Золочевська Наталія Володимирівна, заступник директора з науково-методичної роботи Кам′янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням інформатики Сивак Ольга Дмитрівна, заступник директора з навчальної роботи Кам′янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням інформатики

1. 1

2. 2
Золочевська Наталія Володимирівна, заступник директора з науково-
методичної роботи Кам′янець-Подільської спеціалізованої загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням інформатики
Сивак Ольга Дмитрівна, заступник директора з навчальної роботи Кам′янець-
Подільської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №5 з
поглибленим вивченням інформатики
Рецензент: Слободян Валентина Михайлівна, завідуюча НМЦ міського
управління освіти і науки
Рекомендовано науково-методичною радою школи
(протокол №2 від 10.11.2014р.)
У посібнику подано рекомендації з проведення тренінгів як
альтернативної форми організації методичної роботи у школі. Поданий
матеріал містить організаційні засади проведення тренінгів, підбірку
інтерактивних вправ та розробки окремих тренінгів
Для керівників навчальних закладів, їхніх заступників.

3. 3
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………….2
Організаційно-методичні умови проведення тренінгів……………………..4
Вправи на знайомство………………………………………………………….. 15
Тренінг 1. Чому ставок стає болотом? Зникає джерельце! Розвиток
креативних здібностей педагога як необхідна умова формування професійної
компетентності………………………………………………………………….18
Тренінг 2. Я – учитель. Перші кроки до майстерності………………………25
Тренінг 3. Успіх як життєвий пріоритет особистості…………………………30
Список використаних джерел………………………………………………….34

4. 4
ВСТУП
Головне завдання науково-методичної роботи у сучасній школі – це
створення умов для постійного фахового та особистісного зростання
педагогів, поліпшення результативності навчально-виховної роботи на основі
досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.
Методичні об’єднання є важливою складовою структури науково-
методичної роботи школи. Цей підрозділ внутрішньої системи управління
навчально-виховним процесом координує методичну та організаційну робота
учителів певного предмету, веде моніторингові дослідження якості
навчального середовища, координує впровадження інноваційних технологій,
наукової організації праці, вивчає та поширює досвід кращих педагогів тощо.
Процес планування роботи методичного об’єднання здійснюється на
діагностичній основі шляхом проведення щорічно у квітні-травні
анкетування та його ретельної обробки.
Результати анкетування дають можливість визначити проблемні,
“вузькі” місця в професійній та фаховій діяльності вчителя, побачити шляхи
удосконалення форм і методів роботи із педагогами, обрати тематику
навчально-методичної проблеми, спланувати індивідуальну роботу з кожним
із педагогів.
Іншою умовою успішного планування є його здійснення за принципом
“знизу доверху”, тобто обов’язковим є індивідуальний план роботи вчителя,
розділи якого повинні співпадати з відповідними розділами плану роботи
методичного об’єднання. Запропоновані заходи кожним вчителем лягають в
основу плану роботи методичного об’єднання. Це забезпечує реальність
їхнього виконання, застерігає від формалізму в роботі.
Планування здійснюється в довільній формі, але обов’язково охоплює
наступні питання: робота над методичною проблемою школи, з
обдарованими дітьми, молодими вчителями, організації позакласної,
дослідницької, пошукової роботи вчителів, їхню самоосвіту тощо.

5. 5
Заступник директора з науково-методичної роботи разом із керівником
методичного об’єднання обирають оптимальний варіант форми засідання.
Нинішній день вимагає нетрадиційних підходів до проведення засідань
методичного об’єднання у вигляді “круглих столів”, методичних
консиліумів, рингів, педагогічних вернісажів, олімпіад, ділових ігор, дебатів
тощо.

6. 6
ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГІВ
Однією з активних форм роботи методичного об’єднання є тренінги.
Тренінги в структурі методичної роботи проводяться з метою моделювання
певних управлінських, психологічних, нестандартних рішень у тій чи іншій
ситуації, їх аналізу й вироблення оптимальних варіантів рішень.
Тренінг може бути формою методичної роботи, може також
використовуватися як методичний прийом під час проведення семінару.
Тренінг – це особлива колективна форма методичної роботи, в якій задіяний
особистісний досвід учасників. Він допомагає їм здобувати нові знання та
розкривати потенційні можливості досягнення успіху у професійній
діяльності. Розвиток тренінгів має свою історію.
Термін "тренінг" (від англ. train, training) має ряд значень: навчання,
виховання, тренування, дресирування. Тренінг визначається і як спосіб
перепрограмування наявної у людини моделі управління поведінкою і
діяльністю. Історія розвитку тренінгів, як і історія розвитку навчання, налічує
тисячі років, але початок виникнення тренінгів можна віднести до періоду
діяльності відомого соціального психолога Курта Левіна
У 1946 р. Курт Левін разом з колегами заснували перші тренінгові
групи (Т-групи), спрямовані на підвищення компетентності в спілкуванні.
Вони помітили, що учасники груп отримують велику користь від аналізу
власних переживань у групі. Успішна робота учнів К. Левіна привела до
заснування в США Національної лабораторії тренінгу. У цій лабораторії було
створено тренінгові групи з базових умінь. В Т-групах навчали
управлінський персонал, менеджерів, політичних лідерів ефективній
міжособистісній взаємодії, умінню керувати, вирішувати конфлікти в
організаціях, зміцнювати групу. У 1954р. з'являються тренінгові групи,
орієнтовані на з'ясування життєвих цінностей людини, посилення почуття її
само ідентифікації.
У 60-і роки виникають тренінги з формування соціальних і життєвих
умінь, які застосовувалися у професійній підготовці вчителів, консультантів,

