Суїцидальна поведінка

1. Суїцидальна поведінкаСуїцидальна поведінка
Психологічний аналіз іПсихологічний аналіз і
профілактикапрофілактика

2. Термінологія
•Суїцид - наслідки нездорової роботи головного мозку, яка
характеризується усвідомленою і передбачуваною поведінкою під
впливом зовнішніх і внутрішніх подразників, або неадекватною
оцінкою отриманої інформації або ситуації, яке викликає бажання
позбавити себе життя. Один із способів прояву гніву на когось, але
спрямованого на себе, це усвідомлене бажання накласти на себе
руки.
•Суїциїдальна поведінка - це поняття, що включає суїциїдальні
прояви, фантазії, спроби.
•Суїциїдальні прояви - думки, висловлювання, натяки, які не
супроводжуються якими-небудь діями, спрямованими на
позбавлення себе життя.
•Суїциїдальні спроби - демонстративні дії, при яких суїцидент
сподівається вирішити свої проблеми і зберегти життя.
•Умови суїциїдальної поведінки - комплекс явищ, які хоча і не
породжують конкретні дії, але виступають необхідною передумовою
їх становлення і розвитку.

3. Основною причиною суїцидальних дій підлітків
(Кондрашенко В.Т. Девиантное поведение у подростков. — Мн.,
1988)
• В 26% підлітків є хворобливі стани (психози -10%, пограничні
стани – 15%, соматичні хвороби – 1%);
• В 12% - важкий сімейний стан;
• В 18% - складна романтична ситуація;
• В 15% - проблемні відносини з ровесниками, особливо в
неформальних групах;
• В 8% - проблемні відносини з дорослими, в тому числі з
вчителями (дидактогенії);
• В 7% - страх відповідальності та сором за скоєне
правопорушення;
• В 5% - алкоголізм, вживання наркотиків;
• В 9% - інші, втому числі і нез’ясовані, причини.

4. Психологічний контекстПсихологічний контекст
суїцидальної поведінкисуїцидальної поведінки

5. Внутрішні форми суїцидальної
поведінки
 Суїцидальні думки, уявлення, емоційні
переживання
 Суїцидальні задуми
 Суїцидальні наміри
Усі ці феномени виникають, розгортаються у
внутрішній сфері особистості, а тому важко
піддаються виявленню без застосування
спеціальних методик

6. Суїцидальні думки
 Це міркування суб‘єкта про відсутність
цінності і сенсу життя, обґрунтування
доцільності власної смерті,
обмірковування способів, засобів
самогубства.

7. Суїцидальні задуми
 Суїцидальні задуми пов‘язують уявний
суїцид із реальним
 Це думки, в яких формується
суїцидальний намір, обирається спосіб,
визначаються засоби, час скоєння
самогубства

8. Суїцидальний намір
 Суїцидальні наміри утворені із задумів і
вольового рішення, що безпосередньо
спонукає до дії
 Це мотиваційний феномен, який пов‘язує
внутрішньо-психічну і зовнішньо-дієву
складові вчинку

9. Зовнішні форми суїцидальної
поведінки:
 Суїцидальні спроби
 Завершені суїциди

10. Суїцидальна спроба
 Це цілеспрямоване оперування засобами
самогубства, яке внаслідок певних причин
не закінчується смертю

11. Демонстративно-шантажуюча суїцидальна
поведінка
 Демонстративно-шантажуюча суїцидальна
поведінка ставить за мету демонстрацію наміру
суїциду, на відміну від справжніх самогубств,
метою яких є позбавлення себе життя.
 Іноді така демонстрація закінчується завершеним
суїцидом, унаслідок недоврахування реальних
обставин

12. Самоушкодження, або членоушкодження
Взагалі не керуються уявленнями про смерть.
Мета їх обмежується лише пошкодженням того чи
іншого органа

13. Рівні суїцидальної поведінки
 Протест
 Помста
 Заклик
 Порятунок від покарання і страждання
 Самопокарання
 Відмова

14. Протест, помста
 “Протестні” форми суїцидальної поведінки
виникають у ситуації, коли оточення ворожо
або агресивно ставиться до людини, а
самогубство ж протестом проти такого
ставлення. суб‘єкт передбачає, що карою для
кривдника будуть каяття, муки совісті,
моральності, громадські, правові санкції.
 Помста – це одна з форм протесту, що є
нанесенням конкретної шкоди.

15. Заклик
 Сенс суїцидальної поведінки цього типу полягає в
активізації допомоги ззовні з метою зміни ситуації.
При цьому позиція особистості пасивна. Спроба
самогубства – це крик про допомогу, обумовлений
бажанням привернути увагу до своєї біди або
викликати співчуття в оточення. Підіймаючи на себе
руку, підліток використовує останній аргумент. Він
нерідко уявляє собі смерть як тимчасовий стан: він
отямиться і знову буде жити. Тут немає спроби
шантажу, але є наївна віра в те, що його смерть
припинить війну батьків.

