до 115-річчя від дня народження української художниці і майстрині Марії Примаченко (Приймаченко)

1. бібліорозвідка до
115-річчя від дня
народження
народної
майстрині і
художниці
Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т.Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
Кропивницький
2024
«Код Марії Примаченко»

2. Марія Примаченко -
українська народна
художниця,
представниця
«народного примітиву»
(«наївного мистецтва»);
лауреат Національної
премії України
ім. Т.Г. Шевченка,
одна з найвідоміших
українських художниць.

3. Народилася Марія Овксентіївна 1908
року в селі Болотня на Київщині в
родині селянина Овксентія
Григоровича. Батько був родом із
сусіднього села, пішов у «прийми»
в сім‘ю дружини Параски Василівни.
Так і прозвали його в селі
Приймаченком. З прізвиська
Овксентій Григорович згодом
отримав прізвище.
З часом в документах загубилася
літера «й» і вже в паспорті Марії
Овксентіївни її прізвище писалося –
Примаченко.
Родина була творчо обдарована і
талановита.
Її батько був бондарем, займався
теслярством і різьбленням по
дереву, майстрував дворові огорожі
у вигляді давньослов'янських
зображень.

4. Мати була визнаною майстринею з вишивання.
Від неї і перейняла художниця вміння створювати
той чарівний, характерний для українських
майстринь орнамент, в якому «птахи виходять
схожими на квіти, а квіти – на птахів».
Бабуся фарбувала і розписувала писанки.

5. У дитинстві Марія
Примаченко занедужала
важкою хворобою –
поліомієліт, вірусне
захворювання, що
супроводжується
ураженням нервової
системи та призводить до
паралічів. Сталося лихо,
коли дівчинці було 6-7
років.
Це зробило її не по-
дитячому серйозною й
спостережливою,
загострило слух і зір.

6. Існує легенда про те,
як Марія почала
малювати. Будучи
маленькою дівчинкою,
вона пасла гусей і
побачила дивну
пташку, яка пір‘я
загубила. Дівчинка
пішла за тим пір’ячком
і побачила синій глей
(глинистий грунт). Він
на стільки їй
сподобався, що вона
не втрималась,
набрала його і
розмалювала власну
хату синіми квітами.
Вчинок дівчини припав до
душі усій околиці – незабаром
її чекало перше замовлення.
За розмальовку хати сусідів
Марія отримала винагороду –
порося. Згодом, саме це
порося допомогло усій її сім’ї
вижити в голодні часи.

7. Марія, також, займалась вишивкою як мама.
У 1935 році з вишитими рушниками поїхала на ярмарку в
Київ і там талановиту дівчину помітила київська художниця
Тетяна Флеру, яка запропонувала їй розвивати талант. Так,
Марія Примаченко потрапила в майстерні при Київській
Лаврі. Там, Марія отримала неформальну освіту, бо
повноцінної художньої освіти в неї так ніколи і не було.
Завдяки діяльності і старанню Тетяни Флеру наступного
1936 року Марію Примаченко запросили до
експериментальних майстерень при
Київському державному музеї.

8. У 1937 році птахи і звірі
Примаченко вразили навіть
відвідувачів Першої
міжнародної виставки у
Парижі. На ній Примаченко
отримала золоту медаль.
Захоплювалися її творами й
відомі світові митці. Пабло
Пікассо називав її твори
«Прекрасними роботами
геніальної жінки». Марк
Шагал так захопився
творчістю Марії Примаченко,
що аж сам почав малювати
дивних істот, що дуже схожі
на звірів нашої геніальної
художниці.
«Зелений слон» (1936)
«Казкова птиця - павич» (1936)

9. Повернулася додому знаною художницею, щасливою
жінкою. Свою другу половинку, лейтенанта Василя
Маринчука, який теж був родом з Болотні, рідного села Марії,
вона зустріла в Києві. Щастя завжди було поряд.
Невдовзі після того, як Марія повернулася додому в
Болотню, почалася війна. Марія під своїм серцем уже
виношувала сина, який народився у грудні 1941 року.
Марія дала йому ім'я Федір.

10. Закохані не встигли й побратися, як чоловіка призвали на
фронт. Василь ще встиг отримати звістку про народження сина
Федора і написати відповідь. Після цього зв'язок з ним обірвався.
Марія Примаченко ніколи не дізналася, де він похований.
Художниці напередодні смерті коханого снився дивний сон: про
сад, в якому все навпаки - коріння стирчить догори, а квіти
ростуть в землю. Після загибелі Василя вона вишила скатертину
чорними трояндами і накрила нею стіл. Ще довго по його смерті
вона не брала пензля до рук.

11. Сама з малою дитиною і
старенькими батьками Марія,
кульгаючи з палицею, вела
господарство, поралась на
городі й висаджувала сад.
Малювала рідко, а заробляла
на життя переважно шиттям.
Мірки брала на око, просто
прикладаючи матерію до
тіла. Жінкам шила сукні,
чоловікам – ватяні куртки, а
собі – довгі спідниці, аби
прикрити протез. Вона часто
розшивала свої сукні. Зараз
вони дуже нагадують сучасні
вишиванки.

