5. Вивчення образотворчого мистецтва в початковій школі має
важливе значення для всебічного розвитку особистості дитини.
У процесі створення зображення в дитини формуються спо
стережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі
здібності. Малювання надає дитині можливість самостійно створю-
вати прекрасне, доступними засобами передавати свій емоційний
стан, ставлення до навколишнього світу; вона починає розуміти
твори живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового
мистецтва.
Кожний учень, незалежно від своєї обдарованості, може на
вчитись образотворчої грамоти. Віру та впевненість учнів у своїх
силах учитель повинен розвивати за допомогою всіх методичних
і педагогічних засобів і прийомів, якими він володіє. У педаго-
гічній практиці відомі випадки, коли порушники дисципліни
(і навіть учні, які вийшли за норму як поведінки, так і навчання),
повіривши у свої здібності до малювання, активно включаються
в громадську роботу (наприклад, оформлення шкільної стіннівки),
змінюють на краще свою поведінку і ставлення до навчання. Учи-
тель, глибоко продумавши методи впливу на дитину в кожному
такому випадку, повинен використати момент морально-психоло-
гічного переламу учня з виховною метою, керуючи його роботою
з малювання, залучаючи до образотворчих гуртків і допомагаючи
в самовираженні.
Навчання образотворчого мистецтва зазвичай починається із
зображування простих елементів — ліній та пласких геометрич-
них форм у перших двох класах початкової школи (з поступовим
їх ускладненням і переходом до зображування об’ємних предметів
у наступних класах).
Отже, у такий спосіб у початковій школі відбувається засвоєн-
ня учнями основ технік і методів зображувальної діяльності, але,
на жаль, недостатньо уваги може приділятися розвитку фантазії.
Проте інколи трапляється, що вчитель приділяє багато уваги ма-
люванню за уявою, та, на жаль, замало часу залишає на відпра-
цьовування учнями техніки малювання. Навчання образотворчого
мистецтва має бути побудоване в такий спосіб, щоб захоплення
Вступ
6. 6 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
творчим завданням спонукало учнів до засвоєння необхідної для
його виконання техніки.
К. Ушинський зауважував, що дитина з більшим задоволен-
ням малює десять разів годинник, аніж коло, малювати яке їй
швидко надокучає.
Кожне завдання, що пропонується до виконання на уроках
малювання, повинно приваблювати учня новим, цікавим змі
стом. Потрібно зробити так, щоб творча думка дитини сягала за
межі запланованого матеріалу, щоб викладений учителем у класі
матеріал указував дітям нові шляхи, відкривав перед ними нові
технічні можливості, сприяв виникненню прагнення до власної
творчості.
У процесі підготовки до виконання певного творчого завдання
учянм потрібно надати елементарні відомості про загальні про-
порції та схематичну побудову запропонованих до зображування
об’єктів, для того щоб вони мали змогу застосувати ці відомості
під час втілення свого творчого задуму.
На певному етапі навчання учні початкової школи зазвичай
уникають зображувати на своїх малюнках фігури людей і тварин,
обмежуючи себе в творчих задумах. Це пов’язано із зависоким
критичним ставленням дітей цього віку до свого малюнка.
Учитель початкових класів повинен опанувати техніку спро-
щеного малюнка, щоб під час уроку методично та послідовно
продемострувати її на дошці. Підготовка до уроку образотворчого
мистецтва потребує від учителя більш ґрунтовного опанування
матеріалу, ніж це визначено програмою певного класу. Якщо вчи-
тель не володіє технікою схематичного малюнка, його пояснення
стають неповноцінними, незрозумілими для дітей. Сучасні учні
це відразу відчувають і надалі скептично ставляться до роботи.
Запропонований до вашої уваги посібник містить поглиблену
інформацію, призначену для вчителя, зокрема низку вправ-
начерків, виконання яких додасть вчителеві впевненості під час
проведення уроку.
Наочність демонстрації процесу побудови малюнка має пере-
конати учнів у тому, що опанування техніки малюнка є для них
цілком реальним завданням.
Малюнок-приклад, виконаний учителем на дошці, повинен
бути методично обґрунтованим, спрощеним, чітким, зрозумілим
і посильним для дітей.
7. 7Вступ
У процесі підготовки та проведення уроку образотворчого
мистецтва особливу увагу необхідно приділяти розвивальній
та виховній складовій уроку.
Процес малювання допомагає всебічному розвитку особистості
дитини: малювання з натури розвиває окомір, зорову пам’ять,
уважність, спостережливість. Працюючи над малюнком, учень
зосереджує увагу на вивченні загальної форми предмета чи групи
предметів, сили освітлення та співвідношення натури з фоном,
а також явищ світлотіні та перспективи.
Здатність учнів до такого всебічного аналізу є наслідком по
слідовної методичної роботи педагога. Кожний урок образотвор-
чого мистецтва повинен збагачувати світогляд кожної дитини
в класі, її знання та досвід.
Належним чином організовані уроки образотворчого мистецтва
виховують і закріплюють вольові якості учня, наполегливість
у праці, прищеплюють уміння працювати організовано та свідомо
і доводити роботу — малюнок — до повної завершеності в межах
своєї спроможності.
Малювання розвиває творчу уяву, здатність логічно мислити,
привчає учнів до свідомої та планової роботи.
Уроки образотворчого мистецтва прищеплюють учням любов
до природи рідного краю, виховують здатність свідомо оцінюва-
ти скарби образотворчого мистецтва, поглиблюють обізнаність
у питаннях мистецтва, підвищують культурний рівень.
Пропоноване видання висвітлює всі аспекти роботи з учнями
третього класу, а саме: фізіологічні й психологічні особливості
зображувальної діяльності; обладнання та матеріали до уроку;
планування роботи; плани-конспекти уроків.
Детальні розробки уроків допоможуть учителеві у процесі роз
в’язання зображувального завдання відпрацювати й удосконалити
графічні та інші вміння і навички учнів.
Слід зазначити, що матеріали, наведені в цьому посібнику,
зокрема конспекти занять, можуть використовуватися вчителем
на власний розсуд (повністю або частково) з урахуванням індиві-
дуальних особливостей учнів, умов проведення уроків тощо.
Учитель може застосовувати творчий підхід, дещо змінюючи
наведений нами матеріал, доповнюючи його власними розроб
ками.
8. Естетичне виховання —
це виховання почуттів, на
яких заснована свідомість,
а отже, інтелект і все те, що
є визначальними рисами
людини. І тільки тоді, коли
ці почуття перебувають
у звичній гармонії з навко-
лишнім світом, формується
цілісна особистість.
