БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Було колись в Україні:подорож в історію
(книжкова виставка для читачів-учнів 1-4-х класів)
Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть найрідніші тобі люди, друзі, однокласники. У тебе і у кожного з них є предки, ті, хто жив раніше. Усі разом ми – народ України. Родовід нашого народу є його історією, яка сягає у глибоку давнину. Цю довгу історію нашого українського народу повинен знати кожен громадянин нашої Вітчизни.
У книжках, представлених на виставці, розповідається про найважливіші події з історії України, від стародавніх часів до наших днів.
1 лютого виповнюється 125 років від Дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968), українського поета, письменника, перекладача, публіциста, культуролога-енциклопедиста. Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Основними темами творчості митця були – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність.
До 125-річчя від Дня народження представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Час плине, а пам’ять залишається… : бібліографічний список літератури : до Д...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний список літератури «Час плине, а пам’ять залишається…», який вміщує книги та статті авторів про найважливіші події в історії України.
У 2021 році українство світу відзначатиме 165-ліття від дня народження Софії Федорівни Русової – видатної представниці української культури, державної, громадсько-політичної та «жіночої» діячки, вченої-педагога, літературного критика, мемуариста, письменниці.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Інформаційний список літератури «Кримські татари: від етногенезу до державності» вміщує статті з періодичних видань та збірників, які висвітлюють історичний шлях від давнини і повної заборони до боротьби, відновлення символів та відродження.
Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули.
Іван Драч : поет, громадянин : бібліографічний нарис до 85-річчя від дня нар...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис про українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Федоровича Драча.
Олекса Тихий: нескорений донеччанин : бібліографічний нарис до 95-річчя від д...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис присвячений талановитому педагогу і публіцисту, правозахиснику, члену-засновнику Української Гельсінської групи, мужньому патріоту свого краю і України Олексію Івановичу Тихому до відзначення 95-річчя від дня народження.
Віртуальна виставка книг з серію книг "Проект Україна" видавництва "Фоліо", що наявні у фонді читального залу історичного та економіко-правового факультетів наукової бібліотеки Маріупольського державного університету.
Вижниця: до 80-річчя утворення Чернівецької області.
Там, де починаються величні Карпати, де сонце блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз, знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому пощастило побувати тут одного разу, обов'язково повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста походить від слова «вижній» (верхній).
Незалежність України – не нова забаганка політиків, не проект іноземних агентів, не безглузді вимоги активістів. Наша самостійність – мета, до якої українці йшли не одне століття. Тож не дивно, що тепер, отримавши свободу, ми боронимо її так, як не боронили ніколи.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПУТІВНИК ПО ДЖЕРЕЛАХ МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ З ПИТАНЬ ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ...Savua
Бібліографічний путівник по джерелах мережі інтернет з питань походження словянської писемності, мови, мовознавства та культури (до Дня слов'янської писемності та культури)
Л.М. Ревуцький - світоч української національної музики.mhvardiya
На порозі третього тисячоліття, коли Україна впевнено утверджується у своїй суверенній демократичній державності, ім’я Л. М. Ревуцького не відійшло з плином часу.
Навпаки, ми можемо розповісти правду про походження митця, його унікальний родовід.
Сьогодні можна на повний голос стверджувати, що Лев Миколайович Ревуцький був одним з найбільш творчо потужних митців України 20 століття, послідовним і відданим патріотом, котрий, попри всі складності політичної ситуації, полишив нам у спадок музику, сповнену високої духовності, досконалої художньої майстерності та глибоконаціонального звучання.
Було колись в Україні:подорож в історію
(книжкова виставка для читачів-учнів 1-4-х класів)
Україна – це твоя Батьківщина. Тут живуть найрідніші тобі люди, друзі, однокласники. У тебе і у кожного з них є предки, ті, хто жив раніше. Усі разом ми – народ України. Родовід нашого народу є його історією, яка сягає у глибоку давнину. Цю довгу історію нашого українського народу повинен знати кожен громадянин нашої Вітчизни.
У книжках, представлених на виставці, розповідається про найважливіші події з історії України, від стародавніх часів до наших днів.
1 лютого виповнюється 125 років від Дня народження Євгена Филимоновича Маланюка (1897-1968), українського поета, письменника, перекладача, публіциста, культуролога-енциклопедиста. Ім'я Євгена Маланюка стало широко відомим лише на початку 90-х років минулого століття, через три десятиліття після його смерті. Основними темами творчості митця були – боротьба за національне і соціальне відродження України, за її державність.
