1. Тема уроку: Дмитро Павличко і Омар Хаям: філософія у віршах (бінарний
урок).
Мета: узагальнити одержанізнання з теми, виділити мотиви, провідні образи
філософської лірики Д. Павличка і ОмараХаяма; порівняти рубаї двох
поетів-філософів; вдосконалювати навички виразного читання;
виховувати інтерес до поезії, почуття співпереживання; сприяти
виховуванню моральних якостей школярів.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: портрети Дмитра Павличка і Омара Хаяма, тексти творів О.
Хаяма та Д. Павличка («Рубайят») О.Хаяма, «Рубаї» (1987) Д.
Павличка.
Ми – сонця щастя й горя океан…
Злі й добрі ми, довершені й нікчемні
Омар Хайям
В Хаяма взяв я форму рубаї,
Вподобавши за лаконізм її.
Чи замалу, чи, може, завелику
Одежу матимуть думки мої?
Д. Павличко
Хід уроку
I. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Кожна мисляча людина, яка усвідомлює плинність часу та скороминучість
свого земного життя, шукає відповіді на ряд болючих запитань: Хто я? Звідки? З
якою метою? А що далі? Осмислення людиною власної сутності та визначення
основних параметрів людського буття є предметом вивчення цілої науки –
філософської антропології, що виникла як окремий напрямок у
західноєвропейській філософії в І половині XX ст. і претендує на статус
універсального знання про людину.
II. Оголошення теми, мети та епіграфів уроку.
Робота з епіграфами.
Як, на вашу думку, слід розуміти слова Омара Хаяма?
Чи вважає себе учнем Омара Хаяма Дмитро Павличко? Що перейняв у
нього наш сучасний поет?
III. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
1. Слово вчителя зарубіжної літератури.
В усі часи справжні мудреці були певні того, що знають надто мало. Про це
писав і поет-філософ XI ст. Омар Хайям, творчість якого – одне з дивовижних
явищ в історії культури народів середньої Азії та Ірану і, мабуть, усього людства:
Народження і смерть – дива незмірні ці,
Бо їх не осягли найбільші мудреці.
2. Де коло почалось, чи є кінець у нього,
І звідки ми прийшли, де будемо в кінці?
Майже тисячоліття світ насолоджувався чотиривіршамиперськогопоета, бо
творчість його судилася вічність. Сьогодні ми пригадуємо, що знаємо про Омара
Хаяма і що містять його рубаї.
Міні-лекція вчителя зарубіжної літератури з елементами бесіди
Про життя визначного мислителя, науковця та поета Омара Хаяма
збереглося лише кілька оповідей і легенд. Навіть дати його життя вдалося
встановити порівняно нещодавно і доволі несподівано — завдяки аналізу його
гороскопа, що зберігся. За цим гороскопом вирахувано, що народився Хайям,
скоріш за все, 18 травня 1048 року.
Повне ім'я Омара Хаяма — Гіяс ад-Дін Абу-л-Фатх Омар ібн Ібрахім Хайям
Нішапурі. «Гіяс ад-Дін» — традиційний титул ученого — дослівно означає
«Плече (Допомога) Віри». А далі послідовно: батько Фатха, Омар (його ім'я), син
Ібрахіма, Хайям (прізвище або прізвисько), з Нішапура.
У Нішапурі минули дитячі та юнацькі роки Омара Хаяма. Про його сім'ю
відомостейне збереглося. Прізвисько Хайям, що означає«наметник», «наметовий
майстер», дає змогу припускати, що його батько належав до ремісників.
Принаймні сім'я мала достатньо коштів, щоб надати синові можливість
багаторічного серйозного навчання.
Він оволодів широким колом точних та природничих наук, розвинених у
його час: математикою, геометрією, фізикою, астрономією; спеціально вивчав
філософію, богослов'я,коранознавство, історію, правознавство та весь комплекс
філологічних наук, знання яких передбачала середньовічна освіченість; був
начитаний у рідній поезії, досконало знав арабську мову та літературу, володів
основами віршування. Омар Хайям був обізнаний в астрології та медицині,
професійно вивчав теорію музики. Він ознайомився з досягненнями античної
3. науки — працями Архімеда, Евкліда, Аристотеля, перекладеними арабською
мовою.
