Біобібліографічний етюд «Співець народної печалі» до 150-річчя від дня народження Василя Стефаника

1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Біобібліографічний етюд
«Співець народної
печалі»
до 150-річчя від дня народження
Василя Стефаника
Кропивницький
2021

2. 14 травня 2021 року
виповнюється 150 років
від дня народження
видатного українського
письменника, майстра
експресіоністичної новели
Василя Семеновича
Стефаника.

3. Народився Василь Семенович Стефаник
14 травня 1871 р. в с. Русові (тепер Снятинського
району Івано-Франківської області) в сім’ї заможного
селянина.
Дитячі роки пройшли в атмосфері прадавніх
традицій і звичаїв Покуття, тоді ж пізнав таємничий
світ народних пісень, казок, легенд, переказів,
познайомився з селянським побутом. Змалечку пас
овець, їздив з батьком у поле.

4. Навчався в Русівській
початковій школі (з 1878),
Снятинській міській школі (з
1880). Сільська школа навчила
грамоти, Снятинська –
«строїла душу», бо, за
словами Стефаника, тут він
«почув велику погорду» від
учителів до себе і до «всього
селянського».
«Тут мене зачали бити, хоч дома мої батьки
ніколи мене не били», – згадував письменник
в «Автобіографії».

5. 1883 року Стефаник
вступає до польської гімназії
в Коломиї (українські були
заборонені), де з четвертого
класу бере участь у роботі
гуртка гімназичної молоді.
Василь таємно організував
вшанування пам’яті
Т. Шевченка, відкрив у
рідному селі читальню,
гімназисти таємно читали
українські книжки. Стефаник-гімназист починає
пробувати сили в літературі. Зі своїх перших
творів він опублікував без підпису лише один
вірш. У співавторстві з Мартовичем написав два
оповідання: «Нечитальник» (1888) та «Лумера»
(1889).

6. Через антиімперську
діяльність Стефаника,
як і Леся Мартовича та
багатьох інших
гімназистів-українців,
було виключено з
навчального закладу.
Друзі перейшли
навчатися в
Дрогобицьку гімназію.
Тут Василь Стефаник
познайомився з
І. Франком.

7. Після закінчення гімназії Стефаник вступає на
медичний факультет Краківського університету.
Однак, за визнанням письменника, з тією медициною
«вийшло діло без пуття». Замість студіювання
медицини він поринає у літературне і громадське
життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-
українців «Академічна громада», до нього приєднався
і Стефаник. У студентські роки він особливо багато
читає, пильно стежить за сучасною літературою,
зближується з польськими письменниками.

8. У 1896-1897 рр. Стефаник пише кілька поезій
в прозі, намагаючись видати окремою книжкою
під заголовком «З осені».
Стефаник-студент приймає
активну участь у
громадському житті рідного
Покуття та Галичини.
Публікує статті, виступає на
селянських мітингах, за що в
1895 році заарештовують. В
1897 року віддає багато сил
передвиборній боротьбі в
Галичині, активно агітуючи
за «мужицького посла»
І. Франка.

9. В чернівецькій газеті
«Праця» відбувся дебют
молодого літератора
Василя Стефаника. У
період 21 листопада – 3
грудня 1897 р. видання
надрукувало шість
авторських новел:
«Виводили з села», «Синя
книжечка», «Стратився»,
«У корчмі», «Сама-
саміська», «Побожна».
Майже всі новели Стефаника будуть
пов’язані з газетними хроніками, що
збурювали громадську думку.

10. Письменник зрозумів,
яким чином художня
література може
поглиблювати емоційний
вплив новин. Позбувся в
текстах описів, посилив
пряму мову персонажів,
їх монологи та діалоги,
які залунали із вбивчою
силою.

11. 1899 рік – рік видання
першої збірки новел «Синя
книжечка», яка одразу
стала популярною серед
читачів. 1900 року вийшов з друку
«Камінний хрест». 1901 побачила світ збірка
новел «Дорога».