До 125-річчя від Дня народження представлено онлайн-виставку з фондів Науково-технічної бібліотеки Національного університету харчових технологій.
Час плине, а пам’ять залишається… : бібліографічний список літератури : до Д...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний список літератури «Час плине, а пам’ять залишається…», який вміщує книги та статті авторів про найважливіші події в історії України.
У 2021 році українство світу відзначатиме 165-ліття від дня народження Софії Федорівни Русової – видатної представниці української культури, державної, громадсько-політичної та «жіночої» діячки, вченої-педагога, літературного критика, мемуариста, письменниці.
13 листопада 1918 року Українська Національна Рада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії». Нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка». І цей закон став її Конституційними основами. ЗУНР постала як демократична держава, політичний устрій якої — добра модель тогочасної європейської правової держави.
Документи, спогади сучасників і монографії науковців нашого часу — у презентації-огляді «ЗУНР: історія української держави».
Інформаційний список літератури «Кримські татари: від етногенезу до державності» вміщує статті з періодичних видань та збірників, які висвітлюють історичний шлях від давнини і повної заборони до боротьби, відновлення символів та відродження.
Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули.
Іван Драч : поет, громадянин : бібліографічний нарис до 85-річчя від дня нар...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис про українського поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, державного і громадського діяча Івана Федоровича Драча.
Олекса Тихий: нескорений донеччанин : бібліографічний нарис до 95-річчя від д...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі бібліографічний нарис присвячений талановитому педагогу і публіцисту, правозахиснику, члену-засновнику Української Гельсінської групи, мужньому патріоту свого краю і України Олексію Івановичу Тихому до відзначення 95-річчя від дня народження.
Віртуальна виставка книг з серію книг "Проект Україна" видавництва "Фоліо", що наявні у фонді читального залу історичного та економіко-правового факультетів наукової бібліотеки Маріупольського державного університету.
Вижниця: до 80-річчя утворення Чернівецької області.
Там, де починаються величні Карпати, де сонце блищить яскравіше, де повітря чисте, як алмаз, знаходиться дивовижне місто Вижниця. Той, кому пощастило побувати тут одного разу, обов'язково повертається сюди знову. Тут прекрасно все – милі вулички, невимовні пейзажі, цікаві пам'ятки. А яка тут затишна і приємна атмосфера! Розташована Вижниця біля підніжжя Карпат, на правому березі бурхливого Черемошу, за 70 км від обласного центру – Чернівців. Назва міста походить від слова «вижній» (верхній).
Незалежність України – не нова забаганка політиків, не проект іноземних агентів, не безглузді вимоги активістів. Наша самостійність – мета, до якої українці йшли не одне століття. Тож не дивно, що тепер, отримавши свободу, ми боронимо її так, як не боронили ніколи.
23 серпня – День Державного Прапора України. Це свято всіх поколінь українців, данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність.
Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави природнім є вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.
Починаючи з 2004 року, 23 серпня відзначається як День Державного Прапора України згідно з Указом Президента України Л. Кучми «Про День Державного Прапора України» від 23 серпня 2004 року № 987/2004.
З нагоди свята сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку журнальних публікацій «Наш волелюбний стяг». Приємного перегляду!
«Життя, закарбоване честю й добром» – бібліорозвідка до 970-річчя від дня народження просвітника, князя Володимира Мономаха для користувачів середнього віку.
Відділ бібліографічних послуг та краєзнавства Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка (2023 рік)
вебпрезентація (до 220-річчя від дня народження кобзаря і лірника) для користувачів середнього та старшого шкільного віку та організаторів дитячого читання
«Гнат Юра: театр як поезія»: вебгалерея (до 135-річчя від дня народження актора і режисера, педагога і письменника) для користувачів старшого шкільного віку
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
Передвиборча програма Майора Станіславаtetiana1958
Передвиборча програма Майора Станіслава - кандидата на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
проєкту від Національної бібліотеки України для дітей «Подорож містами України», у якому ти відкриєш для себе найкращі краєзнавчі перлини Батьківщини. Дванадцята зупинка присвячена західному, колоритному, найменшому за розміром регіону України - Чернівецькій області, яку називають Буковиною.
