Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Пам’яті людської міст : інформаційний список літератури до 90-тої роковини Го...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі інформаційний список літератури «Пам’яті людської міст», присвячений до 90-тої роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, в якому розміщені науково-документальні матеріали, нариси, збірки історичних документів та статті з періодичних видань.
До Дня пам’яті жертв голодоморів та їхнього вшанування відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури пропонує переглянути віртуальну виставку «По німих церквах стогнуть дзвони…».
Голодомор українців 1932–1933 рр. є найбільшою трагедією і найтяжчим злочином за всю історію людства. На найродючіших у світі землях в урожайний рік було вбито, за різними оцінками, від 7 до 12 млн осіб.
Про Голодомор написано понад 10 тисяч статей, свідчень, документів, досліджень науковців. Додатковий матеріал, що з’являється в наш час, розкриваючи ті чи інші подробиці, вже не може змінити загальної картини жахливого злочину.
Відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонує користувачам ознайомитися з віртуальною виставкою «Колос правди», яку підготувала провідний бібліограф Юлія Момотюк.
Пам’яті людської міст : інформаційний список літератури до 90-тої роковини Го...Дарницька Книгиня
Пропонуємо Вашій увазі інформаційний список літератури «Пам’яті людської міст», присвячений до 90-тої роковини Голодомору 1932-1933 рр. в Україні, в якому розміщені науково-документальні матеріали, нариси, збірки історичних документів та статті з періодичних видань.
До Дня пам’яті жертв голодоморів та їхнього вшанування відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури пропонує переглянути віртуальну виставку «По німих церквах стогнуть дзвони…».
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
До Дня пам’яті жертв голодоморів відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку-вшанування «Очима болю, відлунням у серцях: пам’ятати, молитися».
У першій половині ХХ століття радянська влада вчинила цілу низку злочинів проти людства, під час яких Україна зазнала величезних людських утрат. Серед них – три масштабних Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 рр., з яких найбільш руйнівним був Голодомор 1932–1933 рр. Тоталітарний режим відбирав у людей все до зернини. Чорною хвилею голод косив і Поділля.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів Вінниччини, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Гинули найчесніші, найпрацьовитіші хлібороби-господарі. Знищували націю, забираючи найцінніше – життя.
Замучені й загиблі під час Голодомору жертви заслуговують на людську пошану, пам’ять, Божу молитву, увічнення.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в четверту суботу листопада в пам’ять про тих людей, які померли від голоду, проводиться загальноукраїнська акція «Запали свічку». До акції може долучитися кожен, установивши на підвіконні своєї оселі чи офісу свічку пам’яті!
Пам’ятаймо…
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор «є геноцидом Українського народу». І тепер щороку в останню суботу листопада українці, пригадуючи ті страшні роки, які пережив увесь народ, о 16:00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті. Жахливі історії про Голодомор будуть передаватися від покоління до покоління, від родини до родини, від людини до людини – щоб ніколи не згаснути…
Історію не перепишеш, пам'ять не зітреш. Вшанування жертв Голодоморівestet13
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму росії, який знищив в Україні мільйони людей.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять.
Щороку у четверту суботу листопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв голодоморів, відповідно до Указу Президента України за № 1310 від 26.11.1998р.
Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках. Наймасштабніший із них був у 1932-1933 роках. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Жертвами цього Голодомору в Україні стали щонайменше
3,9 мільйона людей.
До Дня пам’яті жертв голодоморів представлено онлайн-виставку видань з фондів Науково-технічної бібліотеки про голодомори 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 роках в Україні.
До Дня пам’яті жертв голодоморів відділ краєзнавства презентує віртуальну виставку-вшанування «Очима болю, відлунням у серцях: пам’ятати, молитися».
У першій половині ХХ століття радянська влада вчинила цілу низку злочинів проти людства, під час яких Україна зазнала величезних людських утрат. Серед них – три масштабних Голодомори 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 рр., з яких найбільш руйнівним був Голодомор 1932–1933 рр. Тоталітарний режим відбирав у людей все до зернини. Чорною хвилею голод косив і Поділля.
Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів Вінниччини, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Зникали не лише сім’ї, а й цілі села. Гинули найчесніші, найпрацьовитіші хлібороби-господарі. Знищували націю, забираючи найцінніше – життя.
Замучені й загиблі під час Голодомору жертви заслуговують на людську пошану, пам’ять, Божу молитву, увічнення.
В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку. І щороку в четверту суботу листопада в пам’ять про тих людей, які померли від голоду, проводиться загальноукраїнська акція «Запали свічку». До акції може долучитися кожен, установивши на підвіконні своєї оселі чи офісу свічку пам’яті!
Пам’ятаймо…
28 листопада 2006 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», в першій статті якого було визначено, що цей голодомор «є геноцидом Українського народу». І тепер щороку в останню суботу листопада українці, пригадуючи ті страшні роки, які пережив увесь народ, о 16:00 ставлять на вікнах будинків запалені свічки пам’яті. Жахливі історії про Голодомор будуть передаватися від покоління до покоління, від родини до родини, від людини до людини – щоб ніколи не згаснути…
Історію не перепишеш, пам'ять не зітреш. Вшанування жертв Голодоморівestet13
Пам'ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про вбитих голодом.
Міжнародне визнання Голодомору є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму росії, який знищив в Україні мільйони людей.
Цього року вшанування пам'яті жертв сталінського режиму відбуватиметься під час повномасштабної війни росії проти України. Знову проти українців росіяни застосовують геноцидні практики. Адже росія в цій війні переслідує ту саму мету, що й під час Голодоморів — знищити українську ідентичність і націю. Трагічні події сьогоднішнього дня наочно показують нам всім, що дуже важлива жива пам'ять.
«Життя, закарбоване честю й добром» – бібліорозвідка до 970-річчя від дня народження просвітника, князя Володимира Мономаха для користувачів середнього віку.
Відділ бібліографічних послуг та краєзнавства Кіровоградської обласної бібліотеки для дітей ім. Т. Г. Шевченка (2023 рік)
вебпрезентація (до 220-річчя від дня народження кобзаря і лірника) для користувачів середнього та старшого шкільного віку та організаторів дитячого читання
«Гнат Юра: театр як поезія»: вебгалерея (до 135-річчя від дня народження актора і режисера, педагога і письменника) для користувачів старшого шкільного віку
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
2. Голодомор – це організований радянською
владою у 1932-1933 роках штучний голод,
який призвів до смерті мільйонів українців
і є геноцидом українського народу.
3. Внаслідок злочинної політики
«колективізації», яка почалася ще
в середині 20-х років, людей
позбавили права власності на
землю. Паралельно
розкручувався маховик так
званого «розкуркулення»,
спрямованого на знищення всіх,
хто саботував вступ до колгоспів.
За кілька років колгоспників
перетворили на рабів у найгірших
традиціях кріпосного права, що,
зрештою, завершилося
Голодомором-геноцидом 1932-
1933 років.
4. Колективізація сільського
господарства – система заходів,
спрямована на перетворення
одноосібних селянських
господарств на великі колективні
й радянські господарства.
КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ
5. Перекачування коштів із села
на потреби індустріалізації,
забезпечення населення
дешевими продуктами
харчування та сировиною.
Перетворення
неконтрольованих державою
індивідуальних селянських
господарств на велике
виробництво, повністю
підконтрольне партійно-
державному керівництву.
ЗАВДАННЯ
КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ
6. В грудні 1929 р. на конференції істориків-
марксистів Й. Сталін поставив завдання
«ліквідації куркульства як класу».
Характерно, що під «розкуркулення»
потрапляли не лише заможні
господарства, а й ті, які не
погоджувалися йти в колгоспи. їх
називали «підкуркульниками». По суті,
кампанія «ліквідації куркульства як
класу» була формою репресій щодо
всього селянства. Всього в Україні за
роки колективізації експропрійовано
близько 200 тис. селянських господарств.