Однак головна заслуга Омара Хаяма перед людством — його безсмертні
рубаї (жанр філософської лірики).
Що таке рубаї? (жанр філософської лірики народів Сходу і інколи
рубаї або перський чотиривірш).
Хто є автором перших літературних рубаїв? (поет X ст. Рудакі).
Хто удосконалив цю форму? (в тюркомовному літературному
середовищі - Бабур, в іранському – Омар Хайям).
Кожен чотиривірш Омара Хаяма – викінчений мініатюрний твір, як
правило, філософського змісту, головна думка якого виражена в останньому
рядку строфи:
Як дивно, Боже, Ти мене зліпив,
І серце дав, і духом наділив!
Зробив мене вінцем світобудови,
Але є ти господарем світів!
Під час загибелі «Титаніка» в 1912 р., крім коштовностей на суму близько
13 млн фунтів стерлінгів, на його борту був безцінний манускрипт (рукопис)
Омара Хаяма «Рубайят», який так само загинув.
За рішенням ЮНЕСКО щороку в травні відзначають Всесвітній день пам'яті
Хаяма. А в усіх школах Ірану, в тому числі в Тегерані (столиці держави) та
Нішапурі (де він народився і де нині є його мавзолей), проходять уроки на тему
«День Хаяма» та урочистості, присвячені пам'яті видатного поета.
Слово вчителя української літератури.
В українську літературу рубаї як строфічну форму оригінальних віршів увів
Дмитро Павличко (збірка «Рубаї», 1987). Поет вибрав цю форму не випадково.
Як зазначають літературознавці, уся Павличкова ліра тяжіє до розв'язання
складних загальнолюдських проблем у їх найгостріших суперечностях, кон-
трастах [8, С. 174]. Добро і зло, любов і ненависть, пелюстки і леза, світло й
пітьма — вічні поняття, над якими Павличко розмірковує як філософ, а
4. осмислює й передає їх — у вишуканих і точних образах. До того ж поета
приваблює лаконізм рубаїв.
В Хаяма взяв я форму рубаї,
Вподобавши за лаконізм її.
Чи замалу, чи, може, завелику
Одежу матимуть думки мої?
[4, С. 368]
Сотні років розділяють поетів. Кожен з них є представником власної
національної культури, що виступає онтологічним підґрунтям існування людини,
її глибоким корінням; однак обидва однаково добре усвідомлюють, що
найголовніше — встигнути збагнути та знайти самого себе:
Збагнути суть життя нам слід без марноти
І зрозуміти, як до смерті підійти.
Сьогодні сам себе ти не збагнув.
А завтра покинеш сам себе — що розгадаєш ти?
[1, С. 61]
Не смерті я боюсь, а темноти,
В якій не можеш сам себе знайти.
Благословенне світло дня і ночі,
Мисль, у якій засвічуєшся ти!
[4, С. 376]
Єдиноможливий шлях до порятунку людства загалом і кожної людини
зокрема поети-філософи вбачають у творенні Добра й Краси на Землі:
Ти нині спати ліг. Прокинешся? Хто зна.
Десь недалеко смерть чатує навісна.
Тому твори добро; поквапся — час минає.
Шукай оті серця, де розцвіла весна!
[1, С. 209]
«Роби добро,— мені казала мати,—
І чисту совість не віддай за шмати!»
Благословенний мамин заповіт
Ніхто в мені не зможе поламати.
[4, С. 375]
Великі мудреці часто порівнювали людину з розгойдуваним маятником,
оскільки вона завжди перебуває в сумнівах, завжди шукає відповідь: так — ні.
Що ж повинно бути тою лінією осі, через яку завжди проходить маятник? Тільки
любов! Бо саме вона є основою побудови Царства Божого на землі, лише вона
5. здатна воскресити та зцілити людську душу. Обидва — мусульманин і
християнин — оспівують любов:
В любові, тільки в ній вся наша красота.
