Розробка виховної години. 9 клас. Класний керівник Гаврилюк І.Б.

1. Світловодська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів № 10
Конспект уроку до теми:
«Батьківщина»
Розробка: класний керівник 9-А класу
Гаврилюк Ірина Борисівна

2. Мета. Виховувати в учнів любов до Батьківщини, повагу до її символів; формувати риси
глибокого патріотизму.
Оформлення. На столі — портрет Т. Г. Шевченка, вишитий рушник, букет із гілок
червоної калини та пшеничних колосків.
На дошці — плакат "Державні символи України. " Звучить гімн України, учні стоять,
приклавши руку до серця.
Учитель. Так у нашій школі починається кожен трудовий день. Мета цієї виховної
години — допомогти кожному з вас глибоко усвідомити й осмислити значимість,
урочистість тієї миті, коли серцем торкаєшся до святого.
Поговоримо про наші святині. їх багато. Святою ми всі вважаємо рідну землю, і у
особливо відповідальних і драматичних моментах клянемось нею, цілуємо, ставши
навколішки. Колись козаки, присягаючи на вірність, їли землю.
Святою для нас є мова батьківська, материнська—духовна основа життя нації, народу.
Святими є храми Господні — місця нашого спілкування з Богом, до яких приносимо свої
болі, скорботи, молитви, звідки черпаємо віру, надію, любов.
Святим називаємо хліб, який дає нам щедра матінка-земля у нагороду за щиру працю.
Сьогодні ми поговоримо про державні символи України, що є також святинями: герб,
прапор, славень (гімн). Спочатку послухаємо наших юних істориків—звідки, коли і як
прийшли до нас ці святині.
1-ий учень виразно читає.
Державний прапор — емблема країни, яка символізує її суверенітет, тобто незалежність.
Український державний прапор — це синьо-жовте прямокутне полотнище з двох рівних
смуг: верхньої—синьої і нижньої—жовтої. Поєднання цих кольорів може пояснюватись
багатозначно: це і чисте, мирне, безхмарне небо над жовтим колоссям хлібної ниви (таке
тлумачення найбільш поширене), і велика гармонія космосу, сонця, землі та всього, що є
на землі сущого. У великій шані були знамена в Київській Русі. Честі бути прапороносцем
у війську удостоювались найхоробріші, справжні воїни.
Є така історична наука, яка називається геральдикою. її завдання — вивчати,
досліджувати герби та інші державні знаки. Вивчаючи літописні матеріали, вчені на
початку XX ст. прийшли до висновку, що серед барв на прапорах Київської Русі
переважали сині та жовті.
У козацьку добу синьо-жовті барви найбільше зустрічались у західноукраїнських землях.
Під час визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, крім малинового прапора,
козацькі полки мали різні знамена: зелені, сині, жовті та ін.
Із середини XIX ст. активізується український національно-визвольний рух. Головна
Руська Рада, яка зібралась у Львові, ухвалила за національний прапор колишню емблему
Галицького князівства — зображення золотого лева на блакитному тлі.
Українські січові стрільці мали прапор із зображенням архістратига Михаїла з мечем в
одній руці і щитом — у другій. А на щиті — золотий лев на блакитному тлі.
Українська Центральна Рада узаконила синьо-жовтий прапор; такі ж кольори мав і прапор
ЗУНР.
У 1939 р. галичани зустрічали з хлібом-сіллю та з синьо-жовтим прапорами радянське
військо. Зустрічали як визволителів від польської окупації, але незабаром переконались,
що попали під ще гірше ярмо. Організатори зустрічей за синьо-жовті прапори потрапили
до сталінських катівень, багато з них було знищено.
Нині Державний прапор постійно майорить над будинком Верховної Ради України,