7. 7
менеджерів з метою психологічної підтримки та орієнтації на традиції
гуманістичної психології Карла Роджерса. Серед життєвих умінь виділялися
такі:
 вміння вирішення проблем,
 спілкування,
 наполегливості, впевненості в собі,
 критичності мислення,
 уміння самоврядування й розвитку Я-концепції,
 міжособистісне спілкування,
 підтримка здоров'я,
 розвиток ідентичності, рішення проблем і прийняття рішень,
 емоційного самоконтролю,
 міжособистісних відносин,
 саморозуміння, фінансового самозахисту,
 самопідтримки й концептуалізації досвіду.
У 70-ті р.р. в Лейпцігському і Йєнському університетах під
керівництвом М. Форверга був розроблений метод, названий соціально-
психологічним тренінгом. Засобами тренінгу виступали рольові ігри з
елементами драматизації, що створюють умови для формування ефективних
комунікативних навичок. Практичне застосування розроблених
М. Форвергом методів знайшло у соціально-психологічній підготовці
керівників промислового виробництва.
Бізнес-тренінг як самостійна освітня одиниця, в сучасному розумінні,
з'явився наприкінці 70-х років минулого століття. Провідні європейські
компанії активно впроваджували у себе цей вид корпоративного навчання на
початку 80-х. Бум попиту на бізнес-тренінги був обумовлений швидким
розвитком інформаційних технологій, при якому збереження лідерських
позицій для компанії було можливим завдяки постійному оновленню
інформації. Власники великих корпорацій швидко усвідомили, що методи,

8. 8
які були ефективні в минулому, вкрай недостатні для розвитку бізнесу в
нинішніх умовах. З'явилася нагальна потреба в постійному вдосконаленні
бізнес-технологій та навчанні персоналу. Необхідно відзначити, що тренінги
як такі не можна розглядати окремо від цілісної системи навчання персоналу.
У структурі організації роботи методичного об’єднання ми розглядаємо
тренінг як колективну форму динамічного навчання педагогічних
працівників ПТНЗ, метою якого є створення учасникам умов комфортного
входження в професійну діяльність, пошуку ними способів вирішення
професійних завдань і проблем, розвиток професійної компетентності.
Єдиної і загальновизнаної класифікації тренінгів не існує, але
здебільшого виділяються 3 основні типи тренінгів: навиковий,
психотерапевтичний та соціально-психологічний. Перший тип спрямований
на формування і вироблення певної навички (навичок), наприклад, тренінг
самопрезентації, переговорів та ін. Психотерапевтичний тренінг (більш
коректна назва – психотерапевтична група) спрямований на зміну у
свідомості учасників. Соціально-психологічний тренінг (СПТ) займає
проміжне становище, він спрямований на зміни і в свідомості, і в формуванні
навичок. СПТ найчастіше спрямований на зміну соціальних установок,
розвиток умінь і досвіду в галузі міжособистісного спілкування.
Найчастіше на тренінгах використовуємо такі методи: ігрові (ділові,
рольові ігри), кейси, групова дискусія, мозковий штурм, відеоаналіз,
модерація та ін.
Кейс – створення проблемної ситуації, що вимагає відповіді і
знаходження рішення. Рішення може прийматися як індивідуально, так і в
складі групи. Основне завдання кейсу навчитися аналізувати інформацію,
виявляти основні проблеми та шляхи вирішення, формувати програму дій.
Ділова гра – імітація різних аспектів професійної діяльності, соціальної
взаємодії.
Рольова гра – це виконання учасниками певних ролей з метою
вирішення або опрацювання певної ситуації.

9. 9
Групова дискусія – спільне обговорення і аналіз проблемної ситуації,
питання або завдання. Групова дискусія може бути структурованою (тобто
керованою тренером за допомогою поставлених запитань або тем для
обговорення) або неструктурованою (залежить від учасників групового
обговорення).
Мозковий штурм – один з найбільш ефективних методів
стимулювання творчої активності. Дозволяє знайти рішення складних
проблем шляхом застосування спеціальних правил – спочатку учасникам
пропонується висловлювати якомога більше варіантів і ідей. Потім із
загального числа висловлених ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть
бути використані на практиці.
Головна перевага тренінгу перед семінаром як широко
розповсюдженої форми занять – та, що тренінг дозволяє забезпечити
максимальну активність слухачів. Вміле використання різних методів і їх
поєднання дозволяє тренеру досягти високого рівня передачі інформації і
забезпечити необхідний ступінь ефективності розумових процесів учасників
тренінгу, що сприяє довгостроковому запам'ятовуванню теоретичного
матеріалу та розвитку практичних навичок. На семінарі при використанні
тільки лекційного матеріалу, висока концентрація уваги зберігається
протягом перших 30 хвилин, далі увага знижується майже в геометричній
прогресії. Це призводить до того, що за умови збереження зовнішньої
зацікавленості слухачі, як правило, до кінця лекції не дуже чітко пам'ятають
навіть той матеріал, який вони прослухали зовсім недавно. Не можна
забувати і про мотивуючу роль тренінгу. У процесі рольових ігор або у
вирішенні ситуаційних завдань учасники мають можливість самореалізації,
бути почутим і гідно оціненим. Тренінги також дозволяють слухачам не
тільки отримувати теоретичні знання та навички, а й обмінюватися один з
одним власним досвідом, який є унікальним у професійній діяльності.

10. 10
В залежності від поставленої мети визначається програма тренінгу,
виробляється підхід до його проведення. Ще один важливий момент – це
"супровід" групи після проведення тренінгу.
Існує, як мінімум, три підходи до організації тренінгів:
1) тренінг включений до єдиного графіку навчання,
2) методичне об’єднання відчув проблему і хоче провести тренінг щодо її
вирішення,
3) спонтанний тренінг – нічого заздалегідь не планувалося, проблем
особливих немає, але є можливість його провести.
Тренінгова атмосфера – це концентрація знань і досвіду, як тренера, так
і всіх учасників тренінгу. За її допомогою з легкістю можна отримати
відповіді на питання, які індивідуально вирішуються роками. Всі знання
знаходяться в тісному взаємозв'язку з практикою, відповідно, засвоюються
без особливих зусиль і готові до негайного застосування. Час участі у
тренінгу сприймається дуже суб'єктивно. Висока насиченість занять створює
враження швидкоплинності часу і значного життєвого періоду одночасно.
Важливим етапом є посттренінгова підтримка. Досвід роботи у цьому
напрямку показує, що до 90% вивченого на тренінгу матеріалу поступово
забувається, і учасники застосовують лише 10-20% з отриманого. Причини
цього різні: не виправдалися очікування учасників, тренінг не відповідав
реальним потребам , не підтримуюся зміни після тренінгу та ін.
Збільшити ефективність тренінгового навчання допоможе правильно
організована система посттренінгового супроводу – система роботи з
членами методичного об’єднання, спрямована на підтримку позитивних
тренінгових ефектів і забезпечення застосування знань, умінь, навичок,
якостей, отриманих учасниками на тренінгу, в ході повсякденної професійної
діяльності. Післятренінгова підтримка може проводитися у форматі семінару,
майстерні, повторення фрагментів тренінгу, коучингу і наставництва,
електронної переписки з тренером, впровадженням дистанційного курсу.
При підготовці тренінгу слід звернути увагу на:

11. 11
 конкретні вміння, які слід формувати в учасників;
 характеристики групи людей, з якими потрібно працювати;
 проблеми, на вирішення яких буде спрямоване заняття.
Перевага тренінгових занять над традиційними обумовлюється тим, що:
 люди вчаться ефективніше, якщо належним чином цінуються їхні
знання й спроможність щось зробити чи запропонувати власну ідею;
 учасники мають можливість поділитися думками й проаналізувати
власний досвід.
Підготовка й проведення тренінгу вимагає:
 відповідності змісту заняття потребам учасників;
 ігрового моделювання змісту й форм педагогічної діяльності;
 організації спільної (колективної) праці слухачів над розв’язанням
проблем;
 створення умов для діалогічного спілкування;
 багатоплановості й багатоаспектності проблем і шляхів їх вирішення.
Проведення тренінгу відбувається за чітко визначеною структурою.
Типова структура, мета та завдання тренінгу разом слугують основою для
складання плану його проведення. Такий план може мати різні форми
(табличну, переліку послідовних дій, схеми, мапи тощо), але принципово, що
план тренінгу повинен бути складеним обов'язково. Природно, це не означає,
що тренінг пройде повністю так, як було заплановано, проте план допоможе
тренеру дотримуватися основних питань, які мають бути опрацьовані в ході
роботи групи, інакше неможливо досягти поставленої мети тренінгу. Під час
тренінгу неодмінно виникають багато побічних тем для обговорення, і кожна
з них виявляється більш чи менш привабливою, такою, що цікавить
учасників. Проте їх опрацювання слугуватиме іншим цілям. Тим часом
термін заняття спливатиме, і обов'язкові питання можуть залишитися не
розглянутими. Тож саме завчасно складений план допоможе дотримуватися
обраної теми, дістатися бажаної мети.

12. 12
Частина Завдання Вправи Тривалість
Вступна
Створення сприятливого
психологічного
простору. Засвоєння
правил роботи групи.
Налагодження
зворотного зв'язку
«учасник-група» та
„група-учасник”
Створення ситуації
рефлексії.
Знайомство
Правила.
Розминка.
Очікування.
Вправи на
рефлексію.
До 15 хвилин
для трененгів
тривалістю 1,5-
3год. До 30
хвилин для
тренінгів
тривалістю 6-
8год.
Основна
Оцінка рівня
поінформованості щодо
проблеми. Актуалізація
проблеми та конкретних
завдань для її вирішення
Надання інформації,
засвоєння знань.
Прищеплення умінь,
навичок.
Інтерактивні
вправи
Розраховується
як різниця
загального часу
тренінгу та часу,
потрібного для
проведення
вступної та
заключної части
й разом.
Завершальна
Підведення підсумків
щодо процесу роботи.
Оцінка отриманого
досвіду. Налаштування
учасників на атмосферу
звичайного життя
Вправи на
рефлексію та
відновлення сил
учасників.
Прощання.
До 15 хвилин
для тренінгів
тривалістю 1,5-3
год. До 30
хвилин для
тренінгів
тривалістю 6-8
год.
Ефективність проведення тренінгу великою мірою залежить від
компетентності ведучого. Ведучий (тренер) допомагає учасникам брати
найактивнішу участь і бути певними щодо правильного розуміння ключових
концепцій та ідей. Тренер має бути також бути готовим адаптувати програму
відповідно до потреб та ідей, які виникатимуть під час тренінгу:
 сприяє забезпеченню сприятливої атмосфери для обміну досвідом у
групі, вільного визначення проблем, розкутого обміркування шляхів
їхнього вирішення;
 допомагає учасникам занять актуалізувати мотивацію навчання;

13. 13
 застосовує різноманітні навчальні прийоми з тим, щоб надати заняттям
розмаїття і підлаштувати під різні навчальні можливості учасників;
 встановлює позитивну атмосферу в групі і сам стає учасником
освітнього процесу;
 ототожнює себе з групою, нічого не нав’язує і не вимагає.
Для ефективного проведення тренінгу потрібно створити необхідні умови.
Якщо тренінг буде проводитися в аудиторії, необхідно:
 Підготувати аудиторію. Розставити столи колом або у формі букви
«П». Переставити столи так, щоб звільнити місце у центрі кімнати.
Учасники повинні бачити один одного.
 У кімнаті має бути звичайна дошка або спеціальна – фліпчат.
Необхідно підготувати крейду, скотч, фломастери, клейкі і неклейкі
папірці, безпечні шпильки, скріпки, кнопки, серветки і роздаткові
матеріали.
 Для демонстрації відеоматеріалів, фільмів або презентації необхідно
підготувати обладнання.
 Підготувати декілька аркушів паперу формату А-1 або А-2 та папір
формату А-4 для запису правил роботи групи, результатів виконання
групових завдань.
 Необхідно чітко розпланувати етапи проведення тренінгу та скласти
план.
 Передбачити через кожні 40-60 хвилин вправи на зняття м’язового
напруження або перерви на каву чи обід.
 Залежно від характеру завдання та його складності робота може
проводитися всією групою або в малих групах по 3-5 осіб. Розподіл на
малі групи доцільний тоді, коли проблема, що розглядається, потребує
опанування великої кількості інформації.
 Під час роботи в малих групах створюються сприятливі умови для
активної участі всіх її членів в обговоренні, обміном досвідом,

