Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з Лубнами» присвячено одному з найдревніших українських міст з багатими і суперечливими сторінками історії, заснованому київським князем Володимиром Святославичем, розташованому на узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки Сули.

1. Відділ культури Дарницької районної в місті Києві
державної адміністрації
Централізована бібліотечна система
Дарницького району
Бібліотека № 159
Історико-краєзнавчий нарис
Київ, 2021

2. 2
УДК 016:908(477.53)
П 41
Побачення з Лубнами : од Києва до Лубен :
до 30-річчя незалежності України : історико-
краєзнавчий нарис / уклад. І. В. Рудік, б-ка № 159
ЦБС Дарницького району м. Києва. – Київ,
2021. – 13 с.

3. 3
Історико-краєзнавчий нарис «Побачення з
Лубнами» присвячено одному з найдревніших
українських міст з багатими і суперечливими
сторінками історії, заснованому київським князем
Володимиром Святославичем, розташованому на
узвишші правого берега притоки Дніпра – ріки
Сули.
Видання складається з таких розділів:
I. Літописне місто Лубни
II. Література про місто Лубни
III. Джерела з Інтернету
Краєзнавчий нарис розрахований на широке
коло користувачів.
При його укладанні використана література з
фондів бібліотеки № 159 та ресурси Інтернету.
Упорядник та комп. набір – Рудік І.В.

4. 4
Од Києва до Лубен насіяла конопель.
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам.
Достанеться й передам!
Од Ніжина до Прилуки та й побила
закаблуки.
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам.
Достанеться й передам!
Од Полтави до Хорола черевички
попорола
Дам лиха закаблукам,
Закаблукам лиха дам.
Достанеться й передам!..
Українська народна пісня
І. Літописне місто Лубни
Лубни розташовані на правому
березі ріки Сули в центральній
частині України.
Герб міста
Це одне з найдревніших
українських міст, місто обласного
підпорядкування, один з найбільших економічних
та культурних центрів Полтавщини.
Засновані Лубни 988 року за указом
київського князя Володимира Святославича як
фортеця Посульської оборонної лінії з метою

5. 5
захисту південних кордонів Київської Русі від
нападів степових завойовників.
У IV тисячолітті до н. е. в неолітичну добу
існували перші поселення поблизу Лубен в
урочищі Лиса Гора. У стародавніх писемних
джерелах назва поселення іноді подається як
«Лубно» і,
вірогідно,
походить від
заняття його
мешканців –
виготовлення
луб’яних виробів.
Володимирський
майдан
Перша літописна
згадка про місто відноситься
до 1107 року, тоді біля
Лубен давньоруськими
князями були розбиті
війська половецьких ханів.
Пізніше місто було
захоплене половцями, а в
1239 році – зруйноване
монголо-татарами.
Михайло Вишневецький

6. 6
У кінці XVI – XVIII ст. Посуллям володіли
князі Вишневецькі, а Лубни стали їхньою східною
резиденцією, столицею лівобережної
«Вишневеччини».
У 1591 році місто отримало Магдебурзьке
право, печатку, герб. У цей
період Лубни стали центром
багатьох селянсько-
козацьких повстань.
Козацький отаман Северин
Наливайко
1596 року в урочищі
Солониця трагічно
закінчився один з перших
виступів під проводом Северина Наливайка.
За часів Богдана Хмельницького місто стає
центром Лубенського козацького полку, що був
одним з найбільших в Україні.
За фінансової підтримки Раїни
Вишневецької у 1619 році поряд з містом Ісайя
Копинський заснував православний Лубенський
(Мгарський) монастир. У Лубнах з початку
XVII століття діяла найстаріша з церков міста –
Троїцька. У той самий час у місті знаходився і
католицький бернардинський монастир.
1707 року в Лубнах заснували за указом
Петра І першу в імперії польову аптеку. А 1912
року у місті була створена науково-дослідна

7. 7
станція лікарських рослин, перша на території
Російської імперії. Традиції вирощування
лікарської сировини та виготовлення ліків з неї на
Лубенщині продовжуються й донині.
У ХІХ столітті Лубни називали українською
Швейцарією або
Афінами
Полтавської
губернії.
Храм Різдва
Пресвятої
Богородиці.
1899 р.
У 1803 році в місті було засновано лікарню,
1872 року – чоловічу гімназію, 1878-го – жіночу,
1891 року – сільськогосподарську школу.
1905 року зусиллями братів Шеметів у місті
виходила перша в Наддніпрянській Україні газета
українською мовою «Хлібороб».
Саме тоді була проголошена і Лубенська
республіка.
У 1920-1930 роки в Лубнах високими
темпами розвивається промисловість.
Працюють верстатобудівні заводи
«Комунар» та «Комсомолець», деревообробна
фабрика, завод ефірних олій, відкрито міську
електростанцію.