12. 1 січня 1900 року після
тривалої хвороби померла
мати, яка завжди захищала
і розуміла Стефаника.
Смерть матері – це
найстрашніший удар, якого
зазнав письменник за своє
життя. Одруження батька
на дівчині, молодшій від
синів, сприймає як наругу
над пам’яттю матері, як
святотатство. Василь
пориває з батьком і
залишається без грошей,
без фаху, без надій на
майбутнє.
Батько письменника

13. «Я робив, що міг.
Перетоплював це
мужицьке слово, яке
мав біля себе, аж
пальці мені
викручувало з
болю… І все, що я
писав, мені боліло.
Щоб дати піваркушу
друку, я мушу
написати тисячі
аркушів».
В. Стефаник

14. Важливою подією у житті
В. Стефаника була подорож
1903 року до Полтави на
відкриття пам’ятника
І. Котляревському. Відвідав
багато міст, зустрівся з
Миколою Лисенком, Лесею
Українкою, Оленою Пчілкою,
Михайлом Коцюбинським,
Михайлом Старицьким,
Панасом Мирним, Борисом
Грінченком, Володимиром
Самійленком, Миколою
Вороним.
В. Стефаника вітали як одного з видатних діячів
української літератури. Велике враження справило на
письменника відвідання могили Тараса Шевченка. З неї
він «поклонився всій Україні».

15. У 1904 р. письменник одружився з
Ольгою Гамора і переїхав до Стецева, що
неподалік від Русова. І тільки в 1910 р., коли
в Русові збудував хату, повернувся туди на
постійне мешкання. Двері його дому завжди
були відчинені для скривджених селян, усіх,
хто приходив за порадами й допомогою.

16. Не дивно, що в 1908
р. саме селяни обрали
Стефаника депутатом
Віденського парламенту.
Їхні інтереси він уміло й
самовіддано захищав аж
до розпаду Австро-
Угорщини.
У цей період, протягом
15 років (від 1901 до 1916
р.), митець не написав
жодного твору.
Дослідники досі
дискутують щодо причин
такої тривалої творчої паузи. Головною причиною,
напевне, було розчарування в людях, які
захоплювалися його творами, але не дослухалися
до його закликів ставати добрішими,
милостивішими й духовнішими.

17. 4 лютого 1914 року
дружина письменника
залишає цей світ,
залишивши письменнику
3 синів, старшому не
було і 10 років.
Жаль по втраті
дружини підсилюють
гармати першої світової
війни. Жахи війни
відгукнуться у новелі
«Дитяча пригода».
Стефаник з синами

18. Не залишився літератор осторонь визвольного руху
на теренах України: у складі делегації урядовців ЗУНР
був наділений повноваженнями під час підписанні Акту
Злуки 1919 року.
Перебуваючи в тій частині України, що була під
владою Польщі, В. Стефаник активно цікавився
подіями в УРСР, відсилав до радянських журналів
(«Вапліте», «Червоний шлях», «Гілуг») свої нові твори.

19. В післявоєнній
творчості Стефаник
оспівує героїчну
боротьбу Західної
України проти
польської навали. Його
слово щораз коротше,
щораз жорсткіше. В
останньому періоді
творчості письменник
створив 23 новели, які
увійшли до збірки
«Земля» (1926).

20. З 1919 року книжки Стефаника видаються в Харкові
і Києві. Після громадянської війни і поразки визвольних
змагань письменник болісно переживав крах своїх
сподівань. Письменник пильно стежив за подіями в
підрадянській Україні, брав участь у громадському
житті: очолював місцеву «Просвіту», кооперативну
спілку «Сільський господар». У 1926-1927 рр.
громадськість Львова, Києва відзначає 25-річчя
літературної діяльності Стефаника.

21. Розуміючи великі заслуги
Стефаника перед українським
мистецьким словом, його
новаторські здобутки, радянський
уряд з метою пропаганди
призначив йому в 1928 р.
персональну пенсію. Проте
Стефаник у 1933 році відмовився
від неї, коли довідався
про штучно створений голод і
переслідування української
інтелігенції.
Дізнавшись про цю ситуацію, митрополит
А. Шептицький призначив письменникові пенсію
від Української греко-католицької церкви. Стефаник
попросив касира видати призначену суму дрібними
монетами. Вийшов на майдан і роздав милостиню
жебракам з проханням помолитися за убієнних
голодом українців.

22. Він не любив порожніх слів, порожніх
сюжетів і порожніх людей. Кожне
Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене
буття, великого болю і великої ніжності.
«А прихильником
Великої України я все
був і буду», – писав
радянському уряду у
відмові від пенсії Василь
Стефаник. Письменник
опікувався перекладом
своїх новел на
українську літературну
мову.