Передвиборча програма Ковальової Катериниtetiana1958
Передвиборча програма Ковальової Катерини - кандидатки на посаду голови Студентського самоврядування Факультету переробних і харчових виробництв Державного біотехнологічного університету (м. Харків)
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
для користувачів середнього
та старшого шкільного віку
Кропивницький
2022
2. Синій, як море, як день, золотий —
З неба і сонця наш прапор ясний.
Рідний наш прапор високо несім!
Хай він, уславлений, квітне усім!
Гляньте, на ньому волошки цвітуть,
Гляньте, жита в ньому золото
ллють.
З жита й волошок наш прапор ясний.
З неба і сонця, як день весняний.
О. Олесь
3. 30 років тому, 28 січня 1992 року,
Верховна Рада офіційно затвердила синьо-
жовтий стяг як Державний прапор України.
Прапор супроводжував українців протягом
довгої історії і став державним після
здобуття українцями Незалежності.
Кулаков О. Державотворення
4. Історія одного із головних символів
нашої держави сягає джерелами давніх
часів. Тож пропонуємо ознайомитись з
цікавими фактами щодо обрання українцями
національного прапору.
5. Нашому краєві, де зародилася
хліборобська цивілізація, притаманні саме
сині і жовті фарби. Золотаві хлібні лани і
мирне ніжно-блакитне небо над ними, синя
дніпровська або морська хвиля і жовтий
пісок – усе це зроду-віку складало краєвид
української землі.
6. Навесні, коли відроджується життя,
першими з'являються проліски і пшінка –
сині й жовті квіти. Око українця завжди
милували і жовті квіти горицвіту,
дивини, буркуну, соняшника, і голубі
пелюстки цикорію, барвінку, волошки.
7. Згадаймо логотип до Євро-2012
дизайнера А.Крисенка. Квіткові
синьо-жовті асоціації не втрачено
і до сьогодні.
8. Прапор як засіб сигналізації виник за
античних часів. Найчастіше прапором вважався
шматок тканини, прикріплений до списа, що мав
вказувати на місце збору воїнів.
Жодне військо без прапора не вирушало
в похід і не вступало в бій. Слов'яни, за
словами Миколи Карамзіна, обожнювали свої
прапори і вірили, що у воєнний час вони є
найсвятішими від усіх ідолів.
9. Літописи зберегли такі вирази:
«наволочив стяги» – що означало прикріпити
їх до держаків, і «поставити стяги», що
символізувало готовність війська до бою.
Автор «Слова про Ігорів похід» згадує
«червлен стяг» і «бєлу хоруговь».
10. Саме цей стяг і міг
слугувати основою
для теперішнього
синьо-жовтого
прапора.
Князь Володимир Великий
(Хреститель) мав власний
герб - золотий тризуб на
синьому фоні.
11. Згодом синьо-жовті мотиви можна побачити
на прапорі засновника Львова Данила
Галицького - золотий лев на синьому полотні.
Ще пізніше, коли українські міста почали
здобувати Магдебурзьке право, на міських
гербах використовували синьо-жовте
обрамлення.
12. Синьо-жовті прапори ми бачимо і на
картині «Битва на синіх водах». Сама
битва, як відомо, відбулася 1362 року на
річці Синюсі.
Автор: Orlenov - Власна робота, CC BY-SA 4.0
https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=80878004
13. У роки національно-визвольної війни 1648–
1657 рр. козацьке військо використовувало
прапори різних кольорів. Очевидець штурму
козаками м. Гомеля в 1651 р. писав: «О 8 годині
рано при зміні варти побачили спершу корогву
червону з білим хрестом і білою обвідкою, потім
показалася друга, червона корогва, а коло неї –
три білі і дві чорні, і дві жовто-блакитні».
Брандт Ю. Повернення козаків з походу
14. Синьо-жовте знамено можна побачити і
на картині Миколи Івасюка «В'їзд Богдана
Хмельницького до Києва» (1912). Подія,
зображена на картині, відбулася 27 грудня
1648 року.
15. На не менш відомій картині «Запорожці
пишуть листа турецькому султану» (1891 р.)
Ілля Рєпін зобразив на списах жовто-блакитні
та червоно-чорні кольори. Консультантом
художника під час написання картини був
відомий український історик і знавець
козацтва — Дмитро Яворницький. Саме з
експонатів Дмитра Яворницького Рєпін
змалював більшу частину амуніції, зброї,
козацької атрибутики та прапори.
