76.docx

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Черкаський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
НА УРОКАХ ІСТОРІЇ У ФОРМАТІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО
НАВЧАННЯ
Методичний посібник
ЧЕРКАСИ-2022

Виставка ППД Візуалізаціята структурування інформації на уроках
«Нова українська школа Черкащини» історії у форматі компетентнісного навчання
2
Чорнобаївська загальноосвітня школа Волох Леся Володимирівна
І – ІІІ ступенів №1
АНОТАЦІЯ
У посібнику обґрунтовано актуальність використання логіко-смислових
моделей у професійній діяльності вчителя, як ефективного візуалізованого
метода сучасного уроку. Розглянуто основні принципи, етапи, алгоритми
створення логіко-смислових моделей. Запропоновані різноманітні способи
використання логіко-смислових моделей в освітньому процесі, що
відображають формування ключових компетентностей учнів відповідно
стандартів Нової української школи. Розроблені та апробовані логіко-
смислових моделі для шкільного курсу історії, а саме при вивченні теми
«Україна в Другій світовій війні»
Методичний посібник рекомендується для використання педагогам, які
мають бажання працювати із застосуванням візуалізації та структуруванням
інформації та цікавляться інноваціями в освіті. Посібник буде корисним для
вчителів, викладачів, старшокласників, учнів гімназій, ліцеїв, училищ,
абітурієнтів, може бути корисним для студентів.
Для наочності посібник містить галерею логіко-смислових моделей
різної тематики та зразкирізних сучасних педагогічних технологій, прийомів
та методів на уроках історії.

3
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ І. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ЗА ДОПОМОГОЮ ЛОГІКО-СМИСЛОВИХ МОДЕЛЕЙ
1.1.Компетентнісний підхід та характеристика ключових компетентностей
1.2.Практичні поради щодо адаптації навчальних програм
відповідно стандартів НУШ………………………………………………6
1.3. Новітні форми організації освітнього процесу…………………….. 7
1.4. Логіко-смислові моделі – ефективний метод сучасного уроку …. 12
1.5. Методика створення логіко - смислових моделей………………….13
1.6. Логіко-смислові моделі як проривна технологія навчання………...14
1.7. Використання сучасних педагогічних технологій, прийомів та
методів на уроках історії…….…………………………………………….16
РОЗДІЛ ІІ. АВТОРСЬКІ НАПРАЦЮВАННЯ ЩОДО ФОРМУВАННЯ
КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ
2.1. Розробка уроку, в який інтегровані логіко-смислові моделі та елементи
медіаграмотності……………………………………………………………33
2.2. Урок розроблений в рамках міжнародної навчальної програми
«Confronting Memories» для вчителів/ьок історії…………………………39
2.3. Урок на тему: «Трагедія Голокосту у Другій світовій війні у
мистецтві»…………………………………………………………………...51
2.4. Академічна година «Зміна державних кордонів в результаті
Другої Світової війни»……………………………………………………..63
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...78
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..80

4
ВСТУП
Саме те, як ви збираєте, організуєте та
використовуєтеінформацію, визначає,
переможете ви або програєте.
Білл Гейтс
Актуальність теми: На сьогоднішній день система освіти в Україні
прагне відповідати прогресивному розвитку суспільства. Це виражається у
пошуках нових методологічних основ її реформуванню, однією з яких є
компетентнісний підхід до результатів освіти. Саме компетентнісний підхід
став предметом активного осмислення в європейському і українському
освітніх просторах, як інструмент оновлення і досягнення сучасної якості
освіти.
Формуванню компетентностей учнів у процесі навчання історії,
побудованого на основі інноваційних педагогічних технологій, сприяють
методичні прийоми і засоби. Візуалізація та структурування інформації – це
одні із прийомів формування ключових і предметних компетентностей на
уроках історії.
Мета даного посібника:
- розширити знання колег про логіко-смислові моделі в освітньому
процесі, що сприяють формуванню ключових компетентностей учнів в
контексті положень Нової української школи;
- ознайомити із принципами створення ефективних логіко-смислових
моделей на основі розроблених практичних матеріалів;
- провестианаліз основнихвеб-ресурсів для побудови логіко-смислових
моделей;
- показати переваги використання візуалізації та структурування
інформації, їх практичне значення в освітньому процесі;
- ознайомити з вправами, які є інноваційними та авторськими, не
запозичені з інших ресурсів;
- спонукати вчителів до розширення сфери педагогічної діяльності,
підвищення професійного рівня;
- поділитись досвідом роботи в умовах дистанційного навчання:
- підтримати педагогічні пошуки вчителів.
Завданняметодичного посібника:надати допомогувчителям історії як
теоретичного, так і практичного характеру щодо способів використання
логіко-смислових моделей в освітньому процесі, показати техніку їх
створення на прикладі різних онлайн ресурсів, запропонувати створені
логіко-смислові моделі для шкільного курсу історії з подальшим
використанням в професійній діяльності.
Провідна педагогічна ідея досвіду - систематично використовувати
інноваційні візуалізовані методи навчання, завдяки яким можна створювати

5
умови для формування компетентностей в учнів та діяльних умінь в процесі
вивчення історії та правознавства сприятиме:
1) продуктивномузасвоєнню навчально-історичногоматеріалу; розвитку
пізнавальної та самостійної діяльності при виконанні практичних завдань.
2)збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.
Особистий внесок автора полягає у дослідженні поняття
«компетентність», основних складових ключової компетентності учнів,
предметної компетентності учнів, інноваційно-візуалізованих методів і
прийомів та завдань на уроках історії, які сприяють процесу формування
компетентностей здобувачів освіти.
Матеріали методичного посібника розглянуті на засіданні педагогічної
студії творчих вчителів та проходили апробацію у закладі освіти, де я
працюю.
Результативність впровадження досвіду: підвищення інтересу учнів
до предмету та участі у конкурсах, олімпіадах, інтелектуальних змаганнях
шкільного, районного, обласного, Всеукраїнського рівнів; реалізація
навчальних та розвивальних можливостей освітніх програм, підручників,
інших дидактичних засобів навчання; забезпечення постійної активної
життєвої позиції здобувачів освіти під час проведення занять.
Методи, що використані при створенні методичного продукту: аналізу,
синтезу, класифікації, порівняльній та аналітичний.
Практичне значення: наведений авторський матеріал можна
використовувати педагогам безпосередньо на уроках історії та в освітньому
процесі. Складніші вправи доцільно розглянути з мотивованими учнями на
краєзнавчих гуртках, заняттях, факультативах, курсах за вибором, при
підготовці до олімпіад, до зовнішнього незалежного оцінювання, при
написанні науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук та
для самостійного опрацювання.

