Download to read offline
![12
Майорчик, В. И. Рубан. – Харьков : Прапор,
1984. – С. 89 – 101.
3. Полтавщина : історичний нарис / [ред.
Г. М. Михайленко]. – Полтава : Дивосвіт,
2005. – 592 с.
4. Украина. Районы : Советский Союз :
географическое описание : в 22 т. / [отв. ред.
И. А. Кугукало, А. М. Маринич]. – Москва :
Мысль, 1969. – 357 с. – Из содержания : [про
Лубны]. – С. 40.
Джерела з Інтернету
5. Дяченко, Т. Лубенщина і князі
Вмшневецькі / Т. Дяченко. – Режим
доступу : https://www.mgarsky-
monastery.org/history/14. – Мова : укр.
6. Лубни : відголосок імперії. – Режим
доступу : http://www.geoclub.in.ua/?p=366. –
Мова : укр.
7. Лубни : карта. – Режим
доступу : http://poltava-obl.ru/index.php?file=k
arta_lubny. – Мова : укр.
8. Лубни : матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8
3%D0%B1%D0%BD%D0%B8. – Мова : укр.](https://image.slidesharecdn.com/lubny-210531114410/85/slide-12-320.jpg)
Побачення з Лубнами : од Києва до Лубен
- 1. Відділ культури Дарницькоїрайонної в місті Києві державної адміністрації Централізована бібліотечна система Дарницького району Бібліотека № 159 Історико-краєзнавчий нарис Київ, 2021
- 2. 2 УДК 016:908(477.53) П 41 Побаченняз Лубнами : од Києва до Лубен : до 30-річчя незалежності України : історико- краєзнавчий нарис / уклад. І. В. Рудік, б-ка № 159 ЦБС Дарницького району м. Києва. – Київ, 2021. – 13 с.
- 3. 3 Історико-краєзнавчий нарис «Побаченняз Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули. Видання складається з таких розділів: I. Літописне місто Лубни II. Література про місто Лубни III. Джерела з Інтернету Краєзнавчий нарис розрахований на широке коло користувачів. При його укладанні використана література з фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету. Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.
- 4. 4 Од Києва доЛубен насіяла конопель. Дам лиха закаблукам, Закаблукам лиха дам. Достанеться й передам! Од Ніжина до Прилуки та й побила закаблуки. Дам лиха закаблукам, Закаблукам лиха дам. Достанеться й передам! Од Полтави до Хорола черевички попорола Дам лиха закаблукам, Закаблукам лиха дам. Достанеться й передам!.. Українська народна пісня І. Літописне місто Лубни Лубни розташовані на правому березі ріки Сули в центральній частині України. Герб міста Це одне з найдревніших українських міст, місто обласного підпорядкування, один з найбільших економічних та культурних центрів Полтавщини. Засновані Лубни 988 року за указом київського князя Володимира Святославича як фортеця Посульської оборонної лінії з метою
- 5. 5 захисту південних кордонівКиївської Русі від нападів степових завойовників. У IV тисячолітті до н. е. в неолітичну добу існували перші поселення поблизу Лубен в урочищі Лиса Гора. У стародавніх писемних джерелах назва поселення іноді подається як «Лубно» і, вірогідно, походить від заняття його мешканців – виготовлення луб’яних виробів. Володимирський майдан Перша літописна згадка про місто відноситься до 1107 року, тоді біля Лубен давньоруськими князями були розбиті війська половецьких ханів. Пізніше місто було захоплене половцями, а в 1239 році – зруйноване монголо-татарами. Михайло Вишневецький
- 6. 6 У кінці XVI– XVIII ст. Посуллям володіли князі Вишневецькі, а Лубни стали їхньою східною резиденцією, столицею лівобережної «Вишневеччини». У 1591 році місто отримало Магдебурзьке право, печатку, герб. У цей період Лубни стали центром багатьох селянсько- козацьких повстань. Козацький отаман Северин Наливайко 1596 року в урочищі Солониця трагічно закінчився один з перших виступів під проводом Северина Наливайка. За часів Богдана Хмельницького місто стає центром Лубенського козацького полку, що був одним з найбільших в Україні. За фінансової підтримки Раїни Вишневецької у 1619 році поряд з містом Ісайя Копинський заснував православний Лубенський (Мгарський) монастир. У Лубнах з початку XVII століття діяла найстаріша з церков міста – Троїцька. У той самий час у місті знаходився і католицький бернардинський монастир. 1707 року в Лубнах заснували за указом Петра І першу в імперії польову аптеку. А 1912 року у місті була створена науково-дослідна
- 7. 7 станція лікарських рослин,перша на території Російської імперії. Традиції вирощування лікарської сировини та виготовлення ліків з неї на Лубенщині продовжуються й донині. У ХІХ столітті Лубни називали українською Швейцарією або Афінами Полтавської губернії. Храм Різдва Пресвятої Богородиці. 1899 р. У 1803 році в місті було засновано лікарню, 1872 року – чоловічу гімназію, 1878-го – жіночу, 1891 року – сільськогосподарську школу. 1905 року зусиллями братів Шеметів у місті виходила перша в Наддніпрянській Україні газета українською мовою «Хлібороб». Саме тоді була проголошена і Лубенська республіка. У 1920-1930 роки в Лубнах високими темпами розвивається промисловість. Працюють верстатобудівні заводи «Комунар» та «Комсомолець», деревообробна фабрика, завод ефірних олій, відкрито міську електростанцію.
