3. 3
Зміст
Передмова. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5
Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
Уроки Істоpiя як наука.
1–2. Українські вчені-історики. Історія і час . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7
Урок 3. Історична карта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
Урок 4. Писемні джерела. Архіви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
Урок 5. Мова як джерело знань про минуле. Фольклор . . . . . . . . . . . . 29
Уроки Речові історичні джерела.
6–7. Музеї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36
Урок 8. Географічні назви в історичній науці . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 47
Урок 9. Практичне заняття.
Про що можна довідатися із сімейного фотоальбому.
Родинне дерево . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 10. Практичне заняття.
Які назви в моєму рідному місті (селі)
нагадують про минуле . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Урок 11. Тематичне оцінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 53
Розділ ІІ. ПРО ЩО І ПРО КОГО РОЗПОВІДАЄ ІСТОРІЯ
Урок 12. Люди в історії: історичні персонажі,
групи людей і народи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 59
Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі,
господарське та повсякденне життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
Урок 14. Житло і побут давніх українців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71
Урок 15. Київські князі. Запровадження християнства . . . . . . . . . . . . . 78
Урок 16. Українське козацтво в битвах і походах . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Урок 17. Українське село і місто у ХVІІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
Урок 18. Відкриття Харківського університету
та його вплив на українську культуру . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Урок 19. Українці в революції 1917–1920 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103
4. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас4
Урок 20. Україна в роки Другої світової (1939–1945)
та Великої Вітчизняної (1941–1945) воєн . . . . . . . . . . . . . . . . . 110
Урок 21. Проголошення незалежності України . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 116
Урок 22. Практичне заняття.
Про що і про кого розповідає історія рідного краю . . . . . . . . . 122
Урок 23. Тематичне оцінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 122
Розділ ІІІ. ЯКІ ПАМ’ЯТКИ Є ЧАСТИНОЮ ІСТОРІЇ
Уроки Храми та ікони.
24–25. Софійський собор і Києво-Печерська лавра . . . . . . . . . . . . . . . 128
Урок 26. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє
та «Апостол» Івана Федорова . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 138
Уроки Замки і палаци.
27–28. Генуезька і Кам’янець-Подільська фортеці.
Бахчисарайський та Маріїнський палаци . . . . . . . . . . . . . . . . 145
Урок 29. Вулиці та площі. Вулиця Хрещатик у Києві.
Площа Ринок у Львові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 155
Урок 30. Парки і сади.
«Софіївка» в Умані
та заповідник «Качанівка» на Чернігівщині . . . . . . . . . . . . . . 161
Урок 31. Практичне заняття.
Які історичні пам’ятки мого міста (села),
рідного краю розповідають про минуле . . . . . . . . . . . . . . . . . . 166
Урок 32. Практичне заняття.
Моя уявна подорож історичними місцями України . . . . . . . . . 167
Урок 33. Тематичне оцінювання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167
Урок 34. Узагальнення до курсу
«Роль громадян, історичної науки,
музеїв та архівів у збереженні минулого України» . . . . . . . . . 171
Урок 35. Резерв . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 175
5. Розділ ІІІ. Розділ ІІІ 5
Передмова
Шановні колеги!
До вашої уваги пропонуємо посібник, присвячений викладанню
курсу «ВСТУП ДО ІСТОРІЇ. ПРОПЕДЕВТИЧНИЙ КУРС», головним
завданням якого є не лише ознайомити учнів з основами історії,
але й створити позитивну мотивацію для здобуття історичної освіти
надалі.
Посібник, підготовлений відповідно до програми Міністерства
освіти і науки України для 11-річної школи, містить детальні роз-
робки уроків, які супроводжено методичними рекомендаціями щодо
використання різноманітних методів і прийомів навчання.
У посібнику наведено плани-конспекти уроків з усіх тем, варіан-
ти завдань для проведення уроків підсумкового контролю, додаткові
матеріали до кожного уроку, які вчитель може використати на свій
розсуд. Для кожного уроку зазначено тип, мету, обладнання, що ви-
користовують. Особливу увагу приділено створенню позитивної мо-
тивації на уроці. Для проведення етапів актуалізації та закріплення
пропоновано декілька варіантів завдань і прийомів їх виконання,
які розраховані на різні рівні підготовки та розвитку пізнавальної
активності учнів. Такий підхід є актуальним, коли в одній паралелі
є класи різного рівня сформованості навчальних умінь і навичок.
Крім того, завдання творчого характеру можна використати для
індивідуальної роботи з обдарованими дітьми, а також для індиві-
дуальної роботи для учнів, що мають низький рівень пізнавальної
активності.
Для проведення етапу вивчення нового матеріалу розроблено
розгорнутий план з рекомендаціями щодо різноманітних форм
і прийомів його проведення. Зазвичай це групові, парні форми ро-
боти, які чергуються з фронтальними й такими, що передбачають
постійну активну участь учня в роботі на уроці. Головна мета такої
роботи — не лише здобуття учнем певних знань, але й розвиток
його здібностей. А якщо цей процес протікає в атмосфері співпраці,
то ефективність навчання є найвищою. Значний обсяг історичних,
літературних та візуальних джерел, вміщених у посібнику, робить
його надійним помічником учителя під час підготовки до уроку.
6. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас6
Урок завершують різноманітні види домашнього завдання — на
розсуд учителя, у тому числі й індивідуального характеру, випе-
реджальні, з нагадуванням, до чого учні мають підготуватись на
наступному уроці та що вчитель має підготувати заздалегідь, щоб
не витрачати час на уроці.
Уроки узагальнення і систематизації знань подані у вигляді не-
стандартних занять — ігор, обговорень та ін.
Сподіваємося, що посібник надасть реальну допомогу під час під-
готовки та проведення уроків.
Успіхів вам і натхнення!
7. Розділ І. Уроки 1–2 7
Розділ І. ЗВІДКИ І ЯК ІСТОРИКИ
ДІЗНАЮТЬСЯ ПРО МИНУЛЕ
Уроки 1–2
Істоpiя як наука.
Українські вчені-історики. Історія і час
Очікувані результати
Після цих уроків учні зможуть: розповідати про діяльність українських
істориків (два-три на вибір); креслити лінію часу та позначати на ній
запропоновані дати, співвідносити рік зі століттям; коментувати текст
підручника під час читання і складати запитання до нього; пояснювати,
що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії;
висловлювати судження щодо вивчення історії свого народу і країни,
історичної науки у збереженні пам’яті про минуле.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з тексто-
вими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Уч и т е л ь. Сьогодні, діти, ви розпочинаєте вивчення нового для
вас предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий,
але слово, я сподіваюся, ви чули у своєму житті не раз. Давайте
8. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас8
спробуємо назвати свої асоціації, коли чуємо слово «історія». Ска-
жіть, на яких уроках у початковій школі вам траплялося слово
«історія»?
Діти називають свої асоціації, вчитель записує їх на дошці.
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Уч и т е л ь. Ви вперше прийшли на урок історії. Дехто з вас вже
встиг прочитати оповідання, подивитися фільми на історичну тему.
