1. Õàðê³â
2006
Усі уроки
до курсу «Вступ
до історії України»
5 клас
Книга скачана с сайта http://e-kniga.in.ua
Издательская группа «Основа» —
«Электронные книги»
3. Зміст
Особливості організації навчальної діяльності з історії у 5 класі
сучасної загальноосвітньої школи...........................................................5
Календарне планування Уроків.................................................................. 58
Тема 1. Знайомство з історією................................................................... 68
Урок 2. Джерела знань.........................................................................................68
Урок 3. Розкажи мені, монетко!..........................................................................72
Урок 4. Таємні символи.......................................................................................76
Урок 5. Географічні назви та імена людей в історичній науці...........................80
Урок 6. Повторювально-узагальнюючий урок
за темою «Знайомство з історією».......................................................................85
Варіант 1...........................................................................................................85
Варіант 2...........................................................................................................88
Урок 7. Тематичне оцінювання за темою «Знайомство з історією»...................90
Тема 2. Княжа Русь-Україна........................................................................... 94
Урок 8. Держава з центром у Києві. Перші князі...............................................94
Урок 9. Розквіт Київської Русі.............................................................................96
Урок 10. Скрутні часи Київської держави...........................................................99
Урок 11. Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі.......... 101
Урок 12. Культура Русі-України. Свідки минулого...........................................104
Варіант 1.........................................................................................................104
Варіант 2.
Урок-екскурсія «По стародавньому Києву»..................................................107
Урок 13. У складі Литви та Польщі................................................................... 113
Урок 14. Повторювально-узагальнюючий урок за темою
«Княжа Русь-Україна»....................................................................................... 116
Урок 15. Тематичне оцінювання за темою «Княжа Русь-Україна»..................120
Тема 3. Козацька Україна.............................................................................. 122
Урок 16. Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі...................122
Варіант 1..........................................................................................................122
Варіант 2..........................................................................................................127
Урок 17. Козаки у боротьбі проти татарських завойовників............................132
Урок 18. Визвольна війна українського народу(1648–1657 рр.) ......................137
Урок 19. Українська держава — Гетьманщина..................................................143
Урок 20. Проектне дослідження за картиною І. Ю. Рєпіна
«Запорожці пишуть листа турецькому султану»...............................................147
Урок 21. Культурне та церковне життя..............................................................149
4. 4 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
Урок 22. Повторювально-узагальнюючий
урок за темою «Козацька Україна»....................................................................153
Урок 23. Тематичне оцінювання за темою «Козацька Україна».......................157
Тема 4. Україна в ХІХ–ХХ ст............................................................................ 163
Урок 24. Початок національного відродження.................................................163
Урок 25. Зростання національно-культурного руху в Україні.......................... 167
Урок 26. Україна в боротьбі за державність......................................................172
Урок 27. Встановлення більшовицької влади в Україні...................................175
Урок 28. Україна в полум’ї війни.......................................................................178
Урок 29. Україна в 50–80-х рр. ХХ ст................................................................182
Урок 30. Незалежна Україна..............................................................................186
Урок 31. Повторювально-узагальнюючий урок за темою
«Україна у ХІХ–ХХ ст.».....................................................................................188
Тема 5. Україна сучасна................................................................................ 193
Урок 32. Україна сучасна...................................................................................193
Урок 33. Підсумковий урок
«Прийди до серця, Україно!».............................................................................198
5. Особливості організації навчальної діяльності
з історії у 5 класі сучасної загальноосвітньої
школи
Організація навчання історії в 5 класі
Запитання «Як і чого вчити п’ятикласників?» завжди поставатиме пе-
ред учителем історії, коли в тижневому навчальному навантаженні він ма-
тиме години в 5 класі. Якщо врахувати, що хтось вже давно не працював із
цією віковою категорією школярів або ж вперше прийшов до школи і ли-
ше розпочинає свій педагогічний шлях, то відповідь на це запитання на-
буває особливого значення. Перш за все потрібно знати, що в 5 класі су-
часної школи вивчається пропедевтичний курс історії «Вступ до історії».
Цей курс є складовою інваріативної частини навчального плану і виклада-
ється як обов’язкова дисципліна. Навчальним планом та програмою на
вивчення цього курсу передбачена 1 тижнева година (35 годин на рік).
Учителі, які не перший рік працюють у п’ятому класі, стверджують,
що такої кількості годин замало для успішного опанування курсу. У зв’яз-
ку з цим постає питання: «Чи можна на цей курс виділити додаткові годи-
ни і читати його в більшому обсязі?». Стверджувальної однозначної від-
повіді на це запитання бути не може. Якщо адміністрація школи за
клопотанням і детальним обґрунтуванням учителя історії виділить до по-
чатку навчального року додаткові години, то зазначена проблема здобуде
успішного вирішення. Такий варіант цілком можливий за рахунок годин
шкільного компонента. Розподіл годин варіативної частини навчального
плану здійснюється керівництвом школи й оформляється відповідним
наказом навчального закладу. Однак учителю можуть і відмовити. В тако-
му випадку педагог змушений буде планувати курс у тому обсязі, який
передбачений навчальним планом та програмою.
За якою програмою організовують навчання історії в 5 класі?
Навчання історії в 5 класі здійснюється за програмою для загально-
освітніх навчальних закладів (12-річна школа) «Вступ до історії». Ця про-
грама з’явилася у 2005 році. Інші програми або ж редакції програм попе-
редніх років учитель історії використовувати не може. Він не повинен
користуватися і старим тематично-календарним плануванням, укладе-
ним на основі редакцій програм попередніх років.
6. 6 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
Новою програмою «Вступ до історії» започатковано ті зміни у викла-
данні історії, які будуть реалізовуватися вже у 12-річній школі.
Яка мета пропедевтичного курсу історії?
Згідно з програмою, основною метою курсу «Вступ до історії» є під-
готовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії
України та всесвітньої історії, прищеплення інтересу до історії, засвоєн-
ня знань у наступних класах через формування початкових уявлень про
історію як науку та про історію України як складову світової історії, еле-
ментарних умінь з історії; поглиблення загальних дидактичних умінь,
необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшо-
му; сприяння захопленню минулим України [1, С. 6].
Які завдання курсу «Вступ до історії»?
У коментарі до програми визначені й основні завдання курсу:
• формувати початкові знання та елементарні уявлення про життя лю-
дей у минулі часи та про історію як науку, зокрема: про історичний
час, історичний простір, історичний розвиток;
• знайомити учнів у найзагальніших рисах з методами історичного до-
слідження та найважливішими поняттями історичної науки (історія,
історичні джерела, хронологія тощо);
• формувати уявлення про розмаїття історичних джерел та про науки,
пов’язані з історією, а саме: археологію, геральдику, нумізматику, то-
поніміку тощо;
• розвивати історичну свідомість, прищеплювати відчуття причетності
до минулого України, бажання знати про нього більше;
• формувати початкові уміння критичного аналізу історичних фактів
та джерел [2, С. 3].
