2. Формування в учнів 5 класів ключових та
предметних компетентностей на уроках
історії
Основна ідея підручника: залучення п’ятикласників до
пізнання історії на всіх етапах уроку.
Шляхи реалізації:
• система навчально-пізнавальних завдань, що
спрямовують діяльність учнів на:
• усвідомлення учнями, як відображається минуле у
різних історичних джерелах,
• розуміння п’ятикласниками основних подій
вітчизняної історії,
• формування ключових і предметних компетентностей
на рівні, що відповідає основним віковим
можливостям п’ятикласників.
Особливість: початковий етап дослідження учнями 5
класів історії.
3. Компетентності, що формуються в
процесі вивчення історії за підручником
Пометун О.І., Костюк І.А., Малієнко Ю.Б.
«Історія України (Вступ до історії)»
4. Хронологічна компетентність
Сутність поняття -
сукупність знань, умінь та
суб’єктного досвіду учнів,
яка дозволяє їм
орієнтуватися в
історичному часі, зокрема:
• креслити лінію часу та
позначати на ній
запропоновані дати;
• установлювати хронологічну
тривалість і послідовність
подій та явищ;
• співвідносити рік зі століттям,
співвідносити подію, історичне
явище і століття.
5. Просторова компетентність
Сутність поняття -
сукупність знань, умінь та
суб’єктного досвіду учнів, яка
дозволяє їм орієнтуватися в
історико-географічному просторі
на адаптованій історичній карті,
насамперед:
• розрізняти умовні позначки на
історичній карті;
• знаходити на карті територію
України, її столицю;
• знаходити на карті території,
пов’язані із подіями та
діяльністю людей;
• показувати на карті
місцезнаходження зазначених у
програмі пам’яток.
6. Інформаційна компетентність
Сутність поняття - сукупність знань,
умінь та суб’єктного досвіду учнів, яка
дозволяє їм працювати з різними
джерелами історичної інформації:
• добирати інформацію про минуле різних
історичних джерел (документів, текстів,
візуальних тощо).
7. Мовленнєва компетентність
• розповідати про історичну подію, явище,
історичних діячів та пам’ятки минулого на
основі тексту підручника та використання
матеріалу практичної роботи;
• коментувати текст підручника
під час читання і складати
запитання до нього;
• складати план розповіді щодо
перебігу подій, розповідати за планом,
уживаючи історичні поняття та терміни.
Сутність поняття - сукупність знань, умінь та
суб’єктного досвіду учнів, яка дозволяє їм складати усні
і письмові повідомлення про історичні факти,
постаті та пам’ятки:
8. Логічна компетентність
Сутність поняття - сукупність знань, умінь
та суб’єктного досвіду учнів, яка дозволяє їм
визначати й застосовувати історичні
поняття, для пояснення історичних фактів,
зокрема:
• давати визначення основним поняттям курсу
на основі тексту підручника та застосовувати
їх під час виконання пізнавальних завдань;
• виокремлювати в тексті головне й
другорядне;
• зіставляти окремі події з історії родини й
рідного краю та України.
9. Аксіологічна компетентність
Сутність поняття - сукупність
знань, умінь та суб’єктного досвіду
учнів, яка дозволяє їм формулювати
власну точку зору на відповідні
історичні факти:
• висловлювати судження щодо вивчення
історії свого народу і країни, ролі музеїв,
архівів, історичної науки у збереженні
пам’яті про минуле;
• висловлювати власне ставлення до
історичних подій, явищ і діячів, що
пропонуються для вивчення, до пам’яток та
необхідності їх збереження.
10. Роль змістових складових
підручника у формуванні
предметних компетентностей
• мотиваційні завдання, вміщені на початку
параграфів, спрямовують учнів на розуміння
та сприйняття нового матеріалу;
• система навчально-пізнавальних завдань,
розроблених до кожної змістової частини
параграфу та відповідного етапу уроку,
сприяє активній самостійній роботі учнів на
уроці та позаурочний час, залучає
п’ятикласників до пізнавальної діяльності;
11. Роль змістових складових
підручника у формуванні
предметних компетентностей
• алгоритмізація практичних занять та інших
форм пошукової діяльності учнів забезпечує
зрозумілу для п’ятикласників організацію
нової для них діяльності;
• наявність ілюстративного, картографічного
матеріалу, літературних та історичних
документів формує в учнів уміння працювати
з різними джерелами знань;
• поєднання активних та інтерактивних методик
дозволяє вирішити не тільки когнітивні
завданні, але й виховні, поєднати набуті на
уроці знання з особистісним досвідом дитини.