
XVI ст. 1861 р.
I ст. до н.е. 435 р. до н.е.
VII ст. 242 р.
XIII ст. 2018 р.
Завдання для 3 групи.
1100 р. –… століття;
1501 р. – … століття;
1800 р. – … століття;
1987 р. – … століття;
2012 р. – … століття;
1492 р. – … століття;
490 р. до н. е.– … століття;
612 р. до н. е. – … століття.
Завданняя на фориування математичної компетентності.
Види хронологічних задач
Задачіна
встановлення
віддаленості події
від сьогодення
Задачі на
встановлення
віддаленості
однієї події від
іншої
Задачі на
встановлення
дати події за її
віддаленістю від
сьогодення
Задачі на
встановлення
дати події з її
віддаленості від
іншої події
Перша зустріч
монголо – татар з
руськими
Обчисліть,
скільки років
минуло від
У 2017р.
святкували 100-
річчя Української
Друга світова
війна (1939 р. )
розпочалася через

43. 43
дружинами на р.
Калці в 1223р.
Скільки років
тому відбулася ця
подя?
початку
правління
Володимира
Великого (980р.)
до хрещення Русі
(988р.)
революції. В
якому році
відбулася ця
подія?
25 років після
початку Першої
світової війни.
Обчисліть, в
якому році
розпочалася
Перша світова
війна.
ІІІ. Підсумок уроку.
Продовжіть речення:
«Сьогодні я дізнався (дізналася)навчився (навчилася)я думаю, що...»
Аналіз роботи учнів на уроці.
VI. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника §2
Підготуватися до контрольної роботи.
Урок 5.
Тема. Урок контролю і корекції навчальних досягнень учнів із теми
«Відлік часу в історії»
Мета:перевірити та оцінити рівень засвоєння учнями даних тем ; формувати
вміння здійснювати самоконтроль та самоаналіз навчальної діяльності;
виховувати зацікавленість історією, толерантне ставлення одне до одного
Тип уроку: повторювально-узагальнюючий
Обладнання: підручник «Вступ до історії» 5 клас, зошит, телевізор,
комп’ютери, відео фрагмент «Скіфи на території України», ілюстрації,