За якими принципами укладений зміст програми курсу?
Зміст програми сформований на основі тематичного, хронологічного
та частково краєзнавчого і біографічного принципів. Це означає, що на-
вчальний матеріал у програмі укладений за темами. Їх всього п’ять: «Зна-
йомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Козацька Україна»; «Украї-
на в ХІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». Всі події курсу подаються
у хронологічній послідовності. У курсі передбачені також теми з історич-
ного краєзнавства. «Олюднення» історії здійснюється за рахунок знайом-
ства з відомими історичними діячами, діяльністю соціальних груп, що
проживали у різні історичні періоди.
7. 7Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
У чому особливості структури програми курсу?
Структура програми 2005 року, на відміну від попередніх програм
пропедевтичних курсів історії, має ряд особливостей. Так, у новій про-
грамі відповідно до конкретного змісту тем розроблені державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки. Наприклад, зміст «Ознайомлен-
ня учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як
навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої іс-
торії» передбачає реалізацію конкретних державних вимог: користува-
тися підручником (орієнтуватися в його структурі, користуватися мето-
дичним апаратом тощо); застосовувати поняття «історія». Якщо ці
вимоги конкретизувати детальніше, з точки зору формування знань
і вмінь, то це означає, що, вивчивши вищезгаданий зміст, учень повинен
знати:
• курс історії в 5 класі вивчається за підручником «Вступ до історії
України»;
• структуру підручника і його основні елементи (параграф, ліхтарик,
рубрики методичного апарату тощо та функції, які вони виконують);
• спосіб організації навчальної діяльності за підручником — як потріб-
но організувати роботу з матеріалами підручника (у формі загальних
рекомендацій);
• зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія України».
Учень повинен уміти:
• називати, показувати, знаходити структурні елементи підручника:
параграф, ліхтарик (частина параграфа), словник, запитання і зав
дання, ілюстрації тощо;
• використовувати методичний апарат підручника при виконанні
завдань;
• пояснювати зміст понять «історія», «всесвітня історія», «історія Укра-
їни» та використовувати їх у розповіді, тлумачити усно й письмово.
Що передбачає зміст курсу «Вступ до історії»?
У коментарі до програми курсу вказується також, що передбачає зміст
пропедевтичного курсу в цілому:
• ознайомлення на рівні уявлень з поняттями «історичні джерела», «іс-
торичний час» та одиницями його вимірювання, формування почат-
кових уявлень про хронологічну послідовність та тривалість подій
у часі, про співвідношення року зі століттям;
• ознайомлення з історичною картою та формування елементарних
практичних навичок з нею;
8. 8 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
• ознайомлення з найважливішими подіями з історії України та найви-
датнішими історичними особами;
• формування початкових уявлень про розвиток культури та найви
значніші культурні надбання українського народу [2].
Яких компетенцій повинні набути п’ятикласники
упродовж навчального року?
За допомогою змісту курсу упродовж навчального року школярі по-
винні набути певних компетенцій. У програмі навчальні компетенції по-
даються на двох рівнях:
а) узагальнюючому (коментар до програми),
б) тематичному (за змістом конкретних тем).
Узагальнюючий рівень компетенцій передбачає:
• свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його
основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний істо-
ричні тексти; вичленовувати історичну інформацію з історичного
оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому
йдеться, виділяти головні та другорядні події, відрізняти історичні та
вигадані постаті, справжні історичні та вигадані факти); знаходити
в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька за-
питань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити
в тексті слова-історизми та тлумачити їх на основі тексту;
• на елементарному рівні отримувати певну інформацію, що міститься
в історичних джерелах, робити найпростіші висновки, узагальнення;
• на основі тексту стисло розповідати про історичну постать, складати
план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати
про неї на основі тексту, вміти давати розгорнуту (повну) відповідь на
історичне запитання (за текстом);
• позначати на стрічці часу запропоновані вчителем дати подій, спів-
відносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому
співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідов-
ність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;
• визначати належність зображених на історичних ілюстраціях пам’я-
ток, портретів історичних діячів до певних епох;
• орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній тери-
торію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село) [2].
У чому специфіка набуття компетенцій?
Процес набуття компетенцій має свою специфіку. Одні з них вдо-
сконалюються на основі вже набутих, а інші лише формуються. Напри-
клад, п’ятикласники повинні свідомо читати адаптований історичний
9. 9Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
текст, переказувати його основний зміст. Після початкової школи учні
вже вміють читати текст і переказувати його зміст. Однак адаптований
історичний текст має свою специфіку. Для такого тексту характерні іс-
торичні факти, події, хронологія, історичні поняття і терміни тощо.
Отже, у п’ятому класі учень повинен навчитися читати не звичайний
текст, а текст, який прийнято називати історичним. Уміння читати іс-
торичний текст передбачає не лише його механічне відтворення, але
й розуміння прочитаного, що складається з історичних фактів, подій,
хронології, понять тощо.
Учитель історії повинен добре знати перелік тих компетенцій, якими
повинні оволодіти учні упродовж навчального року. Знання переліку
компетенцій обумовлено перш за все тим, що, укладаючи план-конспект
уроку і визначаючи розвиваючу мету, учитель повинен планувати, яку зі
згаданих компетенцій він буде формувати, розвивати, вдосконалювати,
закріплювати тощо. Запропонований у програмі перелік компетенцій до-
поможе кожному педагогу якісно формувати систему умінь, які в подаль-
шому стануть основою навчання історії в 6–12 класах.
Для учителів, які працюють у п’ятому класі вперше, ми пропонуємо
укласти таблицю «Формування навчальних компетенцій школяра», де
у вертикальному рядку слід подати перелік навчальних компетенцій,
а в горизонтальному рядку — номери уроків. Ця таблиця допоможе пла-
нувати державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Уклавши таку таблицю, учитель за допомогою історичного матеріалу,
який опановуватимуть учні, плануватиме розвиток тих чи інших компе-
тенцій. Окрім того, таблиця дозволить дотримуватися певного балансу
у набутті компетенцій, коригувати процес формування історичних умінь
і набуття навичок.
Які особливості в розподілі навчального часу згідно з програмою курсу?
Плануючи роботу за новою програмою, учитель повинен звернути
увагу на розподіл загальної кількості годин. У програмі курсу зазначена
сумарна кількість годин на кожну тему. До цієї кількості годин входить час
на вивчення нового навчального матеріалу, уроки узагальнення і тематич-
ного оцінювання. Наприклад, на тему «Знайомство з історією» виділено
7 годин, з яких упродовж 5 уроків учні вивчатимуть, закріплюватимуть,
повторюватимуть матеріали теми, упродовж уроку — здійснюватимуть
узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, упродовж остан-
нього заняття — здійснюватимуть тематичне оцінювання.