23. Останні роки життя Василь Стефаник тяжко хворів.
7 грудня 1936 року залишив цей світ, прощання з
письменником було велелюдним. Кілька поезій у прозі,
що лишилися в архівах друзів, були опубліковані вже
після його смерті «Амбіції», «Чарівник», «Ользі
присвячую», «У воздухах плавають ліси», «Городчик
до бога ридав», «Вночі» та ін.

24. «Стефаник ніде не скаже
зайвого слова; з делікатністю,
гідною всякої похвали, він знає,
де зупинитися, яку деталь
висунути на ясне сонячне
світло, а яку залишити в тіні. В
малюванні він уміє бути
реалістом, і чистим ліриком», –
так влучно оцінив творчість
Василя Стефаника Іван Франко.
Твори В. Стефаника перекладено 22 мовами
світу (англійською, болгарською, грузинською,
іспанською, італійською, литовською, німецькою,
новогрецькою, польською, російською,
румунською, сербохорватською, словацькою,
словенською, угорською, французькою, чеською та
іншими).

25. Дізнатися більше:
Твори автора
Безцінні скарби української класичної літератури: збірка
поетичних та прозових творів. – Донецьк: БАО, 2009. – 416 с.
Весняна прорість: збірник / упоряд. передмова В. Півторадні. –
К.: Молодь, 1969. – 320 с.
Золоті скарби української класики: поезія, проза / уклад.
С. Заготова. – Донецьк: БАО, 2010. – 352 с.
Стефаник В. С. Вечірня година: оповідання. – К.: Веселка,
1991. – 32 с.
Стефаник В.С. Вибране / В. С. Стефаник. – Ужгород: Карпати,
1979. – 392 с.
Стефаник В. С. Камінний хрест: новели / В. С. Стефаник. –
Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2020. – 128 с.
Стефаник В. С. Камінний хрест: вибрані твори /
В. С. Стефаник. – К.: Знання, 2017. – 239 с. – (Скарби).
Стефаник В. С. Камінний хрест: вибрані твори /
В. С. Стефаник. – Х.: Фоліо, 2013. – 571 с.

26. Стефаник В. С. Камінний хрест: збірка новел /
В. С. Стефаник; передм. І. Андрусяка. – К.: Школа, 2007. –
272 с.
Стефаник В. С. Камінний хрест: новели / В. С. Стефаник. –
Х.: Фоліо, 2006. – 255 с. – (Українська класика).
Стефаник В. Катруся. Вибрані твори / В. Стефаник. – К.:
Веселка, 1975. – 88 с.
Стефаник В. С. Кленові листки / В. С. Стефаник. – К.:
Дніпро, 1978. – 215 с.
Стефаник В. С. Моє слово: новели, оповідання /
В. С. Стефаник. – К.: Веселка, 2001. – 319 с. – (Шкільна
б-ка).
Стефаник В.С. Новели. – Ужгород: Карпати, 1984. – 152 с.
Стефаник В. С. Українська література: програмні тексти,
ілюстрації, пояснення, завдання, тести: 10 клас /
В. С. Стефаник. – К.: АртЕк, 2001. – 64 с.: іл. – (Усе для
школи).
Українська література для дітей: хрестоматія. – К.:
Академія, 2011. – 800 с.

27. Твори про автора:
Василь Стефаник: Життя і творчість у документах,
фотографіях, ілюстраціях: Альбом / Авт.-укл.
Ф. П. Погребенник. – К.: Рад. шк., 1987. – 144 с.
Горак Р. Д. Кров на чорній ріллі: есе-біографія
Василя Стефаника / Р. Д. Горак. – К.: Академія, 2010. –
608 с.
Матвіїшин В. Український літературний європеїзм:
монографія / В. Матвіїшин. – К.: Академія, 2009. – 264 с. –
(Монограф).
Попельницька О. О. Сто великих діячів культури України /
О. О. Попельницька, М. В. Оксенич. – К.: Арій, 2010. –
464 с.: іл., портр. – (100 великих). – Бібліогр.: С. 456-460.
Процюк Степан. Про В. Стефаника, Карла-Густава Юнга,
В. Винниченка, А. Тесленка, Н. Турбіну: оповідання /
С. Процюк. – К.: Грані-Т, 2008. – 112 с.: іл. – (Життя
видатних дітей).
Процюк Степан. Троянда ритуального болю: роман про
Василя Стефаника / С. Процюк. – К.: Академія, 2010. –
184 с. – (Автографи часу).