6
РОЗДІЛ І. ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ТА СТРУКТУРУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ
ЗА ДОПОМОГОЮ ЛОГІКО-СМИСЛОВИХ МОДЕЛЕЙ
1.1.Компетентнісний підхід та характеристика ключових
компетентностей
Наразі, згідно основногодокумента з розвиткуосвіти - Концепції Нової
української школи та на думку експертів, найбільш успішними на ринку
праці є фахівці, які навчаються протягом усього життя, вміють критично
мислити, працювати в команді, ставити цілі та досягати їх, опановують
сучасні вміння та вільно спілкуються в багатокультурному середовищі[1].
Нова українська школа — це ключова реформа Міністерства освіти і
науки України. Головна мета — створити школу, у якій буде приємно
навчатись учням, де прислухаються до їхньої думки, отримують знання й
уміння, які можна застосовувати у повсякденному житті. Це створення
школи творчості у партнерському, технологічно насиченому середовищі, де
учні будуть навчатися через діяльність, а основна увага спрямована на
розвиток і набуття компетентностей ХХІ століття (відповідно до Державних
стандартів), а не запам’ятовування фактів [2].
Кожна дитина — унікальна, наділена від природи неповторними
здібностями, талантами та можливостями. Місія Нової української школи —
допомогти розкрити та розвинути талановитість кожної дитини, завдяки
компетентнісному змісту освіти. У Законі України «Про освіту» визначено,
що компетентність — це динамічна комбінація знань, умінь, навичок,
способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей, що
визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та
подальшу навчальну діяльність [3].
Новий Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно
зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в
освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і
повної загальної середньої освіти. Компетентнісний підхід сприяє
формуванню ключових, предметних і міжпредметних компетентностей. До
ключових компетентностей належить уміння вчитися, володіння державною,
рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі
природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна,
громадянська, загальнокультурна, інноваційна, підприємницька та екологічна
компетентності, а до предметних (галузевих) — комунікативна, літературна,
мистецька, міжпредметна естетична, природничо-наукова і проєктно-
технологічна, суспільствознавча, історична і здоров’язбережувальна
компетентності.
Діяльнісний підхід спрямований не лише на розвиток умінь і навичок
учня, а й на співпрацю з дітьми, спонукає їх до прийняття рішень,

7
розв’язання проблемних завдань, обгрунтування власної позиції,
ініціативності, творчості, застосування здобутих знань у практичних
ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до соціокультурного та природного
середовища.
Компетентнісний підхід зможе подолати прірву між сучасною освітою і
вимогамисьогодення. Ідея компетентнісно - орієнтованої освіти пов’язана з
тими педагогічними прецедентами, де утверджуються такі значущі цінності,
як свобода вибору, власний творчий продукт, життєвий досвід, проєктна
діяльність здобувачів освіти.
Компетентнісно орієнтована освіта передбачає внесення значних змін у
змістову, технологічну, виховну, управлінську архітектоніку української
школи. Йдеться не лише про оновлення змісту освіти, а й про докорінні зміни
в освітньому процесі та технологіях навчання. У структурі сучасної освіти
посилюється роль і значення освоєння способів діяльності, підвищення їх
технологічності, створення умов для активної соціальної, проєктної,
дослідницької дії. Формування компетентності учнів, тобто їх здатностей
мобілізувати знання в реальній життєвій ситуації, орієнтуватися в
інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею
відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного
інформаційного суспільства, — найактуальніша проблема сучасної школи
1.2. Практичні поради щодо адаптації навчальних програм
відповідно стандартів НУШ
Нова українська школа — великий крок для українського суспільства й
не менший виклик для освітян. Труднощі долати простіше, коли є
позитивний приклад і спільнота однодумців, що готові підтримати й
проконсультувати. Мені пощастило стати учасником онлайн-лабораторії
Digital Labs для освітян, яка проходила з 5 по 13 лютого 2022 року. Онлайн-
лабораторія зібрала фахівців з усієї України, щоб подумати над подоланням
нагальних викликів сучасної освіти. За дев’ять днів ми надихнулися
прикладами з роботи експертів з ЄС, Великої Британії та України й разом з
іншими учасниками розробили методологічні рекомендації, які одразу ж
почали застосуватив роботі. А саме ознайомилися з новими інструментами,
методиками, вправами, що формують ключові компетентності НУШ, зокрема
STREAM-освіти. Це білінгвальні уроки, сторітелінг, гейміфікація, 5Е модель,
теорія розв’язування винахідливих задач (ТРИЗ), уроки-кейси алгоритм
роз’язання проєктно-проблемного навчання, STEMS crum - проєктний підхід
«Від корисної копалини до виробу», «Парниковий ефект», 4 К(креативність,
критичне мислення, кооперація, комунікативні рішення),

