Академія наук

1. Кіровоградська обласна бібліотека для дітей ім. Т. Г. Шевченка
Відділ інформаційно-бібліографічних послуг та краєзнавства
«Наукою переможеш»
Віртуальний екскурс
для користувачів середнього та старшого шкільного віку,
організаторів дитячого читання
до 100-річчя Національної академії наук України
Кропивницький
2018

2. «Інтелект з давніх давен
цілком слушно вважали
головною конкурентною
перевагою та
необхідною умовою
добробуту».
Б. Патон

3. 14 листопада 1918 року з ініціативи провідних українських вчених за наказом
гетьмана Павла Скоропадського було засновано Українську Академію наук та
визначено її офіційний статус.
Національна академія наук України (НАН України) – вища наукова
самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в
Україні, організує і здійснює фундаментальні та прикладні наукові дослідження з
найважливіших проблем природничих, технічних, суспільних і гуманітарних наук.

4. 27 листопада 1918 р. відбулися установчі Загальні збори
Української академії наук, на яких першим президентом Академії
було обрано громадського діяча, видатного вченого-геолога і геохіміка
зі світовим ім'ям Володимира Івановича Вернадського, а
секретарем - Агатангела Юхимовича Кримського.

5. Урочисте відкриття відбулося 24 листопада 1918 року. Назва
наукової установи на той час була – Українська академія наук
(УАН). Потім вона неодноразово змінювалася: Всеукраїнська
академія наук (ВУАН, 1921-1936), Академія наук Української
РСР (1936-1991), Академія наук України (1991-1993), з 1994
року – Національна академія наук України.

6. З приходом радянської влади УАН дістала у користування
садибу пансіону графині Левашової у Києві (тепер резиденція
президента НАН України).

7. Після від'їзду В. Вернадського з України президентом Академії у липні
1921 p. було обрано Миколу Василенка (наркомат освіти не затвердив його
на посаду, і він був змушений подати у відставку). У березні 1922 p.
президентом став Орест Левицький, а в травні 1922 p. – B. Лuпcькuй.
Протягом 1919-1930 pp. було обрано 103 академіки ВУАН.
М. Василенко О. Левицький В. Липський

8. У перший рік своєї діяльності
академія складалася з трьох наукових
відділів – історико-філологічного,
фізико-математичного і соціальних наук,
які охоплювали 3 інститути, 15 комісій і
національну бібліотеку.
У першому відділі плідно працювали Інститут української
наукової мови, Етнографічна та Археографічна комісії. З 1921 p.
організовано Археологічний інститут.
Після приїзду в Україну в 1924 p. Михайла Грушевського
істотно розширилися дослідження з вітчизняної історії. На
світовому рівні проводилися дослідження на кафедрах прикладної
математики (Г. Пфейффер), математичної фізики (М. Крилов),
експериментальної зоології (І. Шмальгаузен) та ін. У соціально-
економічному відділі особливо плідно працювала перша у світі
науково-дослідна установа з проблем демографії − Демографічний
інститут під керівництвом М. Птухи.

9. Протягом багаторічної історії президентами Академії обиралися:
У липні 1930 р. президентом Академії став Олександр
Богомолець. Новообраний президент здійснив докорінну
структурну реорганізацію. Замість колишніх трьох відділів Академії
було створено два нові − природничо-технічний і соціально-
економічний.
У 1931 p. ВУАН налічувала 164 науково-дослідні установи, в яких
працювало лише 242 наукових співробітники, з них 79 академіків.
Д. Заболотний
(1928-1929 рр.)
О. Богомолець
(1930-1946 рр.)
О. Палладін
(1946-1962 рр.)
З 1962 року
Б. Патон

10. Організація академічної праці була знайдена у формі науково-
дослідних інститутів та їхніх аналогів (лабораторій, дослідних
станцій, інженерних центрів). Переломним став 1934 р. Рада Академії
ухвалила рішення, згідно з яким основною структурною одиницею
Академії має стати науковий інститут.

11. Головним завданням
Академії стає всебічний
розвиток фундаментальних
досліджень. У різні часи
вченими було запропоновано
теорію глибинного
неорганічного походження
нафти і газу, електронну
теорію каталізу, здійснено
штучну ядерну реакцію (а саме
– розщеплення ядра атома
літію), побудовано перший
вітчизняний радіолокатор,
Мала електронна лічильна машина, 1951 p.
встановлено механізм функціонування мембрани нервової клітини,
створено першу на території континентальної Європи електронну
обчислювальну машину.