На які особливості звертають увагу укладачі програми в організації
навчально-виховного процесу з історії у 5 класі?
10. 10 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
У коментарі до програми звертається увага на особливості організації
навчально-виховного процесу з історії у 5 класі [2, С. 4–5]. Учителям іс-
торії варто пам’ятати наступне:
• форми і методи роботи слід узгоджувати з віковими особливостями
школярів;
• на уроках віддавати перевагу розвивальним прийомам;
• уникати лекцій, конспектувань, рефератів, фронтальних зрізів
знань;
• використовувати активні методи навчання, ігрові прийоми, створю-
вати ігрові ситуації;
• роботу з підручником чергувати з розповіддю учителя, роботою у зо-
шиті;
• не перетворювати уроки історії на читання й переказування тексту
підручника;
• не ускладнювати виклад додатковою інформацією;
• організовувати бесіду навколо питань, що вивчаються за темою;
• дотримуватися етапності в навчанні, наприклад, бесіда — читання,
читання — бесіда;
• у бесіді використовувати елементи міркування, запитання учителя
і відповіді учнів, логічні задачі та їх розв’язок;
• викладати курс образно, емоційно;
• враховувати особистий досвід п’ятикласника;
• урізноманітнювати форми самостійної роботи учнів;
• повторювати й закріплювати вивчене на уроці;
• враховувати вік дітей при формуванні умінь, тлумаченні історичних
понять; дотримуватися наступності у формуванні умінь.
Як за програмою укласти календарно-тематичне планування курсу?
Оскільки програма з пропедевтичного курсу історії є державним до-
кументом, що визначає зміст шкільної історії і державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки, то лише на її основі може здійснюватися
календарно-тематичне планування курсу.
Календарно-тематичне планування курсу — визначення тем уроків,
розподіл годин за темами і зазначення часу проведення уроків історії. Ка-
лендарно-тематичне планування складається з трьох елементів: тема уро-
ку, кількість годин, час проведення уроку (день, місяць, рік).
Календарно-тематичне планування курсу здійснюється учителем ін-
дивідуально. Воно може бути різним для 5 класів однієї паралелі. Незва-
жаючи на те, що програмою виділяється однакова кількість годин на ви-
вчення тем, учитель може регулювати навчальний час за рахунок
зменшення або збільшення годин за певних умов. Наприклад, адміні-
11. 11Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
страція школи виділяє додаткові години на курс: в такому разі п’ятиклас-
ники здатні опрацювати більший обсяг матеріалу; можна використати
інноваційні технології навчання, де викладання навчального матеріалу
здійснюється блоками або за допомогою опорних конспектів тощо. Фак-
торів, які впливатимуть на календарно-тематичне планування, може бу-
ти багато. І вчитель повинен усі їх врахувати.
Чи можуть учителі використовувати в роботі тематично-календарне
планування, що друкується у фахових педагогічних часописах і тиражу-
ється видавництвами у вигляді брошур? Якщо це календарно-тематичне
планування укладено згідно з державною програмою і враховує специфі-
ку роботи учителя у 5 класі, то його можна використовувати. Зразком та-
кого планування є публікація в часописі «Історія в школах України» № 3
за 2005 р. [3, С. 6]. Учителю залишиться лише проставити дати проведен-
ня уроків (Див. додаток 1).
Однак вищезгадане календарно-тематичне планування не враховує
задекларованих програмою тем з історичного краєзнавства. Вони фак-
тично опинилися поза межами навчального часу, оскільки не були вклю-
чені до календарно-тематичного плану. Що робити в такому випадку?
Вирішити цю проблему можна двома шляхами. Першій: за рахунок
ущільнення матеріалу теми вивільнити хоча б одну годину з навчального
часу на історичне краєзнавство. В такому випадку уроку узагальнення за
темою передуватиме урок з історії рідного краю. Можливий інший варі-
ант, що ґрунтується на рівномірному розподілі краєзнавчого матеріалу за
уроками теми. Як на наш погляд, він є більш оптимальним і прийнятним
у роботі. Однак, щоб його використовувати, потрібно заздалегідь плану-
вати краєзнавчий матеріал і рівномірно розподілити його за темами уро-
ків там, де це можливо і необхідно (Див. додаток 2).
Варто також пам’ятати, що календарно-тематичне планування здій-
снюється двічі на рік. Перший раз — на початку нового навчального року
(на перший семестр). Вдруге — перед початком другого семестру. На-
вчальна програма календаризується лише тоді, коли є постійний розклад
уроків. Як правило методисти не радять укладати календарно-тематич-
ний план на весь навчальний рік, оскільки у другому семестрі змінюється
загальна кількість годин з окремих дисциплін, що призводить і до суттє-
вих змін у розкладі уроків.
За якими підручниками вивчається курс «Вступ до історії»?
Пропедевтичний курс історії забезпечений двома навчальними кни-
гами, які рекомендовані Міністерством освіти та науки України за ре-
зультатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 5-го класу 12-річної
12. 12 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
школи. У 2005–2006 н. р. п’ятикласники України отримали комплект на-
вчальної літератури, до якого увійшли підручники:
• Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза,
2005. — 200 с.;
• Мисан В. Вступ до історії України. — К.: Ґенеза, 2005. — 184 с.
На що потрібно звернути увагу учителям історії, які рекомендувати-
муть учням підручник В. Власова та О. Данилевської «Вступ до історії
України»?
Підручник «Вступ до історії України» (В. Власова, О. Данилевської)
поєднує науково-популярний виклад навчального матеріалу з художньо-
образним. Останнє досягається за рахунок історичних оповідань, які
є своєрідною стилізацією історичних джерел.
Навчальні матеріали у підручнику укладені за темами, які відповідають
програмі: «Знайомство з історією»; «Княжа Русь-Україна»; «Україна ко-
зацька»; «Україна в ХІХ–ХХ ст.»; «Україна сучасна». Кожна з тем склада-
ється з параграфів-блоків. У темі їх стільки, скільки годин передбачено на
вивчення та опрацювання теоретичного матеріалу. До цієї кількості не вхо-
дять години, які виділені на уроки узагальнення та тематичну атестацію.
Структурні елементи кожного параграфа дозволяють реалізувати на-
вчальні, розвивальні та виховні завдання курсу. Кожен із параграфів роз-
починається із вступної статті, де подана найважливіша історична інфор-
маціязатемоюпараграфа.Наприклад,упараграфі3 «Пам’яткиминулого»
учні отримують відомості про археологію, археологічну розвідку, прове-
дення археологічних розкопок, дослідження та збереження знайдених
речей, музейну справу [4, С. 17–19].