28. Публікації про автора:
Арабески до новели «Камінний хрест»: 120 років. «Камінний
хрест» Василь Стефаник // Шкільна бібліотека. – 2020. –
№ 10. – С. 58-64.
Білецька Ніна. «Великі» серця «маленьких» людей: За
новелами О. Генрі «Останній листок» та Василя Стефаника
«Кленові листки»: Інтегрований урок зарубіжної літератури,
української літератури та образотворчого мистецтва: 7 клас /
Н. Білецька // Всесвітня література в сучасній школі. – 2017. –
№ 3. – С. 22-24.
Біографічне лото: вивчення біографій Івана Франка та Василя
Стефаника у 7-му класах у формі настільної гри // Українська
мова та література. – 2005. – № 34-35. – С. 31-39.
Бутенко О. М. «В Україну линуть журавлі...»: Василь Стефаник
«Камінний хрест»: урок-роздум / О. М. Бутенко // Все для
вчителя. – 2003. – № 1-2. – С. 61-63.
Ващенко О. Василь Стефаник: життєвий і творчий шлях
неперевершеного новеліста-новатора в українській
літературі / О. Ващенко // Українська мова та література. –
2014. – № 9. – С. 35-39.

29. Гнатюк Лідія. Експресія непочутого крику: урок
компаративного прочитання новели Франца Кафки «Верби на
кадобі» і Василя Стефаника «Діти» / Л. Гнатюк // Всесвітня
література в сучасній школі. – 2012. – № 9. – С. 18-23.
Гоян Я. Дорога: Життєва дорога і творча доля Василя
Стефаника / Я. Гоян // Українська література в загальноосвітній
школі. – 2000. – № 4. – С. 5-15.
Гоян Я. Білий кінь лицарства: таїна новели Василя Стефаника
«Давня мелодія» / Я. Гоян // Літературна Україна. – 2007. –
12 липня. – С. 1, 7.
Градовський, А. В. «І все, що я писав, мені боліло...» (Тема
дітовбивства у творчості В. Стефаника і Гі де Мопасана) /
А. В. Градовський // Українська література в загальноосвітній
школі. 2001. – № 2. – С. 26-28.
Дзюба, І. «...В нашій прозі тільки двоє їх – Стефаник і він.
Полярні, але силою однакові». Слово про Григора Тютюнника /
І. Дзюба // Освіта. – 2002. – 8-15 травня. – С. 6-7.
Єременко О. Образний світ в експресіоністичній прозі: на
матеріалі малої прози В. Стефаника та М. Хвильового /
О. Єременко // Українська мова та література. – 2010. – №22. –
С. 17-20.

30. Єсипенко Д. Трагічна сторінка української історії, концепти
Страшного Суду і Богоматері у новелі В.Стефаника «Марія»:
вивчення творчості письменника у світлі християнського
віровчення / Д. Єсипенко // Українська література в
загальноосвітній школі. – 2009. – № 6. – С. 29-32.
Єсипенко Д. Християнський світогляд Василя Стефаника:
шлях духовного зростання / Д. Єсипенко // Українська
література в загальноосвітній школі. – 2008. – № 11. –
С. 43-48.
Єсипенко Д. Чи знають Бога герої новел Василя
Стефаника? / Д. Єсипенко // Українська література в
загальноосвітній школі. – 2009. – № 1. – С. 29-30.
Жила С. О. «...Як ластівки перед відлетом...»: вивчення
новели Василя Стефаника «Камінний хрест» у
взаємозв’язку з кіномистецтвом 10 кл. / С. О. Жила //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2007. –
№ 2. – С. 22-24.