12. У лютому 1962 p. на загальних зборах обрано новий склад
президії АН УРСР. Президентом Академії став Б. Патон.
Понад 50 років Борис Євгенович Патон є президентом
Національної академії наук України, яка під його керівництвом
перетворилася на один з найбільших наукових центрів Східної
Європи, широко відомий в усьому світі. Академія відігравала і
відіграє важливу роль у житті суспільства і держави, в прогресі
науки та освіти, в зміцненні обороноздатності і розвитку народного
господарства України.

13. Національна академія наук України вийшла на визнані лідерські
позиції у стратегічних напрямах розвитку науки – кібернетиці,
енергетиці, матеріалознавстві, електрозварюванні, важкому
машинобудуванні, космічно-ракетній галузі, у біотехнологіях. На
підприємствах різних галузей економіки України тільки за 2017 рік
впроваджено 1011 наукових розробок.

14. Станом на 01.07.2018 до складу НАН України входять 190 дійсних
членів (академіків), 392 члена-кореспондента та 98 іноземних членів.
В Академії діють 5 регіональних наукових центрів подвійного з
Міністерством освіти і науки України підпорядкування.
Дійсними членами НАН можуть бути обрані науковці, які зробили
видатний внесок у розвиток певного напрямку науки. Членами-
кореспондентами НАН обирають вчених, які збагатили науку
визначними здобутками.
Члени Національної Академії Наук обираються довічно.

15. 27 листопада 2018 року Б. Є. Патон, президент Академії, автор
понад 1000 публікацій, 20 наукових монографій та більше
400 винаходів, відсвяткував 100-річний ювілей.
Академік ініціював розроблення нового процесу контактного
зварювання пульсуючим оплавленням. Процес запатентовано у
багатьох провідних країнах світу. Зварювання в повітрі, у вакуумі, під
водою і в космосі… Але найбільш вражаюче з них – з’єднання
електричним зварюванням струмом високої частоти живих тканин
людини.

16. Виходячи з власного життєвого
досвіду, Борис Євгенович твердо
дотримується думки, що поєднання
науки і освіти має розпочинатися ще зі
школи. Унікальний досвід здобула в
цьому Мала академія наук України
(МАН). Півстоліття тому біля її витоків
стояв Б. Є. Патон. Нині це національний
центр, який об’єднує регіональні, міські і
районні відділення, наукові учнівські
товариства, інші творчі об’єднання.
Науководослідною роботою в них
займаються понад 240 тис. школярів, які
залучаються до академічного життя,
беруть участь в експериментальних
роботах, експедиціях, польових
дослідженнях, користуються науковими
бібліотеками і науковим обладнанням.

17. Щороку проводяться
Всеукраїнський конкурс захист
науково-дослідних учнівських робіт,
всеукраїнські і міжнародні літні
школи, олімпіади з основних
напрямів природничих, технічних і
соціогуманітарних наук.
Академічні вчені і вишівські
педагоги виступають тут лекторами,
наставниками, консультантами.
У 2018 році маємо 270
переможців олімпіад із навчальних
предметів і Всеукраїнського
конкурсу-захисту науково-
дослідницьких робіт учнів-членів
Малої академії наук.

18. НАГОРОДИ ТА ВІДЗНАКИ НАН УКРАЇНИ
Золота медаль імені
В. І. Вернадського
Найвищою відзнакою НАН України є
Золота медаль імені В. Вернадського –
присуджується щорічно до дня
народження академіка В. Вернадського
(12 березня) двом ученим – одному
вітчизняному і одному зарубіжному,
заснована 2003 р.