Герберт Рід
Процес виконання творів живопису, графіки, пластичного ми
стецтва нерозривно пов’язаний із процесом сприйняття, пізнання
навколишнього світу людиною, у ньому відбиваються особливо
сті її інтелекту і характеру. Психологам та педагогам відомо,
що аналіз дитячих малюнків і пластичних робіт багато що може
розповісти про їхнього автора.
Із давніх-давен люди вміли декількома лініями створювати
ілюзію тривимірного зображення антилоп, бізонів та інших
тварин. Мінеральні пігменти й обгоріле гілля з багаття стали
першими художніми засобами передавання побаченого. Відтоді
люди створюють зображення місць і предметів, удосконалюють
майстерність та відшукують нові матеріали і способи зображення.
Від моменту виникнення і дотепер мистецтво художника містить
певну загадку, тому що воно не тільки відображає побачене: воно
надає глядачеві можливість побачити індивідуальний стиль та
особистість автора, зрозуміти його світогляд і настрій, емоції та
нюанси почуттів.
Образотворче мистецтво є підґрунтям багатьох видів мистецтв:
креслення архітектора та інженера; малюнки кінорежисера, що
фіксують хід зйомок; начерки модельєрів для нових колекцій;
Розділ I
Зміст, мета та завдання
посібника
9. 9Розділ I. Зміст, мета та завдання посібника
ескіз скульптора, що передує ліпленню,— усі ці та багато інших
видів людської діяльності починаються з уміння малювати.
Першочергове завдання художнього виховання — розкрити
і розвинути потенційні творчі здібності, закладені в кожній ди-
тині від народження, незалежно від того, в якому напрямку ці
здібності розвиватимуться, коли дитина подорослішає.
Творчість як засіб спілкування допомагає вивільнитися під-
свідомості дитини, багатогранно взаємодіяти з реально існуючим
фізичним світом та іншими людьми, а також є засобом вислов-
лення почуттів, сприйняття і думок.
Згідно з програмою «Образотворче мистецтво у початковій
школі» запропоновані в цьому посібнику плани-конспекти орієн-
товані на досягнення такої мети:
• розвиток здатності передавати у творчих роботах своє став-
лення до навколишнього світу;
• розвиток здатності творчо самовиражатися;
• набуття первинних знань про світ пластичних мистецтв (об-
разотворчого, декоративно-ужиткового, архітектури, дизайну)
і форми їх існування в повсякденному оточенні дитини;
• опанування навичок та вмінь, способів художньої діяль-
ності;
• виховання емоційної чуйності та культури сприйняття творів
образотворчого мистецтва;
• виховання етичних і естетичних почуттів: любові до рідної
природи, свого народу, Батьківщини;
• ознайомлення з минулим України, її культурою та історією.
Плани-конспекти уроків образотворчого мистецтва містять
інформацію про:
• особливості художньої творчості: художник і глядач;
• образний зміст мистецтва;
• відображення у творах пластичних мистецтв людських почут-
тів, ідей, ставлення до природи, людини та суспільства;
• види і жанри образотворчих (пластичних) мистецтв (загальне
уявлення), їх зв’язок із життям;
• основи образотворчої мови художників: малюнок, колір, ком-
позицію, форму, пропорції, перспективу;
10. 10 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
• роль образотворчих (пластичних) мистецтв в організації ма-
теріального оточення людини, в її повсякденному житті;
• емоційне сприйняття шедеврів українського та світового мисте
цтва;
• патріотичну тематику творів вітчизняних художників;
• багатство художньої культури народів світу;
• окремі твори видатних художників;
• твори народних художніх промислів (з урахуванням місцевих
умов);
• зв’язок образотворчого мистецтва з музикою, літературою,
театром, кіно;
• провідні художні музеї світу.
Розробки уроків образотворчого мистецтва мають на меті сфор-
мувати в учнів такий досвід художньо-мистецької діяльності:
• уміти працювати в різних видах образотворчої, декоративно-
ужиткової та художньо-конструктивної діяльності;
• уміти створювати зображення з натури, по пам’яті та з уяви
(натюрморт, пейзаж, тварини, людина);
• мати загальне уявлення про елементарні основи малюнка,
живопису, композиції, декоративно-ужиткового мистецтва;
• уміти створювати моделі предметів побутового оточення людини;
• опанувати первинні навички паперопластики;
• робити свідомий вибір щодо застосування художніх засобів
виразності для реалізації власного задуму в малюнку, аплі-
кації, художньому виробі;
• передавати настрій у творчій роботі (у живописі, графіці,
скульптурі, декоративно-ужитковому мистецтві) за допомогою
кольору, тону, композиції, перспективи, лінії, штриха, плями,
об’єму, матеріалу, орнаменту, конструювання;
• використовувати в індивідуальній і колективній діяльності
різні художні техніки та матеріали: колаж, гратаж, аплікацію,
паперопластику, гуаш, акварель, пастель, воскову крейду,
туш, олівець, фломастери, пластилін, глину, підручні та при-
родні матеріали;
• передавати своє ставлення до твору образотворчого мистецтва
у висловлюванні, розповіді, невеликому творі;
11. 11Розділ I. Зміст, мета та завдання посібника
• брати участь у діалозі-обговоренні змісту і виразних засобів
творів образотворчого мистецтва.
У результаті вивчення курсу образотворчого мистецтва в по-
чатковій школі учень повинен:
знати:
• основні жанри і види творів образотворчого мистецтва;
• назви відомих центрів народних художніх ремесел України;
уміти:
• розрізняти основні, теплі та холодні кольори;
• називати авторів окремих творів видатних вітчизняних та
зарубіжних художників;
• порівнювати різні види образотворчого мистецтва (графіку,
живопис, декоративно-ужиткове мистецтво);
• використовувати набуті знання та вміння в практичній діяль-
ності й повсякденному житті;
• застосовувати засоби художньої виразності (лінію, колір, тон,
об’єм, композицію) в самостійній творчій діяльності: малюн-
ку й живописі (з натури, по пам’яті, з уяви), декоративних
та конструктивних роботах, ілюстраціях до літературних і му
зичних творів;
• застосовувати художні матеріали (гуаш, кольорові олівці,
акварель, папір);
• застосовувати знання, набуті під час аналізування творів мисте
цтва, у власних малюнках, художніх виробах.