Але все це були лише окремі свідчення історії. А тепер ви починає-
те вивчення історичної науки. Ця робота триватиме до закінчення
вами школи.
Кожен урок буде ставити вам нові запитання, крок за кроком
ми будемо розкривати цінність історії. Але найголовніше в цій нау
ці те, що вона дозволяє побачити справи людини, зрозуміти, що ця
людина собою являє.
Погасли кострища стоянок.
У землю пішли племена.
Забрали в холодні кургани
сокири, мечі й письмена.
Стьмяніли браслети і гребені,
розпались намиста разки,
що їх одягали древні
смагляві юні жінки.
І келихи срібні, і чаші,
що йшли по кругу колись,
покрилися порохом часу
і холодом тліну взялись…
Та, може, мені здалося —
а час не все переміг.
На чашах тепло збереглося
тих вуст, що торкалися їх.
І в пута тяжкі клинописні
закована з давніх-давен
в степу оживає пісня
давно занімілих племен.
Ліна Костенко
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Уч и т е л ь. У 5-му класі ми розпочинаємо вивчати новий пред-
мет — історію України. Допоможе нам у цьому підручник.
Бесіда
1. Як називається ваш підручник?
2. Хто його автори?
9. Розділ І. Уроки 1–2 9
3. Розгляньте малюнки на обкладинці підручника та на початку
розділів. Як ви гадаєте, про що розповідає історія?
Доцільно ознайомити учнів зі структурою підручника, його змістом,
побудовою.
У ч и т е л ь. Основний зміст нового навчального предмета —
ознайомлення учнів з історією нашої Батьківщини.
Історія — самостійна наука. Наука про минуле людства. Слово
«історія» з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «опо-
відь про події».
Історіяff — наука про минуле людства.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Історія — одна з найцікавіших, але й одна з найскладніших на-
ук. Історію називають вчителькою життя.
Учитель пропонує учням висловити свої думки про те, як вони розумі-
ють цей вислів.
Робота з літературним джерелом
Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.TT
Історія
Що таке історія?
Ви, щоб не забули,
Знайте, що історія —
Наука про минуле.
А «історія» походить
Із грецької мови,
«Оповіді про події»
Означає це слово.
Запитання
1. Що таке історія?
2. З якої мови походить слово «історія»?
3. Що означає «історія» в перекладі з грецької?
Уч и т е л ь. Слово «історія» може вживатися в різних значеннях.
Варто погодитися з народною мудрістю: «Минувшину можна зрозу-
міти, тільки полюбивши її».
Завдання
З’ясуйте, у якому значенні вжито слово «історія» в нижченаве-TT
дених реченнях.
1. Історія про капітана Гранта багата на пригоди.
10. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас10
2. Тернистий шлях історії нашого народу.
3. «Знаєш, друже, — вихопилось в балакучого хлопчика, — ну й іс-
торія зі мною сталась».
4. Історія досліджує, яким було життя людей у минулому.
У ч и т е л ь. Першим істориком, «батьком історії» вважають
грецького історика Геродота.
Робота з таблицею
Ознайомтеся з текстом таблиці. Зробіть висновки щодо значен-TT
ня історії.
Вивчення історії дозволяє:
1. Не повторювати помилок минулого.
2. Виховати громадянина і патріота.
3. Розвивати духовний світ і національне самовизначення учня
Уч и т е л ь. Наука, що вивчає життя і діяльність людей у ми-
нулому, називається історією. Зверніть увагу на перше слово. На-
ука — це те, що дає нам знання, досвід, повчає. Математика вивчає
числа і те, як з ними працювати. Біологія вчить, все, що пов’язано
з рослинним і тваринним світом. Науки бувають різними. Що ж ви-
окремлює історію з-поміж інших наук?
Робота зі схемою
За допомогою учнів учитель складає схему.
Історія
Завжди пов’язана
з людьми
Вивчає діяльність
людей
Вивчає минуле
Уч и т е л ь. Що дає людині історія? Вона відповідає на такі за-
питання:
Де?ff
Коли?ff
Як жили?ff
Що робили люди?ff
Як діяли?ff
Записати в зошити.
Що, де і коли відбулося — головні питання, з яких кожен іс-
торик починає вивчати минуле. Але відповідей на ці питання іс-
торикові недостатньо. Він бажає знати, чому сталася подія, до яких
11. Розділ І. Уроки 1–2 11
наслідків вона призвела тощо. Питання можуть бути найрізно-
манітніші, відповіді ж на них інколи доводиться шукати роками
і десятиліттями. А на деякі питання людство не може відповісти
вже тисячі років.
Робота з текстом
1. Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.
2. Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).
Шанобливе ставлення до минулого — прикметна ознака нашого
народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра.
І досі вживані в українській мові прислів’я: «Не за нас стало, не за
нас і перестане»; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм».
За давніх часів пам’ять про минуле зберігалася в міфах, легендах,
переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчо-
рашнього оповідали літописи. Так називаються записи подій, що
мали значення для народу. Рік у ті часи називався «літо», звідси
й походить назва цих записів. У них зосереджувалися знання про
історію народу. Закарбувавши для нащадків події минулого, творці
літописів прагнули зрозуміти, з’ясувати, чим вони були зумовлені,
які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.
Український народ в усі віки поважно ставився до свого минуло-
го. Це — наша особлива риса, якою варто пишатися.
Літописff — записи найважливіших подій за роками.
Учні записують визначення поняття в зошити.
У ч и т е л ь. Давньоруський літописець, чернець Києво-Пе
черського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — один
із найдавніших літописів. У своїй праці він розповів про давню іс-
торію нашої Батьківщини, описав події від 860 до 1111 року. Сам же
літопис датовано 1113 роком.
Робота з літературним джерелом
Прочитайте вірш і дайте відповідь на запитання.TT
Літопис
З «літа в літо» — з року в рік
В монастирських стінах
В чорній ризі чоловік
Описував події.
Все писав, що відбулось:
Про війну, про князя.
І писати довелось
Довго — не одразу.
12. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас12
Свідчення про всі події,
Що писалися колись,
З «літа в літо», наші вчені
Називають «літопис».
Запитання
1. Що таке літопис?
2. Чому для учених важливо вивчати літописи?
3. Хто такий, на ваш погляд, «чоловік у чорній ризі»?
Уч и т е л ь. Прочитавши підручник, ви дізнаєтесь про багатьох
українських учених-істориків. Зокрема Михайла Грушевського,
Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького. Батьком укра-
їнської історії вважають Михайла Грушевського. Йому належить
близько 2000 праць з історії України, серед яких десятитомна «Іс-
торія України–Руси».
Роботу проводитимемо з текстом підручника або роздавальним
матеріалом, де вміщено біографічні довідки істориків.
Вправа «Маркування тексту»
Прочитайте в парах текст, на полях поставте літеру «Б», якщоTT
в тексті йдеться про біографічні відомості історика, або літеру
«Д», якщо наголошено на його діяльності.
