4. Навчально-виховна робота з
логіко-математичної діяльності
спирається на мисленнєву
діяльність,яка передбачає розвиток
таких умінь:
• Аналізувати, ссииннттееззууввааттии,, ппооррііввннююввааттии
• УУззааггааллььннююввааттии,, ааббссттррааггууввааттии
• ССииссттееммааттииззууввааттии,, ссееррііююввааттии,, ккллаассииффііккууввааттии,,
ззннааххооддииттии ппррииннццииппии ззааккооннооммііррннооссттіі,,
ввііддшшууккууввааттии ллооггііччнніі ссппііввввіідднноошшеенннняя ммііжж
ччииссллааммии ттаа ппррееддммееттааммии
5. “ Педагог працюючи з дошкільниками повинен
добре продумати систему заходів, що мають
підготувати дитину до елементарних форм
шкільної дослідної роботи ” Г.Ващенко
Велику роль відіграють спостереження і досліди, що повинні
носити ігровий характер і фіксуватися у формі ілюстративних
робіт.
Для розвитку в малюків активного сприймання предметів і явищ
навколишнього світу, засвоєння навчального матеріалу
потрібно практикувати :
• Спеціальні сенсорні пошукові завдання ( наприклад : За
допомогою яких цифр намальовано голову лева? )
• Порівняльний аналіз двох чи більше об’єктів на основі
зіставлення їхніх сенсорних характеристик ( просторових,
функціональних, структурних та інших, наприклад : дві
іграшкові машини – легковий автомобіль і молоковоз )
• Постановка питань, завдань, розв’язання проблемних ситуацій.
6. Спостережливість – це цілеспрямоване
сприймання, сплав уваги та мислення, складний
пізнавальний процес, в якому проявляється
єдність чуттєвого та раціонального.
Показники:
1. Уміння дитини зосереджуватись на завданні, діяти за
інструкцією
2. Повноту спостережень – уміння виділяти частини,
характеризувати властивості, дії та стану об’єкта
відповідно до поставленого завдання
3. Точність спостереження, вміння помічати малопомітні
компоненти ( відтінки, деталі форми, будову пластин,
тощо )
4. Планомірність, продуману послідовність огляду об’єктів
5. Осмислення або інтерпретацію сприйнятого крізь призму
попереднього досвіду, наявних знань
6. Самостійність під час виконання завдання
8. Експериментування
У дитячій пошуковій діяльності експериментування є
провідним упродовж усього дошкільного віку. Тут дитина
– дослідник, який самостійно діє з предметами задля їх
пізнання та оволодіння ними. Вже від самого малечку
діти виконують й соціальні експерименти, випробовуючи
на дорослих та однолітках різноманітні способи власної
поведінки у пошуках найдоцільніших варіантів.
9. Досліди
Структуру будь-якого досліду становлять: постановка
проблеми; пошук способів її розв’язання та побудова
гіпотез; вирішення завдання за допомогою практичних
дій. У дослідницькій діяльності пошукове завдання
виконується практично, що відповідає дійовому типу
мислення дошкільнят. Більшість дослідів дають змогу
відразу ж отримати результат, це стимулює цікавість
дитини. А здатність бачити невідоме ґрунтується на
попередньо набутому досвіді, тож успішна дослідницька
діяльність можлива за наявності в дітей певних знань про
світ природи.
10. За умови доброї організації дослідно-
пошукової роботи можна стимулювати
навчально-пізнавальну діяльність
дошкільника. Усе залежить від вихователя,
його вміння ставити перед дітьми навчальні
проблемно-пошукові завдання, від того, як
він, використовуючи досвід і знання
вихованця про навколишній світ, зуміє
допомогти йому, розвиватиме розумову
активність, допитливість.