14. 14
знаннями і думками. Така робота формує навички й уміння
колективного вирішення проблеми.
Тренеру слід розуміти, що ще перед початком занять у його учасників
вже склалося уявлення про рівень своєї компетенції. У процесі тренінгу, під
час виконання конкретних вправ, участі в сюжетно-рольових іграх, розгляді
реальних ситуацій відбувається усвідомлення реального ступеня
розвиненості своєї компетентності. У процесі відпрацювання тренінгової
програми учасникам доводиться долати психологічні бар’єри і стереотипи
поведінки у службово-діловому спілкуванні.
Тренеру, який прагне завоювати довіру учасників тренінгу, необхідно
формулювати навчальні цілі та завдання так, щоб зв’язок між розвитком
компетенції і успішним вирішенням завдань професійної діяльності був для
членів групи очевидним, а групова робота сприймалася як необхідна
складова цього успіху. Акцент на створенні клімату довіри дозволить
тренеру організувати у групі інтенсивний відкритий зворотний зв’язок.
Готуючись до тренінгу, тренеру необхідно усвідомити, що для учасників
тренінгу він лідер. Причому від того, наскільки він зможе стати лідером,
великою мірою залежить успішність усього заходу.
Виникає питання: якими рисами та якостями необхідно оволодіти тренеру
для якісного проведення тренінгу? На погляд багатьох фахівців, це:
 ввічливість, яка виявиться у вітанні, подяці за запитання та увагу, у
люб’язному прощанні і побажанні успіху учасникам тренінгу;
 упевненість. Навіть у випадку хвилювання не можна говорити про це
учасникам тренінгу, оскільки від тренера вони чекають саме упевне-
ності. А хвилюватися причин немає, оскільки саме тренер краще
всього знає те, про що він збираєтеся говорити;
 доброзичливість. Іноді буває дуже важко не показати того, що хтось із
учасників не подобається, але до професійних обов’язків тренера на-
лежить однаково доброзичливе ставлення до всіх, хто вирішив узяти

15. 15
участь у тренінгу. Тренер є доброзичливою людиною, а під час
проведення тренінгу це взагалі не повинно братися під сумнів;
 енергійність. Будь-який публічний захід, якими є тренінгові заняття, –
це не тільки обмін знаннями і думками, навчання або розвага. Певною
мірою це також і обмін енергією. Якщо ведучий буде енергійною лю-
диною, то його енергія обов’язково передасться учасникам;
 оптимізм. Разом з натхненням слухачі повинні отримати від тренера
міцний заряд оптимізму і віри в успіх тренінгу. Напевно, немає необ-
хідності зайвий раз нагадувати, що оптимізм – це якість, яка допомагає
будь-якій людині долати труднощі повсякденного життя. У той же час
слід підкреслити, що справа, якій тренер прагне навчити своїх
слухачів, вимагає не просто оптимізму, але і певної мужності й
абсолютної упевненості в успіху. Деякі люди вже наперед упевнені,
що нічого хорошого у них не вийде. Таким людям украй необхідно
бути оптимістами. І ця якість повинна бути посилена особистим
прикладом тренера.
Тренер-психолог повинен опанувати й основні спеціальні професіональні
уміння та навички тренера:
 уміння трансформувати поставлені навчальні цілі та завдання в си-
стему конкретних інтерактивних вправ;
 розвинені комунікативні навички, здатність управляти груповим
процесом, високий рівень усвідомлення особистісних характеристик,
установок, розуміння мотивів поведінки інших людей;
 здатність доречно використовувати соціально-психологічний контекст,
в якому відбувається службово-ділова взаємодія керівника;
 уміння ставити запитання учасникам тренінгу і працювати з їх запи-
таннями.

16. 16
ВПРАВИ НА ЗНАЙОМСТВО
Знайомство — це одна з ключових вправ. Її проводять не лише із
незнайомою групою людей, а й з тими, хто давно знає одне одного. Радимо
проводити знайомство на початку кожного тренінгу.
Вправа «Хто я?»
Найбільше підходить для першого знайомства, сприяє створенню
зацікавленої та доброзичливої атмосфери. На аркушах паперу напишіть
цифри від 1 до 5 і п'ять разів дайте відповіді на запитання: «Хто я?». Візьміть
до уваги риси характеру, почуття, інтереси. Наприклад: «1. Я веселий; 2. Я
люблю читати...». Відтак пришпиліть аркуші собі на груди і починайте
ходити і читати, що написали інші учасники тренінгу. На великому аркуші
паперу запишіть свої імена і розкажіть, чому вас так назвали (або чому воно
вам подобається).
Вправа «Снігова куля»
Перший учасник називає своє ім'я. Наступний — спочатку це ім'я, а потім
своє. Третій називає два попередніх, а відтак своє. Четвертий і решта
учасників називають три попередніх імені і своє.
Вправа «Клубок»
Для цього варіанта потрібен клубок ниток, який учасники кидають один
одному в довільному порядку. Той, хто упіймав клубок, розповідає щось про
себе. Потім павутиння, що утворилося, розплутують у зворотному порядку,
називаючи ім'я учасника, якому кидають клубок. Цю вправу можна
виконувати з м'ячиком.
Вправа «Назви себе»
Ця вправа розвиває креативність, сприяє самоусвідомленню і підвищенню
самооцінки. Запишіть свої імена у стовпчик і навпроти кожної літери —
слово, яке починається з неї і характеризує вас з кращого боку. Наприклад,
ВІКТОР:
В — вольовий
І – ініціативний

17. 17
К — красномовний
Т – терплячий
О — оригінальний
Р— рішучий.
По черзі зачитайте написане. Під час виконання цієї вправи пам'ятайте
правило «Не критикувати». Навіть якщо не надто старанний учасник
назвав себе працьовитим, не критикуйте його і не дозволяйте сміятися з
нього іншим.
Вправа «Спогад»
Якщо учасники давно знають один одного, попросіть їх розповісти кумедний
випадок зі свого життя або те, що найбільше запам'яталося з дитинства, про
свою родину, найкращого друга, улюблену книгу, фільм. Можна
запропонувати продовжити фразу: «В людях я найбільше ціную те...» або
«Моє життєве кредо — це...».
Вправа «Мій портрет у промінні сонця».
Мета — підвищення самооцінки, налаштовування на успіх. Учасникам
роздають аркуші паперу, на яких вони малюють сонце з багатьма
промінчиками. На промінцях треба написати свої позитивні якості (добрий,
розумний).
Вправа «Що моя річ знає про мене».
Узяти будь-яку свою річ і від її імені розповісти щось про себе.
Через деякий час, коли в колективі запанує доброзичлива атмосфера, ви
можете запропонувати учасникам відкрити себе з іншого боку. Для цього
пограйте у гру «Кошик для сміття». Скажіть, що люди є неповторними
особистостями. Але не досконалими. Кожен хотів би щось змінити у собі:
рису характеру, звичку, іншу ваду. Запропонуйте учасникам продовжити
фразу: «Я хотів би викинути у кошик для сміття...»
Вправа «Острів».
На дошці малюють шість островів з написами: «дружба», «любов»,
«здоров'я», «родина», «слава», «багатство». Учасники пишуть свої імена на