12. До малювання
Марія Примаченко
повернулася вже у
1960-х роках, коли
підріс син Федір і
взяв на себе хатні
обов’язки.
Втім головною
помічницею для неї
стала невістка
Катерина.
Її подвір’я вирізнялось найкращим квітником.
Цвіли калина та бузок, а квіти були від весни і до
пізньої осені. Найбільше любила айстри, майори
та жоржини.
Марія Примаченко з сином Федором,
онуками Іваном та Петром

13. В 1960-ті вона почала навчати малюванню. Власна
школа мистецтв була імпровізована – розташовувалась
на подвір'ї будинку мисткині. До неї могли завітати
всі охочі навчитися малювати.
Художниця вчила
дітей
прислухатися до
природи.
Найголовніше,
Марія Примаченко
давала учням віру в
себе, яка надихала
їх не здаватися та
творити.

14. Геніальна художниця створила власний мистецький стиль, в межах
якого нескінченні варіанти декоративних, орнаментальних, жанрових і
пейзажних композицій з квітами, птахами та звірами. Формат
малюнків, звичайно, з часом поступово змінювався. Так на зміну
білому тлу творів 1930-х років у 1960-ті роки прийшло кольорове.
Від легкої акварелі ранніх робіт вона переходить до густої, насиченої
гуаші. Не маючи в арсеналі «професійних хитрощів», писала на
звичайному ватмані гуашшю і аквареллю. Малювала купленими
пензликами, але часто робила їх власноруч із котячої шерсті.

15. «От якби зібрати з усієї України народних майстрів,
що за дива витворили б – цвів би не лише садами
Київ, будинки б сміялися до людей...» – мріяла
художниця.

16. «Синій бик» (1947)
«Лев» (1947)

17. У 1959 році вона стала членом Спілки
художників, а це не могло не відкрити для
неї нових можливостей. Після публікації в
газеті «Київська правда» до робіт художниці
повернулася велика популярність. І ось
тепер у 1961 році збулася давня мрія Марії
Примаченко – нарешті був побудований
новий цегляний будинок у рідному селі за
допомогою районних властей.
У 1960 році Марія Примаченко була
нагороджена орденом «Знак пошани».
Художниця у цей час (1960- 1965 роки)
натхненно працювала над новим циклом -
«Людям на радість», до якого увійшли
роботи «Сонях», «Синій вазон з квітами»,
«Голуб на калині», «Пава у квітах», «Лев».
Саме за цей цикл Марії Примаченко
присвоєно звання лауреата Державної премії
України ім. Т.Г. Шевченка у 1966 році. А у
1970 р. одержала звання заслуженого діяча
мистецтв УРСР. У 1998 Марії Примаченко
було присвоєно титул народної художниці.
«Соняшник життя» (1963)

18. «Лісова птиця зі своєю дитиною» (1961)
«Морська чайка у своєму гнізді» (1965)

19. «Пташка» (1962)
«Соняшник та горох» (1962)

20. «Квіти за мир» (1965) «Жоржини у синій вазі» (1965)
Квіти на картинах Марії Примаченко начебто виростають в дерево. Це
своєрідне дерево життя, яке прийшло з маминих рушників та бабусиних
писанок. Вона заповнює весь простір картини орнаментами.

21. «Домашні маки» (1965)
«Калиновий берег» (1966)

22. «Їде осінь на коні» (1984)
«Дівчина-українка» (1965)
«Маруся кужіль пряла» (1968)
«Два орли-соколи на могилі» (1965)

23. Марія Примаченко ілюструвала
українські дитячі книжки
Обкладинка
книги «Товче
баба мак»
Обкладинка
книги
«Журавель»
Обкладинка
книги
«Чорногуз
приймає душ»
Обкладинка
книги «Ой
коники сиваші»
Обкладинка
книги «Заєць
спати захотів»

24. Померла геніальна
художниця 18 серпня 1997
року в Києві. Похована в
с. Болотня.
Художниця майже не
виїжджала з рідного села, а до
неї часто приїздили
шанувальники її таланту.
Серед них були письменники:
М. Бажан, П.Тичина,
А. Корнійчук, М. Стельмах,
М. Вінграновський, художники:
Н. Глущенко, Т. Яблонська,
Г. Кальченко, співак Д.
Гнатюк, режисер С.
Параджанов. Можливо це
справжнє диво, але
особистість Марії Примаченко,
простої селянки і водночас
талановитої художниці, та її
мистецтво притягували до
себе багатьох видатних
особистостей.

25. У 2009 році у Києві
на Вознесенському
узвозі на території
Національної
академії
образотворчого
мистецтва і
архітектури був
встановлений
пам'ятник Марії
Примаченко.
Автор — скульптор
Федір Богинський

26. Пам'ятник Марії Овксентіївні Примаченко — українській народній
художниці. Місто Яготин. Перед картинною галереєю.