16. У XVIII ст. серед прапорів стали переважати
блакитні полотнища з золотими чи жовтими
зображеннями гербів та частково інші ознаки, як
небесні світила, зброя, постаті святих Михаїла,
Юрія та інші. Лицева сторона полкових і сотенних
корогв і знамен була національною емблемою з
зображенням козака у золотому чи жовтому
щитовому полі на блакитному полотнищі.
17. Сучасний синьо-жовтий стяг вперше
публічно з’явився 25 червня 1848 року
у Львові, коли українці Королівства
Галичини та Володимирії вивісили його над
ратушею як національний прапор. Саме після
цього випадку синьо-жовтий прапор набував
все більшої популярності.
18. Під час революційної «Весни народів»
1848 р. Головна Руська рада у Львові
відновлює використання герба Галицько-
Волинської держави ХІІІ-XIV ст. з
зображенням золотого лева, що спинається на
скелю у синьому полі. А як національні
прапори широко вживаються стяги з поєднанням
синього і жовтого кольорів.
19. Вперше після
Лютневої революції 1917
р. українські синьо-жовті
прапори публічно
з'явилися в Києві, Одесі
та Харкові та інших
містах. Процес
українського
національного відродження
охопив не лише етнічні
території, а й регіони
центральної Росії,
Сибіру, Туркестану,
Далекого Сходу та інші
землі – скрізь, куди доля
завела українських
поселенців, репресованих
чи військовополонених -
українці виходили на
площі з синьо-жовтими
прапорами.
20. Центральна Рада 27 січня 1918 р.
затвердила проєкт українського морського
прапора, розроблений Українською Морською
Радою. Він складався з двох смуг - вгорі
блакитна, внизу жовта. На верхній – золотий
знак князя Володимира – Тризуб із хрестом.
У 1917-1921 рр., під час Української
революції, цей стяг був державним прапором
УНР та Української Держави.
21. 22 березня 1918 р. Центральна
Рада в Києві ухвалила «Закон про
державний прапор Української Народної
Республіки», який був жовто-
блакитним. У 1918 р., у період
Гетьманату Павла Скоропадського,
порядок кольорів було змінено на
синьо-жовтий. Таким він залишився і в
період влади Директорії.
Прапор України
за Михайлом Грушевським
Прапор України за
Павлом Скоропадським
22. Після створення Радянського
союзу, прапором української
республіки визнали червоний стяг, в
лівому верхньому кутку якого було
крихітне зображення синьо-жовтого
стягу. Пізніше український прапор
визнали «ворожими» та протизаконним,
а зберігання такої символіки
вважалось злочином.
23. Тоді прапор республіки змінили на
червоний стяг, а в кутку золотими літерами
набито абревіатуру УРСР. Згодом символіка
змінювалась: додавався серп та молот,
змінювалась абревіатура, додавали синю смугу
знизу тощо. За радянських часів синьо-жовтий
стяг побутував підпільно, за його
використання в СРСР карали ув’язненням від 3
до 10 років.
24. У 1950-1980-х рр. КДБ регулярно повідомляв
про вивішування стягу в населених пунктах
України. Найбільш резонансний випадок стався 1
травня 1966 року. Уродженець Одеси, майстер-
сантехнік Георгій Москаленко, та уродженець
Київщини, слюсар-зварювальник Віктор Кукса,
замість скинутого і порваного червоного прапора,
підняли синьо-жовтий стяг з написом «Ще не
вмерла УКРАЇНА, ще її не вбито!» над будівлею
Київського інституту народного господарства.
25. З 1989 року синьо-жовтий прапор активно
з'являється на вулиці. Він став одним із передвісників
незалежності.
Юрко Волощак, активіст «Товариства Лева», вперше
в Україні підняв національний прапор 26 квітня 1989 р.
на мітингу до роковин Чорнобильської катастрофи на
площі Ринок у Львові.
Фани харківського «Металіста» з'явилися з жовто-
блакитним прапором на стадіоні в Ленінграді 23 вересня
1989 р.
26. 14 березня 1990 року
– в українському
місті Стрий вперше у
радянський час підняли
український національний
(синьо-жовтий) прапор над
адміністративною будівлею
– міськвиконкомом;
24 липня 1990 року –
прапор піднято у Києві;
1 жовтня 1990 року –
прапор вперше внесено у
стіни парламенту.
Київ, 24 липня 1990 р.