8
дошка Miro. В команді з іншими учасниками розробили та презентували
ефективне рішення для сучасної освіти. Експерти були поруч, скерували та
допомогли порадою.
І як результат, дієвий проєкт : «Необхідність адаптації навчальних
програм відповідно стандартів НУШ», який презентували на фінальній
зустрічі онлайн-лабораторії Digital Labs для освітян.
Слайд 1» (посилання на презентацію
https://docs.google.com/presentation/d/187LteWmPcxbf5WJCJOfFpuD6w17
_NYCy7gcQ_KPiHHM/edit?usp=sharing)
Подолання виклику ми порівняли з альпіністом, який піднімається до
нової освітньої програми
Слайд 2
Нова українська школа важлива якщо ми хочемо для України
прогресивного економічного, технологічного, екологічного, сталого
розвитку, то маємо розуміти, що дітям потрібно знати більше, ніж нам та
мати м’які навички 21-го століття. Реформа розпочалася у 2018 році для
перших класів, а у вересні 2022 стартує у 5 класах. Основна мета –школа, яка
дає учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.
Слайд 3
Вивчивши результати І семестру в пілотних 5 класах було визначено
слабку підготовку кадрів, затримку в отриманні навчального контенту та
відсутності досконало розробленої нормативної бази
Слайд 4
Як Ви бачите на діаграмі на питання: «Чи готові вчителі 5-х класів до
НУШ?» в пілотних школах визначили низький рівень щодо розробки та
інтеграції навчальних програм. Зміст нових навчальних програм має бути
таким, щоб учні були підготовлені до пошуку особистих смислів навчання,
аналізу й цілісного сприйняття освітнього процесу у практичній діяльності та
у партнерській взаємодії. Тобто, перейти від теоретичних знань, до
компетентностей ХХІ століття. Необхідно створити цікаву навчальну
програму – яка мотивує вчитися, вчить застосовувати знання на практиці,
формує навички, необхідні для успішної особистісної та професійної
самореалізації.
Слайд 5
В повсякденній практиці вчителі природничих та математичних
дисциплін зустрічають значні недоліки в сучасних програмах, а саме з
власних прикладів : при вивченні теми «Елекроліз» у 8 класі на уроці фізики
необхідні знання з хімії, але це явише вивчається в 11 класі на уроках хімії.
Також ми побачили, що в навчальних програмах передбачено недостатньо
часу на виконання практичних робіт, стикаємося з проблемою несприняття
теоретичної інформації через призму практичного застосування у житті.

9
Зазначене веде до наступних наслідків:
1. Через великий об’єм інформації, який доступний здобувачам
освіти, виникає необхідність інтергації медіагарамотності в освітній процес
як наскрізної компетентності. Адже не завжди учні можуть правильно
відібрати необхідні для роботи матеріали і користуються «фейковою»
інформацією.
2. Головне здобувачі освіти не зможуть застосувати отримані
знання на практиці. Виникає питання «Навіщо вивчати природничі та точні
науки?», які конче необхідні сучасному інформативному світу
Слайд 6
Конкретнийопис виклику ми відобразили у SWOT –аналізі, де визначені
сильні, слабкі сторони, можливості та загрози. До сильних сторін відносимо
можливість вибору модельних програм, які побудовані на зміні ціннісних
орієнтирів, ставлень, що дає можливість розробити приземлені програми. До
слабких сторін відносимо недостатністю обізнаність вчителів із інтегрованим
навчанням, цифровізацією, що створює загрози небажання вчителів
змінюватись, тобто формальне впровадження
Слайд 7
Для того, щоб адаптувати програми відповідно стандартів НУШ ми
зрозуміли, що головною дійовою особою є педагог та його бажання
працювати. То ж .
По- перше, для подолання виклику ми вбачаємо у підготовці вчителя,
адже саме він, реалізовуючи академічну свободу, розробляє навчальну
програму( це психологічне налаштування, а саме готовність стати ментором
для учнів, лише коригуватиперебіг роботи, що однозначно нелегке завдання
для багатьох вчителів «старої закалки», ознайомлення з Держстандартом,
рекомендаціями МОН, опрацювання модельних програм, вивчення досвіду
пілотних колег, розробити план самоосвіти)
Слайд 8
По-друге, внутрішнє дослідження класу( це знайомство з учнями, з
психологічним кліматом колективу, а саме з лідерами-аутсайдерами, і
відвідування уроків, позаурочних заходів, і знайомство з батьками, щоб в
майбутньому заснувати майданчик пошуку точок дотику між педагогічною
спільнотою, батьками та учнівством)
Слайд 9
По- третє, співпраця з колегами (спільна участь в ознайомленні,
обговоренні та виборі модельної програми, питанні оцінювання,
кооперативна розробка навчальної програми обраного інтегрованого курсу,
проведення майстер- класів, залучення експертів, виступи на педрадах,
засіданнях методобєднань)
Слайд 10

10
Таким чином ми все підсумували та розробили трекер руху- Дорожню
карту для вчителів, не лише точних і природничих наук, в умовах реалізації
Державного стандарту базової середньої освіти»
1. Пройти курси, навчання, вивчити досвід роботи досвід пілотних
шкіл 2021-2022 рр. , специфіку їх роботи, нові методики, нові прийоми
концепції НУШ
2. Внутрішнє дослідження (моніторинг 4 класу, робота з
психологом, з вчителями початкової школи, відвідувати уроки математики,
природознавства «Я досліджую світ»)
3. Вивчити модельні програми та ознайомитися з підручниками
4. Створити навчальну програму, адаптувати її згідно вимог
Держстандарту під себе і учнів конкретного класу, за допомогою
«Конструктора»
5. На засіданні МО, педагогічних студій вчителів математичного та
природничого циклів затвердити навчальну програму та підручник під неї.
6. Взаємодіяти з колегами, з якими проводитиметься інтегроване
навчання
7. Вирішити питання оцінювання на рівні школи ( матриця
оцінювання, формувальне, рівневе, бальне) та затвердити на педагогічній
раді
8. Постійно займатися самоосвітою (опанування методик
проєктного навчання, SТЕМ, інтегрованого навчання, метод )
Слайд 11
Очікуваним результатом є навчальна програма, адаптована під
конкретний клас та по’вязана з віковими пізнавальними особливостями.
До речі, сучасні програми за якими працюють вчителі точних та
природничих наук сьогодні також необхідно підлаштовувати до стандартів
НУШ. Врахувати, що масовий перехід середньої освіти на дистанційну
форму через пандемію продемонстрував низький рівень готовності системи
освіти до застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
Отже, потрібно покращувати стан цифрової інфраструктури та рівень
інформаційно-цифрових компетентностей учнів і вчителів, а навчальні
програми мають бути дієвими і при дистанційній формі навчання.
Ще при складанні навчальних програм необхідно надавати можливість
реалізовувати практичні ініціативи і проєкти, До них можна віднести онлайн-
хакатон, чекботи тощо через які учні зможуть розвивати навички
підприємництва, вміння комунікувати і домовлятися з іншими, проявляти
навички розв'язання проблем, а також бачити в конкретних ситуаціях, як
працюють закони фізики, хімії, біології, застосувати розрахунки та вміння
писати тексти. Прикладами проєктів можуть бути «Від корисної копалини
до виробу», «Парниковий ефект»