27. Марка України
(1999). «Дикий
чаплун», 1977
Марка України
(1999).
«Гороховий звір»,
1971
Марка України,
2009
Срібна
ювілейна
монета НБУ
Марія
Примаченко
до 100-ліття
художниці
(2008)

28. Роботи українського дизайнера Оксани Караванської за мотивами
картин Марії Примаченко

29. За 89 років життя художниця створила понад 800 картин.
До повномасштабного
вторгнення деякі
роботи художниці
зберігалися в історико-
краєзнавчому музеї у
селищі Іванків на
Київщині. Саме туди
прилетів один зі
снарядів окупантів
наприкінці лютого
2022р. Та, на щастя,
багато картин
врятували місцеві
жителі.

30. Одну з картин Марії Примаченко продали за
рекордні 500 тисяч доларів. Виручені кошти
спрямували на закупівлю автівок для воїнів.
Протягом 2022 – 2023 року виставки її робіт проходять в Києві
та Львові, а колекціонери продають її картини на аукціонах та
використовують отримані гроші на донати для ЗСУ.

31. Дізнатися більше:
Книги
Багряна А. Про М. Заньковецьку, О. Телігу, Вангу,
М. Приймаченко, С. Стецько : оповідання / А. Багряна. -
Київ : Грані-Т, 2010. – 96 с. : іл. – (Життя видатних дітей).
Примаченко М. Марія Примаченко : альбом /
М. Примаченко ; авт.-упоряд. Н. Велігоцька. - Київ :
Мистецтво, 1994. – 132 с. : іл.
Рубан М. Марія Примаченко / М. Рубан. - Київ : ІРІО,
2020. – 128 с. : іл. - (Видатні українці).
Стельмах М. П. Заєць спати захотів : вірші / худож. М.
Примаченко / М. П. Стельмах. – Київ : Веселка, 1989. -
16 с. : іл.

32. Публікації
Гірник Галина. Століття великої мисткині : 2009 - рік Марії
Приймаченко / Галина Гірник // Українська культура. -
2008. - № 12. - С. 47-50.
Жук О. Код наївної Марії : як Україна цілий рік святкуватиме
100-річчя Марії Примаченко / О. Жук // Україна молода. –
2009. - 17 січня. - С. 8-10.
Коркішко Олена. Ліплення стилізованих тварин за
мотивами творчості Марії Приймаченко : методична
розробка заняття / О. Коркішко // Наша берегиня. - 2013. -
№ 2. - С. 32-33.
Кормакова Тетяна. Українські народні розписи. Марія
Приймаченко / Тетяна Кормакова // Мистецтво та освіта. -
2011. - № 2. - С. 48-50.

33. Нестерова О.В. Кроки у світ мистецтва : про народну
художницю М.О. Приймаченко / О.В. Нестерова //
Шкільна бібліотека. - 2014. - № 11. - С. 78-79.
Пономарьова В. І. Подорож у країну Уяв і Фантазій :
екскурсія до музею Марії Примаченко /
В. І. Пономарьова // Розкажіть онуку. - 2018. - № 12. –
С. 13.
Прищепа Т. Чарівний світ Марії Приймаченко : конспект
заняття для дітей старшої групи / Т. Прищепа //
Розкажіть онуку. - 2007. - № 5. - С. 47.
Пушкарьов Андрій. На довгу згадку Андрію : спогади про
дивовижну сім'ю Приймаченків / Андрій Пушкарьов //
Народне мистецтво. - 2008. - №3-4. - С. 4-8.

34. Мельник Христина. Життя Марії Приймаченко в 10
фактах: 12 січня видатній художниці виповнилося б 110
років / Х. Мельник // Літературна Україна. - 2019. -
19 січня. - С. 7 : портр.
Могила Т. Б. Дивовижний світ Марії Приймаченко :
презентація / Т. Б. Могила // Бібліотечка вихователя
дитячого садка. - 2018. - № 8. - С. 113-122 : фот.
Сірченко Л. Людям на радість : ознайомлення дошкільнят
з творчістю Марії Приймаченко / Л. Сірченко //
Дошкільне виховання. – 2004. - № 3. – С. 16-17.
Сірченко Людмила. Святковий живопис Марії
Приймаченко : до 100-річчя від дня народження народної
художниці / Людмила Сірченко // Палітра педагога. –
2009. - № 1. - С. 3-6.

35. Чарівний світ Марії Приймаченко : конспект заняття для
дітей старшої групи // Бібліотечка вихователя дитячого
садка. – 2005. - № 19-20. - С. 59-60.
Шамелашвілі Р. Народна художниця України Марія
Приймаченко / Р. Шамелашвілі // Паросток. - 2012. -
№ 3. - С. 32-33.
Шестакова Олена. Одкровення і загадки Марії
Оксентіївни : до 100-річчя від дня народження Марії
Примаченко (Приймаченко) / Олена Шестакова //
Народне мистецтво. – 2008. - № 1-2. – С. 4-9.
«Щоб люди жили, як квіти цвіли...» : до 100-ліття Марії
Приймаченко // Веселочка. - 2008. - № 5-6. - С. 32-37.