16. Порятунок від покарання і
страждання
 При суїцидах цього типу суть конфлікту – у
загрозі особистісному або біологічному
існуванню, якому протистоїть висока
самоцінність. Сенс самогубства полягає в
уникненні нестерпної загрози через
самоусунення.

17. Самопокарання
 “Самопокрання” можна визначити як протест
у внутрішньому плані особистості, конфлікт –
переважно, внутрішній, при своєрідному
розщепленні “Я”, співіснування двох ролей:
“Я-судді” і “Я-підсудного”. Сенс таких суїцидів
має дещо різні відтінки у випадках
“знешкодження в собі ворога” і “спокути
провини”

18. Самогубство-відмова
 Вкорочуючи собі віку, суб‘єкт реалізує своє
небажання жити, прагнення позбавити себе
життя. Потяг до такого кроку іноді може бути
незрозумілим, виразно неусвідомлюваним
самим суб‘єктом, постаючи як нездоланний
короткочасний імпульс. Нерідко такий потяг є
відносно тривалим, стійким. Можливий він і
як результат нестерпно-болючого, негативно
забарвленого емоційного сприйняття усієї
життєдіяльності

19. Особистісні передумовиОсобистісні передумови
суїцидальної поведінкисуїцидальної поведінки

20.  Егоїстичне самогубство
Слабка інтегрованість у соціум, індивідуальна автономія,
індивідуалізм породжують егоїзм. Для егоцентричної особи
земні насолоди є вагомою причиною жити якомога довше. А
якщо їх стає менше, а те, що раніше тішило, втрачає свою
значущість і натомість посилюються страждання – життя
втрачає сенс.
 Альтруїстичне самогубство
Самогубство – заради інших людей, суспільства. Сповнене
страждань життя альтруїстично налаштованої людини набуває
для неї високого сенсу, стає самовідданим служінням, турботою,
дієвим виявом любові до того, хто після її смерті залишається
жити, хто для неї безмежно дорогий. Альтруїстичний суїцид є
самопожертвою для захисту інтересів групи.
 Анемічне самогубство
Занепад суспільства і деструктивні процеси і ньому торкаються
кожної людини. У її психіці суспільні деструкції відображаються
стражданням, болем, які трансформуються в розчарування,
апатію, тривогу, депресію тощо. Відчуття власної
неспроможності опанувати складну соціальну ситуацію, втрата
ціннісних орієнтирів може призвести до суїциду.

21. Фактори, що підвищуюють ризик суїциду
1. Афективний стан (ескалація почуттів, переповнення почуттями, їх багато
і впоратися з ними неймовірно важко);
2. Саморуйнівна поведінка
3. Вживання психоактивних речовин
4. Нещасна любов, драматичні стосунки
5. Дисфункціональна сім'я дитини/підлітка
6. Втрата (и) близьких людей (смерть, завершення стосунків)
7. Ситуація виживання (фізіологічна, психологічна, соціальна)
8. Низька самооцінка
9. Відсутність самоповаги за сам факт життя (битійність)
10. Низький рівень досягнень (учбових, особистих, статусних, рольових)
11. Відчай (період переживання втрат, коли зроблене усе можливе, а
ситуація не змінилася)
12. Деструктивні стосунки з собою і іншими людьми
13. Наявність в сімейній історії суїциду, про який не говорять/умовчують
14. Особистісний розлад у самої дитини/підлітка або у його
рідних/близьких
15. Тривалий перебіг хвороби або хвороба, яка складно виліковується/треба
багато засобів
16. Акцентуація характеру

22. Ознаки (почуття, думки, поведінка, тілесні та інші прояви)
 Життєва позиція – я -не ок, ти -не ок, світ -не ок.
 Почуття - гнів, страх, печаль, образа, провина, біль гострий і/або
"притуплений", який довго болить.
 Основне почуття - гнів на інших, який спрямований на себе. Щоб не убити
інших, краще я уб'ю себе.
 Прояв - у разі сильного потрясіння, може бути заціпеніння, тобто людина
нічого не відчуває, не дихає і начебто застиг.
 Відкриті "аварійні люки" - убити себе, убити інших, з'їхати з глузду.
 Думки "якщо я такий поганий, то який сенс", "якщо я піду, то у них не буде
проблем"; відсутність думок, порожнеча;
 Тілесні прояви - застигання, або навпаки, гіперактивність; уповільнені
рухи, начебто людина вже в іншому місці, а тіло його тут. Може не почути,
про що Ви запитуєте. Озноб, булькання в животі, сильний головний біль.
Можуть бути різні прояви залежно від того, як на тілесному рівні
проявляються психологічні захисти.
 Якщо все продумано і вирішено, навіть при сильному афективному стані,
може імітувати природні реакції для того, щоб виграти час, провести Вас і
зробити своє . Такі люди заздалегідь усе готують: прощаються з друзями,
так що ніхто не розуміє, що відбувається, роздаровують цінні для них речі,
можуть готувати прощальні листи, але так, щоб їх знайшли тільки "після".
Ззовні будуть тихими, спокійними і за зовнішніми ознаками
"пригніченими".