Важливою складовою параграфа є історичне оповідання. Тексти опо-
відань (на це звертають увагу автори підручника) — своєрідна стилізація
історичних джерел, що посилює розвивально-пропедевтичний ефект,
який вони викликають [2, С. 5]. Основу кожного оповідання склали іс-
торичні факти, події з елементами вигадки. Вигадкою є окремі деталі
оповідання. Наприклад, оповідання «Золотосяйна Скіфія» розпочина-
ється з опису подорожі двох братів, один з яких взяв в дорогу книгу Б. Мо-
золевського «Скіфський степ» [4, С. 25–27]. Автори підручника вважа-
ють, що такий підхід допоможе школярам не лише занурюватися в епоху,
але й розвивати художньо-образне мислення. Вони радять у процесі ро-
боти з текстами оповідань скеровувати зусилля школярів на виокремлен-
ня історичної інформації [2, С. 5].
Вступну статтю та історичне оповідання доповнюють рубрики «Жива
історія», «Допитливим», «Люди і долі». Кожна з цих рубрик покликана
виконувати ту чи іншу функцію. Так, рубрика «Жива історія» взаємо-
13. 13Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
пов’язана з історичним оповіданням. Вона зустрічається перед кожним
історичним оповіданням і є своєрідним поясненням до тексту оповіда-
ння. Окрім того, до цієї рубрики входять настановче запитання, історич-
не оповідання, ілюстрації, завдання.
Декілька разів в окремих параграфах зустрічається рубрика «Люди
і долі». Вона присвячена долям окремих історичних діячів і подана у фор-
мі біографічних довідок [4, С. 10, 102, 150, 158, 165].
Рубрика «Допитливим» знайомить школярів з історичними цікавин-
ками, загадками та таємницями, які ще остаточно не з’ясовані або недо-
статньо досліджені істориками.
Як на наш погляд, інформаційний блок, який складається зі вступної
статті, історичного оповідання, рубрик «Жива історія», «Допитливим»,
«Люди і долі», переобтяжений фактичним матеріалом. П’ятикласникам
пропонується текст для читання, що містить не менше 5–6 сторінок. Це
варто враховувати учителям, які працюють у тих класах, де діти володіють
низькою технікою читання.
Структурним елементом начально-методичного апарату підручника
є система запитань і завдань. Запитання і завдання мають свою специфі-
ку і навіть окремі рубрики: «Прочитайте оповідання, дайте відповідь на
запитання», «Перевірте, про що дізналися й чого навчилися», «Працюйте
з датами та подіями», «Працюйте з історичною картою», «Працюйте з іс-
торичними джерелами». Загальний алгоритм роботи із запитаннями та
завданнями можна вибудувати у такий спосіб. Частина запитань і завдань
укладена за текстом вступної статті. Вони дозволять організувати роботу
з цією частиною параграфа. Настановче запитання та окрема серія запи-
тань і завдань підібрана до рубрики «Жива історія». Окремим узагальню-
ючим блоком подані запитання і завдання в рубриці «Перевірте, про що
дізналися й чого навчилися». Окрім того, в параграфі зустрічаються за-
питання і завдання до фрагментів історичних джерел у рубриці «Працюй-
те з історичними джерелами».
Підручник В. Власова та О. Данилевської добре проілюстрований.
У ньому використані різноманітні ілюстративні матеріали: портрети іс-
торичних діячів, репродукції художніх полотен, фотоматеріали, зобра-
ження архітектурних пам’яток та предметів матеріальної культури. Цей
перелік можна було б продовжити. Жанрова різноманітність ілюстратив-
ного матеріалу сприятиме художньо-образному сприйняттю тексту і вчи-
тиме школярів працювати з візуальними джерелами: аналізувати їх, отри-
мувати інформацію, зіставляти з текстовими джерелами тощо.
Складовою навчально-методичного апарату підручника є словник та
історичнікарти.Хочавструктуріпараграфаавториневиділилиокремоїруб
рики «Словник», однак її можна зустріти на полях підручника. Тлумачення
14. 14 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
понять, термінів дозволить не лише поповнити словниковий запас шко-
лярів, але й опрацьовувати їх, читаючи текст.
До підручника В. Власова та О. Данилевської підібрано 12 історичних
карт. Робота з історичними картами сприятиме розвитку просторової
уяви школярів і допоможе їм відстежувати події, що відбувалися на пев-
ній території. До кожної карти підібрані завдання.
Окремим структурним елементом підручника є система завдань «Під-
готуйтеся до уроку тематичного оцінювання». Як на наш погляд, запро-
поновані завдання можна використати для уроків узагальнення або ж те-
матичної атестації. Завдання не згруповані за рівнями, але це не означає,
що вони всі однакові. Учителі зустрінуть тут завдання на тлумачення тер-
мінів і понять, хронологію, укладання плану, розповіді, відтворення іс-
торичного змісту тощо.
Оскільки автори підручника підібрали досить велику кількість на-
вчального матеріалу, про що свідчать рубрики та структурні елементи па-
раграфів, то на це, в першу чергу, мають звернути увагу вчителі, які пра-
цюватимуть з цією книгою. Плануючи роботу в п’ятому класі, враховуючи
рівень працездатності та можливості школярів цього віку, слід зосере
джувати увагу на тому матеріалі, який є більш важливим і потребує опра-
цювання під керівництвом учителя. Частину матеріалів можна пропону-
вати учням для самостійної роботи або для домашнього виконання. У тих
класах, де учні не спроможні сприймати великі обсяги матеріалу, варто
відмовитися від ідеї опрацювання параграфа від «А до Я» і зосередити
увагу лише на ключових проблемах теми.
Радимо звернути увагу на вступну частину тексту підручника [4, С. 5–6].
У ній автори подають чимало рекомендацій, які учні повинні засвоїти на
першому уроці, щоб полегшити роботу з цією книгою упродовж навчаль-
ного року.
На що потрібно звернути увагу, працюючи з підручником В. Мисана
«Вступ до історії України»?
Серед підручників, які пройшли конкурсний відбір і рекомендовані
Міністерством освіти й науки України, є також книга В. Мисана «Вступ
до історії України». Основу цієї книги склало третє видання «Оповідань
з історії України», що вийшли друком у київському видавництві «Ґенеза»
в 2003 р. [5]. Разом із тим, нове видання (2005) суттєво відрізняється від
попереднього як за своїм змістом, так і навчально-методичним апаратом.
Воно повністю відповідає новій програмі з історичної пропедевтики [6].
Новий підручник «Вступ до історії України», як зазначалося в одному
з номерів часопису «Історія в школах України», поєднує в собі як тради-
ційні, так й інноваційні елементи навчальної книги [2, С. 5]. Матеріал
15. 15Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
укладений за тематичним принципом у 5 розділах: «Що вивчає і як пи-
шеться історія»; «Подорож у давні часи»; «Козацька Україна»; «Україна
в ІХ–ХХ століттях»; «Україна сучасна». У кожному з розділів рівно стіль-
ки параграфів (оповідань), скільки відведено навчальних годин програ-
мою на його вивчення.