27. Внесення Прапора Незалежності України до стін Верховної
Ради України 24 серпня 1991 року. Фото Є. Лукацького.
Після проголошення Акту незалежності як
свідоцтво того, що Україна стає на шлях
демократичної, миролюбивої і відкритої для
всього світу держави і на пошану до
національних святинь, а також традицій боротьби
за вільну Україну синьо-жовтий прапор розміром
8х4 м було внесено до Верховної Ради 24 серпня
1991 р.
28. Синьо-жовтий прапор, який вперше
внесли до парламенту 24 серпня 1991
року, нині зберігається у почесному
порталі в приміщенні Верховної Ради
України, відкритого 23 серпня 2017 року.
29. Над куполом
Парламенту синьо-
жовтий український
стяг замайорів 4
вересня 1991 року.
Постанова Президії
Верховної Ради
УРСР 18 вересня
1991 року
узаконила
використання
синьо-жовтого
прапора у
протокольних
заходах до
прийняття
Конституції
України.
30. 28 січня 1992 року Верховна Рада
прийняла постанову «Про Державний прапор
України» і остаточно узаконила використання
синьо-жовтого прапора – символу боротьби,
віри і свободи. Від 23 серпня 2004 року
відзначається День Державного Прапора
України на вшанування багатовікової історії
українського державотворення, державної
символіки та з метою виховання поваги
громадян до державних символів України.
31. Як правильно говорити: синьо-жовтий
чи жовто-блакитний?
За юридичними, а також вексилологічними
нормам (вексилологія – наука, що займається
вивченням прапорів), кольори на прапорі
читаються від верхнього до нижнього. Верхня
половина вважається головною, нижня –
допоміжною. Отож, слід використовувати той
варіант, який зазначено у Конституції
України – синьо-жовтий.
32. Саме під синьо-жовтим прапором відбулися
три революції новітнього часу: «на граніті» та
два Майдани, а нині триває війна на Сході України
та боротьба в Криму проти російських окупантів.
Прапор піднімали над будівлями Донецького
аеропорту впродовж всієї його оборони. Ворог
збивав прапори вогнем, але «кіборги» неодмінно
поновлювали символ української держави. Державний
Прапор України став символом боротьби за
самостійність та незалежність України, свободи її
громадян та права людини.
33. Існує звичай вивішувати прапор
у світлу частину доби – зі
сходу до заходу сонця. В деяких
місцях, таких як резиденція
глави держави, будинки уряду,
парламенту, пам’ятники видатним
особам, історичні місця, прапор
може бути встановлено постійно,
за умови його освітлення в
нічний час;
державний прапор піднімається
на спеціальному флагштоці перед
будинком або на будинку. При
цьому враховується
відповідність висоти флагштока
і розміру прапора. Оптимальним
співвідношенням розміру ширини
прапора та висоти флагштока
вважається 1:6;
Правила розміщення та використання
державного прапору:
34. державний прапор
встановлюється перед
головним входом до
будинку зліва (якщо
стояти обличчям до
фасаду, інші прапори –
праворуч;
на будинку, де є два
флагштоки, державний
прапор повинен
знаходитись на лівому
з них; за наявності
більше двох флагштоків
– у центрі;
прапор не можна використовувати для
покриття монументу, статуї, меморіальної
дошки;
35. в робочому кабінеті державний прапор
встановлюється на спеціальному флагштоці
справа від того, хто сидить за столом. У
приміщенні (конференц-залі, аудиторії)
прапор встановлюється на кафедрі та/або
в залі. Прапор, вивішений в приміщенні,
розгортається зліва направо (якщо
дивитись на прапор) і розміщується за
доповідачем і над ним.
прапор не повинен
торкатися поверхні
підлоги, ґрунту, води
або будь-яких
предметів (метою цього
припису є попередження
можливості забруднення
або пошкодження
прапора, і його
порушення розглядається як прояв неповаги до
цього символу держави);
36. Гідність прапора
захищається як в
самій країні, так і
за її межами, зневага
до прапора
розглядається як
посягання на честь
нації та держави.
Саме тому закон
передбачає санкції за
порушення
встановленого порядку
поводження з
прапором. Так, згідно
Кримінального Кодексу
України, публічна
наруга над Державним прапором України
карається позбавленням волі до трьох
років, арештом або штрафом.