1. Михайло Грушевський (1866—1934) — видатний український
учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч
праць, серед яких і десятитомна «Історія України–Руси».
Він народився в учительській сім’ї, де йому прищепили жагу
до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбут-
нього вченого його батьки, — це любов до рідної землі. Власне
тому, зростаючи далеко від України, він цікавився всім укра
їнським.
Навчався М. Грушевський у Київському університеті, де вже на
третьому курсі проявив свої надзвичайні здібності. За своє дослі-
дження він отримав золоту медаль. Знав шість мов, читав твори
зарубіжних учених. Після закінчення університету М. Грушев-
ський, молодий професор історії, стає викладачем Львівського
університету. Він пише наукові праці, сприяє виданню сотень
українських книг, створює науковий студентський гурток, очо-
лює Наукове товариство ім. Т. Шевченка.
2. Михайло Олександрович Максимович (1804–1873) — визначний
український учений-природознавець, історик, народознавець,
письменник. Народився в селі Богуславець Черкаської області.
Закінчив гімназію, Московський університет. Автор багатьох
13. Розділ І. Уроки 1–2 13
наукових праць у різних галузях. Михайло Олександрович на-
віть видавав збірки українських народних пісень, був автором
віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською
та російською мовами.
3. Дмитро Іванович Яворницький (1855–1940) — видатний україн-
ський історик, археолог, народознавець, письменник. Народився
в селі Борисівка Харківської області. Навчався в повітовому
училищі, потім — у духовній семінарії. Завершив навчання
в Харківському університеті. Став викладачем історії в гімназії.
Глибоко досліджував історію запорозьких козаків. Написав «Іс-
торію запорозьких козаків». Його наукова діяльність тривала
майже 50 років.
4. Володимир Боніфатійович Антонович (1830–1908) — видат-
ний український історик, археолог, народознавець. Народився
в селі Комсомольське Вінницької області. Закінчив Київський
університет. Був автором багатьох праць з історії України, на-
родознавства, вів активну громадсько-політичну діяльність.
5. Микола Іванович Костомаров (1817–1885) — видатний укра-
їнський і російський історик, поет-романтик, мислитель, гро-
мадський діяч. Закінчив Харківський університет. Викладав
у Київському університеті. Був членом Кирило-Мефодіївського
братства, за що був засуджений. Після звільнення з-під нагляду
поліції викладав у Петербурзі.
Робота з візуальними джерелами
Розгляньте портрети істориків. Назвіть визначні досягненняTT
цих людей.
М. Грушев-
ський
М. Макси
мович
Д. Явор
ницький
В. Антонович М. Косто
маров
Уч и т е л ь. Досліджуючи минувшину, завжди намагаєшся від-
повісти на запитання: «Коли сталася та чи інша подія?» Дізнатися
про це дозволяє наука хронологія.
Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки
є конкретні дати.
14. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас14
Хронологіяff — наука про час.
Датаff — це точний час певної події.
Лічба років від певної подіїff — літочислення або ера.
Учні записують визначення понять у зошити.
Завдання
Назвіть по одній даті зі свого життя.TT
Уч и т е л ь. Початок нашої ери обчислюють від дати народження
Ісуса Христа. 2013 рік від Різдва Христового, 2013 рік нашої ери.
В історії великі проміжки часу лічать століттями (100 років) і тися-
чоліттями (1000 років).
Робота з лінією часу
0
Показуємо 0 від початку нашої ери. Наголошуємо на тому, що 100,
200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки століття.
Робота з хронологією
1. Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)
2. Розташуйте у порядку зростання такі відрізки часу: тисячоліт-
тя, ера, десятиліття, століття.
3. Визначте століття, на яке припадають такі дати: 100 р. до н. е.;
359 р.; 782 р.; 814 р.
Уч и т е л ь. На уроках історії в 5-му класі ми навчимося з вами
розв’язувати хронологічні задачі. Щоб правильно виконувати такі
завдання, дотримуйте певної послідовності.
Ознайомлення з пам’яткою «Як розв’язувати хронологічні задачі».
Пам’ятка «Як розв’язувати хронологічні задачі»
1. Накресліть «лінію часу» — пряму лінію, поділіть її рисочками
на рівні відрізки, що означають певну кількість років.
2. На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску — початок
відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу.
3. Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо.
4. Якщо для розв’язання хронологічної задачі вам не потрібно по-
значати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то
перервіть лінію пунктиром.
15. Розділ І. Уроки 1–2 15
5. На лінії часу запишіть умову завдання.
6. Поряд з лінією виконайте обчислення й запишіть стислу відпо-
відь до завдання.
Види хронологічних задач
1. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення
Скільки років тому сталася подія, якщо відома її дата?ff
Обчисліть, скільки років минуло від запровадження християн-ff
ства як державної релігії 988 року до сьогодення.
2. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої.
Скільки минуло років від однієї події до іншої? (На скільки ро-ff
ків одна подія відбулася раніше за іншу?)
Обчисліть, скільки років минуло від закінчення Великої Ві-ff
тчизняної війни (1945) до вашого народження?
3. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьо-
годення.
Коли відбулась подія, якщо відомо, що відтоді минуло… років?ff
2012 року відзначали 200-річчя битви під Бородино. Якого рокуff
сталася ця битва?
4. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від ін-
шої події.
Коли відбулася подія, якщо відомо, що вона сталась після зазна-ff
ченої події через певну кількість років?
Успенський собор Києво-Печерської лаври було збудовано наff
27-й рік від заснування монастиря 1051 року. Обчисліть, коли
його було зведено.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Розгадайте ребус і дайте визначення поняття. (TT Історія)
’ ’
і
ліс торт
я
16. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас16
Бесіда
1. На які питання надає відповідь історія?
2. Кого з істориків ви знаєте?
3. Що таке літопис?
4. Чим відрізняється наука історія від навчального предмета іс
торії?
5. Хто був автором 10-томної «Історії України–Русі»?
6. Хто з істориків написав «Історію запорізьких козаків»?
Робота з літературним джерелом
Поясніть рядки з поезії В. Вихруща.TT
Не очорни й не затопчи святого:
добро і честь лежить в основі всього.
А хто історію народу зневажає,
нагадує хіба кота сліпого.
Робота з хронологією
1. Співвіднесіть рік і століття:
1) 5 рік — … століття;
2) 1799 рік — … століття;
3) 1314 рік — … століття;
4) 44 рік — … століття;
5) 700 рік — … століття;
6) 789 рік — … століття;
7) 1501 рік — … століття;
8) 1900 рік — … століття.
2. Співвіднесіть рік та століття, з’єднавши їх стрілками.
V ст. до н. е. 240 р.
ІІІ ст. 78 р. до н. е.
ХІХ ст. 645 р.
ХХІ ст. 1582 р.
ХVІ ст. 1861 р.
І ст. до н. е. 435 р. до н. е.
Гра «Оплески»
Учитель називає поняття, терміни, прізвища.
Якщо поняття або термін використовували на уроці, підтвердь-TT
те це оплесками, якщо ні — мовчанням.