У навчанні малювання в початковій школі значну роль віді
грає послідовний методично обґрунтований навчальний малюнок
учителя на дошці, що супроводжується відповідними пояснен-
нями.
Оскільки програмою на уроки малювання відведено одну го-
дину на тиждень, витрачати час на так зване «вільне малювання»
недоцільно. Лише правильно викладений, методично обґрунто-
ваний навчальний малюнок на дошці створює міцну базу для
подальшого навчання дитини, озброюючи її певними прийомами,
навичками, теоретичним знанням та практичним досвідом.
В основу добору методичного матеріалу покладений прин
цип пов’язування навчання малювання з оточенням у цікавій
12. 12 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
і водночас доступній для дітей формі. Саме такий підхід дозволяє
пожвавити урок і сприяє стимулюванню до творчого розв’язання
завдання кожною дитиною.
Потрібно пам’ятати, що від правильного викладання образо
творчого мистецтва в молодших класах школи, а особливо в 3-му
та 4-му класах, коли учні переходять від малювання пласких
форм до зображування об’ємних предметів із урахуванням світ-
лотіні та перспективи на малюнку до тривимірного зображування
предметів, залежить успішність подальшого поглиблення інтересу
до малювання учнів середніх класів.
Учитель повинен організувати та підготувати учнів до подаль-
шого розвитку вмінь і навичок спостерігати натуру, свідомо спри-
ймати форму предмета і передавати цю форму у світлотіньовому
малюнку, сприяти формуванню та розвиненнню в учнів зорового
сприйняття основних явищ перспективи, кольору тощо.
У процесі навчання малювання необхідно докладніше озна
йомити учнів із послідовністю виконання малюнка, застосуванням
допоміжних ліній. У 3—4-му класах учні повинні вже свідомо пла-
нувати свою роботу, розміщуючи малюнок на аркуші паперу.
13. Навчання дітей у галузі образотворчого мистецтва може стати
продуктивним лише за умови забезпечення на уроках органічного
поєднання навчання та творчості. Для цього потрібно відрізняти
те, чого можна й потрібно навчати дітей, від того, що не піддається
прямому навчанню. Необхідно сприяти дитячій творчості, навча-
ючи учнів нових засобів та прийомів. У жодному разі не можна
руйнувати ставлення дітей до художньої діяльності, що склалося
в дошкільному дитинстві, і не перевчати на «правильне» зобра-
жування. Художня творчість дитини починає руйнуватися тоді,
коли «дитячі» малюнки в міру дорослішання не задовольняють
саму дитину, навіть якщо дорослі продовжують схвалювати її
малюнки. Якщо творчості, як відомо, навчити неможливо, то
можна і необхідно створювати на уроках такі умови, завдяки яким
вона виявиться у дітей, а їхні творчі здібності розвиватимуться.
Навчати можна не тільки прийомів і операцій, які називають
«технічними», але й способів дії, які готують учнів до творчості.
Інша умова — це застосування педагогічних засобів пробудження
творчої активності учнів. Вони різноманітні й спільними для
них є результат: кожній дитині повинно стати цікавим те, що
їй належить робити.
Малювання з натури
Головне завдання цього виду роботи — навчити учнів розгля-
дати й «бачити» об’єкти спостереження, сприймати їх форму,
а потім відтворювати цю форму на малюнку.
Розділ II
Методичні зауваження
щодо організації уроків
образотворчого мистецтва
в початковій школі
14. 14 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
Уміння розглядати натуру, розуміти її конструкцію, вста-
новлювати на око співвідношення окремих частин та визначати
загальну форму предмета, визначати місце та положення предмета
в просторі — такими є першочергові та найскладніші етапи ма-
лювання з натури. Проаналізувавши світлотіньову форму й колір
предмета, взаємозв’язок моделі з фоном, учні мають відтворити
зображення натури на малюнку.
Організація та розвиток зорового сприйняття мають особливе
значення в процесі навчання малювання з натури в молодших
класах школи. Учитель повинен докласти багато зусиль, щоб
навчити учнів правильно розглядати модель для подальшого
зображення її на малюнку, а також прищепити учням уміння
правильно зображувати форму предметів, що спостерігаються.
Для того щоб навчити учнів 3-го класу реалістично зображувати
об’ємні предмети, потрібно насамперед навчити їх розуміти явища
перспективи. Отже, вчитель обов’язково повинен відпрацювати
з учнями цей важливий програмний навчальний матеріал. Не-
обхідно пам’ятати про те, що незасвоєння учнями цього розділу
програми (особливо в 3-му класі, коли діти вперше ознайомлю-
ються з правилами перспективного зображування предметів) може
шкідливо відбитися на нормальному розвитку дитячого малюнка,
загальмувати та ускладнити нормальний розвиток подальшої ро-
боти з малювання як учителя, так і учнів.
У третьому класі учні вперше стикаються з новими й досить
складними поняттями про перспективні явища — поступове змен
шення розмірів та форми тих частин предмета, що відходять
у глибину, а також видиму зміну форми предметів залежно від
зміни їх положення в просторі.
Учні 3-го класу передають на малюнку явища спостережуваної
перспективи без засвоєння їх теоретичного обґрунтування.
Зважаючи на численність учнівської аудиторії, а в зв’язку
з цим — і на численність точок спостереження, учитель повинен
іноді виготовляти нескладні моделі для кожного учня окремо
(поряд із застосуванням однієї основної моделі великих розмірів,
яку він демонструє перед класом під час фронтальних пояснень
та аналізу форми).
Відповідно до пояснень учителя учні перевіряють на індиві-
дуальних моделях перспективні зміни предмета, що пов’язані зі
зміною положення предмета в просторі. Зрозуміти й розв’язати
15. 15Розділ II. Методичні зауваження щодо організації уроків...
завдання учням допомагає самостійне встановлення індивіду-
альних моделей у заданому положенні (наприклад сірникової
коробки), вивчаючи в такий спосіб конструкцію та загальну фор
му натури.
Учні краще малюють прямокутні об’ємні форми, якщо під
час пояснень учителя мають перед собою індивідуальні моделі.
Отже, забезпечення учнів індивідуальними моделями на уроках
малювання має велике значення.
Для унаочнення перспективного зменшення розмірів більш
віддалених ребер об’ємних прямокутних предметів учням потрібно
демонструвати велику за розміром модель, яку вчитель під час
пояснень повертає перед учнями в потрібних напрямах.