8. 8
При газеті «Червона Лубенщина» було
створено одне з найстаріших в Україні
літературних об’єднань.
З 1923 року існував Лубенський район,
останнім часом внаслідок
адміністративної реформи
його ліквідовано.
1988 року Лубни
відзначали 1000-ліття.
Монумент тисячоліттю
Лубен з нагоди першої
літописної згадки про місто
До цієї дати на
центральних міських
майданах було відкрито два
пам’ятники: на Володимирському майдані –
пам’ятний знак на честь 1000-ліття заснування
Лубен (автор – А. Кущ) та на Ярмарковій площі –
пам’ятник давньоруському воїну-захиснику
(автори – брати Чаркіни).
Сьогодні Лубни – це значний промисловий і
культурний центр України. Місто вважається
літературною столицею Полтавщини.
Найбільші підприємства Лубен – заводи
«Лубнифарм», «Автомаш», «Лубнимаш», ТОВ
«Лубним’ясо», ТОВ «Лубенський молочний
завод», цегельний завод, хлібзавод, завод

9. 9
«Шліфверст». Лубенський меблевий комбінат
було зупинено 2001 року.
У місті існують такі навчальні заклади: 9
загальноосвітніх; коледжі – лісовий та
бухгалтерського обліку; техшкола Південної
залізниці,
художня і
спортивна школи
Центральний
стадіон
та Лубенський
професійний
ліцей.
Багато відомих людей є уродженцями Лубен.
У Лубнах народилася Скаржинська Катерина
Миколаївна – українська
поміщиця, меценатка,
фундаторка першого
загальнодоступного
приватного краєзнавчого
музею Лівобережної України.
Катерина Скаржинська
Також Олена Андріївна
Зініна – українська акторка і
співачка (сопрано), відома своєю участю у
постановках українських театрів першої половини

10. 10
ХХ століття, Герой соціалістичної праці, дружина
М. Ярошенка. Уродженцем Лубен є Юрій
Маркович Буцко – радянський і російський
композитор українського
походження. Олександр
Михайлович Міщенко –
український письменник,
журналіст – теж народився у
Лубнах.
Леонід Іванович Андрієвський
Пишаються лубенці і
своїм знаменитим земляком –
Леонідом Івановичем
Андрієвським, українським графіком,
живописцем, художником книги, журналістом,
мистецтвознавцем.
Із Лубнами пов’язані життя та діяльність,
зокрема, політичного діяча М. Міхновського,
котрого 1917 року обрали у місті мировим суддею.
Фольклориста та етнографа В. Милорадовича, що
у 1875 – 1890 рр. працював мировим суддею
Лубенського повіту. Також українського поета-
романтика, етнографа О. Афанасьєва-
Чужбинського, українських письменників
Є. Гребінки й С. Васильченка, єврейського
письменника Шолом-Алейхема, художника
М. Сажина, графіка Г. Нарбута. На почату 1825
року у місті лікувався Василь Гоголь-Яновський,

11. 11
батько Миколи Гоголя. Бували тут російські поети
В. Жуковський та О. Пушкін. Останній у Лубнах
познайомився з
А. Керн, якій
присвятив декілька
віршів.
Лубенський
краєзнавчий музей
Тарас Григорович Шевченко приїздив сюди
за завданням Київської археографічної комісії
описувати історичні пам’ятки.
Ось таке воно місто Лубни, з багатою
історією, тихе, зі своєрідним провінційним
шармом, одне з найприємніших міст України.
Література про місто Лубни
1. Гладыш, К. В. Лубны, Хорол, Миргород /
К. В. Гладыш // Архитектура и памятники
Полтавщины : путеводитель /
К. В. Гладыш. – Харьков : Прапор, 1982. –
С. 69 – 89.
2. Майорчик, В. Л. Лубны / В. Л. Майорчик,
В. И. Рубан // Восемь путешествий по
Полтавщине : путеводитель / В. Л.

12. 12
Майорчик, В. И. Рубан. – Харьков : Прапор,
1984. – С. 89 – 101.
3. Полтавщина : історичний нарис / [ред.
Г. М. Михайленко]. – Полтава : Дивосвіт,
2005. – 592 с.
4. Украина. Районы : Советский Союз :
географическое описание : в 22 т. / [отв. ред.
И. А. Кугукало, А. М. Маринич]. – Москва :
Мысль, 1969. – 357 с. – Из содержания : [про
Лубны]. – С. 40.
Джерела з Інтернету
5. Дяченко, Т. Лубенщина і князі
Вмшневецькі / Т. Дяченко. – Режим
доступу : https://www.mgarsky-
monastery.org/history/14. – Мова : укр.
6. Лубни : відголосок імперії. – Режим
доступу : http://www.geoclub.in.ua/?p=366. –
Мова : укр.
7. Лубни : карта. – Режим
доступу : http://poltava-obl.ru/index.php?file=k
arta_lubny. – Мова : укр.
8. Лубни : матеріал з Вікіпедії – вільної
енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8
3%D0%B1%D0%BD%D0%B8. – Мова : укр.

13. 13
9. Лубны : старые фотографии украинских
городов. – Режим доступу :
https://www.retroua.com/%D0%BB%D1%83%
D0%B1%D0%BD%D1%8B/. – Мова : укр.
10.Лубни : чим цікаве древнє місто. – Режим
доступу :
https://neo7777vitaha.livejournal.com/11785 .
html. – Мова : укр.
11.Пам’ятники Лубен : матеріал з Вікіпедії –
вільної енциклопедії. – Режим доступу :
https://uk.wikipedia.org/wiki. – Мова : укр.