1. Презентація На тему: Філософія Григорія Сковороди Студентки ІІ курсу 22 групи (ІФОН) НПУ ім. М.П.Драгоманова Ткаченко Владислави
2. Григорій Савич Сковорода Григорій Савич Сковорода – український філософ, містик, поет. На його світогляд великий вплив мала творчість Феофана Прокоповича та Ломоносова. Пропагував геліоцентричне вчення Коперника. Етичні проповіді Сковороди мали релігійну форму, пов’язані з пошуками релігії “любви и добродетели” “ Весь мир спит” ,– констатував більше двох сторіч тому Григорій Сковорода. “И еще долго спать, если не прозреет, что материя – это тьма и обман, если ее не оживляет свет Духа ”. Усе своє життя присвятив Григорій Сковорода пошуку і знаходженню світла духу, пошукам істини. Народившись у бідній родині, він стає одним з найосвідченіших людей свого часу, мислителем, письменником, педагогом та музикантом, знавцем античності і середньовіччя.
3. Григорій Савич Сковорода Про спосіб його життя, відмінний від способу життя інших людей, котрі не шукали царства божого, його улюблений учень і перший біограф Михайло Ковалінський згадував: “ Отличный образ его мыслей, учения, жизни скоро обратил к нему внимание всего общества. Он одевался пристойно, но просто; пищу имел состоящую из зелий, плодов и молочных приправ; употреблял оную ввечору по захождении солнца, мяса и рыбы не вкушал не по суеверию, а по внутреннему своему расположению. Для сна отделял от времени своего не более четырех часов в сутки; вставал до зари и когда позволяла погода, всегда ходил пешком за город прогуливаться на чистый воздух и в сады. Всегда весел, бодр, подвижен, воздержан, целомудр, всем доволен, благодушествующ, унижен перед всеми, словоохотен, где непринужден говорить, из всего выводящий нравоучение, почтителен ко всякому состоянию людей, посещал больных, утешал печальных, разделял последнее с неимущими, выбирал и любил друзей по сердцу их, имел набожество без суеверия, ученость без кичения, обхождение без лести”.
4.
5. Біографія Київська Академія була першим вищим навчальним закладом на Україні. Академія стала центром духовного життя України, котрий не поступався за рівнем викладання вищим навчальним закладам Європи того часу. Її студентів можна було зустріти в найбільших університетських центрах – Сорбонні та Болоньї, Кракові та Празі, Гейдельберзі та Галлі. В Академії було створено ту інтелектуальну атмосферу, де знайшли свій розвиток класичні гуманітарні науки. У перших чотирьох класах викладали аналогію, інфиму, граматику і синтаксиму. Ті учні, які успішно перейшли в п'ятий клас, ставали студентами й на протязі восьми років вивчали пиитику, риторику, займалися філософією, богослів'ям. Сковорода перебував в Академії, щоправда з перервами, майже 20 років.
6. Біографія Час від часу він відволікався від навчання: був і півчим імператорської капели в Петербурзі, подорожував по Європі, викладав у Переяславському Колегіумі, але завжди повертався до своєї Alma Mater. У листі до свого учня Михайла Ковалинскького він писав: “Пусть также всегда живут в твоей душе и такие слова Плиния – потеряно то время, которое ты не употребил для учебы.” Перелічуючи коло подальших занять Сковороди, можна згадати його вчителювання в маєтку Томаров, відвідування Троїце-Сергієвської Лаври, 10-літню викладацьку роботу в Харківському Колегіумі. До Харківського періоду його життя належать "Байки харьковские”, курс лекцій з етики, філософські трактати і діалоги.
7. Біографія З 1769 р. мислитель рішуче відмовляється від будь-яких офіційних посад, обираючи долю мандрівного філософа . Протягом 70 - 80-х років ХМІІІ ст. Г.Сковорода перебував у багатьох містах і селах Слобідської та Наддніпрянської України і поза її межами. На цей час припадає період його активної філософської творчості.
8. Біографія Помер Г.Сковорода на 72-у році життя у маєтку свого давнього приятеля Андрія Ковалевського в селі Пан-Іванівці (нині - Сковородинівка) на Харківщині 9 листопада 1794 p. На могильному камені, згідно із заповітом, було написано слова, що визначають розуміння сенсу життя і спрямування філософії великого мислителя: «Світ ловив мене та не впіймав».
10. Філософські погляди Найбільш важливим, глибоким у людини є її емоційно-вольове начало – ”серце”. Із серця випливає все: і думка, і стремління, і почуття. Вся моральність людини повинна теж бути звернена на “серце”. Звідси і вимога: “пізнай себе”, “поглянь у себе”.
11. Філософські погляди Одним з основоположних принципів його філософствування є концепція “двох натур”. Все існуюче має дві натури: зовнішню, видиму, і внутрішню, невидиму.