Дуже корисно в 3-му класі час від часу пропонувати учням
вправи швидкого (10—15 хв) малюнка-начерку різних предметів
нескладної форми (з натури або з уяви) з різних точок спосте-
реження (наприклад круга, прямокутника, циліндра тощо). До-
цільно виконати кілька малюнків одного й того самого об’ємного
предмета в різних положеннях на одному й тому самому аркуші
паперу. Це дає повніше уявлення про конструкцію цього пред-
мета, його пропорції, а також загострює відчуття видимої зміни
розмірів від наочного порівняння кількох зображень. Необхідно
довести до свідомості учнів, що під час малювання з натури вони
повинні малювати тільки те, що бачать, і так, як бачать,— з тією
чіткістю контурів, яка відповідає віддаленості окремих частин
натури; але не слід забороняти учням підходити ближче до на-
тури, щоб краще ознайомитись із загальною конструкцією або
деталями. Учитель повинен пильно стежити за тим, щоб учні не
змінювали свого місця під час малювання з натури.
Як натуру найкраще використовувати предмети, з якими учні
безпосередньо добре обізнані.
Потрібно навчити учнів під час малювання з натури бачити
основну форму моделі в цілому, знаходити її подібність до основ-
них геометричних форм, наприклад: яблука — до кулі, кухля — до
циліндра, молочника — до зрізаного конуса, глечика — до комбі-
нації двох форм (кулі та циліндра).
Предмети можна зображувати в різний спосіб: контурно (лі
нійно) та світлотінню (тушуванням або фарбами).
Якість усіх видів роботи з малювання обумовлюється правиль-
ним композиційним розміщенням малюнка на площині аркуша.
16. 16 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
Дуже корисними в навчанні малювання з натури є швидкі на-
черки, які можна робити під час екскурсій до лісу, садочку тощо
або на уроках малювання в спеціально відведений для цього час.
Начерки під час екскурсії учні виконують олівцем у блокнотах
із твердою обкладинкою на спеціально заготовлених самими
учнями невеликих аркушах паперу контурними, спрощеними,
узагальненими лініями.
Завдання начерку полягає в тому, щоб привчити дітей зоб-
ражувати в найкоротший час основний обрис предмета, основні
характерні риси його форми, інакше кажучи, привчити дітей да-
вати характеристику предмета у швидкому контурному малюнку.
Начерк може мати очевидні недоробки, але це аж ніяк не знижує
якості зображення, а навпаки, лише загострює сприймання ха-
рактерності форми.
Лінії в замальовках не повинні бути одноманітними. Ближчі
частини предмета виділяють чіткішими контурами, ніж ті, що
відходять у глибину. Освітлені місця натури малюють тонкими
легкими лініями, а тіньові — більш насиченими, темними. Таке
трактування зображення значно пожвавлює малюнок.
Крім швидких начерків з натури, можна практикувати начер-
ки з пам’яті, в яких учні фіксують зорове сприйняття.
Начерки з натури та начерки з пам’яті розвивають і трену-
ють зорову пам’ять, підготовляють учнів до виконання творчих
тематичних композицій.
Малювати з натури повинен і може навчитися кожний учень,
тому що багато професій вимагають уміння грамотно малювати.
Декоративне малювання
Від самого початку навчання образотворчого мистецтва по-
трібно розвивати в учнів розуміння краси, відчуття прекрасного.
Учитель має розвинути в дітей здатність бачити красу не лише
в яскравих та контрастних фарбах, але й у спокійних поєднаннях
кольорів, не лише в складних і вишуканих декоративних формах,
але й у чіткій простоті та витриманості декоративного малюнка.
Складаючи візерунок, учні молодших класів набувають перших
навичок у створенні композиції. Учням необхідно пояснювати,
що декоративне малювання тісно пов’язане з їхньою практичною
діяльністю як у школі, так і поза нею.
17. 17Розділ II. Методичні зауваження щодо організації уроків...
Учні 3-го класу мають добре засвоїти, що візерунки будь-якої
форми й будь-якого призначення — не випадкове поєднання де-
коративних форм, що вони створені за певними законами компо-
зиції. Діти повинні усвідомлювати необхідність планування під
час побудови візерунка-орнамента.
За допомогою бесіди, демонстрації та аналізування зразків
учитель має привчити дітей до активного сприйняття творів де-
коративного мистецтва, розвивати здатність свідомо оцінювати
неперевершені зразки народної творчості різних епох та народів,
здійснювати в такий спосіб естетичне виховання та підвищувати
культурний рівень учнів. Декоративне малювання розвиває творчі
здібності учнів, виховує їхній художній смак.
Аналізуючи зразки декоративного мистецтва, учні набувають
певної культури з питань кольорів та їх комбінацій. У цій роботі
особливо корисними стають такі вправи, як розфарбовування
в один і той самий візерунок різним поєднанням фарб із вико-
ристанням білого кольору паперу або різними відтінками одно-
го й того самого кольору. Відчуття ритму в малюнку особливо
властиве учням молодших класів. Вони виявляють схильність до
орнаментального трактування навіть під час малювання з натури.
Так, наприклад, малюючи з натури квіти в баночці, діти часто
відриваються від правильного зображування моделі й починають
любовно і старанно розміщувати квіти в орнаментальному поряд-
ку, забуваючи загальні настанови вчителя: ними керує бажання
створити гарний малюнок.
У таких випадках не рекомендується різко реагувати або за-
перечувати цю манеру орнаментального трактування, а навпаки,
потрібно відзначити, що малюнок зроблений цікаво й красиво, але
він не відповідає справжньому вигляду моделі. Таким учням не-
обхідно дати індивідуальне завдання додому — намалювати анало-
гічні за формою квіти з натури такими, якими вони є в дійсності.
Зважаючи на той факт, що дитина, старанно працюючи над
малюнком, захоплюється своєю роботою, педагог повинен бути
дуже чуйним і обережним, щоб не знищити цього прагнення
дитини до створення гарного малюнка.
Роботу учнів над візерунком можна урізноманітнити та зро-
бити надзвичайно цікавою та змістовною, запроваджуючи різ-
номанітні й оригінальні компоненти орнаменту та змінюючи їх
трактування.
18. 18 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
Під час роботи над візерунком учням слід показати перехід від
візерунка в смужці до побудови нескінченного візерунка-бігунця,
що повторюється і нарощується в усіх напрямках.
Для засвоєння комбінацій кольорів учитель має ознайомити
учнів із холодними й теплими відтінками, а також повторити
схему основних і похідних кольорів.