Структурними елементами майже всіх параграфів згаданого підруч-
ника є: історичне оповідання, словник, рубрики «Цікаво знати», «Пра-
цюємо з історичним джерелом», «Запитання» , «Завдання» та всіх п’яти
розділів «Готуємося до тематичної атестації». Кожен із вищезгаданих еле-
ментів виконує ту чи іншу функцію. Так, історичне оповідання забезпе-
чує школярів інформацією, що подається у певній послідовності і ділить-
ся на окремі частини (ліхтарики). В окремих параграфах відсутній такий
поділ, а якщо він і є, то немає назв частин (ліхтариків). Подібна ситуація
створена для виконання завдань творчого характеру: поділити оповіда-
ння на частини, підібрати назви до кожної з них або ж скласти план до
однієї з частин оповідання [6, С. 22, 55, 61, 113, 135, 151].
Інформаційну функцію виконують також тлумачний словник та руб
рика «Цікаво знати». Перший дозволяє зрозуміти окремі маловідомі, рід-
ковживані для п’ятикласників терміни, поняття, назви. Зауважимо, що
тлумачення подаються або в самому тексті оповідання, або в кінці пара-
графа. Рубрика ж сприяє розширенню інформаційного світогляду шко-
лярів цікавими відомостями за темою параграфа, формуванню інтересу
до історії як нової шкільної дисципліни. Інформаційну функцію частко-
во виконує рубрика «Працюємо з історичним джерелом». Детальніше на
матеріалах цієї рубрики та особливостях організації навчальної діяльнос-
ті зупинимося дещо пізніше. «Запитання» й «Завдання» допоможуть ор-
ганізувати роботу за текстом історичних оповідань, писемними джерела-
ми, ілюстраціями, картами.
Матеріали рубрики «Готуємося до тематичної атестації» укладені
з метою систематизації та узагальнення вивченого матеріалу. Їх можна
використати для уроків контролю (тематичної атестації). Вони згрупова-
ні у певні тематичні блоки, які дозволяють повторити хронологію, основ
ні історичні події, поняття та терміни, пригадати відомих діячів, назви
літературних та історичних творів, дати короткі відповіді на запитання
репродуктивного та творчого характеру.
Завершується підручник хронологічною таблицею «Найважливіші
події в історії України». Варто пам’ятати, що це не є обов’язковим пере-
ліком дат для запам’ятовування учнями. Це найважливіші події, що були
викладені в курсі, на яких упродовж року акцентували увагу учні, вони
можуть використовуватися і для повторення, і як зразок для укладання
хронологічної таблиці.
16. 16 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
Зупинимося на окремих особливостях організації навчальної діяль-
ності за підручником. Кожен із параграфів 2–5 розділів починається
з ключового запитання. Що це за запитання, яку функцію воно виконує
у тексті оповідання зокрема і в темі уроку взагалі, яке його смислове на-
вантаження? Поява ключового запитання перед текстом історичного
оповідання не є випадковою. Свого часу в радянській історичній дидак-
тиці вже здійснювалася спроба використати подібний методичний при-
йом [7]. Однак за своїм змістом він був дещо іншим. Таке запитання ста-
вилося виключно для пригадування того, що вивчалося на попередніх
уроках, або ж того, що було засвоєно раніше і потребувало відтворення як
базових знань для майбутньої роботи.
Аналізуючи зауваження вчителів стосовно шкільних підручників іс-
торії, ми звернули увагу на ті, що стосуються інформаційного переванта-
ження навчального матеріалу. Не вперше автори підручників прагнуть
розвантажити історичний зміст підручника і максимально його скороти-
ти. Однак ці бажання не завжди можуть бути реалізованими, оскільки
автори підручників «прив’язані» до навчальної програми. Саме навчаль-
на програма визначає зміст майбутнього параграфа, вона тримає автора
в певних інформаційних межах, за які він не може вийти. Отже, чим біль-
ше історичних положень у програмі, тим товстішою буде навчальна кни-
га, тим більше інформації отримуватиме учень. Останнім часом цієї ін-
формації у шкільних підручниках з історії є забагато, і вона не стільки
допомагає, скільки шкодить процесу пізнання.
Вихід із цієї ситуації вбачаємо у зосередженні уваги на основному,
ключовому матеріалі параграфа. У зв’язку з цим до кожного параграфа
нового підручника передбачено ключове запитання. Воно дозволить зо-
середити увагу учня лише на тому матеріалі, який є найбільш важливим.
У параграфі 7 «Володарі Київської держави» ключове запитання постав-
лене у такий спосіб: «Якими справами запам’яталися володарі Київської
держави?» [6, С. 43] Отже, працюючи з текстом цього параграфа, учитель
повинен зосередити увагу учнів на здобутках князів родини Києвичів та
Олега, про яких згадується в тексті. Такий підхід зменшує обсяг обов’яз-
кової для запам’ятовування інформації, змінюються акценти стосовно
тих чи інших видів діяльності, зникає потреба зубрити дати, заучувати
зайвий матеріал, який рано чи пізно «вилетить» із голови. Орієнтовно
(з точки зору педагогічного прогнозування) за вищезгаданим параграфом
учні повинні дати відповідь на поставлене запитання у такий спосіб: «Ки-
євичі запам’яталися нам як перша княжа родина, яка заснувала місто Ки-
їв. За князя Олега силою й хитрістю були приєднані до Київської держави
нові землі. Територія її зросла. Тут будувалися нові міста. Князь Олег вів
17. 17Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
війни. Він здійснив похід на Константинополь і примусив візантійського
імператора сплачувати Києву та іншим руським містам данину».
Ключове запитання не лише дозволить зосередити увагу учнів на
головному, але й сприятиме творчій організації роботи з історичним
змістом, оскільки вчить шукати відповідь, аналізувати, відбирати й гру-
пувати матеріал, порівнювати, оцінювати події та діячів тощо. Наприклад,
параграф 13 «Наша слава не вмре не загине» — Чим життя козаків від-
різнялося від життя інших верств населення? [6, С. 81]; параграф 14 «Ге-
роїчні походи» — Чому козаки виступили на захист українського на-
роду? [6, С. 86]; параграф 15 «Богдан Хмельницький» — Чому Богдан
Хмельницький належить до найвидатніших постатей в історії України?
[6, С. 91]; параграф 18 «Спогад про Україну» — Якими запам’яталися
українці чужинцям? [6, С. 107]; параграф 20 «Початок змін» — Які зміни
відбувалися на українських землях у кінці ХVIII — в першій половині
ХІХ століття? [6, С. 123] та ін.
Ключові запитання — обов’язковий елемент проблемно-пошукового
навчання. Кожного разу, вивчаючи нову тему, учень розумітиме, що від
нього вимагається, на що має бути спрямована його діяльність, зосере
джена увага, що потрібно виділити і не пропустити, що є найбільш важ-
ливим і значущим. Досвід використання ключових запитань лише фор-
мується в сучасній українській історичній дидактиці.