12. Філософські погляди “ Весь світ складається з двох натур: одна видима, друга – невидима. Видима натура зветься твар, а невидима – Бог.” “ Вступні двері до християнської добронравності”
14. Філософські погляди Макрокосм – це природний світ відчутних, видимих речей і явищ. Він є тінню справжньої невидимої “натури” – Бога. Він єдиний, і єдність ця складається з видимої та невидимої натури, які не розривні і в той же час “незіллянні”, тому що Бог не є самою природою.
15. Філософські погляди Мікрокосм – це малий світ (людина). Теж складається з видимої та невидимої натури. В людині є тілесне і духовне, тлінне і вічне, але істинним у ній є невидиме, а тілесне є лише тінню цього невидимого.
16. Філософські погляди Символічний світ (Біблія) – цей третій світ існує як посередник між макрокосмом і мікрокосмом. Він складається з двох “натур” – “видимої” (знак, предметна образність символу) й “невидимої”(смисл, тлумачення сенсу символу)
17. Філософські погляди Етико-моральне вчення про “сродну працю”- центральна серцевина філософії Григорія Сковороди. Це наука про людину, про її щастя і шлях його досягнення, про благо, добро і зло, про сенс життя .
18. Філософські погляди “ Нерівна рівність” – визнання тільки однієї неминучої нерівності – нерівність здібності і покликання в одному і тому ж виді діяльності. Ця нерівність не є соціальною, вона здебільшого має природне походження.
19. Філософські погляди “ Бог подібний до багатого водограю, що наповнює різні посудини відповідно до їхнього об ’ єму. Над водограєм напис: “Неоднакова всім рівність”. Ллються з різних рурок рівні струмені у різні посудини, що стоять довкола водограю. Менша посудина має менше, але тим однакова вона з більшою, що так само повна.” Розмова, звана Алфавіт, чи Буквар Світу.
20. Філософська спадщина Його творчість є важливим вузловим пунктом у розвитку філософської думки України. Саме Г.Сковорода і є засновником української класичної філософії.
21. Філософські спадщина Він був у першу чергу видатним мислителем України. Мислителем який вписав незгасаючу сторінку в драматичний літопис українського народу. Сковорода навчав в Україні, саме українців. Навчав свій народ на своїй землі.
22. Філософські спадщина Він став пророком, який своїм взором охопив частину або й ціле людство, але був нерозривно зв ’ язаний з душею свого народу.
23. Філософські спадщина Старечими ногами, вимірюючи безмежні українські степи, від села до села, від хутора до хутора, він сповіщав свою правду людям, яким і присвятив до останку все своє життя. В цьому велич і повнота духу цього лицаря святої борні зі злом і темрявою .
25. De libertate Fabula Fabula de Tantalo Фабула Разговор о премудрости Все лице морщиш, печалей всегда ты Похвала астрономіи О delicati blanda etc In natalem Jesu Est quaedam maerenti flere voluptas Quid est virtus? Epigramma Similitudines ex Virg(ilio) 2 Aeneid(a)e In natalem Basilii Tomarae In natalem Bilogrodensis episcopi De sacra caena, seu aeternitate De umbratica voluptate Твори Пісні та фабули
26. Твори Басни Харьковскія Басня 1. Собаки Басня 2. Ворона и Чиж Басня 3. Жаворонки Басня 4. Голова и Тулуб Басня 5. Чиж и Щиглик Басня 6. Колеса часовіи Басня 7. Орел и Сорока Басня 8. Голова и Тулуб Басня 9. Мурашка и Свинья Басня 10. Двѣ Курицы Басня 11. Вѣтер и Філософ Басня 12. Оселка и Нож Басня 13. Орел и Черепаха Басня 14. Сова и Дрозд Басня 15. Змія и Буфон Басня 16. Жабы Басня 17. Два цѣнныи камушки: Алмаз и Смарагд Басня 18. Собака и Кобыла Басня 19. Нетопыр и два птенца — Горлицын и Голубинин Басня 20. Велблюд и Олень Басня 21. Кукушка и Косик Басня 22. Навоз и Алмаз Басня 23. Собака и Волк Басня 24. Крот и Линкс Басня 25. Лев и Обезьяны Басня 26. Щука и Рак Басня 27. Пчела и Шершень Басня 28. Оленица и Кабан Басня 29. Старуха и Горшечник Басня 30. Соловей, Жаворонок и Дрозд
27. Твори Трактати. Діалоги Убуждшеся видѣша славу его Да лобжет мя от лобзаній уст своих! Начальная дверь ко христіанскому добронравію Наркісс. Разглагол о том: узнай себе Симфоніа, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе Бесѣда, нареченная двое, о том, что блаженным быть легко Бесѣда 1-я, нареченная Observatorium (СІОН) Бесѣда 2-я, нареченная Observatorium Specula (еврейски — Сіон) Діалог, или разглагол о древнем мірѣ Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизни Кольцо Разговор, называемый алфавит, или букварь мира Книжечка, называемая Silenus Alcibiadis, сирѣчь Икона Алківіадская (Израилскій змій) Книжечка о чтеніи священн[аго] писанія, нареченна Жена Лотова Брань архистратига Михаила со Сатаною о сем: легко быть благим Пря бѣсу со Варсавою Благодарный Еродій (Вдячний Еродій) Убогій Жайворонок (Вбогий Жайворонок) Діалог. Имя ему — Потоп зміин
28.