Для того щоб учні краще зрозуміли й запам’ятали додат-
кові кольори, потрібно нагадувати їм, що для кожного з трьох
основних кольорів (синього, червоного, жовтого) додатковим
є колір, утворений змішуванням двох інших основних. Так, для
синього кольору додатковим є оранжевий (похідний від змішу-
вання червоного з жовтим), для червоного — зелений (похідний
від змішування синього з жовтим), для жовтого — фіолетовий
(похідний від змішування синього з червоним). При цьому до-
цільно продемонструвати учням зразки природного гармонійного
забарвлення квітів (наприклад братків) або метеликів.
Тематичне малювання
Тематичне малювання (нарівні з художнім словом) є засобом
передавання думки, втіленої в художніх образах картини.
Кожну загальну тему можна подати учням у різних окремих
образах. Із загальної теми виділяється будь-який найхарактер-
ніший момент чи епізод, що найбільш точно може відобразити
основний задум автора композиції. Для цього потрібно вміти ви-
явити й показати на малюнку ті характерні явища та деталі, які
допоможуть краще розкрити й сприйняти зміст зображеного.
У тематичному малюванні великого значення набуває поясню-
вальна бесіда вчителя та підготовча робота — екскурсії, ознайом-
лення з художнім твором (в ілюстративному малюванні) та ін.,
а також замальовки з натури. Тематичне малювання дуже тісно
пов’язане з малюванням із натури. У тематичному малюнку учні
на практиці реалізують свою здатність образно мислити й засто-
совувати це вміння та досвід замальовок із натури.
Організація сприйняття творів мистецтва
Упродовж одного уроку під час бесіди вчителя з учнями, якою
супроводжується показ та обговорення репродукцій, доцільно
19. 19Розділ II. Методичні зауваження щодо організації уроків...
демонструвати дітям не більше 3—4 репродукцій. Демонстру-
вання багатьох зразків стомлює дітей. Щоб не розпорошувати
уваги учнів, під час обговорення потрібно демонструвати лише
одну репродукцію, крім тих випадків, коли вчитель застосовує
метод порівняння.
Порівняльний метод загострює увагу учнів на зіставленні
форм, композиційних прийомів та матеріалів, які застосовують
різні художники, розв’язуючи одне й те саме завдання.
Показ репродукцій дуже корисно починати із самостійного озна
йомлення учнів із картинами, які вивішують на дошці до уроку.
На уроці вчитель залишає на дошці тільки ту картину, про
яку йтиметься. Учні розповідають «зміст» картини так, як вони
самі його зрозуміли. Вчитель уточнює, доповнює і поглиблює
наведену учнями характеристику картини, розповідає біографію
художника.
Після уроку репродукції залишають у класі для уточнення
та глибшого вивчення, оскільки після бесіди учні знатимуть про
неї вже більше.
Зважаючи на обмеженість часу, що його відведено на показ
та обговорення репродукцій, доцільно ознайомлювати учнів
із кращими творами відомих художників під час бесід до тема-
тичних завдань із малювання або бесід, які присвячені святам
чи визначним подіям.
Під час обговорення «змісту» репродукцій потрібно розвива
ти ті знання та уявлення, яких учні вже набули на уроках обра
зотворчого мистецтва.
Знаходячи в такий спосіб наочне підтвердження набутих
знань, учні привчаються до свідомої оцінки художніх зразків,
що сприяє розвитку їхніх естетичних смаків та підвищенню
культурного рівня.
Уроки з показом та обговоренням репродукцій картин, під час
яких учні ознайомлюються з художніми образами та епізодами
як історичного, так і соціально-побутового характеру, розши-
рюють їхній світогляд, навчають розуміти й оцінювати зразки
мистецтва, а також виховують патріотичні почуття любові до
своєї Батьківщини.
Важливою складовою методики уроку є бесіда та бесіда за пи-
таннями, основне завдання якої — ознайомити учнів із новим ма-
теріалом на підставі певного запасу вже набутих уявлень і знань.
20. 20 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
Чим більшим є цей запас, тим цікавішим і повноціннішим буде
зміст такої бесіди.
Під час бесіди вчитель повинен конкретно та вичерпно від-
повісти на запитання учнів, маючи на меті розкрити й висвітлити
основне завдання уроку за накресленим планом.
Особливого значення набуває бесіда під час екскурсії. Незва-
жаючи на образне змалювання привабливої картини золотої осені,
а також різних явищ, що пов’язані із цією порою року, вчитель
не зможе викласти свої пояснення так вичерпно й повно, як під
час екскурсії, де учні безпосередньо спостерігають осінню природу
з її згасаючою красою.
Організація роботи
Починаючи урок, учитель повинен повідомити учням тему
і кількість годин, відведених на її вивчення.
На початку кожного уроку вчитель шляхом бесіди повинен
створити в дітей настрій творчого піднесення та впевненості у сво
їх силах та впродовж усього уроку підтримувати цей настрій.
Під час уроку вчитель має пильно стежити за роботою учнів,
які відстають. Досить двох-трьох штрихів учителя та відповідного
коротенького пояснення, щоб звільнити учня від стану неспромож-
ності технічного або композиційного характеру.
Потрібно створити в класі атмосферу доброзичливого та уваж-
ного ставлення (як з боку вчителя, так і товаришів) до тих учнів,
яким малюнок дається важче, але водночас рішуче боротися
з проявами недбалого й неуважного ставлення до роботи.
Зважаючи на те, що робота з малювання дуже трудомістка,
завдання додому необхідно давати нескладні та аналогічні до
тих, які учні вже виконували на уроці. Виконання як класного,
так і домашнього завдань учитель повинен контролювати, при
цьому доцільно порівнювати роботу учня з його попередніми ро
ботами.
Дуже результативним є колективне обговорення учнівських
робіт, під час проведення якого вчитель повинен уважно слідку-
вати за тим, щоб воно не набувало вигляду «вишукування поми-
лок за будь-яку ціну». Критичні зауваження завжди мають бути
конструктивними та містити пораду щодо виправлення помилки.
Після завершення загального обговорення доцільно запропонувати
21. 21Розділ II. Методичні зауваження щодо організації уроків...
учням повернутися до власних робіт та проаналізувати їх із ура-
хуванням уже висловлених зауважень. Потрібно виховати в дітей
свідоме ставлення до такого аналізу, терпляче пояснюючи їм, що
колективний аналіз малюнка не тільки допомагає виправити по-
милку одного учня, але й надає змогу решті самостійно виправити
аналогічні помилки у своїх роботах.