11
Тобто, в навчальних програмах зменшуємо об’єм теоретичного
матеріалу, а даємо практичну можливість її пошуку та аналізу прямо під час
уроків. НЕ перевантажуємо термінологією, а розвиваємо компетентності ,
зокрема діяльнісний.
Слайд 12
Неоціненний досвід дала лабораторія, це перш за все знання, які для
порівняння несе з собою альпініст . Знання є інструментом для подолання
виклику. Це і, нові ідеї, робота в команді, спілкування з експертами , форми
роботи та методи, що ведуть до професійного розвитку зокрема адаптувати
навчальні програми до стандартів НУШ (це уроки кейси, білінгвальні уроки,
гейміфікація, ТРИЗ, алгоритм розвязання проєктного-проблемного навчання,
SТЕМ освіта)
Слайд 13
Реалізацію нашого виклику ми вбачаємо:
1. Створення творчоїгрупивчителів природничо-математичного циклу
закладу, а саме ділимося досвідом з освітянською спільнотою, організовуючи
зустрічі та спілкування різного формату(семінари, круглі столи, вебінари
тощо) 2.Організовуємо майстер класи, запрошуючи експертів-практиків до
розробки та адаптації навчальної програми відповідно стандартам НУШ
3. Доповнюємо удосконалюємо розроблену дорожню карту,
презентуємо, друкуємо в місцевих часописах, поширюємо її в педагогічних
спільнотах громади, району, області, залучаючи відділ освіти, інститут
підвищення кваліфікації , онлайн спільноти, соціальні мережі. До речі
учасники групи вже реалізують виклик в своїх закладах. Я особисто, як
лекторка Черкаського обласного інституту післядипломної освіти
педагогічних працівників, буду проводити лекцію для вчителів вже 16
лютого, де ознайомлю з модельними програмами, дорожньою картою та
формами роботи Digital Labs. У закладах пані Ольги та пані Наталії були
проведені на цьому тижні педагогічні ради, на яких вони радилися щодо
нашого виклику та поширювали досвід набутий в лабораторії.
Слайд 14
І як результат виклику, до Вашої уваги пропонуємо інфопродукт
Трекер руху- алгоритм дії - Дорожня карта, який вже може використатибудь-
який педагог 5-11 класів для реалізації Державного стандарту базової
середньої освіти. До речі її можна прописати за таймінгом під свій освітній
заклад. Наприклад, моніторинг класу квітень- травень, а для іншого закладу
буде зручно лютий – березень .
Завершити хотіли б словами українського альпініста Владислава
Терзиула, який підкорив не одну вершину «До гори треба йти. Важко, але
треба йти назустріч, гора сама не прийде у базовий табір».

12
1.3. Новітні форми організації освітнього процесу
Сучасна школа знаходиться на шляху активного пошуку нових форм і
методів навчання. Для кращого засвоєння навчального матеріалу необхідно
використовувати спеціальні прийоми, які направлені на організацію інтересу
та уваги здобувачів освіти. Сучасні форми навчання історії повинні
забезпечити не лише засвоєння глибоких і міцних знань учнями, а й
сформувати в них вміння й навички самостійно здобувати нові знання,
розвивати творче мислення та пізнавальну активність.
Форми організації освітнього процесу можуть розширюватись у змісті
окремих предметів за умови виконання вимог Державного стандарту та
окремих предметів протягом навчального року. Вибір форм і методів
навчання вчитель визначає самостійно, ураховуючи конкретні умови роботи,
забезпечуючи водночас досягнення очікуваних результатів, зазначених у
навчальних програмах окремих предметів [4].
У наш час основною задачею сучасної освіти є підготовка
підростаючого покоління до життя й професійної діяльності в новому,
високорозвиненому інформаційному середовищі, ефективному
використанню її можливостей [5].
Нинішнє покоління учнів, народжених після 2000 року, — це перше,
повністю цифрове покоління. Їхні цінності перебувають ще в процесі
формування, але психологи відзначають тяжіння до індивідуалізму,
самовпевненість і спрямованість до успіху. Інформаційне середовище, у
якому живе покоління Z, суттєво впливає на розвиток їхньої особистості,
визначаючи характерні ознаки [6].
Ми розуміємо, що навчальний матеріал, який повинні донести
вищезазначеному поколінню вчителі буває простим, а в більшості випадків
важким для сприйняття. І не завжди простою українською мовою можна
передати важку, наукову, абстрактну інформацію. Це не лише почути,
зрозуміти чи забути, а запам’ятати та застосувати знання на практиці.
Останнім часом усе більш розширюється інформаційне поле в області таких
предметів, як історія та правознавство; учень "потонув" у величезній
кількості оцінок, інтерпретацій, суджень минулого. Необхідно відмітити, що
одні учні краще засвоюють матеріал, якщо побачать його написаним на
дошці або прочитають в книзі, інші — якщо його пояснити усно, третім —
потрібно зробити все самим (провести досвід або намалювати схему). Це
пов'язано з тим, що переважаючий канал сприйняття може бути різним:
у одних — аудіальний (краще засвоюють на слух), у інших — візуальний
(домінує зір), у третіх — кінестетичний (запам'ятовують за допомогою
рухів). До того ж, психологи довели, що інформація у вербальній формі по
темі уроку засвоюється не більше, ніж на 30 %, а у візуальній досягає 90%.