- 8. 8 При газеті «ЧервонаЛубенщина» було створено одне з найстаріших в Україні літературних об’єднань. З 1923 року існував Лубенський район, останнім часом внаслідок адміністративної реформи його ліквідовано. 1988 року Лубни відзначали 1000-ліття. Монумент тисячоліттю Лубен з нагоди першої літописної згадки про місто До цієї дати на центральних міських майданах було відкрито два пам’ятники: на Володимирському майдані – пам’ятний знак на честь 1000-ліття заснування Лубен (автор – А. Кущ) та на Ярмарковій площі – пам’ятник давньоруському воїну-захиснику (автори – брати Чаркіни). Сьогодні Лубни – це значний промисловий і культурний центр України. Місто вважається літературною столицею Полтавщини. Найбільші підприємства Лубен – заводи «Лубнифарм», «Автомаш», «Лубнимаш», ТОВ «Лубним’ясо», ТОВ «Лубенський молочний завод», цегельний завод, хлібзавод, завод
- 9. 9 «Шліфверст». Лубенський меблевийкомбінат було зупинено 2001 року. У місті існують такі навчальні заклади: 9 загальноосвітніх; коледжі – лісовий та бухгалтерського обліку; техшкола Південної залізниці, художня і спортивна школи Центральний стадіон та Лубенський професійний ліцей. Багато відомих людей є уродженцями Лубен. У Лубнах народилася Скаржинська Катерина Миколаївна – українська поміщиця, меценатка, фундаторка першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України. Катерина Скаржинська Також Олена Андріївна Зініна – українська акторка і співачка (сопрано), відома своєю участю у постановках українських театрів першої половини
- 10. 10 ХХ століття, Геройсоціалістичної праці, дружина М. Ярошенка. Уродженцем Лубен є Юрій Маркович Буцко – радянський і російський композитор українського походження. Олександр Михайлович Міщенко – український письменник, журналіст – теж народився у Лубнах. Леонід Іванович Андрієвський Пишаються лубенці і своїм знаменитим земляком – Леонідом Івановичем Андрієвським, українським графіком, живописцем, художником книги, журналістом, мистецтвознавцем. Із Лубнами пов’язані життя та діяльність, зокрема, політичного діяча М. Міхновського, котрого 1917 року обрали у місті мировим суддею. Фольклориста та етнографа В. Милорадовича, що у 1875 – 1890 рр. працював мировим суддею Лубенського повіту. Також українського поета- романтика, етнографа О. Афанасьєва- Чужбинського, українських письменників Є. Гребінки й С. Васильченка, єврейського письменника Шолом-Алейхема, художника М. Сажина, графіка Г. Нарбута. На почату 1825 року у місті лікувався Василь Гоголь-Яновський,
- 11. 11 батько Миколи Гоголя.Бували тут російські поети В. Жуковський та О. Пушкін. Останній у Лубнах познайомився з А. Керн, якій присвятив декілька віршів. Лубенський краєзнавчий музей Тарас Григорович Шевченко приїздив сюди за завданням Київської археографічної комісії описувати історичні пам’ятки. Ось таке воно місто Лубни, з багатою історією, тихе, зі своєрідним провінційним шармом, одне з найприємніших міст України. Література про місто Лубни 1. Гладыш, К. В. Лубны, Хорол, Миргород / К. В. Гладыш // Архитектура и памятники Полтавщины : путеводитель / К. В. Гладыш. – Харьков : Прапор, 1982. – С. 69 – 89. 2. Майорчик, В. Л. Лубны / В. Л. Майорчик, В. И. Рубан // Восемь путешествий по Полтавщине : путеводитель / В. Л.
- 12. 12 Майорчик, В. И.Рубан. – Харьков : Прапор, 1984. – С. 89 – 101. 3. Полтавщина : історичний нарис / [ред. Г. М. Михайленко]. – Полтава : Дивосвіт, 2005. – 592 с. 4. Украина. Районы : Советский Союз : географическое описание : в 22 т. / [отв. ред. И. А. Кугукало, А. М. Маринич]. – Москва : Мысль, 1969. – 357 с. – Из содержания : [про Лубны]. – С. 40. Джерела з Інтернету 5. Дяченко, Т. Лубенщина і князі Вмшневецькі / Т. Дяченко. – Режим доступу : https://www.mgarsky- monastery.org/history/14. – Мова : укр. 6. Лубни : відголосок імперії. – Режим доступу : http://www.geoclub.in.ua/?p=366. – Мова : укр. 7. Лубни : карта. – Режим доступу : http://poltava-obl.ru/index.php?file=k arta_lubny. – Мова : укр. 8. Лубни : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8 3%D0%B1%D0%BD%D0%B8. – Мова : укр.
- 13. 13 9. Лубны :старые фотографии украинских городов. – Режим доступу : https://www.retroua.com/%D0%BB%D1%83% D0%B1%D0%BD%D1%8B/. – Мова : укр. 10.Лубни : чим цікаве древнє місто. – Режим доступу : https://neo7777vitaha.livejournal.com/11785 . html. – Мова : укр. 11.Пам’ятники Лубен : матеріал з Вікіпедії – вільної енциклопедії. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.