18. 18
клейких папірцях і «оселяються» на певному острові, пояснюючи свій вибір.
Мета — усвідомлення цінностей. Цю вправу найкраще проводити під час
пояснення переваг духовних цінностей над матеріальними.
Вправа «Мені у житті щастить».
Усі сидять в колі. Тренер пропонує учням розповісти про ті моменти їхнього
життя, коли їм пощастило. Почати розповідь треба словами: «Мені у житті
щастить...». Мета — розвиток позитивного мислення, налаштування на успіх.
Вправа «Дружні долоньки».
Роздайте учасникам аркуші паперу. На них діти обводять свої долоньки і у
верхньому кутку пишуть свої ініціали. Аркуші з долоньками пускають по
колу, щоб інші могли написати щось хороше про того, чия долонька.
Такі вправи повинні створити такий рівень відкритості, відвертості,
довіри, емоційної свободи, згуртованості і такий стан кожного учасника, які
дозволили б успішно працювати, просуватися вперед. Вони є містком для
переходу до інших етапів тренінгу.

19. 19
Тема Чому ставок стає болотом? Зникає джерельце! Розвиток
креативних здібностей педагога як необхідна умова формування
професійної компетентності.
Мета: визначення рис творчої особистості та умов, що заважають виявленню
творчості; розвиток креативних та комунікативних компетентностей
учасників; сприяти створенню позитивної психологічної атмосфери в
методичному об’єднанні.
Форма заходу: тренінг
Ключові поняття: креативність, креативне середовище, інтереси, цінності,
риси творчої особистості тощо.
Хід тренінгу
1. Організаційний момент.
2. Ознайомлення з правилами роботи в групі:
 кожна думка має право на існування;
 не давати поради, коли цього не просять учасники;
 намагатись дотримуватись теми обговорення;
 бути активним та відвертим.
3. Вправа «Подарунок»
Учасники тренінгу дарують один одному за допомогою жестів та
міміки подарунки. Той учасник, якому подарували, дякує та дарує
наступному.
Ведучий: Напевно кожен із Вас погодиться, що педагогічна професія вимагає
особливого креативного підходу. З точки зору філософії – креативність – це
діяльність людини, яка намагається змінити навколишній світ у відповідності
до мети та основних потреб людини на основі об’єктивних законів реального

20. 20
життя. В психолого-педагогічній науці виділяють як психологію
креативності, так і педагогіку креативності. Мета педагогіки креативності –
формування творчої особистості, для якої характерна здатність до творчості в
одному чи кількох видах діяльності.
Головними ознаками креативності є (М. Поташник):
- створення нового чи вдосконалення вже винайденого раніше;
- оригінальність, неповторність створеного продукту;
- бажання до постійного самовдосконалення.
За рівнем креативності педагогів нашого методичного об’єднання можна
поділити на кілька груп: перша група – учителі, які користуються
стандартними методами та прийомами та додають лише елементи креативу;
друга група – педагоги, які намагаються виробити нову систему методів,
вдосконалити підходи до викладання; третя група учителів-новаторів, які
намагаються докорінно змінити традиційні підходи до навчання та
виховання.
4. Вправа «Чотири кути»
Учасники тренінгу розташовуються по кутах аудиторії. Вони мають
виконати власне завдання, зробити відповідні помітки на великих
аркушах паперу та за часовою стрілкою виконувати завдання іншої
команди. Таким чином кожна група зможе об’єктивно підійти до
вирішення ключових позицій тренінгу. Після успішного вирішення
проблеми, кожна група звітує про результати роботи.
І творча група
Які здібності людини, фактори сприяють розвитку креативної активності?
Результати роботи
Здібності: уміння спостерігати, аналізувати та узагальнювати, виділяти
головне, мати нестандартне мислення, бачити проблеми та протиріччя.
Фактори: система дидактичних умінь, аналітичний підхід, поширення ППД,
колективна робота над науково-методичною проблемою, самовдосконалення
тощо.

21. 21
Отже, креативний педагог – володіє психолого-педагогічними уміннями,
дослідницькими уміннями, критичним мисленням та врахуванням кращих
досягнень педагогіки як науки.
ІІ творча група
Які умови необхідні для того, щоб учитель розвивав повноцінно власні
креативні здібності?
Умови психологічного клімату стимулюють до нестандартних рішень,
матеріально-технічне забезпечення, можливість вибору методик, створення
ситуації успіху, наявність вільного часу (формування умінь планування
часу).
- Таким чином, щоб члени нашого методичного об’єднання розвивали
власні креативні здібності, потрібно:
- неухильна дотримання виконавської дисципліни;
- шляхетність;
- натхнення;
- уміння адекватно сприймати критику;
- впевненість у власних силах;
- високий загальний рівень розвитку;
- наявність цілого комплексу професійних компетентностей.
ІІІ творча група
Які якості креативного педагога дозволяють виявити та розвинутий
потенціал учнів?
Якості: педагогічний такт, здатність до співчуття, уміння задавати
нестандартні питання, створення проблемних ситуацій, розвиток дитячої
уяви тощо. Таким чином, формування креативної особистості розглядається
як подвійний процес, пов’язаний, з одного боку, з розвитком креативних
здібностей учителя, з іншого – із формування у нього досвіду креативної
діяльності.
ІV творча група
Методи і прийому креативного навчання. Форми педагогічної творчості.