Разом з усіма членами сімей це
становило приблизно 1,2—1,4 млн чол.
Понад половину з них — близько 860
тис. чол. — виселили на Північ і до
Сибіру.
РОЗКУРКУЛЕННЯ
Реквізиція зерна у заможних селян
7. Розкуркулення селянського господарства. 1930-ті роки.
Розкуркулили. 1930р., с. Удачне Гришенського (тепер Покровського)
району Донецької області Вивезення майна розкуркуленого О. Дубини. (1932 р.).
У селянина забирать найдорожче – батьківську землю…
Селяни втрачають власність. Режим отримує можливість
повністю реквізувати зерно.
Наслідки колективізації:
-зниження продуктивності праці;
-падіння врожайності;
-непомірність хлібозаготівель;
-початок голоду.
8. ХЛІБОЗАГОТІВЛІ
Хлібозаготівлі, які
розпочалися у січні
1928 р. досягли свого
злочинного апогею у
1932-1933 рр. В
одноосібних і
колективних
господарствах
забирали не лише
зерно, а й худобу,
квасолю, буряки,
картоплю й інші
продукти
харчування.
Примусове
вилучення
зерна в селян
за низькими
цінами.
9. Злочинна держава затверджує на
законодавчому рівні можливість вилучення
всіх продовольчих запасів у сільського
населення. Прикриваючись гаслом захисту
колгоспників, режим отримує можливість
повністю реквізувати і розпоряджатися
майном та врожаєм колгоспників.
7 серпня 1932 р. М. Калінін підписує
постанову, за якою так зване розкрадання
колгоспного майна карається розстрілом або
позбавленням волі не менше як на 10 років.
До постанови додається інструкція
про її застосування, в народі отримує назву
«Закон про п'ять колосків».
«ЗАКОН ПРО П'ЯТЬ КОЛОСКІВ»
ВІДТЕПЕР УСЕ КОЛГОСПНЕ МАЙНО НАЛЕЖИТЬ ДЕРЖАВІ
10. Сумнозвісний Закон «про п’ять колосків» став
передвісником Голодомору. Він передбачав за
розкрадання колгоспного майна (а таким вважалися
навіть кілька колосків, які перезимували під снігом
на полі) розстріл на місці та конфіскацію майна.
За наявності пом’якшуючих обставин покарання
передбачало 10 років ув’язнення в таборах.
Амністія заборонялася.
Закон «про п’ять колосків» не мав прецедентів у
світовій історії. В тогочасних умовах він фактично
забороняв людям розпоряджатися їжею. Українці
опинилися у смертельній пастці: фантастичні плани
хлібоздачі (точніше – плани конфіскації зерна)
прирікали селян на голодну смерть. Будь-які спроби
врятуватися і приховати продукти загрожували
конфіскацією всього їстівного або розстрілом.
11. «Продзагони» забирали у селян не лише хліб, але будь-які продукти.
У містах заборонялося продавати хліб селянам. Їх не наймали на роботу на
промислові підприємства, їм забороняли переходити або переїжджати в Росію.
Загороджувальні загони на кордонах з Польщею та Румунією розстрілювали втікачів.
Українські села наповнилися партійними активістами та «буксирними бригадами»
для обшуків і конфіскації харчів. Почали з’являтися «чорні дошки». Так було
запущено механізм масового вбивства українських селян штучно спланованим
голодом. За інформацією, оприлюдненою в 1988 році радянською газетою «Правда»,
за неповні п’ять місяців після прийняття Закону «про п’ять колосків», за його
статтями було засуджено 54 645 осіб. З них 2110 – до страти. Карали і дітей, які
намагалися знайти хоч якусь їжу.
13. 28 листопада 2006
року Верховна Рада
України ухвалила
закон «Про
Голодомор 1932—
1933 років в
Україні», яким
Голодомор визнаний
геноцидом
українського народу.