Історія — наука, історія капітана Гранта, літопис, матема-
тика, М. Грушевський, зірка, народ, літописець, «оповідь про події»,
квітка, Нестор Літописець, визначні постаті.
17. Розділ І. Уроки 1–2 17
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідні параграфи підручників (за Пометун О. І.,
Костюк І. А, Малієнко Ю. Б. — § 1, 2; за Власовим В. С. — § 1, 2)*.
2. Вивчити визначення понять.
Додатковий матеріал до уроку
Календар — це система відліку днів і великих проміжків часу, список днів
з певним поділом (тижні, місяці). Цей термін має давньоримське походження (від
лат. Calendarium). Після Різдва Христового настала нова ера, римське літочислення
поширилося в усьому світі. На укорінення поняття «календар» вплинули також
давні уявлення про матінку-природу у протослов’ян (предків слов’ян) і протоу-
країнців.
Річний календар українців з давніх часів поділявся на чотири пори року від-
повідно до видимого руху сонця по небу і сезонних змін у природі, які впливали
на цикли сільського господарства. Ще до запровадження християнської релігії та
офіційних назв місяців українці склали структуру з 12 місяців. Це підтверджено
археологічними знахідками. Поблизу села Ромашки Київської області було знайде-
но календар на керамічному глечику IV ст. н. е. На верхньому поясі є зображення
знаків богів, малюнки святкових обрядів, що прославляли Перуна, Ярила, Купала
та інших богів. На нижньому полі зображено квадратики: дні, числа. Початок року
на календарі вели з весни. На деревах було знайдено «похідні календарі» — палиці,
на яких зроблено зарубки (робочі дні) та кружечки (свята). До речі, на сучасних
календарях державні світа іноді позначають саме кружечком.
Що таке місячний календар? Місячний календар — це циклічна зміна чоти-
рьох фаз нічного світила. Місяць тут триває 29 чи 30 діб (залежно від тривалості
першого дня). Кожен місячний день містить певну інформацію для людини. Осо-
бливо виділяються 4 дні, які розділяють чверті місяця місячного календаря. Вони
є критичними, оскільки відображають несприятливі місцезнаходження Сонця
й Місяця стосовно одне до одного (з’єднання, опозиція або протистояння, ква-
дратури). Критичні дні свідчать про перехід Місяця в іншу фазу, а значить — про
зміну його впливу.
У народі вважають, що сприятливим є початок нових справ під час Місяця
у зростанні (перша й друга фази), але не в перші два дні після молодика, а завер-
шення справ матиме успіх на спадному Місяці.
* Надалі назва підручників у тексті буде подаватися скорочено. Під-
ручник Пометун О. І., Костюк І. А, Малієнко Ю. Б. будемо позначати
цифрою [1], а підручник Власова В. С. — цифрою [2].
18. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас18
Урок 3
Історична карта
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: розрізняти умовні позначки на істо-
ричній карті; знаходити на карті територію України, її столицю, місто,
область, де вони народились чи живуть; коментувати текст підручника
під час читання і складати запитання до нього.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з тексто-
вими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Метод асоціацій
Назвіть будь-які асоціації до слова «карта».TT
Діти називають асоціації, а вчитель записує їх на дошці.
Бесіда
1. Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
2. За яких обставин ми звертаємось до карти?
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Уч и т е л ь. Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям,
як історична карта, що є важливим джерелом інформації, оскіль-
ки відображає особливості розвитку людства в минулому. Знання
історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками
живу історичну дійсність, взаємозв’язки між людьми. От і ми з вами
спробуємо долучитись до цих знань.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У ч и т е л ь. Сьогодні ми з вами повинні відповісти, що таке
карта і навіщо потрібна історична карта. Протягом уроку ми з вами
з’ясуємо історію виникнення карт, а також ознайомимося з людьми,
що їх складали.
Цікаво, а як би ви визначили або переклали слово «карта»?
19. Розділ І. Урок 3 19
Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал»,
грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник
для вивчення історії, географії та інших наук. А зараз з’ясуємо, які
ж бувають карти.
Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, еко-
номічні, синоптичні тощо. На уроках історії ви найчастіше будете
працювати саме з історичною картою.
На історичній карті, окрім кордонів держав та населених пунк-
тів, позначено найважливіші події (війни, революції, територіальні
зміни), що відбулися на різних етапах історичного розвитку. На за-
няттях ви будете звертатися до кількох різновидів історичних карт.
Робота з кожною з них має свою специфіку.
Історичні карти поділяються на:
1) за охопленою територією:
f світові; f материкові; f карти держав;
2) за змістом:
f оглядові; f узагальнювальні; f тематичні;
3) за масштабом:
f великомасштабні; f середньомасштабні; f дрібномасштабні.
Робота з текстовою таблицею
Тип історичної карти Особливості
Настінна карта Відображає великі території.ff
Містить відомості щодо тривалих історичнихff
періодів
Під час роботи з настінною картою слід стоятиff
ліворуч від неї, тримаючи указку у правій руці.
Недостатньо просто показувати кордони дер-ff
жав, населені пункти, їх слід описувати
Карта в історичному
атласі
Ваш постійний помічник під час самостійноїff
роботи.
Карта зазвичай присвячена конкретній темі.ff
Містить масив текстової та хронологічноїff
інформації.
Можна використовувати як довідкове виданняff
Карта в підручнику Має на меті ілюструвати текст — інформаційніff
можливості обмежені.
До неї звертаються безпосередньо під часff
читання підручника
20. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас20
Уч и т е л ь. Певною мірою долучитися до створення історичних
карт вам допоможе робота з контурною картою, яку ви заповнюєте
самостійно. Для отримання кращого результату варто дотримувати
декількох нескладних правил.
Пам’ятка «Як працювати з контурною картою»
1. Заповнюйте контурну карту після вивчення конспекту та відпо-
відного параграфа підручника.
2. Читайте підручник вдумливо, намагайтеся запам’ятати назви
історичних областей, місця битв тощо.
3. Виконуйте завдання в контурній карті послідовно. Напри-
клад, заповнюючи карту, присвячену воєнним діям в Європі
в 1914–1918 рр., спочатку позначте кордони держав на 1914 р.,
потім — основні напрямки воєнних дій та лінії фронтів і наре-
шті — місця та роки основних битв.
4. Не заповнюйте контурну карту механічно, під час нанесення
відповідних позначок намагайтеся пригадати суть подій та їхні
наслідки.
Під час роботи з картою ви повинні вміти:
1. Локалізувати історичну подію (наприклад, за темою «Перша
світова війна» знаходити кордони держав на 1914 р., показува-
ти театри воєнних дій, лінії фронтів, місця найвизначніших
битв).
2. Супроводжувати показ словесним описом (наприклад, показа-
ти території країн Четверного союзу та Антанти та їхніх союзни-
ків, проаналізувати співвідношення сил і зробити висновок, яка
з воюючих сторін мала більше шансів на перемогу).
