Реалізація компетентнісного
підходу в навчанні історії
Олена Пометун, д.п.н., проф.,
чл.-кор. НАПН України
Що таке компетентність і
компетентнісний підхід
Поняття компетентності визначається як
спроможність людини кваліфіковано здійснювати
певну діяльність, виконувати завдання або роботу.
Під компетентністю учня розуміють: спеціальним
шляхом структурований набір знань, умінь, навичок і
ставлень, що набувається у процесі навчання.
Компетентнісний підхід в освіті передбачає
спрямованість освітнього процесу на формування і
розвиток ключових (життєвих) і предметних
компетентностей особистості.
Організація компетентнісно орієнтованого
навчання передбачає, що
• учитель чітко усвідомлює результати навчання для
кожного уроку, кількох уроків за темою, для
навчального курсу в цілому;
• результати - певний рівень сформованості
предметної компетентності та ключових
компетентностей учня;
• учні на уроках залучені в постійну активну діяльність;
• методика навчання має забезпечувати
можливість організації діяльності учнів
і досягнення результатів.
Історична предметна компетентність
Складники
предметної
компетентності
Хронологічний
Просторовий
ЛогічнийІнформаційний
Аксеологічний
Хронологічний – уміння учнів орієнтуватися
в історичному часі
• Розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно-
історичних умовах певного часу:
- установіть послідовність, тривалість і синхронність подій за датами –
в країні – у різних країнах. Складіть таблицю…
• Співставляти історичні події, явища з періодами (епохами),
орієнтуватися в наукової періодизації історії:
- співвіднесіть дату події, століття, тисячоліття з певним періодом
в історії людства.
• Використовувати
періодизацію як спосіб
пізнання історичного процесу
- визначте та охарактеризуйте
період (основні етапи
розвитку), їх спільні риси,
відмінності та особливості.
Просторовий - уміння учнів орієнтуватися
в історичному просторі
• співвідносити розвиток історичних явищ і процесів
із географічним положенням країн та природними умовами
- покажіть на карті, охарактеризуйте географічне
положення, природні умови…
• користуючись картою, визначати
причини та наслідки історичних
подій, процесів, основні тенденції
розвитку міжнародних відносин
та місце в них України,
пов’язані з геополітичними чинниками
і факторами впливу довкілля
- визначте геополітичні інтереси сторін
конфлікту,напрями зовнішньої політики…
• характеризувати, спираючись
на карту, історичний процес та його
регіональні особливості
- визначте особливості розвитку окремих
земель, зміни території…
Логічний – уміння учнів визначати
та застосовувати теоретичні поняття, концепції
для аналізу й пояснення історичних фактів,
явищ, процесів
• визначати історичні поняття та застосовувати їх для
пояснення історичних явищ і процесів;
• визначати причини, сутність, наслідки і значення
історичних явищ та подій, зв'язки між ними;
• визначати роль людського фактору в
історії, розкривати внутрішні мотиви і
зовнішні чинники діяльності історичних
осіб;
• аналізувати, синтезувати й
узагальнювати значний обсяг фактів,
простежуючи зв'язки і тенденції
історичного процесу.
Інформаційний – уміння учнів працювати
з джерелами історичної інформації
• користуватися підручником, довідковою літературою,
Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації;
• систематизувати історичну інформацію, аналізуючи і
складаючи таблиці (хронологічні, синхроністичні,
конкретизуючі, порівняльні та ін.), схеми, різні типи планів
(простий, розгорнутий, картинний тощо);
• інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них
історичні факти, явища, події;
• критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні
джерела, виявляти тенденційну інформацію та
пояснювати її необ’єктивність;
• виявляти різні точки зору,
визнавати
і сприймати
різноманітність.
Використання джерел у підручнику
Аксіологічний – уміння учнів формулювати
версії й оцінки історичного руху і розвитку
• порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично
оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті
знання, власну систему цінностей, з позиції
загальнолюдських та національних цінностей;
• виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби
соціальних груп і окремих осіб й їх роль в історичному
процесі, тенденції і напрями історичного розвитку;
• оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події,
визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ'єктивними.