3. резиденцією Президента України, над будинками обласних і районнихРад, над
представництвами нашої держави у країнах світу.
Синьо-жовтий прапор України піднімається при відкритті міжнародних конференцій, під
час офіційних церемоній, при врученні призів переможцям міжнародних спортивних
змагань.
Учні декламують поезії.
1-ий: Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями!
Вкраїнський прапор угорі —
Мов сонце над степами.
2-ий: Немарно пролилася кров
В боях за кращу долю,
За синьо-жовту хоругов,
За України волю.
3-ій: Хвала борцям, що на зорі
Лягли в холодні ями,
Гей, вдарте в струни, кобзарі,
Натхніть серця піснями!
4-ий: Хвала, що в лузі піднімали
Червону калину,
З неволі матір визволяли,
Боролись до загину.
5-ий: Іти з народом в майбуття
Під рівнем стягом України,
Віддати їй усе життя —
Найбільше щастя для людини!
2-ий учень. Про утвердження нашої державності і самостійності свідчить і Малий герб
України—тризуб. Це офіційна емблема держава, яка зображується на печатках, грошових
знаках, деяких документах. Герб символізує державний лад, історію, спорідненість
поколінь, він є продовженням геральдичних традицій українського І народу. Багато різних
версій пояснюють походження тризуба та його значення. Уже в першому столітті нашої
ери в Боспорському царстві, що знаходилося на Керченському півострові,
використовувався знак тризуба. Знаходили його археологи і в інших регіонах України. У
часи Київської Русі це був знак князівської влади. Він карбувався на монетах Володимира,
його синів — Святослава та Ярослава Мудрого. Він був і на гербі Анни Ярославни,
французької королеви. Але він не був офіційним гербом Київської Русі. Відзнаку в формі
тризуба використовували українські січові стрільці. Ним, як орденом, відзначали за
хоробрість в Українській галицькій армії (УГА). Тризуб на синьому тлі був проголошений
державним гербом Українською Центральною Радою у 1918 р. А 22 січня 1919 звершився
Акт Соборності України. Державним гербом Соборної України став золотий тризуб на
синьому фоні. У часи радянської тоталітарної системи тризуб зник із ужитку, його
називали знаком лютих ворогів українського народу, за нього можна було поплатитись
волею або й життям. 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України постановою "Про
Державний герб України" затвердила тризуб як Малий герб України, вважаючи його
головним елементом Великого герба. Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.
3-ій учень. Відомий український поет, фольклорист, етнограф і науковець Павло

4. Платонович Чубинський у 1863 р. написав вірш "Ще не вмерла України". Це був час
царських утисків і переслідувань української мови, культури. Та всупереч їм, велась
просвітницька робота, наростала визвольна боротьба. Вірш поширився серед української
інтелігенції. А оскільки найпопулярнішою тоді була поезія Т. Шевченка, то й цей вірш
багато людей вважали твором великого Кобзаря. Покладений на музику
західноукраїнським композитором Михайлом Вербицьким, твір став національним гімном
українців. Цей славень надихав на боротьбу за свободу України січових стрільців і вояків
УПА, підтримував надію і віру ув 'язненим і репресованим, із ним у серпні 1991 р. була
проголошена самостійна держава Україна. Донедавна заборонений, національний гімн
стає Державним гімном України.
Учениця читає напам 'ять.
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці,
Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.
Душу й тіло ми положим за нашу свободу,
І покажем, що ми, браття, козацького роду.
Учень.
Гарне жниво зародила
Козацькая нива,
На арену світу вийшла
Вільна Україна.
Суверенная держава
В світі голос має,
Синьо-жовтий прапор рідний
Високо тримає.
"Ще не вмерла України" —
Весь народ співає.
Усі учні встають і співають прийнятий Верховною Радою України Державний гімн.
Заключне слово учителя.
— Державні символи — це святиня, і шанобливе, трепетне ставлення до них є ознакою
високої громадянської свідомості, національної гідності і, зрештою, культури людини.
Певно, вам доводилося бачити в телепередачах, як американці під час виконання їх
Державного гімну урочисто стоять, приклавши руку до серця. І якими ж дикунами
виглядають деякі наші люди, коли під звуки священної пісні своєї держави розмовляють,
ходять тощо.
Будьте патріотами, любіть святині своєї держави, пам'ятайте, що наше право мати
символи — герб, прапор, гімн — вартувала мільйони людських жертв, море крові,
пролитої "за Україну, за її волю, за честь і славу, за народ".