14. Голодомор 1932-1933 років визнаний на
міжнародному рівні геноцидом українців.
Це – цілеспрямований злочин вищого
керівництва СРСР на чолі з Йосипом Сталіним, який
ліквідував частину українських селян, аби придушити
український національно-визвольний рух.
Жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років стали кілька
мільйонів українців. Тоді як СРСР продовжував експортувати
зерно за кордон (у 1932-му – 1,73 млн. тонн, у 1933-му – 1,68 млн.
тонн). Цього цілком би вистачило, аби нагодувати всіх
голодуючих. До всього, купи зерна і картоплі, зібрані на
залізничних станціях для вивезення в Росію, нерідко гнили
просто неба.
В Україні в 1932 -1933 роках вмирало
17 людей щохвилини, 1000 – щогодини,
25 000 – щодня.
15. За період голоду 32-33-х років у нашому
регіоні померли більше 40 тисяч людей.
Це дані з актів смертності та від пошуковців.
В довідках про смерть брехали: від серця,
від розладу шлунка, від серцевої
недостатності. Люди помирали цілими
родинами, вулицями, селами.
16. Пам'ять жертв Голодомору
вшановують щороку у четверту суботу
листопада.
На початку 20 століття Україна
пережила три Голодомори: 1921-1923,
1932-1933 та 1946-1947 років.
О 16:00 оголошується всеукраїнська
хвилина мовчання. Щороку українці
долучаються до акції
«Запали свічку» – на підвіконня
ставлять запалену свічку на згадку про
жертв голоду.
17. Дізнатися більше:
Книги
Білошапка В. В. Голодомор 1932 - 1933 : Олександрівський вимір / В. В. Білошапка,
І.Д. Петренко. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2006. – 296 с. : іл.
Василів-Базюк Л. Й. П'ять колосків : історична повість / Л. Й. Василів-Базюк. – Чернівці : Букрек,
2009. – 320 с.
Борисенко В. К. Свіча пам'яті : усна історія про геноцид українців у 1932-1933 роках /
В. К. Борисенко. – Київ : Стилос, 2007. – 288 с. : іл.
Голодомор : геноцид українського народу 1932-1933. – Київ : Вид-во ім. Олени Теліги, 2008. –
24 с. : іл.
Дзвони голодної смерті : збірник. – Кіровоград : Полімед-Сервіс, 2007. – 44 с. : іл.
Гірка спокута : до 75 роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні. – Кіровоград : Центрально-
Українське видавництво, 2008. – 48 с. : іл.
Журавський В. В. Там, у небі, чорний крук : Голодомор-33 на Кіровоградщині /
В. В. Журавський. – Кіровоград : Центрально-Українське видавництво, 2008. – 200 с. : іл.
18. Заржицька Е. Три сходинки голодомору : повість / Е. Заржицька. – 2-е вид. – Х. : Мачулин, 2015.
– 92 с. : іл.
Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні : Кіровоградська
область. – Кіровоград : Імекс ЛТД, 2008. – 920 с.
Орел С. Ті, хто не хотів помирати мовчки... / С. Орел. – Кропивницький : [б. в.], 2018. – 115 с. :
іл.
Сергійчук В. І. Як нас морили голодом / В. І. Сергійчук. – Київ : Українська Видавнича Спілка,
2003. – 252 с.
Старів С. Страта голодом : / пер. з англ. за ред. Р. Доценка / С. Старів. – Київ : Просвіта, 2002. –
272 с.
Український хліб на експорт : 1932-1933. – Київ : Сергійчук М. І., 2006. – 432 с.
Шурапов В. П. Як нам болить за Тебе, Україно... : поема-спогад / В. П. Шурапов. – Кіровоград :
КОД, 2008. – 48 с.
19. Публікації
Бондарева Л. В. Трагічні уроки історії. Голодомор 1933 року / Л. В. Бондарева // Шкільна
бібліотека. – 2018. – № 12. – С. 91-95.
