днз

1. Хліб нам життя дає
Олексіївський дошкільний навчальний заклад «Вишенька»
Проект освітньої роботи
зі старшими дошкільниками
Підготувала вихователь Овчіннікова Н. В.
2016-2017 н.р.
1

2. Проект для дітей 5-6 років
«Хліб нам життя дає»
Актуальність:
В сучасних умовах розвитку дошкільної освіти, найважливішим
педагогічним завданням Олексіївського ДНЗ «Вишенька» є
налагодження високоефективної взаємодії з батьками. Залучення
батьків до співпраці з педагогами, щодо розвитку мовлення дітей – є
одним із завданням нашого дошкільного закладу.
Основне завдання нашої роботи з батьками – перетворити
інтерес дошкільника на інтерес сім’ї, згуртувати групу дітей та їхніх
батьків в колектив однодумців. Метод проекту дозволяє батькам
стати безпосередніми учасниками освітнього процесу та збагатити
свій педагогічний досвід і отримати початкове задоволення від своїх
успіхів та успіхів своєї дитини.
Мета проекту:
 Налагоджувати співпрацю батьків і дошкільного навчального
закладу щодо розвитку мовлення;
 Створити сім’ю у дошкільному закладі та соціальні умови для
зростання творчої особистості;
 Дати уявлення батькам про розвиток мовлення у дошкільника;
 Розкрити цінність спільної творчості дітей і їх батьків;
 Виховувати у дітей любов до хліба й пошану до тих, чиї руки
його готують; прагнення батьків працювати разом з дитиною на
благо її розвитку.
Завдання проекту:
 Створити сприятливі умови для взаємодії батьків і дітей з
метою подальшого співробітництва;
2

3.  Формувати у батьків педагогічні позиції щодо своєї дитини;
 Сприяти батькам щодо створення вдома мікроклімату взаємодії
та співтворчості для зростання активності особистості їхніх
дітей, мовленнєвого предметно-розвивального середовища;
 Формувати зв’язне мовлення з використанням дидактичних
вправ, ігор, вправ, цікавого матеріалу, завдяки спільній роботі з
батьками;
 Удосконалювати вміння розкочувати тісто, робити печиво,
використовувати формочки, підтримувати у дітей
оригінальність виконання завдань;
 Мовленнєвий розвиток – головна умова розумового розвитку.
Учасники проекту: вихователь, музичний керівник, діти, батьки.
Очікуванні результати:
 Створення комплексу методичних рекомендації для батьків
щодо розвитку мовлення дошкільнят;
 Налагодження співпраці батьків і ДНЗ;
 Зв’язне мовлення дітей буде відповідати критеріям програми і
стандартам;
 Словниковий запас дітей з пасивного перетвориться в активний і
збагатиться до рівня необхідного дитині у школі;
 Підвищиться мовленнєва активність;
 Прояв зацікавленості батьків, підвищення їх активності у
спільних заходах;
 Позитивна динаміка мовленнєвого та загального розвитку дітей.
Тривалість проекту: довготривалий 1 місяць.
Методи реалізації проекту:
 Реалізація проектного задуму;
 Визначення теми (проблема проекту);
 Розробка проектного задуму;
3

4.  Констатація готовності батьків до участі в проекту;
 Анкетування батьків;
 Робота по плану з дітьми, батьками, педагогами;
 Підготовка і інформування батьків щодо навчання дітей з
розвитку мови;
 Консультація: «Роль батьків у розвитку мовлення дітей»;
 Ознайомлення батьків з дидактичними іграми для розвитку
мовлення;
 Підведення підсумків, аналіз очікування результату;
 Презентація результатів проекту.
Форма роботи:
З дітьми: заняття, розгляд ілюстрації, картин, заучування віршів,
прислів’їв, творча мовленнєва діяльність, переказ казок, оповідань,
екскурсій, прогулянки, дидактичні ігри, конкурси, складання
розповідей, театральна діяльність, емоційні етюди, віртуальні
діалоги.
З батьками: дні відкритих дітей, відвідування занять, огляди,
конкурси, домашні завдання, фотовиставка, консультації, майстер-
клас, скарбничка порад.
Перспективний проект довготривалого проекту
«Хліб нам життя дає»
Тема: «Запитав у Зіни Гліб, звідкіля береться хліб?»
(бесіда, створення колоска, перша неділя жовтня місяця)
Мета:
 Викликати інтерес до вивчення цієї теми, бажання працювати
разом над проектом;
4