22. 22
Форми: творчі групи, створення моделей, схем, рекомендацій по
формуванню креативних здібностей.
5. Вправа «Творча ідея»
Мета: стимулювати уяву, фантазію, розвиток оригінальності, швидкості
та гнучкості мислення.
Завдання: Учасники поділяються на дві групи, кожна з яких має записати усі
можливі варіанти застосування звичайних канцелярських скріпок. Після
виконання завдання групи презентують варіанти. Переможцем
визначається група, у якої буде максимальне використання канцелярського
приладдя.Варто визначити час для виконання завдання.
6. Вправа «Маю честь познайомитись…»
Мета: створення позитивної атмосфери, сприяння формуванню
впевненості у собі, усвідомлення своїх творчих здібностей, формування
перспективного розвитку уяви та фантазії.
Завдання (метод незакінченого речення)
Дайте відповідь на запитання:
Я б хотів поспілкуватися (назвати ім.’я відомої особистості) тому що…
У творчих людях мене вабить…
Я б не хотів бути відомою особистістю тому що…
Що заважає нам у спілкуванні з творчими людьми…
7. Вправа «Я - творець»
Група ділиться на дві команди. На листках ватману зображено
силует людини. Учасники , використовуючи стікери, мають
доповнити образ креативної людини.
Риси креативної особистості:
- творчій особистості невластивий конформізм. Саме незалежність
суджень дає змогу знаходити шляхи, якими через страх виглядати
смішно не насмілюються йти інші люди;

23. 23
- творча особистість лише тоді сприймає загальноприйняті цінності,
коли вони збігаються з її власними, допитлива, постійно прагне
об’єднати дані з різних галузей;
- полюбляє мріяти, може дивувати інших через те, що впроваджує в
життя «безглузді» ідеї, інтегруючи ірраціональні аспекти своєї
поведінки.
Умови, що заважають виявленню творчості:
- стереотипи мислення;
- страх помилки;
- надто велике бажання отримати швидкий результат;
- однопланові знання не сприяють творчості, потрібні широкі інтереси в
різних життєвих сферах;
- страх бути в центрі уваги, небажання здаватися «білою вороною».
Підсумок тренінгу
Ведучий розповідає притчу про творчість думки.
В одному древньому храмі Єгипту, там, де бере початок Велика ріка,
навчали всім мистецтвам. Навчання було таємницею наукою, яка була
бажаною для багатьох, адже вона давала владу над душами людей, але
платою за навчання було людське життя. Справа в тому, що коли,
закінчувалося навчання, учні повинні були складати іспит, але не своїм
учителям, які їх вельми старанно навчали всім премудростям науки, а іспит у
них приймав Сфінкс, який охороняв Дорогу у Вічність. Тільки відчайдушні
сміливці або пристрасні шанувальники мистецтва ставали учнями в цьому
храмі , адже від того як вони опановували науку, залежала їх подальша доля і
саме життя! Тільки дуже талановиті і натхненні люди могли пройти цей
страшний іспит, адже Сфінкс в завданнях ніколи не повторювався і був дуже
винахідливий. Ті, хто не складали ж його, могли дістатися Сфінксу на обід
або залишитися у вічному служінні йому.
І ось підійшов до кінця черговий етап навчання і три учні вирушили
складати іспит. Рано вранці, коли бог Ра на своєму човні лише готувався

24. 24
перетнути небосхил, прийшли вони до піраміди, біля входу в яку сидів
Сфінкс і дрімав. Але як тільки учні підійшли, цей монстр з людським
обличчям відкрив очі і радісно посміхнувся. Учні здригнулися, але не
відступили. Багато легенд ходило про підступність і кровожерливості цього
легендарного напівзвір, але насправді він був частиною Задуму і Мудрим
Зберігачем скарбниці Знань і його завдання завжди підтверджували це. І в
цей раз сфінкс приготував мудроване завдання випробуваним. Він дав
кожному по свитку папірусу і велів описати, що вони там бачать. Перший
учень розгорнув сувій і здивувався, сувій папірусу був порожній і тільки в
кінці стояв ієрогліф, що означав точку. Але недарма він був першим учнем у
храмі, він подумав, що хитрий сфінкс вирішив таким чином перевірити його
кмітливість: «О, Великий Сфінкс, я бачу в цей свиті прекрасний опис
Важливих подій Життя, в кінці якого стоїть знак нескінченності» - такою
була відповідь першого учня. Сфінкс промовчав і перевів очі на другого
учня. Той розгорнув папірус і теж був не менш здивований, він був порожній
і тільки в кінці стояв ієрогліф, схожий на невелику точку. Але він не звик
здаватися і вирішив, що таким чином сфінкс вирішив перевірити його уяву.
«О, Всемогутній Сфінкс, на цьому папірусі я бачу опис прекрасного храму,
який буде побудований в твою честь і в кінці стоїть знак продовження» -
такою була відповідь другого учня. Знову промовчав Сфінкс і перевів очі на
останнього досліджуваного, в очах якого він бачив незгасаюче світло.
Той розгорнув папірус: він був весь чистим і тільки в самому кінці стояв
ієрогліф, що означав закінчення. Не те, щоб він був здивований, швидше
спантеличений. Вирішив він тоді подивитися на нього по-іншому,
перевернув сувій і побачив, що ієрогліф, що означав закінчення, став
початком. Він подивився на Сфінкса, в його очах була мудрість і лукава
насмішка: «О, Мудрий Хранитель, я бачу чистий папірус і на початку точку
відліку своїх звершень на цій Землі» - так відповів він. І мовив тоді Сфінкс:
«Тільки один з вас гідний вийти на Шлях, він сказав мені правду і зміг
побачити перспективу свого життя. Щасливої дороги тобі, Майстре! »

25. 25
А два інших учні залишилися в служінні Храму Сфінкса, який був
побудований, ставши Вічними послушниками Життя при ньому.
Отже, учіть бачити у звичайних речах світло таємничого. Нехай насправді
Ваш ставок творчості ніколи не стане болотом. Плекайте й у своїх учнях
культ науки та роздмухуйте багаття творчості.

26. 26
Тема Я – УЧИТЕЛЬ. ПЕРШІ КРОКИ ДО МАЙСТЕРНОСТІ
Мета: сформувати в молодого учителя впевненість у правильному виборі
професії; здійснити корекцію хибних очікувань і типових ілюзій щодо
роботи; підвищити мотивацію професійної діяльності, активізувати творчий
потенціал кожного молодого учителя
Форма заходу: тренінг
Ключові поняття: педагог як професія майбутнього, мотивація, цілісність
особистості, основи педагогічної майстерності.
Девіз тренінгу: Учитель творить людину, як скульптор творить свою статую
з безформного шматка мармуру: десь у глибині цієї мертвої брили лежать
прекрасні риси, які належить добути, очистити від усього зайвого (В.
Сухомлинський)
Хід тренінгу
Організаційний момент.
Доброго дня, шановні колеги! . Ми зустрілися сьогодні щоб допомогти Вам –
молодим спеціалістам, молодим Учителям, усвідомити проблеми в
особистісній і професійній сферах,сприяти формуванню в педагогів потреби
використовувати у своїй роботі принцип «успіх створює успіх»!!!
Знайомство. Вправа «Я - квітка» 15 хвилин
Пропоную назвати своє ім’я і квітку, з якою учасник асоціює себе у
професійній діяльності. Наприклад, мене звати Ірина, у своїй професійній
діяльності я асоціюю себе із первоцвітом, тому що я маю розтоплювати лід у
дитячих серцях і допомагати їм згадати, що таке радість..
Всім дякую, дуже приємно!