3. Аналізувати її зміст (наприклад, порівняти політичні карти
світу 1914 р. та 1923 р., проаналізувати зміни, які відбулися
в результаті Першої світової війни, й зробити висновок, чи були
розв’язані територіальні суперечності між великими держава-
ми, чи сприяв повоєнний поділ світу мирному співіснуванню).
Бесіда
1. Які типи історичних карт можуть бути використані на уроках
історії?
2. Яка з історичних карт відображає великі території?
3. Як потрібно працювати з настінною картою?
Можна попросити одного з учнів продемонструвати прийоми роботи
з настінною картою.
4. Яку корисну інформацію містить карта в історичному атласі?
5. Яка різниця між картою в атласі та в підручнику?
21. Розділ І. Урок 3 21
6. Яку карту можна використати як додаткове джерело інформації
і чому?
Учитель демонструє приклади настінної карти, історичного атласу
і карти в підручнику, повторює найголовніші положення роботи з та-
кими картами.
Уч и т е л ь. Історична карта містить багато цікавої інформації,
але розповість вона її тільки тим, хто навчиться читати карту. Для
цього кожна карта має легенду карти.
Легенда картиff — умовні позначки, за допомогою яких мож-
на прочитати історичну карту.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Легенда повинна містити всі використані на карті умовні познач
ки, які мають бути розташовані в такому порядку, щоб упродовж
читання легенди можна було скласти уявлення про зміст карти, не
дивлячись на неї. Зображення позначок у легенді і на карті повинні
бути однаковими.
Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам’я
тати такі правила:
1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.
2. Штриховкою позначають події та явища, що пов’язані певною
територією (приміром, перехід району від однієї держави до
іншої).
3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.
4. Стрілками позначають пересування військ і народів.
5. Кордони держав, інші межі позначають лініями різного ма
люнка.
6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.
Учні записують у зошитах пам’ятку «Як працювати з історичною
картою».
Пам’ятка «Як працювати з історичною картою»
1. Прочитати назву карти.
2. Ознайомитись з легендою.
3. Знайти на карті саме ті умовні позначки, які необхідні під час
розгляду конкретного питання.
4. Порівняти здобуту інформацію з матеріалами підручника.
Робота за картою
Намалюйте умовні позначки, якими користуються, щоб поTT
казати:
1. Дві різні території або держави.
22. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас22
2. Перехід певного району від однієї держави до іншої.
3. Місця битв.
4. Пересування військ або народів.
5. Кордони держав, регіони областей, територій.
6. Міста.
Використовуючи карту атласу «Кіммерійці. Скіфи», надайте від-TT
повіді на запитання.
1. Що зображено на карті?
2. Які використані позначки і для чого?
3. Які кольори використані на карті і для чого?
4. Які написи є на карті?
Використовуючи карту атласу «Східнослов’янські племінні со-TT
юзи VII–VIII ст. на території України», виконайте завдання на
контурній карті.
1. Покажіть на карті місто Київ, річки Дніпро, Десна, Дністер.
2. Покажіть територію розселення східнослов’янських племін.
3. Назвіть племена східних слов’ян.
У ч и т е л ь. Історичні карти відрізняються від географічних.
Звичні кольори географічних карт отримують інше значення на іс-
торичних картах.
Наприклад, зеленим кольором показують не тільки низовини,
але й оази, а також найдавніші райони землеробства й скотарства.
Якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості
над рівнем моря (зелений — низовини, коричневий — гори), то на
історичній — території держав, розселення народів тощо. До того ж
зображення на історичній карті означають події, що відбуваються
в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зросла територія
держави упродовж певного часу, куди прямували війська, коли
й де відбувалася битва, коли виникло місто й коли було зруйнова-
не тощо.
Інша особливість історичних карт — розкриття динаміки подій
і процесів. На географічній карті все статично, а на історичній лег-
ко побачити виникнення держав і зміну їхніх територій або шляхи
руху військ, торговельних караванів тощо.
Пересування людей на карті показують суцільні й переривчасті
стрілки; військові удари — стрілки з більше коротким ратищем
і широкою основою; місця боїв — схрещені мечі, райони повстань —
крапки.
Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам
доводилося працювати на уроках природознавства.
23. Розділ І. Урок 4 23
Завдання
1. Назвіть спільні та відмінні ознаки історичної та географічної
карт.
2. На контурній карті обведіть кордони сучасної України, позначте
її столицю, місто, в якому проживають учні.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Які види історичних карт ви знаєте?
2. Знайти кордони держав.
3. Що означає колір на історичній карті?
4. Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 3; [2], § 10).
2. Випереджальне завдання для двох учнів. Підготувати пові
домлення:
Перша друкована українська книжка.ff
Найдавніші бібліотеки України.ff
Додатковий матеріал до уроку
Перша збірка історичних карт називалася «Атласом географії античного світу»
і була складена 1579 року Абрахамом Ортеліусом. Цей фламандський картогроф
також склав і надрукував 1570 року перший у світі географічний атлас під назвою
Theatrum Orbis Terrarum.
Урок 4
Писемні джерела. Архіви
Очікувані результати
Після цих уроків учні зможуть: розповідати про те, як історики дізна-
ються про минуле на основі писемних джерел; коментувати текст під-
ручника під час читання і складати запитання до нього; пояснювати,
що таке історичні джерела й які вони бувають; наводити приклади
писемних джерел, з яких можна довідатися про давні часи; висловлю-
вати судження щодо ролі архівів у збереженні пам’яті про минуле.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з тексто-
вими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
24. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас24
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
Уч и т е л ь. Звідки історики отримують інформацію про події,
які відбувались сотні, тисячі років тому?
Заслуховують 2–3 відповіді учнів.
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Уч и т е л ь. На попередніх уроках ми з вами знайомилися з фо-
тографіями. Історики називають їх фотодокументами, адже вони
є важливими джерелами знань про минулі часи. Крім фотографій,
про події минулого свідчать усілякі вироби людських рук, сказане
чи написане слово. Такі джерела інформації називають історичними
джерелами. Історичні джерела поділяються на речові, писемні і усні.
Писемні джерела з’явилися значно пізніше порівняно з речовими,
проте вони надають найбільш повну інформацію про минуле.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Уч и т е л ь. Усі історичні джерела можна розділити на 3 групи.
Найбільш численна група джерел —ff писемні (давні написи на
камені, металі, кераміці; тексти, надряпані від руки на стінах
будівель, посуді; берестяні грамоти, рукописі на папірусі, перга-
менті й папері, друкарські матеріали та ін.).
Речові пам’яткиff (знаряддя праці, ремісничі вироби, предмети
домашнього ужитку, посуд, одяг, прикраси, монети, зброя, за-
лишки жител, архітектурні споруди тощо).
Усні пам’яткиff — фольклорні (пам’ятники усної народної твор-
чості, тобто пісні, казки, прислів’я) та лінгвістичні (географічні
назви, особисті імена та ін.).
Своєрідну групу джерел, що поєднують ознаки письмових та
археологічних, утворюють пам’ятки епіграфіки — різні написи на
предметах побуту, на зброї, стінах храмів. Найбільш давні давньо-
руські написи належать до X ст.