5.  Виявити рівень знань у вихованців на початку тематичного
циклу за темами: «Від зернини до хлібини», «Де береться хліб»,
«Продукти харчування з борошна», «Хліб усьому голова»;
 Розвивати пізнавальний інтерес, прагнення до активного
пізнання природи;
 Добирати слова-ознаки «Хліб який?»
Матеріал: малюнки із зображенням зернятка, предметні та сюжетні
картини, сніп колосків, загадки, прислів’я.
Активізація словника: сніп колоска, хлібні злаки, колосові
культури.
Форма роботи з дітьми:
Комплексне заняття: «Хліб усьому голова».
Воно містить проблемні запитання, цікаву інформація, вірші,
казки, ігри, тематику образотворчої діяльності, сюжетні ілюстрації,
розвиваючі схеми та таблиці, що забезпечують диференційований
підхід і різносторонній розвиток особистості кожної дитини.
Тема:
 Бесіда за картиною «Що ми про це знаємо?»;
 Запитання:
 Що ми хочемо знати?
 Що потрібно для того, щоб про це дізнатися?;
 Заучування прислів’я «Хліб всьому голова», та жартівливого
віршика «Звідкіля береться хліб?»;
 Дослідницька робота: з колосками жита та пшениці (знання про
види зерна та їх будову);
 Дидактичні ігри: «Знайди за описом колосок», «Хліб який?», «У
хліба є імен багато»;
 Закріпити знання дітей про вироби з борошна використовуючи
предметні картинки.
5

6. З батьками:
 Батьківські збори «Давайте познайомимось»;
 Вивчення особливості розвитку дитини, оцінку батьками її
мовленнєвого розвитку, дати батькам необхідні знання;
 Познайомити з темою та метою проекту, викликати
зацікавленість з боку батьків;
 Анкетування «Вивчення рівня знань батьків про мовленнєвий
розвиток дитини»;
 Консультація «Роль батьків у розвитку мовлення дітей»;
 Залучити батьків до вивчення віршів, пісень до свята сільського
господарства;
 Скарбничка порад для батьків «Чарівні поради добрих слів і
виразів»;
 Повідомлення батьків про початок проекту з 1.10 по 1.11.2017р.;
 Домашнє завдання: добір літературних творів на відповідну
тему.
Тема: «Хліб усьому голова»
(друга неділя місяця)
Мета:
 Формувати у дітей систему знань і навичок необхідних для
реалізації спільного проекту;
 Уточнити й закріпити знання дітей про шлях хліба від поля до
столу;
 Вчити експериментувати з властивостями предметів, робити
власні висновки;
 Закріпити знання про природні умови для хорошого росту
зернових культур;
6

7.  Активізувати словник словами – назвами хлібобулочних
виробів;
 Розширити знання дітей про народні звичаї та традиції;
 Розвивати інтонаційну виразність мови, пам'ять, увагу;
 Формувати комунікативні здібності (зокрема вміння
підтримувати бесіду та продовжувати розпочату думку), уміти
відповідати на запитання дорослого;
 Учити будувати в малих групах зв’язну розповідь про шлях
хліба від поля до столу;
 Удосконалювати координацію рухів під час виконання ігрових
імітаційних вправ;
 Розвивати навички розповідного, пояснювального мовлення;
 Виховувати інтерес до праці дорослих, пам'ять, логічне
мислення, бути емоційними, чуйними, допитливими.
Форма роботи:
 Екскурсія на територію Олексіївського зерносховища;
 Комплексне заняття: «Від зернини до хлібини»;
 Драматизація української народної казки: «Колосок»;
 Аплікація: «Золотий колосок»;
 Дидактичні ігри: «Знайди за описом», «Добре-погане», «Назви
одним словом», «Закінчи речення»;
 Розгляд альбому: «Наша Кіровоградщина» (поглибити знання
про те, що наша область славиться сільськогосподарським
виробництвом);
 Спостереження за тваринами, які їдять хліб (кіт, собака, кролик).
Активізація словника: паляниця, бухан, буханець, книш, калач,
булка, яшник.
З батьками:
7