27. 27
Мозковий штурм «Правила роботи»
Визначаємо мету нашої зустрічі та визначимо основні правила нашої роботи
(учасники тренінгу пропонують правила та записують їх на дошці)
Правила
1. Слухати й чути.
2. Бути доброзичливим та щирим.
3. Бути активним.
4. Говорити стисло.
5. Не критикувати
Вправа «Очікування» Учителям роздають невеликі аркуші липкого паперу
круглої форми (піщинки), на яких необхідно написати, чого саме вони
чекають від тренінгу. Далі кожен по черзі презентує свої записи й
прикріплює їх на плакат із зображенням піщаного годинника ( у його верхній
частині)
Мотивація вибору теми тренінгу
Для цього розповім Вам одну цікаву історію.
Ідуть учитель з учнем по дорозі. Раптом учень підіймає щось з землі і
переносить на траву. Учитель запитав: « Що ти зробив?». На що учень
відповів: « О учителю, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що
його хтось може роздавити. Я переніс його в траву». « Що ти наробив! –
вигукнув учитель, - Равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все
змінив у його житті ». Учень кинувся бігти. « Куди ти?» - зупинив його
учитель. « Равлик вже опам'ятався та поставив нові цілі. Ти знову хочеш
змінити все в його житті?». І потім учитель запитав: « А ти хоч пам'ятаєш,
куди йдеш? ».

28. 28
Вправа « Хазяїн, будинок, ураган»
Учасники об'єднуються в групи по троє так, щоб два члени команди стояли
обличчям одне до одного і з'єднуючи руки над головою, утворювали «дах»
будинку. А третій учасник – стояв у середині будинку під «дахом»: він буде
«хазяїном».
Учасники уважно слухають і виконують команди:
- за командою «будинок» двоє, які утворюють «дах», мають знайти собі
інших «хазяїв», які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях;
- за командою «хазяїн» на місці залишаються будинки;
- за командою «ураган» кожний член трійки має найти нових партнерів.
Вправу повторюємо 2-3 рази.
Прошу сідати на свої місця.
Ця проста фізична метафора унаочнює ефект постановки цілей. Отже, мета
нашого заняття – допомогти усвідомити проблеми в особистісній і
професійній сферах, формувати навички групового співробітництва.
Моделювання ситуації «Яким повинен бути вчитель».
Кожна людина має свій стиль роботи. Тож і в учительській діяльності
існують різні стилі. Є вчителі, які досконало знають матеріал, уміють його
пояснити, оперують термінами, цифрами, їх цікаво слухати, проте вони не
працюють на розвиток учнів, вони, як експерти, тільки передають
інформацію. Це учителі- експерти.
Бувають учителі, які використовують блискучі ефекти, яскраві вправи,їх
цікаво слухати,приємно спостерігати за їхньою роботою, але такий учитель
працює тільки на себе, він демонструє свої вміння і навички, а не розвиває
групу. Це учитель – зірка. А є педагоги, які не тільки вміють передати нові
знання й навички учням, а й допомагають їм зробити узагальнення та
висновки, спираючись на власний досвід. Це вчителі – фасилітатори.

29. 29
Питання для обговорення
- Чому вчитель має поєднувати риси експерта, зірки, фасилітатора?
Хід вправи. Учасники поєднуються в три групи за назвами кольорів
(червоний, синій, жовтий). Моделюють педагогічні ситуації (група 1: коли
учитель – експерт, група 2: учитель – зірка, група 3: учитель фасилітатор), а
потім створюють відповідно до завдання портрети на аркушах формату А4.
спікери груп презентують свої напрацювання. Дано дві ситуації: урок де
розглядається нова тема, і урок контролю знань.
Питання для обговорення
 Які труднощі виникали в процесі моделювання педагогічної ситуації?
Чому?
 Який висновок можна зробити з приводу стилів педагогічної роботи?
(Успішний учитель вдало поєднує риси вчителя-зірки, фасилітатора й
експерта.)
Вправа «Успіх»
Розділившись на 5 команд ви берете листи з літерами і командою пишете
асоціації до слова успіх на літеру яку витягли :
У…..
С…..
П…..
І……
Х…..
Прошу поділитися асоціаціями та враженнями.

30. 30
А зараз ваші команди витягнуть собі наступне завдання ви отримуєте
ситуації з шкільного життя та варіанти способів виходу з них. Кожна
команда шляхом обговорення обирає собі варіант або декілька вірних
варіантів,а всі інші уважно слухають і висувають свої припущення.
Вправа «Сучасний учитель…»
Перед вами квітка вашої мрії. Кожна її пелюстка – це риса характеру
сучасного учителя. Надпишіть на кожній пелюстці рису, яку ви вважаєте
провідною у характері чи діяльності сучасного учителя.
Вправа «Машина часу»
Учасникам групи пропонується зануритись у світ дитинства, у якому
найбільшою радістю було пізнання усього нового. Завдання: пригадати себе
у період шкільних років та продовжити речення: «Коли я був школярем, мені
хотілося, аби мій учитель…»
Вправа «Очікування». 5 хвилин
Мета: визначити, наскільки реалізувались очікування кожного учасника.
Учасникам групи пропонується на липких аркушах у формі квітки записати,
наскільки реалізувались їхні очікування, презентувати та приклеїти на аркуші
із зображенням лугу.