Окремо слід зупинитися на організації роботи з текстовими джере-
лами, які зустрічаються в рубриці «Працюємо з історичним джерелом».
Готуючи нове видання підручника, ми дещо вагалися пропонувати
п’ятикласникам новий вид діяльності, що пов’язаний з текстовими
джерелами. Разом з тим апробація учителями третього видання «Опо-
відань з історії України», до яких увійшли фрагменти текстових джерел,
дала позитивні результати і підтвердила думку про те, що школярам
такі завдання під силу. З’ясувалося, що учням набагато цікавіше працю-
вати з текстовим джерелом, ніж адаптованим історичним текстом — ав-
торською інтерпретацією. Окрім того, останнім часом ми стали свідка-
ми досить активного використання текстових джерел на уроках історії
як інформаційних носіїв, із якими можна організовувати навчальну
діяльність і подавати не готові знання, а досліджувати їх, здобувати за
допомогою тих чи інших прийомів. Прикладом організації такої роботи
може бути навчальна книга-хрестоматія «Джерело» для п’ятикласни-
ків [8].
Практика переконує, що чим раніше учні почнуть працювати з текс
товими джерелами, тим краще вони будуть підготовлені до критичного
осмислення інформації, тим цікавішим буде для них процес пізнання іс-
торичної дійсності. Враховуючи вік п’ятикласників, у підручнику підібрані
18. 18 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
доступні фрагменти текстових джерел. Окремі з них підтверджують ін-
формацію, що зустрічається в параграфі, і навіть поглиблюють її за раху-
нок більш детального опису подій. Це дозволить школярам порівнювати
авторську інтерпретацію події з первинним джерелом. Прикладом такого
підходу може слугувати фрагмент літопису Нестора «Повість минулих
літ», де описано похід Олега на Константинополь [6, С. 46–47]. У пара-
графі 7 подається лише коротка інформація про похід Олега. В літопис-
ному ж фрагменті зустрічаємо вже певну деталізацію походу, масштаб-
ність штурму Константинополя, використання Олегом військових
винаходів тощо. Такого ж типу джерела можна зустріти у параграфах 8, 9,
10. Дещо інший підхід використання тестових джерел застосовано у пара-
графах 13, 14, 15 та ін. Тут текстове джерело є носієм додаткової інформа-
ції, яка не фіксується у змісті історичного оповідання. У 13 параграфі —
це опис козацької медицини, що подав Гійом Левассер Боплан [6, С. 85],
у 14 параграфі — народна пісня «Ой на горі та женці жнуть» [6, С. 90],
у параграфі 15 — фрагмент літопису Самійла Величка, де описана битва
під Корсунем [6, С. 95–96].
Комплексне використання текстових джерел використано в парагра-
фі 18 «Спогад про Україну» [6, С. 106–107]. Він укладений за допомогою
фрагментів текстових джерел. Його основу склали спогади чужинців про
українські землі та українців. Запитання до 4 блоків спогадів дозволять
учням укласти власне оповідання, створити авторську інтерпретацію
прочитаного. Вони не складні для п’ятикласників. Наприклад, «1. Яку
версію походження назви України пропонує П. Шевальє? На підставі чо-
го автор стверджує, що Україна — багатий край? 2. На що в описі Києва
звертає увагу Боплан? 3. На які позитивні та негативні риси українців
указують чужоземці в спогаді 2? 4. Як козаки ставилися до релігії? Чому
у чужинців склалося про них враження як про людей віруючих? 5. Що
можна сказати про гостинність українців? 6. Чому курені на Запоріжжі
були завжди відчинені?» [6, С. 113].
Робота з текстовими джерелами може бути організована учителем як
на самому уроці, якщо це дозволяє час, або ж запропонована учням як
домашнє завдання. До всіх фрагментів текстових джерел одразу після них
або ж у кінці параграфа (останнє стосується лише параграфа 18) пода-
ються запитання. Щоб не переобтяжувати структуру параграфів фраг-
ментами текстових джерел, вони розміщені лише у 15 параграфах з 29.
Особливу увагу учителів автори хотіли б звернути на дві рубрики на-
вчально-методичного апарату підручника — «Запитання» і «Завдання».
Рубрика «Запитання» складається з переліку запитань за текстом істо-
ричного оповідання. Характер запитань ускладнюється поступово. У пер-
ших параграфах це в основному запитання репродуктивного характеру,
19. 19Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
які навчають учнів відтворювати інформацію, шукати відповідь на прості
запитання. Наприклад: «Про що та про кого розповідає історія? Чому іс-
ториків називають літописцями? [6, С. 15]; Хто такі археологи? Як архео-
логи відшукують місця майбутніх розкопок? Які пам’ятки були знайдені
у скіфських курганах?[6, С. 21]. З часом характер запитань змінюється,
вони стають дещо складнішими, оскільки в учнів формуються вже певні
уміння та навички роботи з історичним текстом. Однак це не означає, що
всі запитання ускладнюються. Паралельно з більш складними запитан-
нями залишаються і прості.
Рубрика «Завдання» може частково використовуватися як на уроці,
так і у формі окремих домашніх завдань. Характер запропонованих за-
вдань настільки різноманітний, що дозволяє учителю відпрацювати за-
вдяки їм всі програмові вимоги щодо формування умінь і навичок. Тут
є завдання-задачі із хронології, завдання на тлумачення понять, термінів,
словосполучень. Окремий блок завдань стосується підготовки розпові-
дей за планом на задану тему. Наприклад, «Складіть розповідь «Книжко-
ва справа в Україні» за таким планом: а) найдавніші писемні пам’ятки
в Україні; б) пергамент — матеріал для письма; в) з історії української
книги; г) установи, що зберігають книги» [6, С. 25]; «Підготуйте розпо-
відь про князя Данила за таким планом: а) важкий шлях до влади; б) роз-
будова князем Данилом держави; в) відносини з монголами; г) Данило
Галицький — король; г) час розчарувань» [6, С. 65]; «Використовуючи
текст параграфа, ілюстрації, підготуйте розповідь на одну із запропоно-
ваних тем: “Павло Полуботок”, “Руйнування Запорозької Січі”, “Остан-
ній кошовий Січі”» [6, С. 107].
Чимало завдань пов’язані з розвитком просторових уявлень п’яти-
класників, які формуються на основі організації роботи з історичною
картою. Більшість із них можна виконати, скориставшись кольоровими
картами, що розміщені на сторінках підручника [6, С. 35, 48, 59, 73, 88,
93, 147, 168].