День пам'яті жертв голодоморів - Четверта субота листопада Про заходи у зв'язку з Днем
пам'яті жертв голодоморів : Указ Президента України від 13 листопада 2015 року
№ 635/2015 // Урядовий кур'єр. – 2015. – 18 листопада. – С. 4.
«Дзвони пам’яті» // Вечірня газета. – 2019. – 29 листопада. – С. 6.
Довжанин Г. Ю. Людської пам'яті мости... / Г. Ю. Довжанин // Позакласний час. – 2016. –
№ 10. – С. 35-38.
Єрохіна Н. М. Не повторися, біль душі людської : до Дня вшанування жертв голодомору /
Н. М. Єрохіна // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2015. – № 10. – С. 14-22 : фот.
Жнива розпачу // Позакласний час. – 2017. – № 10. – С. 55-56 : фот.
Запали свічку пам’яті у своєму вікні // Вечірня газета. – 2020. – 27 листопада. – С. 1.
Знати - щоб не повторити! : День пам'яті жертв голодомору // Шкільна бібліотека. –
2016.– № 10. – С. 80-81 : мал.
20. Калюжний С. І. Голодомор 1932-1933 років як величезна трагедія українського народу : урок
пам'яті / С. І. Калюжний // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2015. – № 10. – С. 28-34.
Кармазин Василь. Україна пам'ятає – світ визнає : мітинг-реквієм / В. Кармазин //
Позакласний час. – 2017. – № 10. – С. 52.
Кодола Н. І. Не згасне свіча пам'яті / Н. І. Кодола // Класному керівнику УСЕ для роботи. –
2015. – № 10. – С. 23-27.
Кордонська, А. В. Горять свічки в людських долонях жовті й білі [Текст] : година духовності /
А.В. Кордонська, А.П. Соляр // Класному керівнику УСЕ для роботи. – 2014. – № 9. – С. 32-37.
Мороз С. І. Забуттю не підлягає ! / С. І. Мороз // Розкажіть онуку. – 2016. – № 10. – С. 37-38.
Осипенко О. «Страшна доля - піти із життя через голод...» : про Голодомор 1933-го вустами
очевидців / О. Осипенко // Вечірня газета. – 2021. – 26 листопада. – С. 5.
Пам'яті загиблих у часи голодомору // Культура і життя. – 2016. – 2 грудня. – С. 3 : фот.
Петренко М. Чому немає прощення : день визначення пам'яті жертв Голодомору /
М. Петренко // Літературна Україна. – 2016. – 17 листопада. – С. 1, 10 : фот.
21. Пугач Ольга. Голод 1932-1933 років. Центральна Україна : спогади свідка / О. Пугач //
Культура і життя. – 2016. – 12 серпня. – С. 15.
Русакова, Лілія. Голодомор 1932-33 років / Л. Русакова // Світ дитини. – 2017. – 10. – С. 32-33 :
фот.
Свіженець Наталя. Не згасне свічка пам'яті народної : вечір до Дня пам'яті жертв голодомору
1932-1933 рр. / Н. Свіженець // Позашкілля. – 2015. – № 10. – С. 60-64.
Скрижалі скорботи : пам'ятники жертвам Голодомору 1932-1933 років // Позакласний час. –
2017. – № 10. – С. 58 : фот.
Тихонович Н. Про Голодомор / Н. Тихонович // Наше місто. – 2020. – 26 листопада. – С. 1.
«Тиша стояла моторошна» // Украина-Центр. – 2021. – 2 декабря. – С. 1 : фот. кол.
Топоровський Ігор. Дожити до ранку : Пам'яті жертв голодомору в Україні : Новела /
І. Топоровський // Літературна Україна. – 2017. – 16 листопада. – С. 11 : фот.
Чому стався голодомор // Велика дитяча газета. – 2022. – № 1-2. – С. 48.