37. Державний прапор як символ країни
є втіленням національної єдності,
честі та гідності. Шанобливе
поводження з державним прапором –
запорука підтримання його авторитету
як символу країни, показник рівня
національної свідомості.
38. Мстислав Рус
Гей! Єднайтесь, рідні діти,
Бо в єдності наша сила –
Єдність може лиш злучити,
Що незгода розлучила.
Прапор Руси повіває
Синьо-жовтий,
золотом тканий,
А на нім завіт сіяє
Мономахом ще нам даний.
39. Дізнатися більше:
Книги
Конституція України: чинне законодавство зі змінами та
доповненнями станом на 21 січ. 2013 р.: (офіційний
текст). – К.: Видавець ПАЛИВОДА А. В., 2013 – 61 с.
Безкоровайна Любов Титівна. Символіка України / Любов
Безкоровайна. - Київ: Фоліант, 2018. - 91 с.: кольор.
іл.
Бібік Н. М. Зростаймо громадянами: розповідь про
Конституцію України / Н. М. Бібік, М. М. Ілляш. – К.:
Веселка, 2000. – 87 с.
Вівчарик М. М. Україна: від етносу до нації: навч. посіб.
/ М. М. Вівчарик. – К.: Вища шк., 2004. – 239 с.
Все про світ: Країни. Прапори. Герби: енцикл. довід. - К.:
Школа, 2001. - 622 с.: рис.
Державні символи України: историческая литература. - Х.:
Граматика, 2010. - 32 с.: іл.
Державні символи України / Упор. А.П. Ярещенко. – X.:
Факт, 2008. – С. 7–17.
Державні та національні символи України: матеріали для
проведення занять зі старшими дошкільнятами / упоряд.
О. Гноінська. - Х.: Ранок: Веста, 2011. - 80 с. -
(Дошкільна освіта).
40. Дітям про державну та народну символіку України / упоряд.
Л. М. Римар. – Х.: Основа, 2004. – 96 с.
Ерстенюк М. Прапор/ М. Ерстенюк // Довід. з історії України (А-
Я) / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – К., 2002. –
С. 620-621.
Історія державності України: експериментальний підручник / за
ред. О. Бандурки, О. Ярмиша. - Х.: Одіссей, 2004. - 608 с.
Клейноди України. З історії державної і національної символіки:
комплект з кольорових художніх листівок / упор. Ю. Д. Прилюк;
худ. О. П. Білецький. – К.: Абрис, 1991. – 33 с.
Климкевич Р. Прапор // Енциклопедія Українознавства. – Париж;
Нью-Йорк, 1970. – Т. 6. – С. 2308-2310.
Лепеха, Т. В. Українознавство: навчальний посібник /
Т. В. Лепеха. - К.: Просвіта, 2005. - 376 с.
Мензатюк З. Україський прапор: казка / З. Мензатюк; худож.
Г. Калмикова. - Х.: Фоліо, 2018. - 10 с.: іл. – (Дитячий
світ).
Мосіюк, Олександр Миколайович. День прапора / Олександр
Мосіюк. - Київ: К. І. С, 2018. - 191 с.: іл.
Національна символіка. — Київ: Рад. Україна, 1991. – 48 с.
Прапор // Ілюстрована енциклопедія історії України: в 3 т. /
Авт. тексту О. Кучерук. – К., 2004. – Т. 1.: Від найдавнішого
часу до кінця 18 ст. – С. 163.
41. Редько В. Г. Прапор / В. Г. Редько // Юридична енциклопедія: в
6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко, М. П. Зяблюк, В. Я. Тацій.–
К., 2003. – Т. 5. – С. 54.
Рідна країна моя-Україна: довідкове видання / автор-уклад.
М. Богатиренко. - Донецьк: БАО, 2009. - 64 с.: іл.
Святокум О. Є. Державні свята України: державні, народні та
релігійні свята: посібник / О. Є. Святокум. - Х.: Ранок, 2009.-
64 с. - (Моя Батьківщина).
Святокум, О. Є. Державні символи України: посібник / О.Є. Святокум.-
Х.: Ранок, 2009. - 64 с.: іл. – (Моя Батьківщина).
Сергійчук В. І. Національна символіка України / В. Сергійчук. –
К.: Веселка, 1992. – 109 с.: іл.
Символи Батьківщини. - Вид. перероб., допов. - Тернопіль: АСТОН,
2003. - 64 с.