31. Зінченко Жанна. Експресіонізм. Його риси. Василь Стефаник.
Життєвий і творчий шлях / Ж. Зінченко // Бібліотечка
«Дивослова». – 2017. – № 3. – С. 38-40: портр.; табл.
Ільчук Кристина. Палітра кольорів Василя Стефаника та
Михайла Коцюбинського: уроки для 10-го класу / Кристина
Ільчук // Українська мова та література. – 2009. – № 47. –
С. 17-20.
Кіраль Сидір. Міжнародний конгрес: Василь Стефаник і
світова культура в трьох новелах / С. Кіраль // Літературна
Україна. – 2021. – 22 травня. – С. 6-7: портр.
Костенко Тетяна. Василь Стефаник: листи до Шептицького: до
150-річчя класика / Т. Костенко // Літературна Україна. –
2021. – 8 травня. – С. 1, 3: портр.
Костюк В.Фрагмент у творчості В. Стефаника: («Сама
саміська») / В. Костюк // Слово і час. – 2000. – № 6. –
С. 62-66.
Курбатов Сергій. Кленові листки Василя Стефаника: до
145-річчя від дня народження / С. Курбатов // Шкільна
бібліотека. – 2016. – № 4. – С. 65-66: портр.

32. Ликова Лідія. Кілька сторінок таланту: урок-дослідження
новели В.Стефаника «Новина» у 10-му класі / Лідія Ликова //
Українська мова та література. – 2005. – № 46. – С. 17-19.
Мисевич Марія. Від мужицької Голгофи – до країни кленового
листя: 10 клас. Ідейно-художній аналіз новели В. Стефаника
«Камінний хрест» / Марія Мисевич // Українська мова та
література. – 2011. – № 3. – С. 23-27.
Портечко В. П. Компаративний урок за творчістю О.Генрі та
В.С.Стефаника: 7 клас / В. П. Портечко // Зарубіжна література
в школі. – 2016. – № 11-12. – С. 75-79: портр.
Мисевич Марія. Від мужицької Голгофи – до країни кленового
листя: 10 клас. Ідейно-художній аналіз новели В. Стефаника
«Камінний хрест» / Марія Мисевич // Українська мова та
література. – 2011. – № 3. – С. 23-27.
Нежива Людмила. «Одна сльоза котилася по лиці, як перла по
скалі»: стильовий аналіз новели В. Стефаника «Камінний
хрест» на тлі порівнянь з однойменним кінофільмом Л. Осики /
Людмила Нежива // Українська література в загальноосвітній
школі. – 2012. – № 2. – С. 7-10.

33. Салига Тарас. Василь Стефаник і Микола Вінграновський:
спроба психолого-естетичних зіставлень / Т. Салига //
Літературна Україна. – 2016. – 2 червня. – С. 8-9: фот.
Сізова Ксенія. Модерне переосмислення фольклорних
традицій портретування у новелістиці Василя Стефаника /
Ксенія Сізова // Дивослово. – 2010. – № 2. – С. 52-54.
Софійчук Галина. Той, що у «виплакані очі блискавиці
кладе»: вивчення ознак експресіонізму в новелах
письменника (В. Стефаник) / Галина Софійчук // Дивослово. –
2008. – № 2. – С. 34-38.
Токарик Марта. Новели Василя Стефаника як
експресіоністичне відображення дійсності / Марта Токарик //
Дивослово. – 2008. – №2. – С. 28-33.
Фісунова, Лідія. Трагедія переселення галицьких селян до
Канади: художньо-стильовий аналіз новели В. Стефаника
«Камінний хрест» / Лідія Фісунова // Українська мова та
література. – 2006. – № 17. – С. 10-13.
Харчук Роксана. Стефаникова душа: про роман Степана
Процюка «Троянда ритуального болю» / Роксана Харчук //
Україна молода. – 2010. – 10 червня. – С. 13.

34. Чередник Л. Мить просвітлення душі: [урок компарат.
аналізу новел «Останній листок» О. Генрі та «Кленові
листки» В. Стефаника] / Л. Чередник // Всесвітня
література та культура в навчальних закладах України. –
2001. – № 3. – С. 5-7.
Шевченко Жанна. «І все, що я писав, мене боліло»:
підсумковий урок за темою «Василь Стефаник» / Жанна
Шевченко // Дивослово. – 2008. – №2. – С. 38-39.
Шпаковська О. М. Василь Стефаник. «Камінний хрест» /
О. М. Шпаковська // Все для вчителя. – 2012. – № 17-18. –
С. 107-108.
Шумило Н. Літературний феномен Василя Стефаника
(національний варіант експресіонізму) / Н. Шумило //
Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. –
№ 3. – С. 34-41.
Яценко Т. Експресіоністичне письмо Василя Стефаника.
Вивчення новели «Камінний хрест» у 10 класі / Т. Яценко //
Українська мова і література в школі. – 2005. – № 4. –
С. 24-27.