«Важкий підліток» – виховання без насилля

1. СЕМІНАР - ПРАКТИКУМСЕМІНАР - ПРАКТИКУМ
для класних керівниківдля класних керівників
«Важкий підліток» –
виховання без
насилля
Підготувала соціальний педагог
Зайкіна О.П.

2. Що реально може зробитиЩо реально може зробити
класний керівник?класний керівник?
1. Надати своєчасну психолого-педагогічну
підтримку дитині, яка опинилася в складній
життєвій ситуації.
2. Сприяти формуванню в дітей і підлітків
«здорових» моделей способу життя, що надають
можливості для реалізації особистісного
потенціалу.
3. Сприяти підвищенню психолого-педагогічної
компетентності дорослих (батьків, педагогів).
4. Залучити до виховного процесу школи
представників громадськості.
5. Протистояти залученню підлітків до
злочинної діяльності.

3. Як організуватиЯк організувати
роботу із «важкими»роботу із «важкими»
учнями, щоб досягтиучнями, щоб досягти
суттєвогосуттєвого
результату?результату?

5. ПСИХОЛОГІЧНІ Й СОЦІАЛЬНІ
ПРИЧИНИ ДЕВІАНТНОСТІ

7. Ознаки девіантної поведінкиОзнаки девіантної поведінки
 порушення взаємин з однолітками;
 конфліктні стосунки з педагогами;
 порушення норм і правил, встановлених в навчальному закладі;
 неуспішність в навчанні;
 надмірно виражені акцентуації характеру;
 високий рівень особистісної тривожності;
 відсутність професійного інтересу;
 недостатність навичок саморегуляції;
 незайнятість корисними видами діяльності, відсутність позитивних
хобі;
 несприятлива сімейна ситуація (конфлікти в сім’ї, низький
матеріальний рівень або, навпаки, занадто «легке» ставлення до
грошей, сімейний спосіб життя);
 несформованість зовнішньої культури поведінки (неохайність,
грубість, ворожість, схильність до брехливості);
 нездатність критично оцінювати свої вчинки та вчинки оточуючих
(друзів, однокласників) у співвідношенні з нормами моралі та права.

8. Проблемна ситуація в практиці роботи
педагога найбільш чітко визначається через
поняття діти «групи ризику».
Група ризику – це категорія дітей, чий
соціальний стан за тими або іншими
ознаками не має стабільності, які
практично не можуть поодинці
перебороти труднощі, що виникли в
їхньому житті. Все це в результаті може
призвести до втрати ними соціальної
значущості, духовності, морального
образу і привести до стійких відхилень –
девіацій.

9. Фактори ризику
Індивідуальні Серед
однолітків
Сімейні Шкільні Суспільні
Низька
самооцінка
Тиск однолітків Конфлікти в
родині
Погана успішність Ставлення суспільства
до вживання тютюну,
алкоголю та
наркотиків
Агресивність /
сором΄язливість
Друзі, що
вживають
алкоголь
Відсутність
дисципліни
Низький моральний
рівень учителів і учнів
Відсутність підтримки
з боку суспільства
Позитивні
настанови щодо
вживання
наркотиків
Небажання
вчитися
Занедбаність Норми, що сприяють
вживанню
тютюну,алкоголю,
наркотиків
Економічна
нестабільність
Погана успішність Дружба з
підлітками, що
вживають
алкоголь і
наркотики
Фізичне й
психологічне
насильство в
родині
Неповажне ставлення до
освіти
Доступність
наркотиків
Порушення
поведінки
Батьки, що
вживають
алкоголь і
наркотики

10. Фактори, що провокують жорстокість уФактори, що провокують жорстокість у
дітей з девіантною поведінкою:дітей з девіантною поведінкою:
внутрішньо-особистісна агресивність учнів, що
виявляється внаслідок індивідуальних
особливостей;
попередній досвід життєдіяльності школярів, що
містить в собі прояви власної агресивності і
спостереження аналогічних проявів у близькому
оточенні – в родині, у референтній групі
одноліток, у закладах освіти, в яких навчався
раніше;
недостатній рівень розвитку комунікативних
навичок, відсутність прикладів і досвіду
ненасильницьких відносин і знань про свої права;
традиції шкільного середовища, що провокують і
стимулюють жорстокість.

11. Прийоми, що сприяють формуванню уПрийоми, що сприяють формуванню у
підлітка соціально-схвалюваної поведінки:підлітка соціально-схвалюваної поведінки:
Переконання та особистий приклад.
Моральна підтримка та зміцнення віри
підлітка в свої сили і можливості.
Залучення до цікавої діяльності.
Пробудження гуманних відчуттів.

12. Прийоми, засновані на розумінні динамікиПрийоми, засновані на розумінні динаміки
формування відчуттів і інтересів підлітка:формування відчуттів і інтересів підлітка:
Опосередкування. Дорослий досягає бажаних
змін у поведінці дитини не прямою вказівкою, як
слід поступати, а за допомогою якого-небудь
проміжного компонента.
"Фланговий підхід". Дорослий, виявивши якийсь
проступок підлітка, не засуджує його, а душевно
зачіпає такі відчуття дитини, які спонукали його
до прояву своїх кращих рис.
Активізація відчуттів дитини полягає у пошуку
дорослими умов, які здатні зачепити та
активізувати глибоко приховані благородні
прагнення підлітка.