Епіграфіка може свідчити про рівень поширення письменності.
Напис на клинку меча, знайденого поблизу села Фощеватая під
Полтавою («Людота коваль»), дозволив зробити висновок про існу-
вання на Русі самобутнього збройового виробництва.
25. Розділ І. Урок 4 25
Цінним джерелом для вивчення повсякденності Київської Русі
стали берестяні грамоти, відкриті 1951 року під час розкопок Нов-
города. Найбільш давні грамоти (боргові зобов’язання, виклики
до суду і навіть любовні записки) стосуються другої чверті XI ст.
Бесіда
1. Звідки ж історики дізнаються про історичне минуле?
2. Про які групи історичних джерел ви дізналися?
Робота з таблицею
Занести приклади історичних джерел до відповідної колонкиTT
таблиці «Види історичних джерел».
Перекази, малюнки, легенди, зброя, уламки глечика, берестяні
грамоти, написи на каменях, листи, монети і т. ін.
Види історичних джерел
Речові Усні Писемні
Уявна історична подорож
(можна використати читання за ролями або інсценування)
Уч и т е л ь. Зараз, діти, ми з вами вирушимо у мандрівку в да-
леке минуле, щоб дізнатися про те, як виникла писемність. Першою
нашою зупинкою буде «Первісний час». Познайомтеся з Таффі. Вона
розкаже вам дивовижну історію, свідком якої вона була.
Т а ф ф і. Одного разу я пішла до річки, щоб наловити коропів.
Мені не пощастило: спис зламався. У цей час берегом йшов Незна-
йомець. На жаль, він не розумів нашої мови. Але я вирішила напра-
вити його за списом до мами і для цього підготувала листа, у якому
намалювала те, що сталося. На шматку березової кори видряпала
малюнки: зламаний спис та Незнайомця з новим списом у руці.
Щоб він не заблукав, я намалювала бобрів, повз яких він мав про-
ходити. На останньому малюнку я зобразила маму зі списом в руці.
Я вважала, що на цих малюнках все зрозуміло. Проте Незнайомець
«прочитав» ці малюнки зовсім по-іншому. Він вирішив, що моєму
племені та йому загрожує небезпека. «Якщо я не приведу плем’я їй
на допомогу, то вороги, які підкралися з усіх боків, нас уб’ють», —
подумав він. Коли лист потрапив до мами, вона подумала, що Не-
знайомець проштрикнув мене списом, зламав руку, налякав і що
ціла зграя злодіїв намагаються оточити мене ззаду (вона також
сприйняла бобрів за ворогів). Ох, і дісталося ж Незнайомцю від
26. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас26
розлючених жінок нашого племені. А той не міг їм нічого поясни-
ти, адже він не знав нашої мови. Виявляється, написати лист — це
тільки половина справи: треба ще й уміти його прочитати.
У ч и т е л ь. Наша друга зупинка — «Країна Перу. Південна
Америка».
1-й і н д і а н е ц ь. Наше вузликове письмо існувало ще тоді,
коли люди не уміли писати. До мотузки прив’язували тоненькі
різнокольорові шнурки різної довжини, на яких в’язали вузлики.
Чим ближче до мотузки був вузлик, тим важливішим було пові-
домлення. Чорний вузол означав смерть, білий — срібло або мир,
червоний — війну, жовтий — золото, зелений — хліб. Якщо вузол
не був забарвлений, то це були цифри: прості вузли — десятки, по-
двійні — сотні, потрійні — тисячі.
Прочитати такий лист було непросто. Важливе значення мала
товщина шнурків і те, як був зав’язаний вузол та які вузли поряд.
Так само, як зараз дітей навчають абетки, так і перуанських дітей
навчали колись вузликової грамоти — квипу.
2-й і н д і а н е ц ь. У нас існує більш простий спосіб передавати
інформацію. Якщо одне плем’я збиралося оголосити війну, воно над-
силало іншому спис, стрілу або томагавк. У разі коли йшлося про
мир, надсилали тютюн і трубку.
Г а й а в а т а. Я дуже шкодував, що люди не можуть передати
своїм нащадкам те, що вони самі знають і вміють. На жаль, здобуті
знання зникають і розчиняються в часі.
1-й і н д і а н е ц ь. Тоді Гайавата винайшов писемність. Ось що
говорить про це легенда.
З мішка він вийняв фарби,
Усіх кольорів він вийняв фарби
І на гладкій на бересті
Багато зробив таємних знаків,
Чудових фігур і знаків.
Усі вони зображали
Наші думки, нашу мову.
Біле коло — то життя,
Чорне коло — то вже смерть;
Далі йшли зображення Неба,
Зірок, Місяця і Сонця,
Річок, лісів і гірських вершин,
Й усього, що населяє Землю разом з людиною.
Уч и т е л ь. Наша третя зупинка — «Київська Русь».
Ч е н ц і К и р и л о і М е ф о д і й. За дорученням візантійсько-
го імператора ми склали абетку, яка стала попередницею вашого
27. Розділ І. Урок 4 27
сучасного алфавіту. Вона називається кирилиця. Частину букв ми
узяли з грецької, а решту спеціально створили для передання звуків
слов’янської мови.
А взагалі, першу абетку вигадали фінікійці, тож назви букв
відповідали назві тих предметів, які вони нагадували. Перша буква
алфавіту — «алеф», друга — «бета» — звідси «алфавіт». Ну, а у нас,
відповідно, були «аз» і «буки» — звідси й азбука.
У ч и т е л ь. Найбільш цінним скарбом для дослідника є все,
що залишили по собі люди, а особливо те, що вони написали. Існує
окрема історична наука — палеографія, яка вивчає історію письма,
зміни в написанні літер, матеріали та знаряддя для письма, способи
оздоблення книжок.
Палеографіяff — наука, яка вивчає історію письма.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Повідомлення учнів
1-й у ч е н ь. Перша друкована книга «Прогностична оцінка по-
точного 1483 року…» з’явилася 1483-го року, її автором був вчений
з європейським іменем, українець за походженням, один із перших
українських докторів філософії та медицини Юрій Дрогобич (Котер-
мак). Збереглися лише два примірники цієї книги.
2-й у ч е н ь. Книги зберігаються в бібліотеках. Першу відому
у Київській державі бібліотеку, точніше книгосховище, заснував
при Софійському соборі князь Ярослав Мудрий. Про це згадується
у літописі під 1037 роком. Вона нараховувала, на думку дослідни-
ків, 950 книг. Найстарішою з чинних в Україні бібліотек є Наукова
бібліотека Львівського університету, заснована 1608 року. Найбіль-
шою в Україні бібліотекою є Центральна наукова у м. Києві.