Окрему групу складають творчі завдання: а) підібрати ілюстрації до
фрагментів тексту; б) довести або спростувати ту чи іншу думку; в) за-
вдання на порівняння й зіставлення; г) краєзнавчі (тематичні досліджен-
ня з історії рідного краю); д) завдання на поділ історичного тексту (пара-
графа) на частини та підбір заголовків до кожної з них; е) продовжити
речення за початком; ж) обґрунтувати назву параграфа або ж запропону-
вати власну; з) провести дослідження, використовуючи фрагменти пара-
графа, текстові джерела, ілюстрації тощо. Усі ці завдання спрямовані не
лише на формування певних умінь і навичок, що сприяють розвитку
школяра, але й укладені у такий спосіб, щоб урізноманітнити навчальну
діяльність, зробити її цікавою.
20. 20 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
Оскільки загальнодержавний підручник не спроможний рівномірно
подати історію регіонів, то учителям варто, починаючи з п’ятого класу,
зосереджувати увагу школярів на історичному краєзнавстві у тих розді-
лах, де це дозволяє зробити наявний матеріал. Завдання з історичного
краєзнавства також включені до окремих параграфів. Вони зустрічаються
в параграфах: 2 — «Довідайтеся, чи проводили археологічні розкопки на
території або поблизу вашого поселення»[6, С. 21]; 5 — «Дізнайтеся, чи
має ваше поселення власний герб. Коли він виник? Що означає? Яким
був герб краю, до якого належить ваше поселення, в давнину? Як він роз-
шифровується. Намалюйте герб вашої родини. Не забудьте, що він пови-
нен мати обов’язкові елементи, про які йшлося в параграфі. Якщо за-
вдання виявиться складним для виконання, попросіть допомоги
у старших членів родини» [6, С. 33]; 6 — «Знайдіть на мапі область, ра-
йон, до якого входить ваше поселення. Що означає назва поселення, де
ви живете? Довідайтеся, чи змінювалася назва вашого поселення, райо-
ну, області впродовж історичного розвитку» [6, С. 38]; 16 — «Дізнайтеся,
чи відбувалися події Національно-визвольної війни 1648–1657 рр. на
території вашого краю. Що ви про них знаєте?» [6, С. 102]; 19 — «Чи
є у вашому краї (місті, селі, області) пам’ятки часів козаччини? Що ви
про них знаєте?» [6, С. 118]; 26 — «Дізнайтеся, які події відбувалися на
території вашого краю в роки Другої світової війни. Чи брав участь хтось
із ваших родичів у війні? Чи зазнала ваша родина втрат? Підготуйте роз-
повідь на тему “Наш край у роки війни”» [6, С. 156].
Для кращої організації сприйняття історичного змісту у текстах опо-
відань виділені поняття, історико-географічні регіони, історичні персо-
налії, хронологія, назви подій тощо.
Ілюстративні матеріали підручника укладені в такий спосіб, щоб по-
глиблювати художньо-образне сприйняття історичного тексту. До окре-
мих ілюстрацій підібрані завдання, які вчать школярів працювати з візу-
альними джерелами. Художнє оформлення обкладинки підручника та
п’яти розділів виконав відомий український художник, лауреат Держав-
ної премії імені Т. Г. Шевченка — Сергій Якутович.
Якою навчально-методичною літературою
забезпечений курс «Вступ до історії»?
Останніми роками ми стали свідками успішного вирішення пробле-
ми забезпечення навчально-методичною літературою курсу «Вступ до іс-
торії». Перелік видань періодично доповнюється і змінюється згідно
з вимогами навчання історії в сучасній школі, методики викладання та
21. 21Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
змісту курсу. За суб’єктами використання всю літературу можна поділити
на дві категорії:
а) навчально-методична література для учителя;
б) навчально-методична література для учня.
Учитель історії, який викладає курс «Вступ до історії», повинен доб
ре знати літературу, яка рекомендована як йому, так і учням. Водночас не
можна цього вимагати від учнів. Перелік навчально-методичної літера-
тури для них має бути обмеженим, враховуючи при цьому її характер,
зміст та якість. За цільовим призначенням та способом використання
навчально-методичну літературу можна поділити на такі категорії: під-
ручники, посібники, методичні посібники, плани-конспекти уроків,
нормативно-довідкові матеріали для організації роботи вчителя, кален-
дарно-тематичне планування, робочі зошити учня (зошити для тематич-
ного оцінювання знань), історичні атласи та контурні карти, публікації
в науково-методичній періодиці. Запропонована класифікація є умов-
ною. Однак вона дозволяє систематизувати навчально-методичну літе-
ратуру і формує уявлення про той перелік, який можна використовувати,
працюючи з курсом.
Підручники
Раніше ми вже аналізували підручники з курсу «Вступ до історії»,
тому робити це в цьому підрозділі немає потреби. Разом з тим учителі
повинні обов’язково враховувати, що перелік підручників, які мають
відповідний гриф і рекомендуються Міністерством освіти і науки Укра-
їни, щорічно публікується в «Інформаційному збірнику Міністерства
освіти і науки України» або ж у часописі «Історія в школах України».
Якщо в цьому переліку не зустрічаються підручники, які є в продажу
і які не мають при цьому відповідного грифу, вони не підлягають ви-
користанню. Учителі можуть користуватися ними як додатковою літе-
ратурою, але ні в якому разі не рекомендувати їх учням як основну
навчальну літературу.
Посібники
Одним із різновидів навчальної літератури є посібники. До навчаль-
них посібників, як правило, належить та література, яка забезпечує курс
певним обсягом інформації. Ця інформація може подаватися у вигляді
авторської інтерпретації або ж фрагментів історичних джерел. За видови-
ми ознаками посібники з пропедевтичного курсу можуть бути: посібни-
ки, книги для читання, навчальні книги-хрестоматії, хрестоматії, крає-
знавчі посібники тощо.
22. 22 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків: Навч.
посіб. з історії України для 5-го кл. — К.: РВЦ «Проза», 1994. — 191 с.
Основу посібника склала видана у 1934 р. книга відомого українсько-
го письменника Антона Лотоцького «Історія України для дітей». Книга
складається з семи розділів: «Київське князівство»; «Галицько-Волинська
держава»; «Козаччина»; «Україна в неволі»; «Українська держава. 1917–
1920 роки»; «Україна в роки безправ’я. Боротьба за волю»; «Незалеж-
ність». Матеріали кожного розділу укладені у формі окремих оповідань.
Запитання і завдання подаються лише в кінці розділів. Кожне оповідання
проілюстроване. Серед домінуючих ілюстрації — портрети історичних ді-
ячів. У посібнику подано ряд додатків: «Запам’ятайте! (перелік найваж-
ливіших дат)»; «Порядок українських гетьманів (перелік українських
гетьманів за М. Грушевським)»; «Тлумачний словник».
Хоткевич Г. М. Історія України: Для мол. та серед. шк. віку. — К.: Ве-
селка, 1992. — 228 с.
Це видання можна використовувати як книгу для читання або ж при
підготовці до уроків історії. Книга складається з п’яти розділів: «До збу-
дування Київської держави»; «Київська держава»; «Окремі князівства на
Русі»; «Галицький княжий період»; «Литовсько-Польський період». Істо-
ричні події описані до 1596 року. В кінці посібника подано чотири мапи.