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ

О.І.Пометун. Реалізація компетентнісного підходу в навчанні історії

  • 1.
    Реалізація компетентнісного підходу внавчанні історії Олена Пометун, д.п.н., проф., чл.-кор. НАПН України
  • 2.
    Що таке компетентністьі компетентнісний підхід Поняття компетентності визначається як спроможність людини кваліфіковано здійснювати певну діяльність, виконувати завдання або роботу. Під компетентністю учня розуміють: спеціальним шляхом структурований набір знань, умінь, навичок і ставлень, що набувається у процесі навчання. Компетентнісний підхід в освіті передбачає спрямованість освітнього процесу на формування і розвиток ключових (життєвих) і предметних компетентностей особистості.
  • 3.
    Організація компетентнісно орієнтованого навчанняпередбачає, що • учитель чітко усвідомлює результати навчання для кожного уроку, кількох уроків за темою, для навчального курсу в цілому; • результати - певний рівень сформованості предметної компетентності та ключових компетентностей учня; • учні на уроках залучені в постійну активну діяльність; • методика навчання має забезпечувати можливість організації діяльності учнів і досягнення результатів.
  • 4.
  • 5.
    Хронологічний – умінняучнів орієнтуватися в історичному часі • Розглядати суспільні явища в розвитку та в конкретно- історичних умовах певного часу: - установіть послідовність, тривалість і синхронність подій за датами – в країні – у різних країнах. Складіть таблицю… • Співставляти історичні події, явища з періодами (епохами), орієнтуватися в наукової періодизації історії: - співвіднесіть дату події, століття, тисячоліття з певним періодом в історії людства. • Використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу - визначте та охарактеризуйте період (основні етапи розвитку), їх спільні риси, відмінності та особливості.
  • 6.
    Просторовий - умінняучнів орієнтуватися в історичному просторі • співвідносити розвиток історичних явищ і процесів із географічним положенням країн та природними умовами - покажіть на карті, охарактеризуйте географічне положення, природні умови… • користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місце в них України, пов’язані з геополітичними чинниками і факторами впливу довкілля - визначте геополітичні інтереси сторін конфлікту,напрями зовнішньої політики… • характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості - визначте особливості розвитку окремих земель, зміни території…
  • 7.
    Логічний – умінняучнів визначати та застосовувати теоретичні поняття, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів • визначати історичні поняття та застосовувати їх для пояснення історичних явищ і процесів; • визначати причини, сутність, наслідки і значення історичних явищ та подій, зв'язки між ними; • визначати роль людського фактору в історії, розкривати внутрішні мотиви і зовнішні чинники діяльності історичних осіб; • аналізувати, синтезувати й узагальнювати значний обсяг фактів, простежуючи зв'язки і тенденції історичного процесу.
  • 9.
    Інформаційний – умінняучнів працювати з джерелами історичної інформації • користуватися підручником, довідковою літературою, Інтернетом тощо для самостійного пошуку інформації; • систематизувати історичну інформацію, аналізуючи і складаючи таблиці (хронологічні, синхроністичні, конкретизуючі, порівняльні та ін.), схеми, різні типи планів (простий, розгорнутий, картинний тощо); • інтерпретувати зміст історичних джерел та відбиті в них історичні факти, явища, події; • критично аналізувати, порівнювати та оцінювати історичні джерела, виявляти тенденційну інформацію та пояснювати її необ’єктивність; • виявляти різні точки зору, визнавати і сприймати різноманітність.
  • 10.
  • 11.
    Аксіологічний – умінняучнів формулювати версії й оцінки історичного руху і розвитку • порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання, власну систему цінностей, з позиції загальнолюдських та національних цінностей; • виявляти протиріччя в позиціях, різні інтереси, потреби соціальних груп і окремих осіб й їх роль в історичному процесі, тенденції і напрями історичного розвитку; • оцінювати різні версії і думки про минулі історичні події, визнаючи, що деякі джерела можуть бути необ'єктивними.
  • 12.