Робота з історичним джерелом
Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.TT
Повість минулих літ
«У рік 6562. Преставився великий князь руський… А коли ще
він був живий, наставив він синів своїх, сказавши їм: «Осе я одхо-
джу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви
єсте брати від одного отця, одної матері. І якщо будете ви в любові
межи собою, то й Бог буде у вас і покорить він вам противників під
вас, і будете ви мирно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити,
у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і ді-
дів погубите, що вони надбали трудом великим. Тож слухайтесь
брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, — замість
28. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас28
себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу. Слухайтесь
його, як ото слухались мене, нехай він буде замість мене. А Святос-
лаву даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяслав, а Ігорю — Володи-
мир, а В’ячеславу — Смоленськ».
І так розділив він городи, заповівши їм не переступати братнього
уділу…
Сам же був слабий… Отож приспів [йому] кінець життя, і оддав
він душу свою Богові місяця лютого у двадцятий (день), в суботу
першої неділі посту…»
Запитання
1. Чого навчає Ярослав Мудрий своїх синів?
2. Про що ми дізнались з історичного джерела?
Робота з візуальним джерелом
Розгляньте сторінку літопи-TT
су. Чим відрізняється кни-
га ХIV ст. і сучасне видання?
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ
ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Чому вчені-історики, відтво-
рюючи минуле, користують-
ся писемними джерелами?
Наведіть приклади писемних
історичних джерел.
2. Які установи збирають, збе-
рігають та впорядковують
писемні історичні джерела?
Вправа «Хвилинка»
Розкажіть протягом однієїTT
хвилини, про що йшлося на сьогоднішньому уроці. Якщо ви
зупинитеся або припуститеся помилки, слово перейде до іншо-
го учня.
VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 4; [2], § 5, 7).
Додатковий матеріал до уроку
Чи відомо вам, що справу збирання, збереження та впорядкування писемних
пам’яток покладено на спеціальні установи, які називають архівами?
29. Розділ І. Урок 5 29
Архіви з’явилися після появи писемності. Для сучасних архівів будують спе-
ціальні приміщення з вузькими вікнами, що не пропускають прямих сонячних
променів: від сонячного світла тло й друкарська фарба вигоряють, линяють, а па-
пір жовтіє та псується. Щоб документи краще зберігалися, їх укладають у щільно
закриті коробки й розміщують на полицях-стелажах. У великих архівах загальна
довжина стелажів сягає десятків кілометрів.
Найбільш цінні документи перезнімають на плівку — виходять діафільми
з дуже маленькими кадриками — мікрофільми, які зберігають окремо від доку-
ментів на випадок, якщо оригінал буде пошкоджено або втрачено.
Урок 5
Мова як джерело знань про минуле.
Фольклор
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: розповідати, як історики дізнаються
про минулі часи на основі назв населених пунктів; коментувати текст
підручника під час читання і складати запитання до нього; пояснювати,
що таке історичні джерела та які існують види джерел; наводити при-
клади слів, прислів’їв, казок про минуле, з яких можна довідатися про
давні часи.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з тексто-
вими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Назвіть види історичних джерел, з якими ви ознайомилися на
минулому уроці.
2. Наведіть приклади усних і писемних історичних джерел.
3. Де зберігаються письмові джерела? Розкажіть, що ви знаєте про
архіви.
30. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас30
IІI. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Уч и т е л ь. Українська мова є багатовіковим надбанням укра-
їнського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь. Без
мови немає народу, бо вона — найважливіший засіб спілкування
між людьми.
Усі сторони людського життя, процес пізнання, діяльності люди-
ни, кожний момент людської свідомості супроводжує мова. Завдяки
мові ми пізнаємо дійсність, навколишній світ. Мова — це джерело
знань про минуле нашого народу, сьогодення та майбутнє.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
У ч и т е л ь. Мова — найдавніша форма спілкування людей.
Протягом тисячоліть мова зберігає безцінні відомості про життя
людей в усі часи. Для багатьох слов’янських народів, писемність
яких виникла порівняно пізно, мова та усна традиція були основним
сховищем багатовікового історичного досвіду.
Завдання
Як ви розумієте висловлювання «У мові наша стара й нова куль-TT
тура, ознака нашого національного визнання…»; «Поки живе
мова — житиме й народ…» (І. Огієнко)?
Учні відповідають.
Уч и т е л ь. Мова виконує декілька функцій:
комунікативнуff (спілкування);
пізнавальнуff (пізнаємо весь навколишній світ);
естетичнуff (виховуємо почуття прекрасного, любов до рідних,
близьких людей).
Мова невіддільна від мислення.
Бесіда
1. Що таке усна народна творчість?
2. Які літературні твори ми відносимо до усної народної творчості?
Уч и т е л ь. Усна народна творчість — це поетична історія на-
роду. Тут і родинні оповіді, і перекази про походження назв сіл,
міст, річок, озер, і розповіді про видатних людей і важливі історичні
події. Кожен народ має свої легенди. Ми з вами повинні знати й пи-
шатися легендами свого народу.
Фольклорff — пам’ятники усної народної творчості, тобто піс-
ні, казки, прислів’я, приказки, анекдоти і т. ін.
Учні записують визначення поняття в зошити.
31. Розділ І. Урок 5 31
Першим і найдавнішим жанром героїчного епосу українсько-
го народу були билини. У билинах згадано лише такі міста, як
Київ (найчастіше), Чернігів, Суздаль, Галич, Новгород. Централь-
ні персонажі — Ілля Муромець, Альоша Попович, Добриня, Гліб
Володієвич та інші є історичними особами, чиї імена зафіксовані
у «Повісті минулих літ», інших хроніках та рукописних документах
того часу.
Билини — це героїчний епос Київської Русі, який виник за
Княжої доби. Билини слід вважати героїчним епосом українського
народу. Усі центральні образи билини мають основні риси міфічних
героїв. Так, наприклад, Ілля Муромець, сам знищує ціле військо во-
рогів, поборює міфічну істоту — Солов’я-розбійника, долає непролаз-
ні хащі, однією рукою рве дуби з корінням, а другою мостить мости.
Поряд з історичними постатями трапляються вигадані чи містичні
істоти, зокрема Змій-Горинич, якого поборов Добриня, елементи
фантастики, а подекуди й казок.
Попри міфологічні елементи, билини є історичним епосом, а не
художнім вимислом. У билинах з казковими елементами переважає
історична конкретика: точно зазначено місця подій (Київ, Новгород,
Чернігів), відтворено імена і діяльність київських князів та їхніх
нащадків. Вони в основному збігаються з літописними записами
про діяння князів.
Робота з історичним джерелом
Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.TT
Як Добриня Богатирем став
«…Одвіку так буває ізрання: сонце встає — настає світання!
Було те в часи давні, в часи старовинні. Народився на Землі на-
шій Добриня, силою та добротою сповнений небаченою. Як підріс
Добриня — збиратися почав він у дорогу далеку, став питати дозво-
лу у своєї матінки:
— Дозволь мені, ріднесенька, в путь-дорогу вирушити, дізна-
тися, навіщо я народився, навіщо на Землю з’явився, як Землю від
зла захищати, як Добру в усьому допомагати.