Необхідно уникати виправляння типових помилок безпосеред-
ньо в учнівських роботах. Доцільно продемонструвати помилку та
шляхи її виправлення на окремому аркуші, при цьому вчитель
повертається до класу так, щоб усі учні бачили процес цієї роботи.
З метою запобігти помилок у композиційному розміщенні
малюнка вчитель може застосувати показ орієнтовного плануван-
ня малюнка на площині аркуша фронтально перед усім класом.
Дуже корисно влаштовувати періодичні виставки дитячих
робіт, а також постійні вітрини для експозиції кращих робіт.
У постановці натури велике значення має фон, що є істотною
частиною малюнка. Для фону рекомендується обирати картон
нейтрального тону (наприклад сірого, синюватого або зеленува-
того кольору).
Модель для натури зазвичай встановлюють нижче за рівень
зору учнів. Якщо ж облаштування або розміри класної кімнати
не дозволяють розмістити натуру в такому положенні, вчитель
установлює модель із незначним нахилом у бік до учнів.
Виконувати світлотіньовий тематичний малюнок часто буває
важко через складність техніки роботи аквареллю в умовах кла-
су, внаслідок чого учня не задовольняє його робота. Отже, часто
доцільним є виконання учнями в класі світлотіньового малюнка
кольоровими олівцями, а вдома — відтворення його або аналогіч-
ного малюнка акварельними фарбами з дотриманням відповідних
вказівок учителя.
Надаючи практичні вказівки та поради щодо виконання світ-
лотіньового малюнка в олівці, вчитель уточнює послідовність
виконання цієї роботи: спочатку всю поверхню предмета рівно-
мірно затушовує світлим тоном; потім поверхню предмета (крім
найбільш освітлених частин) затушовує вдруге і, нарешті (втретє),
підсилює найбільш затемнені місця.
Учні, перевіряючи виконання світлотіньового малюнка в ці-
лому, уточнюють та деталізують його (наприклад уточнюють роз-
ташування тіні, що падає, рефлексу або бліка тощо).
22. 22 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
Фон (вертикальну та горизонтальну площини) прокладають
одночасно з пророблянням світлотіні.
Натюрморт не можна проробляти окремими частинами. По-
трібно відразу охоплювати всю натуру в цілому разом із фоном,
поступово підсилюючи під час повторного проробляння окремі
місця малюнка.
Малювати слід усю натуру одночасно, не порушуючи цілісності
показу, вдруге і втретє уточнюючи та поглиблюючи світлотіньове
проробляння.
Плануючи матеріал для завдань з малювання, вчитель по-
винен зважити на загальний рівень технічної підготовки учнів,
а також свята, знаменні дати, пори року тощо.
Провідну роль у навчанні малювання відіграє малювання
з натури, яке повинно бути органічно пов’язане з усіма видами
малювання. Так, виконання тематичного завдання зазвичай пла-
нують після малювання з натури тих предметів, що входять до
змісту теми, а візерунок рослинних форм у смужці виконують
після малювання з натури листя та квітів.
Головне, про що повинен пам’ятати педагог,— це те, що якість
та цінність уроку цілком залежить від якості підготовки самого
вчителя. Готуючись до уроку, вчитель повинен визначити головну
мету уроку і, підібравши відповідно до цього матеріал, визначити
також, якими методами та в якій послідовності викладати його
учням.
Завдання вчителя на уроці образотворчого мистецтва — за-
безпечити художнє виховання та міцне засвоєння учнями основ
графічної грамоти для практичного застосування їх у подальшому
навчанні та трудовій діяльності.
Пам’ятка педагогові
Для того щоб підтримати та гармонізувати творчість дітей,
педагогові необхідно:
• заохочувати самостійні думки та дії дитини;
• поважати точку зору учня, якою б «безглуздою» або «непра
вильною» вона не здавалася,— не «придушувати» її своїми
«правильними» настановами й думками;
• не заважати бажанню дитини зробити, зобразити щось за
власним бажанням;
23. 23Розділ II. Методичні зауваження щодо організації уроків...
• під час уроку заохочувати дітей до довільного малювання,
відтворювання довільних словесних, звукових, тактильних
і смакових образів, виконання цікавих рухів та інших спон-
танних проявів творчої уяви;
• не застосовувати очевидної системи оцінювання продуктів
дитячої творчості, обговорюючи окремі змістовні моменти цих
робіт, не порівнювати роботу дитини з роботами решти дітей,
а тільки з її власними, з її колишнім досвідом;
• не глузувати з незвичайних образів, слів або рухів дитини,
тому що відверта критика може викликати образу, побоювання
припуститися помилки, зробити щось «не так», «придушити»
в подальшому спонтанне бажання дитини експериментувати
й самостійно шукати;
• творити й гратись іноді разом із дітьми — як рівноправний
учасник процесу;
• не нав’язувати своєї програми образів і дій, манери зображен-
ня та мислення, а навпаки, намагатися зрозуміти логіку уяви
дитини та «вмонтуватися» в неї;
• більше уваги приділяти організації та підтримці перебігу твор
чого процесу, а не результатам цього процесу;
• розвивати почуття міри в ставленні дітей до будь-якого виду
творчої діяльності, пропонуючи різні цікаві завдання, уріз-
номанітнюючи заняття психофізичними розминками, гімна
стичними вправами — звичайними та з імітацією рухів різних
тварин, що дозволить запобігти одноманітності, перенапру
женню та перевтомі учнів;
• підтримувати на уроці переважно позитивний емоційний на-
стрій у себе та в дітей — бадьорість, спокійну зосередженість
і радість, віру у власні сили та можливості кожної дитини,
застосовуючи приязні голосові інтонації;
• використовувати психологічні творчі методики й завдання:
творчі ігри зі словами, рухами тіла, звуками, зоровими обра
зами, смаковими, тактильними й нюховими відчуттями, а та-
кож вправи з курсів розвитку психологічної культури — спіл
кування, творчого мислення, психічної саморегуляції, ділових
якостей, самопізнання та розуміння законів світобудови — для
урізноманітнення життя учнів та вивчення їхніх творчих
здібностей.