13
Нові підходи до організації навчального процесу з історії в
загальноосвітній школі потребують використання найсучасніших
педагогічних концепцій та вдосконалення відомих методик, модернізації
їхнього змісту з метою формування високоінтелектуальної, духовно багатої,
творчої, толерантної особистості. Такі завдання може реалізувати лише
компетентний педагог, який володіє своїм предметом та вміло застосовує
прийоми навчальної діяльності. З-поміж розмаїття методів ефективного
навчання історії чинне місце посідають логіко-смислові моделі, що
допомагають під час освітнього процесу сприймати знання, осмислювати їх
і фіксувати, відтворювати і застосовувати [7].
1.4. Логіко-смислові моделі – ефективний метод сучасного уроку
Поняття " логіко-смисловамодель" було введене в 90-і роки ХХ століття
доктором педагогічних наук Валерієм Емануїловичем Штейнбергом для
представлення знань у вигляді багатовимірної моделі, що складається з двох
компонентів : змістовного (змістові елементи) і логічного (порядок
розташування змістових елементів). Головна перевага застосування
дидактичної багатовимірної технології — це можливість від заучування
перейти до розуміння.
Дидактична багатовимірна технологія дозволяє:
• навчити школярів структурувати інформацію, оформляти її в логічну
схему;
• створювати необхідний дидактичний матеріал;
• індивідуалізувати навчальний процес;
• використовувати її у викладанні будь-якого предмету.
Технологія дозволяє використати і інші методи навчання :
пояснювально-ілюстративний, репродуктивний метод, проблемний виклад
матеріалу, що вивчається, евристичний або дослідницький метод з
використанням засобів навчання : робочих зошитів по предмету, довідкової
літератури, мультимедіа засобів, учбові електронні видання та навчально
комп'ютерні.
Графічною інтерпретацією цієї технології є логіко-смислова модель
(ЛСМ) — нова сучасна технологія наочного, системного, послідовного,
логічного уявлення, сприйняття, переробки, засвоєння, запам'ятовування,
відтворення та застосування навчальної інформації; це технологія розвитку
інтелекту, зв'язного мовлення, мислення, всіх видів пам'яті. Використання
ЛСМ може значно підвищити ефективність навчання, дозволить врахувати
тип пізнавальної діяльності учнів (права чи ліва півкуля головного мозку).
Особливо ефективне використання ЛСМ для учнів з «правопівкульним»
типом пізнавальної діяльності, які схильні розглядати частини, що
складають ціле, здійснювати пошук загальної картини і сенсу явища і для

14
яких основний метод пізнання —дедуктивний (від загального до окремого).
Побудова ЛСМ сприяє формуванню цілісного сприйняття будь-якої
інформації.
Логіко-смисловамодель дозволяє одночаснопобачитиусю тему цілком і
кожен її елемент окремо, на ній легко показати порівняльну характеристику
двох явищ, подій, знайти схожість і відмінності між ними. Виявити основну
проблему і знайти її рішення.
Використання ЛСМ дозволяє вирішити цілий ряд найважливіших
завдань :
- логічно вибудовує матеріал, дає можливість правильно відібрати
інформацію;
- дозволяє виділити причинно-наслідкові зв'язки і закономірності
історичного розвитку;
- виділяє основні терміни і поняття, розвиває предметну мову учнів;
- озброює учня і учителя необхідним інструментарієм для аналізу
історичного процесу;
- з'єднання вербального і візуального каналів інформації призводить до
різкого підвищення засвоюваності матеріалу.
При вивченні і розробці цієї технології я спиралася на праці, крім В. Е.
Штейнберга, В.В.Давидова, А.Н.Гумілева, В.Ф.Шаталова, П.Я.Гальперина. У
їх концепціях навчання і розвиток з'являються як система інтенсивного
всебічного розвитку особистості, яка формується шляхом аналізу і
узагальнення учбового матеріалу за допомогою моделювання. Безперечною
гідністю цієї технології є те, що вона дозволяє здолати елементи механічного
засвоєння знань в навчанні, активізувати розумову діяльність учнів.
1.5. Методика створення логіко - смислових моделей
Логіко-смислова модель — це педагогічна технологія, яка може
використовуватися і як метод, і як форма при вивченні нового матеріалу, на
уроках узагальнення і систематизації знань, уроках перевірки і корекції
знань, інтегрованих уроках. Застосування ЛСМ дозволяє відстежити рівень
розуміння теми учнями. У ситуації спільної розробки моделі це дає
можливість узагальнити і структурувати навчальний матеріал, побачити
зв'язки між ідеями і поняттями. Модель у такому разі одночасно
оформляється на дошці і в зошитах.
Як же побудувати таку модель?
Конструювання моделі включає наступні дії:
- в центрі майбутньої системи розміщуємо об'єкт конструювання: тема,
проблемна ситуація тощо;
- визначається набір координат — "коло питань" по проєктованій темі, в
число яких можуть включатися такі смислові групи, як цілі і завдання

15
вивчення теми, об'єкт і предмет вивчення, зміст, способи вивчення,
результат;
- визначається набір опорних вузлів — "смислових гранул" для кожної
координати, шляхом логічного або інтуїтивного визначення вузлових,
головнихелементів змісту або ключових чинників для поставленої проблеми;
- виділити, назвати і проранжувати вузлові точки на кожній вісі;
- розмістити вузлові точки з назвами у вигляді словосполучень,
абревіатур на відповідних осях;
- апробувати і скорегувати ЛСМ.
Як показала практика, зручніше за все представляти заповненими кілька
осей, а три - чотири залишити для спільного заповнення з дітьми на уроці.
Необхідно також враховувати рівень підготовки класу і ступінь
працездатності дітей на уроці.
Великим плюсом при складанні ЛСМ можна відмітити можливість
підлаштовувати їх під вікові особливостіучнів. У 5-6 класах — використання
ілюстрацій, в 7-9 класах — виділення координат кольором. А найголовніше:
така робота дає можливість самим учням осмислювати виконану роботу і
діяти творчо.
На початковому етапі ЛСМ повністю складав учитель і в готовому виді
подавав їх учням. Потім стали складати їх разом з учнями на уроці. Коли
техніка складання ЛСМ була відпрацьована учні самі почали складати
модель виділяти головне і заповнювати її. У 5-6 класах на уроках складаємо
каркас і заповнюємо частину координат, решту учні заповнюють удома.
Це дозволяє охопити великий об'єм матеріалу систематизувати його. У
здобувачів освіти формується уміння логічно вибудовувати модель,
розширюється понятійний апарат.
Схема логіко-смислової моделі