19. Науково-технічне співробітництво НАН України
з міжнародними організаціями
НАН України- програми ЄС
НАН України- програми НАТО
НАН України – програма ЮНЕСКО “Людина і біосфера”
Європейська організація ядерних досліджень (CERN)
Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД)
Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA)
Український науково-технологічний центр (УНТЦ)
Міжнародний комітет з космічних досліджень (COSPAR)
Міжнародний астрономічний союз (IAU)
Міжнародна організація з дослідження геокосмосу (EISCAT)
Комітет з розповсюдження даних для науки та технологій (CODATA)
Міжнародна лабораторія сильних магнітних полів та низьких
температур

20. Дізнатися більше:
Книги
Видатні наукові відкриття / авт.-упоряд. В. Скляренко. – Х.:
Фоліо, 2007. – 320 с.: іл. – (Дитяча енциклопедія).
Видатні постаті в історії України ХХ ст.: короткі біографічні
нариси. – К.: Вища школа, 2011. – 391 с.: фото.
Вони змінили світ: правителі, політики, воєначальники, мудреці,
вчені, великі українці / уклад. І. Ю. Левашова. – Донецьк: Глорія
Трейд, 2012. – 704 с.: іл.
Все про науку та космос: понад 400 цікавих фактів. – Х.: Клуб
семейного досуга, 2011. – 64 с.: іл. – (Ілюстрована енциклопедія
знань).
Клейборн Анна. Історія науки: науково-популярна література /
А. Клейборн; пер. з англ. О. Здір. – К.: Країна мрій, 2010. – 96 с.: іл.
Клімов А. А. Україна. Видатні постаті: дитяча енциклопедія /
А. А. Клімов. – Х.: Ранок: Веста, 2009. – 128 с.: іл.

21. Мірошніченко С. А. Цікава наука: навчальне видання /
С. А. Мірошніченко. – К.: Кристал Бук, 2016. – 160 с.: іл. –
(Велика книжка).
Панкова М. О. Велика книга експериментів:
ілюстрована енциклопедія для дітей / М. О. Панкова. –
Харків: Веста, 2009. – 144 с.: іл.
Панкова М. О. Усе, що потрібно знати про
експерименти: від домашньої лабораторії-до великої
науки / М. О. Панкова. – Х.: Ранок, 2012. – 112 с.: іл. –
(Ілюстрована енциклопедія школяра).
Самин Д. К. Сто великих учёных / Д. К. Самин. – М.: Вече,
2000. – 592 с. – (Сто великих).
Сапожников Л. О. Силуети винахідників: науково-
художня книжка / худож. О. Чебуніна / Л. О. Сапожников. –
К.: Веселка, 1987. – 140 с.: іл.
Фейгін О. О. Захоплива фізична наука: науково-
популярна література / О. О. Фейгін. – Х.: Ранок, 2013. –
176 с.: іл. – (Популярно про складне).

22. Публікації
Іванова Ірина. На Кіровоградщині діятиме дистанційна школа Малої
академії наук / Ірина Іванова // Освітянське слово. – 2015. – листопад-
грудень. – С. 1: фот.
Касьяненко А. М. Використання педагогічної спадщини
В.Сухомлинського в діяльності Малої академії наук / А.М. Касьяненко //
Завучу усе для роботи. – 2013. – № 13-14. – С. 14-17.
Кожем'яка О. Л. Великі завдання Малої Академії наук: виховуємо
дослідника / О. Л. Кожем'яка // Історія та правознавство. – 2013. – № 22-
23. – С.16-7 – 16-9 (вкладка).
Попович Любов. Дві випускниці Кіровоградської малої академії
наук отримали Президентську стипендію / Любов Попович //
Кіровоградська правда. – 2017. – 5 вересня. – С. 2: фото.
Служіння науці та Вітчизні: Борис Євгенович Патон // Країна знань.
– 2014. – № 1. – С. 2-6.

23. Ткач Ірина. Робота в Малій академії наук – шлях
розвитку талантів / І. Ткач // Зарубіжна література в школах
України. – 2016. – № 10. – С. 7-8.
Туріщева Л. В. Як підготувати учнівську роботу для
захисту в Малій Академії Наук / Л. В. Туріщева // Шкільному
психологу УСЕ для роботи. – 2013. – № 11. – С. 5-6.
Шемшученко Юрій. Всією душею поклопотався про
заснування Української академії наук..." / Ю. Шемшученко //
Українська культура. – 2018. – № 2. – С. 68-71.
Шендеровський В. Перший президент Української
Академії Наук: до 150-річчя Володимира Вернадського /
В. Шендеровський // Дивослово. – 2013. – № 2. – С. 54-57.