Наступність у використанні прийомів тілесного контакту з дітьмиу роботі вихователів та вчителів початкових класів
1.
Наступність у використанні
прийомівтілесного контакту
з дітьми
у роботі вихователів та
вчителів початкових класів
Виступ перед вихователями дитячих садків та
вчителів молодшої школи
Підготувала практичний психолог
Школи І ступеня № 311
Жур Тетяна Володимирівна
2.
Усім відомо
про важливість
тілесногоконтакту
у розвитку дитини.
Вірджинія Сатир, американський психолог та
психотерапевт рекомендувала обіймати дитину кілька
разів на день. У своїх твердженнях вона наполягала на
тому, що кожному малюкові для виживання необхідно
мінімум 4 обійми на день, а для того, щоб дитина добре
себе почувала, її потрібно обіймати не менше 8 разів на
день. Такі знаки прояви любові живлять емоційно
зростаючий організм і допомагають йому розвиватися
психічно.
3.
Вчені з’ясували, щопри тактильних дотиках до людини
в її організмі:
• стимулюється діяльність центральної нервової системи;
• підвищується імунітет;
• підвищується рівень гемоглобіну в крові;
• гіпоталамус головного мозку викидає в кров свій гормон
– окситоцин, що покращує самопочуття і сприяє
виробленню позитивного ставлення до світу.
4.
Людина потребує дотиків,навіть дотик тварини:
кішки або собаки можуть задовольнити
«тактильний голод».
5.
Наразі діти дошкільногота молодшого
шкільного віку більшу частину свого дня
проводять не з батьками, а в дитячому садку
або в школі
6.
Тому діти маютьотримувати досвід
тілесного контакту у садочку чи школі
з дорослими та однолітками
7.
Вихователі дитячого садочкамають змогу
застосовувати тілесні контакти як під час занять
з дітьми, так і при безпосередньому спілкуванні.
Малеча може обнімати вихователя, тілесний контакт
відбувається під час допомоги вихователя при одяганні-
роздяганні дитини і т.д. Вихователь може дозволити
пригорнути до себе дитину, яка має поганий настрій або її
хтось образив.
8.
Коли після теплоїдомашньої атмосфери
дитячого навчального закладу діти приходять
до школи, вони починають отримувати меншу
кількість тілесних контактів, хоча досі мають
потребу в цьому.
Це пов’язано з особливостями провідної
навчальної діяльності у школі.
Крім того, вчитель має тримати певну
дистанцію між собою та учнями.
9.
Педагогу молодшої школипотрібно
використовувати тактильний контакт для
передачі позитивного ставлення до учня.
Маленькі школярі особливо потребують
тілесного контакту з учителем, коли
знаходяться під впливом негативних емоцій
(невдача, сумніви у своїх можливостях, втрата,
образа тощо). Якщо реакція педагога у подібних
ситуаціях складається не лише зі слів співчуття,
але й спирається на більш зрозумілу дитині
мову тіла (поглажування,
дотик до плеча, до руки),
то вона стає дієвішою.
10.
Однак використовувати обіймита інші
підтримуючі дотики не можна механічно, без
делікатності та звертання уваги на
індивідуальність дитини.
Треба пам’ятати, що будь-які дотики до дитини
мають буди приємними для малюка та не
викликати жодних негативних емоцій
11.
Розглянемо деякі вправита
прийоми, які можна
використовувати у роботі
вихователям та вчителям
початкової школи з метою
забезпечення потреби учнів у
тілесному контакті.
12.
У школі найбільшеможливостей
використати ці вправи під час
фізкультхвилинок та перерв.
• Потирання рук одна об
одну. Спочатку
довільно, а потім у
темпі, який задає
педагог.
13.
• Обнімання, плесканнясебе по плечах, колінах.
• Обніміть себе за плечі. Закрийте очі. Уявіть, що
на вас світить тепле, ласкаве сонечко. Його
промінчики гріють ваше обличчя, ручки, животик,
ніжки. Вам дуже приємно ніжитися в сонячних
обіймах…
Тепер відкрийте
очі, поверніться
обличчям
до свого
сусіда по парті
та подаруйте
йому сонячну
посмішку.
14.
• Пишемо буквирукою сусіда та
показуємо букви за допомогою тіла.
15.
• Виклик додошки або до відповіді за
допомогою «чарівної» палички.
16.
• Під часписьма чи читання вчитель
може ходити між рядами та
«допомагати» дітям тримати осанку,
погладжуючи їх по спинках. (За умови,
що дитина не відчуває дискомфорту.)