2. • Слідчий — службова особа органу внутрішніх
справ, органу безпеки, органу, що здійснює
контроль за додержанням податкового
законодавства, органу державного бюро
розслідувань, уповноважена в межах компетенції,
передбаченої Кримінальним процесуальним
кодексом України, здійснювати досудове
розслідування кримінальних правопорушень
Слідча діяльність - цілеспрямований процес, метою
якого є відтворення справжньої картини події
злочину за її прямими та непрямими доказами, її
психологічна структура може розглядатись як
сукупність основних (пізнавальної, конструктивної,
комунікативної, організаційної) та допоміжних
(профілактичної та засвідчувальної) різновидів
діяльності.
3. Мислення
Юридична робота постійно пов'язана з вирішенням
найрізноманітніших завдань. Для цього треба мислити. Мислення
як психічний процес завжди спрямоване на розтин глибинних
зв'язків, що вкорінені в об'єктивній реальності. Процес мислення -
це насамперед аналіз, синтез та узагальнення. Аналіз - це
виділення в об'єкті тих чи інших його сторін, елементів,
властивостей, зв'язків, відносин і т.д. Наприклад, аналізуючи
поведінку обвинуваченого у кримінальній справі, слідчий подумки
ділить цю поведінку по якимось критеріям на окремі частини.
4. Наочно-образне мислення виступає в ситуаціях, коли людина починає
мислити наочними образами, що виникли раніше. Наприклад, при
проведенні слідчих дій, обдумуючи маршрут руху до мети по місту,
слідчий в наочних образах уявляє собі всі можливі шляхи руху. Він
аналізує кожен з них і, порівнюючи протяжність, напруженість руху
транспорту та пішоходів у певні години, подумки вирішує проблемну
задачу. Чим більше і докладніше відомості по даному місті,
мікрорайоні, вулиці, будинку, квартирі, де скоєно злочин, тим
яскравіше перед слідчим будуть проявлятися образи ситуацій, тим
більше правильне він зможе прийняти рішення. Так, слідчий,
володіючи цими якостями, набагато швидше складе ймовірну версію
при переборі варіантів, ніж інший, який не володіє цими якостями.
5. Інтуїція
• Специфічною особливістю творчих процесів вирішення завдань
є присутність у них інтуїції. Інтуїцію зазвичай розглядають як
специфічний метод пізнання, при якому виникає ілюзія прямого
розсуду шуканого висновку. За допомогою інтуїції істина
відкривається розуму людини шляхом прямого розсуду без
використання логічних визначень і доказів як проміжних ланок
пізнання. Ефективність прийнятті інтуїтивних рішень залежить
від багатьох факторів. Інтуїція, крім того, пов'язана з
індивідуально-психологічними особливостями людини: одні
люди схильні діяти в багатьох випадках з логіки фактів, інші
дуже часто покладаються на інтуїцію. Однак у всіх випадках
основою інтуїції є досвід, і її сили і слабкість кореняться в
минулому досвіді. інтуїтивне рішення тим імовірніше, ніж менш
змістовна пряма мета дії, в якому слідчий наштовхується на
неусвідомлене явище, об'єктивно містить ключ до вирішення
завдання.
6. Уява
• Уява нерозривно пов'язане з пам'яттю і мисленням, є специфічно
людським видом психічної діяльності, що виникли в результаті праці.
Заздалегідь передбачаючи мету своєї діяльності, людина безупинно
розвиває свою уяву. Уявою називається психічний процес побудови
нового образу на основі наявного досвіду. Побудова образів уяви,
тобто таких образів, які ми не знаходимо в навколишньої дійсності,
можливе лише при високому рівні інтелектуального розвитку людини.
Без розвиненої уяви слідчого неможливо ні висування версій, ні
здійснення уявного експерименту, ні оцінку минулих подій. Уява
обслуговує мислення - основний механізм творчого вирішення
нестандартних завдань. У практичній діяльності слідчого постійно
виникає необхідність реконструкції, уявного відтворення минулих
подій по окремим збереженим їхніх слідах, наслідків. Лише на цій базі
можна висунути обгрунтовану слідчу версію і відтворити подію
злочину.