Попередження агресивного поводження серед дітей.

1. Попередження
агресивного
поводження серед
дітей.
Практичний психолог
ДНЗ ( ясла – садок) № 83 м. Києва
Узкова Вікторія Володимирівна

2. Підвищена агресивність дітей є однією з
найгостріших проблем сьогодення. Агресивна поведінка
трапляється в багатьох дітей дошкільного віку як
відображення безпосередності та імпульсивності.
У певній категорії дітей агресія як стійка форма поведінки
не лише зберігається, а й розвивається, трансформуючись у
стійку рису особистості.

3. Агресивною найчастіше називають дитину, яка
б’ється завдає біль іншим дітям, погрожує
дорослим, грубіянить та інше.
У одних дітей така поведінка виникає частіше, ніж
у інших, і оточуючі називають їх агресивними.

4. Як відомо, до пятирічного віку віку агресивність у
поведінці дітей не є порушенням. Але у старшому
дошкільному віці за наявності певних факторів
( приниження, образи, формування почуття
незахищеності перед ворожим світом, виявлення
батьками нелюбові до дитини та їхня постійна
агресивна поведінка) така поведінка може
закріплюватися і переходити зі специфічної форми
в її порушення.

5.  Ознаки агресивності:
1.Упертість, прагнення заперечувати,
відмовлятися;
2. Забіякуватість, дратівливість;
3. Напади гніву, вибухи злості, обурення;
4. Намагання образити, принизити;
5. Владність, наполягання на своєму;
6. Егоцентризм, невміння розуміти інтереси
іншого;
7. Самовпевненість, завищена самооцінка.

6.  Причини агресивності:
1. Приниження гідності дитини, підсміювання, знущання з
неї;
2. Внаслідок обмеження самостійності дитини,
3. Надмірної опіки, відкидання дорослими ініціатив малюка;
4. Вияв суперництва між дітьми у сім'ї з метою отримати
переваги над братами чи сестрами;
5. Намагання довести іншим свою перевагу;
6. Владність, наполягання на своєму;
7. Гнітючого переживання невдачі через незадоволення потреб.

7. Агресивність не можна сприймати однозначно
негативно, оскільки вона грає ще й захисну
функцію: функцію самозбереження як
фізичного, так і емоційного. Часто несподівані
агресивні реакції можуть з’являтися в період
вікової кризи. Якщо ця поведінка нетипова для
дитини і дорослих, значить вона сигналізує про
те, що у дитини виникли певні труднощі і вона
потребує допомоги оточуючих.

8. Портрет агресивної дитини
Майже в кожній групі дитячого садка, буває
хоча б одна дитина з ознаками агресивної
поведінки. Вона нападає на дітей, обзиває їх,
б’є, відбирає та ламає іграшки, навмисно
вживає грубі вирази, одним словом, стає «
грозою» всього дитячого колективу, джерелом
стурбованості вихователів та батьків.

9. Проте агресивна дитина, як і будь – яка інша,
потребує ласки і допомоги дорослих, тому що її
агресія це, перш за все, віддзеркалення
внутрішнього дискомфорту, невміння
адекватно реагувати на події, що відбуваються
навколо неї.

10. Батькам і педагогам не завжди зрозуміло,
чого домагається дитина і чому вона
поводиться так, хоча наперед знає, що
від дітей можна дістати відкоша, а від
дорослих покарання.
Насправді, така поведінка – лише
відчайдушна спроба завоювати своє
« місце під сонцем»

11. Правила роботи з агресивними дітьми
1. Бути уважними до потреб дитини.
2. Демонструвати модель неагресивної
поведінки;
3. Бути послідовним у покараннях дитини,
карати за конкретні вчинки;
4. Покарання не повинні принижувати дитину;
5. Надавати дитині проявляти гнів;
6. Розвивати здібність до емпатії;
7. Вчити розпізнавати власний емоційний стан і
стан дітей.

12. Робота з цією категорією дітей повинна
проводитися в трьох напрямках:
1. Робота з гнівом.
2. Навчання дітей навичками розпізнавання і
контролю, вміння володіти собою в ситуаціях,
які провокують спалахи гніву.
3. Формування здібності до емпатії, довіри,
співчуття та співпереживання.

13. Дітям важливо навчитися « випускати» свою
агресивність. Їм можна запропонувати:
• Битися з подушкою;
• Використовувати фізичні силові вправи;
• Рвати папір;
• Намалювати того, кого хочеться побити, і що
– небудь зробити з цим малюнком;
• Використовувати « мішечок для криків»;
• Постукати стіл надувними молотком.

14. Для таких дітей психологи пропонують
використовувати такі форми роботи:
• Заняття з психогімнастики;
• Етюди та ігри релаксаційної спрямованості;
• Ігри та вправи на розвиток усвідомлення
дітьми негативних рис характеру.
У роботі з ними можна використовувати різні
способи малювання: пальцями, долоньками,
ступнями.

15. Ігри та вправи у роботі з агресивними дітьми:
Пальчикові вправи « Моя сім'я», « Мишка з милом
мила лапки», « Пташенята виросли»
Фізкультхвилинки « Узимку», « Хмарка», « Хомка»,
« Танок Дружби», « Погода у Занзібарі»,
« Австралійський дощ».
Гра «Молекули», «Комплімент»,« Малюнки на
спині», « Миюча машина» та багато інших.
Ігри з прищіпками, робота із сіллю, Ізотерапія,
малювання долоньками, ігри з піском, водою.

16. Ігри з
прищіпками

17. Малювання
***
Робота із
сіллю