13. Як розмовляти з «важким » підлітком?Як розмовляти з «важким » підлітком?
Під час розмови з підлітком необхідно позбутися повчального
тону і приділити час і увагу тільки співрозмовнику, при цьому
дотримуючись деяких правил:
- поважати співрозмовника;
- говорити з ним як з рівним;
- аргументувати свою точку зору, залишаючи за підлітком право
розділяти її або заперечувати;
- показувати, що він цікавий як людина й співрозмовник;
- дотримуватись кодексу честі;
- учитель має право бути некомпетентним у якійсь сфері життя і
визнає таке саме право за підлітком;
- розмовляти тільки про те, про що підліток готовий говорити,
«не лізти в душу», надати йому право на мовчання;
- бути готовим вислухати шокуючі подробиці життя підлітка й
підтримати його;
- делегувати підлітку відповідальність за власну поведінку й
ухвалення рішень;
- дотримуватись права на конфіденційність приватної бесіди;
- бути толерантним до звичок, способу життя та ідеалів
співрозмовника.

14. Про що розмовляти з
«важким» підлітком?
1. Навчання - улюблені й не дуже предмети, причини
неуспіху, взаємини з учителями, участь у громадській
роботі, випадки порушень дисципліни.
2. Плани на майбутнє щодо продовження навчання,
вибору професії; здатність ураховувати майбутні труднощі
й тверезо оцінювати свої можливості.
3. Взаємини з однолітками; перевага одного близького
друга або компанії приятелів, становище серед товаришів,
причини вибору приятелів за певними особистими
якостями, за спільністю захоплень.
4. Захоплення сьогодні й у минулому ( під чиїм впливом було
зроблено вибір, які досягнуті результати, чому захоплення
забуто).

15. 5. Взаємини з батьками, внутрішньо сімейні стосунки:
склад родини ( хто названий першим, про кого забув
згадати, хто займався його вихованням, найбільш
близький член родини, з ким у родині конфліктні
взаємини, причина конфлікту). Якщо родина
розпалася, необхідно з΄ясувати, у якому віці був
підліток, коли це сталося, його ставлення до
розлучення батьків, чи підтримує контакт із тим з них,
хто пішов із родини.
6. Порушення поведінки в минулому: прогули
занять, дрібне хуліганство, паління, уживання
алкоголю, знайомство з різними наркотичними
засобами, втечі з дому, чи був затриманий або взятий
на облік міліцією.

16. 7. Найскладніші події в минулому й реакція на них.
Наявність колись у минулому суїцид них думок.
Перенесені захворювання: як вони позначилися на
навчанні й на становищі серед однолітків. Наявність
сьогодні або в минулому порушень сну, апетиту,
самопочуття та настрою.
8. Сексуальні проблеми:
- перша закоханість і пов'язані із цим психічні травми;
- самооцінка своєї привабливості;
- початок статевого життя та потайливе побоювання із
приводу своєї сексуальної неповноцінності.
Метою бесід з підлітками є з'ясування фактора ризику.
Фактор ризику - це зв'язок між характеристиками індивіда,
групи або середовища й підвищеною ймовірністю
порушень у певний момент.

17. Рекомендації психолога класному керівнику дляРекомендації психолога класному керівнику для
підвищення ефективності виховної роботипідвищення ефективності виховної роботи
 Підвищуйте рівень організованості класного колективу
(дисциплінованість, робота учнівського самоврядування).
 Урізноманітнюйте позаурочне життя класу.
 Підвищуйте рівень розвитку класного колективу(згуртованість,
активність, ініціативність учнів, виховний вплив колективу на його
членів, рівень розвитку громадської думки).
 Активно співпрацюйте з класом.
 Тримайте тісний зв’язок із сім’ями учнів.
 Проводьте роботу з «проблемними» учнями, надавайте їм
педагогічну підтримку на основі індивідуального підходу.
 Створюйте умови захищеності та комфортності перебування
кожного у класі, школі.
 В сучасних учнів різко звузилась база практичної діяльності, і
сучасному педагогу необхідно докладати певних зусиль, щоб
розширити її. Якщо не буде організований різнобічний практичний
досвід, всі словесні виховні впливи виявляться неефективними,
некорисними. Недостатність позитивного досвіду призводить до
негативного життєвого досвіду.

18. Програма профілактики девіантної поведінки включає в
себе:
роботу з батьками щодо забезпечення нормальної обстановки в сім'ї;
 забезпечення дитині психологічно - комфортного положення в класному
колективі ;
методичну допомогу в подоланні навчальних труднощів;
 знаходження для учня компенсаторних видів діяльності, в яких він міг би
переживати ситуацію успіху ;
знаходження альтернативних способів проведення дозвілля і отримання
позитивних емоцій за допомогою, спілкування з природою і мистецтвом ;
навчання навичкам здорового способу життя - раціонального харчування ,
режиму праці та відпочинку , дозованих фізичних навантажень , правильного
дихання , розслаблення і зосередження ;
 тренування вольових якостей і вироблення вміння протистояти життєвим
труднощам ;
розробку стратегії загального плану життя і шляхів досягнення
перспективних цілей, формування внутрішнього фокусу контролю та
виховання у молодої людини почуття відповідальності за свою власну долю
перед самим собою ;
формування навичок виходу з важких ситуацій , віри в свої сили і
можливості , вміння приймати рішення , вирішувати конфлікти і вести
переговори ;
 формування Я- концепції з стійким позитивним поданням про самого себе і
активною життєвою позицією , що допомагає долати природні життєві
труднощі через працю і вольове зусилля над самим собою.

19. Дякуємо заДякуємо за
увагу!увагу!