Січинський, Володимир. Тризуб і прапор України / В. Січинський. -
Л.: Місіонер, 1995. - 60 с: іл. - Бібліогр.: с. 57.
Словник символів культури України / Переяслав-Хмельницький
державний педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди; За заг.
ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, М. К. Дмитренка. - 2-ге
вид., доп. і випр. – К.: Міленіум, 2002. - 260 с.
Сокульський А. Л.Національна символіка України /
А. Л. Сокульський. - Запоріжжя: Інтербук, 1993. – 104 с.
Шаповал Ю. І. Держава: ілюстрована енциклопедія України /
Ю. І. Шаповал. - К.: Балтія-Друк, 2008. - 160 с.: іл.
42. Публікації
Гай-Нижник Павло. Синьо-жовтий - прапор української державності
/ П. Гай-Нижник // Культура і життя. - 2019. - №9-13
(березень). - С. 12-14: фот. кол.
Гой Антоніна. Україна. Державні символи України: година
спілкування, 3-й клас / А. Гой // Початкова освіта. - 2013. -
№ 21-23. - С. 6-8.
Гордість нашої країни // Шкільна бібліотека. - 2018. - №7. –
С. 51-54: фот.
Гречило, Андрій. Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про
"перевернутий прапор" / Андрій Гречило // Кіровоградська
правда. - 2014. - 18 квітня. - С. 10: фото.
10 фактів про український прапор // 21-й канал. - 2014. -
27 листопада. - С. 12.
23 серпня - День нашого Прапора // Розкажіть онуку. – 2017. –
№ 7. - С. 28.
День Державного прапора України // Позакласний час. – 2014. -
№ 7. - С. 59-61.
День народження символу України: День Державного Прапора
України // Шкільна бібліотека. - 2016. - №12. – С. 85-86.
Державні символи України // Позакласний час. - 2014. - №7. –
С. 83-86.
Державні символи України // Розкажіть онуку. - 2016. - №2. –
С. 8-11.
43. Колісниченко В. М. Символи держави і народу: сценарій /
В. М. Колісниченко // Позакласний час. - 2015. - № 1. –
С. 5-8.
Косенко Н. І. Державні символи України: усний журнал /
Н. І. Косенко // Шкільна бібліотека. - 2013. - № 11-12. –
С. 3-5.
Костенко С. А Святиня нашого народу: 23 серпня – День
Державного прапора України / С.А. Костенко // Позакласний
час. - 2013. - № 13-14. - С. 19-20.
Лук'янова Світлана. День Державного прапора України: свято
для дітей старшої групи / С. Лук'янова // Дошкільне
виховання. - 2018. - № 7. - С. 34-36: портр.; фот. кол.
Погрібний, Віктор. Лягти на кулі під прапором України: виступ
голови літературного об'єднання "Степ", голови обласного
відділення Конгресу української інтелігенції з нагоди свята
Національного Прапора 23 серпня 2016 року біля пам'ятника
Т.Г.Шевченку в м. Кропивницькому / В. Погрібний // Степ. -
2016. - № 2. - С. 7-8: портр.
Полулях С. Синьо-жовтий, національний: 23 серпня - День
Державного Прапора України / С. Полулях // Кіровоградська
правда. - 2007. - 21 серпня. - С. 2.
Світлична А. В. З історії державних символів: сценарій /
А. В. Світлична // Шкільна бібліотека. - 2015. - № 2. –
С. 12.
44. Символ суверенітету держави: 4 вересня 1991 року над будинком
парламенту України замайорів синьо-жовтий прапор // Шкільна
бібліотека. - 2021. - № 8. - С. 21.
Синьо-жовтий диво-птах: день Державного прапора України //
Шкільна бібліотека. - 2017. - № 7. - С. 109-112.
Федорова С. Символи України: інтегроване заняття для старших
дошкільнят / С. Федорова // Дошкільне виховання. - 2011. -
№ 8. - С. 26-27.
Стадній Л. М. Національні символи України / Л. М. Стадній //
Все для вчителя. - 2011. - № 2. - С. 75-77.
Стельник О. М. Вшанування символів України: (Матеріали до
урочистої лінійки) / О. М. Стельник // Виховна робота в
школі. - 2012. - № 3. - С. 37-38.
Чебоненко Г. М. Герб, прапор, гімн – державні символи України:
урок позакласного читання. 3 клас / Г. М. Чебоненко //
Розкажіть онуку. - 2006. - № 11-12. – С. 8-9.