16
1.6. Логіко-смислові моделі як проривна технологія навчання
ЛСМ можна використовувати не тільки для подання та узагальнення
знань, а й в якості завдань для опитування, творчих домашніх завдань.
Важливий і той факт, що ЛСМ ідеальний варіант стислого матеріалу для
повторення
історії , наприклад, перед зовнішнім незалежним оцінюванням.
ЛСМ — це особливаформанаочності, яка народжується на очах учнів у
момент пояснення і оформляється в зошитах і дозволяє представити чіткіше
ті особливості, властивості, явища, що вивчаються, які цікавлять. При
проєктуванні моделей, схем у учня включаються в роботу і слухова, і зорова,
і смислова пам'ять, що значно підвищує інтелектуальну активність. Моделі
не даються в готовому виді, дається тільки каркас, який заповнюємо його
разом з учнями. Коло питань по темі (назви координат) підлягає спільному
обговоренню. Зв'язки між вузлами виявляються і пояснюються такими, що
вивчаються, оскільки ці учбові дії є одними з найважливіших для успішного
навчання. Окремі вузли або координати пропонуються учням для
самостійного заповнення.
Щодо технології створення логіко-смислових моделей, то ми дослідили
багато різних онлайн додатків: Freemind, Сoogle, Piksart, Canva, Draw.io,
Xmind, BubblUs, MindMeister. Одним із найкращих є останній - MindMeister.
Це безкоштовний та простий у використанні інструмент, який допоможе
реалізувати будь-який творчий потенціал. За допомогою сервісу можна
швидко створювати креативні ЛСМ, ділитися ними з друзями та колегами, а
також разом працювати з учнями.
Для того щоб почати працювати з цим додатком потрібно:
1) перейдіть за посиланням https://www.mindmeister.com/
2) зареєструйтесь через акаунт Гугл
3) натисніть +

17
4) напишіть назву вашої моделі. Для того, щоб додати гілочку, натисніть
клавішу Tab. Дизайн можна змінювати, використовуючи палень справа.
ЛСМ виконана в програмі MindMeister, посилання
https://mm.tt/map/2132183963?t=Jj26TM3UmF
Подання інформації у вигляді логічно-структурної моделі можливо при:
• вивченні нового матеріалу;
• узагальненні;
• систематизації знань;
• контролі теоретичного матеріалу.
ЛСМ виконана ученицею в програмі Coggle

18
Способи роботи учнів із логічно-змістовими моделями:
- складання ЛСМ;
- складання короткої розповідіпо готовій ЛСМ з використанням слів, що
входять до її складу;
- корекція та вдосконалення готової ЛСМ;
- аналіз та завершення неповної ЛСМ;
- визначення головного терміна в ЛСМ;
-відсутність одного або декількох термінів у ЛСМ та визначення цих
термінів.
ЛСМ виконана учнем в програмі Coggle
Використання ЛСМ на підготовчому етапі дозволяє навчити учнів
коротко і чітко формулювати завдання уроку, раціонально використовувати
час на всіх етапах уроку.
ЛСМ — це перехід уявних операцій учня в зовнішнє середовище.
Середній учень не може утримувати великий об'єм інформації у вербальній
формі, а інформації на уроках історії багато. Використовуючи ЛСМ,
полегшую завдання не лише запам'ятовування, але і осмислення, і
узагальнення інформації. Застосування ЛСМ буде доречне практично на
будь-якому типі уроку. Можливе проведення уроку, повністю побудованого
на конструюванні однієї багатовимірної моделі.

19
ЛСМ виконана в програмі Piksart
На етапі актуалізації знань моделюємо ЛСМ, яка включає зміст теми у
вигляді блоків інформації. Це сприяє тому, що учні встановлюють логічні
зв'язкиміж цими блоками. Логіко-смисловамодель складається одночаснона
дошці і в зошитах учнів.
ЛСМ виконана в робочому зошиті

20
При вивченні нового матеріалу пропоную учням готову ЛСМ, яка
являється планом вивчення теми, допомагає акцентувати увагу учнів на
ключових поняттях, алгоритмах, прикладах. Для формування умінь і навичок
використовую ЛСМ, як послідовність виконання визначеного завдання у
груповій чи індивідуальній формах роботи. У груповій роботі ЛСМ є деяким
каркасом для ідей групи, що дає можливість учням долучитися до асоціацій і
взаємозв'язків, які кожен з них створює. Народжується груповий досвід, що
дає доступ до додаткової інформації.
ЛСМ виконана в програмі Draw.io
ЛСМ може містити історичні ілюстрації, тому при поясненні або
закріпленні матеріалу використовую прийом багатосенсорного аналізу.
Багатосенсорне навчання дозволяє розвиватиу дітей здатність концентрувати
і утримувати увагу, зберігати матеріал в довготривалій пам'яті. При цьому
пропоную учням наступні завдання:
- подивитися на картину і скласти список речей, які є на картині;
- подумати, що відбувається за рамками картини, що було до і після;
- озвучити картину;
- скласти уявні діалоги персонажів (для роботи в парах);
- розповісти про подію з точки зору одного з учасників цієї події.
Наприклад, на уроці історії України в 8 класі по темі "Українські землі
наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст." переводимо візуальний образ
"вузлика на пам'ять" з координатами ЛСМ на вербальній мові по алгоритму
(образ-слово-дія).

21
ЛСМ виконана в програмі Canva
На етапі узагальнення і систематизації ставимо завдання:
використовуючи ЛСМ, розкажіть один одному вивчений матеріал. У такому
разі результативноює роботав парах. Також з ключових слів на ЛСМ можна
створити "хмару слів". Таке представлення інформації зручне, щоб найбільш
важливі поняття, терміни, події, прізвища історичних діячів побачили в
єдиному ракурсі сприйняття.
"Хмара слів" для повторення термінів в 10 класі
При закріпленні нового матеріалу використовую прийом "Упізнайте
історичну особу": в "хмару слів" в цьому випадку можуть бути включені
слова, що називають історичну особу, місце, події і будь-які інші ознаки, що
дозволяють розпізнати історичну особу. Ще використовую інтерактивний
прийом «Склади вираз» — в «хмарі слів» знаходяться слова, з яких здобувачі
освіти повинні визначити, про яку подію, чи історичного діяча йде мова.