Є також і декілька кольорових ілюстрацій із зображеннями відомих діячів
часів Київської Русі.
Мисан В. О. Джерело: Навч. книга-хрестоматія з почат. курсу історії
України для 5-го кл. серед. шк. — К.: Ґенеза, 1997. — 72 с.
Навчальна книга-хрестоматія укладена на основі текстових джерел.
Всі джерела подані у 4-х розділах: «Найдавніші писемні згадки про Укра-
їну, її природу та народ»; «За літописним рядком»; «Часи козацькі»;
«У пам’яті останнього століття». У кожному із розділів подаються фраг-
менти текстових джерел. До кожного джерела автором укладені біогра-
фічні довідки, коментарі, тлумачний словник та запитання і завдання.
Серед запропонованих джерел фрагменти праць: Геродота, Гіппократа,
Прокопія Кесарійського, Маврикія, Нестора, Самійла Величка, Григорія
Граб’янки, Гійома Левассера де Боплана, П’єра Шевальє, Жана Блюза,
Жана-Бенуа Шерера та інших.
Мій Ужгород. Історія. Географія. Культура: Підруч. для 5 кл. /
Ф. Ф. Брецко, Н. Ф. Габчак, Л. П. Майор, С. Д. Федька, С. С. Фесенко,
Ф. Ф. Шандор. — Ужгород, 2004. — 144 с.
Ця книга є одним із різновидів навчальної краєзнавчої літератури.
Посібник укладений за тематичним принципом. Навчальний матеріал
23. 23Особливості організації навчальної діяльності у 5 класі
подається у формі оповідань у чотирьох розділах: «Мандрівка в історичне
минуле столиці Срібної Землі»; «Географія і природа нашого міста»;
«Культурне і духовне життя міста»; «Видатні постаті, які творили історію
міста». До кожного оповідання підібрані ілюстрації, запитання і завдан-
ня, а до розділу — завдання «Перевірте себе!». В кінці посібника подаєть-
ся ряд додатків: «Цікаво знати: для допитливих»; «Словник пояснень
основних понять»; «Коротка хроніка подій (хронологічна таблиця)»;
«Програма та календарно-тематичне планування курсу»; «Рекомендації
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів».
Методичні посібники
Методичні посібники є тим різновидом навчально-методичної літе-
ратури, яка використовується, як правило, учителями. За своїм змістом
вони можуть бути загальними і курсовими. Загальні посібники є універ-
сальними, оскільки їх можна використовувати учителям для удоскона-
лення методики викладання історії взагалі. Вони присвячені як загаль-
ним засадам навчання історії, так і особливостям викладання окремих
курсів, використання технологій навчання, засобів, методів, прийомів.
Курсові навчально-методичні посібники мають конкретного адресата —
учителів, що викладають курс «Вступ до історії» та працюють з такою ка-
тегорією школярів, як п’ятикласники.
Пометун О., Фрейман Г. Методика навчання історії в школі. — К.: Ґе-
неза, 2005. — 328 с.
Перший в Україні за часів незалежності посібник, у якому викладено
основи теорії та методики навчання історії, міститься значна кількість
принципово нових авторських положень щодо теорії навчання історії.
Крім того, до посібника увійшло чимало методичних порад і прикладів.
Щодо проведення уроків, використання методів, прийомів і технологій
навчання. Посібник укладений за тематичним принципом, де кожна
з тем розкриває певне коло питань сучасної методики навчання історії.
Серед основних тем: «Методика навчання історії як педагогічна дисцип
ліна»; «Сучасні підходи до цілей та структури шкільних курсів історії»;
«Зміст шкільної історичної освіти»; «Пізнавальні вміння як компонент
змісту шкільної історичної освіти»; «Психолого-педагогічна характерис-
тика пізнавальних можливостей учнів у навчанні»; «Діагностика пізна-
вальних можливостей учнів у навчанні історії»; «Поняття про методи,
прийоми і засоби навчання; шкільний підручник як найважливіший за-
сіб навчання»; «Навчання за допомогою різних типів навчальних текстів;
Наочність у навчанні історії»; «Технічні засоби навчання»; «Урок як осно-
вна форма навчання історії»; «Форми організації навчального процесу»;
24. 24 Усі уроки до курсу «Вступ до історії України». 5 клас
«Інтерактивне навчання історії»; «Способи перевірки оцінювання ре-
зультатів навчання історії».
Посібник орієнтований на самостійне читання, засвоєння викладе-
ного матеріалу в процесі навчання у вищій школі або в системі підвищен-
ня кваліфікації учителів.
Нікітіна І. П., Нікітін Ю. О., Шеліхова В. В., Кожем’яка О. Л. Науко-
во-дослідницька діяльність учнів. 5–11 класи. — Х.: Видавнича група
«Основа», 2006. — 144 с.
Навчально-методичний посібник присвячений особливостям орга-
нізації науково-дослідницької роботи в школі. Автори посібника роз-
кривають етапи виховання юного дослідника, подають перелік пізна-
вальних вмінь, які сприяють вихованню дослідника з урахуванням
вікових особливостей школярів. У посібнику є рекомендації, щодо на-
вчання учнів укладати план, конспект, готувати повідомлення, доповідь,
есе тощо.
Плани-конспекти уроків
До цього різновиду навчально-методичної літератури належать ви-
дання, основу яких складають плани конспекти уроків з пропедевтично-
го курсу історії. Як правило, всі видання такого типу укладені за певною
схемою. Уроки подаються за темами. Структура кожного уроку включає:
тему, мету, тип, обладнання, понятійний апарат, етапи тощо. Плани-кон-
спекти певною мірою полегшують підготовку учителів до викладання
курсу, оскільки вони пропонують вже готовий алгоритм дії. Однак такі
конспекти уніфікують роботу учителя, оскільки не враховують індивіду-
альних особливостей учнів, їхні інтелектуальні можливості тощо. До того
ж, у багатьох виданнях зустрічається чимало помилок у визначенні типу
уроку, не обґрунтованому розподілі навчального часу, у використанні ме-
тодів і прийомів, які мають низьку результативність, в організації на-
вчальної діяльності.
Гісем О. О., Мартинюк О. О. Історія України. 5 клас: Плани-кон-
спектів уроків. — Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2002. — 192 с.
Пропоноване видання присвячене викладанню у 5 класі курсу історії
України. Посібник складається зі вступної статті, орієнтовного тематич-
ного планування, планів-конспектів 34 уроків, переліку рекомендованої
літератури для учителя, що працює в 5 класі. Автори посібника пропо-
нують змістовний систематизований матеріал, який допоможе викорис-
тати різні методи та прийоми навчання, спрямує навчальну діяльність на
досягнення мети конкретного уроку. Структура і зміст навчального мате-
ріалу зумовлені сучасними методичними підходами до історичної освіти.