Шевченко С. Національні барви - крізь віки: 23 серпня - День
державного прапора / С. Шевченко // Народне слово. - 2008. –
21 серпня. - С. 2.
Шинкарецька І. А. Державний прапор - святиня України /
І. А. Шинкарецька // Класному керівнику УСЕ для роботи. -
2010. - № 7. - С. 9-11.
Яковишина В. Наш стяг у золоті й блакиті!: 23 серпня - День
Державного прапора України / В. Яковишина // Позакласний
час. - 2011. - № 7. - С. 104-105.
45. Ресурси Інтернет:
Від Київської Русі до Незалежності. Як змінювався
український прапор [Електронний ресурс] // Еспрессо:
[вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
https://espreso.tv/article/2017/08/23/vid_kyyivskoyi_rusi
_do_nezalezhnosti_yak_zminyuvavsya_ukrayinskyy_prapor. -
Назва з екрану. – Мова українська. – Дата звернення:
4.01.2022.
Грабовецький О. Під покровом сонцесяйного знамена
[Електронний ресурс] // Ніжинський агротехнічний
інститут: [вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
http://nati.org.ua/node/1539. - Назва з екрану. – Мова
українська. – Дата звернення: 4.01.2022.
25 важливих фактів про український прапор [Електронний
ресурс] // УКРІНФОРМ: [вебсайт]. - Електрон. дані. –
Режим доступу: [Електронний ресурс] //
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2762994-25-
vazlivih-faktiv-pro-ukrainskij-prapor.html. - Назва з
екрану. – Мова українська. – Дата звернення: 4.01.2022.
Державний Прапор України [Електронний ресурс] // УІНП:
[вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
https://old.uinp.gov.ua/publication/derzhavnii-prapor-
ukraini. - Назва з екрану.– Мова українська.– Дата
звернення: 4.01.2022.
46. До Дня Державного прапора України [Електронний ресурс]//
Верховна Рада України: [вебсайт]. - Електрон. дані. –
Режим доступу:
https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/213061.html. -
Назва з екрану. – Мова українська. – Дата звернення:
4.01.2022.
Кукса В. І. Історія становлення й утвердження Державного
прапора України [до 20-ї річниці незалежності України]
[Електронний ресурс] // КПІ: [вебсайт]. - Електрон.
дані. – Режим доступу: https://kpi.ua/flag-photo. -
Назва з екрану. – Мова українська. – Дата звернення:
4.01.2022.
Прапор України [Електронний ресурс] // Вікіпедія: вільна
енциклопедія: [вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим
доступу:https://uk.wikipedia.org/wiki/Прапор_України.-
Назва з екрану. – Мова українська. – Дата звернення:
4.01.2022.
Синьо-жовтий стяг — державний прапор України
[Електронний ресурс] // Цей день в історії: [вебсайт].
- Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.jnsm.com.ua/h/0128T/. - Назва з екрану. –
Мова українська. – Дата звернення: 4.01.2022.
47. Синьо-жовтий чи жовто-блакитний? Міфи про «перевернутий»
прапор [Електронний ресурс] // Історична правда:
[вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.istpravda.com.ua/articles/2014/01/14/140850/. -
Назва з екрану. – Мова українська. – Дата звернення:
4.01.2022.
700 років історії жовто-блакитного: чи справді скоропадський
перевернув український прапор [Електронний ресурс] // 5
канал: [вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
https://www.5.ua/ukrayina/700-rokiv-istorii-zhovto-
blakytnoho-chy-spravdi-skoropadskyi-perevertav-ukrainskyi-
prapor-222001.html. - Назва з екрану. – Мова українська. –
Дата звернення: 4.01.2022.
Цікаві факти про Державний прапор України [Електронний
ресурс] // GALINFO: [вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим
доступу:
https://galinfo.com.ua/articles/tsikavi_fakty_pro_derzhavny
y_prapor_ukrainy_267711.html. - Назва з екрану. – Мова
українська. – Дата звернення: 4.01.2022.
Як відзначають День Державного Прапора України в різних
куточках країни [Електронний ресурс] // АРМІЯINFORM:
[вебсайт]. - Електрон. дані. – Режим доступу:
https://armyinform.com.ua/2021/08/23/den-derzhavnogo-
prapora-ukrayiny-v-riznyh-kutochkah-krayiny/. - Назва з
екрану. – Мова українська. – Дата звернення: 4.01.2022.