22
"Хмара слів" для розпізнавання теми уроку в 5 класі
Також ефективним способом при узагальненні вивченого матеріалу є
візуальні карти пам'яті.
Візуальна карта пам'яті «Тріумвірат Ярославичів»
Використовуючи ЛСМ, вибираємо тільки ті "вузлики на пам'ять", які
вимагають запам'ятовування певного візуального образу і перекладу його на
вербальну мову. Таким чином, ми переходимо до персоніфікації, образного
та сюжетного розуміння.

23
Герої Другої світової війни створена за допомогою програми My Collage
Герої ОУН-УПА створена за допомогою програми My Collage

24
На уроці закріплення і розвитку знань пропоную модель, яку учні
повинні допрацювати, уточнити, встановити зв'язки на основі раніше
засвоєних знань і умінь. Зручне застосування ЛСМ на уроках узагальнення,
при підготовці до тематичного контролю, в цьому випадку ЛСМ може бути
опорним конспектом.
З досвіду складання і використання логічно-змістових моделей на
уроках історії розділяю їх умовно на три групи: описові моделі, моделі -
проєкти і творчі моделі.
Розглянемо застосування цих видів моделей детальніше. Наприклад, при
вивченні теми «Україна в Другій світовій війні» у 5 класі описова логіко-
смисловамодель дозволяє стисло подати інформацію і полегшує можливість
її відтворення.
ЛСМ виконана в програмі Coggle
При вивченні розділу 1 «Україна в роки Першої світової війни» у 10
класах також використовую описову ЛСМ, відпрацювую складання логіко-
смислової моделі протягом всього розділу. Надалі робота з ЛСМ при
вивченні розділу 6 «Україна в роки Другої світової війни» вивчається на
останніх уроках історії України, що значно скорочує час прививченні нового
матеріалу і дозволяє за допомогою моделі більше часу приділити роботі на
контурній карті або питанням проблемного характеру. Наприклад, на
контурній карті за допомогою моделі можна буде не лише нанести історичну
номенклатуру, відображену на моделі, але і підписати бракуючі об'єкти: нові
країни-учасники. Використовуючи координатну вісь "країни-агресори",
можна запропонувати учням відповісти на питання проблемного характеру:
чому Німеччина напала на Польщу чи СРСР?
Моделі - проєкти можна використати на уроках засвоєння знань,
наприклад, при виконанні практичних робіт. В цьому випадку модель може

25
бути використана як інструктивна чи ментальна карта до результатів
навчання.
Творчі моделі можна використати на уроках систематизації і
узагальнення нових знань. Наприклад, в 10 класі, при вивченні теми "Україна
на завершальному етапі війни", можна запропонувати учням скласти логіко-
смислову модель у вигляді SWOT - аналізу.
Результатом роботи з ЛСМ може стати креативне завдання —
створення інформаційного буклета "Рух Опору та його течії в Україні". Цей
вид логіко-смислових моделей дозволяє конкретизувати і систематизувати
великий об'єм інформації.
1.7. Використання сучасних педагогічних технологій, прийомів та
методів на уроках історії
На уроках застосовую Qr коди та дидактичний матеріал, використання
якого сприяє формуванню ключових освітніх компетентностей, забезпечує
особистісно зорієнтований підхід і розвиток критичного мислення, дозволяє
зробити навчання більш захопливим та ефективним.
Приклади Qr кодів
У своїйпрактиці застосовую різні прийоми роботи з карикатурою, адже
її ідейно-політична спрямованість створює у школярів емоційний образ
епохи, що вивчається, дає поживу для роздумів про той або інший
історичний період.

26
Після того, як розглянули карикатуру, здобувачі освіти дають відповіді
на запитання:
Хто із глав держав зображений на цій карикатурі?
Які держави вони представляють?
На яку «прогулянку» натякає карикатура?
укажіть дату цієї події.
Поясніть, чому ви так вирішили. Наведіть приклади, що доводять вашу
думку.
Що спричинило указану подію?
Якими були наслідки даної події?
Де і коли могла бути створена карикатура?
Поясніть, яке, на вашу думку, ставлення автора до
даної події?
Вважаю ефективним створення проблемної ситуації за допомогою
карикатури, організацію самостійної роботи над темою за образотворчими
джерелами, створення власних карикатур учнями з подальшим поясненням
вибраних алегоричних образів.
Роботу з карикатурою організовую у декілька етапів:
1) опис і розпізнавання персонажів;
2) визначення історичної тематики;
3) визначення думки автора і його ідеї;
4) психологічна характеристика персонажів;
5) складання діалогу або реплік персонажів.
ПАМ’ЯТКА для роботи з карикатурою
Опишіть зображені персонажі та фон.
Як зображеніперсонажічи об’єкти? За допомогою яких художніх
засобів?
Інтерпретація та аналіз
Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні
люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали у час створення
карикатури або під час подій, яким присвячено малюнок.
Перевірте дату створення карикатури. Якій події чи якому явищу
вона присвячена?

27
Визначте символи, використані автором. Чому художник
помістив їх у малюнок?
Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне,
відображає карикатура?
Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає
малюнок? Чи згодні ви з нею?
Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна
визначити?
Що вам уже відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом
карикатури? Як співвідносяться ваші попередні знання з посланням
карикатури?
Одним з методів, які я застосовую на уроках історії в синтезі з ЛСМ, є
метод "кроссенса". Застосування кроссенса на уроках історії має безліч
варіантів. Його можна використатидля перевірки пройденого (за допомогою
кроссенса розповісти про матеріал минулого уроку).
Приклад «кроссенса»
Для формулювання теми і мети уроку (знайти зв'язокміж зображеннями
на дошці і визначить тему); для узагальнення і закріплення матеріалу
(учитель пропонує кроссенс, що складається з інструментів, які
використовувалися в ході уроку).