31. 31
Тема УСПІХ ЯК ЖИТТЄВИЙ ПРІОРИТЕТ ОСОБИСТОСТІ
Мета: визначити основні складові досягнення життєвого успіху, сформувати
мотиваційне середовище та визначити систему навчально-технологічних
впливів, що стимулюють процес успішної самореалізації особистості.
Форма проведення: тренінг
Девіз тренінгу: Усе, що робиться з любов′ю, приречено на успіх. (Н.Хілл)
Хід тренінгу
Світовий досвід та інноваційна практика доводять, що найефективнішим
методом підготовки молодого покоління, яке буде визначати долю України
третього тисячоліття, є формування у молоді досвіду такої самоосвітньої
діяльності, яка орієнтована на особистий успіх та дозволить виявити та
реалізувати свої природні здібності.
Вправа «Журналіст»
Учасники об’єднуються у пари. Протягом 5 хв. Вони мають дізнатися
максимум інформації про свого партнера. На основі отриманої інформації
вони представляють свого партнера у вигляді повідомлення журналіста.
Вправа «Очікування»
Кажуть, що веселка дарує щастя і багатство. Її кольори заряджають
позитивом і натхнення. Пропонуємо обрати стрічку певного кольору і
надписати свої мрії-очікування від сьогоднішнього настрою. Пам’ятайте, що
ваш вибір стрічок не має бути випадковим. Адже, як відомо, кольори
символізують певний настрій: зелений – спокій, жовтий – радість, червоний –
сум чи роздратування тощо. (Учасники наклеюють стрічки на блакитне небо,
яке зображено на ватмані)
Нагадую, що працюємо ми за певними правилами (попереднє
обговорення)

32. 32
1. Слухати і чути.
2. Не критикувати.
3. Бути коректним в оцінці.
4. Дарувати усім позитив.
Повідомлення теми і мети засідання.
Притча «Виклик»
Це дуже давня притча, дуже давня, тому що Бог ще жив на Землі в ті дні.
Одного разу до Бога прийшла людина, це був старий фермер, він сказав:
- Послухай, може, ти і є Бог. Ти створив світ, але одне я повинен Тобі
сказати: Ти не хлібороб. Ти не знаєш навіть азів фермерства. Тобі
необхідно багато повчитися.
- Що ти пропонуєш? – запитав Бог.
- Дай мені один рік, і нехай усе відбувається, як я хочу, тоді побачиш,
що вийде. Бідності не стане
Бог погодився і дав чоловіку один рік.
Якщо він хотів сонця – було сонце, коли він хотів дощу – йшов дощ, і рівно
стільки, скільки він хотів. Цього року все було правильним, усе було
математично точним. Пшениця виросла дуже високою. І от фермер прийшов
до Бога і сказав:
- Дивися, цього разу врожай буде таким, що навіть якщо протягом 10
років люди не будуть працювати, то їжі вистачить.
Але коли урожай було зібрано, зерен у пшениці не виявилося. Фермер дуже
здивувався. Він запитав у Бога:
- Чому так трапилося? Що я зробив неправильно?
Бог відповів:
- Не було заперечення, не було конфлікту, не було труднощів, тому що
ти усунув усе погане, твоя пшениця залишилася порожньою. Трохи
боротьби було б достатньо. Необхідні бурі, грім і блискавка теж
потрібні. Вони розбудили б душу пшениці.

33. 33
Ми з вами маємо постійно стимулювати учнів та й себе до пізнавальної
активності, саморозвитку, розв’язання проблем, щоб розвинути усі природні
здібності.
Вправа «Креатив»
Пропонуємо учасникам об′єднатися у групи (за попереднім розподілом) та
творчо представити типи обдарованості: академічний, творчий, художній,
лідерський, психомоторний.
Представник від групи витягує папірець із зазначенням типу обдарованості
та його стислою характеристикою. Називаючи лише 10 дієслів, учасники
пропонують своїм суперникам відгадати певний тип.
Вправа «Модель успішної людини»
Рис характеру дуже багато, лише правильне поєднання та наполеглива
праця можуть зробити людину успішною. Що ж ще необхідно для успіху?
Відповідь на це запитання знайдемо, якщо виконаємо таку вправу.
Перед кожною групою є ватман. Необхідно за допомогою слів, знаків,
символів, малюнків створити модель успішної людини. Для цього слід
зазначити, що для цього необхідно, які чинники на це впливають і
допомагають досягти успіху.
Вправа «Мої ресурси»
Поділіть, будь ласка, аркуш паперу навпіл. На одній частині напишіть свої
професійні риси, якими ви пишаєтеся, а на іншій – ті з них, що є найбільш
актуальними в роботі з обдарованими дітьми.
Під час презентації робіт учасників тренер на великому ватмані записує
озвучені учасниками риси. Підводить підсумок
Заключна рефлексія
Вправа «Валіза, кошик, м’ясорубка»
Учасникам пропонуються три великі аркуші. На одному з них намальована
валіза, на іншому – кошик для сміття, на останньому – м’ясорубка.

34. 34
На жовтому аркуші, який прикріплюють до плаката із зображенням валізи,
необхідно намалювати той важливий момент, який учасник отримав під час
роботи в групі, хоче забрати із собою та використати у своїй діяльності.
На синьому листочку – те, що було виявлено непотрібним, некорисним, те
що не варто брати із собою.
Сірий листочок – потрібне, але не готове, ще до використання у своїй роботі.
Таким чином, те, що треба доопрацювати, потрапляє на аркуш із
зображенням м’ясорубки.

35. 35
СПИСОК
використаних джерел
1. Викентьев И. Л. Развитие тренингов и семинаров:типичные проблемы
и возможные решения [Електронний ресурс] / И. Л.Викентьев // 2004. –
№ 5. – Режим доступу до журн.: http://msk.treko.ru/show_article_319
2. Заніна Л.В., Меньшикова Н.П. Основи педагогічної майстерності /
Серія "Підручники, навчальні посібники". - Ростов-на-Дону.: Фенікс,
2003 - 288 с.
3. Екомасов В. В. Что нужно знать о тренингах?[Електронний ресурс] / В.
В.Екомасов //КП.-метод. зб.– 2003. – № 5. – Режим доступу до журн.:
http://dps.smrtlc.ru/Articles/Training_2.htm
4. Карпова Л.Г. Формування професійної компетентності вчителя
загальноосвітньої школи // Дис. канд. пед. наук. - Харків, 2003. - 207 с.
5. Компетентність педагога як важлива умова його професійної діяльності
: Методичний посібник / Н.Н. Мурована. - Севастополь: Рибзст, 2006. -
24 с.
6. Олійник В.В., Даниленко Л.І. Професійне зростання педагогічних
працівників: організаційно - педагогічний аспект // Методист. - 2003. -
№ 3.- С. 2 -5.
7. Радченко А.Є. Моніторинг професійної педагогічної компетентності
вчителя // Управління школою. - 2005. - № 35-36.– С. 24-58.