24. матеріали для малювання
Прості олівці
Олівець — твердий, під час роботи з ним рука відчуває опір
матеріалу. Різна інтенсивність кольору досягається зміною сили
натискання на олівець: слабке — світліші кольори, сильне —
інтенсивніші кольори. Для малювання застосовують графітовий
олівець (переважно гранованої форми) середньої м’якості — М
і 2М. Вістрям графіту малюють тонкі лінії та штрихи, а його
бічною частиною проводять товстіші лінії та виконують розтушу-
вання. Готуючи олівець до роботи, сточують дерев’яну оправу на
25—30 мм і відкривають графіт на 8—10 мм, загострюючи його
кінець, щоб він поколював, як голочка. Правильне заточування
і довга оправа дозволяють на різних етапах роботи тримати олівець
або трьома пальцями, або всією рукою, щоб використовувати всі
його образотворчі можливості.
Кольорові олівці
На уроках образотворчого мистецтва необхідно використовува
ти кольорові олівці в наборі по шість-дванадцять олівців основних
кольорів (за винятком тих випадків, коли кольорову палітру обме-
жено умовами завдання). Кольорові олівці мають товсті стрижні, до
складу яких входять жирові частинки. Під час сильного натискан-
ня стрижні стають крихкими і ламаються, їх жирний, блискучий
слід міцніше з’єднується з папером, погано видаляється гумкою та
недостатньою мірою сприймає повторне забарвлення іншим кольо-
ром. Тому дерев’яну оправу кольорових олівців потрібно сточувати
Розділ III
матеріали та інструменти
на уроках образотворчого
мистецтва
25. 25Розділ III. Матеріали та інструменти...
на меншу довжину, ніж у простих олівців, та легше натискати
на оправу. Для створення контуру можна використовувати прості
графітні олівці, найкраще — м’які (М, 2М).
Гумка
Для малювання застосовують тільки м’які гумки — гострокутні:
вони не руйнують поверхню паперу і непомітно видаляють гостро-
кутною частиною окремі лінії та невеликі плями тону. Існують два
прийоми стирання гумкою: рухом по поверхні паперу і прикладан-
ням до паперу. Під час стирання ліній (перший прийом) рух гумки
спрямовують убік від руки, що підтримує папір, щоб уникнути
зім’яття або розриву. Помилкову лінію видаляють після того, як буде
намальовано правильну лінію. Для стирання або ослаблення тону
користуються іншим прийомом: легко притискуючи кілька разів
гумку до плями, знімають надлишок графіту. Насичена графітом
гумка стає брудною і починає або розмазувати графіт, або втирати
його в поверхню паперу. Стирання завжди потрібно виконувати
чистою гумкою, для чого час від часу її чистять об шорсткий папір.
Кольорові воскові олівці
Набір складається з десяти кольорів у невеликій картонній
коробочці, що м’яко малюють і дають широку яскраву фактурну
лінію. Для того щоб бачити, яку лінію накреслено, такий олівець
необхідно тримати трьома пальцями трохи нижче від середини
(зігріваючись у руці, такий олівець легко ламається). Використання
кольорових воскових олівців у поєднанні з гуашевими або аква-
рельними фарбами допоможе перетворити навчальний процес на
цікаву захоплюючу гру. Малюнок, виконаний восковими олівцями,
покривають інтенсивним розчином гуаші або акварелі контраст-
ного темного кольору. Жирні різнокольорові лінії проявляються
на кольоровому тлі, що дуже подобається учням. (За відсутності
воскових олівців аналогічного ефекту можна досягти, малюючи
невеликою парафіновою свічкою — кольоровою або білою.)
Фарби
Кольори на малюнку, який створено за допомогою фарб, за-
лежать не від сили натискання на пензель, а від інтенсивності
кольору фарби. Робота фарбами дозволяє отримати колірну пляму,
26. 26 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
соковиту широку лінію, швидко зафарбовувати великі поверхні
малюнка. Під час роботи з великими поверхнями необхідно, щоб
пензель рухався тільки в один бік. Малюючи пензлем, можна
зробити широку або тонку лінію, залежно від того, чи працює
вся поверхня пензля або тільки його кінчик. У третьому класі
починається знайомство дітей з акварельними фарбами, але пе-
ревага все ще надається гуашевим фарбам. Гуашеві фарби густі,
з високою покривною здатністю і мають густоту рідкої сметани.
Ці фарби непрозорі, тому в міру їх висихання можна накладати
одні кольори на інші пошарово.
Пензлі
Для малювання гуашшю та аквареллю можна використовува-
ти круглі пензлі двох розмірів: маленькі (№ 4—6) — для мазків
і ліній та великі (№ 10—12) — для зафарбовування великих діля-
нок. Учні повинні засвоїти правильне положення пензля в руці
й різні способи роботи ним: усім ворсом чи тільки кінчиком.
У процесі навчання після кожної операції під час роботи
з фарбами слід нагадувати дітям про необхідність ретельно про-
мивати пензель водою, щоб не забруднити інші фарби. Ані під
час малювання, ані після пензлі не повинні залишатися в банці
з водою: м’який ворс швидко втрачає форму, і малювання пенз-
лем ускладнюється. Після закінчення заняття пензлі необхідно
зібрати, промити їх у чистій воді й залишити сохнути ворсом
догори.
Банки для води
Можна використовувати півлітрові скляні або металеві банки,
тому що вони стійкі й уміщують достатню кількість води. Це
дуже зручно, тому що не потрібно часто змінювати воду в процесі
малювання, а учні мають можливість перевірити, чи достатньо
вимито пензель і чи можна набирати фарбу іншого кольору.
Серветки з тканини
Такі серветки повинні дуже добре вбирати воду. Вони можуть
бути кольоровими або білими. Їх необхідно акуратно підшити
(розмір 10×15 або 15×15 см) та скласти вдвічі. Використовують
серветки для того, щоб промокнути пензлі після промивання.
27. 27Розділ III. Матеріали та інструменти...
Зберігати серветки краще в спеціальній коробці. (Підкрохмалені
серветки легше всмоктують воду.) Після промивання пензель
необхідно обережно й легко прикласти до серветки й повертати
то одним, то іншим боком так, щоб він не розкуйовджувався,
а залишався гостреньким.
Підставки для пензлів
Підставки можуть бути виготовлені з різних матеріалів (де-
ревини, пластику, плексигласу тощо). Вони використовуються
під час малювання й аплікації та мають бути стійкими, легко
митися.