Відпустила Добриню матінка, відпустила ріднесенька. Настав-
ляла вона Добриню, промовляла такі слова:
— Є в усіх людей одна Матінка — Мати-Земля. Де б ти не був —
вона з тобою буде: бо серце її любляче з моїм однаково б’ється! Зем-
лю нашу захищай-оберігай!
І є в усіх людей один Отець — Бог. Він — усьому Творець, усім
Отець. Де б ти не був — Він завжди з тобою! Ти заповідей Його до-
тримуйся, поради слухай, а діло, Ним довірене, виконуй!
32. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас32
І є на світі сила одна велика та добра — любов’ю ця сила назива-
ється, нема сили сильнішої!»
Запитання
1. Про що йдеться в цьому тексті?
2. Поставте 2–3 запитання до тексту.
3. Чого навчає нас промова Матінки-Землі?
У ч и т е л ь. Слово «дума» часто трапляється у давньоукраїн-
ських рукописних джерелах на означення думки, мислення. Згодом
цим словом почали позначати жанр епічного поетичного твору, епіч-
ної пісні героїчного плану. Найдавніші думи виникли приблизно
у ХV ст., але й до того часу українці вже мали досить розвинутий
героїчний епос, який утворив основу для дум. У літописах неоднора-
зово згадано про княжих співців-поетів, що складали пісні на честь
героїв, звеличували подвиги князів і їхніх дружин.
Робота з історичним джерелом
Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.TT
Уривок з «Думи про козака Голоту»
Ой полем, полем Киліїмським,
То шляхом битим городинським,
Ой, там гуляв козак Голота,
Не боїться ні вогню, ні меча,
ні третього болота…
Правда, на козакові шапка-бирка —
Зверху дірка, травою пошита,
Вітром підбита,
Куди віє, туди й провіває,
Козака молодого прохолоджає.
То гуляє козак Голота, погуляє,
Ні міста, ні села не займає,—
На місто Килію поглядає…
У городі Килиї татарин сидить
бородатий,
По горницях походжає,
До татарки словами промовляє…
Каже: — Татарко!
Я те бачу: в чистім полі
не орел літає —
То козак Голота добрим конем гуляє.
Я його хочу живцем у руки взяти
Та в город Килію запродати.
Іще ж ним перед великими панами-башами вихваляти…
33. Розділ І. Урок 5 33
Запитання
1. Про що йдеться в уривку з думи?
2. У чому полягають особливості думи?
3. Поставте 2–3 запитання до тексту.
У ч и т е л ь. Поширеним жанром героїчного поетичного епосу
українського народу є історичні пісні — ліро-епічні твори про кон-
кретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних
осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов’язані з подіями
суспільно-політичного життя, у яких відтворено дух певної істо-
ричної епохи.
Легенда — найдавніший жанр української неказкової прози,
походження якого більшість вчених схильні пов’язувати з джере-
лами писемної літератури. Власне слово «легенда» походить від
латинського legenda (те, що належить прочитати) — оповідання про
життя святого, мученика, пустельника і т. ін., яке читали на день
його пам’яті. Ці оповідання часто були повчальними за характером.
Їх укладали у збірники, що називалися «патериками». Написані
простою, невигадливою мовою, патерикові оповідання були різно-
манітними й захопливими.
Робота з історичним джерелом
Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.TT
Народна легенда «Звільнення Києва від облоги печенігів»
«Прийшли печеніги вперше на Руську землю, а Святослав був
саме в Переяславці. І зачинилася Ольга у городі Києві з онуками
своїми — Ярополком, і Олегом, і Володимиром. І обступили печені-
ги город силою великою, незліченним числом стали довкола города.
І не можна було із города ні вибратись, ні вісті послати. І знемагали
люди від голоду й спраги. А люди тієї сторони Дніпра в човнах сто-
яли на тому березі, і не можна було увійти до Києва жодному, ані
з города вийти, ані до них дістатися.
І засумували люди в городі, і сказали:
— Чи нема когось, хто зміг би добутися на той бік Дніпра та
підмоги попросити? Бо якщо не підступлять на ранок під город,
здамося печенігам.
І сказав один хлопець:
— Я проберусь.
І кажуть йому:
— Іди!
Він же вийшов із города з вуздечкою і никав поміж печенігами,
питаючи:
34. Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтичний курс». 5 клас34
— Чи ніхто не бачив коня?
Бо він умів по-печенізькому, і його вважали за свого. А як на-
близився до річки, роздягнувшись, кинувся у Дніпро і побрів. Пече-
ніги ж, побачивши, кинулися услід, поціляючи в нього, та не могли
йому нічого заподіяти.
Ті ж, які бачили це з протилежного боку, приїхали в човні на-
зустріч йому, і взяли його в човен, і перевезли його до дружини.
І сказав він їм:
— Якщо не підступите завтра рано під город, люди будуть зда-
ватися печенігам.
Сказав тоді воєвода на ім’я Претич:
— Підступимо завтра в човнах і, забравши княгиню й княжат,
умчимо на цю сторону. Коли ж цього не зробимо — нас має згубити
Святослав.
А на завтра сіли вони вдосвіта в човни й голосно затрубили,
і люди в городі зняли галас.
Печеніги ж, думаючи, що князь прийшов, побігли врозтіч від
города.
І спустилася Ольга з онуками і з людьми до човнів. Бачачи це,
князь печенізький звернувся до воєводи Претича і спитав:
— Хто це прийшов?
І той сказав йому:
— Люди з того берега.
І спитав князь печенізький:
— А ти, бува, не князь?
Він же сказав:
— Я муж його і прийшов як попередня сторожа, а слідом за
мною йде численне військо з князем.
А це він сказав, щоб налякати їх. Тоді каже князь печенізький
Претичу:
— Будь мені другом.
Він же йому:
— Так і вчиню.
І подали вони одне одному руки, і дав печенізький князь Прети-
чу коня, шаблю, стріли; той же дав йому кольчугу, щита і меча.
І відступили печеніги від города, і не можна було коня напоїти:
на Либеді печеніги.
І послали кияни до Святослава сказати:
— Ти, княже, чужої землі шукаєш і стережеш її, а свою поки-
нув: нас мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Коли не
прийдеш і не оборониш нас, то візьмуть-таки нас. Хіба тобі не шкода
отчини своєї, і матері, що вже стара, і дітей своїх?
![2
ISBN 978-617-00-1763-5
© Мокрогуз О. П., 2013
© ТОВ «Видавнича група “Основа”», 2013
УДК 37.016
ББК 74.266.3
М74
Мокрогуз О. П.
М74 Усі уроки до курсу «Вступ до історії. Пропедевтич-
ний курс». 5 клас. — Х. : Вид. група «Основа», 2013. —
175 [1] c.
ISBN 978-617-00-1763-5.
Пропонований навчальний посібник, підготовлений відповідно до
програми Міністерства освіти і науки України для 11-річної школи
(2012 р.), містить усі розробки уроків до курсу «Вступ до історії. Пропе-
девтичний курс» для 5 класу, які супроводжено методичними рекомен-
даціями щодо використання різноманітних методів і прийомів на
вчання.
УДК 37.016
ББК 74.266.3]()