Інтерактивні технології у методичній роботі як засіб підвищення професійного рівня педагога-позашкільника

1. Г.І. Майструк
Центр дитячої та юнацької творчості
Інтерактивні технології у методичній роботі як засіб підвищення професійного рівня
педагога-позашкільника
Зростання соціальних вимог до позашкільного навчального закладу в умовах сучасної
парадигми освіти вимагає підвищення всіх складових професійної компетентності
педагогічних працівників, що безпосередньо залежить від якості науково-методичної роботи.
Застосування новітніх технологій, серед яких інтерактивні методи навчання відіграють
важливу педагогічну роль, є актуальною проблемою сьогодення позашкільної освіти та
інноваційним простором діяльності методичних служб. Впровадження інтерактивних
технологій у роботі з педагогічним колективом згуртовує педагогів довкола однієї
проблеми, спонукає їх до творчого її вирішення із врахуванням думки кожного члена
творчої групи.
Висвітлення проблеми становлення професійної компетентності педагогів
простежується в роботах А. Амонашвілі, О. Шияна, М. Коломійця, І. Ареф’єва та інших
науковців. Проблема застосування інтерактиву в навчальному процесі була в центрі уваги
таких дослідників, як О. Єльникова, Г. Коберник, О. Коберник, О. Комар, Т. Кравченко,
М. Крайня, Г. Крівчикова, В. Мельник, та ін., які обґрунтовують доцільність застосування
інтерактиву для ефективності процесу навчання як учнів так і педагогів. Теоретичні аспекти,
пов'язані з визначенням сутності інтерактивних методів, їх класифікації, визначенням
найбільш поширених і придатних їх видів для розв’язання навчальних завдань висвітлено в
працях (О.Коротаєвої, Г. Мітіної, Г. Самохіної, Н. Суворової, А. Мартинець, М. Скрипника,
та ін.) вчених.
Слово – “інтерактивний” англійського походження, що виникло від слова
“інтерактив”. “Inter” –це “взаємний”, “act” – діяти. “Інтерактивний” – означає сприяти,
взаємодіяти чи знаходитися в режимі бесіди, діалогу з будь-чим (комп’ютером), чи з будь-
ким (людиною). Отже, інтерактивне навчання – це діалогове навчання, в ході якого
здійснюється взаємодія педагога і слухача. “Сутність інтерактивного навчання, на думку
О. Пометун, Л. Пироженко, – полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов
постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне,
групове, навчання в співпраці)…” [12, с. 7].
Інтерактивні методи навчання, на відміну від традиційних, базуються на активній
взаємодії учасників навчального процесу, при цьому основна перевага надається взаємодії
слухачів між собою. Такий підхід дозволяє активізувати навчальний процес, зробити його
більш цікавим та менш втомлюваним для учасників.

2. Використовуючи у роботі з педагогами методи інтерактивного навчання можна
розв’язати одночасно низку таких завдань:
- розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу і кожного педагога зокрема;
- удосконалення комунікативної компетентності педагогів;
- систематизація і конкретизація професійних знань;
- практичне відпрацювання певних умінь і навичок педагогів;
- активне впроваддження інтерактивних методів у роботі з дітьми;
- формування вміння працювати у команді, прислухатися до думки інших педагогів;
-зміна форм організації роботи з керівниками гуртка та вихованцями з метою
переключення уваги на вузлові питання порушеної навчально-виховної проблеми.
Інтерактивні методи захоплюють слухачів, пробуджують в них інтерес та мотивацію,
навчають самостійному мисленню та діям, сприяють розкриттю здібностей і таланту,
розвитку ініціативи, дають можливість самореалізуватися у професійній діяльності і є одним
із найоптимальніших шляхів організації освітнього процесу через взаємозалежну спільну
діяльність, під час якої всі поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного
розв’язання проблем. Інтерактивна модель навчання орієнтує учасників процесу на
тотальний прояв творчої активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання
стратегії та координацію спільних дій.
У роботі методичного відділу центру дитячої та юнацької використовуються
різноманітні інтерактивні форми методичної роботи, спрямовані на розвиток творчого
потенціалу педагогів. Це: калейдоскоп ідей, презентація творчих майстерень, педагогічний
парламент, колаж інтересів, педагогічний синквейн, тренінг-майстерності, піраміда знань,
колова проблема, мікрофон, та ін. Кожна із форм передбачає проведення інтерактивних
вправ, ігор, ігрових завдань, що потребують колективного підходу до розв’язання
педагогічних проблем. Прикладом цього є вправи «Криголам», «Мозаїка», «Порожнє
крісло», «Плюси й мінуси» та інші. Технологія використання інтерактивних вправ полягає у
доцільності їх добору стосовно проблеми, яка потребує рішення, постановці мети їх
використання, послідовності їх проведення, чіткому поясненні правил та обов’язковому
підведенні підсумків. Опишемо одну з таких технологій, в основі якої лежать вищеозначені
інтерактивні вправи.
Вправа «Очікування», чи «Море сподівань».
Мета. Cприяти ефективної продуктивної праці учасників.
Хід роботи
Постановка завдань перед педагогами:

3. - на клейких папірцях написати в кількох словах свої очікування від заняття й наклеїти
на паперовий кораблик;
- на плакат із намальованим «чарівним морем надій» по черзі приклеювати колраблики,
озвучуючи при цьому свої думки.
Такий плакат можна вивісити в методичному кабінеті, із корабликом, на якому напис:
«Методичний відділ сподівається, що всі педагоги під час декади відкритих занять
керівників гуртків покажуть їх цікавими, нестандартними».
Підсумок. Вправа дає можливість створити атмосферу співпраці, налаштувати педагогів
на вільне спілкування та виявити проблеми, визначити запитання, про що хочуть дізнатися
учасники під час тренінгу чи засідання творчої групи.
Вправа «Криголам»
Мета: познайомити учасників гри, створити умови для ефективної, плідної праці,
доброзичливу атмосферу.
Хід роботи
Учасникам пропонуємо:
- назвати своє ім'я;
- назвати своє улюблене заняття;
- вказати, з якою квіткою себе асоціює?
Підсумок. Як бачимо, в нашій залі зібралися різні за формою, кольором та ароматом,
квіти. За умови правильного підходу, з них можна створити прекрасний букет. Але задля
досягнення гармонії в цій композиції, необхідно розробити правила взаємодопомоги та
співпраці, якими будуть керуватися учасники (до прикладу тренінгу, семінару, чи іншого
методичного заходу) працюючи у групах.
Вправа «Порожнє крісло».
Мета. З'ясування ставлення педагогів до проблемної теми. Залучити учасників до
колективного пошуку, взаємодії.
На трьох стільцях прикріплено аркуші паперу, на яких написані різні думки
вирішення однієї проблеми.
Педагогам потрібно:
- обрати думку, яка відповідає їхнім поглядам.
-стати біля обраних ними карток.
- у крісла по черзі сідають представники кожної з груп і дискутують з за змістом думок,
аргументуючи їх. В порожнє крісло може сісти кожен, адже тільки в кріслі вони мають право
голосу.

4. Підсумок. Під час вправи педагоги активно залучаються до дискусії, обміну поглядами,
думками. Приходять до висновку: пошуку відповіді на чітко поставлене запитання;
визначають шляхи впровадження;
Вправа «Продовж фразу:» На цьому методичному заході я … (усвідомила,
що…,дізнався про те…).
Мета: визначити, наскільки справдилися очікування кожного учасника.
- Педагогам пропонуємо на стікерах записати, наскільки виправдались їхні очікування;
- проаналізувати власні очікування і по черзі висловитися, чи справдилися вони
(повною мірою, частково), чи не справдилися, чи взагалі виявилися недоречними;
- стікери приклеюємо на плакат (дерево, вершину гори, та ін…).
Висновок. Вправа проводиться на підсумок методичного заходу для того щоб, залишити в
пам’яті педагогів позитивні емоції стосовно сприйняття інформації і тим самим сформувати
бажання участі у наступних методичних заходах.
Інтерактивні вправи вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють
згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. Їхня
оригінальність, новизна викликають інтерес, допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в
спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). Традиційне
навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі
інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і
пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності
(соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень,
взаємодії.
Велику роль відіграють ділові ігри, які активізують пізнавальну діяльність педагогів,
вимагають від них певної теоретичної підготовки, уміння застосовувати теоретичні знання на
практиці; сприяють підвищенню фахової майстерності, стимулюють до самоосвіти, дають
можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи.
У методичній роботі закладу мають місце й інтерактивні заходи, метою проведення
яких є звільнення від стереотипів, виявлення пошуково-творчих підходів до педагогічної
діяльності керівників гуртків. Серед найбільш використовуваних заходів – педагогічна
гостина, творчий портрет, ток-шоу, брейн-ринги, тренінги тощо, обов’язковими елементами
яких є:
- мотивація;
- очікування або сподівання;
- входження в тему;
- створення напруги, привернення уваги;

5. - оголошення теми та мети заняття;
- передача інформації;
- аналіз отриманої інформації;
- інтерактивна вправа;
- презентація результатів роботи;
- практикум;
- підбиття підсумків.
Використання інтерактивних форм і методів роботи у позашкільному навчальному
закладі, має такі переваги:
- нестандартний підхід до організації навчання;
- підвищення пізнавальної активності;
- активна міжособистісна взаємодія;
- система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;
- розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник – група, педагог – учасник,
учасник – група, учасник – учасник;
- розвиток самоаналізу й аналізу інших у процесі групової роботи.
Таким чином, використання інтерактивних форм методичної роботи дає змогу
розв’язати комплекс провідних завдань методичної служби забезпечення творчого
характеру педагогічної праці, стимуляцію пошуку, творчої активності керівників гуртків,
розвиток дослідницьких навичок, впровадження інноваційних технологій, передового
педагогічного досвіду з метою якнайповнішого забезпечення інтересів дитини, а відтак і
підвищення рівня професійної компетентності. Знання, набуті з досвіду, є власним
надбанням педагога, і надалі їх легко застосовувати в практичній діяльності.
Список використаних джерел
1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології. / Ілона Дичківська. – К. :
Академвидав, 2004. – 218 с.
2. Караян А. Г. Активне методы социально-психологического обучения А. Г. Караяни. –
М., 2003. – С. 2 – 10.
3. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання :
науково-методичний посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко. – К. : А.С.К., 2004. –
С. 8 – 24.
4. Шевчук П., Фенрих П. Інтерактивні методи навчання : навч. посібник / П. Шевчук,
П. Фенрих). – Щецін : WSAP, 2005. – С. 7 – 23.