Папір
На уроках образотворчого мистецтва необхідно використовува-
ти аркуші паперу різного розміру, фактури й цупкості. Доцільніше
використовувати папір формату А3 (рідше — А4). Учням почат-
кової школи легше орієнтуватися у великому просторі аркуша
паперу. Робота з маленькими форматами викликає напруження
та знижує ефект уроку. Для малювання кольоровими й простими
графітними олівцями можна використовувати білий папір різної
цупкості, гладкий або шорсткий. Якщо використовується папір
з альбомів, необхідно спочатку відрізати смужку з дірочками
в місцях кріплення аркушів в альбомі. Усі види аркушевого
паперу потрібно заздалегідь розрізати на форматні аркуші, а не
зберігати згорнутими в трубку, інакше це ускладнить підготовку
паперу до уроку. Під час роботи з кольоровими олівцями й фар-
бами не слід застосовувати глянсовий і крейдяний папір, тому
що на нього погано лягає пігментний шар, він поглинає фарбу,
змінює її колір, а після висихання фарба може обсипатися (окрім
завдань, що можуть бути виконані за допомогою туші).
Пластичні матеріали
Пластилін
Якісний пластилін повинен: легко розрізатися пластмасо-
вою стекою для ліплення; швидко зігріватися в руках і ставати
м’яким; не кришитися, але й не розмазуватися, не танути в руках;
качатися між долонями й по будь-якій поверхні, не прилипаючи
28. 28 Усі уроки образотворчого мистецтва. 3 клас
до неї; без зусилля зніматися за допомогою пластмасової стеки
з будь-якої поверхні, не залишаючи плям; легко ліпитися до па-
перу, картону, деревини та інших шматочків пластиліну; після
тривалого перебування на відкритому повітрі не змінювати своїх
властивостей; легко змиватися з рук теплою водою.
Солоне тісто
Р е ц е п т: 1 частину солі, 2 частини борошна, 1—2 столові ложки
сухого шпалерного клею (можна додати ще 1 столову ложку олії).
Усе перемішати й поступово додавати до суміші води, щоб тісто
було круте, не прилипало до рук і не кришилося.
Переваги солоного тіста над пластиліном: тісто можна при-
готувати будь-коли, не витрачаючи зайвих грошей; воно легко
відмивається і не залишає слідів; воно чудово ліпиться (якщо пра-
вильно замішане), не липне до рук; його можна сушити в духовці,
а можна — на повітрі; на нього добре «лягає» будь-яка фарба, що
надає необмежені можливості для фантазування; тісто, вкрите
лаком поверх фарби, довго зберігається; із готовим виробом із
тіста можна гратись, не побоюючись, що він втратить форму.
Тісто для кольорового моделювання
Р е ц е п т: змішати 1/2 склянки борошна й 1/3 склянки солі.
У 1/4 склянки води розвести фарбу необхідного кольору. Постійно
помішуючи, додати отриманий розчин до суміші борошна й солі. Замі-
сити круте тісто, скачати його в кулю й накрити, щоб не засохло.
Дрібні деталі з тіста приклеюються до основної частини за
допомогою пензлика, змоченого у воді.
Вироби з тіста можна сушити в мікрохвильовій печі або в ду
ховій шафі за найнижчої температури й відкритих дверцятах (за
високої температури тісто може потріскатися).
Стеки
Стеки використовуються для розрізування, розгладжування
та формування пластичних матеріалів.
Вони можуть бути виготовлені з пластмаси, кістки або дере-
вини.
29. 29Розділ III. Матеріали та інструменти...
Обладнання ДЛЯ АПЛІКАЦІЇ
Папір. Для аплікації можна використовувати різні сорти
кольорового паперу (глянсовий, матовий, фактурний, із нерівно
пофарбованою поверхнею), що дозволяє досягти колірної вираз-
ності в аплікації. Для фону використовують більш цупкий папір,
аніж для елементів, що наклеюються, інакше після висихання
папір може вкритися зморшками. Необхідно мати набір паперу
із 10—12 кольорів (розміром приблизно 10×12 або 6×7 см) для
кожного учня.
Щетинні пензлі використовують для роботи з клеєм (на занятті
потрібно мати два-три запасних пензлі).
Пластина (підкладка) для намазування форм клеєм необхідна
для того, щоб не забруднити парту. Вона може бути пластмасовою
або зробленою з інших матеріалів, що легко миються (розміром
10×15 або 15×15 см).
Серветки використовують для притискання форм до паперу,
а також для того, щоб зняти зайвий клей. Серветки виготовля-
ють із білої чи кольорової тканини розміром 10×15 або 15×15 см
(можна використовувати також паперові серветки).
Ножиці не повинні мати загострених кінців. Для того щоб
прискорити вирізування форм, використовують трафарети з цуп-
кого картону, пластику та інших матеріалів.
Розетки для клею повинні бути стійкими (фаянсові, скляні
та ін.). Їх розставляють на партах так, щоб кожен учень міг
вільно дістати клей.
Таці для форм і обрізків паперу. Для роботи необхідно підго-
тувати по одній таці з набором паперу для кожного учня.
Клей. Найчастіше в процесі створення аплікації третьоклас-
ники використовують клейові олівці. Вони зручні у використанні
та менше забруднюють робочу поверхню. Проте іноді доцільніше
користуватися клеєм ПВА в невеличких флаконах із пензлем або
використовувати розетки для клею.
30. У 1—2-му класах учні в загальних рисах ознайомилися із
творами живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужитко
вого мистецтва, архітектури. Тому засвоєння програми 3-го класу
передбачає актуалізацію раніше набутих знань, їх поглиблення
та розширення на ґрунті уявних подорожей до майстерень різних
художників й нібито перевтілення учнів на майстрів живопису,
скульпторів тощо. Це дозволяє органічно продовжити формування
художньої компетентності учнів з основ образотворчої грамоти за
темами: «Колір», «Форма», «Простір», «Композиція».
Новим у навчальному матеріалі програми є ускладнення
палітри кольорів, ознайомлення зі специфікою роботи аквареллю
та збагачення засобів композиційної організації зображувальної
площини.
Зміст навчального матеріалу
Тема 1. Майстерня живопису (7 годин)
• Знаряддя праці та матеріали художника-живописця. Колір
як головний засіб виразності живопису. Актуалізація знань
з основ кольорознавства (колірне (спектральне) коло).
• Споріднені кольори; гармонія споріднених кольорів. Кольорові
контрасти. Свідомий вибір колірного вирішення на підставі
контрастних або споріднених кольорів.
Знайомство з технікою роботи акварельними фарбами (на ос-
нові порівняння з роботою гуашшю). Малювання аквареллю на
Розділ IV
Орієнтовне
календарно-тематичне
планування курсу
(35 годин, 1 година на тиждень)