8.  Пам’ятка для батьків «Як розвивати мовлення дитини»;
 Читання вдома оповідання, вірші дітям з метою виховання
бережного ставлення до хліба;
 Інформація в батьківському куточку «Взірець для наслідування
– мова дорослих».
Тема: «Хліб, як сонце, сяє на столі»
(третя неділя місяця)
Мета:
 Закріпити знання дітей про послідовність процесів вирощування
хліба;
 Узгоджувати іменники з прикметниками;
 Закріпити, що хліб – найцінніший продукт харчування;
 Уточнити переносне значення слів – золотисте поле, картопля –
це другий хліб, багато докладу зусиль, щоб заробити хліб
насущний;
 Розвивати активний словник: гербарій, коровай;
 Розвивати інтонаційну виразність мови;
 Закріпити навички правильної вимови слів різної складової
будови;
 Виховувати бережне ставлення до хліба;
 Формувати правильну вимову звуків, розвивати фонематичний
слух.
Форма роботи:
 Інтегроване заняття «Щоб хліб, як сонце, сяяв на столі»
 Читання і обговорювання віршів про хліб, про
сільськогосподарську працю;
 Розучування вірша С. Погорєловського «Хліб»;
8

9.  Переказ легенди В. Сухомлинського за мнемотаблицею
«Легенда про золотий колосок», казки «Коровай»;
 Відгадування загадок, складання описових розповідей про
працю хліборобів за опорними словами;
 Слухання і розучування пісень на музичному занятті;
 Малювання продуктів харчування, які виготовленні з борошна;
 Спостерігання за кухарем, який випікає пироги;
 Дидактичні ігри: «Звідки хліб прийшов», «Я знаю п’ять назв»,
«Знайди такий самий», «Допоможи хліборобу»;
 Сюжетно-рольова гра: «Сім’я» (розігрування ситуації «У
хлібному магазині»);
 Самостійна художня діяльність: розмалювання малюнків
хлібних виробів – розвиток фантазії.
З батьками:
 Виготовлення з батьками невеликого гостинця з борошна для
друга;
 Консультація «Пальчики уміють говорити».
Підсумкове заняття «Хліб нам життя дає»
(інтриговане заняття для батьків)
Мета:
 Узагальнити і систематизувати знання дітей про хліб, про
хліборобську працю;
 Закріпити знання про звичаї та традиції українського народу;
 Спонукати дітей згадати всі етапи проекту, відзначити, що
нового дізналися;
9

10.  Формувати навички діалогічного та монологічного мовлення;
 Вміння вести бесіду;
 Виховувати бережне ставлення до хліба, почуття вдячності
хліборобам, педагогам, дітям, батькам за проведену роботу.
Матеріал: вироби з борошна, уривки з віршів, прислів’я, загадки,
ілюстрації, мнемо-таблиці, обладнання для дидактичних ігор.
План-схема:
Сюрпризний момент – поява «Чарівного колоска»
1 зупинка – «З чого все почалося?»
2 зупинка – «Що було заплановано?»
3 зупинка – «Яке завдання ви виконували?»
4 зупинка – «Що нового дізналися?»
5 зупинка – «Що найбільше сподобалось?»
Майстер-клас з батьками:«Українська випічка»
 Дидактичні ігри, які сподобалися під час проекту;
 Читання художніх творів: «Хліб» Коломієць, «Хлібороби»
Познанська.
 Урочисте вручення грамот дітям та батькам.
10

11. Підсумки роботи:
1. В. А. Сухомлинський писав: «Щоб дитина була палко
зацікавлена, їй необхідне багате, різноманітне, привабливе,
інтелектуальне життя».
В проекті «Хліб нам життя дає» використовували мнемотаблиці,
опорні картинки:
- При вивченні віршів, відгадуванні загадок;
- При навчанні складання розповідей;
- При переказах художньої літератури;
- Для збагачення словникового запасу.
2. Діти з великим задоволенням виконували поставленні завдання,
охоче працювали з мнемотаблицями, схемами. Навчилися
правильно висловлювати свою думку. З бажанням почали
спілкуватися з однолітками і дорослими, тому що підвищилася
мовленнєва активність. Навчилися добирати слова-ознаки,
складали описові розповіді за опорними схемами та
мнемотаблицями. З’явився інтерес до заучування віршів,
переказу оповідання. Збагатився активний словник дітей про
11

12. хліб, про працю хлібороба. Малюки оволоділи необхідними
навичками та вміннями комунікації та пізнання навколишнього
світу.
Література
1. «Дитячий садок» 12 червня 2017р.
2. Журнал «Розкажи онуку» №17-18 2003р.
3. В. Суха: «Мовленнєве спілкування за сферами
життєдіяльності», Видавництво «Ранок» 2010
4. «Усі розробки ігор та вправ» Методичний посібник, Харків.
Видавнича група «Основа» 2010р.
5. Твори: В.А. Сухомлинського, П. Коломієць, Познанська,
С. Долженко, Погорєловський.
12

13. 13