29. Вшанування пам'яті Ім’ям Сковороди названо село Сковородинівка, Золочівського району на Харківщині.
30. Вшанування пам'яті Ім’ям Сковороди названо вулиці у Києві, Харкові, Полтаві, Одесі та інших містах .
34. Вшанування пам'яті 15 вересня 2006 року Національний банк України випустив банкноту номіналом 500 гривень, на аверсі якої зображено Григорія Сковороду.
35. Вшанування пам'яті Меморіальна дошка Григорію Сковороді встановлена на будинку циркульного корпусу НаУКМА, де 1738-42 рр. і 1744-50 рр. навчався Г. С. Сковорода. Дошка-граніт, барельєф; скульптор І. Кавалерідзе, арх. Р. П. Бикова; відкрито в 1964 р
36. Видання творів Сковорода Г.С. Дружеский разговор о душевном мире. Типография Решетникова, 1837 Сочиненія Григорія Саввича Сковороды. Юбилейное изданіе (1794-1894 годъ). Харьков.: Типографія Губернскаго Правленія Год: 1894
38. Література Багалій Д. Г.С.Сковорода: Український мандрований філософ. — Харків, 1926 Чижевський Дм. Філософія Г. С. Сковороди. — Варшава, 1934.. Махновець Л. Григорій Сковорода : Біографія. — К., 1972. Іваньо І. В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди. — К., 1983. Драч І. Ф., Кримський С. Б., Попович М. В., Григорій Сковорода. — К„ 1984. Сковорода Григорій. Дослідження, розвідки, матеріали. — К., 1992. Мирослав Попович . Григорій Сковорода: філософія свободи . — К., 2007.
39. Видання творів Григорій Сковорода. Повна академічна збірка творів. За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. — Харкі в: Майдан, 2010
40. Видання творів Твори. Григорій Сковорода. Аудіокнига MP3. Читає заслужений артист України П. Панчук.
41. Г. Сковорода в живописі Васильківський С. “Народ слухає пісні Сковороди” Їжакевич І. Сковорода в дорозі; Т.Шевченко-пастух виспівує Сковороду; Посланець Катерини запрошує сковороду до Петербурга. Касіян В. Гравюра Г. Сковороди до 150-ї річниці його смерті. Литвиненко В. Серія естампів “З життя Сковороди”. Павлович Ю . Акварельна сюїта на різні мотиви з життя Сковороди. Трохименок К. Григорій Сковорода серед народу. Яблонська Т. Портрет Г. Сковороди.
42. Г. Сковорода в скульптурі Кавалерідзе І.П. — автор пам'ятників Сковороді в містах Києві та Лохвиці.
43. Г. Сковорода в скульптурі Луцак В.П. - автор пам’ятника Сковороді в м. Переяславі-Хмельницькому. Зарічний І.С. - автор пам’ятника Сковороді в м. Переяславі-Хмельницькому.
44. Г. Сковорода в кіномистецтві Кавалерідзе І.П. Художня кінокартина “Григорій Сковорода”,1959 р.
45. Г. Сковорода в кіномистецтві Ролан Сергієнко. Документальна кінострічка “Відкрий себе. Григорій Сковорода”, 1972 р.
46. Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в Переяславі-Хмельницькому Експозиція літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди розміщена в будинку поміщиків Ковалівських.
47. Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в Переяславі-Хмельницькому Музей оточений старовинним парком і садом (площа 18,2 га). Тут розташовані будинок поміщиків Ковалівських, де жив і помер Г. С. Сковорода, його улюблені місця (700-річний дуб, криниця), могила філософа, пам’ятник йому (скульптура І. П. Кавалерідзе), поміщицькі господарчі споруди (контора управляючого та амбар),
48. Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в Чорнухах на Полтавщині Чорнухи – селище міського типу, районний центр, батьківщина видатного українського філософа, просвітителя і поета Г.С.Сковороди. У 1972 році за рішенням ЮНЕСКО в 134 країнах світу відзначалося 250-річчя з дня народження геніального філософа. На батьківщині геніального земляка, великого мислителя, поблизу мальовничої річки Многа в селищі Чорнухах, до цього ювілею було побудовано і відкрито меморіальну садибу батьків Григорія Сковороди та історико-краєзнавчий музей.
49. Літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди в Чорнухах на Полтавщині Рішенням Чорнухинської районної Ради народних депутатів від 27 липня 1995 року музей перейменовано і перепрофільовано з історико-краєзнавчого в літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди.