23. Ознаки наявності суїцидальногоОзнаки наявності суїцидального
намірунаміру

24. Група ризику серед підлітків:
 Дуже ізольовані (не мають друзів або мають одного
товариша);
 Вважають себе скривдженими;
 Мають в анамнезі спроби самогубств, скоєні
родичами або друзями;
 Вважають себе жертвою насильства – фізичного,
сексуального або емоційного;
 Пережили важку втрату (смерть будь-кого з близьких,
розлучення батьків);
 Втратили надію, віру в будь-що, мрії, ідеал;
 Пережили нещасливе кохання, самотність.

25. У роботі з дітьми та підлітками
звертати увагу на:
 Наявність викривлень процесу мислення;
 Занижену самооцінку та впевненість у негативному
ставленні оточення до особистості;
 Нестійкість рівня домагань;
 Ознаки депресії;
 Суїцидальні думки і висловлювання;
 Високу схильність до ризику

26. Словесні ознаки
Дитина може:
 Прямо говорити про смерть: “Я збираюсь покінчити з
собою”, “Я не можу так далі жити”;
 Натякати на свій намір: “Я більше не буду ні для кого
проблемою”, “Тобі більше не доведеться про мене
хвилюватися”, “Вам буде краще без мене”;
 Багато жартувати на тему самогубства;
 Виявляти надмірну зацікавленість питаннями смерті:
обговорювати суїцидальні сюжети з художніх творів, з
повідомлень у засобах масової інформації;
 Вести записи у щоденнику з роздумами на тему
смерті;
 Наполягати на відсутності сенсу життя: “Життя нічого
не варте”.

27. Поведінкові ознаки
 Роздає іншим речі, які мали велике особистісне
значення для нього, замирюється з давніми
ворогами;
 Демонструє значні зміни в поведінці:
- надзвичайно байдуже ставлення до свого зовнішнього вигляду;
- порушення уваги з пониженням якості виконуваної роботи;
- пропускає шкільні заняття, не виконує домашні завдання, уникає
спілкування з однокласниками;
- проявляє роздратованість, стає похмурим;
- знаходиться в пригніченому стані;
- нудьгує в ситуаціях, які раніше його захоплювали або цікавили;
- має порушення апетиту, сну, чого раніше не спостерігалося;
- емоційно виявляє тривогу, відмовляється від активних дій.

28. Ситуаційні ознаки
 Втрата самоповаги. Під впливом складних обставин
людина поводиться неприпустимим для неї чином:
проявляє боягузтво або надмірну агресію, зраджує
своїм ідеалам, не відповідає власним уявленням про
себе;
 Втрата прихильності значимого оточення (друзів,
рідних, коханих) внаслідок конфлікту або непоро-
зуміння з тими людьми, прихильність яких була
цінною для особистості і які відвернулися від неї:
зневажають, глузують, не вірять;
 Втрата значимої людини відбувається тоді, коли хтось
дуже важливий кидає її – розлучення, смерть, зрада;
тому, кого покинули може здаватися, що разом з
коханим зникає сенс життя.

29. Техніки роботи з гострими випадками
Важливі моменти:
1. Перш ніж Ви почнете працювати з дитиною/підлітком з ризиком
суїциду або що вже вчинив суїциїдальну спробу, необхідно системно
забезпечити рамки безпеки дитини/підлітка в усіх системах стосунків, в
які він включений! (див. Далі)
 2. В результаті Вашої роботи дитина/підліток може прийняти рішення
залишитися живим, якщо ВІН цього захоче. Умовляння в ім'я когось або
чогось приведуть до повторної травматизации, і можуть посилити
бажання покінчити собою. Дитина/підліток може догодити Вам, а
зробити по-своєму.
ТОМУ важливо розпочати з того, що він (вона) хоче отримати від Вашої
роботи.
 3. Забезпечити межі безпеки і конфіденційність, сказати про те, що Ви
можете потурбуватися про нього, так щоб це відчувалося відразу з
перших слів. Важливо вибрати правильну інтонацію для початку
розмови.

30. система работы с людьми, включенными в отношения с ребенком;

31. Дякуємо за увагу