Хто загубив її — останній сирота.
А хто її вином не омиває серця,
Стає дедалі більш подібним до скота.
[1, С. 223]
Сильніше за любов злоба горить,
Сильніше за любов вражає бридь,
Але життя росте лишень з любові,
Лишень краса людей навчає жить!
[4, С. 377]
Зауважимо, що сучаснідослідники концепції буття людини наголошують на
її специфіці в українській філософії, зумовленій межовим розташуванням нашої
культури між Заходом і Сходом (повернемося до цієї думки трохи згодом) [9].
Вони підкреслюють, що лише в контексті реалізації національної ідеї буття
української людини набуває глибокого сенсу. На підтвердження цієї думки
служать й Павличкові чотиривірші:
Я власну вічність бачу без облуди:
О, де б мене не поховали люди —
Там грудка української землі
3 моґо зажуреного серця буде!
[4, С. 370]
Дивлюся на берізоньку в зажурі,
Що виросла тендітною на мурі.
їй теж потрібно рідної землі,
Бо там вона не витримає бурі,
[4, с. 371]
Прагнення служити своєму народові — основне призначення шляхетної
людини, спосіб її самореалізації. У такому контексті українські мислителі
висувають власне бачення представника еліти, який може вивести націю з
темряви до кращого життя. Так, у І. Франка — це пророк Мойсей, у Д. Донцова
— «лучча людина» з сильною волею до влади, у В. Липинського — аристократ-
хлібороб [9, С. 12]. Всіх об'єднує одна мета, за яку вони готові платити життям:
Є люди як дуби, і є дуби як люди:
Безстрашно грому підставляють груди,
6. Щоб немічну берізку захистить,
Хоч знають добре — їм загибель буде.]
[4, С. 368]
У чотиривіршах Дмитра Павличка національні мотиви посідають чільне
місце, хоча не менш важливим є акцентування на загальнолюдських цінностях,
духовний аспект аналізується як найвищий і визначальний у структурі людського
буття. Що ж ми розуміємо під духовністю? Очевидно, насамперед, зустріч із
самим собою — своєю душею, внутрішнім «я», це спосіб формування
особистості, безперервна робота над собою, яка, врешті-решт, дає бажані плоди:
В труді прийде натхнення раз нарік,
Але коли — не знає чоловік.
Щоб тих щасливих днів не загубити,
Потрібно працювати цілий вік.
[4, С. 372]
2. Творчі завдання
Визначте особливості рубаїв як ліричного жанру. (Лаконізм, філософська
глибина, гнучкість форми, чітка ритмомелодика).
Які художні засоби виразності використовують автори рубаїв О.Хаяма та
Д.Павличко?
Наведіть приклади.
(Епітети: юність бистронога, вічний поріг, друг гідний, гордий небосхил – в
Омара Хаяма; зажурене серце, тендітна берізонька, багаті плоди, швидке зло,
повільне добро – у Дмитра Павличка.
Метафори: нас переслідує неволя навісна; життя розвіявши - в Омара Хаяма; хто
вином не омиває серце, десь недалеко смерть чатує навісна; мисль, у якій
засвічуєшся ти – в Д. Павличка).
3. Узагальнююча бесіда.
Пригадайте, як називали Омара Хаяма сучасники. Чому? (Перекладачем
думок неба на мову людей).
Хто ввів в українську літературу рубаї як строфічну форму оригінальних
віршів?
Які загальнолюдські проблеми розв’язують рубаї О. Хаяма та Дмитра
Павличка? (добро і зло, любов і ненависть, пелюсток і леза, світло і тьма…)
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
1. Виразне читання рубаїв О. Хаяма та Д. Павличка (на вибір учнів).
2. Підсумкова бесіда.
У чому єдино можливий шлях до порятунку людства загалом і кожної людини
зокрема вбачають обидва поети-філософи? (у творенні Добра й Краси на Землі).
V. Домашнє завдання.
1. Аналізувати збірку Д. Павличка «Рубаї».
2. Вивчити 3-и рубаї напам’ять.