28
Для організації групової роботи (складання кроссенса на задану тему із
запропонованихзображень,порівняння кроссенсів груп). Приклад кроссенса,
складеного для вивчення теми «Україна в роки Другої світової війни»

29
Останніми роками в завданнях зовнішнього незалежного оцінювання, а
також в олімпіадних завданнях включають питання з ілюстраціями, за
допомогою яких треба визначити історичних діячів. Часто такі завдання
викликають труднощі в здобувачів освіти, оскільки підручники не завжди
забезпечені достатньою кількістю ілюстративного матеріалу. На мій погляд,
учитель повинен акцентувати увагу на завданнях, спрямованих на перевірку
таких умінь: систематизувати історичні факти; встановлювати причинно-
наслідкові зв'язки; використати джерела інформації різних типів. Поєднавши
кроссенс і ребус, використовую на етапах закріплення такий авторський
прийом, як "кроссреб".
Кросреб «Україна в Другій світовій війні»
Ефективним способом систематизації знань є, на мій погляд,
використання лепбука. Це інтерактивна тека з кишеньками, дверцями,
віконцями, вкладками і рухливими деталями, в якій знаходиться інформація у
вигляді малюнків, невеликих текстів, діаграм і графіків у будь-якій формі.

30
Лепбук « Спеціальні історичні дисципліни»
У такій теці збирається матеріал по певній темі, який допомагає дитині
систематизувати знання; по своєму бажанню організувати інформацію по
темі, що вивчається; краще зрозуміти і запам'ятати, а також повторити
пройдений матеріал. Лепбук можна використати на уроці (якщо дозволяє
тема і час) і в позаурочній діяльності, організувавши роботупо групах, парах,
індивідуально. І кожен компонент лепбука, над яким працює учень, дає йому
можливість сконцентрувати увагу на певному аспекті теми. Під час захисту
лепбука відбуваються спонтанні обговорення і дискусії, які сприяють
якіснішому засвоєнню інформації.
Лепбук «Історія»
Одним із інструментів розвитку ключових компетентностей є
використання інтерактивного плакату, як способу візуалізації інформації на
основі одного зображення. Сервісів для створення мультимедійних плакатів
та інших освітніх матеріалів є багато. Мені найбільше подобається

31
ThingLink, за допомогою даного сервісу можна організувати проєктну і
дослідницьку діяльність учнів, провести вебконкурси, інтерактивні ігри або
вікторини. До інтерактивного плакату «мітками» (інтерактивними точками)
прикріплюються посилання на вебресурси, інтернет-документи,
мультимедійні об’єкти: відео, аудіо, презентації, слайд-шоу, ігри, опитування
тощо.
Інтерактивний плакат «Напад Німеччини», посилання
https://www.thinglink.com/scene/1530538149401329665
Отже, інтерактивний плакат – це сторінка доступу, з якої ви можете
перенаправити учнів на десятки інших сторінок, зібравши всі матеріали з
конкретного питання чи теми в одному місці. Головна перевага
мультимедійного плакату полягає у тому, що учень може знайомитися з
інформацією у будь-якому зручному порядку. Він може відкривати лише ті
матеріали, що, наприклад, виявилися трошки складнішими та вимагають
уточнення. Крім того, дітям подобається досліджувати та знаходити
інтерактивні зони, відкривати віртуальні віконця з текстом чи картинками.
Зацікавити учнів до роботи, підвищити активність та ефективність
уроків історії допомагають інтерактивні вправи з використанням онлайн-
ресурсів learningapps.org та wordwall.net. Створення різноманітних
інтерактивних вправ на вищезазначених сервісах, дають можливість вчителю
перевірити в цікавій формі рівень знань учнів.

32
Інтерактивна вправа «Друга світова війна» посилання
https://wordwall.net/uk/resource/26653768

33
РОЗДІЛ ІІ. АВТОРСЬКІ НАПРАЦЮВАННЯ ЩОДО
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА
УРОКАХ ІСТОРІЇ
2.1. Розробка уроку, в який інтегровані логіко-смислові моделі та
елементи медіаграмотності
Дана розробка була представлена згідно положення Всеукраїнського
конкурсуна кращу вправу з інтеграції медіаграмотності в освітній процес для
учнів 7-8 класів у межах усіх освітніх галузей, позаурочної та позашкільної
діяльності. Конкурс оголошений Академією української преси спільно з
Міністерством освіти і науки України за підтримки Медійної програми в
України. Вправа набрала велику кількість балів та буде розміщена на
тулбоксі з уроками та вправами за посиланням
https://toolbox.medialiteracy.org.ua/, а автори отримають сертифікати від МОН
України та Академії української преси.
Назва вправи: Вправа для використання на уроці історії України у 7
класі при вивченні теми «Культура Русі-України в другій половині ХІ -
першій половині ХІІІ ст.»
Клас/вік: 7 клас, 12-13 років
Мета вправи/заняття:
1. Розвиток навичок критичного та креативного мислення.
2. Розвиток ключових компетентностей:
інформаційно-цифрової: розвиток медіаграмотності, уміння
використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та
соціальної інформації, створювати мультимедійні продукти;
уміння вчитися впродовж життя: визначати власні навчальні цілі,
аналізувати процес власного навчання, опрацьовувати джерела соціальної та
історичної інформації, аргументувати власну точку зору;
соціальної та громадянської компетентності: уміти бути активною й
відповідальною особистістю та вміти приймати зважені рішення, працювати
в команді.
3. Формувати предметні компетентності:
Аналізувати медіатекст, виділяти основні проблеми, підняті автором
медіатворі. Розвивати зацікавленість учнів до екранних медіа, творчу уяву,
аналітичне і критичне мислення, художній смак.
4. Виховувати духовно-етичну особистість, яка вміє співчувати,
поважати, піклуватися про інших та є відповідальною, виховувати в учнів
взаємоповагу і творче співробітництво у процесі групової роботи.
Короткий опис вправи, анотація:
Вправа побудована на моделі 5 Е (Engage-залучення, Explore-
дослідження, Explain-пояснення, Elaborate-розширення, Evaluate-

76.docx

Recommended

Recommended

More Related Content

Similar to 76.docx

Similar to 76.docx (20)

More from Репетитор Історія України

More from Репетитор Історія України (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (20)

76.docx