Комунікативна специфіка живого слова в системі акмегуманістичних цінностей
1. Комунікативна специфіка
живого слова в системі
акмегуманістичних цінностей
Підготувала Мікловда Вікторія Олександрівна, вчитель початкових
класів спеціалізованої школи № 196 Святошинського району, м. Київ
3. На початку було
Слово, а Слово в
Бога було, і Бог
було Слово. 2Воно
в Бога було
споконвіку.
Євангеліє від Іоанна 1 гл.
4. Скажи мені декілька слів,і я багато чого
можу сказати тобі про твою душу. Справді,
наше слово поневолі відкриває те, що
сховано глибоко в серці. Або, як сказано в
Євангелії, “через надмір серця говорять
вуста ваші.”
5. Народження слова.
Родоначальник – РОЗУМ,
породжує ДУМКУ, а вона,
втілена, одягнута в звуковий
або буквений одяг, є
СЛОВО.
При цьому слово сповнене
деякою духовною силою,
джерелом якої є наше серце.
Цю силу кожен слухаючий
відчуває та усвідомлює.
6. Отже, слово виявляє таємниці розуму та
серця, відкриває образ думок людини, є
свідком того, яка сила, добра чи зла, живе в
людській душі. Слово може виховати,
виростити душу чисту і прекрасну, а також
вилікувати душу постраждалу. Для цього,
перш за все, треба попрацювати над своєю
душею, над своїм серцем.
7. Якщо слово наше улесливе
та обманливе, наповнене
духом гордовитості,
роздратованості, досади,
марнославства - навряд чи
твоє спілкування дасть
добрі плоди .І навпаки,
коли почують від нас слово
правдиве, ясне, мирне,
утішливе – відгукнеться
серце і душа слухача.
8. Вічна проблема людського спілкування – це здатність
не лише реалізовувати свої природні можливості
говорити, а й слухати, долати бар’єри , щоб чути
сказане.
Уміти слухати – це, крім
усього іншого, ознака
вихованості, життя в
Богоприсутності, це
здатність зрозуміти
когось.
9. У Святому Письмі кілька разів акцентовано увагу
на тому, що між процесами слухати/чути, як й
дивитися/бачити, часто виникає дисбаланс,що є
суттєвою комунікативною перешкодою не лише
для сприйняття інформації, а й для ефективного
пошуку та пізнання істини.
10. Невіддільне від слухання може бути мовчання.
Але науку про роль і місце мовчання в
комунікативному процесі, а ще краще сказати – в
поведінковому тексті не завжди засвоюють навіть
ті, яким вона конче потрібна.
11. Слово народжується з Божественного мовчання.
(Французький філософ Анні де Сузнель)
Це здається парадоксом: людина мовчить, а
інформація слухачам надходить.
Найсильніший крик у мовчанні (Цицерон)
Нащо справді словесна маска?
Ти мовчанням мені кричи!
(В.Симоненко)
Мовчання - золото, а слово – срібло.
Варто задуматися над деякими
висловами
12. Золоті правила мовлення живого
слова
“Думай, що говориш”. Тобто, зваж в умі те слово,
яке знаходиться на кінчику твого язика. Подумай як
слід, а потім лише говори.
Хочеш бути почутим – помовчи і послухай сам.
Наповни серце своє високим почуттям любові, не
лукав, не криви душею. Краще промовчати, аніж
сказати неправду або образу.
“Не все, що думаєш, говори”. Це не означає бути
лицеміром, а лише радить правильно оцінити
співрозмовника.
13. Діти про слово
Хочу чути слово: лагідне,
добре,приємне, веселкове,
біле, справедливе, чесне,
правдиве, золоте, тверде,
ввічливе, люб’язне, небесне,
божественне, натхненне,
привітне,чисте.
Не хочу чути слово:зле,
жорстоке, несправедливе,
чорне, залізне, лайливе,
брехливе, пусте, брудне,
кам’яне, холодне, важке,
непривітне, образливе.
